Особливості розрахунків виробничої потужності підприємств різних галузей народного господарства

Міністерство освіти та науки України

Кафедра економіки підприємства

КУРСОВА РОБОТА

з курсу «Економіка підприємств»

на тему: «Особливості розрахунків виробничої потужності підприємств різних галузей народного господарства»

Студентки гр.________________

(підпис)

Науковий керівник ______________

(підпис)

2009

Реферат

Курсова робота містить 46 сторінок, 3 малюнка, 26 джерел.

Об'єкт дослідження - виробнича потужність підприємства.

Мета роботи - розглянути сутність виробничої потужності підприємства і методики її визначення у різних галузях.

Розглянута сутність виробничої потужності підприємства. Наведені дані про сучасні методи до визначення виробничої потужності у різних галузях народного господарства. Розглянуті теоретичні питання вдосконалення методики розрахунку виробничої потужності та визначення резервів її збільшення.

Виробнича потужність, галузь, підприємство, виробництво, продукція.

Зміст

Вступ

1. Науково-теоретичні основи розрахунку виробничої потужності

1.1 Виробнича потужність: сутність і визначальні фактори

1.2 Одиниці виміру виробничої потужності у різних галузях

1.3 Особливості визначення виробничої потужності підприємств різних галузей

1.3.1. Розрахунок виробничої потужності для підприємств з предметною структурою

1.3.2. Розрахунок виробничої потужності для підприємств з технологічною структурою

2. Рекомендації щодо збільшення ефективності використання виробничих потужностей

1.1 Проблеми розрахунку виробничої потужності

1.2 Шляхи удосконалення розрахунків виробничої потужності

1.3 Резерви збільшення виробничих потужностей

3. Практична частина.

Заключна частина

Перелік посилань

Додатки

Вступ

В умовах ринкової економіки будь-яке підприємство ставить своїм головним завданням отримання прибутку і задоволення суспільних потреб. В ході своєї діяльності з метою досягнення поставленої мети підприємство повинне аналізувати і планувати свою діяльність, щоб оптимізувати виробничий процес, відповідність витрат і доходів, виявити слабкі сторони і резерви підвищення ефективності роботи. З метою аналізу процесу виробництва підприємство вводить поняття виробничої потужності.

Виробнича потужність - один з основних показників діяльності підприємства. У розрахунку виробничої потужності підприємства включається все устаткування, закріплене за основними виробничими цехами, за винятком резервного, досвідчених ділянок і спеціальних ділянок для навчання робочих; культурно-технічний рівень кадрів і їх відношення до праці; досягнутий рівень виконання норм часу.

Тема виробничої потужності завжди є актуальною, бо цей показник є початковим пунктом планування виробничої програми підприємства. Він відображає потенційні можливості об'єднань, підприємств, цехів по випуску продукції. Визначення величини виробничої потужності і її використання займає провідне місце у виявленні і оцінці резервів виробництва.

Метою даною роботи є вивчення методики розрахунку виробничої потужності підприємств у різних галузях народного господарства. Відповідно до поставленої мети в ході роботи розв'язуються наступні завдання: розкриваються теоретичні основи виробничих потужностей; розглядаються чинники, що впливають на їх використання; надається методика розрахунку виробничих потужностей підприємств різних галузей; виявляються резерви підвищення використання виробничих потужностей, а також виносяться пропозиції щодо підвищення ефективності використання виробничих потужностей.

1. Науково-теоретичні основи розрахунку виробничої потужності

1.1 Виробнича потужність: сутність і визначальні фактори

Виробнича потужність -- це максимально можливий випуск продукції, передбачений на певний період (декаду, місяць, квартал, рік) при заданій номенклатурі і асортименті з урахуванням оптимального використання наявного обладнання і виробничих площ, прогресивної технології, передової організації виробництва і праці.

Економічне обґрунтування виробничої потужності -- найважливіший інструмент планування промислового виробництва. Іншими словами, це потенційна можливість валового випуску промислової продукції. Від цього показника залежить ступінь задоволення ринкового попиту, що може змінюватися від обсягу, номенклатури і асортименту, тому виробнича потужність повинна передбачати гнучкість всіх технологічних операцій, тобто можливість вчасно перебудувати виробничий процес в залежності від зростання конкурентоспроможності продукції, зміни обсягу, номенклатури і асортименту.[1, 237]

Виробнича потужність підприємства залежить від цілого ряду факторів, що виказують прямий і непрямий вплив на її величину.

До основних факторів, що безпосередньо визначають виробничу потужність діючого підприємства і прямо враховуються при розрахунку її величини, традиційно відносяться:

· номенклатура й асортимент продукції, що випускається;

· кількість виробничого устаткування;

· одинична потужність (продуктивність) устаткування;

· трудомісткість одиниці продукції;

· розмір виробничих площ;

· режимний фонд часу роботи підрозділів основного виробництва;

· ефективний фонд часу роботи устаткування в підрозділах основного виробництва;

Номенклатура й асортимент продукції визначають величину виробничої потужності по трьох напрямках:

а)по-перше, номенклатура й асортимент продукції визначають об'єкти розрахунку виробничої потужності підприємства;

б)по-друге, широта номенклатури й асортименту продукції, що випускається, визначають рівень спеціалізації підприємства, характер впливу якої на величину виробничої потужності розглядається нижче;

в)розходження в питомій трудомісткості (машиномісткості) окремих видів продукції обумовлюють (за інших рівних умов) різну величину виробничої потужності для різних варіантів номенклатурного й асортиментного плану підприємства.

При розрахунку виробничої потужності включається все устаткування, закріплене за основними цехами підприємства (у т.ч. непрацююче внаслідок несправності, ремонту і модернізації), а також устаткування на складі, призначене до введення в основних цехах у розрахунковому році. Не приймається в розрахунок:

· резервне устаткування;

· устаткування дослідно-експериментальних дільниць;

· устаткування, яке використовується для навчання учнів. [2, 198]

Одинична потужність устаткування (верстатів, агрегатів)
визначається паспортними даними про їхню часову (змінну)
продуктивність. Потужність вузькоспеціалізованих агрегатів
виражається, як правило, у натуральних показниках продукції,
що випускається, чи переробки сировини. У машинобудуванні, наприклад, в експлуатації знаходиться величезний парк металообробних верстатів і машин, на яких виготовляється широка номенклатура деталей, вузлів, виробів. Тому одинична потужність зазначеного устаткування частіше визначається не в показниках готової продукції, а в умовно-натуральних показниках - деталекомплектах, деталепредставниках. [3, 296]

При розрахунку виробничої потужності застосовуються прогресивні норми трудомісткості продукції, окремих вузлів і деталей (деталекомплектів). При цьому враховується досягнутий і планований відсоток виконання норм виробітку.

До виробничих площ, що враховується при розрахунку виробничої потужності, відносять площі, зайняті виробничим устаткуванням, верстатами, складальними стендами, транспортними засобами, запасами деталей і вузлів на робочих місцях, проходами між устаткуванням і робочими місцями (крім магістральних проїздів).

Розмір виробничих площ визначає кількісний склад парку технологічного устаткування в цехах основного виробництва, а також кількість робочих місць (кількість одночасно виготовлюваних виробів) у складальних цехах (дільницях) за умов стендового складання продукції.

Величина виробничої потужності знаходиться у прямій залежності від часу роботи підрозділів основного виробництва підприємства і виробничого устаткування. При розрахунку виробничої потужності для окремих виробничих підрозділів підприємства, груп устаткування й окремих верстатів (агрегатів) визначають фонди часу: календарний, режимний (номінальний) і ефективний (дійсний, корисний). Зазначені фонди часу обчислюються в днях і годинах. [4, 371]

Розглянуті вище фактори є факторними показниками або факторами виробничої потужності першого рівня, тому що вони безпосередньо (прямо) враховуються при визначенні її величини. В економічній літературі їх частіше ідентифікують з інформаційною базою розрахунку величини виробничої потужності підприємства.

До найважливіших факторів виробничої потужності другого рівня, що справляють непрямий вплив на величину виробничої потужності підприємства і опосередковано враховуються при визначенні її величини, відносяться:

· спеціалізація і кооперування підприємства (виробництва);

· якість предметів праці;

· рівень організації праці;

· кваліфікація виробничого персоналу та ін. [2, 201]

Виробнича потужність багато в чому визначається рівнем спеціалізації і кооперування підприємства. Розвиток даних форм громадської організації виробництва є необхідною і найважливішою передумовою механізації й автоматизації виробничих процесів, впровадження прогресивного високопродуктивного устаткування, поліпшення виробничої структури підприємства, підвищення уніфікації і стандартизації конструкцій виробів тощо. У кінцевому підсумку розвиток спеціалізації і кооперування виробництва обумовлює зниження питомої трудомісткості продукції і підвищення одиничної продуктивності технологічного устаткування, що за інших рівних умов забезпечує збільшення виробничої потужності підприємства (виробництва). [5, 179]

Якість предметів праці (сировини, матеріалів, напівфабрикатів) впливає на часову продуктивність технологічного устаткування і трудомісткість одиниці продукції, а отже, і на величину виробничої потужності. Характер цього впливу полягає в наступному:

· процентний вміст корисної речовини (заліза в руді, сухих речовин у томатах, цукру в цукровому буряку, олії в зернах соняшника) визначає вихід продукту з одиниці перероблюваної сировини, тобто часову продуктивність устаткування в одиницях готової продукції;

· якість заготовок (наприклад, одержуваних по кооперації від заводу «Центроліт» виливків), що характеризується ступенем наближення їх геометричних параметрів до параметрів деталей, що виготовляються (що багато в чому залежить від рівня прогресивності застосовуваної технології), визначає машиномісткість металорізальних операцій і, відповідно, трудомісткість одиниці продукції.

Рівень організації праці впливає як на величину норм виробітку, так і на ступінь їх виконання виробничими робітниками, що багато в чому визначає прогресивну трудомісткість одиниці продукції, а отже, і величину виробничої потужності.

Кваліфікаційний і культурно-освітній рівень виробничого персоналу багато в чому визначає можливості впровадження сучасних наукомістких технологій і, як наслідок, ступінь прогресивності застосовуваних технологічних процесів, а відповідно і одиничну продуктивність устаткування. [6, 347] Значний вплив рівень кваліфікації робітників справляє і на ступінь виконання норм виробітку, визначаючи прогресивну трудомісткість одиниці продукції.

1.2 Одиниці виміру виробничої потужності у різних галузях, її види

Одиниці виміру виробничої потужності підприємств застосовуються різні залежно від характеру виробництва та галузевої підпорядкованості. Загальне правило таке: виробнича потужність визначається в тих самих одиницях виміру, в яких планується та здійснюється облік продукції, що виготовляється (послуг, що надаються). Здебільшого це натуральні або умовно натуральні вимірники за видами продукції (послуг). Наприклад, потужність цементного заводу визначається в тоннах виготовленого цементу, автоскладального - у штуках, пивзаводу - у декалітрах. Виробнича потужність цукрового заводу, молочного комбінату визначається в тоннах сировини, що переробляється (цукрового буряка і молока відповідно). Крім натуральних, використовуються й умовно-натуральні показники: умовна банка (на консервних підприємствах), тонна умовного палива (у видобувній промисловості) та ін. [7, 229] На ряді підприємств для виміру виробничої потужності використовуються одночасно кілька натуральних показників. Наприклад, потужність трикотажної фабрики визначається як у тоннах, так і в квадратних метрах.

Для багатономенклатурних виробництв потужність може визначатися також вартісним показником усього обсягу продукції (послуг). У паспорті такого підприємства потужність позначають двома вимірниками: у чисельнику -- натуральні показники за видами продукції; у знаменнику -- загальний вартісний (грошовий) показник. Так, виробнича потужність верстатобудівного заводу може бути розрахована як сума добутків потужності по кожному виду верстатної продукції в натуральному вимірі (штуках) на його оптову ціну. З цією метою використовуються, як правило, порівнянні оптові ціни. [8, 453]

Однак вимірювання виробничої потужності лише кількістю продукції, що випускається не є єдиним. На підприємствах окремих галузей виробнича потужність характеризується і кількістю сировини, що переробляється за добу. Наприклад, у сільськогосподарській галузі обсяг випуску кінцевої продукції залежить від якості вхідної сировини або вмісту в ній корисного компоненту. Чим гірша якість сировини, що переробляється, тим менший буде вихід кінцевої продукції при незмінних або навіть більших витратах праці і капіталу. Тому потужність подібних підприємств вимірюється не обсягом випуску продукції, а кількістю сировини, що переробляється. Наприклад, потужність гірничих комбінатів визначається тонами руди ,що переробляється, цукрових заводів -- тони буряку, що переробляються за добу.

Наука та практика господарювання відокремлюють три види потужності підприємства: проектну, поточну (фактично досягнуту), резервну.

Проектною є потужність, яка визначається в процесі проектування, реконструкції (розширення) діючого або будівництва нового підприємства: вона вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості запроектованої номенклатури продукції, і має бути досягнута протягом нормативного терміну її освоєння.

Поточна (фактично досягнута) виробнича потужність визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і структури трудомісткості продукції) або перевищенням проектних показників. При цьому обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) та середньорічну потужність підприємства.

Резервна потужність повинна формуватись і постійно існувати в певних галузях народного господарства: електроенергетиці і газовій промисловості -- для покриття так званих пікових навантажень в електро- та газових мережах, надійного забезпечення енергоресурсами споживачів на період виконання ремонтно-аварійних робіт; харчовій індустрії -- для переробки істотно збільшеного обсягу сільськогосподарської сировини, що швидко псується, у високоврожайні роки; на транспорті -- для перевезення збільшеної кількості пасажирів у літні місяці; в машинобудуванні та інших галузях -- для підготовки виробництва та освоєння випуску нових видів устаткування (агрегатів, приладів) і конструкційних матеріалів тощо. [9, 542]

1.3 Особливості визначення виробничої потужності підприємств різних галузей

Підприємство будь-якої галузі являє собою виробничу систему вищого рівня, до складу якої входять системи більш низького рівня: цехи, дільниці, лінії, групи устаткування. Особливістю розрахунку виробничої потужності у різних галузях є те, що підприємства мають різну виробничу структуру. Існують два різних підходи до розрахунку виробничої потужності виробничої системи будь-якого рівня (підприємства, цеху, дільниці, лінії), застосування яких залежить саме від форми спеціалізації виробничої одиниці.

1.3.1 Розрахунок виробничої потужності для підприємств з предметною структурою

Перший підхід використовується при предметній побудові структури виробничої системи; його загальна (принципова) схема виглядає так:

Виробнича потужність виробничої системи (підприємства, цеху, дільниці)
Виробнича потужність предметно спеціалізованої виробничої одиниці (цеху, дільниці, лінії) № 1		Виробнича потужність предметно спеціалізованої виробничої одиниці (цеху, дільниці, лінії) № 2		Виробнича потужність предметно спеціалізованої виробничої одиниці (цеху, дільниці, лінії) № 3

Рис 1.1. Розрахунок виробничої потужності для підприємств з предметною структурою.

Відповідно до даного підходу виробнича потужність системи дорівнює сумі потужностей предметно спеціалізованих виробничих одиниць, що входять до неї. Зазначений підхід використовується на багатьох підприємствах харчової промисловості (консервних заводах, комбінатах харчових концентратів, масложиркомбінатах), на взуттєвих і швейних фабриках тощо. [10, 362] Так, виробнича потужність консервного заводу розраховується як сума потужностей предметно спеціалізованих цехів (Рис 1.2.).



Виробнича потужність цеху фруктових консервів дорівнює сумі потужностей вхідних у нього предметно спеціалізованих виробництв; виробництва компотів і варення; у свою чергу, потужність кожного виробництва визначається як сума потужностей предметно спеціалізо- ваних потокових ліній.

1.3.2 Розрахунок виробничої потужності для підприємств з технологічною структурою

Другий підхід до розрахунку виробничої потужності використовується за технологічної побудови структури виробничої системи; його загальну (принципову) схема виглядає наступним чином:

ВП технологічно спеціалізованої виробничої одиниці (цеху, ділянки, групи устаткування) № 1	>	ВП основної технологічно спеціалізованої виробничої одиниці (цеху, дільниці, групи ) устаткування)№2	>	ВП технологічно спеціалізованої виробничої одиниці (цеху, дільниці, групи устаткування) № 3

Технологічний процес

Рис. 1.3. Розрахунок виробничої потужності для підприємств з технологічною структурою.

Відповідно до даного підходу виробнича потужність підприємства, цеху, дільниці, технологічної лінії визначається потужністю провідної виробничої одиниці (цеху, дільниці, лінії, групи устаткування, агрегату).

Так, виробнича потужність підприємства визначається за потужністю основного цеху, цеху - за потужністю основної дільниці (лінії), дільниці (лінії) - за потужністю основної групи устаткування, агрегату.

Найважливішою умовою правильного розрахунку виробничої потужності є правильний вибір основної виробничої одиниці. Під провідним цехом розуміється цех основного виробництва, у якому виконується найбільший обсяг робіт чи найважливіші стадії виробничого процесу виготовлення продукції. У машинобудуванні провідними зазвичай є механічні цехи, однак у залежності від конкретних виробничих умов у якості провідних можуть прийматися й інші цехи (наприклад, ливарний чи складальний). На підприємствах текстильної промисловості провідними є прядильні або ткацькі цехи (виробництва).

Провідною дільницею вважається така виробнича дільниця, на якій виконуються найважливіші для цеху часткові виробничі процеси і яка відіграє вирішальну роль у виконанні виробничої програми цеху. Наприклад, провідною дільницею механічного цеху частіше приймається дільниця металорізального устаткування (окремих груп металорізальних верстатів) або дільниця верстатів. [11, 193]

Провідною групою устаткування (машини чи агрегату) вважається таке устаткування (машина чи агрегат), на якому здійснюються найголовніші на дільниці технологічні операції з виготовлення продукції. Наприклад, провідною групою устаткування дільниці металорізальної обробки є одна з груп металорізальних верстатів: токарних, фрезерних, свердлильних, верстатів та ін. В якості провідного агрегату при визначенні виробничої потужності ливарного цеху може прийматися плавильна піч. Якщо в складі парку технологічного устаткування є автоматичні лінії, групи автоматів чи верстатів, то розрахунок виробничої потужності дільниці і цеху повинен виконуватися по цьому прогресивному устаткуванню.

Виробнича потужність агрегатів періодичної дії (доменних і мартенівських печей, автоклавів, хімічних агрегатів, плавильних печей і т.ін.) визначається за формулами:

а) у тоннах (лиття та ін.):

ВП ₌ Q* k_в Ф_е / Т_ц (1.1)

б) в одиницях готової продукції (виробах, деталекомплектах та ін.)

ВП ₌ Q* Ф_е* k_в / Т_ц* В_к (1.2)

де Q - ємність агрегату;

k_в - коефіцієнт корисного виходу продукції;

Т_ц- тривалість циклу,год.;

Ф_е - ефективний річний фонд часу роботи агрегату, год.;

В_к - вага комплекту лиття на виріб (деталекомплект), т.

Потужність потокової лінії механічної обробки чи складання продукції, яка часто визначає виробничу потужність цехів масового і крупносерійного виробництва, розраховується за формулою:

ВП ₌ Ф_е / ф (1.3)

де Ф_е -річний ефективний фонд часу потокової лінії, хв.;

ф - такт потокової лінії, хв.

Виробнича потужність автоматичної потокової лінії визначається на основі годинної продуктивності, передбаченої в технічному паспорті лінії і річного ефективного фонду часу її роботи. [12, 254]

Методичний підхід до розрахунку виробничої потужності складального виробництва (цеху, дільниці) залежить від типу виробництва. Так, у масовому і крупносерійному виробництві складання виробів здійснюється на потокових лініях. В умовах одиничного, дрібно- і середньосерійного виробництва в складальних цехах створюються робочі місця (як тимчасові, так і постійні), обладнані, як правило, спеціальними стендами, на яких здійснюється складання виробів (так звана «стендова»).

Величина виробничої потужності складального цеху при стендовому складанні виробів залежить від співвідношення наявного ресурсу складального цеху і необхідного питомого ресурсу в розрахунку на один виріб. Наявний ресурс складального цеху розраховується в квадратних метро-годинах, як добуток режимного фонду часу цеху (Ф ) на величину його виробничої площі (S_в). Питомий необхідний ресурс на один виріб визначається добутком нормативної трудомісткості складання виробів (Ј_од) на площу, яку займає один стенд (S_о). Формула розрахунку виробничої потужності складального цеху має такий вид:

ВП ₌ S_в*Ф_р / S_од* t_од (1.4)

При розрахунку потужностей технологічно спеціалізованих виробничих одиниць (цехів, дільниць, груп устаткування, агре гатів) в умовах багатономенклатурного виробництва виникають труднощі, пов'язані з тим, що:

на тому самому обладнанні виготовляються машинокомплекти заготовок і деталекомилекти до великої кількості найменувань виробів;

на тих самих площах здійснюється складання різних видів продукції.

В даних умовах можуть застосовуватися два підходи (або способи) до розрахунку потужності виробничих одиниць: спрощений підхід, заснований на балансових розрахунках, і підхід, що забезпечує розрахунок виробничої потужності у фізичних виробах.

Перший підхід (спрощений) не передбачає визначення виробничої потужності у фізичних виробах. Даний підхід широко використовується на практиці для техніко-економічного обґрунтування виробничого плану підприємства, однак він не дозволяє оцінити виробничий потенціал промислового підприємства. Суть підходу полягає в розрахунку й аналізі для кожної виробничої одиниці коефіцієнта використання його наявного ресурсу (К_в.р. ). В економічній літературі даний показник, розрахований для окремої групи устаткування, називають коефіцієнтом завантаження устаткування (К₃), розрахований для окремого підрозділу основного виробництва (ливарного, складального та ін. цехів (дільниць) - коефіцієнтом використання його виробничої потужності (К_в.п.). У загальному вигляді розрахунок коефіцієнта використання наявного ресурсу здійснюється за формулою:

К_в.п =Р_п / Р_н (1.5)

Де Рп,Рн - величина потрібного і наявного ресурсу для даної виробничої одиниці.

На основі розрахованих коефіцієнтів робиться висновок про забезпеченість проектних обсягів виробництва продукції наявними ресурсами відповідних виробничих одиниць (цехів, дільниць, агрегатів, груп устаткування). Виробнича програма вважається обґрунтованою наявним ресурсом відповідної виробничої одиниці, якщо К_в.р. < 1.

Коефіцієнт завантаження агрегату періодичної дії (доменної і мартенівської печей, автоклава, хімічного агрегату, плавильної печей і т.ін.) в умовах багатономенклатурного виробництва визначається за формулою:

К_{з =} Т_{ц *} У ( В_кі* V_і) / Q * Ф_е* k_в (1.6)

де В_кі - вага комплекту лиття на і-ий виріб (деталекомплект), т;

V_і - планований річний обсяг випуску і-го виробу (комплектів заготовок до і-го виробу) відповідно до проекту виробничої програми цеху, шт.

Коефіцієнт використання ресурсу складального цеху (дільниці) за умов стендового складання виробів в рамках багатономенклатурного виробництва:

К_{в.р. =} У _* S_{оді *} t_{оді *} V_і / S_{в *} Ф_р (1.7)

де S_оді - площа,яку займає один стенд для складання і-того виробу, м2;

t_оді- нормативна трудомісткість складання одного виробу і-того виду,

V_і- плановий річний обсяг випуску і-го виробу відповідно до проекту виробництва програми цеху, шт.н-год.;

Спрощений підхід до розрахунку виробничої потужності технологічно спеціалізованого обладнання в умовах багатономенклатурного виробництва полягає в розробці й аналізі балансу завантаження обладнання провідного цеху (дільниці) у розрізі окремих його груп. [13, 238] З цією метою для кожної групи обладнання розраховується наявний і необхідний фонд часу. Наявний фонд часу визначається добутком середньорічної кількості обладнання й ефективного річного фонду часу одиниці обладнання. Необхідний фонд часу розраховується, виходячи з планованих обсягів виробництва продукції (відповідно до проекту виробничої програми підприємства) і нормованих верстато-годин по групах обладнання на одиницю виробу.

Коефіцієнт завантаження обладнання для кожної і-ої групи верстатів (К_з.) розраховується за формулою:

К_{зj =} У t_{одіj *} V_і / О_j* Ф_еj (1.8)

де t_одіj. - нормативна трудомісткість обробки одного детале-комплекта і-го виду, на j-ому обладнанні, н-год.;

О- середньорічна кількість обладнання уїк групи, од.;

Ф_еj -річний ефективний фонд часу обладнання j-ї групи, год. [10, 238]

На основі зіставлення наявного і необхідного фондів часу й аналізу коефіцієнтів завантаження по кожній групі обладнання роблять висновки: 1) про можливість збільшення виробничої програми (за наявності лишків фонду часу обладнання по всіх групах); 2) про скорочення виробничої програми (при дефіциті часу по всіх (або більшій частині) групах обладнання); 3) про наявність «вузьких місць» (при нестачі наявного фонду часу по одній чи декількох групах обладнання.

Для визначення потужності технологічно спеціалізованої виробничої одиниці у фізичних виробах в умовах багатономенклатурного виробництва виникають певні труднощі, пов'язані з необхідністю вибору структури розраховуваної виробничої потужності.

Наведений нижче алгоритм дозволяє розрахувати для будь-якої технологічно спеціалізованої виробничої одиниці потужність у фізичних виробах лля двох варіантів її структури:

структури, тотожної структурі проекту виробничої програми підприємства (цеху, ділянки) у фізичних виробах;

структури, тотожної структурі ресурсомісткості (трудомісткості) проекту виробничої програми підприємства (цеху, дільниці).

Алгоритм включає таку послідовність розрахунків:

1) виділяється виріб-представник, що має найбільшу питому вагу у виробничій програмі цеху, дільниці (чи будь-який інший виріб);

2) для кожного і-го виробу розраховується коефіцієнт при ведення (k_пі):

k_{пі =} Р_{і /} Р_п (1.9)

де Р_і -. нормативна питома витрата ресурсу відповідної виробничої одиниці на один виріб і-го виду (комплект заготовок, деталекомплект, виріб), (нормо-год.; м²-год; т та ін.);

Р_п - нормативна питома витрата ресурсу даної виробничої одиниці на один виріб-представник (комплект заготовок або деталекомплект-представник), (нормо-год.; м²-год; т та ін.).

3) визначається обсяг випуску і-ої продукції у виробах-представниках комплектах заготовок, деталекомплектах-представниках), (V_пі), шт.:

V_пі = V_і * k_пі (1.10)

де V_і - планований річний обсяг випуску і-го виробу (деталекомплекта) відповідно до проекту виробничої програми підприємства, шт.;

4) визначається весь обсяг випуску продукції цеху (дільниці) у виробах-представниках (комплектах загото вок, деталекомплектах-представниках), (V_п), шт.:

V_п=У V_пі (1.11)

5) розраховується потужність (пропускна здатність) виробничої одиниці (цеху, дільниці, групи обладнання) у виробах-представниках (комплектах заготовок, деталекомплектах-представниках), (ВП_п), шт.:

ВП_п = Р_{нз /} Р_п (1.12)

де Р_нз - загальний річний обсяг наявного ресурсу відповідної виробничої одиниці (потужність плавильної печі в тоннах металу; річний ефективний фонд часу групи устаткування в годинах; ресурс складального цеху (дільниці) у м²-год. і т.ін.).

6) визначається потужність (пропускна здатність) виробничої, одиниці у фізичних виробах (комплектах заготовок, деталекомплектах), шт.:

а)питома вага продукції і-го виду в загальному обсязі на ведених до представника виробів (комплектів заготовок, деталекомплектів) (У_і), %:

У_і = V_пі /V_п *100 (1.13)

б) потужність (пропускна здатність) виробничої одиниці у фізичних виробах (комплектах заготовок, деталеком плектах), (ВП_і), шт.:

ВП_{і =} ВП_{п *} У_і / К_пі*100 (1.14)

7) розраховується нормативна питома витрата ресурсу на один збірний виріб (збірний комплект заготовок, збірний деталекомплект), (Р_зк), (нормо-год.; м²-год; т та ін.):

Р_зк = У * Р_{і *} У_і /100 (1.15)

8) визначається потужність (пропускна здатність) виробничої одиниці в збірних виробах (збірних комплектах заготовок, збірних деталекомплектах), (ВП_зк), шт.:

ВП_зк = Р_из / Р_зк (1.16)

9) розраховується потужність (пропускна здатність) виробничої одиниці у фізичних виробах (комплектах заготовок, деталекомплектах), (ВП_і), шт.:

ВП_і = ВП_{зк *} У_і /100 (1.17)

Заключним етапом обґрунтування виробничої програми виробничими потужностями будь-якої галузі є розробка балансу виробничої потужності. [14, 184] Він ґрунтується на забезпеченні рівності між плановим завданням та можливим сумарним випуском продукції із діючих та нових виробничих потужностей з урахуванням запланованих термінів їхнього введення і освоєння.

2. Рекомендації щодо збільшення ефективності використання виробничих потужностей

2.1 Проблеми розрахунку виробничої потужності

Аналіз застосування показників виробничої, потужності на підприємствах різних галузей дає підставу стверджувати, що мають місце істотні недоліки в практиці планування і обліку цього показника, викликані об'єктивними і суб'єктивними причинами. Недостатня увага до даної проблеми у минулому привела до того, що в даний час величина виробничої потужності перестала бути показником, що відображає здатність підприємств по максимально можливому випуску продукції. Розширення різноманітності видів продукції, вироблюваної на підприємствах України, обумовлене структурною перебудовою економіки, існуюча безліч галузевих особливостей розрахунку виробничому потужності і недоліки методології їх обліку перешкоджають застосуванню показника виробничої потужності як узагальнювального з метою оцінки і зіставлення виробничого потенціалу галузей регіонів в єдиних вимірниках.

Все це зумовлює необхідність розробки додаткових методів, методичних підходів і практично рішень щодо вдосконалення обліку і планування виробничої потужності відповідно до вимогам розвитку сучасного виробництва і економіки.

Зниження об'ємів виробництва в умовах загального економічного спаду привело до того, що багато підприємств України не мають достатніх замовлень на випуск ряду видів продукції. При цьому підприємства містять на своєму балансі виробничі фонди, які через вказані причини практично не використовуються у виробничому процесі.[15, 85] Досвід роботи показує, що багато підприємств при складанні балансів виробничих потужностей в статистичних зведеннях значно занижують, а іноді зовсім не відображають виробничі потужності по видах продукції, по яких відсутні замовлення на виробництво.[16, 64] На підприємствах є також тенденція до заниження величини виробничої потужності з року в рік.

Незадовільні показники статистики руху виробничих потужностей за останні роки багато в чому зумовлені впливом кризових явищ в економіці, інфляційними процесами. Аналіз введення і вибуття виробничих потужностей на ряди підприємств показав, що намітилася певна тенденція до штучного зняття з обліку виробничих потужностей. Вибуття виробничих потужностей обґрунтовується, як правило, слідством зростання трудомісткості продукції, що випускається, що не завжди так. При цьому зниження виробничої потужності може складати до 80% і більше від початкової величини виробничої потужності на почало роки. [17, 258] У звітах не показується вибуття виробничих потужностей унаслідок фізичного зносу основних фондів, а темпи вибуття виробничих потужностей, що враховуються, як показує аналіз, перевищують реальні показники фізичного зносу використовуваного основного технологічного устаткування. Необґрунтоване завищення трудомісткості продукції, що випускається, переслідує виключно одну мету - занизити наявні виробничі потужності по випуску продукції.

Існуюча методика визначення середньорічної виробничої потужності, а також показників середньорічного зменшення (збільшення) потужності рекомендує враховувати число місяців дії виробничої потужності протягом року. [18, 174] У практичних умовах такий облік на підприємствах не ведеться, величини вибуття виробничої потужності формуються на кінець року і не є об'єктивними для оцінки середньорічної потужності. Оскільки величина виробничої потужності на кінець звітного року надалі є велічиной потужності, прийнятої на початок подальшого року, має місце накопичення помилки величини виробничої потужності на початок поточного року і кінець попереднього року.

Згідно методичним роз'ясненням по складанню щорічних звітних балансів виробничих потужностей діючих підприємств і виробничих об'єднань, розрахунок виробничої потужності за звітний період здійснюється в номенклатурі і асортименті продукції звітного року.[19, 263] Така практика обліку призводить до того, що виробничі потужності по тих номенклатурних позиціях, по яких немає замовлень на виробництво, відсутні в звітності. Тим самим виробничі можливості підприємств по випуску певних видів продукції не одержують об'єктивної оцінки. Надалі при аналізі галузевих балансів виробничих потужностей створюється спотворена характеристика виробничої потужності по конкретних видах продукції, резерви галузей і підприємств в повному об'ємі не заперечуються, що з рештою приводить до міжгалузевих і територіальних диспропорцій. Виникає невизначеність в обліку руху виробничих потужностей: чи то вони ліквідовані, чи то виведені в резерв, залишається неясним. Таким чином, облікові роботи по складанню балансу виробничої потужності перестають виконувати свою основну функцію - давати об'єктивну оцінку виробничим потужностям і їх використанню на рівні підприємств і галузей народного господарства.

Таким чином, існуюча система обліку виробничих потужностей за формою статистичної звітності «Баланс виробничої потужності» має серйозні недоліки, зумовлені значною мірою відсутністю фундаментальних досліджень з даного питання. Вдосконалення діючої системи обліку виробничих потужностей окремих підприємств, галузей і залишається одним з важливих завдань економічної теорії і науки, рішення якої дозволить ефективно здійснювати управління виробничими потужностей на рівнях від окремих підприємств, регіонів і галузей до всього народного господарства в цілому.

2.2 Шляхи удосконалення розрахунку виробничої потужності

Розрахунки виробничої потужності залежать від галузевої належності підприємства. Проте існують підстави для вдосконалення методичних передумов і вибору вихідних даних. В перелік невирішених методичних питань входять наступні.

1. Яку номенклатуру обрати для вираження показника виробничої потужності -- планову чи оптимальну.

2. Якими вимірниками оцінювати виробничу потужність -- натуральними, вартісними чи трудовими.

3. Який фонд часу приймати в розрахунок -- календарний, режимний чи плановий. [21, 15]

Різноманітний методичний підхід до визначення виробничої потужності має і переваги, і також містить потенційну можливість появи небажаних економічних явищ. Суть дискусії по перерахованих питаннях зводиться до наступного.

Якщо розрахунок вести за плановою номенклатурою, то в умовах ринкової економіки не можливо сформувати виробничу програму на рік. Якщо розрахунок вести за оптимальною номенклатурою, то розрахунки будуть значно відрізнятися від реальних умов, бо відірвані від потреби покупців конкретних виробів. При розрахунку потужності за плановою номенклатурою основою для визначення виробничої потужності приймають виробнича програма, а не навпаки. Адже виробнича потужність -- основа формування плану виробництва.

Деякі автори вважають, що питання про вибір номенклатури продукції, що приймається в розрахунок потужності, можна вирішити, якщо останню вимірювати не в натуральному або вартісному вигляді, а нормативною трудомісткістю або в нормо-станко-годинах. В такому випадку потужність можна одержати до формування плану виробництва.[20, 232] Але виробнича потужність переходить з поняття, пов'язаного з ринковою економікою, в абстрактну категорію, що вимірюється працею. Не можливо визначити, скільки і якої продукції можна виготовити з допомогою даних засобів праці.

Наступне методологічне питання -- що приймається за фонд часу в розрахунку виробничої потужності? Якщо розрахунок вести за плановим фондом, то коефіцієнт використання потужності може бути більше 1 (що суперечить економічній логіці) за рахунок роботи в деякі вихідні дні і скорочення часу на ремонт. Отже, в розрахунок потужності потрібно приймати календарний фонд часу. Запереченням проти такої пропозиції завжди був рівень використання потужності в перервному виробництві, який буде вкрай низьким (причому не тільки фактичний, але плановий). [22, 273] Однак реальне завантаження обладнання на основі якого сформувався портфель замовлень не зменшиться, а показник використання потужності буде відображати справжній стан справ, а також резерви.

Невирішені питання методології планування призводять до того, що на практиці розраховують не виробничу потужність, а пропускну спроможність. В якості ведучої ланки приймають ту дільницю (цех, обладнання), що є найбільш важливим для підприємства.

Вдосконалення методики внутрішньо фірмового планування виробничої потужності має безпосереднє відношення до зміцнення фінансової дисципліни і поліпшення якості продукції.

2.3 Резерви збільшення виробничих потужностей

Процес формування і організації використання виробничої потужності сучасного підприємства залежить від багатьох чинників. Під чинниками розуміють умови, необхідні для здійснення цих процесів, а також причини, що виявляють вплив на їхні результати.

Розробка класифікатора, що комплексно відображає кількість і склад чинників, що впливають на величину і рівень використання виробничої потужності, має не тільки теоретичне, але і велике практичне значення. Зростання масштабів виробництва і підвищення його ефективності висувають завданння пошуку резервів збільшення і поліпшення використання виробничих потужностей діючих підприємств. Тому вимагається визначити ряд чинників, що служили б основою для визначення величини виробничої потужності діючого підприємства і рівня її використання. Чинники, що впливають на величину виробничої потужності і її використання, взаємозв'язані, тому що обидва мають єдиний об'єкт впливу -- виробничу потужність підприємства. Відмінність між ними полягає в тому, що перша частина чинників визначає резерви збільшення виробничої потужності, а друга -- резерви поліпшення її використання.[23, 119] Викладене створює необхідність застосування системного підходу до розгляду цих чинників.

Основні ресурси виробничого процесу виражаються трьома елементами: працею, знаряддями праці і предметами праці. Отже, споживання і перетворення цих ресурсів є основою визначення обох видів чинників.

Проаналізуємо склад і їх характерні риси, впливати на величину виробничої потужності. Як було відображено вище, між поняттями “виробнича потужність” і “засоби праці” існує тісна функціональна залежність. Вона виявляється в тому, що кожному окремо взятому засобу праці відповідає певна величина виробничої потужності. А відповідно головним чинником, що впливає на величину виробничої потужності, є наявна сукупність засобів праці. Причому цей вплив на підприємствах виявляється шляхом розширення фронту робіт і підвищення продуктивності технологічного обладнання (робітничих місць).

Розширення фронту робіт залежить від кількості технологічного обладнання і виробничих площ. Зі збільшенням кількості обладнання і робочих місць створюються умови для розширення виробництва. Однак це розширення звичайно лімітується розмірами виробничих площ будинків (існує виняток для тих галузей, потужності яких залежать від величини площ, наприклад складальних, котельно-зварочних). Самі виробничі площі, як правило, безпосереднього впливу на предмет праці не виявляють. Вони обмежують масштаб виробництва просторово, тому є одним з чинників, що визначає величину виробничих потужностей.

Виробнича потужність не відображає сумарну енергетичну потужність підприємства і не складається з суми потужностей окремих робітничих машин. Вона залежить від рівня відповідності структури обладнання і робітничих місць структурі машиноємності (трудомісткості) виробів, що виготовляються. Тому, щоб її структура відповідала структурі виробів, що виготовляються, в їхній пропускній спроможності повинен бути досягнутий максимальний рівень погодженості. Повне співвідношення повинно бути досягнуте і між виробничими потужностями дільниць і цехів підприємства. Отже, одним з важливих умов виробництва є дотримання норм і пропорций між їх кількістю, розмірами і робочими швидкостями.[24, 501]

Таким чином, теза про те, що величина виробничої потужності залежить від кількості і продуктивності засобів праці, повинна бути істотно доповнена. Так, важливим чинником, що визначає величину виробничої потужності, є передусім система машин як сукупний механізм, побудований на основі принципу пропорційності.

Чинники підвищення продуктивності машин (робітничих місць) зв'язані головним чином з поліпшенням якісного складу технологічного обладнання, збільшенням в його складі високопродуктивних верстатів, автоматів і напівавтоматів, автоматичних ліній. Чим вища якість машини і обладнання, тим більша їхня продуктивність в одиницю часу роботи, і відповідно більша виробнича потужність підрозділів і підприємства в цілому.

Продуктивність машин і обладнання також залежить від якості предметів праці. З якістю сировини змінюється технологія його обробки, що безпосередньо відбивається на продуктивності засобів праці і їхньому вдосконаленні.

Значний вплив на збільшення продуктивності машин виявляє вдосконалення технологічного процесу. Впровадження прогресивної технології дасть можливість інтенсифікувати виробничий процес, тобто скоротити як машинний, так і загальний час виготовлення виробу.

Збільшення продуктивності машин в значній мірі залежить від ступеня досконалості конструкції виробів, що виготовляються, їхньої уніфікації і стандартизації, зниження кількості і суміщення операцій при їхньому виготовленні.

Продуктивність машин залежить також від кваліфікації робітників. Систематичне підвищення їхньої загальної і технічної творчості, вдосконалення виробничих навиків і на цій основі підвищення рівня кваліфікації створюють сприятливі соціальні передумови для збільшення продуктивності засобів праці. Укомплектування промислових підприємств кваліфікованими робітниками прискорює технологічне засвоєння сучасної техніки, дозволяє значно перевищити її паспортну продуктивність шляхом переходу до швидкісних засобів обробки деталей, використання спеціального ріжучого інструменту, модернізації окремих агрегатів верстатів і впровадження спеціального оснащення. [25, 73]

Класифікація чинників, що впливають на величину виробничої потужності підприємства, побудована за ознакою їхньої деталізації. Основною передумовою їх здійснення є наявність капітальних вкладень.

По іншому виглядають чинники, що впливають на використання виробничих потужностей. Вони охоплюють заходи, пов'язані з використанням резервів, що мають організаційний характер, і не вимагають більших капітальних вкладень в основне виробництво. За змістм ці чинники можна поділити на соціально-економічні і організаційно-технічні, а за місцем виникнення -- на зовнішні і внутрішні.

Основний свій прояв вони знаходять в поліпшенні використання встановленої або прийнятої величини виробничої потужності, а також в співвідношенні часу роботи і часу витрат засобів праці, тобто охоплюють область їх функціонування.

Основними чинниками, що впливають на рівень використання обладнання, є вдосконалення організації обслуговування виробництва, підвищення якості і організації планування виробництва, технічного розвитку підприємств і технологічного планування завантаження обладнання, більш широке впровадження в практику виробництва сучасних прогресивних форм організації праці, вдосконалення матеріального стимулювання поліпшення використання обладнання, вдосконалення структури парку обладнання шляхом раціонального розподілу виділеного підприємству і перерозподіл недогруженого, підвищення коефіцієнта змінності роботи обладнання, скорочення часу простоїв обладнання в ремонтах. [26, 186]

Дані показники сприятимуть отриманню достатньо вірогідної інформації, на основі якої можна здійснити аналіз використання наявних виробничих потужностей підприємств і їхніх підрозділів, встановити черговість проведення заходів з поліпшення використання резервів виробничих потужностей, здійснювати предметне управління процесом їх реалізації на підприємстві.

3. Практична частина

Обґрунтування доцільності будівництва ливарного цеха.

1-й переділ

Маємо наступні дані

Таблиця 2.1 - Завдання на курсову роботу по дисципліні «Економіка підприємства»

№ п/п	Обсяг виробництва верстатів, одиниць	Маса верстата, кг	% використання матеріалів	Питома вага матеріалів в масі верстата
				Чавун	Сталь	Комплектуючі вироби	Пласт- маса	Інші
22	15500-токарні	1450	93,0	59,0	11,0	17,0	8,0	5,0

Розрахуємо чернову вагу металу.

, де

В_ч - чиста вага верстата, кг.

в - % використання матеріалів.

Розрахуємо масу чавунного литва.

, де

?_ч- питома вага чавуна в масі верстата.

Розрахуємо масу придатного литва.

,

де О - обсяг виробництва верстатів, од.

Згідно з Додатком А маємо наступні дані:

· Розважування литва: Велике

· Тип виробництва: Велико-серійне

· Ступінь механізації: Середня

· Характеристика розважування: Велике до 5000 кг

· Випуск литва на 1 виробничого робітника: 40 т/рік

· Зйом литва з 1 м² виробничої площі ливарного цеху: 2,2.

Згідно з Додатком Б визначаємо % виходу придатного литва і складаємо баланс плавки. Вихід придатного литва в значному ступені впливає на виробничу собівартість 1 т придатного литва і залежить від організації виробництва, розважування відливок, кількості браку, вигару, ваги літників, ливарного додатку, тощо.

Знайдемо вагу металевої завалки.

, де

?_п.л. - вихід придатного литва

По даним Додатка В необхідно визначити склад і структуру металевої завалки, а також інші дані. Записуємо дані у Табл.. 2.2.

Таблиця 2.2.- Склад і структура завалки металевої, палива, допоміжних матеріалів, які використовують при виробництві литва

Матеріальні ресурси	Питома вага в завалці металевій, %	Вага, т.	Витрата на 1 т придатного литва
1. Завалка металева, в т.ч.	100,0	18760,96	-
1.1.Чавун чушковий	75	0,75*18760,96= 14070,72	-
1.2.Брухт металевий покупний	12	0,12* *18760,96= 2251,32	-
1.3.Власні зворотні відходи	11	0,11*18760,96= 2063,71	-
1.4.Ферросиліцій	2	0,02*18760,96= 375,22	-
2. Флюси	-	0,05*14258,33=712,92	0,05 т
3.Паливо (умовне)	-	20*14258,33=285166,6

Подобные документы

• Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства

  Виробнича потужність: суть, визначальні фактори. Методичні підходи до визначення виробничої потужності в різних типах виробництва. Розрахунок потужності підприємства. Вдосконалення методики розрахунку. Резерви збільшення виробничої потужності.
  
  курсовая работа [60,5 K], добавлен 02.03.2002
  

• Формування та використання виробничої потужності підприємства

  Сутність та види виробничої потужності підприємства, методики її розрахунку в умовах потоково-масового та серійного виробництва. Обчислення показників виробничої потужності. Напрямки підвищення ефективності використання технологічного устаткування.
  
  курсовая работа [203,8 K], добавлен 05.11.2013
  

• Виробнича потужність підприємтсва

  Загальна характеристика виробничої потужності підприємства. Методики розрахунку виробничої потужності. Принципи обґрунтування максимально можливого випуску продукції при наявній потужності. Ефективне використання виробничої потужності.
  
  курсовая работа [129,4 K], добавлен 16.12.2006
  

• Виробнича програма підприємства та її обґрунтування

  Сутність і економічні показники виробничої програми. Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства, розрахунок виробничих потужностей на плановий період. Фактори, що впливають на ефективне використання виробничої потужності підприємства.
  
  курсовая работа [71,1 K], добавлен 17.05.2011
  

• Аналіз використання виробничої потужності підприємства

  Економічна сутність, склад і структура основних фондів. Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Види і чинники формування його виробничої потужності. Шляхи підвищення ефективності її використання. Оцінка основних виробничих фондів.
  
  курсовая работа [147,5 K], добавлен 08.04.2014
  

• Оновлення виробничих потужностей підприємств

  Економічна сутність та класифікація виробничих потужностей підприємства. Фінансування оновлення виробничих потужностей підприємства. Визначення первісної та ліквідаційної вартості об'єкта основних засобів. Методи розрахунку амортизаційних відрахувань.
  
  курсовая работа [280,4 K], добавлен 09.03.2019
  

• Виробнича програма підприємства

  Зміст і порядок розроблення виробничої програми підприємства. Сутність та класифікація норм планування. Методика обчислення виробничої потужності у різних видах виробництва. Аналіз основних шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства на ринку.
  
  курсовая работа [30,7 K], добавлен 15.12.2010
  

• Розрахунок виробничої потужності технологічної лінії по випуску продукції

  Схема роботи та розрахунок потужності технологічної лінії. Розрахунок трудових витрат на виготовлення одиниці продукції, виробничої, повної собівартості, відпускної ціни. Вибір стратегії підприємства, розрахунок чистого прибутку, прогноз обсягів продажу.
  
  курсовая работа [166,9 K], добавлен 29.05.2010
  

• Аналіз господарської діяльності ТОВ "Промметсплав"

  Роль та особливості умов роботи підприємств в умовах ринку, їх функції та мети. Аналіз показників виробництва і реалізації продукції, використання основних фондів і виробничої потужності, чисельності й структури персоналу, витрат на виробництво.
  
  дипломная работа [138,7 K], добавлен 23.09.2011
  

• Корпоративні підприємства: сутність та особливості

  Аналіз функціонування корпоративних підприємств (КП) різних організаційно-правових форм господарювання. Класифікація КП за різними ознаками. Система концептуальних характеристик корпоративного підприємства. Цільові параметри визначення різних типів КП.
  
  статья [151,6 K], добавлен 11.09.2017
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам