2. ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Значенням, змістом і предметом економічного аналізу визначаються і завдання, що стоять перед ним. До найважливіших з них слід віднести:

1) Складання бізнес-плану підприємства

2) Аналітичне обґрунтування бізнес-планів

3) Об'єктивне і всебічне вивчення виконання показників

4) Дотримання встановлених нормативів за даними обліку та звітності і виконання обов'язків згідно укладених договорів

5) Оцінка ефективності виконання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів

6) Виявлення впливу факторів на відхилення від планових, договірних та нормативних показників.

7) Пошук резервів як внутрішніх, так і зовнішніх підвищення ефективності виробництва

8) Визначення оптимальності управлінських рішень на всіх етапах управління

9) Дослідження конкурентноздатності підприємства і прогнозування результатів його діяльності.

10) Дослідження комерційного ризику підприємства

11) Підготовка аналітичних матеріалів для вибору оптимальних управлінських рішень.

3. Організація та етапи економічного аналізу

Розгалужена система аналітичної роботи потребує відповідної організації, тобто упорядкування, налагодження координації та погодження її здійснення з метою попередження дублювання, внесення єдності в роботу окремих посадових осіб чи аналітичних органів.

Під організацією аналітичної роботи розуміють систему заходів з метою вивчення господарської діяльності.

Загальні методичні принципи організації аналітичної роботи включають:

- організаційні форми;

- планування аналітичної роботи;

- етапи економічного аналізу;

- узагальнення та форми реалізації результатів аналізу.

Аналітична робота на підприємстві починається з планування. Розрізняють:

- план аналітичної роботи;

- план (програму) конкретного аналізу.

План аналітичної роботи складається на рік з розбивкою по кварталах: вказуються розділи господарської діяльності та об'єкти, які включені в план періодичного контролю, терміни проведення, відповідальні виконавці, технічні засоби й джерела інформації, які необхідні для аналізу.

В плані конкретного аналізу, який складається відповідно до плану аналітичної роботи, розділи та об'єкти аналізу деталізуються по конкретних виконавцях, визначаються мета й завдання, розробляються необхідні методики розрахунку впливу конкретних факторів, досліджується їх взаємозв'язок, розробляються таблиці, схеми, графіки, зведення, узагальнення резервів та результатів аналізу. До аналітичної роботи залучаються працівники технічних, технологічних та інших служб, які працюють під керівництвом аналітиків.

Всю аналітичну роботу можливо розбити на три етапи: попередній, основний та заключний.

Попередній етап: здійснюється вибір об'єкта аналізу, вивчаються матеріали попередніх аналітичних досліджень та інших перевірок, визначаються мета й напрям використання результатів аналізу, розробляються програма, календарний план та розподіляють-ся функції серед виконавців, визначаються джерела інформації, розробляються макети аналітичних таблиць, графіків, схем і методичні вказівки до їх складання, до розрахунків впливу окремих факторів та ін.

Основний етап передбачає збір, відбір, класифікацію джерел інформації, перевірку їх доброякісності, створення допоміжної інформації, попереднє ознайомлення з показниками, складання аналітичних таблиць та аналітичну їх обробку, розрахунок впливу факторів, визначення кола взаємодіючих факторів та встановлення причин, які зумовлюють вплив окремих факторів, їх взаємозв'язку та взаємозалежності, встановлення та обрахування резервів підвищення ефективності виробництва.

На заключному етапі дається узагальнююча оцінка діяльності, узагальнюються та оформлюються результати аналізу, підраховуються зведені резерви виробництва, розробляються пропозиції щодо їх використання, видаються розпорядчі акти по результатах аналізу, проводиться обговорення їх у колективі та здійснюється контроль за виконанням вимог розпорядчих документів.

Узагальнення результатів економічного аналізу є його кінцевим результатом і оформляється у вигляді аналітичної записки чи звіту.

Результати аналізу реалізуються через підготовку та видачу наказів і розпоряджень, в яких містяться найменування заходів, терміни початку та закінчення їх здійснення, визначаються необхідні матеріальні та грошові ресурси, називаються виконавці, відповідальні та контролюючі службові особи чи підрозділи підприємства.

3. ПРИНЦИПИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

- науковості (тобто методологія аналізу повинна спиратися на найновіші досягнення галузевих, технологічних і економічних наук),

- об'єктивності аналітичних висновків ( полягає в дослідженні реальних явищ і процесів господарської діяльності, причинно-наслідкових зв'язків за достовірними даними)

- принцип оперативності (базується на чіткому і своєчасному здійсненні досліджень і розрахунків і негайне втілення в життя прийнятих за результатами рішень).

- системного підходу і комплексності (розглядаються всі явища і процеси господарської діяльності п-ва, як складові частини єдиної системи - взаємопов'язані у комплексі. При аналізі охоплюється система факторів, система показників, система прийомів, а саме підприємство розглядається як складова частина певної галузі і в цілому всього Н/Г)

- принцип основної ланки (полягає в тому, що в системі поряд з другорядними виділяється та ланка, що є найбільш суттєвою для конкретного підприємства)

- принцип конкретності та дієвості (базується на конкретній спрямованості та прив'язці до потреб економіки, розробляються конкретні пропозиції і рекомендації для виробництва та управління).

- динамічності (тобто вивчаються зміни процесів і явищ за ряд років і виявляються закономірностей їх розвитку)

- єдності аналізу і синтезу (тобто перехід в процесі АГД від загального до конкретного і від конкретного до загального).

- принцип масовості (демократизму) - полягає в залученні до аналізу керівників і спеціалістів підприємства та його підрозділів. Тобто з результатами аналізу повинні бути ознайомленні безпосередні його виконавці.

4. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА СУМІЖНІ НАУКИ

Теоретичною основою економічного аналізу є політична економія, а загальним методом пізнання, як і для всіх інших наук, -- діалектика.

Економічний аналіз тісно пов'язаний з галузевими економіками, організацією та менеджментом, маркетингом, фінансовими дисциплінами, банківською справою і кредитуванням

- Найбільший зв'язок має з статистикою, яка надає можливість аналізу використовувати статистичні методи і прийоми.

- З бухгалтерським обліком - що надає близько 70% інформації для аналізу в вигляді бухгалтерських звітів.

- ЕА пов'язаний з організацією управління, так як приймає участь в розробці планів, нормативів, прийняті управлінських рішень та здійснює контроль за їх виконанням.

- Аудитом, ревізією і контролем, так як дані науки базуються на комплексному економічному аналізі.

- Економікою - за допомогою якої вивчається розвиток підприємства, використання економічних законів і показників розвитку підприємства, а економічний аналіз при цьому вже є завершальним етапом цієї роботи.

В економічному аналізі широко застосовуються сучасні засоби обробки інформації, економіко-математичні та соціологічні методи, знання в галузі техніки й технології виробництва.

5. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ЕА

До найпоширеніших категорій економічного аналізу, належать: показники, фактори і резерви.

Показники - узагальнена характеристика певного економічного процесу, об'єкта чи явища відносно конкретного місця і часу.

Система показників, які всебічно характеризують діяльність підприємства, складається з трьох підсистем: ресурси, процес і результат діяльності підприємства.

Система показників -- впорядкована їх множина, в якій кожен показник дає кількісну чи якісну характеристику певної сторони господарської діяльності, має властивості звідності і подільності, пов'язаний з іншими, але не дублює їх.

В економічному аналізі використовується система показників, яка поділяється на групи:

1. За змістом:

- кількісні показники - використовуються для відображення абсолютних і відносних величин, які характеризують обсяг виробництва і реалізації продукції, наявність ресурсів, їх структуру, а також структуру виробництва і інші сторони роботи підприємства. Можуть відображатись у вартісному і натуральному вимірах. (наприклад: обсяг реалізації продукції в грн.., виробництво продукції в центнерах).

- якісні показники - використовуються для оцінки виготовленої продукції з точки зору відповідності встановленим вимогам (стандартам, зразкам, технічним умовам). Якісні показники дають оцінку економічній ефективності матеріальних, трудових і фінансових витрат (урожайність культур, продуктивність тварин).

2. За ступенем синтезу:

- узагальнюючі - використовуються для характеристики складних економічних явищ (н-д: середньорічна, середньогодинна продуктивність праці)

- часткові відображають окремі сторони та елементи явищ і процесів, які вивчаються (затрати робочого часу на одиницю продукції або виробництво продукції за одиницю часу).

- допоміжні вивчаються для більш повної характеристики об'єктів аналізу.

Розрізняють ще Аналітичні показники - це ті, які розраховуються безпосередньо при проведенні аналітичних досліджень.

Поділяються вони на:

- абсолютні - відображаються в грошових і натуральних вимірниках.

- відносні - показують відношення однієї абсолютної величини до іншої і відображаються у відсотках, індексах, коефіцієнтах

В свою чергу абсолютні поділяються на: натуральні і вартісні.

За ступенем охоплення виділяють:

- загальні характеризують результат роботи галузі, регіону, підприємства в цілому. Це вартість валової і товарної продукції, продуктивність праці, рентабельність.

- часткові ж є специфічними для галузей, підприємств, видів про-дукції: натура зерна, цукристість буряків, жирність молока тощо.

При вивченні причинно-наслідкових зв'язків показники поділяються на: факторні і результативні. Якщо один і той же показник розглядається, як результат впливу однієї або декількох причин і виступає в якості об'єкта дослідження то такий показник називається результативним.

Показники, які визначають поведінку результативного показника і виступають в якості причин зміни його величини називаються - факторними.

За способом формування, показники є:

- нормативні (норми витрат палива, енергії, матеріалів, сировини)

- планові

- облікові

- звітні

Всі показники в залежності від об'єкту аналізу групуються у певні підсистеми:

1. Показники організаційно-технічного розвитку підприємства - характеризують виробничу структуру підприємства, структуру управління, рівень концентрації і спеціалізації виробництва, продовжуваність виробничого циклу, технічну і енергетичну озброєність праці, ступінь автоматизації і механізації процесів, а в с/г і показники природно-кліматичних умов господарювання (кількість опадів, товщина залягання снігового покрову). Показники цієї підсистеми здійснюють вплив на решту показників господарювання і в першу чергу на виробництво і реалізацію продукції н її якість і на ступінь використання виробничих ресурсів.

2. Показники забезпеченості підприємства характеризують забезпеченість підприємства основними і оборотними засобами, земельними, матеріальними і трудовими ресурсами.

3. Показники, що характеризують виробництво продукції - це обсяг валової і товарної продукції у вартісному і натуральному виразі, структура продукції, її якість і ритмічність виробництва.

4. Показники збуту продукції - характеризують обсяги відвантаження і реалізації продукції, залишки продукції на власні потреби.

5. Показники використання засобів виробництва:

- фондовіддача, фондоємкість, середньорічна вартість ОЗ, амортизація.

2. Показники використання предметів праці:

- матеріалоємність

- матеріаловіддача

- вартість використаних предметів праці

- обладнання

3. Показники використання трудових ресурсів:

- трудомісткість

- продуктивність праці

- виробіток продукції на 1 працівника

- затрати праці

4. Показники собівартості продукції характеризують структуру витрат за елементами та статтями калькуляції.

5. Показники прибутку і рентабельності

6. Показники фінансового стану підприємства (3 види):

- ті, що характеризують наявність і структуру капіталу підприємства, його склад, джерела утворення і розміщення.

- що характеризують ефективність і інтенсивність власних і позичкових засобів, відносини з фінансовими організаціями, банками, з вищестоящими організаціями, а також з працівниками власного підприємства по використанню власного і залученого капіталу

- що характеризують використання прибутку, кредитів банку, платоспроможності підприємства і його фінансову стійкість.

За системою планування є показники, які плануються самим підприємством, і показники, на які дається замовлення чи укла-дається договір.

Всі показники господарської діяльності підприємства перебувають у тісному взаємозв'язку і залежності, що необхідно враховувати при комплексному аналізі.

На зміну величини певних показників господарської діяльності підприємства впливають різноманітні фактори.

Фактори - це рушійні сили і умови, які різним чином впливають на розвиток виробництва. Або це причина, яка впливає на певний результат.

Вивчаючи ЕА розрізняють 4 основні групи факторів, що впливають на виробничі процеси:

1. Природно-кліматичні (ґрунти і їх склад, якість, рельєф, опади)

2. Організаційно-господарські (розмір підприємства, його організаційна структура, спеціалізація)

3. Економічні (забезпеченість виробничими фондами, трудовими і матеріальними ресурсами, рівень інтенсивності виробництва, обсяги виробництва, канали реалізації продукції)

4. Фінансові фактори аналізу (стан платіжної дисципліни, фінансовий стан, наявність вільних коштів на рахунках, розміри заборгованості по позиках банків та юридичним особам, кредиторська заборгованість, рівень рентабельності).

За впливом на результати діяльності фактори є:

- основні і другорядні

- внутрішні і зовнішні

- об'єктивні і суб'єктивні

- загальні і специфічні

- постійні і змінні (нова техніка...)

- екстенсивні і інтенсивні

До основних відносяться фактори, що здійснюють вирішальний вплив на результативний показник, всі інші є другорядними.

Внутрішні і зовнішні - це фактори, які залежать і не залежать від діяльності даного підприємства.

Внутрішніми факторами є: ресурси, організація виробництва, праці і управління, спеціалізація підприємства, форма власності.

Зовнішніми факторами є: умови ринку, податкова система.

Об'єктивні фактори - це ті фактори, що не залежать від волі і діяльності людини (природно-кліматичні умови)

Суб'єктивні фактори - повністю залежать від волі і діяльності людини.

Загальні фактори - це законодавчі документи, податкова політика, чисельність працівників, собівартість продукції, забезпеченість ресурсами.

Специфічні - це ті фактори, що діють в умовах певної галузі економіки (продуктивність тварин, жирність молока, урожайність культур).

Постійні - це ті, що безперервно здійснюють свій вплив на протязі досліджуваного періоду.

Змінні - це фактори, що змінюються в результаті науково-технічного прогресу (Н-д: поява нової техніки, удосконалення устаткування і обладнання).

Екстенсивні (вплив за рахунок зміни обсягу продукції: обсягу капіталовкладень, вартості ОЗ, матеріальних цінностей, чисельності працюючих);

Інтенсивні (за рахунок покращення якості продукції, кращого використання задіяних у процесі виробництва ОЗ, матеріальних цінностей, робочої сили).

Іншою категорію аналізу є резерви.

Резерви - (з франц. це запаси) - матеріально-речові запаси, які в даний період не використовуються, а зберігаються до виникнення потреби в них.

Величина резервів кількісно може бути визначена як різниця між можливим і фактичним рівнем показника діяльності підприємства, який змінюється під дією окремих факторів.

Пошук резервів потребує впровадження досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці, організаційно-технічних заходів, активного роздержавлення і приватизації, забезпечення конкурентоспроможності підприємств.

Для кращого розуміння, більш повного виявлення і використання, господарські резерви класифікують за різними ознаками:

1. За простими елементами процесу виробництва:

- трудові ресурси

- матеріальні ресурси

- засоби праці (створення нових виробничих фондів, вдосконалення устаткування, зниження простоїв в виробництві)

2. В залежності від джерел утворення:

- внутрішньовиробничі (підвищення урожайності, продуктивності праці)

- зовнішні (покращення роботи підприємства)

3. За характером дії резерви є:

- екстенсивні ( резерви пов'язані з використанням у виробництві додаткових ресурсів: матеріальних, трудових, земельних). До цієї групи резервів належать збільшення чисельності працівників, кількості техніки фондо- і енергооснащеності.

- інтенсивні (пов'язані з найповнішим і найраціональнішим використанням наявного виробничого потенціалу) Реалізація інтенсивних резервів повинна забезпечити зростання продуктивності праці, фондовіддачі, економію витрат і збільшення прибутків.

4. За узагальнюючими показниками ефективності, резерви можна визначити

- в зростанні прибутку і рентабельності

- у зниженні собівартості

- у зростанні обсягу виробництва

5. За стадіями життєвого циклу резерви, є:

- передвирбничі

- виробничі

- експлуатаційні

6. За характером і змістом:

- організаційно-технічного плану (вдосконалення техніки, технології, конструкції виробів, організації виробництва, організації умов праці)

- економічні резерви (зміна обсягу, структури, асортименту продукції, зміна цін і тарифів).

- соціально-психологічні резерви (включають, рівень освіти, культури працівників, стан технічної безпеки, побутові умови).

7. За терміном використання:

- Поточні (які можуть бути реалізовані протягом даного року, їх можна використовувати при незмінних ресурсах. Прикладом може бути ліквідація втрат продукції, її псування, додаткове проведення робіт технологічного процесу)

- Перспективні (резерви, розраховані на тривалий період використання, часто пов'язані з додатковими вкладеннями, в тому числі і капітальними Прикладом може бути реконструкція приміщень, модернізація засобів механізації, меліорація).

8. За способом виявлення:

- явні, які легко виявити за матеріалами бухгалтерського обліку і звітності (це недостачі та псування продукції та матеріалів на складах, виробничий брак, виплачені штрафи та їн.)

- приховані, резерви, що пов'язані з впровадженням НТП та передового досвіду і не передбачені планом. Для їх виявлення спочатку необхідно провести порівняльний внутрішньогосподарський аналіз.

Оскільки ідеальних підприємств не існує, то завжди можна знайти деякі резерви, які покращать і підвищать ефективність роботи підприємства. Для того щоб вміло виявити резерви, аналітики повинні володіти нестандартним мисленням, бути економічно грамотними (кваліфікованими), і мати зацікавленість в економічній вигоді.

Шляхи реалізації внутрішньовиробничих резервів:

- створення нових виробничих фондів

- вдосконалення використання засобів виробництва

- оновлення і вдосконалення устаткування

- вдосконалення планування та обліку на підприємстві

- зміцнення трудової дисципліни

- вдосконалення і використання, трудових, матер-х і фін-х ресурсів.