Діагностика фінансового стану підприємства

Аналіз наявності фінансових ресурсів, платоспроможності, ліквідності, фінансової стійкості та прибутковості (рентабельності) роботи підприємства. Методика визначення та оцінка фінансового стану ТОВ “Рако-прінт”, рекомендації щодо його вдосконалення.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 17.11.2009
Размер файла 32,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Діагностика фінансового стану підприємства

Вступ

Моя курсова робота на тему “Діагностика фінансового стану підприємства”. Планується розглянути фінансовий стан товариства з обмеженою відповідальністю “Рако-прінт”. Обрана саме така тема тому, що взагалі всі підприємства сфери матеріального виробництва в умовах ринкової економіки здійснюють свою діяльність на засадах комерційного розрахунку, а здатність підприємства успішно діяти в умовах комерційного розрахунку знаходить своє відображення у його фінансовому стані.

У ринкових умовах виключно велика роль діагностики фінансового стану підприємства. Це пов'язано з тим, що підприємства набувають самостійність та несуть повну відповідальність за результати своєї виробничо-господарчої діяльності перед власниками, робітниками, банком та кредиторами. Також ринкові умови вимагають від підприємств збільшення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі втілення досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання та керування підприємством, активізації підприємства та інше. Отже роль діагностики фінансового стану достатньо велика.

Щоб забезпечити виживаємість підприємства в сучасних умовах керівничому персоналу необхідно перш за все вміти реально оцінювати фінансовий стан як свого так і існуючих потенційних конкурентів.

Фінансовий стан - це найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства, вона визначає конкурентоспроможність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів у фінансовому та виробничому відношенні. Але, це і зрозуміло, одного вміння реально оцінювати фінансовий стан не достатньо для успішного функціонування підприємства та досягнення ним встановленої цілі. Фінансовий стан підприємства - це ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми забов,язаннями.

У фінансовому стані знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі і роботи з управління фінансовими

ресурсами, тобто фінансової роботи.

Найбільш зримо фінансовий стан підприємства визначається такими елементами його економічної діяльності:

прибутковість;

наявність власних фінансових ресурсів;

раціональне розміщення основних і оборотних коштів;

платоспроможність;

ліквідність;

інше.

І, якщо підприємство досягає у цих напрямках необхідних параметрів, то фінансовий стан такого підприємства стає стійким.

У першому розділі моєї роботи буде розглянуто методологічний підхід до визначення фінансового стану підприємства.

Далі, у другому розділі, буде дана оцінка фінансового стану ТОВ “Рако-прінт” за методологією, наведеною в першому розділі роботи.

Безпосередньо обґрунтування точки зору методів покращення фінансового стану даного підприємства буде викладено у третій частині даної курсової роботи.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рако-прінт”. Статуний фонд товариства складає 26236 тисяч гривень. Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності. Майно товариства складається з основних засобів та обігових коштів. Товариство здійснює випуск наступних видів продукції:

етикетки для продуктових товарів;

етикетки для напоїв;

різноманітна поліграфічна продукція;

наклейки для автомобілів;

наклейки для попільничок;

етикетки та наклейки для не продуктових товарів;

інша продукція.

Дана курсова робота виконана згідно завдання (Додаток №1).

1. Фінансові результати діяльності підприємства, як критерій досягнення поставленої мети

1.1 Сутність фінансових результатів у діяльності підприємства

Фінансові результати діяльності підприємства відображають мету підприємства взагалі, її доходність і є вирішальними для підприємства. Окрім керівництва підприємства і колективу організації фінансові результати діяльності цікавлять інвесторів, кредиторів, державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі.

Отже взагалі можна сказати, що ефективність виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності фірми чи організації, чи підприємства відображається у фінансовому результаті.

1.2 Основні показники фінансових результатів

Під фінансовим результатом діяльності підприємства розуміється дієздатність підприємства фінансувати свою діяльність. Фінансовий результат підприємства - це сукупність показників, які відображають його дієздатність погасити свої боргові зобов'язання.

Фінансова діяльність охоплює процеси формування, пересування та забезпечення сохранності майна підприємства, контролю за його використанням. Фінансове становище є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства і тому визначається сукупністю виробничо-господарчих факторів.

Від фінансових результатів діяльності підприємства складається його фінансове становище, яке може бути стійким, нестійким та кризовим. Здатність підприємства своєчасно про ізводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчать про його відмінний фінансовий стан.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства.

Основним фінансовим результатом діяльності підприємства є його прибуток чи дохід.

Доход - це виручка від підприємницької діяльності за врахуванням матеріальних і прирівняних до них витрат. Практичне значення показника доходу полягає в тому, що він характеризує загальну суму коштів, яка поступає підприємству за певний період.

Загальна величина доходу підприємства включає:

доход від реалізації продукції (робіт, послуг) - обчисляється як різниця між виручкою і матеріальними та прирівняними до них витратами у собівартості реалізованої продукції;

доход від реалізації матеріальних цінностей і майна (матеріалів, основних фондів, нематеріальних активів) - це різниця між ціною їх продажу і матеріальними витратами на придбання і реалізацію;

доход від позареалізаційних операцій (пайові участі у спільних підприємствах, здачі майна в оренду, цінних паперів, товарного кредиту, надходжень або витрат від економічних санкцій, тощо).

Прибуток - це та частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

Ріст прибутку создає базу для самостійного фінансування, розширення виробництва, рішення проблем соціальних та трудових конфліктів. За рахунок прибутку виконується також частина обов'язків підприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами і організаціями.

Загальна величина прибутку підприємства (валовий прибуток) має ті ж джерела, що і доход, тобто вона включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) матеріальних цінностей і майна, позареалізаційних операцій.

Прибуток від реалізації є основною складовою загального прибутку. Він обчислюється як різниця між обсягом реалізованої продукції (без врахування податку) та її повною собівартістю.

П р = Q р - С,

де П р - прибуток від реалізованої продукції;

Q р - обсяг реалізованої продукції;

С - повна собівартість реалізованої продукції.

Із загального (валового) прибутку сплачується податок. Величина, що залишилась, називається чистим прибутком.

Здається, що прибуток показує абсолютний ефект діяльності підприємства. Це так, але він показує абсолютний ефект діяльності підприємства без врахування використаних при цьому ресурсів, тому він доповнюється показником рентабельності.

Рентабельність - це відносний показник ефективності роботи підприємства. У загальній формі він обчислюється наступним чином:

Р = П / В,

де Р - рентабельність;

П - прибуток загальний (валовий);

В - витрати.

Перед усім слід відрізняти рентабельність застосованих ресурсів і рентабельність продукції.

Рентабельність застосованих ресурсів, залежно від охоплення останніх може обчислюватися як:

рентабельність виробничих фондів;

(Р в) - рентабельність виробництва;

Р в = П з / К о * 100,

де П з - загальний валовий прибуток підприємства за рік;

К о - середня величина основних виробничих фондів і оборотних коштів підприємства за рік;

рентабельність сукупних активів (Р а) - характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства;

Р а = П з / К а * 100,

де К а - середня сума активів балансу підприємства;

рентабельність власного (акціонерного) капіталу (Р в) - показує ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

Р в = П ч / К в * 100,

де П ч - чистий прибуток за врахуванням сплати процентів за кредит;

К в - власний капітал.

Величина власного капіталу дорівнює сумі активів (за даними балансу) за мінусом всіх боргових зобов'язань.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут:

Р п = П р / С р * 100,

де П р - прибуток від реалізації за певний період;

С р - повна собівартість реалізованої продукції.

Отже за допомогою наведених вище показників можна отримати загальну уяву про фінансовий стан підприємства.

1.3 Вплив маркетингової стратегії підприємства на фінансовий результат

Суть маркетингової діяльності заключається у формуванні реальної величини попиту, у впливі на споживача для пробудження його до придбання товару, у розробці реальних програм дій організацій на конкретному ринку.

Головний принцип маркетингу - орієнтація на споживача та його потреби, їх формування та максимальне задоволення. Реалізація цього принципу у всіх сферах виробничо-господарської діяльності втілюється через менеджмент, основні функції якого - планування, організація, реалізація, контроль.

При дослідженні організації як цілісної соціально-економічної системи співвідношення маркетингу та менеджменту розглядається як частина цілого.

Вказане розграничення має формальну сторону.

Функції маркетингу заключаються у дослідженні і формуванні його засобами

організаційно-економічних умов здійснення виробничих процесів, забезпечуючи

їх непрерівність, зниження витрат і рівень ефективності, достатній для

розвитку організації.

Вказані особливості дозволяють розглядати маркетинг як важну умову і суттєвий резерв антикризового керування.

Отже висновком вищесказаного є те, що обрана маркетингова стратегія підприємства має достатньо великий вплив на фінансовий результат діяльності підприємства.

Взагалі треба відмітити, що в даний момент відсутня достовірна інформація щодо українського ринку маркетингових комунікацій. Разом з тим є очевидним, що кожна організація повинна мати відповідний рівень розвитку маркетингу, особливо у кризових ситуаціях, щоб своєчасно реагувати на зміни зовнішньої середи, ринкової ситуації та оказувати певне воздействіє на ринок.

2. Діагностика фінансового стану

Безпосередньо оцінка або діагностика фінансового стану та фінансової стійкості підприємства є важливим елементом управління.

Прибуток (доход) і рентабельність як основні показники фінансових результатів не можуть повністю характеризувати фінансовий стан підприємства і можливі тенденції його зміни, потрібні інші показники.

До основного джерела інформаційного забезпечення діагностики фінансового стану підприємства відносять бухгалтерський баланс підприємства (форма №1). Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу мають важливе економічне значення і використовуються для оцінки і діагностики фінансового стану підприємства. Це співвідношення можна розглянути у різних аспектах, але основними показниками з отриманих будуть ті, що характеризують ступінь заборгованості, ліквідності та активності підприємства.

Отже - ступінь заборгованості обчислюється шляхом ділення боргових забов,язань на активи підприємства:

К заб = К б / К а,

де К заб - коефіцієнт заборгованості;

К б - боргові забов,язання підприємства;

К а - сукупні активи підприємства.

Якщо К заб > 0,5, то сильно зростає ризик щодо сплати боргів.

Аналіз заборгованості, оцінка співвідношення зобов'язань дозволяє з, ясувати, наскільки раціональною є структура капіталу і величину ризику для інвесторів і кредиторів.

Потенціальні можливості підприємства розрахуватися з боргами характеризується коефіцієнтом забезпеченості боргів:

К з. б. = К в / К б,

де К з. б. - коефіцієнт забезпечення боргів;

К в - власний капітал.

Якщо К з. б. = 1, то це значить, що підприємство може сплатити боргивласним капіталом.

2.1 Ліквідність підприємства

У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємства унаслідок їхнього банкрутства, одним із найважливіших показників фінансового стану підприємства є ліквідність.

Термін "ліквідність" (від латинского liquidus - рідкий, текучий) у буквальному значенні слова означає легкість реалізації, продажі, перетворення матеріальних цінностей у кошти.

Таким чином ліквідність підприємства - це можливість використовувати його активи в якості наявних коштів або швидко перетворювати їх в такі.

Під ліквідністю підприємства розуміється його здатність розраховуватися зі своїми зобов'язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів. Такі активи називаються ліквідними засобами.

Повсякденна робота підприємства по управлінню ліквідністю спрямована на самозбереження організації, умовою якого висткпає безперебійне виконання забов,язань перед постачальниками, покупцями та іншими клієнтами. З організаційної точки зору вона припускає дотримання співвідношень окремих груп і статей пасивів і активів балансу, зафіксованих у відповідних показниках. Такі показники наведені нижче.

Ліквідність підприємства, як його здатність оперативно перетворювати активи у платіжні засоби для оплати короткострокових зобов'язань виражається двома основними показниками:

коефіцієнтом поточної ліквідності;

коефіцієнтом термінової ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності (К п. л.) - обчислюється відношенням поточних активів і короткострокових зобов'язань:

К п. л. = К а. п. / К б. к.,

де К а. п. - поточні активи підприємства;

К б. к. - короткострокові зобов'язання.

Якщо К п. л. < 2, то ліквідність підприємства невисока і воно має певний фінансовий ризик. При надто високому К п. л. (більше 3 - 4) може виникнути сумнів у ефективності використання поточних активів.

Коефіцієнт термінової ліквідності (К т. л.) - це відношення активів високої ліквідності до короткострокових зобов'язань, тобто

К т. л. = К а. л. / К б. к.,

де К а. л. - поточні активи високої ліквідності.

Не можна плутати понять “ліквідність” підприємства і “платоспроможність” підприємства.

Платоспроможність - це здатність підприємства сплачувати кошти за своїми зобов'язаннями, що вже настали і потребують негайного погашення, за рахунок наявних грошей на банківських рахунках, або у готівці. Для того, щоб підтримувати підприємство у платоспроможному стані, фінансова служба повинна дбати про те, щоб його чисто грошові активи відповідали потребам щоденних платежів. Вважається, що у підприємствах на розрахунковому рахунку має бути залишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю всіх видів і поточною дебіторською заборгованістю на користь підприємства.

2.2 Фінансова активність підприємства

Фінансова активність підприємства характеризується такими показниками, як середній період оплати дебіторської, кредиторської заборгованості та оборотність товарно-матеріальних запасів.

Середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства обчислюється за формулою:

t д = К д * Д к / П пр,

де t д - середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями, днів;

К д - заборгованість покупців (дебіторська заборгованість);

Д к - кількість календарних днів, у періоді, за який обчислюється показник;

П пр - обсяг продаж за розрахунковий період.

За період t д платіжні вимоги підприємства до покупців перетворюються у гроші. Його скорочення економічно вигідне.

Середній період оплати кредиторської заборгованості постачальникам - визначається співвідношенням:

t к = К к * Д к / М,

де t к - середній період оплати кредиторської заборгованості постачальникам, днів;

К к - заборгованість підприємства постачальникам;

М - обсяг закуцпки сировини і матеріалів за розрахунковий період.

Скорочення t к не є сприятливим для підприємства, оскільки потребує додаткових коштів.

Оборотність товарно-матеріальних запасів обчислюється як відношення обсягу продаж до величини запасів

N об = П пр / М з,

де N об - оборотність товарно-матеріальних запасів за певний період (рік, квартал);

М з - середня величина запасів за той же період.

Можна зробити висновок, що найбільш зримо фінансовий стан підприємства визначається такими елементами чи показниками:

прибутковість;

рентабельність роботи підприємства;

наявність власних фінансових ресурсіув;

платоспроможність;

показником прибутковості власного капіталу;

показником валової прибутковості продажу товарів;

коефіцієнтом фінансової незалежності;

ліквідність;

прибутковість власного капіталу;

інші.

Тож, якщо підприємство досягає у цих напрямках необхідних параметрів, тофінансовіий стан такого підприємства стає стійким.

Важливий вплив на фінансовий результат роботи підприємства має розробка фінансового плану підприємства. Фінансовий план підприємства складається на кожний поточний рік з поквартальним відокремленням за двома розділами: перший - надходження; другий - витрати із загальним їх підсумком за кожний квартал. У першому розділі спочатку зазначаються залишки грошових коштів на початок розрахункового року. Потім до них додаються кошти, спрямовані у відповідних кварталах на збільшенні власного капіталу і реалізацію товарів на умовах тримісячного кредиту. Другий розділ може охоплювати кошти, призначені для збільшення товарних запасів у певному кварталі, щоквартальної закупівлі товарів, покриття щорічно відновлюваних постійних витрат, щоквартальну виплату відсотків за користування кредитом, придбання виробничого устаткування, платежів по банківській заборгованості у зазначеному кварталі, тощо. Причому фінансовий план будь-якого суб,єкта господарювання формується з дотриманням вимоги, відповідно до якої надходження коштів має перевищувати поквартальні витрати (платежі).

3. Діагностика фінансового стану товариства з обмеженою відповідальністю "Рако-прінт"

Основним iнформацiйним джерелом для проведення аналiзу служить баланс підприємства. Баланс - це основний iнструмент для проведення діагностики фінансового стану. Фінансовий стан підприємства хірактерезується розміщенням і використанням засобів підприємства. Ця інформація представляється у балансі організації.

Баланс складається iз активiв i пасивiв. Активи включають все майно реальне i фiнансове, яким володiє підприємство, в тому числi грошову готiвку, цiннi папери, комп"ютерне обладнання, тощо.

Отже діагностика фінансового стану підприємства базується на даних балансу. Баланс має дві частини:

актив, який показує напрямки розміщення коштів (капіталу);

пасив, який характерезує джерела коштів (капіталу).

Активи включають фізичне, грошове і нематеріальне майно, яке у балансі поділяється на дві групи: фіксовані і поточні активи.

Фіксовані активи - це майно створене за рахунок довгострокових івнвестицій, передусім основні фонди, незавершене будівництво, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення та інші.

Поточні активи - включають мобільні елементи майна з коротким терміном обігу (до одного року).

Пасиви балансу поділяються на дві групи:

власний капітал (кошти);

"чужий" капітал, у різних формах заборгованості (забов,язання).

Власний капітал складається з статутного фонду (капітал) та акумульованого (нерозподілений між власниками та працівниками) прибутку, який утворюється від діяльності підприємства.

Боргові забов,язання у балансі поділяються на довгострокові і короткострокові.

Баланс товариства з обмеженою відповідальністю "Рако-прінт" наведений у додатку 2. Баланс підприємства составлений на 1 січня 2001 року.

В процесi аналiзу балансу підприємства використовують наступнi методи:

1. Метод п о р i в н я н ь, який позволяє визначити причини i ступiнь дiї динамiчних змiн i вiдхилень по статтях на лiквiднiсть банку i прибутковість

його операцiй, а також визначити резерви пiдвищення доходностi останнiх.

2. Метод г р у п у в а н н я дозволяє шляхом систематизацiї даних балансу розiбратись в сутi явищ i процесiв, що аналiзуються.

Так, з точки зору формування джерел i їх вкладень рахунки балансу подiляються на активнi, пасивнi i активно-пасивнi. Проводяться також групування рахункiв балансу з точки зору видiлення власних i залучених коштiв, довгострокових i короткострокових фiнансових вкладень, видiв доходiв, витрат i прибутку. Статтi можуть бути згрупованi по ступеню лiквiдностi, рiвню доходностi, рiвню вартостi.

3. Метод к о е ф i ц i є н т i в дозволяє виявити кiлькiсний взаємозв"язок мiж рiзними статтями, роздiлами чи групами статей балансу.

Таким чином визначаеться:

- питома вага певної статтi чи груп статей в загальному об"ємi активу /пасиву/ чи в вiдповiдному роздiлi;

- активнi балансовi рахунки можуть спiвставлятися iз аналогiчними рахунками балансiв за попереднiй перiод;

- спiввiдношення активних i пасивних статей з єдиними строками операцiй являють собою коефiцiєнти лiквiдностi.

Останній метод використовується найчастіше у сучасній практиці.

3.1 Характеристика фінансового стану ТОВ "Рако-прінт"

Отже головним фінансовим результатом діяльності будь-якого підприємства є прибуток від його діяльності. Прибуток, але це може бути і збиток, якщо діяльність підприємства не ефективна, є кінцевим, підсумковим результатом руху коштів підприємства.

Рентабельність - відносний показник ефективності роботи даного підприємства.

Отже разом прибуток та рентабельність роботи підприємства є найважливішими показниками, що характерезують його фінансовий стан.

Прибуток можна охарактерезувати, як, з одного боку - основу формування фйондів підприємства і забезпечення у кінцевому підсумку фінансової стійкості. З іншого боку - прибуток це найважливіше джерело доходів державного, місцевого бюджетів.

Однорзначно важливо при з,ясуванні факторів забезпечення фінансової стійкості підприємства враховувати не тільки обсяги й приріст прибутку, але й рівень рентабельності, знати скільки прибутку одержано на одну грошову одиницю виробничих фондів.

На величину прибутку і рівень рентабельності впливає багато факторів, а вони, в свою чергу, є узагальнюючими показниками використання на підприємстві матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Основні фінансові показники діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Рако-прінт" у 2000-2001 році надані у таблиці 1, ці показники загальним чином характерезують фінансовий стан даного товариства.

Таблиця 1

Основні фінансові показники діяльності ТОВ "Рако-прінт" за період 2000-2001 роки

Показник

Рік

2000

2001

1

2

3

1. Виручка (валовий доход) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням державного регулювання цін, ПДВ та акцизного збору, грн.

24500

38240

2. Балансовий прибуток (збиток), грн.

4936

5868

3. Всього по активах балансу, грн.

174988

190316

4. Всього забов,язань, грн.

100649

100913

5. Статутний фонд, грн.

26236

26236

6. Нерозподілений прибуток, грн.

-

2680

Отже за даними наведеними у таблиці 1 маємо, що валовий доход ТОВ "Рако-прінт" у 2001 році складає 38240 гривень, що більше ніж у 2000 році на 13740 гривень. В тому числі виручка від реалізації продукції по бартеру складає у 2000 році 2500 гривень, у 2001 році 1050 гривень.

Балансовий прибуток даного товариства складає у 2000 році 4936 гривень, а у звітному 2001 році зафіксований прибуток у рорзмірі 5868 гривень.

Отже, як висновок, можна сказати, що товариство у 2001 році в порівнянні з 2000 роком працювало краще.

Визначимо відносний показник ефективності діяльності товариства - показник рентабельності:

Р = П / В,

Р = 5868/20800 = 0,282

Розрахунки показника рентабельності проведені за даними балансу. З таблиці 1 балансовий прибуток за 2001 рік становить 5868 гривень. За даними звіту про фінансові результати витрати за 2001 рік становлять 20800 гривень. Отже проводячи розрахунки за наведеною вище формулою маємо, що рентабельність підприємства у 2001 році становить 0,282.

3.2 Визначення показників фінансового стану

Тож користуючись балансом товариства з обмеженою выдповідальністю "Рако-прінт" визначимо основні показники фінансового стану, це: заборгованість, ліквідність та активність підприємства.

Розглянемо спочатку ліквідність товариства з обмеженою відповідальністю "Рако-прінт".

Коефіцієнт абсолютної (поточної) ліквідності (К п. л.) характерезує миттєву готовність підприємства погасити свою заборгованість на день пред,явлення тих чи інших претензій з боку кредитора:

К п. л. = К а. п. / К б. к.,

К п. л. = 14439 / 90063 = 0,16

Цей коефіцієнт розрахований за даними балансу 2000 року (Додаток 1). Хочу відмітити, що у 2000 році коефіцієнт поточної ліквідності становив 0,4. Далі хочу зазначити, що ліквідність підприємства вважається значною, якщо коефіцієнт поточної ліквідності становить не нижче ніж 0,2-0,25. Тож ліквідність ТОВ "Рако-прінт" є не достатня (К п. л. < 0,25; 0,16 < 0,25), у 2000 році коефіцієнт ліквідності був більший ніж у звітному 2001 році ( 0,4 > 0,16). Тож можна відмітити погіршення фінансового стану товариства з обмеженою відповідальністю "Рако-прінт" за коефіцієнтом поточної ліквідності у 2001 році.

Визначимо для оцінки фінансового стану ТОВ "Рако-прінт" коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами, який характерезує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його господарської діяльності.

К з. о. к. = (власні засоби - основні засоби та інші позаоборотні активи) / (запаси і затрати + грошові кошти)

К з. о. к. = (84403 - 83616) / (27261 - 14439) = 0,061

У 2000 році коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами становив 0,2. Норматив цього коефіцієнту становить 0,1. Якщо за існуючими даними отриман коефіцієнт вище ніж 0,1, то забезпеченість власними оборотними коштами вважається достатньою. За отриманими даними отриман коефіцієнт нижчий ніж 0,1. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами за звітний період становить 0,061, і це говорить про дуже низьку забезпеченість товариства власними обортними коштами.

Для оцінки фінансового стану ТОВ "Рако-прінт" також знадобиться визначити коефіцієнт заборгованості.

К заб. = К б / К а,

К заб. = 90063 / 14439 = 6,23

Якщо К заб. > 0,5, то різко зростає ризик щодо сплати боргів, тож за

визначиними обчислиними дагними ризик щодо сплати боргів дуже великий , можна сказати критичний (К заб. = 6,23).

Отже за визначиними коефіцієнтами фінансовий стан даного товариства у критичному стані.

Наступним етапом роботи є визначення перспектив фінансового стану товариства з обмеженою відповідальністю “Рако-прінт”.

3.3 Перспективи фінансового стану ТОВ "Рако-прінт"

Фінансова стійкість підприємства

У країнах з розвинутою ринковою економікою розроблені показника, які можуть служити орієнтиром для оцінки фінансового стану підприємства в цілому, це:

коефіцієнт власності (незалежності) не нижчий 0,7;

коефіцієнт позичкових коштів не нижчий 0,3;

співввідношення позичкових і власних коштів не вище 1,0;

коефіцієнт абсолютної ліквідності не нижчий 0,2 - 0,25;

проміжний коефіцієнт покриття не нижчий 0,7 - 0,8;

загальний коефіцієнт покриття не нижчий 1.

Значний практичний досвід оцінки фінансового стану підприємства і складання на його основі прогнозу щодо перспектив його змін нагромаджений у розвинутих країнах. Зокрема, у Великобританії Комітетом по узагальненню практики аудиту розроблено посібники, які містять перелік критичних показників для оцінки можливого банкрутства підприємства. Ці показники виділені у дві групи.

До першої групи належать такі несприятливі критерії й показники, в наслідок яких можливі появи у недалекому майбутньому значних фінансових труднощів. Серед них:

неправильна реінвестиційна політика;

несприятливі зміни у портфелі замовлень, потенційні витрати довгострокових контрактів;

низькі значення коефіцієнтів ліквідності;

наявність наднормативних виробничих запасів і залажалих товарів.

До другої групи включені такі несприятливі критерії й показники, на підставі яких поточний фінансовий стан розглядається як критичний. Разом з тим вони свідчать, що за певних умов або ж внаслідок невжиття чи несвоєчасного вжиття необхідних заходів ситуація може різко погіршутись. До таких показників віднесені:

звільнення ключових співробітників апарату управління;

надмірна залежність підприємства від будь-якого одного конкретного проекту;

неефективні довгострокові угоди;

політичний ризик;

втрата ключивих контрагентів.

Звичайно, наведені критерії і показники певною мірою умовні, не всі мають кількісні вирази, Однак розгляд їх у комплексі з урахуванням можливих позитивних й негативних тенденцій їх розвитку може створити необхідну базу для складання фінансовим менеджером прогнозу щодо змін фінансового стану підприємства.

Процес переходу економіки України на ринкові відносини проходить у складних умовах спаду виробництва і інфляції, темпи якої у 1992 - 1993 роках набули загрозливого характеру, у 1994 - 1995 роках хоч і були знижені, проте залишилися на інфляційному рівні, а у 1996 - 1997 році різко зменшилися, проте інфляція і у 1998 - 2000 році не переборена. Це вкрай негативно впливає на фінанси підприємств, націлює їх на вирішення лише сьогоденних завдань виживання, унеможливлює здійснення заходів щодо зміцнення фінансової бази на скільки небудь віддалену перспективу. Але процес поступової стабілізації економічного становища обов,язково викличе до життя потребу у прогнозтичному підході до організації фінансов підприємств при якому платоспроможність і всі інші показники фінансового стану розглядаються у динамічній перспективі.

Одним з напрямків покращення фінансового стану підприємтсва є прогнозування його фінансового стану.

Хотілось би зазначити, що особливості кризового фінансового стану і непалтоспроможності укаїнських підприємств у порівнянні з практикою західних країн полягають у тому, що вони:

організаційно й психологічно не підготовлені до ринокових відносин внаслідок зручної залежності від бюджетного фінансування різних рівнів;

не володіютьпрактикою маркетингу і не ведуть маркетингових досліджень;

не здатні швидко перебудуватись на випуск нових видів продукції чи послуг;

їх адміністрація і, насамперед, директорський корпус слабо володіють економічним мисленням, без якого не можливо досягти успіху у ринковому господарюванні.

Виходячи із зазначених особливостей фінансового стану підприємств України та усіх країн з перехідною економікою, з,явилась необхідність застосування спеціфічних оцінок їх фінансової стійкості.

На мій погляд істотну практичну цінність має позиція з цього питання тих авторів, які виділяють чотири типи фінансової стікості.

До першого типу вони віднесли абсолютну стійкість фінансового стану, яка зустрічається рідко і являє собою крайній тип фінансової стійкості.

Нормальна стійкість фінансового стану належить до другого типу, який гарантує платоспроможність підприємства.

Третьому типу відповідає його нестійкість, що є порушенням платоспроможності підприємства, однаак і в такій ситуації зберігається можливість відношення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення власних обігових коштів.

Для четвертого типу властивий кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебіває на грані банкрутства, оскількі у даній ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери й дебіторська заборгованість підприємства навіть не покривають його кредиторської заборгованості й просрочених позик.

Вважаю, що фінансову стійкість товариства з обмеженою відповідальністю “Рако-прінт” можна віднести до другого типу, походячи із визначених коефіцієнтів:

коефіцієнт заборгованості рівний ........, за нормативом повинен бути не вищий ніж 0,8;

коефіцієнт потчної ліквідності дорівнює .... , за нормативом повинен бути не нижчий ніж 0,2;

3.4 Прогнозування фінансового стану

Під прогнозуванням фінансового стану розуміється передбачення обсягу та розміщення фінансових ресурсів підприємства на певний термін наперед, шляхом вивчення динаміки розвитку підприємства, як суб,єкта господарської діяльності на фоні реалій економічного життя суспільства. В залежності від терміну такого передбачення можна виділити короткотермінове (у межах одного року), середньотермінове (на один два роки) і довготермінове (білше двох років) прогнозування фінансового стану підприємства.

Об,єктом прогнозування має бути перш за все обсяг фінансових ресурсів, які надійдуть у розпорядження підприємства за період, щодо якого складається прогноз.

Такими ресурсами є прибуток, що залишається у підприємства після сплати всіх податків і обов,язкових платежів, а також амортизаційні відрахування, які відшкодовуються через ціну на продукцію. Умовно суму чистого прибутку і амортизації у складі виручки від реалізації називають грошовим потоком, саме від його величини залежать можливості підприємства збільшити свої кошти (статутний фонд, насамперед), бо інші складові частини виручки від реалізації йдуть на різні платежі у відповідності зі своїм призначенням.

Також у прогнозуванні фінансового стану підприємства ефективним є використання економіко-матиматичних методів, серед яких найпоширенішим використанням користується метод побудови лінії тренду, тобто на основі конкретних показноків за декількох років будується залежність і вираховується прогнозне значення на наступний рок.

Отже спробуємо за допомогою цього методу зпрогнозувати обсяг прибутку ТОВ “Рако-прінт”. Маємо наступні показники прибутку даного підприємства, які відображені у таблиці 3, динаміка розміру прибутку ТОВ “Рако-прінт” за період 1998 - 2001 роки.

Таблиця 3

Динаміка розміру прибутку ТОВ “Рако-прінт” за період 1998 - 2001 роки

Роки

1998

1999

2000

2001

2002

Розмір прибутку

4938

2841

4936

5868

?

Отже далі будується графік і визначається прогнозний показник прибутку, на рис. 2 зображена лінія тренду, тобто залежність розміру прибутку по роках.

4. Напрямки покращення фінансового стану підприємства

Проаналізувавши загальний фінансовий стан товриства з обмеженою відповідальністю “Рако-прінт” можна розробити деякі напрямки та пропозиції по покращенню фінансового стану даного підприємства.

Перш за все дане товариство повинно реалізувати всю продукцію, що застоюється на складах. Реалізацією і просуванням продукції на ринок на підприємстві займається спеціаліст з маркетингу. Саме цей спеціаліст повинен забезпечити просування товару не тільки на вітчизняний ринок, а, можливо, і за кордон.

По-друге зниження собівартості продукції - дозволить підприємству бути конкурентноспроможним на ринку збуту. Можливе за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання як матеріальних так і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних витрат в собівартості продукції, адже зниження собівартості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства.

Третім напрямком є збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду.

Наступним напрямком покращення фінансового стану підприємства може стати виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавить споживачів, а також отримання ліцензій на виробництво “ходових” товарів, що дозволить стабілізувати і покращити фінансовий стан підприємства.

Список використаної літератури

1. Бандурка О.М. та ін. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. - К.:, 1998. - 312 с.

2. Ганич Д.И. и др. Русско-украинский и украинско-русский словарь. - К.:, 1990. - 560 с.

3. Горфинкель В.Я. Экономика предприятия: Учебник. - М.:, 1996. - 367 с.

4. Калина А.В. та ін. Сучасний економічний аналіз і прогнозування: Посібник. - К.:, 1997. -272 с.

5. Качтарик Я.Д. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємства: //Фінанси України. - 1999. -№10. - С. 138-140.

6. Кондратьева А. Проблемы анализа финансового состояния предприятий в условиях переходной экономики: // персонал - спецвыпуск. -1998. -С. 177-182.

7. Кондратьєв О.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники: // Фінанси України. - 1996. - №11. - С. 66-69.

8. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. -в 2 т. - К.:, 1995. - 400 с.

9. Семенець І. В. Визначення фінансових результатів діяльності сільгосппідприємства: // Фінанси України. - 1999. - №9. - С. 44-48.

10. Соколова Л.М. и др. Критерии оценки финансового состояния предприятий: // Бизнес-информ. - 1996. - №10. - С. 45-48.


Подобные документы

  • Загальна оцінка майна підприємства і джерел його формування. Проведення аналізу фінансової стійкості активів, ліквідності балансу, рентабельності, оборотності і платоспроможності фірми. Рекомендації щодо покращення фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [138,0 K], добавлен 11.12.2013

  • Характеристика діяльності ВАТ "Костопільський завод продовольчих товарів". Структурно-динамічний аналіз коштів підприємства за ступенем ліквідності. Оцінка показників платоспроможності і фінансової стійкості. Шляхи вдосконалення фінансового стану.

    курсовая работа [122,8 K], добавлен 10.09.2010

  • Показники, що характеризують фінансовий стан підприємства, методика проведення аналізу. Аналіз ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та ділової активності ЗАТ "АВАНГАРД". Шляхи, напрямки і резерви покращення фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [887,6 K], добавлен 22.11.2011

  • Організація діяльності ПрАТ "Богуславський маслозавод"; аналіз фінансового стану: формування аналітичних балансів, визначення коефіцієнтів ліквідності та платоспроможності; оцінка показників ділової активності, фінансової стійкості, рентабельності.

    контрольная работа [142,2 K], добавлен 25.03.2012

  • Вплив комплексу економічних показників на формування фінансового стану Рожищенського сирзаводу та розрахунок коефіцієнтів майнового стану підприємства: оцінки прибутковості та рентабельності, ліквідності та платоспроможності, руху грошових коштів фірми.

    отчет по практике [710,6 K], добавлен 19.05.2011

  • Організаційно-економічна характеристика підприємства. Оцінка стану та структури майна і динаміки джерел формування і використання фінансових ресурсів. Аналіз ліквідності балансу та платоспроможності організації як ключових показників її фінансового стану.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 23.10.2014

  • Сутність і ознаки фінансової кризи підприємства, методи її діагностики. Характеристика діяльності підприємства КП "Оптова база". Аналіз та діагностика фінансового стану підприємства. Шляхи покращення стану підприємства та попередження банкрутства.

    дипломная работа [91,6 K], добавлен 09.10.2010

  • Аналіз необоротних і оборотних активів, дебіторської і кредиторської заборгованості, власного капіталу, прибутковості, структури грошових потоків, платоспроможності, ліквідності, фінансової стійкості підприємства. Оптимізація результатів його діяльності.

    курсовая работа [221,9 K], добавлен 17.04.2016

  • Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства. Оцінка активів, пасивів, та платоспроможності. Аналіз руху грошових коштів, фінансової стійкості та ділової активності. Комплексна рейтингова оцінка підприємства.

    курсовая работа [140,1 K], добавлен 23.12.2015

  • Сутність, структура, джерела та організація управління капітальними ресурсами підприємства. Загальна характеристика, аналіз та комплексна оцінка фінансового стану ПП "Байда". Рекомендації щодо вдосконалення методики оцінки фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [96,4 K], добавлен 10.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.