Організаційно-економічний механізм впровадження науково-технічних інновацій на підприємствах сфери послуг

32

ЗМІСТ

ВСТУП

І. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ НТП НА ПІДПРИЄМСТВАХ

1.1 Загальна характеристика інноваційних процесів. Поняття і класифікація їх видів

1.2 Вплив на виробництво інноваційних процесів. Методика обчислення показників

1.3 Технічний розвиток підприємства, суть і основні форми

ІІ. РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПТ «ОКТАВА»

2.1 Загальна характеристика ПТ «Октава»

2.2 Організаційна структура ПТ «Октава»

ІІІ. РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ НТП НА ПТ «ОКТАВА»

3.1 Вдосконалення економічних показників діяльності ПТ «Октава» за рахунок впровадження заходів науково-технічного прогресу

3.2 Впровадження на ПТ «Октава» програми "1С-Рарус: Общепит 1.5

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми. Низька конкурентоспроможність продукції більшості вітчизняних підприємств на світовому ринку є результатом тривалого процесу становлення та еволюції останніх в умовах командно-адміністративної системи господарювання. Існуюча на той час модель взаємозв'язку і функціонування суб'єктів господарювання була орієнтована на максимізацію, як правило, народногосподарського ефекту, що абсолютно не тотожно максимізації ефектів окремих суб'єктів господарювання.

У ринкових умовах змінилися зовнішні умови діяльності підприємств України. Для того щоб стати повноправним суб'єктом ринкової системи, підприємству необхідно навчитися самостійно здійснювати пошук джерел фінансування, вибір ефективних технологій, здатних забезпечити конкурентоспроможність продукції, аналіз ринків збуту, формування зв'язків з новими постачальниками тощо.

Вирішення цих завдань стане можливим тільки в тому випадку, коли підприємство зможе адаптуватися до нових умов господарювання, а для цього необхідно змінити його внутрішню структуру, підібрати нові форми і методи управління як поточними виробничими процесами, так і процесами відтворювального характеру, безпосередньо пов'язаними із впровадженням науково-технічних досягнень.

Досвід проведення реформ показав, що підприємствам нелегко перейти від адміністративних принципів роботи до ринкових, особливо в тих випадках, коли постає питання про випуск нових видів продукції, надання нових послуг, відновлення виробничих фондів, зміну виробничих технологій. Тому останнім часом особливої значущості набули проблеми, пов'язані з формуванням організаційно-економічного механізму управління процесом реалізації досягнень НТП на підприємствах України.

Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є розроблення теоретико-методичних засад формування організаційно-економічного механізму реалізації досягнень науково-технічного прогресу на підприємствах України.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі задачі:

- уточнити економічну сутність понять „досягнення НТП” та „реалізація досягнень НТП” та визначити їх місце і роль у діяльності підприємства;

- виявити основні проблеми та перешкоди на підприємствах України щодо реалізації досягнень науково-технічного прогресу;

- удосконалити теоретико-методичні підходи до формування механізму реалізації досягнень НТП на підприємствах, що надають послуги у сучасних умовах господарювання;

- визначити напрямки удосконалення системи інформаційної підтримки впровадження інновацій у діяльність підприємств сфери послуг;

- запропонувати критеріальну базу для оцінки перспективності рівня технологій на підприємстві та розробити рекомендації щодо управління технологіями;

- розробити методичні підходи до стимулювання впровадження нових технологій у діяльність підприємств, що надають послуги.

Об'єктом дослідження є організаційно-економічний механізм впровадження науково-технічних інновацій на підприємствах що надають послугу громадського харчування .

Предметом дослідження є економічні відносини, що виникають у процесі розробки і впровадження досягнень науково-технічного прогресу підприємств сфери послуг.

Наукові дослідження проблематики інноваційної діяльності підприємств та впровадження досягнень науково-технічного прогресу у сферу послуг проводили вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема: І. Лукінов, М. Чумаченко, В. Карпов, А. Коренной, О. Амоша, Ю. Бажал, Л. Барютін, С. Козьменко, В. Бабич, П. Завлін, А. Васильєв, С. Ілляшенко, С. Покропивний, В. Захарченко,.

Усе вищевикладене й обумовило вибір об'єкта і теми, визначило структуру курсової роботи.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення інноваційного менеджменту, сучасна теорія управління економічними об'єктами, теоретичні положення і праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем інноваційного розвитку, управління витратами, менеджменту, економічної ефективності.

Для розв'язання поставлених задач були використані:

- порівняльний та статистичний аналізи, методологічного узагальнення при дослідженні місця і ролі досягнень НТп в діяльності підприємства, економічних проблем інноваційного розвитку підприємств сфери послуг;

- системно-структурний аналіз, методи графічного та економіко-математичного моделювання - при удосконаленні теоретико-методичної бази процесу вибору напрямків інноваційного розвитку;

- метод експертних оцінок - при удосконаленні системи управління вибором напрямків реалізації досягнень НТП на основі „інтегрального показника техніко-економічної досконалості технології ”;

- методи економічного аналізу та системний підхід дозволили розробити концептуальні основи організаційно-економічного механізму впровадження досягнень НТП; склали основу обґрунтування пріоритетності нововведень на підприємстві.

Інформаційною базою дослідження є первинні матеріали ПТ “Октава”, інших підприємств сфери послуг, законодавчі і нормативні акти Верховної Ради, Кабінету Міністрів України. Використано аналітичні огляди, звіти з економічних питань сучасного стану реалізації досягнень НТП та рівня відтворення основних фондів.

Структура та обсяг курсової роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг курсової роботи машинописних сторінки.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Загальна характеристика інноваційних процесів. Поняття і класифікація їх видів

Всю сукупність процесів і явищ, що відбуваються на підприємствах різних галузей народного господарства, можна умовно поділити на групи -- традиційні і інноваційні. Традиційні процеси характеризують звичайне функціонування народного господарства його галузей і підприємств, а інноваційні -- розвиток останніх на якісно новому рівні. Впродовж цілого періоду, коли економіка функціонувала і розвивалась переважно за рахунок екстенсивних факторів господарювання, постійно зростаючого обсягу суспільних ресурсів -- персоналу, виробничих фондів, у виробництві домінували традиційні процеси і явища. Оскільки екстенсивні фактори практично себе вичерпали або їх дія стала економічно невигідною, розвиток та інтенсифікація сучасного виробництва мають базуватися переважно на нових рішеннях у галузі технології, техніки, організаційних форм і економічних методів господарювання. Опрацювання, прийняття і реалізація таких рішень складають зміст так званих інноваційних процесів.

Інноваційні процеси мають місце в будь-якій складній виробничо-господарській системі, характеризуються сукупністю безперервно виникаючих у часі і просторі прогресивних, якісно нових змін. Результатом інноваційних процесів є новинки, а їх впровадження у господарську практику визнається нововведенням. Інноваційні процеси започатковуються певними галузями науки, а завершуються у сфері виробництва, спричинюючи у ній прогресивні зміни. Первісними імпульсами новин і нововведень на підприємствах слугують не лише суспільні потреби і результати власних фундаментальних наукових досліджень, але й використання зарубіжного прогресивного досвіду в галузі технології і організації виробництва, сучасних форм господарювання.

За своїм характером інноваційні процеси, новини і нововведення поділяються на взаємозв'язані певні їх види (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Джерела, класифікація і взаємозв'язок інноваційних процесів (новин, нововведень).

Технічні новини і нововведення проявляються у формі нових продуктів (виробів), технологій їх виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів).

Організаційні нововведення охоплюють нові методи і форми організації усіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки і виробництва, форми організації різних типів виробництва і колективної праці тощо);

Економічні -- методи господарського управління наукою і виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації і оплати праці, оцінки результатів діяльності;

Соціальні -- різні форми активізації людського чинника (професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, в першу чергу складу керівників усіх рівнів; стимулювання їх творчої діяльності; поліпшення умов і постійного підтримання високого рівня безпеки праці; охорона здоров'я людини і навколишнього природного середовища; створення комфортних умов життя тощо); юридичні -- нові і змінені закони та різноманітні нормативно-правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств і організацій.

За масштабністю і ступенем впливу на ефективність діяльності певних ланок суспільного виробництва усі новини та нововведення можна об'єднати - у дві групи -- локальні (поодинокі, окремі) та глобальні (великомасштабні).

Якщо локальні нововведення призводять переважно до еволюційних перетворень у сфері діяльності підприємств і через це не справляють особливо істотний вплив на ефективність їх функціонування і розвитку, то глобальні, що у своїй більшості є революційними (принципово новими), мають кардинально підвищувати організаційно-технічний рівень виробництва і завдяки цьому забезпечувати суттєві позитивні зрушення в економічних і соціальних процесах.

Між окремими видами інноваційних процесів (нововведень) існує порівняно тісний взаємозв'язок. Технічні новини обумовлюють перш за все відповідні організаційні нововведення, а останні вимагають, як правило, певних змін в економічному механізмі діяльності підприємств. Зокрема створення і розвиток гнучких автоматизованих виробництв на підприємствах різних галузей спричинюють докорінні зміни в організації технічної підготовки виробництва, методах його поточного планування і оперативного регулювання, а також перехід до безперервного (тризмінного) режиму роботи цехів з гнучкими виробничими системами.

Широкомасштабна комп'ютеризація виробництва та інших сфер діяльності людини зумовлює появу нового виду господарювання -- промислового сервісу і відповідних організаційно-економічних форм його здійснення.

Ефективні технічні, організаційні та економічні нововведення неодмінно призводять до помітних позитивних змін у соціальних процесах на підприємствах, а все зростаюча актуалізація нагальних завдань соціального характеру ініціює їх розв'язання за допомогою нових організаційно-технічних і економічних рішень. Зрештою усі нововведення на підприємствах, які зорієнтовані на динамічний розвиток і невпинне підвищення ефективності виробництва, мають спиратися на власні юридичні підвалини, відповідні нормативно-законодавчі акти; інакше вони не зможуть справляти належний вплив на масштаби і строки досягнення соціально-економічних цілей діяльності підприємств і організацій. Тому треба позитивно оцінювати активізацію законотворчих процесів в Україні, які сприяють швидшому переходу до соціально орієнтованих ринкових відносин між суб'єктами господарювання; розробку і прийняття пакету законів і державних механізмів їх практичної реалізації, що визначають і регулюють діяльність підприємств та організацій усіх галузей народного господарства.

1.2. Вплив на виробництво інноваційних процесів. Методика обчислення показників

Усі локальні і особливо глобальні, нововведення різної спрямованості можуть забезпечувати максимально можливий прогресивний вплив на виробництво за умови, якщо вони використовуються підприємствами постійно, комплексно і гармонійно. Найбільший за наслідками безпосередній вплив на результативність (ефективність) діяльності підприємства справляють технічні і організаційні нововведення. Інші нововведення впливають на виробництво опосередковано (через ефективність нових технічних і організаційних рішень). Про ступінь впливу окремих організаційно-технічних та інших нововведень на відповідні економічні показники діяльності підприємств свідчать такі приклади. Досвід експлуатації гнучких автоматизованих виробництв показує істотні переваги порівняно з технологічним устаткуванням традиційного виконання: питома вага оплати праці (у розрахунку на один виріб) зменшується на 25-30%, накладні витрати -- більш як на .80%, виробнича площа -- на 60%, а тривалість виробничого циклу скорочується у 5-6 разів.

Помітно посилюється вплив нових технічних (технологічних) систем не лише на економічні явища, але й на соціальні процеси. Це вимагає підвищеної уваги конструкторів нової техніки до показників її надійності, ергономічності і екологічності. Особливо нагальним є завдання екологізації виробництва на підприємствах.

У той же час сучасні прогресивні технології уможливлюють перетворення джерел подібних економічних витрат у чинники зростання обсягів продукції і прибутку.

Проте ефективність окремих глобальних і локальних заходів є важливим, але недостатнім вимірником ступеню впливу нововведень організаційно-технічного характеру на результативність діяльності підприємств. Ось чому необхідно знати конкретну методику виявлення інтегрального впливу певної сукупності нововведень на ключові показники виробничо-господарської діяльності підприємств за той чи інший проміжок часу. У зв'язку з цим можна використовувати загальний методичний підхід, суть якого зводиться до обчислення за спеціальними алгоритмами (формулами) основних показників, що характеризують економічну ефективність тієї або іншої сукупності запроваджених впродовж року (декількох років) нових технічних і організаційних рішень. Зокрема варто обчислювати такі техніко-економічні показники.

Приріст обсягу виробленої продукції.

(1)

Де Lвп -- чисельність вивільнених працівників за рахунок технічних і організаційних нововведень, чол.;

Вп1 -- продуктивність праці у розрахунковому році (періоді), тис.грош.од./чол.;

Vвп- обсяг виробленої продукції, тис.грош.од.

Приріст продуктивності праці

(2)

Івп1 - загальне зростання продуктивності праці у розрахунковому році (періоді), %;

L1 -- фактична чисельність персоналу, чол.;

Вп1 -- продуктивність праці у базовому році (періоді), тис.грош.од./чол.

Приріст фондоозброєності праці

(3)

де I1f -- темп зростання фондоозброєності праці у розрахунковому році (періоді), /о;

Фосн -- вартість основних виробничих фондів, тис.грош.од.;

f0 -- фондоозброєність праці у базовому році (періоді), тис.грош.од./чол.

Приріст фондовіддачі

(4)

де IF- -- темп зміни фондовіддачі за розрахунковий рік (період), %;

F0 -- фондовіддача у базовому році (періоді), грош.од.

Частка економії від впровадження технічних і організаційних новин в загальних витратах на виробництво продукції, %

де D1 -- середня заробітна плата одного працівника у розрахунковому році (періоді), грош.од.;

Р1 -- загальна сума прибутку у тому ж році (періоді), тис.грош.од.

Приріст рентабельності виробництва

(5)

де R1 - рівень рентабельності виробництва у розрахунковому році (періоді), %;

Фвир загальна вартість виробничих фондів, тис.грош.од.

Зроблені за наведеним методичним підходом розрахунки пересічних показників свідчать про істотний вплив технічних і організаційних нововведень на розвиток і ефективність діяльність підприємств різних галузей народного господарства України.

1.3 Технічний розвиток підприємства, суть і основні форми

Потенційні можливості розвитку і ефективності виробництва визначаються перш за все науково-технічним прогресом, його темпами і соціально-економічними результатами.

Чим цілеспрямованіше і ефективніше використовуються новітні досягнення науки і техніки, що є першоджерелами росту продуктивних сил, тим успішніше вирішуються пріоритетні (по відношенню до виробничих) нагальні завдання життєдіяльності суспільства.

Науково-технічний прогрес (НТП) в буквальному розумінні означає безперервний .взаємообумовлений науки ї техніки; у ширшому суттєво-змістовному значенні -- це постійний процес створення нових і удосконалення застосовуваних технологій, засобів підприємства і кінцевої продукції з використанням науки.

НТП можна тлумачити також як процес нагромадження і практичної реалізації нових наукових і технічних знань, цілісну циклічну систему "наука-- техніка -- виробництво", що охоплює ряд стадій:

фундаментальні теоретичні дослідження; прикладні науково-дослідні роботи;

дослідно-конструкторські розробки; освоєння технічних нововведень; нарощування виробництва нової техніки до потрібного обсягу, її застосування (експлуатація) впродовж певного періоду часу;

техніко-економічне, екологічне і соціальне старіння виробів, наростаюча їх заміна новими, більш ефективними зразками.

Йому властиві як еволюційні (зв'язані з накопиченням кількісних змін), так і революційні (обумовлені стрибкоподібними якісними змінами) форми удосконалення технологічних методів і засобів виробництва, кінцевої продукції.

При цьому до еволюційних форм НТП відносять поліпшення окремих техніко-експлуатаційних параметрів виробів чи технології їх виготовлення, модернізацію або створення нових моделей машин, обладнання, приладів і матеріалів у межах одного й того ж покоління техніки.

До революційних -- зміна поколінь техніки і кінцевої продукції, виникнення принципово нових науково-технічних ідей, загально-технічні (науково-технічні) революції, у процесі яких здійснюється масовий перехід до нових поколінь техніки у лідируючих її галузях.

Науково-технічна революція (НТР) віддзеркалює докорінну якісну трансформацію суспільного розвитку на основі новітніх наукових відкриттів і винаходів, що справляють революціонізуючий вплив на змінювання знарядь і предметів праці, технології, організації і управління виробництвом, характеру трудової діяльності людей. Зміст сучасної НТР найбільш повно розкривається Її особливості. До ключових (визначальних) з них відносяться:

- перетворення науки у безпосередньо продуктивну силу (втілення наукових знань у людині, технології і техніці;

- безпосередній вплив науки на пальне виробництво та інші сфери діяльності суспільства);

- новий етап суспільного поділу праці, пов'язаний з перетворенням науки у ведучу сфери економічної і соціальної діяльності, що набуває масового характеру (до науки перейшла найбільш революціонізуюча, активна роль у розвитку всіх сторін суспільства);

- прискорення темпів розвитку сучасної науки і техніки, що підтверджується скороченням перебігу часу від наукового відкриття до його практичного використання;

- інтеграція багатьох галузей науки, з виробництвом з метою прискорення і підвищення ефективності усіх сучасних напрямків науково-технічного прогресу;

- якісне перетворення усіх елементів процесу виробництва -- засобів праці предметів праці (створення нових матеріалів, використання нових, потенційно невичерпних джерел енергії), самої праці (трансформація її характеру та змісту, збільшення у ній частки творчих елементів).

Науково-технічний прогрес, що завжди здійснюється у взаємозв'язаних еволюційних та революційних його формах, визначальним чинником розвитку продуктивних сил, невпинного підвищення ефективності виробництва, цим самим забезпечує неухильне зростання продуктивності суспільної праці.

В умовах сучасних революційних перетворень у технічному базисі виробництва ступінь його технічної досконалості та рівень економічного потенціалу в цілому визначаються прогресивністю використовуваних технологій -- способів одержання і перетворювання матеріалів, енергії, інформації, виготовлення продукції. Технологія виступає завершальною ланкою і формою матеріалізації фундаментальних досліджень, засобом безпосереднього впливу науки на сферу виробництва та послуг.

Сучасним технологіям властиві певні тенденції їх розвитку і застосування. Головними з них є: по-перше, перехід до малостадійних процесів шляхом сполучення в одному технологічному агрегаті окремо виконуваних раніше операцій; по-друге, забезпечення у нових технологічних системах мало або безвідхідності виробництва; по-третє, підвищення рівня комплексності механізації процесів на основі застосування систем машин і технологічних ліній; по-четверте, використання в нових технологічних процесах засобів мікроелектроніки, що дозволяє одночасно з підвищенням ступеню автоматизації процесів досягти більш динамічної гнучкості виробництва.

Технологічні методи все більше і частіше визначають конкретну форму і функції засобів та предметів праці і, отже, ініціюють появу інших напрямків НТП; вилучають з виробництва технічно і економічно застарілі знаряддя праці і породжують нові машини і устаткування, засоби автоматизації. Зараз принципово нові види техніки розробляються і виготовляються під нові технології, а не навпаки, як це відбувалось раніше, коли панував примат засобів праці.

НТП у галузі знарядь праці, технічний рівень і якість машин і устаткування залежать безпосередньо від ступеня прогресивності та якісних характеристик застосовуваних для їх виробництва конструкційних та інших допоміжних матеріалів. Звідси випливає все зростаюча роль створення та широкого використання нових матеріалів, що характеризує один з важливих напрямків НТП.

В галузі предметів праці варто виділити такі тенденції НТП (Рис.1.2).

1) істотне підвищення якісних характеристик матеріалів мінерального походження, стабілізація і навіть зменшення питомих обсягів їх споживання;

2) інтенсивний перехід до застосування у все більшій кількості легких, міцних та корозієстійких кольорових металів і сплавів, що став можливим внаслідок появи принципово нових технологій, які у багато разів зменшили вартість їх виробництва;

До сучасних виробничих процесів ставляться такі вимоги, як досягнення максимально можливої безперервності, безпеки, гнучкості і продуктивності, що можуть бути реалізовані лише за відповідного рівня їх механізації і автоматизації -- інтегрованого та напрямку НТП. Механізація і автоматизація виробництва, яка відображає різний ступінь заміни ручної праці машиною, у своєму безперервному розвитку послідовно, паралельно або паралельно-послідовно переходить від нижчої (часткової) до вищої (комплексної) форми.



Рис. 1.2 Загальні і пріоритетні напрямки НТП

За умов інтенсифікації виробництва, гострої необхідності багаторазового зростання продуктивності та радикального поліпшення соціологізації, докорінного підвищення випущених виробів автоматизація виробничих процесів стає стратегічним напрямком НТП для підприємств більшості галузей народного господарства. При цьому пріоритетне завдання полягає у забезпеченні її комплексності, оскільки впровадження окремих автоматичних машин і агрегатів часто не дає бажаного економічного ефекту, зберігає значну частку ручної праці.

Новий і досить перспективний напрямок комплексної автоматизації пов'язаний із створенням і впровадженням гнучких автоматизованих виробництв. Форсований їх розвиток зумовлений об'єктивною необхідністю постійно забезпечувати високоефективне використання автоматичного устаткування, що дорого коштує, та достатню мобільність виробництва з часто оновлюваною номенклатурою продукції.

Вся сукупність сучасних напрямків НТП слугує фундаментальною базою технічного розвитку будь-якого підприємства. Технічний розвиток відображає процес формування і удосконалення техніко-технологічної бази підприємства, що має бути постійно зорієнтованим на кінцеві результати його господарської діяльності.

Технічний розвиток як об'єкт організаційно-економічного управління охоплює різноманітні форми, що мають відображати відповідні стадії процесу розвитку виробничого потенціалу і забезпечувати відтворення основних фондів підприємства (від капітального ремонту знарядь праці до розширення та нового будівництва певним виробничих ланок). Із сукупності форм технічного розвитку варто виокремлювати такі, які характеризують, з одного боку, підтримування техніко-технологічної бази, підприємства, а з другого, -- її безпосередній розвиток шляхом удосконалення і нарощування (рис. 1.3).



Рис. 1.3 Форми технічного розвитку підприємства

Оцінка технічного рівня підприємства тієї чи іншої галузі народного господарства повинна здійснюватись періодично (один раз на 1-3 роки) у процесі аналізу і узагальнення певної системи показників, що відбивають ступінь технічної оснащеності праці персоналу, рівень прогресивності застосовуваної технології, технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації і автоматизації основного і допоміжного виробництва. Найбільш важливі і типові для усіх підприємств (незалежно від галузевого поділу) показники для оцінки стану їх технічного розвитку наведені у табл. 1.1

При цьому об'єктивність такої оцінки може бути забезпечена за умови не лише методично правильного обчислення відповідних показників, але й порівняння їх з показниками даного підприємства за певний період. Для поглибленої аналітичної оцінки стану підприємства, необхідність у проведенні виникає при розробці спеціальної програми, які мають застосовувати також інші показники (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

Основні показники технічного рівня підприємства

Ознаки групування показників	Перелік окремих показників
Ступінь технічної оснащеності праці	Фондоозброєність праці Енергоозброєність праці
Рівень прогресивності технології	Структура технологічних процесів за трудомісткістю Частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції Середній вік застосовуваних технологічних процесів Коефіцієнт використання сировини і матеріалів
Технічний рівень устаткування	Продуктивність (потужність). Надійність, довговічність Питома металомісткість. Середній строк експлуатації Частка прогресивних видів у загальній кількості Частка технічно та економічно застаріло/о у загальному парку
Рівень механізації і автоматизації виробництва	Ступінь охоплення робітників механізованою працею Частка обсягу продукції, вироблюваної за допомогою автоматизованих засобів праці

Процес економічного управління технічним розвитком підприємства повинен включати декілька основних етапів:

установлення цілей -- визначення і ранжирування, виокремлення їх пріоритетів;

- підготовчий -- аналіз виробничих умов, підготовка прогнозної інформації;

- варіантний вибір рішень -- розробка, вибір критеріїв, оцінка ефективності можливих варіантів рішень;

- програмування робіт -- узгодження вибраних рішень, їх інтегрування в єдиний комплекс заходів у межах програми технічного розвитку;

- супроводження реалізації програми -- контроль за виконанням передбачених програмою заходів, проведення необхідного коригування програми.

При цьому цілі та пріоритети технічного розвитку мають визначитися у відповідності з загальною стратегією підприємства на тому чи іншому етапі його функціонування.

РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПТ «ОКТАВА»

2.1 Загальна характеристика ПТ «Октава»

Кафе-бар - це місце інтенсивного соціального спілкування. Цей вид бізнесу захоплюючий і перспективний: правильний вибір місця і кухні, атмосфери і гарно організоване обслуговування створюють можливості для завоювання ринку і дають гарний прибуток на інвестиції.

Кафе-бар «Октава» розташований в центрі міста Могилів-Подільський на вул. Ринкова 56/1. Підприємство було створене 22 травня 2001 року. Тип підприємства - Повне товариство (ПТ). Форма власності - колективна.

При організації громадського харчування враховуються специфічні особливості, характерні для діяльності підприємств цієї галузі народного господарства. До числа цих особливостей відносяться: сполучення виробничих і торгових функцій; нерівномірність завантаження протягом дня; розмаїтість використовуваної сировини і різноманітний асортимент блюд, що випускаються, і кулінарних виробів; короткочасність термінів реалізації готової кулінарної продукції.

На ПТ «Октава» здійснюється переробка продуктів, виробництво готових страв, кулінарних виробів, організується їхня реалізація і споживання. Основна маса продукції реалізується в годинник сніданків, обідів, вечерь. Це визначає організацію виробництва, порядок реалізації продукції, її обсяг і асортимент. Переважний вид продукції кафе-бару «Октава» -- це перші, другі, треті страви, холодні і гарячі закуски, напої, що у сукупності прийнято називати обідньою продукцією. Обсяг і асортимент продукції, що випускається, залежать від попиту споживачів, що характеризується великими коливаннями по днях тижня, сезонах року, а також від багатьох інших факторів. Навесні і влітку підвищується попит на страви з овочів, фруктів, зелені, холодні страви і т.д. Ці особливості попиту необхідно враховувати при організації торгово-виробничої діяльності підприємств.

Потік споживачів протягом дня нерівномірний. Найбільше навантаження падає на обідні годинник (з 11 до 16 год.). У цей період більшість підрозділів підприємства -- виробничий підрозділ, роздача, каси, мийка повинні забезпечити безперебійне готування їжі і чітку організацію обслуговування споживачів.

Якщо є формула успіху в сфері громадського харчування, то вона повинна звучати приблизно так: придумати нову концепцію і втілити її в життя, - таку концепцію, що якщо і не ідеально підходить до визначеного ринку, то, у всякому разі, краще, чим ті, на яких засновані кафе-конкуренти. Профіль кожного кафе або бару визначається його концепцією, і ця концепція визначає його імідж, що апелює до визначеного ринку: буденний, офіційний, дитячий, тільки для дорослих, етнічний і т.д. Концепція повинна підходити для даної місцевості й орієнтуватися на даний ринок. Особливості зовнішнього оформлення і меню спираються на концепцію, а концепція орієнтована на ринок. Так переплітаються між собою ринок, меню й оформлення.

2.2 Організаційна структура ПТ «Октава»

На даний момент на ПТ «Октава» працює 13 осіб. Персонал, підібраний на підприємстві відзначається високим професіоналізмом та значним досвідом у сфері громадського харчування, що дозволяє здійснювати ефективне керівництво.

На ПТ «Октава» побудовано функціональну організаційну структуру управління (Рис.2.1.). Вибір даної організаційної структури було зроблено виходячи з ряду причин:

Ефективне використання ресурсів. За рахунок групування суміжних видів робіт вдається досягти економії обумовленої ростом масштабу діяльності. Крім цього, співробітники, котрі використовують ідентичне обладнання і техніку (повара), зосереджені в цих умовах в одному місці;

Чітко прослідковуються професійні вимоги до кожного з працівників. Робітники одержують конкретне уявлення про коло всіх професійних вимог, які до них висуваються. Спостерігаючи за роботою колег, вони швидко засвоюють, які види діяльності приймаються організацією як бажані, а які відштовхуються як неприйнятні;

Посилення координації в межах виконання окремих функцій. Спільна організація в межах окремих функціональних ділянок полегшує комунікації і сприяє колегіальності. Тим самим забезпечується і координація -- співробітники кожного з в з великою готовністю працюють як єдина група, націлена на реалізацію головної стратегії ПП «Октава».

Рис. 2.1. Організаційна структура управління ПТ «Октава»

ІІІ РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ НТП НА ПТ «ОКТАВА»

3.1 Вдосконалення економічних показників діяльності ПТ «Октава»

ПТ «Октава» являє собою складну систему органічно взаємопов'язаних елементів і структур. Процес реалізації досягнень НТП - складний і багатогранний процес, що торкається всіх сфер діяльності даного підприємства. Його роль і місце в підвищенні ефективності функціонування підприємства для забезпечення стійкої конкурентоспроможності останнього в довгостроковій перспективі можна подати в такий спосіб (див. рис. 3.1).

Підвищення ефективності процесу реалізації досягнень НТП потребує удосконалювання цілого ряду підсистем. У першу чергу це стосується інформаційного забезпечення.

Інформаційна складова організаційно-економічного механізму реалізації досягнень НТП має ряд особливостей: інноваційна політика підприємства задає вид, обсяг і зміст інформації, необхідної для ухвалення рішення. Цим і пояснюється особливе місце системи обліку серед інструментарію стратегічного менеджменту. Проведений аналіз національних особливостей діючої системи обліку й обробки інформації дозволив обґрунтувати необхідність докорінної перебудови облікової функції ПТ «Октава».

Нами запропонований алгоритм реорганізації процесу інформаційного забезпечення за рахунок переорієнтування його методичної бази з пріоритетного задоволення інтересів держави на задоволення потреб менеджерів в інформації.



Рис. 3.1 Процес реалізації досягнень НТП як інструмент стратегічного менеджменту підприємства

Зважаючи на стратегічну важливість для ПТ «Октава» окремих інформаційних потоків (прогнози розвитку галузі, наявність технологічних альтернатив, ноу-хау), в роботі пояснюється необхідність впровадження на даному підприємстві автоматизованого обліку як операційної діяльності так і фінансових результатів.

Для забезпечення безперервного удосконалювання діяльності ПТ «Октава» через впровадження нових і модернізації наявних технологій пропонується здійснення реінжинірингу інформаційного поля суб'єкта господарювання, метою якого повинна стати реалізація концепції “Інформаційної підтримки безперервного удосконалювання”.

Суть даної концепції полягає у тому, що при формуванні методу обліку як сукупності правил і процедур оцінки наслідків господарської діяльності закладається механізм комбінування різних підходів до калькулювання собівартості продукції, що дозволяє враховувати безпосередній вплив факторів НТП. До таких підходів відносяться: калькулювання життєвого циклу; цільове калькулювання; калькулювання “безперервного поліпшення”. Поставленої мети можна досягти шляхом впровадження на ПТ «Октава» програми "1С-Рарус: Общепит 1.5

Важливою складовою організаційно-економічного механізму реалізації досягнень НТП є оптимізація структури ПТ «Октава»

Структура підприємства, має цілий ряд унікальних характеристик, що робить її самостійним інструментом інноваційного менеджменту підприємства.

3.2 Впровадження на ПТ «Октава» програми "1С-Рарус: Общепит 1.5

Сфера громадського харчування -- один з швидкозростаючих напрямів українського бізнесу. Розмаїтість форм діяльності в цій сфері привела до появи безлічі рішень автоматизації обліку.

Один з лідерів виробництва програмного забезпечення -- компанія «Аби-Україна» -- пропонує для автоматизації підприємств громадського харчування України локалізовану версію однієї з найпопулярніших в СНД програм «1С-Рарус:Общепит 1.0. Українська версія». Це типове рішення для автоматизації обліку на підприємствах громадського харчування різного масштабу (від невеликого кафе до підприємств із розгалуженою мережею підрозділів). При бажанні конфігурація може бути інтегрована в облікову систему на платформі «1С» виробничого підприємства або будь-якого іншого підприємства, що має на своєму балансі їдальню або кафе.

Переваги вибору: те, що в основі продукту лежить найпоширеніше рішення для ведення бухгалтерського обліку від фірми «1С» («Бухгалтерський облік для України, ред. 2»), дає користувачам незаперечні переваги. Оскільки багато бухгалтерів та інших користувачів добре знайомі з базовим продуктом, використання галузевого рішення анітрохи не ускладнить ведення обліку. Досить важливим фактором є забезпечення користувачів типової конфігурації регулярними обновленнями релізів за змінами у законодавстві і регламентованій звітності.

Великою підмогою в роботі для користувачів є й підтримка лінією консультацій. Широка партнерська мережа постачальника рішення -- компанії «АБИ-Україна», що має близько 250 активно представництв, дозволяє продавати і супроводжувати його на всій території України. Це дає можливість користувачеві не бути прив'язаним до одного постачальника продукту чи послуг, а вибирати його залежно від ціни і якості послуг.

Цілком природно, що це рішення передусім використовує у своїй роботі бухгалтерія. Однак можна зробити застосування конфігурації ефективнішим, якщо його користувачами стануть також менеджери, шеф-кухарі, технологи. Ці категорії користувачів можуть застосовувати у своїй роботі широкий перелік аналітичної звітності, пов'язаної з діяльністю громадського харчування, керувати складом меню і страв, планувати банкети тощо. Оскільки складно передбачити для таких користувачів набір обов'язків, у стандартному постачанні продукту немає інтерфейсів і обмеженого набору прав для явно виділених робочих місць менеджера, шеф-кухаря або технолога. Тому вони можуть працювати із загальним інтерфейсом і повним доступом. При бажанні для них можна додати відповідний інтерфейс і настроїти права доступу. Це не займе багато часу, користувачеві досить знати лише ази конфігурування й адміністрування «1С:Підприємства 7.7».

При комплексній автоматизації підприємства громадського харчування ця конфігурація також може використовуватися як «бек-офіс» (для ведення внутрішнього обліку). При цьому як «фронт-офіс», тобто рішення для автоматизації обслуговування клієнтів, може бути використана конфігурація «1С-Рарус:Ресторан+ Бар+Кафе 1.0. Українська версія». Цей продукт дозволяє працювати за схемою класичного ресторану і «фаст-фуду». Його використання робить ефективнішим роботу підприємства за рахунок автоматизації роботи операційного персоналу: менеджерів змін, касирів, барменів, офіціантів. У ньому застосовуються ергономічні інтерфейси, використовується різне торгове устаткування:

комп'ютери з «Touch Screen»;

принтери для роздруку замовлень на кухні і пречеків;

ЕККА і фіскальні реєстратори;

КПК, які можуть застосовуватися офіціантами для приймання замовлень.

Між «1С-Рарус:Общепит 1.0. Українська версія» і «1С-Рарус:Ресторан+Бар+Кафе 1.0. Українська версія» реалізовано обмін інформацією, що дозволяє ефективно застосовувати їх при комплексній автоматизації громадського харчування.

З продуктом «1С-Рарус:Общепит 1.0. Українська версія» може працювати як один користувач (локальна версія), так і кілька (мережна версія). У мережному режимі кілька користувачів працюють одночасно в одній інформаційній базі. Для роботи в мережному режимі користувачі повинні володіти мережною версією конфігурації і мережною версією платформи («1С:Бухгалтерія 7.7»). При великих обсягах бази даних для збільшення швидкодії системи може застосовуватися SQL-версія «1С:Підприємство 7.7» або ж може бути організована робота в термінальному режимі Windows (хоча великі бази даних для підприємств громадського харчування майже не траплялися на практиці).

Функціональні можливості «1С-Рарус:Общепит 1.0. Українська версія» дозволяють:

- відображати різні схеми документообігу, пов'язані з готуванням страв (з наступною і негайною реалізацією, на підставі даних про реалізацію і заказу банкета);

- формувати калькуляційні карти з врахуванням фактичних і планових показників, для кожної страви або страв, приготовлених за довільний період часу;

- застосовувати необмежене число різних рецептур для однієї страви;

- використовувати схеми «Страва в страві» з необмеженим рівнем вкладеності;

- списувати ТМЦ, що стали непридатними або за результатами інвентаризації.

У конфігурації при обліку витрат продуктів автоматично застосовуються сезонні коефіцієнти. Облік страв і продуктів ведеться в розрізі місць зберігання, що дозволяє оперативно одержувати необхідні дані про наявність і вартість сировини і страв на кожному складі й у кожній торговій точці. Користувач може задавати мінімальні залишки продукту на кожному зі складів і контролювати їх наявність.

Безпосередньо з документа «Меню», що використовується для калькуляції собівартості страв і напівфабрикатів, можна сформувати звіт про «недостачі», вимогу в комору, і роздрукувати калькуляційні картки. Якщо на кухні недостатньо продуктів для готування страв, то за бажанням користувача їх можна списати «під нуль». Однією з важливих особливостей цього рішення, що дозволяє прискорити і спростити облік, є можливість роботи за схемою «від зворотного». Це означає формування меню і переміщень продуктів з інших складів на підставі інформації про продаж: за даними актів реалізації розраховується готування страв, формуються меню, визначається потреба торгової точки в продуктах. Відповідно до цієї потреби формується переміщення відсутніх продуктів з основного складу у торгову точку. Якщо й на цьому складі продуктів буде недостатньо, то сформуються прибуткові накладні на відсутню кількість. Далі автоматично створені документи можуть бути відредаговані.

Користувач може реєструвати продаж у роздробі з роздруком чеків із програми, що забезпечується підключенням широкого спектра торгового устаткування. Зараз продукт підтримує роботу фіскальних реєстраторів і касових апаратів Datecs, Silex-9004, Славутич ПФП-1, ЕРА-202, ЕРА-212, ГНОМ-302, СЛОГ-МИКРО, СЛОГ-2000, Silex-7004, Міні 500 ME, Міні 600 ME, Mіні ФП, Mini 500, Mini 600, мобильного терминала Слав-Ич.

Підключення устаткування виконується за допомогою додаткового компонента «CashTrade» виробництва «АБИ-Україна» або програмного забезпечення постачальників устаткування.

Переваги конфігурації:

- поширеність базової основи продукту конфігурації «Бухгалтерський облік для України» і «1С:Підприємство 7.7» (спрощується вивчення, впровадження і підтримка рішення);

- широкі функціональні можливості -- облікові (загальний бухгалтерський облік + особливості громадського харчування), аналітичні (12 звітів) і сервісні (формування меню, автоматичне формування документів, роздрук цінників і меню тощо);

- підключення ЭККА і фіскальних реєстраторів;

- можливість подальшого розвитку автоматизації підприємства із застосуванням як «фронт-офісу» конфігурації «1С-Рарус:Ресторан+ Бар+Кафе».

Впровадження даного програмного забезпечення на ПТ «Октава» значно полегшить процес обліку на підприємстві, а також дозволить покращити контроль за витратами, а також автоматизує та полегшить фінансовий облік.

Вартість програмного продукту 1С-Рарус: Общепит 1.5 Українська версія локальна поставка складає 1350.00 грн., з врахуванням витрат на установку та навчання персоналу. Також відбувається постійна підтримка користувачів програмного продукту дилером фірми «АБИ-Україна».