Аналіз фінансового стану підприємства-банкрута в умовах економіко-правових відносин в Україні на прикладі ПАК ЗТ "Нова Баварія"

31

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ЦПДО

залікова книжка № 08041

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економічний аналіз»

на тему «Аналіз фінансового стану підприємства-банкрута в умовах економіко-правових відносин в Україні на прикладі

ПАК ЗТ “Нова Баварія”»

Виконав:

Перевірив:

Кременчук 2009

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємства-банкрута в умовах економіко-правових відносин в Україні

1.1 Поняття, види та причини банкрутства

1.2 Завдання та методи діагностики можливого банкрутства

Розділ 2. Аналіз фінансового стану підприємства (на прикладі ПАК ЗТ “Нова Баварія”)

2.1 Загальна характеристика підприємства ПАК ЗТ “Нова Баварія”

2.2 Аналіз активів і пасивів балансу підприємства ПАК ЗТ “Нова Баварія”

2.3 Аналіз ліквідності та платоспроможності

2.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства

2.5 Оцінка імовірності банкрутства

Розділ 3. Напрямки поліпшення фінансового стану підприємства ПАК ЗТ “Нова Баварія”

3.1 Загальні шляхи поліпшення фінансового стану підприємства

3.2 Впровадження нового маркетингового плану діяльності підприємства ПАК ЗТ “Нова Баварія”

Висновки

Література

ВСТУП

Платоспроможність і фінансова стійкість є найважливішими характеристиками фінансово-економічної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки. Якщо підприємство є фінансово стійким та платоспроможним, воно має перевагу перед іншими підприємствами того ж профілю в залученні інвестицій, в отримані кредитів, у виборі постачальників і в підборі кваліфікованих кадрів. Успішне підприємство не вступає в конфлікт з державою і суспільством, тому що вчасно сплачує податки в бюджет, внески до соціальних фондів, заробітну плату - робітникам і службовцям, дивіденди - акціонерам, а банкам гарантує повернення кредитів і сплату відсотків по ним. Чим вище стійкість підприємства, тим більше воно незалежно від несподіваних ринкових коливань і тим менше ризик опинитися на краю банкрутства.

Мета дослідження є аналіз фінансового стану підприємства, а також шляхи його поліпшення.

Завдання даної роботи полягають у вивченні поняття та причин банкрутства, у розгляданні методів діагностики можливого банкрутства. Потрібно провести аналіз балансу та фінансової звітності підприємства. Визначити ефективність його роботи та розробити заходи щодо поліпшення фінансового стану підприємства.

Об'єктом дослідження є Пивоварна акціонерна компанія закритого типу "Нова Баварія"

Предметом дослідження даної роботи є аналіз фінансового стану підприємства-банкрута в умовах економіко-правових відносин в Україні на прикладі ПАК ЗТ “Нова Баварія”.

Інформацією послужили: річні звіти ПАК ЗТ “Нова Баварія” за 2004-2005рр., 2005-2006рр. та 2006-2007рр., публікації.

Розділ 1. ЗМІСТ, ФУНКЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

1.1 Поняття, види та причини банкрутства

Банкрутство - природний процес конкурентної боротьби, у ході якої слабі підприємства, що виготовляють продукцію, яка не має попиту, припиняють свою діяльність.

Поняття банкрутства органічно притаманне сучасним ринковим відносинам. Воно характеризує неспроможність підприємства (організації) задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забезпечити обов'язкові платежі в бюджет i позабюджетні фонди.

Закон України «Про банкрутство» під банкрутством розуміє зв'язану з браком активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги та виконати зобов'язання перед бюджетом.

Україна впродовж останніх декількох років здійснює перехід від планово-розподільної, командно-адміністративної економіки до суспільства з вільним ринком. Всяке підприємство, що здійснює комерційну діяльність, вступає у відносини з податковими органами, банками, іншими підприємствами. В процесі цих відносин у підприємства виникають зобов'язання, які можуть привести до того, що підприємство стане боржником.

Під банкрутством підприємства розуміють неможливість виконання ним своїх фінансових зобов'язань. Зобов'язання підприємства можна класифікувати так:

- зобов'язання перед фіскальною системою щодо податків, пені та штрафів, зобов'язання перед бюджетом і позабюджетними цільовими фондами, тобто ті зобов'язання, які необхідно оплачувати в установленому законом порядку;

- зобов'язання перед фінансово-кредитною системою (банки, інші фінансові організації), що випливають із укладеної кредитної угоди -- повернення кредитів, позик, сплата відсотків за користування ними;

- зобов'язання перед кредиторами за поставлену сировину, матеріали, товари або послуги згідно з укладеною угодою;

- внутрішні зобов'язання перед акціонерами і власними працівниками щодо оплати праці, виплати дивідендів, виплат за трудовими угодами, виконання умов колективного договору тощо.

Незадовільна структура балансу -- це такий стан майна і зобов'язань боржника, коли за рахунок свого майна він неспроможний забезпечити своєчасне виконання зобов'язань перед кредиторами у зв'язку з недостатнім рівнем ліквідності такого майна. Щоб так не сталося, загальна вартість майна повинна як мінімум дорівнювати загальній сумі зобов'язань боржника або перевищувати її.

Одним із перших сигналів банкрутства є неплатоспроможність підприємства. З фінансового погляду неплатоспроможність підприємства означає, що підприємство:

- поглинає ресурси або засоби кредиторів (постачальників, банків, власних працівників, акціонерів), їх товари, гроші та послуги;

- формує недоплати з податків та інших обов'язкових платежів.

Банкрутство є наслідком розвитку кризового фінансового стану, коли підприємство проходить шлях від епізодичної до стійкої (хронічної) неплатоспроможності.

Передумовою банкрутства є тривалий нестабільний стан фінансів підприємства, неефективне їх використання.

Причини кризових ситуацій, як зазначалось, містяться безпосередньо в ринковому господарстві. Проаналізуємо фактори, що обумовлюють виникнення кризових ситуацій.

Успіхи і невдачі діяльності підприємства слід розглядати як взаємодію цілого ряду факторів - зовнішніх (на які підприємство не може впливати) і внутрішніх (які залежать від організації роботи самого підприємства). Здатність підприємства пристосовуватись до зміни зовнішніх (соціальних) і внутрішніх (технологічних) факторів є гарантією не лише виживання, але і розквіту.

До зовнішніх факторів, що впливають на діяльність підприємства, належать:

- розмір і структура потреб населення;

- рівень доходів і накопичень населення, а отже і його купівельна спроможність;

- політична стабільність і спрямованість внутрішньої політики;

- розвиток науки і техніки, який визначає всі складові процесу виробництва товарів і його конкурентоздатність;

- рівень культури, тобто звички і норми споживання;

- міжнародна конкуренція.

На фінансовий стан більшості підприємств негативно впливають наслідки загальноекономічного падіння, інфляція, а також зміни в сфері державного регулювання, що є характерним для нашої країни останнім часом.

Зрозуміло, що ведення боротьби з кризою національного масштабу окремим підприємством неможливе, але здійснення ним гнучкої політики допомагає зменшити негативні наслідки загального падіння в економіці, кризових ситуацій і банкрутства

Внутрішні фактори, які визначають розвиток підприємства і є результатом його роботи, в загальному вигляді можна згрупувати наступним чином:

- філософія підприємства;

- принципи його діяльності;

- ресурси і їх використання;

- якість і рівень застосування маркетингу.

В свою чергу, кожна з вищенаведених груп містить багато конкретних факторів, діючих на кожному підприємстві вибірково.

Наприклад, до 90 % невдач невеликих американських фірм пов'язано з недосвідченістю менеджерів, некомпетентністю керівництва, його невідповідністю об'єктивним умовам, що склалися. Невдачі підприємств України також пов'язані з впливом цих факторів.

Іншими внутрішніми факторами, які посилюють кризову ситуацію підприємства, є наступні:

- різке збільшення рівня витрат виробництва і збуту товарів в зв'язку з нераціональною структурою управління, застосуванням дорогих технологій, засобів і предметів праці тощо;

- відсутність стимулів праці у персоналу підприємства;

- виникнення збитків підприємства у зв'язку з незадовільною організацією роботи з ринком, неконкурентоздатністю товарів.

Як відзначають західні спеціалісти, в класичній ринковій економіці зовнішні фактори обумовлюють 1/3, а внутрішні - 2/3 всіх банкрутств. Однак, слід зазначити, що для сучасної України характерною є зворотна пропорційність впливу цих факторів. Політична й економічна нестабільність, порушення регулювання фінансового механізму та інфляційні процеси слід віднести до найбільш значних факторів, які погіршують кризову ситуацію на українських підприємствах.

1.2 Завдання та методи діагностики можливого банкрутства

У передбаченні можливого банкрутства підприємства заінтересовані його численні партнери: інвестори, позичальники, постачальники та інші.

Банкрутство завжди зачіпає інтереси дуже багатьох осіб:

- підприємств-кредиторів, які повинні встигнути заявити свої вимоги і претензії для того, щоб вони були враховані при погашенні боргів за рахунок майна банкрута;

- найманих працівників, з якими у першу чергу мають бути здійснені розрахунки, а також яким забезпечені певні гарантії при звільненні;

- підприємств, що можуть виступити в ролі санаторів і тому зацікавлені у створенні досконалого механізму банкрутства.

Процедура банкрутства є кінцевою стадією невдалого функціонування підприємства, якій, зазвичай, передують стадії нормальної ритмічної роботи і фінансових ускладнень. Банкрутство рідко буває несподіваним, особливо для досвідчених фінансистів та менеджерів, які намагаються регулярно відслідковувати тенденції у розвитку власних підприємств і найбільш важливих контрагентів та конкурентів.

Нерівномірний розвиток економіки і, тим більше, окремих її частин, зміна обсягів виробництва і збуту, значне падіння виробництва, що характеризується як кризова ситуація, слід розглядати не як збіг незадовільних ситуацій (хоча для окремого підприємства це буде саме так), а як деяку загальну закономірність, властиву ринковій економіці.

Кризові ситуації, що виникають в результаті відсутності відповідних профілактичних заходів, можуть призвести до надмірної розбалансованості економіки підприємства і нездатності продовження фінансового забезпечення виробничого процесу, що кваліфікується як банкрутство підприємства.

Оцінка ймовірності банкрутства проводиться за даними експрес-діагностики фінансового стану.

Фінансовий аналіз має широкий арсенал засобів для прогнозування можливого банкрутства підприємства і дає можливість заздалегідь обґрунтувати та реалізувати заходи щодо забезпечення виходу підприємства з кризової ситуації.

Аналіз і оцінка структури балансу підприємства проводяться на основі коефіцієнта ліквідності і коефіцієнта забезпеченості власними і оборотними коштами.

Треба, проте, наголосити на тому, що визнання підприємства неплатоспроможним зовсім не означає його негайної ліквідації. Це тільки попередня фіксація стану фінансової нестійкості, а відповідно -- потреби забезпечення оперативного контролю за фінансовим станом підприємства і своєчасного вжиття заходів для виведення його з кризи.

Ринкова економіка, яка протягом багатьох десятиліть і століть є основою розвитку західних країн, розробила визначену систему контролю, діагностики і по можливості захисту підприємств від повного краху, або систему банкрутства і підтримки підприємства.

Універсальність цієї системи робить її придатною для застосування в Україні, однак слід враховувати особливості національної економічної політики, механізм захисту підприємств і запобігання їх від банкрутства.

Система банкрутства включає в себе цілий ряд логічних причинно-наслідкових організаційних і методичних процедур, які забезпечуються державними органами влади.

Вихідним пунктом системи є встановлення принципів і цілей, які повинні бути досягнуті в результаті функціонування її механізмів.

Основна ланка цієї системи - об'єктивна необхідність в доведенні структури виробництва до реального платоспроможного попиту, що формується ринком.

Мета створення і приведення в дію системи банкрутства в Україні - необхідність структурної перебудови всього народного господарства відповідно до ринкового попиту населення за умови досягнення прибуткової діяльності основних структур, які виробляють товари та послуги.

Як свідчить світова практика, досягнення цієї мети відбувається при дотриманні наступних основних принципів:

- встановлення єдиної стабільної і надійної для всіх суб'єктів господарювання системи комерційних взаємовідносин в ситуації банкрутства підприємств;

- надання боржникам, що виконують свої зобов'язання, можливості поновити свою діяльність;

- створення системи заходів для відродження бізнесу;

- створення механізму регулювання фінансових справ фірм боржників з метою їх оздоровлення без припинення бізнесу;

- створення комерційної і правової системи для заохочення роботи надійних партнерів і формування процедури вирішення фінансових спорів;

- зберігання перспективних підприємств, які мають фінансові ускладнення (в тих випадках, де це можливо і економічно доцільно);

- створення механізмів, які надійно захищають інтереси всіх учасників системи банкрутства у випадку ліквідації збанкрутілого підприємства.

Цей перелік принципів функціонування системи банкрутства спрямований на зберігання підприємств, які мають шанси на виживання і пристосування до потреб ринку.

Оцінка і прогнозування показників задовільності структури балансу. Наказом Мінекономіки України від 17 січня 2001 р. № 10 було затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховання банкрутства чи доведення до банкрутства. Метою їх затвердження є забезпечення однозначності підходів при оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявленні ознак поточної, критичної або надкритичної їх неплатоспроможності, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству.

Поточною неплатоспроможністю може характеризуватися фінансовий стан будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент через випадковий збіг обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу, що відповідає законодавчому визначенню, як неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов'язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх сплати, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Розділ 2. Аналіз фінансового стану підприємства (на прикладі ПАК ЗТ “Нова Баварія”)

2.1 Загальна характеристика підприємства ПАК ЗТ “Нова Баварія”

Пивоварна акціонерна компанія закритого типу "Нова Баварія" зареєстровано у 1992 році. Підприємство ПАК ЗТ "Нова Баварiя" розташоване у великому промисловому та культурному місці Харкові. Голова Правління - Іванов Олександр Іванович робить все можливе для розквіту підприємства.

Протягом всього періоду діяльності політикою і головною метою підприємства була і залишається орієнтація на стабільну якість продукції, задоволення потреб споживача, підвищення професійного рівня працюючих та задоволення їх потреб, вдосконалення методів управління, впровадження системи якості.

Сьогодні український ринок перенасичений різноманітним асортиментом пива та мінеральної води, що випускаються великими пивними компаніями, які інвестуються із закордону. Тому нашому підприємству, яке намагається вижити за власні зароблені кошти триматися на плаву нелегко. Боротися за лідерство під силу лише тим виробникам, що гарантують високу якість. Для ПАК ЗТ "Нова Баварiя" це домінантна ознака, головний фактор, який в усі часи допомагав бути в числі перших.

Питання добробуту і якості для нас невід'ємне. Якість - це передусім самовіддана праця кожного працівника від голови правління до техпрацівників, це невпинний пошук, вивчення новітніх технологій і впровадження їх у виробництво, вивчення попиту ринку. Такий підхід до виробництва, до будь-яких проблем кожного члена колективу забезпечує нам прогрес, стабільну вчасну заробітну плату, інші соціальні гарантії. Колектив плідно працює на перспективу, вкладаючи зароблені кошти в модернізацію та оновлення виробництва.

На сьогодні асортимент підприємства складається з наступних видів продукції: пиво “Нова Баварiя #11”, “Золотисте”, “Бархатне” та мінеральна вода “Природна” газована та негазована. Всі сорти пива виробляють з врахуванням ДСТУ 3888-99 "Пиво. Загальні технічні умови”. Всі сорти пива є розробками технологічного колективу ПАК ЗТ "Нова Баварiя" Технологічні інструкції і рецептура на виробництво всіх сортів пива затверджена Українською галузевою компанією по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод ЗАТ "Укрпиво". Воду для нашої продукції ми добуваємо з водозабору мінеральних природних столових вод у м. Харкові. За останні роки претензій від споживачів і контролюючих організацій немає.

Роль технологічного устаткування на виробництві неможливо переоцінити, тому що від степені його технічного вдосконалення і від варіанту інженерного рішення конкретного технологічного завдання в значній мірі залежить як технологічна ефективність, так і економічність будь-якої технології, в тому числі пивоваріння.

В даний час на підприємстві працює дві лінії розливу, які можна розділити на таки напрямки : мінеральної води і розлив в кеги, ПЕТФ-пляшка.

Ринок збуту ПАК ЗТ "Нова Баварiя" - Харківська область. Підприємство здійснює реалізацію продукції через ТД “Роси” та розроблена гнучка система цін в залежності від кількості пива.

Підприємство ПАК ЗТ "Нова Баварiя"

Територія Харківська

Форма власності колективна власність

Орган державного управління б/д

Галузь харчова

Вид економічної діяльності Виробництво прiсної i мiнеральної води

Середньооблікова чисельність 5

Адреса 61020, м.Харкiв, вул. Станцiйна, 1

2.2 Аналіз активів і пасивів балансу підприємства ПАК ЗТ “Нова Баварія”

Джерелами інформації для проведення аналізу є:

- баланс підприємства за 2004-2005рр., 2005-2006рр. та 2006-2007рр. (форма 1-М)

- звіт про фінансові результати за 2004-2005рр., 2005-2006рр. та 2006-2007рр. (форма №2-М).

Вертикальний аналіз - це структурний аналіз абсолютних величин, який дає змогу за даними відносних величин вивчити структуру активів та зобов'язань, тобто частку (відсоток) окремих їх видів у загальній сумі розділів та в цілому активів і зобов'язань. Перевагою цього виду аналізу є можливість зіставлення вираженої у відсотках структури показників одного звітного періоду з іншими незалежно від зміни їх розмірів. Вивчаючи ту чи іншу сукупність показників у різні періоди, можна спостерігати ті зміни, які відбуваються в їх структурі. Структурні зрушення дають змогу вивчити внутрішні негативні і позитивні зміни, які відбуваються на підприємстві з його активами та зобов'язаннями.

Порівнюючи структуру змін в активах та пасивах, можливо зробити висновок про те, через які джерела поповнювалось майно і в які активи це майно було вкладене. Вертикальний аналіз активів та пасивів підприємства наведено в табл. 2.2.1-2.2.2.

Таблиця 2.2.1

Аналіз активів підприємства

Види майна	Код рядка	Сума, тис. грн.	Відхілення	Сума, тис. грн.	Відхілення
		2005	2006	(+/-) тис. грн.	%	2007	(+/-) тис. грн.	%
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво	20		0			0
Основні засоби:
- залишкова вартість	30	7218.9	7208.4	-10.5	-0.1	7202.2	-6.2	-0.1
- первісна вартість	31	7480.9	7460.5	-20.4	-0.3	7460.5	0	0.0
- знос	32	-262	-252.1	9.9	-3.8	-258.3	-6.2	2.5
Довгострокові фінансові інвестиції	40	1190.6	1179	-11.6	-1.0	1179	0	0.0
Інші необоротні активи	70	1.3	12.9	11.6	892.3	0	-12.9	-100.0
Усього за розділом I	80	8410.8	8400.3	-10.5	-0.1	8381.2	-19.1	-0.2
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	11.1	11.1	0	0.0	11.1	0	0.0
Готова продукція	130	1 769	1869.1	100.1	5.7	1867.4	-1.7	-0.1
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
Чиста реалізаційна вартість	160	1699.4	1943.4	244	14.4	1975.1	31.7	1.6
первісна вартість	161	1699.4	1943.4	244	14.4	1975.1	31.7	1.6
резерв сумнівних боргів	162	0	0			0
Дебіторська заборгован. з бюджетом	170	0	0	0	0	0.9	0.9	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	2 334	2642.4	308.4	13.2	2955	312.6	11.8
Поточні фінансові інвестиції	220	365.9	365.9	0	0.0	365.9	0	0.0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	12.9	12.9	0	0.0	14.2	1.3	10.1
- в іноземній валюті	240	0	0	0		0	0
Інші оборотні активи	250	22.3	26.3	4	17.9	16.9	-9.4	-35.7
Усього за розділом II	260	6214.6	6871.1	656.5	10.6	7206.5	335.4	4.9
III. Витрати майбутніх періодів	270	0	0	0	0	0	0	0
Баланс	280	14625.4	15271.4	646	4.4	15587.7	316.3	2.1

Таблиця 2.2.2

Аналіз пасивів підприємства

Види майна	Код рядка	Сума, тис. грн.	Відхілення	Сума, тис. грн.	Відхілення
		2005	2006	(+/-) тис.грн.	%	2007	(+/-) тис. грн.	%
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	2 792	2792	0.0	0.0	2792	0	0.0
Додатковий вкладений капітал	320	9056.6	9056.6	0.0	0.0	9056.6	0	0.0
Резервний капітал	340	0	0	0	0	0	0	0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-5042.9	-5134.6	-91.7	1.8	-5250.7	-116.1	2.3
Неоплачений капітал	360	0	0			0	0
Усього за розділом I	380	6805.7	6714	-91.7	-1.3	6597.9	-116.1	-1.7
II. Забезпечення наступних виплат та платежів	430	82.8	82.8	0.0	0.0	82.8	0	0.0
ІІІ. Довгострокові зобов'язання	480	0	0	0	0	0	0	0
ІV. Поточні зобов'язання							0
Короткострокові кредити банків	500	1	1	0	0	1	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	0	0	0	0	0	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	5677.7	6428.7	751.0	13.2	6853.5	424.8	6.6
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з бюджетом	550	49.7	28.7	-21.0	-42.3	42.6	13.9	48.4
- зі страхування	570	88	88.8	0.8	0.9	87.4	-1.4	-1.6
- з оплати праці	580	253.2	258.8	5.6	2.2	253.9	-4.9	-1.9
Інші поточні зобов'язання	610	1667.3	1668.6	1.3	0.1	1668.6	0
Усього за розділом IV	620	7736.9	8474.6	737.7	9.5	8907	432.4	5.1
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	0	0	0	0	0	0
Баланс	640	14625.4	15271.4	646.0	4.4	15587.7	316.3	2.1

На балансі підприємства станом на 01.01.2008р. знаходяться власні основні засоби виробничого призначення вартістю 7460,5 тис. грн. До їх складу входять: земельна ділянка 7137,6 тис. грн., будiвлi та споруди (в т.ч. житлові будинки) - 178,9 тис. грн., машини та обладнання - 132,1 тис. грн., транспортні засоби - 11,6 тис. грн., інструменти, прилади, інвентар, меблі та інше - 0,3 тис. грн.

Амортизація основних засобів нараховується за податковим методом по групах 1,2, 3, 4 в узгодженні зі статтею 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР з урахуванням змін i доповнень до нього.

Станом на 01.01.2008р. знос основних засобів становить 258,3 тис. грн.

За справедливу вартість прийнята залишкова вартість основних засобів. Остання iнвентаризацiя основних засобів проводилась на 01.12.2007р. Нестач не виявлено.

По статті "Довгострокові фiнансовi iнвестицiї" на рахунку 14 відображено придбані акції ВАТ "Нижньогiрський райагротех" на суму 1179,0 тис. грн.

Станом на 01.01.08 виробничі запаси складали 11,1 тис. грн. як і за попередній період.

По статті "Готова продукція" вiдображенi придбані товари, яки дещо зменшились порівняно за попередній період.

За період 2007 року зменшилась поточна дебіторська заборгованість на 1,4% порівняно з періодом 2005-2006років.

Залишок грошових коштів на поточних рахунках товариства на звітну дату 01.01.2008 року зріс на 10.1%.

Статутний капітал складає 2792,0 тис. грн.

Додатковий капітал у розмiрi 9056,6 тис. грн. - це фонд iндексацiї балансової вартостi основних засобів, незавершеного будівництва - 1569,4 ти. грн.; оцінка землі - 7137,6 тис. грн.; інший вкладений капітал - 349,6 тис. грн.

Непокриті збитки минулих років збільшились на 207,8 тис. грн., i на звітну дату становлять 5250,7 тис. грн.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зросла за період 2005-2007 років на 20,7% року і складає на кінець 2007 року 6853,5 тис. грн.

Інші поточні зобов'язання за період 2005-2007 років фактично не змінились та становлять 1668,6 тис. грн. (розрахунки за тару, за тепло, воду, електроенергію, аліменти, неодержані податкові накладні).

Аналіз фінансових результатів наведено в табл. 2.2.3.

Таблиця 2.2.3

Аналіз фінансових результатів за 2005-2007 роки.

Стаття	Код рядка	2005	2006	Відхилення	2007	Відхилення
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10	155	65.6	-89.4	17.3	-48.3
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	20	-25.8	-10.9	14.9	-2.9	8
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010 - 020)	30	129.2	54.7	-74.5	14.4	-40.3
Інші операційні доходи	40	114.4	49.5	-64.9	47.3	-2.2
Інші звичайні доходи	50	1997.4	15.5	-1981.9	0	-15.5
Надзвичайні доходи	60	0	0	0	0	0
Разом чисті доходи ( 030 + 040 + 050 + 060 )	70	2 241	119.7	-2121.3	61.7	-58
Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції	80	0	0	0	-1.7	-1.7
Матеріальні затрати	90	-20.5	-63.5	-43	-15.5	48
Витрати на оплату праці	100	-11.5	-11.3	0.2	-10	1.3
Відрахування на соціальні заходи	110	-4.4	-4.2	0.2	-3.7	0.5
Амортизація	120	-35.3	-6.1	29.2	-6.2	-0.1
Інші операційні витрати	130	-115.3	-125.9	-10.6	-131	-5.1
Інші звичайні витрати	150	-2256.4	0	2256.4	0	0
Податок на прибуток	170	-0.5	-0.4	0.1	-0.5	-0.1
Разом витрати (сум.(090 -170)+(-080))	180	-2443.9	-211.4	2232.5	-177.8	33.6
Чистий прибуток (збиток) (070 - 180)	190	-202.9	-91.7	111.2	-116.1	-24.4

За період2005-2006 роки дохiд вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) зменшився на 89,4 та склав 65,6, а за звітний період 2006-2007 зменьшився до 17,3 тис. грн., чистий дохiд впав з 129,2 за 2005 рік до 14,4 тис. грн. за 2007 р.

Матерiальнi витрати, витрати на оплату працi, вiдрахування на соцiальнi заходи, амортизацiя, iншi операцiйнi витрати склали 187 тис. грн. за 2005р, 211 тис. грн.. за 2006 р. та 177,3 тис. грн. за 2007р. (податки та обов'язковi платежi, послуги банку, аудиту, теплоенергiя, послуги стороннiх органiзацiй, ремонт ОЗ) не були перекритi iншими операцiйними доходами - 114,4 тис. грн. за 2005 р., 49,5 тис. грн. - 2006 р. та 47,3 тис. грн. - 2007р.(доходи вiд здачi в оренду основних засобiв).

Фiнансовий результат вiд операцiйної дiяльностi - збиток в розмiрi 202,9 тис. грн. за 2005 рік, 91,7 тис. грн. за 2006 р. та 116,1 тис. грн. за у 2007 році.

Графік зміни чистих доходів та чистого прибутку (збитку) наведено на рис. 2.2.4

Рис. 2.2.4 Аналіз змін чистих доходів та чистого прибутку (збитку)

2.3 Аналіз ліквідності та платоспроможності

Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати.

Поточну платоспроможність доцільно оцінювати на підставі звітного балансу, порівнюючи платіжні засоби з терміновими зобов'язаннями з використанням платіжного календаря.

Розрахунок коефіцієнтів ліквідності доцільно визначати з врахуванням здійсненої оцінки окремих активів за можливою сумою доходу. Коефіцієнти ліквідності визначаються відношенням величини ліквідного майна, тобто засобів які можуть бути використані для оплати боргів до поточних зобов'язань (табл. 2.3.1).

Таблиця 2.3.1

Показники ліквідності підприємства

Показники	2005	2006	Відхилення	2007	Відхилення
1. Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможності) (> 1)	0.80	0.81	0.01	0.809	-0.001
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності( > 0.5)	0.57	0.59	0.02	0.63	0.04
3. Коефіцієнт незалежної ліквідності (> 0.5)	0.23	0.22	-0.01	0.21	-0.01
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (> 0.2)	0.05	0.045	-0.01	0.043	-0.002
5. Частка оборотних активів в загальній сумі активів (за планом)	0.43	0.45	0.02	0.46	0.01
6. Частка виробничих запасів в оборотних активах (> 0.5)	0.0018	0.0016	0.00	0.0015	-0.0001

Загальний коефіцієнт покриття є важливим показником платоспроможності, він показує, скільки грошових одиниць оборотних ктивів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов'язань.

Загальний коефіцієнт платоспроможності на підприємстві менший за одиницю, тобто підприємство має неліквідний баланс.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності свідчи про те, який процент поточних зобов'язань підприємство може негайно погасити. З 2005 до 2007 року цей коефіцієнт зменшився на 0,03 и є значно меншим ніж визначений норматив.

Про низький задовільний стан платоспроможності підприємства свідчить коефіцієнт швидкої ліквідності, який на кінець 2007 року складав 0,63 проти 0,57 у 2005 році. Водночас, коефіцієнт незалежної ліквідності значно менший визначеного нормативу, але таке підприємство не може вважатися банкрутом (Рис.2.3.2).

Рис. 2.3.2 Графічний аналіз показників оцінки ліквідності.

Для визначення ліквідності балансу підприємства можна порівняти окремі види його активів і пасивів (табл. 2.3.3).

Таблиця 2.3.3

Аналіз ліквідності балансу підприємства (тис. грн.)

Групи майна (активів)	2005	2006	2007	Групи джерел утворення майна	2005	2006	2007	Платіжні засоби: надлишок(+), недостаток(-)
								2005	2006	2007
А1	378.8	378.8	380.1	З1	7735.9	8473.6	8906	-7357.1	-8094.8	-8525.9
А2	5824.7	6481.2	6815.3	З2	83.8	83.8	83.8	5740.9	6397.4	6731.5
А3	11.1	11.1	11.1	З3	0	0	0	11.1	11.1	11.1
А4	8410.8	8400.3	8381.2	З4	6805.7	6714	6597.9	1605.1	1686.3	1783.3
Баланс	14625.4	15271.4	15587.7	Баланс	14625.4	15271.4	15587.7	0	0	0

Баланс підприємства слід вважати абсолютно ліквідним якщо:

А1>З1, А2>З2, А3>З3, А4>З4.

Аналіз показує, що у 2005-2007 роках підприємство мало недостаток найбільш ліквідних оборотних активів - грошових коштів. Однак по інших групах майна були в наявності наднормовані залишки і виконані умови співвідношень, за якими визначається ліквідність балансу підприємства.

За незадовільної структури балансу для перевірки реальної можливості відновлення платоспроможності підприємства розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності строком на шість місяців:

Квідн.=(Кпк + 6/Т(Кпк - Кпп))/Кпнр,

Де Кпк, Кпп - значення коефіцієнта покриття на кінець і початок звітного періоду;

Кпнр - нормативне значення коефіцієнта покриття;

6 - період відновлення платоспроможності в місяцях;

Т - звітний період у місяцях.

Період 2005-2006р. Квідн . = (0,81+6/12(0,81-0,8))/0,5=1,63.

Період 2006-2007р. Квідн . = (0,809+6/12(0,809-0,81))/0,5=1,62.

Так як загальний коефіцієнт платоспроможності вищій ніж нормативне значення, робимо висновок що підприємство в найближчі 6 місяців має можливість відновити свою платоспроможність. Але за період 2006-2007р. намітилась незначна тенденція до зниження платоспроможності.

2.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства

Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона залежить від структури зобов'язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу.

Фінансова стійкість передбачає те, що ресурсі, вкладенні у підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечувати самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна.

Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється за наступними показниками (табл. 2.4.1).

Таблиця 2.4.1

Показники фінансової стійкості підприємства

Показники	2005	2006	Відхілення	2007	Відхілення
1. Коеф. автономії	0.47	0.44	-0.03	0.42	-0.02
2. Маневреність робочого капіталу	-1.169	-1.17	-0.001	-1.1	0.07
3. Коеф. фінансової залежності	2.15	2.28	0.13	2.36	0.08
4. Коеф. маневреності власного капіталу	-0.22	-0.23	-0.01	-0.26	-0.03
5. Коеф. концентрації залученого капіталу	0.53	0.56	0.03	0.57	0.01
9. Коеф. поточних зобов'язань	1	1	0	1	0
10. Коеф. співвідношення залученого і власного капіталу (фінансування)	1.14	1.26	0.12	1.35	0.09
11. Коеф. забезпечення власними коштами	-0.26	-0.24	0.02	-0.25	-0.01
12. Коеф. фінансової стабільності	0.88	0.79	-0.09	0.74	-0.05

Коефіцієнт фінансової незалежності “автономії” характеризує частку активів власників підприємства в загальній сумі активів, авансованих у його діяльність. Загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування. Якщо коефіцієнт є меншим за практично встановлений 0,5, то необхідно проаналізувати раціональність і доцільність використання прибутку протягом звітних періодів та його розподілу за напрямками використання. Про збільшення у 2005-2006 та незначне зменшення фінансової залежності підприємства свідчить коефіцієнт фінансової залежності.

Коефіцієнт маневреності зменшився на 4% за період 2005-2007 років, це свідчить, що підприємство відвертає власні кошти з активного обороту на покриття дебіторської заборгованості.

Господарська діяльність та його розвиток відбуваються за рахунок самофінансування, а при недостатності власних фінансових ресурсів - за рахунок позичених коштів. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу показує частку залученого майна в активах підприємства. У здійснені господарської діяльності підприємство використовує велику частку залученого капіталу. За звітні періоди ця частка зросла на 4 пункти і становить на 2007р. 57 % від загальної суми капіталу.

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталів у всіх періодах більше одиниці и зріс на 0,21 у 2007 р. порівняно з 2005р., це означає, що підприємство втрачає фінансову стабільність і автономність. На період 2007 р. підприємство на 1 грн. власних коштів залучає 1,35 грн. позичкових.

Фінансування підприємства за рахунок боргів, це добре до певної межі. Переваги нарощування господарської діяльності зникають у підприємств. Яки мають у структурі капіталу занадто високу частку боргів. Забагато боргів посилює ризик і підвищує потенційну загрозу неплатоспроможності.

Динаміка коефіцієнта фінансової стабільності підприємства свідчить про значне погіршення фінансового стану підприємства, цей коефіцієнт на 0,12 у 2005р. та на 0,26 у 2007р. нижчий за його нормативне значення.

У здійснені господарської діяльності підприємство використовує велику частку залученого капіталу. За звітні періоди ця частка зросла на 4 пункти і становить на 2007р. 57 % від загальної суми капіталу.

Стабільність фінансового стану підприємства може бути відновлена за умови:

- прискорення оборотності оборотних активів та їх зменшення на 1 грн. чистого доходу;

- збільшення робочого капіталу за рахунок прибуткової господарської діяльності.

2.5 Оцінка імовірності банкрутства

Найбільш поширеним методом оцінки ймовірності банкрутства підприємства є Z-модель Е.Альтмана на основі п'яти факторів:

Z = 1,2Коб + 1,4 Кнп + 3,3Кр + 0,6Кп + 1,0Кв,

Де Коб - частка оборотних засобів у активах, тобто відношення поточних активів до загальної суми активів підприємства;

Кнп - рентабельність активів, обчислена як відношення нерозподіленого прибутку звітного року й минулих років до загальної суми активів;

Кр - рентабельність активів, обчислена за прибутком від реалізації продукції;

Кп - коефіцієнт покриття за ринковою вартістю власного капіталу;

Кв - видача всіх активів, тобто відношення виручки від реалізації до загальної суми активів.

Дані для оцінки можливості банкрутства зводимо в табл.2.5.1

Таблиця 2.5.1

Прогноз можливого банкрутства

Показники	2005	2006	2007
Частка оборотних засобів у активах (Коб)	0.43	0.45	0.46
Рентабельність активів, обчіслена за нерозподіленим прибутком (Кнп)	0,15	0,008	0,004
Рентабельність активів, обчіслена за прибутком від реалізації продукції (Кр)	0.009	0.004	0.001
Коефіцієнт покриття за ринковою вартістю власного капіталу (Кп)	0.8	0.81	0.809
Віддача всіх активів (Кв)	0.01	0.004	0.001
Z- показник ймовірності банкрутства	1,25	1,05	1,047
Оцінка можливості банкрутства	Дуже висока	Дуже висока	Дуже висока

На підставі розрахунків робимо висновок, що підприємство має незадовільну структуру балансу та імовірність банкрутства є дуже високою.

Розділ 3. НАПРЯМКИ ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ПАК ЗТ “НОВА БАВАРІЯ”

3.1 Загальні шляхи поліпшення фінансового стану підприємства

Антикризове управління -- це сукупність форм i методів реалізації антикризової політики щодо конкретного підприємства - боржника. Метою антикризового управління є розробка й реалізація заходів, спрямованих на нейтралізацію негативних явищ, які приводять підприємство до кризового стану. Антикризове управління є категоpiєю мікроекономічною i відображає виробничі відносини, що складаються на piвні підприємства при його оздоровленні чи ліквідації.

Успіхи або невдачі підприємства будь-якої форми власності залежать від зовнішніх i внутрішніх факторів його розвитку. До внутрішніх факторів розвитку підприємства належать: уміння підприємства результативно працювати (забезпечується зростання виробництва), ефективно використовувати наявні ресурси (зростання показників ефективності), уміння підвищувати конкурентоспроможність на ринку товарів (послуг) і забезпечувати кількісне зростання необхідних для використання ресурсів.

До зовнішніх факторів розвитку підприємства належать: державне регулювання цін i тарифів на товари (послуги), політика оподатковування, інвестиційна політика, фінансово-кредитна політика, контроль i регулювання ефективності підприємства з боку держави, проведення реорганізаційних процедур з метою фінансового й економічного оздоровлення підприємств.

Від поєднання зовнішніх i внутрішніх факторів залежить ефективність діяльності підприємства.

Bибір i формування цілей є вихідним пунктом у будь-якому процесі управління, у тому числі й антикризовому. У той же час система контролю i раннього виявлення ознак майбутньої кризової ситуації є специфічним атрибутом, притаманним процесу антикризового управління.

Антикризовий вектор присутній в будь-якому управлінні. Це така система управління, яка спрямована на вирішення завдань інтенсивного розвитку підприємства завдяки мобілізації та інтенсифікації вcix pecypciв на противагу екстенсивному розвитку.

Залежно від об'єднання інтенсивних i екстенсивних факторів визначається тип розвитку підприємства:

Інтенсивний.

Екстенсивний.

Змішаний (екстенсивно - інтенсивний).

Переважно інтенсивний.

Переважно екстенсивний.

Сугубо інтенсивний.

Сугубо екстенсивний.

Запобігання банкрутству підприємств залежить від їхнього вміння збільшувати обсяг виробництва за рахунок його ефективності (ре-сурсовіддачі). При розробці стратегії виживання підприємства необхідно забезпечити його розвиток спочатку за 1 чи 3, а потам за 4 чи 6 типом розвитку. Це повинно бути враховано при оцінці ступеня неспроможності підприємства. Адже підприємство, що розвивається протягом декількох років за інтенсивним типом, не може бути оголошено банкрутом. Нестача коштів у цьому випадку викликана зовнішніми факторами і не залежить від діяльності підприємства.

Організаційно - економічний механізм антикризового управління включає розробку сукупності заходів економічного, правового й організаційного характеру, спрямованих, з одного боку, на створення максимально сприятливих умов для оздоровлення підприємства, а з іншого -- у випадку абсолютної збитковості підприємства -- на проведення цивілізованої ліквідаційної процедури.

Цей організаційно - економічний механізм дозволяє вирішити проблему виживання, стабілізації i забезпечення умов для стійкого зростання підприємства i складається з двох фаз. Основною метою першої фази є запобігання поглибленню кризи підприємства. Заходи, що починаються на даному етапі, мають тактичний характер. Вони включають оголошення «надзвичайного стану» підприємства, проведення експрес-діагностики, зміцнення «бойового духу» колективу, створення команди однодумців, уживання заходів щодо фінансового оздоровлення, виявлення i швидке використання резервів, що «лежать на поверхні ».

Поліпшення результатів може бути досягнуте за рахунок підвищення ефективності використання наявних pecypciв, удосконалення управління, підвищення його адаптивності.

Практика показала, що головними причинами дестабілізації та кризи є незадовільна система управління i низький рівень інноваційного потенціалу підприємства.

Найважливіші цілі бізнесу формулюються на основі місії i конкретних цінностей, на які орієнтується вище керівництво. При розробці антикризової стратегії найважливішою короткостроковою метою підприємства повинно бути забезпечення обслуговування кредиторської заборгованості в заданий термін при найбільш вигідному графіку погашення боргів.

Заходи щодо виходу з кризи поділяються на тактичні й стратегічні.

Тактичні (оперативні) заходи щодо виходу з кризи можуть бути як захисними (скорочення витрат, скорочення персоналу, скорочення виробництва i збуту), так i наступальними (активні маркетингові дослідження, високі ціни на продукцію, використання внутрішніх резервів, модернізація, вдосконалення управління). Оперативні заходи щодо виходу з кризи складаються з усунення поточних збитків, виявлення внутрішніх резервів, залучення спеціалістів, кадрових змін, одержання кредитів, зміцнення дисципліни.

Стратегічні заходи полягають в аналізі та оцінці становища підприємства, вивченні виробничого потенціалу, розробці виробничих програм, політики доходів, інновацій, розробці загальної концепції фінансового оздоровлення підприємства.

При розробці напрямків виходу з кризи з урахуванням представлених варіантів стратегії підприємства ставиться питання про можливі проекти фінансового оздоровлення.

Стратегія фінансового оздоровлення містить у coбi як план кардинальних змін у діяльності підприємства (часткового або повного перепрофілювання), так i вирішення проблеми накопичених боргових зобов'язань за допомогою мораторію на виплату боргів.

Стратегія матеріалізується в детальному комплексному плані стратегічного розвитку, що містить у coбi такі компоненти:

1. Завдання, що обумовлені місією підприємства.

2. Цілі розвитку.

3. Аналіз ринкової ситуації, у якій функціонує підприємство.

4. Оцінка обставин, які прямо чи побічно визначають стратегію розвитку підприємства.

5. Прогноз сприятливих можливостей і виявлення загроз.

6. Розробка стратегії розвитку господарського портфеля, щофіксує найважливіші напрямки інвестиції у межах кожного сегмента ринку, де функціонують підрозділи підприємства.

7. Визначення потенційно можливих змін стратегічного характеру в регульованих факторах у зв'язку з новими ринковими обставинами.

8. Передбачувані фінансові підсумки, що досягаються в результаті втілення плану в життя.

Таким чином, застосування концепції стратегічного менеджменту в межах антикризового управління повинно забезпечувати комплексний підхід до формулювання цілей, завдань i принципів функціонування підприємства. Серед короткострокових цілей найважливіше місце повинно займати фінансове оздоровлення, що є необхідною умовою досягнення в майбутньому перспективних цілей i задач, обумовлених місією фірми.

3.2 Впровадження нового маркетингового плану діяльності підприємства ПАК ЗТ “Нова Баварія”

Для досягнення ycпixy в сучасних умовах підприємству ПАК ЗТ “Нова Баварія” необхідна переорієнтація системи управління на вирішення таких питань, що гарантують міцність його становища i виживання у будь-яких ситуаціях на ринку.

Проблема неплатоспроможності підприємства ПАК ЗТ “Нова Баварія” пов'язана з такими традиційними причинами, як низька ефективність виробництва i проблеми зi збутом продукції.

У межах стратегічного планування повинно провести формулювання завдань i цілей підприємства; аналіз стану ринку, конкурентоспроможності i потенціалу підприємства в кожному окремому сегменті ринку; стратегії розвитку підприємства, внесення змін у них в процесі реалізації; прогнозування передбачуваних фінансових результатів.

Після проведення аналізу стану ринку пропонується скласти план поступового виходу з кризи, який буде включати:

- проведення рекламної компанії по інформуванню споживачів про якість мінеральних вод та живого пива яке виготовляється на основі цієї води;

зміну фірму-торгового представника яка займається реалізацією продукції ПАК ЗТ “Нова Баварія” або займатися реалізацією продукції напряму споживачам, а не через ТД “Роси”;

реалізацію продукції через бари та невеликі точки продажу, які торгують тільки свіжим живим пивом виготовленим підприємством ПАК ЗТ “Нова Баварія”.

поставити питання про зміну керівника ПАК ЗТ “Нова Баварія”.

Якщо всі ці дії не дадуть позитивного ефекту, тоді потрібно признати підприємство ПАК ЗТ “Нова Баварія” банкрутом та розпочати процедуру ліквідації.

ВИСНОВКИ

При вивченні теоретичних основ аналізу фінансового стану підприємства-банкрута в умовах економіко-правових відносин в Україні та у ході написання курсової роботи по заданій темі були розкриті всі поставленні питання і розв'язанні задачі. Дана тема є дуже актуальною в умовах світової кризи яка дуже сильно позначилась на Україні.

В першому розділі роботи були ретельно розглянуті основні види та причини банкрутства. Наведені внутрішні та зовнішні фактори які впливають на розвиток підприємства та посилюють кризову ситуацію.

Банкрутство завжди зачіпає інтереси дуже багатьох осіб - це інвестори, позичальники, постачальники, наймані працівники, які зацікавлені у передбаченні можливого банкрутства підприємства. Процедура банкрутства є кінцевою стадією невдалого функціонування підприємства, якій, зазвичай, передують стадії фінансових ускладнень. Але визнання підприємства неплатоспроможним зовсім не означає його негайної ліквідації. Це тільки попередня фіксація стану фінансової нестійкості, а відповідно -- потреби забезпечення оперативного контролю за фінансовим станом підприємства і своєчасного вжиття заходів для виведення його з кризи. В цьому розділі також були розглянуті методи діагностики можливого банкрутства.

У розділі два був проведений аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ПАК ЗТ “Нова Баварія” яке працює на ринку вже 6 років, але постійно потерпає збитки від своєї господарської діяльності. За три звітних періоди, які були проаналізовані в даній роботі виручка від реалізації продукції впала на 88%, а чистий дохід зменшився на 97%.

Аналіз стану підприємства ПАК ЗТ “Нова Баварія” включає: аналіз балансу підприємства та фінансової звітності ПАК ЗТ “Нова Баварія” за періоди 2004-2005рр., 2005-2006рр. та 2006-2007рр.; аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства за вказані періоди, аналіз фінансової стійкості підприємства та оцінка імовірності банкрутства за методом Е. Альтмана, яка виявилась дуже високою протягом всіх звітних періодів.

У третьому розділі описана модель антикризового управління та запропоновані шляхи вирішення проблем зі збільшення збуту продукції за рахунок дослідження та проведення аналізу ринку досвідченим спеціалістом та складання плану поступового виходу з кризи. В плані повинні бути наведенні конкретні шаги по вдосконаленню системи реалізації продукції підприємства ПАК ЗТ “Нова Баварія”.

ЛІТЕРАТУРА

1. Болюх М.А., Бурчевський В.З., Чумаченка М.Г. «Економічний аналіз»: Навч.посібник. --К.:КНЕУ,2001. - 322 с

2. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум: Навчальний посібник для студентів вузів. - Житомир: ЖІТІ, 2000

3. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. - К.: Знання, 2004. - 654с

4. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб., доп. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 300 с

5. Чумаченько М.Г. «Економічний аналіз»: Навчальний посібник.-К.,2001