Інвестування підприємницької діяльності

2

Реферат

на тему:

«ІНВЕСТУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

План

Економічна сутність, класифікація та структура інвестицій…………………..3

Основні поняття інвестиційної діяльності, її об'єкти та суб'єкти……………..7

Поняття, види і форми здійснення іноземних інвестицій…………………….11

Інвестиційна діяльність у спеціальних (вільних) економічних зонах та територіях пріоритетного розвитку…………………………………………….14

Економічна сутність, класифікація та структура інвестицій

Актуальним завданням держави є активізація інвестиційної діяльності та значне нарощування обсягів інвестицій. Світовий досвід свідчить, що країни з перехідною економікою не в змозі розвивати господарства без залучення й ефективного використання інвестицій. Акумулюючи підприємницький, державний та змішаний капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій та менеджменту, інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, але й пожвавлюють ринки товарів та послуг. Крім того, інвестиції, як правило, сприяють заходам макроекономічної стабілізації та дозволяють вирішувати соціальні проблеми трансформаційного періоду.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначає Закон України „Про інвестиційну діяльність". Він спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування народного господарства України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект:

Такими цінностями можуть бути:

кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

4)сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

інші цінності.

Визначення інвестицій дається також в Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Під капітальною інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Портфельна інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку.

Під реінвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

Інвестиції класифікують за різними ознаками.

Найбільш розширена та деталізована класифікація інвестицій була запропонована І.А. Бланком (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація інвестицій підприємства

Вид інвестицій	Характеристика
За об'єктами вкладення капіталу
Реальні	характеризують вкладення капіталу у відтворення основних засобів, в інноваційні нематеріальні активи, у приріст запасів товарно-матеріальних цінностей та інші об'єкти інвестування, пов'язані зі здійсненням операційної діяльності підприємства або покращенням умов праці та побуту персоналу.
Фінансові	характеризують вкладення капіталу в різні фінансові інструменти (в основному в цінні папери) з метою отримання доходів у майбутньому.
За характером участі в інвестиційному процесі
Прямі	передбачають пряму участь інвестора у виборі об'єктів інвестування і вкладення капіталу. Вони здійснюються шляхом безпосереднього вкладення капіталу до статутних капіталів інших підприємств; пряме інвестування здійснюють, в основному, досвідчені інвестори, які достатньо проінформо-вані про об'єкти інвестування і добре ознайомлені з його механізмом.
Непрямі	передбачають вкладення капіталу інвестора, опосередковане іншими особами (фінансовими посередниками).
За періодами інвестування
Короткострокові	характеризують вкладення каліталу на період до одного року.
Довгострокові	характеризують вкладення капіталу на період більше одного року.
За рівнем інвестиційного ризику
Безризикові	це вкладення коштів у такі об'єкти інвестування, за якими відсутній реальний ризик втрати капіталу (очікуваного доходу) і практично гарантовано отримання розрахункової суми інвестиційного доходу.
Низькоризикові	де вкладення капіталу в об'єкт и інвестування, ризик за якими значно нижчий від середньоринкового.
Середньоризикові	рівень ризику за об'єктами їй інвестування приблизно відповідає середньоринкового.
Високоризикові	рівень ризику перевищує середньоринковий.
Спекулятивні	вкладення капіталу в найбільш ризикові інвестиційні проекти або інструменти інвестування, за якими очікується найвищий рівень інвестиційного доходу. ДОХОД1/.
За формами власності капіталу, що інвестується
Приватні	характеризують вкладення коштів фізичних і юридичних (недержавних форм власності) осіб.
Державні	характеризують вкладення капіталу державних підприємств, а також коштів держаного бюджету різних рівнів і державних позабюджетних фондів.
За регіональною належністю інвесторів
Національні (внутрішні)	характеризують вкадення капіталу резидентами (юридичними або фізичними особами) даної країни, в об'єкти інвестування на її території. Резиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.
Іноземні	передбачають вкладення капіталу нерезидентами в об'єкти (інструменти) інвестування даної країни. Нерезиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезна-ходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Інвестиції, що спрямовані на відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів, здійснюються у формі капітальних вкладень (виробничих інвестицій).

Співвідношення між капітальними вкладеннями, що направляються на різні цілі, характеризує їх структуру.

Розрізняють такі види структури капітальних вкладень:

галузеву;

територіальну;

технологічну;

відтворювальну;

5)за формами власності.

Галузева структура характеризує розподіл капіталовкладень по га-лузях і видах виробництв.

Територіальна структура - співвідношення розподілу вкладень по економічних районах та областях країни.

Технологічна структура - співвідношення між основними складовими частинами капітальних вкладень: затратами на будівельно-монтажні роботи, вартістю обладнання, машин і механізмів, іншими капітальними витратами.

Відтворювальна структура капітальних вкладень відображає співвідношення довгострокових витрат на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення, тобто форми відтворення основних фондів.

Структура капітальних витрат за формами власності характеризується співвідношенням державних інвестицій та приватного капіталу в загальному обсязі інвестицій.

Основні поняття інвестиційної діяльності, її об'єкти та суб'єкти

Під інвестиційною діяльністю розуміють сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна діяльність здійснюється на основі:

1) інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;

державного інвестування, здійснюваного органами влади і управління, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;

іноземного інвестування;

спільного інвестування, що здійснюється громадянами і юридичними особами України та іноземних держав.

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути:

будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства;

· цінні папери;

· цільові грошові вклади;

науково-технічна продукція;

інтелектуальні цінності;

інші об'єкти власності та майнові права.

Забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави.

Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Вони можуть виступати у ролі інвесторів або учасників.

Інвесторами є суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Процес вкладення капіталу називається інвестуванням.

Всі суб'єкти інвестиційної діяльності мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності.

Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть передаватися іншим громадянам та юридичним особам. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються на основі договорів, що укладаються між ними.

Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України.

Інвестор зобов'язаний:

1)подати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснюваних ним інвестицій;

одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних держав-них органів та спеціальних служб на капітальне будівництво;

одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо одержання в інвестиційних програмах та проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного і епідемічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог.

Суб'єкти інвестиційної діяльності зобов'язані:

1)додержуватися державних норм і стандартів;

2)виконувати вимоги державних органів і посадових осіб, що пред'являються в межах їх компетенції;

3)подавати в установленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність;

4)не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги законодавства про захист економічної конкуренції;

5)сплачувати податки та збори (обов'язкові платежі).

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок:

Ш власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо);

Ш позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);

Ш залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

Ш бюджетних інвестиційних асигнувань;

Ш безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.

Державне регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом:

1)надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв;

державних норм та стандартів;

заходів щодо розвитку та захист)' економічної конкуренції;

роздержавлення і приватизації власності;

визначення умов користування землею, водою та іншими природними ресурсами;

політики ціноутворення;

проведення державної експертизи інвестиційних програм та проектів будівництва;

інших заходів.

Держава гарантує захист інвестицій, здійснюючи (реалізуючи) комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню мети внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних, прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.

За певних умов інвестиційна діяльність може бути припинена за рішенням:

інвесторів, при цьому інвестори відшкодовують збитки учасникам інвестиційної діяльності;

уповноваженого державного органу.

Рішення державного органу про припинення інвестиційної діяльності може бути прийнято з таких причин:

v якщо продовження інвестиційної діяльності може призвести до порушення встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, архітектурних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави;

v оголошення в установленому законодавством порядку інвестора банкрутом внаслідок неплатоспроможності;

v стихійного лиха;

v запровадження надзвичайного стану.

Поняття, види і форми здійснення іноземних інвестицій

Успішний розвиток економіки України значною мірою залежить від залучення іноземних інвестицій.

До іноземних інвестицій відносять всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними суб'єктами господарської діяльності в Україні, в результаті чого утворюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Іноземні суб'єкти господарської діяльності - суб'єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.

Іноземними інвесторами визнаються суб'єкти, що здійснюють інвестиційну діяльність на території України:

1)юридичні особи, утворені за законодавством іншим, ніж законодавство України;

іноземці та особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України;

міжнародні урядові та неурядові організації;

інші держави;

інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності.

Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у вигляді:

· іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України_;

· будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов?язаних з ним майнових прав;

· інших цінностей (майна), які визнаються іноземними інвестиціями.

Іноземці інвестори мають право здійснювати всі види інвестицій у таких формах:

1)участь у господарських організаціях, що створюються разом з вітчизняними юридичними особами чи громадянами, або придбання частки в діючих господарських організаціях;

створення іноземних підприємств на території України, філій або інших структурних підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств;

придбання безпосередньо нерухомого або рухомого майна, що не заборонено законодавством Украйни, або придбання акцій чи інших цінних паперів;

придбання самостійно або за участі громадян чи вітчизняних юридичних осіб прав користування землею та використання природних ресурсів на території України;

господарська діяльність на основ; угод про розподіл продукції;

придбання інших майнових прав;

в інших формах, не заборонених законодавство.

На території України можуть створюватися з діяти суб'єкти господарювання з іноземними інвестиціями, які здійснюють свою діяльність у слідуючих формах:

· підприємство і іноземними інвестиціями;

· іноземне підприємство;

· філія або представництво іноземної юридичної особи;

· інші форми, не заборонені законодавством.

Підприємством з іноземними інвестиціями визнається підприємство, в статутному фонді якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України та за її межами.

Іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність інших осіб.

З метою забезпечення стабільності правового режиму іноземного інвестування встановлюються такі гарантії для іноземних інвесторів:

1)застосування державних гарантій захисту іноземних інвестицій у разі зміни законодавства про іноземні інвестиції;

гарантії щодо примусового вилучення, а також від незаконних дій органів влади та їх посадових осіб;

компенсація і відшкодування збитків іноземним інвесторам;

гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності;

гарантії переказу прибутків та використання доходів від іноземних інвестицій;

інші гарантії здійснення інвестиційної діяльності.

У разі зміни законодавства про режим іноземного інвестування на вимогу іноземного інвестора застосовуються державні гарантії, які визначені законодавством, чинним на момент вкладення інвестицій.

Інвестиційна діяльність у спеціальних (вільних) економічних зонах та територіях пріоритетного розвитку

Світовий досвід свідчить, що створення у певних містах або регіонах спеціальних (вільних) економічних зон з установленням пільгового режиму економічної діяльності, стимулюванням інвестування в економіку цих територій є одним з ефективних рішень проблем інвестування.

Спеціальною (вільною) економічною зоною (ВЕЗ) вважається частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони можуть запроваджуватися пільгові митні, податкові, валютно-фінансові та інші умови підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів.

ВЕЗ створюються з метою залучення інвестицій та ефективного їх використання, активізації спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності.

Спеціальні (вільні) економічні зони є одним з інструментів досягнення відкритості економіки України зовнішньому світові і стимулювання міжнародного економічного співробітництва на основі залучення іноземних інвестицій. У поєднанні з іншими елементами загальної стратегії економічного розвитку країни ВЕЗ спроможні забезпечити активізацію підприємницької діяльності, залучення нових технологій, розвиток ринкових методів господарювання, а в остаточному підсумку - збільшення виробництва і постачання високоякісних товарів і послуг як на внутрішній, так і на зовнішні ринки.

На території України можуть створюватися спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів:

· вільні митні зони і порти;

· експортні, транзитні зони;

· митні склади;

· технологічні парки, технополіси;

· комплексні виробничі зони;

· туристично-рекреаційні зони;

· страхові зони;

· банківські зони тощо.

Окремі економічні зони можуть поєднувати в собі функції, властиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон.

Статус і територія ВЕЗ, а також строк, на який вона створюється, визначається Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної ВЕЗ. В Україні прийнято низку нормативних актів про введення спеціального режиму інвестування на певних територіях.

Так, Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області" визначає порядок запровадження та функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвит-ку в Житомирській області.

Територія пріоритетного розвитку - територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні та екологічні умови, і на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності -- режим, який передбачає введення податкових, митних та інших пільг для суб'єктів підприємницької діяльності, що реалізують інвестиційні проекти, схвалені Радою з питань територій пріоритетного розвитку.

Спеціальні режими інвестиційної діяльності запроваджується з метою залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для:

Ш збереження існуючих та створення нових робочих місць;

Ш впровадження нових технологій;

Ш розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;

Ш збільшення обсягів високоякісних товарів та послуг;

Ш створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури;

Ш ефективного використання природних ресурсів;

Ш відновлення радіаційно забруднених земель;

Ш впровадження передових сільськогосподарських технологій.

Спеціальний режим діє протягом 30 років і застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційний проект вартістю, еквівалентною не менше:

200 тис. доларів США - у сільському господарстві, харчовій промисловості, текстильній промисловості, обробленні деревини та виробництві виробів з деревини, целюлозно-паперовій промисловості, виробництві меблів, виробництві готового одягу та хутра, охороні здоров'я, освіті;

300 тис. доларів США - у будівництві;

500 тис. доларів США - у добувній промисловості, хімічному виробництві, виробництві виробів з мінеральних матеріалів, виробництві машин та устаткування, транспорті.

Початок реалізації інвестиційного проекту є дата фактичного внесення інвестиції.

До суб'єктів підприємницької діяльності під час реалізації ними інвестиційних проектів, застосовується спеціальний правовий режим підприємницької діяльності та надаються пільги щодо сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та плати за землю.

Кабінетом Міністрів України затверджено Програму розвитку в Україні спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності на період до 2010 року, яка має сприяти активізації процесу розвитку та оптимізації процесу створення ВЕЗ і запровадження спеціальних режимів, водночас запобігаючи формуванню надмірної їх кількості та неефективній конкуренції щодо залучення інвесторів. Програма складається з двох частин - Підпрограми розвитку в Україні спеціальних (вільних) економічних зон та Підпрограми розвитку в Україні територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Перша Підпрограма спрямована на створення умов для економічного зростання, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, залучення інвестицій (в тому числі - іноземних), відновлення інноваційних процесів, розвитку національного виробництва та експортного потенціалу, забезпечення зайнятості населення, поліпшення соціально-економічної ситуації в регіонах.

Метою другої Підпрограми є визначення та реалізація державної стратегії у сфері формування територій пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, узгодженої з програмами соціально-економічного розвитку і структурної перебудови економіки України, концепціями державної регіональної економічної політики, науково-технологічного та інноваційного розвитку.

Її основним завданням є поліпшення економічної діяльності в регіонах та відпрацювання механізмів надання додаткових функцій управління місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування.

Реалізація Підпрограми сприятиме практичному втіленню державної політики в сфері розбудови території із спеціальним режимом інвестиційної діяльності в Україні. Функціонування заснованих територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності дозволить до 2010 року додатково забезпечити роботою 304,3 тис. чоловік, збільшити виробництво продукції на суму 25 млрд. гривень, інвестувати понад 13,7 млрд. доларів США.