Крива попиту відображає нерозривний зв'язок величини попиту і ціни товару. Зниження ціни викликає збільшення попиту і навпаки. Ця залежність у теорії ринку називається еластичністю попиту за ціною. Знання ступеня еластичності попиту дає змогу підприємцям прогнозувати поведінку споживачів і діяльність своїх підприємств.

Еластичність -- міра чутливості попиту і пропозиції до зміни чинників, які їх визначають, і, насамперед, до зміни вартості товарів. У кількісному вираженні еластичність означає ступінь або міру реагування однієї змінної величини внаслідок одновідсоткової зміни іншої змінної величини і вимірюється показником, який називають коефіцієнтом еластичності Е.

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною Е_р дає можливість з'ясувати, на скільки відсотків змінився обсяг попиту на товари у результаті зміни ціни одиниці товару на 1%. Ця залежність виражається формулою:

_{Е р =} відсоткова зміна кількості товарів, на які є попит (1)

відсоткова зміна ціни

Відсоткові зміни визначають діленням величини зміни в ціні на початкову ціну та відповідних змін кількості товарів, на які відсоткова зміна зумовлює зменшення попиту, на ту кількість продукції, на яку спочатку був попит. Тому цю формулу можна записати так:

відсоткова зміна кількості товарів, на які є попит

_{Е р =} __ відсоткова зміна ціни______________ (2)

зміна ціни_____

відсоткова зміна ціни

Еластичність попиту залежно від зростання ціни, переважно, є від'ємною величиною. Це означає, що зі зростанням ціни попит на товар зменшується. Слід також виділити перехресну еластичність попиту, яка у випадку значної зміни ціни на один товар показує тенденцію зміни попиту споживачів від одного товару до іншого. Коефіцієнт такої еластичності показує певною мірою зміну попиту на один товар у відсотках залежно від зміни ціни іншого товару на 1%.

Основними чинниками, що впливають на цінову еластичність попиту є:

1) наявність якісних взаємозамінних товарів та рівень цін на них (чим більше таких замінників і чим нижчі на них ціни, тим еластичніший попит);

2) питома вага продукту в доходах споживача (чим важливіше місце посідає певний продукт у бюджеті споживача, тим вища еластичність попиту на нього за змінності всіх інших умов);

3) еластичність періоду здійснення вибору (чим довший період часу для ухвалення рішень, тим еластичніший попит на товар);

4) тип товарів, зокрема їх поділ на предмети розкошів і товари широкого вжитку (попит на предмети розкошів переважно, еластичний, на товари широкого вжитку -- нееластичний).

Розрізняють п'ять видів еластичності попиту за ціною.

Еластичний попит -- такий попит, коли незначні зміни ціни зумовлюють значні (більші) зміни в кількості реалізованої продукції Еластичний попит, за якого зміна ціни на 1% викликає зміну обсягу попиту, що перевищує 1%. Коефіцієнт еластичності у разі еластичного попиту завжди перевищує одиницю: Е_р 1. Криву еластичного попиту можна зобразити у вигляді гіпотетичної кривої попиту. Гіпотетична крива -- це графічне зображення зміни одних величин залежно від зміни інших величин. На рис. 2.3.1 (додаток 3) видно, що ціна змінилася неістотно, а попит відреагував на цю зміну досить значно. Отже, еластичний попит -- це швидка і значна зміна величини попиту під впливом зміни ціни товару. Еластичний попит завжди забезпечує зростання обсягів доходу (виручки від реалізації), який визначається грошовою сумою, що сплатили покупці й отримали продавці, це добуток ціни за одиницю товару на кількість одиниць проданого товару. Таким, зокрема, є попит на предмети розкошів. За умов еластичного попиту товаровиробнику вигідно знижувати ціни, бо це зумовлює зростання доходу.

Нееластичний попит -- попит, коли незначна зміна ціни зумовлює ще меншу зміну в кількості реалізованої продукції.. За нееластичного попиту зміна ціни на 1% зумовлює незначну зміну обсягу попиту. Нееластичний попит завжди має коефіцієнт еластичності менший одиниці: Е_р 1. За нееластичного попиту величина попиту змінюється на менший відсоток, ніж змінюється ціна, а загальна виручка скорочується. Так, зі зниженням ціни на 3% попит зростає лише на 1%. Коефіцієнт еластичності у цьому випадку становить 1/3, тобто для нееластичного попиту характерний коефіцієнт менший одиниці. Таким, наприклад, є попит на хліб. За нееластичного попиту товаровиробнику вигідно підвищувати ціну товару, оскільки це зумовлює зростання його прибутку (рис. 2.3.2 додаток 3).

Одинична еластичність попиту -- ситуація, за якої зміна ціни на 1% зумовлює таку саму зміну обсягу попиту на 1%. Коефіцієнт одиничної еластичності попиту завжди дорівнює одиниці Е_р = ==1, тому що величина попиту і ціна змінюються однаковими темпами (рис. 2.3.3 додаток 3). Зміна ціни у разі попиту з одиничною еластичністю на величину виручки не впливає, тому загальний дохід від реалізації залишається незмінним.

Абсолютно еластичний попит -- це ситуація, за якої величина попиту зростає без зміни ціни, за попередньою ціною, а крива попиту розташована на графіку горизонтально, паралельно осі абсцис (рис. 2.3.4 додаток 37). Цей попит є абстрактною крайністю ринку. На рис. 2.3.4 (додаток 3) видно, що за цінами, вищими й нижчими ціни в точці А, продажу товару не було. І тільки коли ціна знизилась до значення в точці А, зникли обмеження для збільшення величини попиту, аж до обсягів насичення ринку цим товаром. Виручка за цього виду еластичності попиту зростає разом із збільшенням обсягу продажів. Абсолютно еластичний попит характеризується тим, що найменше зниження ціни спонукає покупця збільшувати закупівлі від нуля до межі своїх можливостей.

За абсолютно нееластичного попиту крива попиту розташована вертикально, це означає, що величина попиту залишається незмінною незалежно від коливання ціни на товар. Абсолютно нееластичний попит, коли зміна ціни не зумовлює жодної зміни кількості реалізованої продукції (таким, зокрема, є попит на сіль). На рис. 2.3.5 (додаток 3) видно, що величина попиту залишається незмінною і незалежною від зміни ціни. Цей попит також є абстрактною крайністю ринку, яку важко зустріти в реальній дійсності. Виручка скорочується разом із зменшенням ціни.

Про абстрактну крайність абсолютно еластичного й абсолютно нееластичного попиту свідчить також той факт, що ці види еластичності лежать за межами дії закону попиту, який передбачає взаємозв'язок ціни і величини попиту. Тому абсолютно еластичний і абсолютно нееластичний види попиту мають швидше теоретичне, а не практичне застосування.

Необхідно також зазначити, що дві категорії -- попит і ціна можуть перебувати у прямій або оберненій залежності. У взаємозв'язку "попит -- ціна", тобто коли попит є первинним, залежність пряма, а у взаємозв'язку "ціна -- попит", тобто коли ціна первинна, а попит вторинний, -- залежність обернена.

2.4 Пропозиція. величина пропозиції і закон пропозиції

В основі пропозиції лежить виробництво товарів, створення послуг зусиллями виробників. Тому крім споживача важливим суб'єктом ринку є створювач благ і послуг -- виробник. Виробниками виступають усі юридичні особи, які мають статус підприємця незалежно від розміру підприємства, його форми власності, характеру організації праці і виробництва, результатів його творчої діяльності. Всі ці юридичні особи від найменшої майстерні з одним робітником до найбільших багатогалузевих національних і транснаціональних корпорацій з сотнями тисяч працюючих утворюють єдиний суб'єкт ринку -- виробника.

Виробник, створюючи блага і послуги, формує пропозицію товарів на ринку. Пропозиція -- це можливість і спроможність виробників (продавців) надавати товари для продажу на ринку. Виробники формують пропозицію товарів насамперед на основі попиту на них. Виробники пропонують ті товари і послуги, на які є попит на ринку. Виробник як суб'єкт ринкової економіки ніколи не створюватиме товар, який не потрібен ринку і не має попиту, тому що це призведе до безповоротних витрат капіталу, праці і природних ресурсів. Виробник передбачає попит на товари і величину цього попиту через ціну, на основі ціни. Виробляючи блага і послуги, формуючи пропозицію товарів на ринку, виробник орієнтується на ціни товарів. Отже, пропозиція товарів і попит на них найтісніше пов'язані з цінами товарів і тарифами на послуги.

Зв'язок між ціною товару та його пропозицією пояснює закон пропозиції. Що вища ціна товару, то вища його пропозиція, бо виробникам вигідніше виробляти і продавати товари за високою ціною. Що нижча ціна товару, то меншою буде і його пропозиція, оскільки виробникам стає менш вигідно виробляти і продавати товар за низькою ціною. Отже, залежність між ціною товару і його пропозицією -- пряма. У цій залежності і полягає дія закону пропозиції: по мірі підвищення ціни товару його пропозиція зростає, а по мірі зниження ціни -- пропозиція скорочується, якщо існує сталий попит на цей товар.

Потрібно розрізняти пропозицію товарів і величину пропозиції. Пропозиція товарів -- це фізичний обсяг вироблених товарів і послуг, це природна категорія, яка виражає виробничі можливості виробників. Величина пропозиції -- це пропозиція, оплачена платоспроможним попитом, це сукупність благ і послуг, куплених на ринку споживачем. В основі величини пропозиції також лежать ціна товару і купівельна спроможність (бюджет) споживачів.

Залежність величини пропозиції від коливання ціни товару можна зобразити графічно у вигляді кривої пропозиції (рис. 2.4 додаток 4). Для побудови кривої пропозиції вважатимемо, що всі інші змінні, крім ціни, не змінюються.

Ціна 1 л бензину коливається від 20 до 100 гр. од., ці величини ми відкладаємо на осі ординат. Величина пропозиції бензину коливається від 2 до 10 млрд. л залежно від ціни на цей товар. За найнижчою ціною 1 л бензину 20 гр. од. виробники постачають на ринок його мінімальну кількість -- 2 млрд. л, бо їм невигідно продавати його за низькою ціною. Позначимо це на графіку (рис. 2.4 додаток 4) точкою D. За найвищою ціною 1 л бензину 100 гр. од. виробники пропонуватимуть максимум бензину -- 10 млрд. л (точка Е). З'єднавши точки D і ЕЕ, отримаємо криву пропозиції бензину. Величина пропозиції товару прямо залежить від його ціни. Під впливом цінового чинника, тобто зміни ціни на бензин, відбувається зміна величини пропозиції вздовж кривої пропозиції: якщо ціна 1 л бензину 60 гр. од., то величина пропозиції становитиме 6 млрд. л (точка С), відповідно якщо 100 гр. од., то досягне 10 млрд. л (точка Е). Крива пропозиції демонструє дію закону пропозиції на основі прямої залежності ціни товару від величини його пропозиції і має позитивний нахил. Крива пропозиції показує, за якою найнижчою ціною виробники готові продати свій товар. У цьому прикладі вони ладні це зробити в обмеженій кількості при ціні 1 л бензину 20 гр. од. Утворюється різниця 60 - 20 = 40 гр. од., яка становить надлишок виробника. Надлишок виробника -- це різниця між тим, що виробники отримують за одиницю товару, і тим мінімумом ціни, за якою вони готові продати товар. Цей надлишок є стимулом ринкової діяльності виробників, стимулом формування пропозиції товару.

2.5 Нецінові чинники впливу на пропозицію

Взаємодія попиту і пропозиції відбувається у конкурентній боротьбі. Таким чином, діалектична залежність попиту і пропозиції полягає, насамперед, утому, що пропозиція формує попит через асортимент вироблених товарів і запропонованих послуг і їхні ціни, а попит визначає обсяг і структуру пропозиції, впливаючи при цьому на виробництво.

Рівновага і співвідношення між попитом і пропозицією -- своєрідний індикатор збалансованого та пропорційного розвитку суспільного виробництва, обміну та розподілу праці у сфері матеріального та нематеріального виробництва, безперервності процесу суспільного відтворення матеріальних і духовних благ. Співвідношення між попитом і пропозицією впливає на відхилення ринкових цін від вартості товарів та послуг (при перевищенні попитом пропозиції ціни відхиляються вгору від вартості, а за перевищення пропозицією попиту -- донизу).

Структуру платоспроможного попиту розглядають як платоспроможну потребу суб'єктів ринку: окремих індивідів, підприємств, організацій, держави та ін.

Сукупний попит поділяють на: попит всіх членів суспільства на товари широкого вжитку (м'ясо, хліб та ін.) або на окремі блага (автомобілі, відеотехніка тощо); попит на всі блага, що задовольняється на окремих видах ринку (місцевому, регіональному, внутрішньому, міжнародному); попит більшості населення на окремих типах ринку (товарному, грошовому, ринку цінних паперів та ін.).

На нижчій стадії розвитку капіталізму в механізмі дії закону попиту і пропозиції домінували елементи стихійності. Урівноваження попиту і пропозиції відбувалося внаслідок вільної конкуренції, ціноутворення, стихійного переливання капіталів всередині галузей та між галузями, економічних криз тощо. На сучасному етапі в механізмі дії закону попиту і пропозиції переважають елементи свідомого регулювання, організованості та планомірності, властиві кожному суб'єктові підприємницької діяльності, будь-якій формі власності. Найважливіші суб'єкти підприємницької діяльності -- великі компанії, транснаціональні корпорації, держава.

Рівновага (відносна) між попитом і пропозицією на рівні великих корпорацій досягається, насамперед, через маркетингову діяльність. Між виробниками і споживачами встановлюються довготермінові коопераційні зв'язки, формуються торгівельно-промислові комплекси. Контрактна форма використовується при виконанні компаніями державних замовлень. І

Зміст закону попиту і пропозиції повніше розкривається у певній сукупності економічних категорій, що групуються навколо нього. Такими категоріями є платоспроможний попит, сукупний попит, ціна пропозиції, ціна попиту, ціна рівноваги, пропозиція та ін. Платоспроможний попит -- лише частина (хоч і найважливіша) потреб суспільства, оскільки значна частина населення може мати потребу в найнеобхідніших товарах і послугах, але не мати грошей, щоб придбати їх. Ціна пропозиції -- ринкова ціна, коли попит перевищує пропозицію (або коли існує ринок продавця). Це зумовлює конкуренцію між покупцями за придбання певних товарів або послуг, з одного боку, і намагання продавців реалізувати товар за вищою ціною -- з другого. Ціна попиту -- ринкова ціна, коли пропозиція перевищує попит або коли існує ринок покупця. Це зумовлює конкуренцію між продавцями за ринок збуту товарів, з одного боку, і намагання покупців знизити ціну товарів -- з другого.

Крива попиту має від'ємний нахил, а крива пропозиції -- позитивний, що зумовлює необхідність перетину цих кривих (рис.2.6 додаток 42.6 додаток). Така необхідність визначається і їх різною залежністю від ціни товару, яка впливає як на величину попиту, так і на величину пропозиції. Зниження ціни товару викликає збільшення величини попиту на нього і скорочення його пропозиції. Підвищення ціни товару викликає скорочення величини попиту і зростання величини пропозиції.

Отже, взаємозв'язок пропозиції та попиту з ціною характеризується такими умовами:

"пропозиція -- ціна" -- залежність обернена;

"ціна -- пропозиція" -- залежність пряма;

"попит -- ціна" -- залежність пряма;

"ціна -- попит" -- залежність обернена.

Результати впливу динаміки ціни на величину попиту і пропозиції товару протилежні, що також свідчить про неминучість перетину кривих попиту і пропозиції. Очевидно, величина цін координує співвідношення попиту і пропозиції та поведінку суб'єктів ринку -- споживачів і виробників. Отже, ціна виконує функції інформації (інформує виробників і споживачів про співвідношення попиту і пропозиції на ринку), стимулу (стимулює обсяг виробництва та величину попиту) і координації (координує попит і пропозицію, поведінку суб'єктів ринку).

Припустимо, ціна 1 л бензину на ринку коливається від 20 до 100 гр. од., а обсяг продажів -- від 2 до 10 млрд. л на місяць. Побудуємо криву попиту і криву пропозиції за наведеними даними. Очевидно, що за найнижчою ціною 1 л бензину попит буде максимальним і дорівнюватиме 10 млрд. л (точка А). За найвищою ціною 1 л бензину 100 гр. од. попит на нього буде мінімальним і дорівнюватиме 2 млрд. л (точка В). З'єднавши точки А і В, отримаємо криву попиту на бензин залежно від його ціни. Тепер побудуємо криву пропозиції бензину. За найнижчою ціною 1 л бензину 20 гр. од. пропозиція бензину буде мінімальною -- 2 млрд. л (точка DDD), за найвищою ціною 1 л бензину 100 гр. од. величина пропозиції буде максимальною -- 10 млрд. л (точка Е). З'єднавши точки D і Е. отримаємо криву пропозиції бензину залежно від його ціни. Позначимо криві словами "попит" і "пропозиція".

Потрібно звернути увагу на те, що за всіх рівнів цін зацікавленість виробників і споживачів не співпадає. Наприклад, при ціні 1 л бензину 40 гр. од. споживачі готові купити 8 млрд. л бензину, але виробники продадуть лише 4 млрд. л. Якщо ціна 1 л бензину становитиме 80 гр. од., то зацікавленість суб'єктів цілком зміниться: виробники готові продати 8 млрд. л, але споживачі згодні купити лише 4 млрд. л. І тільки при одній ціні 1 л бензину -- в розглянутому прикладі вона дорівнює 60 гр. од., у точці перетину кривих попиту і пропозиції зацікавленість споживачів і виробників співпаде: перші продадуть 6 млрд. л бензину, а другі придбають саме цю кількість бензину. За такого ціною бензину попит і пропозиція зрівнялись, зацікавленість споживачів і виробників співпала. В цьому прикладі ціна 1 л бензину 60 гр. од. буде зрівноваженою ціною (точка С). Стан ринку при такій ціні називається ринковою рівновагою. Ринкова рівновага -- це ситуація, коли плани й інтереси продавців і споживачів на ринку цілком співпадають, а величина попиту дорівнює величині пропозиції. Зрівноважена ціна формується на ринку в результаті вільного і постійного коливання попиту і пропозиції на певний товар.

Зрівноважена ціна є водночас результатом і засобом взаємозв'язку та координації попиту і пропозиції. Результатом, оскільки формується в процесі вільного і постійного коливання співвідношення попиту та пропозиції, постійного вирівнювання цих величин за кожною ціною. Також зрівноважена ціна є основним засобом координації попиту та пропозиції, тим центром, навколо якого коливаються ринкові ціни. Завдяки зрівноваженій ціні формується загальна вигода ринкової торгівлі.

Споживчий надлишок та надлишок виробника є стимулами активізації споживача та виробника як суб'єктів ринку, стимулом формування попиту і пропозиції товарів на ринку. В розглянутому прикладі, коли відомий розмір зрівноваженої ціни, суб'єкти ринку продають і купують бензин по ціні 1 л 60 гр. од., при цьому кожен з них отримує свій надлишок. Виробник готовий був продавати бензин в обмеженій кількості по 20 гр. од. за 1 л, а фактично продає по 60 гр. од. за 1 л, тобто має надлишок виробника на кожному літрі проданого бензину в 40 гр. од. (60 - 20 = 40). Споживач був готовий заплатити у разі гострої потреби по 100 гр. од. за 1 л бензину, а фактично платить лише 60 гр. од. за 1 л, тобто надлишок споживача становить 40 гр. од. на кожному літрі (100 - 60 = 40). Надлишок виробника і споживчий надлишок становлять загальну вигоду торгівлі. Це економічна основа всіх ринкових угод з купівлі-продажу товарів, взаємної вигоди покупців і продавців одночасно. Обидва суб'єкти угоди отримують свою вигоду у вигляді економії своїх реальних витрат порівняно з тими, на які вони були згодні.

2.7 Дефіцит товарів і послуг та надлишок пропозиції