16

Курсова робота

Аналіз виробничої потужності підприємства

Зміст

Вступ

1.Теоретичні основи економічної ефективності

1.1.Значення, завдання ефективності виробництва і реалізації продукції

1.2 Аналіз ринку випуску продукції

2. Аналіз виробничої потужності підприємства

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Аналіз асортименту і структури випущеної продукції

2.3 Аналіз ритмічності виробництва та ритмічності випуску продукції

2.4 Аналіз основних економічних показників випуску продукції

3. Шляхи покращення виробничої діяльності підприємства

3.1 Обґрунтування можливості випуску нового виду продукції

3.2 Аналіз конкурентоспроможності виробництва

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

За умов ринкової економіки господарчим суб'єктом (підприємством) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з врахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу. Економічний аналіз обов'язково повинен передувати прийняттю науково обґрунтованих рішень на бухгалтерському рівні управління. Аналіз має не лише виявити хиби, а й розкрити можливості подальшого зростання економіки. За цих умов зростає важливість проведення своєчасного економічного аналізу в промисловості, зокрема таких важливих показників, як показники випуску готової продукції і її реалізації.

Випуск і реалізація продукції впливає на фінансові результати роботи підприємства. Крім того, реалізація виробничої продукції - це основне джерело формування доходу підприємства. Тому техніко-економічний аналіз роботи підприємства починається з аналізу випуску та реалізації продукції, у вивченні обсягу виробництва, темпів його зростання, тобто у оцінці виконання плану виробництва та реалізації продукції.

Метою даної роботи є аналіз готової продукції та її реалізації , а також ознайомлення з сучасними критеріями характеристики готової продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв.

Завданням даної роботи є характеристики готової продукції і аналіз обсягу і асортименту продукції власного виробництва, аналіз стану розрахунків з покупцями і узагальнення резервів росту обсягу виробництва і реалізації продукції.

Роль проведення аналізу показників випуску готової продукції та її реалізації полягає в тому, що якнайкраще розкрити резерви збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції завдяки кращому використанню наявних потужностей, трудових і матеріальних ресурсів.

У роботі висвітлено частину теоретичного питання аналізу параметрів випуску продукції: обсягу і асортименту.

В роботі показано своє бачення проблеми резервів росту обсягу виробництва і реалізації продукції.

Дана курсова робота на тему “Аналіз випуску готової продукції та її реалізації” виконана на основі даних підприємства - АТЗТ «Сумський фарворовий завод», основною діяльністю якого є вироблення виробів з фарфору та фаянсу. Підприємство є прибутковим.

1.Теоретичні основи економічної ефективності

1.1 Значення, завдання ефективності виробництва і реалізації продукції

Проблема ефективності виробництва завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем економічної науки. Зацікавленість нею виникає на різних рівнях управління економікою - від власників приватного підприємства до керівників держави. У цьому розділі розглянемо сутність категорії "ефективність" та методику її визначення.

Термін "ефект" у перекладі з латинської означає "результат". Отже, категорія "ефективність" може інтерпретуватись як "результативність". Термін ефект має значення результату, наслідку зміни стану певного об'єкта, зумовленої дією зовнішнього або внутрішнього фактора. Якщо провести математичну аналогію, то ефект - це дельта, приріст деякої змінної або різниця її попереднього і наступного значень. Зрозуміло, що значення цієї дельти може бути як додатним, так і від'ємним або взагалі нульовим. Подібно до цього й ефект може бути як позитивним, коли зміни є корисними, так і негативним, коли зміни деструктивні, або нульовим, коли змін немає. Утім, останній випадок, а саме коли результат нульовий, можна в конкретних умовах вважати або позитивним, або негативним ефектом і окремо не розглядати.

Таким чином, існує як об'єктивна зміна стану певної системи (об'єкта), так і її оцінка. Ця оцінка може мати кількісний і якісний характер. Типовий приклад якісних оцінок ми вже навели, розділивши множину ефектів на позитивні та негативні. Що ж стосується кількісного оцінювання, то воно здійснюється за допомогою різноманітних кількісних показників, які можна поділити на дві великі групи: часткові та загальні.

Отже, фактично визначення ефективності виробництва полягає в оцінці його результатів. Такими результатами можуть бути обсяги виготовленої продукції в натуральному чи вартісному (за оптовими цінами або за собівартістю) виразі або прибуток. Але ж сама по собі величина цих результатів не дає змоги робити висновки про ефективність або неефективність роботи підприємства, оскільки невідомо, якою ціною отримані ці результати. Звідси для отримання об'єктивної оцінки ефективності підприємства необхідно також урахувати оцінку тих витрат, що дали змогу одержати ті чи інші результати. Процес виробництва здійснюється через поєднання факторів, що його визначають: засобів праці (основні фонди), предметів праці (оборотні фонди), робочої сили (трудові ресурси). Крім того, істотним чином на виробництво впливає фінансовий стан підприємства, а також певні організаційні, управлінські, технологічні та інші переваги, що відображаються як нематеріальні ресурси. Тож за оцінку витрат логічно взяти оцінку всіх перелічених ресурсів. Виходячи з цього можна дати таке визначення ефективності: ефективність підприємства являє собою комплексну оцінку кінцевих результатів використання основних і оборотних фондів, трудових і фінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний період часу.

Загальна методологія визначення ефективності може бути формалізована таким співвідношенням:

F=E/P,

де F - - ефективність;

Е -- ефект (результати);

Р -- витрати (ресурси).

При цьому слід мати на увазі, що, звичайно, перелік ресурсів підприємства, котрі визначають його ефективність, не є вичерпним, тобто в конкретних умовах на ефективність діяльності підприємства можуть чинити істотний вплив інші фактори. Але для середньостатистичного підприємства, яке діє в умовах ринку, урахування зазначених факторів гарантує отримання найбільш адекватної оцінки стану справ на підприємстві.

Узагалі ж питання стосовно того, що вважати результатами виробництва, а що - витратами, які зумовили появу цих результатів, є дискусійним. Учені-економісти висунули чимало пропозицій стосовно вирішення цього питання. Але з усієї їх множини найбільш обґрунтовані точки зору можна об'єднати в межах таких трьох підходів:

1) ресурсний, коли економічний результат зіставляється з економічною оцінкою виробничих ресурсів, які застосовуються під час виробництва;

2) витратний, коли економічний результат порівнюється з поточними витратами, які безпосередньо пов'язані з його досягненням;

3) ресурсно-витратний, що, як це видно з самої назви, являє собою певний компроміс між двома попередніми. Тобто до уваги береться як певна оцінка наявних ресурсів, так і оцінка поточних витрат. Проте застосування цього підходу має бути дуже зваженим і обережним, адже виникає проблема подвійного рахунку, а також значного впливу галузевих особливостей виробництв (фондомісткості, капіталомісткості, трудомісткості тощо).

Кожен із цих підходів має свої переваги та недоліки, і доцільність застосування того чи іншого з них визначається конкретними обставинами й поставленими завданнями.

Що стосується чисельника формули ефективності, то тут також можна виділити три найзагальніші підходи.

1. За результат береться валова вартість створеного за певний період продукту (наприклад, виготовлена або реалізована продукція за оптовими цінами).

2. Як результат беруть прибуток. Це досить поширений підхід, і при його застосуванні утворюється ціла множина показників рентабельності, коли прибуток зіставляється з собівартістю виробництва або з вартістю основних фондів, або з величиною активів підприємства чи його капіталом тощо.

3. За результат береться сума прибутку та амортизації. Річ у тім, що з точки зору попереднього підходу підприємство, яке має від'ємну величину прибутку (що визначається за тією або іншою законодавче визначеною методологією), автоматично є нерентабельним, а отже, й неефективним. Але для перехідних економік, у яких відбуваються інтенсивні трансформаційні процеси, на думку окремих економістів, ефективною може вважатися діяльність і такого підприємства, яке не може забезпечити повного відтворення своїх ресурсів, передусім основних фондів. Ідеться про те, що втрати суспільства в разі ліквідації такого підприємства будуть все ж більшими, ніж тоді, коли воно продовжуватиме діяльність до повного спрацювання своїх основних фондів.

Завдання визначення ефективності виникає в різних ситуаціях, і його раціональне вирішення в конкретних умовах передбачає застосування тих або інших підходів чи методик. Можна виділити такі загальні напрямки, за якими визначається ефективність.

1. Оцінювання ефективності виробництва з метою забезпечення оптимальної стратегії управління ним. У межах цього напрямку досліджується насамперед ефективність використання ресурсів підприємства.

2. Оцінювання ефективності підприємства з метою визначення його привабливості як потенційного об'єкта інвестування. Таке оцінювання може здійснюватися самим підприємством, потенційним інвестором або ж для забезпечення об'єктивності - незаінтересованою організацією. При цьому портфельні інвестори, як правило, задовольняються фінансовими показниками ефективності, а стратегічних здебільшого цікавить комплексна її оцінка.

3. Оцінювання ефективності підприємства на макрорівні з боку держави. Не слід вважати, що цей напрямок стосується виключно радянських часів, хоча об'єктивно в ті часи спостерігався розквіт діяльності в цьому напрямку. Але і в умовах ринку завдання такого плану вирішуються, хоча, звичайно, в інших масштабах.

Процес збуту та реалізації продукції являється одним із основних стадій кругообігу засобів підприємства. В ході цього процесу підприємство витрачає матеріальні, трудові та фінансові ресурси. Витрати на збут та реалізацію продукції виступають найважливішим елементом при визначенні справедливої і продажної конкурентної ціни.

Підприємства в процесі своєї діяльності несуть різні по економічному змісту і цільовому призначенню витрати: на виробництво і реалізацію продукції, розширення і вдосконалення виробництва; задоволення різноманітних соціально-культурних потреб членів трудового колективу.

У процесі аналізу необхідно вивчати зміни не лише в обсязі виробництва товарної продукції, але і в обсягах її реалізації, бо від цього залежать фінансові результати, його фінансовий стан, платоспроможність

1.2 Аналіз ринку випуску продукції

Типовий процес дослідження ринку включає чотири етапи:

визначення необхідної інформації для аналізу;

пошук і збір даних;

аналіз даних;

план заходів, що дозволяють використати ці дані.

Важливо правильно сформулювати ідею проекту з обліком дійсного стану справ у галузі, щоб інвестор позитивно оцінив шанси нового підприємства в порівнянні з іншими. Для цього рекомендується провести короткий історичний екскурс, дати аналіз поточного положення справ у сфері діяльності й визначити тенденції її розвитку.

Цей аналіз вимагає комплексного розгляду наступних питань:

· визначення кола споживачів, прогноз їх платоспроможного попиту;

· прогноз цін;

· прогноз обсягів реалізації;

· вивчення динаміки продажу в галузі;

· вивчення можливостей, переваг, недоліків потенційних конкурентів, резервів їхнього випередження;

· скільки нових фірм виникло в цій галузі за останні роки;

· кількість нових продуктів, що вийшли на ринок; аналіз можливостей і погроз ринку.

Опис ринку

Розробляючи прогноз споживання, необхідно визначити, що із клієнтурних ринків буде зацікавлений у Вашім товарі. Таких ринків може бути п'ять:

· споживчий ринок - окремі особи й господарства, які можуть здобувати товари й послуги для особистого користування;

· ринок виготовлювачів - підприємства, що купують товари й послуги для використання в процесі виробництва;

· ринок посередників - підприємства, що купують товари й послуги з метою їхнього перепродажу;

· ринок державних установ-організацій, товари, що купує, і послуги з метою їх використання в сфері комунальних послуг;

· міжнародний ринок - закордонні покупці, включаючи закордонних споживачів, виготовлювачів, посередників і державні установи.

Необхідно провести сегментування ринку, визначити ту групу споживачів, на яку орієнтований товар. Підставою для сегментування є певні ознаки: потреби, рівень доходів, географічне розташування, споживчі ознаки.

Бажано описати недавню історію ринку, на якому працює компанія, а також дати приблизну поточну й прогнозовану (на 2-3 року) місткість ринку в товарному й грошовому вираженні.

Тенденції ринку

Необхідно описати сьогоднішній стан ринку в таких сферах, як ринковий попит, включаючи платоспроможність і поводження основних груп клієнтів; ринкові поставки необхідних товарів, включаючи самі типові канали поширення; основні типи товарів, політика цін і платежів.

Варто визначити будь-які політичні, економічні, технологічні й соціальні тенденції, які можуть істотно вплинути на стан ринку в найближчі 2-3 року, а також спрогнозувати результат впливу цих тенденцій.

У цьому дослідженні варто зробити аналіз конкурентів компанії: визначити основні типи конкурентів (прямі конкуренти, потенційні конкуренти, товари-субститути), для кожного типу назвати конкретних конкурентів, дати їх коротку характеристику, виявити основні сильні й слабкі сторони.

Ризики

Необхідно розглянути основні можливості, які можуть бути основою успіху проекту, а також основних погроз, пов'язаних з ринкової середовищем, і вказати, як можна зменшити їхній вплив.

2. Аналіз виробничої потужності підприємства

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Акціонерне товариство закритого типу «Сумський фарфоровий завод» - провідне підприємство у своїй галузі.

АТЗТ «Сумський фарфоровий завод»

Форма власності: колективна

Галузь: Виробництво господарсько-побутового фарфору і фаянсу

Вид економічної діяльності: Виробництво керамічних виробів для домашнього господарства та керамічних декоративних виробів

Адреса: м. Суми, вул. Харківська, 111

Голова правління - директор - Демура Володимир Олексійович

Сумський фарфоровий завод - одне з наймолодших промислових підприємств міста - введений в експлуатацію в грудні 1964.г. з проектною потужністю 3,5 млн. шт. готових виробів в рік. Випуск продукції почав з травня 1965 року.

У квітні 1970 р. була введена в експлуатацію друга піч поливаного випалу, що призвело до збільшення виробничої потужності заводу, яка склала 11-12 млн. шт. готових виробів на рік.

За роки з 1970 по 1990 трудовим колективом заводу проведена велика робота по технічному переозброєнню заводу, вдосконаленню технологічних процесів, освоєнню нових видів продукції. На кінець 1994 р. була досягнута потужність 16,1 млн. шт. готових фарфорових виробів на рік.

У 1992 році колектив заводу оформив договір оренди державного майна, організувавши на базі існуючого підприємства "Сумський орендний фарфоровий завод". У 1994 році після викупу колективом державного майна "Сумський орендний фарфоровий завод" був реорганізований в акціонерне товариство закритого типу "Сумський фарфоровий завод".

Наприкінці 90-х на початку 2000р. підприємство перебувало в скрутному економічному становищі, але з приходом на завод кризового менеджера, к.е.н. Романюк Світлани Олександрівни з новою командою фахівців АТЗТ "Сумський фарфоровий завод" не тільки стабілізувало свою діяльність, але і прискореними темпами почало нарощувати обсяги виробництва, і нині випуск продукції досягає 19, 4 млн. шт. в рік.

На сьогоднішній день підприємство є лідером серед підприємств порцелянової галузі пострадянських країн. АТЗТ "Сумський фарфоровий завод" спеціалізується на виробництві фарфорового посуду побутового призначення. Традиційний асортимент фарфорових виробів, а саме чашки, тарілки, чайні та кофейні сервізи за останні роки поповнився нарядними святковими сервізами, кухлями, мініатюрною скульптурою. Підприємство виконує декорування виробів на замовлення, а також випускає ексклюзивну сувенірну продукцію. Наявний, доволі високий рівень технічної бази гарантує стабільну роботу підприємства.

АТЗТ "Сумський фарфоровий завод" випускає продукцію з різноманітними формами, що не повторюються. По білизні фарфору завод входить в трійку кращих підприємств по Україні. За якістю форми виробу, за вагою - одне з ведучих.

Сумський фарфор широко відомий на Україні та за її межами. Продукція серійного виробництва заводу експортується до Росії, Молдови, інших країн СНД, а ексклюзивні вироби користується попитом у Франції, Австрії, Канаді.

За 40 років роботи на підприємстві освоєно і впроваджено у виробництво більше 120 видів нових виробів, художники заводу створили десятки творчих робіт.

Завдяки високій якості сумського фарфору, підприємство з гордістю представляє Сумську область на міжнародних і вітчизняних виставках. Про визнання продукції фахівцями й споживачами свідчать численні нагороди. У 2003 р. підприємство стало фіналістом регіонального конкурсу "Якості продукції" в номінації "Промислові товари для населення", а також лауреатом рейтингу "Кращі українські підприємства" в номінації "Легка промисловість". Минулого року сумський фарфоровий завод став фіналістом Всеукраїнського конкурсу "100 кращих товарів", а в листопаді отримав диплом переможця в некомерційному конкурсі "Кращий вітчизняний товар року", що проходив у Києві.

Також численні особисті нагороди має і директор заводу: подяки, почесні грамоти, диплом переможця рейтингу "Діловий світ" в номінації "Топ-менеджер".

Енергійна команда керівництва підприємства, використовуючи гнучку цінову політику і виробничий потенціал, готова до подальшої співпраці із старими і новими партнерами.

Розглянемо структуру товарної продукції в АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 Структура товарної продукції в АТЗТ «Сумський фарфоровий завод»

Види продукції	2005 р.	2006 р.	2007 р.	В середньому за 3 роки
	тис. грн.	пит вага,%	тис. грн.	пит вага,%	тис. грн.	пит вага,%	тис. грн.	пит вага,%
Посуд	11567,4	50,6	14037,2	51,2	17074,3	49,8	14226,3	50,5
тарілки	8097,2	35,4	9475,1	34,6	11798,3	34,4	9790,2	34,8
чашки	3470,2	15,2	4562,1	16,6	5275,9	15,3	4436,1	15,7
Чайні,кофейні сервізи	8275,5	36,2	10281,2	37,5	12616,9	36,8	10391,2	35,8
Сувенірна продукція	3017,6	13,2	3646,4	13,3	4937,2	14,4	3867,1	13,7
Всього	22860,5	100	27416,4	100	34285,8	100	28187,6	100

Аналіз даних (табл. 2.1) свідчить про переважання питомої ваги фарфорового посуду у структурі виручки від реалізації асортименту продукції (50,5 % в середньому за 3 роки), проте її питома вага спадає у період з 2005 до 2007 рр. з 50,6 до 49,8 % (з 11567,4 до 17,74,3 тис. грн.) відповідно. Також спостерігається незначне збільшення питомої ваги сувенірної продукції, а також відповідне незначне збільшення питомої ваги чайних та кавових сервізів.

Аналіз показників ефективності виробництва основних виробничих фондів, основними з яких є фондовіддача та фондомісткість можна зробити на основі наданої таблиці.

Таблиця 2.2 Аналіз показників ефективності виробництва

Показники	Роки	Відхилення 2007р. в % до 2005р.
	2005	2006	2007
Фондовіддача, тис. грн	11,8	13,5	15,8	133,9
Фондомісткість, тис. грн	0,08	0,07	0,06	75,0
Фондоозброєність, тис. грн	3,52	3,17	2,88	81,9
Вироблено ТП на 1 середньорічного працівника, грн	40700	44000	45400	111,5

Аналізуючи дані розрахунки, можна сказати, що спостерігається збільшення показника фондовіддачі на 33,9%. Проте показник фондомісткості знизився у 2007 році на 25%.

Важливе значення в процесі виробництва відіграють трудові ресурси, тому з'ясуємо, як саме забезпечене дане підприємство цими ресурсами і як ефективно вони використовуються.

Таблиця 2.3 Динаміка чисельності працівників та ефективність їх використання

Показники	Роки	2007р. у % до 2005р.
	2005	2006	2007
Середньорічна чисельність працівників, чол.	613	667	755	123,2
Відпрацьовано 1-им працівником в середньому по підприємству, днів	242	245	247	102,0
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу	0,88	0,89	0,90	102,3
Вироблено товарної продукції на 1-го середньорічного працівника, тис.грн	40,7	44,0	45,0	111,5

Аналізуючи данні таблиці можна відмітити численне зростання середньорічної чисельності працівників у 2007 році в порівнянні з 2005р. Середня кількість відпрацьованих днів 1 працівником по підприємству майже не змінилась і у 2007 році становить 247 днів. Говорячи про коефіцієнт використання річного фонду робочого часу відмітимо, що він зріс на 0,10 пунктів. Аналіз товарної продукції на 1-го середньорічного працівника показує, що в періоді з 2005 по 2007р.р зріс на 4,3 тис. грн., що є дуже малим, якщо враховувати те, що середньорічна чисельність працівників збільшилась, і показує не неефективне використання трудових ресурсів на підприємстві.

2.2 Аналіз асортименту і структури випущеної продукції

Аналіз асортименту продукції дає можливість вирішити проблему вибору номенклатури продукції, яку випускають. Основним завданням асортиментної програми є визначення структури виробництва у виробничому відділенні (на дільниці), а саме:

- визначення співвідношення між новою продукцією, що потребує вдосконалення та модифікації, традиційною продукцією, що не потребує вдосконалень, і застарілою продукцією;

- визначення номенклатури продукції, яку випускають;

- оцінювання числа моделей та модифікацій однієї і тієї ж продукції, яку випускають;

- визначення структури життєвого циклу за всією номенклатурою продукції, яку випускають, та перспектив оновлення асортименту.

Формування асортиментної програми здійснюється з урахуванням необхідних ресурсів, рівня техніки та технології виробництва, можливостей створення нового виробництва в оптимальні терміни, наявності патентів; очікуваної рентабельності виробництва та термінів окупності інвестицій; наявності управлінських кадрів та кваліфікаційного персоналу на всіх ланках виробничого циклу; наявності стійких зв'язків із постачальниками; ступеня ризику, пов'язаного із сезонністю попиту. Асортиментна програма спрямована на оптимізацію використання технологічних знань та досвіду своєї фірми, оптимізацію фінансових ресурсів з точки зору рентабельності товарів, які випускають.

В основі формування асортиментної політики лежить концепція життєвого циклу товару. На кожному етапі життєвого циклу товару використовують різні форми і методи торгівлі та застосовують різні засоби стимулювання збуту, (причому наявні специфічні особливості при збуті різних товарів споживчого призначення, а також продукції виробничого призначення).

Розробка асортиментної політики потребує постійної уваги до виявлення продукту з точки зору його життєвого циклу та прийняття своєчасних рішень щодо впровадження нової продукції, модернізації та вдосконалення традиційних видів продуктів, зняття товарів з виробництва.

Коли номенклатура виробів розроблена, відповідальність за впровадження нововведень у виробництво покладають на виробничі дільниці.

Проведемо аналіз виконання плану за асортиментом продукції у приведеній нижче таблиці 2.1.1 та таблиці 2.1.2.

Таблиця 2.2.1 Виконання плану за конкретними видами продукції

Групи продукції	Одиниця виміру	Обсяг виробництва	Відхилення від плану , +/-	Виконання завдання,%.
		Факт.	План.
Набір для медовухи «Пісня рідного краю»	шт.	200	210	-10	95
Комплект чайний «Собор»	шт.	220	220	-	100
Ваза «Еллада» Сувенір «ключ»	шт.	180	190	-10	95
Тарілка «Деколь»	шт.	280	320	-40	75
Всього		880	940	-60	91,3

Аналіз таблиці показує, що темпи виконання планів по асортименту товарної продукції виконуються майже на належному рівні і відповідають 91,3% .

Таблиця 2.1.2 Виконання плану за асортиментом продукції в цілому

Продукція	Обсяг виробництва, тис. грн	Структура, %	Виконання плану, %	Відхилення пунктів структури, +/-
	план.	факт.	план.	факт.
Посуд	22001	19920	50,6	49,8	90,5	-0,8
чашки	15242	13800	35,2	34,5	90,5	-0,8
тарілки	6759	6120	15,4	15,3	90,5	-0,1
Чайні,кавові сервізи	16175	14720	37,2	36,8	91,0	-0,4
Сувенірна продукція	5305	5360	12,2	13,4	101,0	2,2
Всього	43480	40000	100	100	91,3	-

Таблиця 2.1.2 підтверджує наш попередній розрахунок у табл.2.1.2 і показує більш масштабніше виконання плану по асортименту. Спостерігається перевиконання плану на сувенірну продукцію, що обумовлене сезонною потребою ринку.

Підприємство часто порушує структуру, встановлену планом. Це відбувається за зміни попиту на продукцію, або відсутністю необхідної сировини. Часто, у відповідності з попитом, підприємство збільшує випуск більш дешевої або навпаки дорогої продукції. Це приводить до зрушення в структурі продукції.

Отже можна зробити висновок, що до причин невиконання плану з асортименту можна віднести зовнішні причини, до яких відносяться сезонність попиту, зміна попиту на окремі види продукції, а також стану матеріально-технічного забезпечення.

2.3 Аналіз ритмічності виробництва та ритмічності випуску продукції

Під ритмічністю випуску продукції розуміють точне виконання запланованих погодинних, добових, декадних і місячних графіків виробництва продукції. В практиці аналізу ритмічності вибір календарного періоду залежить від типу виробництва і тривалості виробничого циклу. Якщо виробничий цикл не великий, для аналізу ритмічності обирають вибірки по випуску у масовому виробництві та великій номенклатурі, випуск групують за тижнями чи декадами. При цьому фактичний випуск порівнюють з планом-графіком. Розрахуємо аналіз ритмічності на прикладі АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» заліковим методом та методом на основі середньоквадратичного відхилення і коефіцієнту варіації .

Таблиця 2.3.1 Аналіз ритмічності за 2007 рік заліковим методом

Квартал	Випуск	% виконання плану	Сума, що зараховується	Відхилення, +/- тис.грн	Коефіцієнт ритмічності,%
	план	факт
	тис. грн.	% до суми	тис. грн.	% до суми
І	7612,6	25	7207,3	24,66	94,6	7207,3	-405,7
ІІ	7712,4	25,32	7307,3	25	94,7	7307,3	-404,7
ІІІ	7688,0	25,25	7407,3	25,34	96,4	7407,3	-280,7
IV	7437,2	24,43	7307,3	25	98,3	7307,3	-129,9
За рік	30450,2	100	29229,2	100	96	29229,2	-1221	95,9

Аналіз таблиці показує, що коефіцієнт ритмічності за 2007 дорівнює 95,9 % Це означає, що 95,9% продукції випущено згідно з графіком. Виконання плану достигло 96%, найбільший показник по виконанню був в IV кварталі - 98,3%. Загальне відхилення від плану за рік становить -1221 тис. грн, це лише 4 % від загальної суми, що дозволяє зробити висновок про налагоджену роботу підприємства.

Таблиця 2.3.2 Аналіз ритмічності за 2007 рік на основі середньоквадратичного відхилення і коефіцієнту варіації.

Квартали	План	Факт	Відхилення	Квадратичне відхилення (Дх2)
І	7612,6	7207,3	-405,7	164592,49
ІІ	7712,4	7307,3	-404,7	163782,09
ІІІ	7688,0	7407,3	-280,7	78792,49
IV	7437,2	7307,3	-129,9	16874,01
Разом	30450,2	29229,2	-1221	424041,08

Кр = 1 - V

V - коефіцієнт варіації;

G - середньоквадратичне відхилення;

- середньоарифметичне значення показника.

V =

G = = 325,59

V = = 0,045

Кр = 1 - V = 1 - 0,045 = 0,955 (95,6%)

Даний метод дозволяє більш точно визначити коефіцієнт ритмічності. В даному випадку він = 95,6 %, що також гарантує випуск продукції за графіком.

2.4 Аналіз основних економічних показників випуску продукції.

Для здійснення виробничої і комерційної діяльності підприємство формує статутний фонд, інші фонди, тобто утворює власний капітал. Крім того. Воно використовує залучені кошти у вигляді довгострокових і поточних зобов'язань. Ці складові є джерелами фінансування діяльності (пасиви). За їх рахунок підприємство формує основні фонди, обігові кошти та використовує розрахунки (активи).

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства використовується форма №1 “Баланс” з даними на початок і кінець періоду, а також з даними за ряд років (періодів). На його основі формують порівняльно-аналітичний баланс, де відображається абсолютна і структурна зміна всіх статей балансу.

Звіт про фінансові результати характеризує доходи, витрати і результати діяльності підприємства.

Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які приводять до зменшення власного капіталу.

Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання капіталу (крім зростання за рахунок внесків учасників). Фінансові результати формуються в процесі основної операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та надзвичайних подій. Порядок розрахунку фінансових результатів визначений П(с)БО №3 у Звіті про фінансові результати.

Проаналізуємо показники фінансових результатів діяльності підприємства за останні три роки в таблиці 2.4.1.

Таблиця 2.4.1 Показники фінансових результатів діяльності підприємства

Стаття	Код рядка	Роки	Відхилення
		2005	2006	2007	%	(+/-)
Доход /виручка/ від реалізації продукції / робіт і послуг/	010	24928,3	29350,2	36512,3	146,5	11584
Податок на додану вартість	015	2067,8	1933,8	2226,5	107,7	158,7
Чистий доход /виручка/ від реалізації /Т.Р.П./	035	22860,5	27416,4	34285,8	149,9	11425
Собівартість реалізованої продукції /Т.Р.П./	040	19554,3	23225,9	29229.2	149,5	9674,9
Валовий: прибуток	050	3306,2	4190,5	5056.6	152,9	1750,4
збиток	055	-	-	-	-
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток	100	95,5	659,1	727.8	762,1	632,3
збиток	105	-	-	-
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток	170	75,6	643,7	718	949,7	642,4
збиток	175	-	-	-
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	157,9	199,2	312.8	198,1	154,9
Чистий: прибуток	220	0	444,5	405,2		487,5
збиток	225	82,3	0	0

Аналіз даних таблиці свідчить про те, що у 2007 році за всіма показниками спостерігається значна перевага відносно 2005 р., головною причиною цього стала збитковість підприємства у 2005 році. Виручка від реалізації продукції збільшилася на 46,5%, чистий доход - 49,9% та валового прибутку - 52,9%. Відповідно також спостерігається збільшення і собівартості ( 49,5%). Також відбулося збільшення показників фінансових результатів (прибутку) від операційної діяльності та від звичайної діяльності до оподаткування, на 632,3 тис грн та 642,4 тис грн відповідно. Чистий прибуток у 2007 році збільшився на 487,5 тис грн порівняно з базовим роком.

Розглянемо таблицю 2.4.2, в якій проаналізуємо рівень рентабельності виробництва одного з виду продукції підприємства.

Таблиця 2.4.2 Рівень рентабельності виробництва посуду

Види товарної продукції	2005р.	2007р.	Рівень рентабельності, % на підприємстві	Відхилення рівня рентабельності (+, - )
	Повна собівартість реаліз. продукції , тис. грн	Прибуток(+), збиток(-) , тис.грн.	Рівень рент-ті, %	Повна собівартість реаліз. продукції , тис. Грн	Прибуток(+), збиток(-) , тис.грн.	Рівень рент-ті, %		від плану	від рівня рентаб. в госп-ві
Чашки	6840,1	-28,8	-0,2	9893,3	137,1	0,9	1,8	1,2	-0,8
Тарілки	4198,1	-17,6	-0,1	6370,1	88,2	0,6	1,8	0,8	-1,1

Отже, можна стверджувати, що виробництво посуду у 2005 році було збитковим, як і інших видів продукції підприємства, проте у 2007 році ситуацію змінюється на краще, і рівень рентабельності чашок і тарілок склав 0,9 та 0,6% відповідно, що є майже половиною від сукупної рентабельності підприємств.

3. Шляхи покращення виробничої діяльності підприємства

3.1 Обґрунтування можливості випуску нового виду продукції

Новий вид продукції створюється на базі АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» з метою задоволення потреб клієнтів . Для досягнення поставленої мети передбачається:

По-перше, організувати процес вироблення і збуту.

По-друге, провести рекламну компанію, щоб якнайкраще проінформувати населення про появу даних видів послуг.

По-третє, за рахунок використання в процесі реставрації сучасних технологій та висококваліфікованих працівників досягти успіху у цій сфері не тільки на території України але й за її межами.

Назва проекту : виробництво посуду для страв «східної кухні» .

Мета проекту:розроблення нового виду продукції і її збут.

Доцільність проекту: проект має високий рівень дохідності та дозволить господарству зайняти вільну нішу на ринку.

Ринкові можливості: ринок має великі перспективи як для споживання населенням так і для збуту продукції в заклади відпочинку.

Головною метою створення нової лінії виробництва виробів на базі Сумського фарфорового заводу є задоволення потреб клієнтів у високій якості фарфорових виробів та максимізація прибутку за рахунок збуту продукції.

Розглянемо ключові аспекти маркетингової стратегії:

ь Вироблення високоякісних виробів, використовуючи новітні технології;

ь залучення висококваліфікованих працівників;

ь широке використання системи маркетингових комунікацій;

ь посилити конкуренцію на ринку.

Ціноутворення у АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» має певні особливості у зв'язку зі специфікою діяльності підприємства. Підприємство займається виробництвом керамічних виробів для домашнього господарства та керамічних декоративних виробів. Підприємство забезпечує своєю продукцією ринок як і в Україні так і ще в декількох країнах СНД.

Цінова політика представляє собою важливий елемент ринкової стратегії підприємства. Необхідно відмітити роль відділу маркетингу, який представляє собою організацію роботи підприємства з орієнтацією на ринковий попит.

Із появою нового виду продукції, цінова політика Сумського фарфорового заводу буде зосереджена на отриманні найбільшого прибутку у короткий термін. Така потреба визивається необхідністю швидкого повернення взятих у кредит коштів чи виплатою підвищених дивідендів заради підвищення курсу своїх акцій.

Посилаючись на специфічність ринку області , можна констатувати переважання попиту над пропозицією, адже зараз на території Сумської області відкривається велика кількість нових закладів в яких готують страви «східної кухні», тому при ефективній рекламі, будемо мати постійні замовлення не тільки із території Сумської області чи України, а також з Росії по налагодженим каналам розподілу.

Цінова стратегія Сумського фарфорового заводу по наданню послуг ґрунтується на таких пунктах:

ь формування собівартості вироблених виробів із включенням до неї груп і видів витрат відповідно до поточного законодавства України і національних стандартів бухгалтерського обліку;

ь регулювання рентабельності залежно від цінової політики конкурентів і поведінки та вподобань клієнтів;

ь створення гнучкої системи знижок

ь підприємство орієнтується на споживачів з різним доходом.

Розглянемо розцінки на вироби з фарфору в таблиці 3.1.1

Таблиця 3.1.1 Очікувані ціни, за якими будуть реалізовуватись вироби.

№	Вироби	Кількість, шт.	Ціна за одиницю, грн	Розмір набору
			2009р.	2010	2011
1	Набір для суші з малюнком "My Sushi"	1	150	165	182	розмір блюда - 15х39х1.5см.
2	Набір для саке "Dragon"	1	200	220	242	Чаши + Кувшин Розмір - 17,5х6х14 см
3	Набір для суші "Інь та янь"	1	200	220	242	2 великі та 2 малі тарілки Розмір 30 Х 38,5 Х 4 см
4	Набір для суші "Sakura"	1	200	220	242	миска, соусник, підставка для паличок Розмір - 28х14х3 см.

За даними таблиці ми бачимо, що на кожний наступний рік ціна на вироби збільшувалась враховуючи інфляцію в 10%. Важливим елементом для впровадження плану щодо збільшення продажу вагома рекламна діяльність.

Розглянемо план по продажу виробів більш детально в таблиці 3.1.2:

Таблиця 3.1.2 Прогноз на продаж нових фарфорових виробів на 2009-2011 роки

Вироби	Середній обсяг реалізації продукції поквартально, шт.	Усього за 2009 рік	2010 рік	2011 рік
	І квартал	ІI квартал	III квартал	IV квартал
Набір для суші з малюнком "My Sushi"	175	175	175	175	700	850	950
Набір для саке "Dragon"	162	161	162	165	650	800	900
Набір для суші "Інь та янь"	187	186	187	190	750	800	850
Набір для суші "Sakura"	225	225	225	225	900	1000	1300
Усього	749	747	749	755	3000	3450	4000

Для підрахунків була використана таблиця 3.1.1. Враховуючи високу ціну за надання послуг, можемо очікувати на прибуток.

Проте не слід забувати про витрати, які будуть нести за собою підприємство у наслідок запровадження даного виду послуг.

Для об'єктивної оцінки фінансових результатів необхідно провести аналіз доходів та витрат грошових надходжень . Розглянемо план доходів за перші три роки діяльності в таблиці 3.1.3.

Таблиця 3.1.3 План доходів за перші три роки діяльності

Показники	2009	Усього за 2009	2010 рік	2011 рік
	І квартал	ІI квартал	III квартал	IV квартал
1. Набір для суші з малюнком "My Sushi"
Середній обсяг виробленої продукції, шт	175	175	175	175	700	850	950
Середня ціна за 1 набір , грн	150	150	150	150	150	165	182
Дохід, тис грн.	26250	26250	26250	26250	105000	140250	172900
2. Набір для саке "Dragon"
Середній обсяг виробленої продукції, шт	162	161	162	165	650	800	900
Середня ціна за 1 набір , грн	200	200	200	200	200	220	220
Дохід, тис грн.	32400	32200	32400	33000	130000	176000	198000
3. Набір для суші "Інь та янь"
Середній обсяг виробленої продукції, шт	187	186	187	190	750	800	850
Середня ціна за 1 набір , грн	200	200	200	200	200	220	242
Дохід, тис грн.	37400	37200	37400	38000	150000	176000	205700
4.Набір для суші "Sakura"
Середній обсяг виробленої продукції, шт	225	225	225	225	900	1000	1300
Середня ціна за 1 набір , грн	200	200	200	200	200	220	242
Дохід, тис грн.	45000	45000	45000	45000	180000	220000	314600
Всього дохід, тис. грн	141050	140650	14105	142250	565000	712250	891200

Для втілення проекту підприємство в змозі самостійно профінансувати його, шляхом зняття грошових коштів із свого рахунку в банку, який на цей час складає 180 тис. грн.(Фінансова звітність за 2007 рік, баланс, код рядка 230). Необхідна сума в розмірі 66420 грн.

У вище приведеній таблиці ми бачимо прогнозований рух готівкових коштів протягом планового року та періоду користування вкладеними коштами.

Новий вид продукції, який створений на базі даного підприємства за розрахунками має приносити прибутки на протязі досліджуваного періоду. Термін окупаємості вкладених коштів складатиме менше одного року. За рахунок цих коштів підприємство закупить нове спеціалізоване обладнання та матеріали на суму 43000 грн, найматиме 7 чоловік персоналу, та витратить 20000 грн на рекламу, задля поінформованості потенційних клієнтів. У результаті реалізації за перший рік отримаємо дохід у сумі 469880 грн, понесе витрати на суму 156400 грн. За досліджуваний період відділ отримуватиме прибутки, кожного року більші.

3.2 Аналіз конкурентоспроможності виробництва

АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» являється виробником фарфорово-фаянсових та керамічних виробів, свою продукцію реалізує через безпосередній продаж через менеджерів зі збуту в офісі фірми. Підприємство займається збутом продукції по всій території України так і за її межами, зокрема : Росія, Казахстан, Білорусь, та інші країни СНД , а ексклюзивні вироби користуються попитом у Франції, Австрії, Канаді. Підприємство можна вважати монополістом в своїй галузі на ринках лівобережної України.

Маючи великий досвід та широку популярність заводу, можемо констатувати той факт, що запровадивши новий напрямок у виробленні продукції, можемо очікувати широкий інтерес з боку споживачів, потенційних та нових клієнтів.

Розглянемо дані по потенційним конкурентам нижче в таблиці .

Табл.3.2.1 Характеристика основних конкурентів АТЗТ« Сумський фарфоровий завод» у сфері виробництва.

Конкурент	Сильні сторони	Слабкі сторони	Частка ринку
Імператорський фарфоровий завод	Велика популярність, сучасні технології, та наявність висококваліфікованих працівників	Високі ціни за надані послуги	60
Дружковський фарфоровий завод	Низькі ціни, кваліфікованість працівників	Підприємство знаходиться на грані банкруцтва	17
Першотравневий фарфоровий завод	Великий кадровий потенціал	Загроза наданню неякісних послуг	13
Зарубіжні заводи	Низькі ціни	Не висока якість	10

Аналізуючи дані таблиці, констатувати, що головним конкурентом для

АТЗТ« Сумський фарфоровий завод» є Імператорський фарфоровий завод (Санкт-Петербург). Потенційними конкурентами також будуть заводи зарубіжжя .

Також треба ще взяти до уваги той факт, що останнім часом на ринок фарфорової та фаянсової продукції спостерігається вторгнення китайських виробників з неякісною продукцією, низька ціна а також сучасна популярність східної культури, роблять китайський фарфор популярним, і тому ймовірність надходження замовлень збільшиться.

Посилаючись на специфічність ринку фарфорової та фаянсової продукції, можна констатувати переважання попиту над пропозицією, як і в товарному виразі там і потреба в таких послугах, які відображаються в цьому аналізі.

Аналіз конкурентного середовища допоміг визначити основних конкурентів підприємства, виявити їх сильні та слабкі сторони, а також ідентифікувати маркетингові стратегії.

Висновки та пропозиції

Головними задачами аналізу ефективності випуску і реалізації продукції є:

перевірка напруженості планових завдань;

оцінка виконання плану і зміни в об'ємі реалізації, складу та якості продукції;

встановлення причин відходження від плану і змін по відходженню до попереднього періоду.

Контролюється виконання плану через вартісний показник по натурально-речовому складу продукції, оскільки у виконання плану реалізації зараховується фактично реалізована продукція в межах запланованої суми лише при умові, що план постачання виконано повністю всіма без винятку покупцями у відповідності з договірними умовами по відношенню до кількості, асортименту, якості виробу.

Для підприємства дуже важливо проводити аналіз реалізованої продукції, аналізувати виконання плану по реалізації та інші плани, щоб виявити недоліки і усувати їх, поки вони не призвели до негативних результатів.

Аналіз свідчить про те, що підприємство має доволі широкий асортимент продукції, спостерігається підвищення трудової активності працівників. Такий ріст активності пояснюється інтенсивним використанням робочої сили, тому що кількість відпрацьованих днів 1-м робітником також збільшилась на 2%., спостерігається збільшення показника фондовіддачі на 33,9%. Щодо показника виробленої товарної продукції на одного середньорічного працівника, то можна констатувати збільшення його у 2007 році на 11,5% у порівнянні з базисним. Чистий прибуток у 2007 році був більшим на 487,5 тис. грн, підприємство за один рік змогло вийти зі стану збитковості, та у 2006 році збільшити свій прибуток на 526,8 тис. грн. Таким чином рівень сукупної рентабельності збільшився майже на 2%. Також відповідно до проведених розрахунків планується розширення ринку збуту продукції, та збільшення обсягів виробництва на 200 тисяч виробів за рік.

Реалізація розробленого плану забезпечить можливість отримання стабільного прибутку, що в свою чергу надасть можливість підприємству приділити увагу модернізації комплексу та подальшому поліпшенню умов виробництва та реалізації продукції.

Виходячи з усього можна зробити висновок, що роботу по аналізу підприємства АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» в цілому можна вважати виконаною.

Список використаної літератури

1. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”/ Ф.Ф.Бутинець, та ін. За ред. проф.. Ф.Ф. Бутинця-Житомир: ПП “Рута”, 2001.

2. Білуха М. Т. Курс аудиту. - К.: Вища школа, 1999.

3. Білуха М. Т. Теорія бухгалтерського обліку. - К.: Вища школа, 2000.

4. Бутинець Ф. Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник. - Житомир: ЖІТІ, 2000.

5. Голов С. Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: навч. пос. - Дніпропетровск: ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000.

6. Економічний аналіз: навч.посібник /М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток за ред.акад.. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченька. - К.: КНЕУ, 2001.

7. Ковальов А.І., Скиба Г.В. Економічний аналіз підприємств.- Х.: ХДУ 2004, 420 с

8. Курсом реформ - облік 2000: уч. пос., Дніпропетровськ: ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000.

9. Мякота В. Собівартість продукції: від випуску до реалізації. - Х.: Фактор, 2002.

10. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства: підручник. - К.:КНЕУ, 2000.

11. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 3-е изд. - Мн.: ИП «Экоперспектива» «Новое знание», 1999.

12. Сопко В.В. Бухгалтерський облік. - К.: КНЕУ, 2000.

13. Ткаченко Н. М. Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины. - К.: А.С.К., 2001.

14. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Т-во „Знання”,2002р.

15. Ізмайлова К.В.Фінансовий аналіз:Навч. посіб. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП. 2001р.

16. Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебно-практическое пособие. - 2-е изд., испр. - М.: Издательство «Дело и Сервис», 2000г.

17. Харламова Г.В, Экономический анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятий. Харьков:- 1995г.

18. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: Инфра-М, 1995г.

19. Костыpко Л.А. Финансовый анализ: Учеб. пособие/ Восточноукp. гос. ун-т.- Луганск, 1998г.

20. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Упpавление капиталом. Выбоp инвестиций. Анализ отчетности.- М.: Финансы и статистика, 1995г.