ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. СУТНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.2. ПЛАНУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ТА КОНЦЕПЦІЯ “БІЗНЕС-ПЛАНУ”

2. СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ „ МОЛОЧАНСЬКИЙ МОЛОЧНОКОНСЕРВНИЙ КОМБІНАТ”

2.2 РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА І РІВЕНЬ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

2.3. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3. РОЗРОБКА БІЗНЕС-ПЛАНУ МІНІ-ЦЕХУ ПО ПЕРЕРОБЦІ МОЛОКА

ВИСНОВОК

ВСТУП

В умовах розвитку ринкових перетворень особливого значення набуває впровадження сучасних організаційно-економічних чинників діяльності підприємств, до числа яких необхідно віднести розробку та впровадження бізнес-планів. Одним з найважливіших завдань реформування агропромислового комплексу є забезпечення поступового переходу від адміністративного управління до управління економічними методами. В цих умовах основна функція держави полягає у створенні сприятливого економічного та правового середовища для всіх суб'єктів ринку, яке забезпечить ефективну діяльність сільськогосподарських товаровиробників.

Відхід від централізованого планування й управління ставить завдання розробки концепцій, генеральних схем розвитку галузей і територій, прогнозів, в основі яких суб'єкти господарювання формують власні цілі та напрями їх досягнення. Стратегія розвитку агропромислового виробництва повинна ґрунтуватись на об'єктивних законах, взаємовпливові і взаємозалежності різних економічних і соціа-льних явищ, передбаченні можливих напрямів розвитку та координації планових розробок на галузевому і територіальному рівнях, шляхів адаптації товаровиробників до вимог ринку, передбачення соціально-економічних наслідків реформування.

Актуальність даної теми обумовлена тим, що ринкова економіка починає набирати обороти; в неї увійшло нове покоління підприємців, більшість з яких ніколи не керувала будь-яким підприємством, і тому не завжди чітко уявляють собі все коло проблем, що їх очікують; змінювана ринкова кон'юнктура ставить і досвідчених керівників підприємств перед необхідністю по-іншому прораховувати свої майбутні кроки і готуватися до незвичної справи -- боротьби з конкурентами; одержання інвестицій багато в чому залежить від уміння обґрунтовувати заявки, якості виконаних розрахунків, приведеної аргументації у представлених проектах.

Метою роботи є розробка бізнес-плану міні-цеху по переробці молока та введення його у діюче підприємство, обґрунтування розміру, доцільності та прибутковості інвестицій.

Предметом дослідження є розробка бізнес-плану діяльності підприємства.

Об'єктом дослідження є Відкрите акціонерне товариство „Молочанський молочноконсервний комбінат” знаходиться в Токмацькому районі Запорізької області.

1. ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Сутність інвестицій та інвестиційної діяльності

В системі відтворення, безвідносно до його суспільної форми, інвестиціям належить найважливіша роль в справі відновлення і збільшення виробничих ресурсів, а, відповідно, і забезпечення відповідних темпів економічного росту. Якщо уявити суспільне відтворення як систему виробництва, розподілу, обміну та споживання, то інвестиції, головним чином, стосуються першої ланки - виробництва, і, можна сказати, складають матеріальну основу його розвитку.

Саме поняття інвестиції (від лат. Investio - одягаю) значить вкладення капіталу в галузі економіки як в самій країні так і за її межами.

Інвестиції - це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку. Їх можна робити в основні (будівлі, споруди, машини и й устаткування тощо) та оборотні (для формування виробничих запасів товарно - матеріальних цінностей тощо) фонди, у нематеріальні ресурси й активи (цінні папери. патенти, ліцензії тощо).

Інвестиції - це те, що “відкладають” на завтрашній день, для того щоб мати можливість більше споживати в майбутньому. Одна частина інвестицій - це споживчі блага, які не застосовуються в поточному періоді, а відкладаються в запас (інвестиції на збільшення запасів). Інша частина - це ресурси, які направляються на розширення виробництва (вклади в споруди, машини то будівлі).

Таким чином, інвестиціями вважаються ті економічні ресурси, які направлені на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення чи модернізацію виробничого апарату. Це може бути пов'язано з придбанням нових машин, будинків, транспортних засобів, а також з будівництвом доріг, мостів та інших інженерних споруд. Сюди також треба включити витрати на освіту, наукові дослідження та підготовку кадрів. Ці витрати представляють собою інвестиції в “людський капітал”, які на сучасному розвитку економіки набувають все більшого і більшого значення, тому що на сам кінець результатом людської діяльності виступають і будинки, і споруди, і машини, і устаткування, і саме головне, основний фактор сучасного економічного розвитку - інтелектуальний продукт, який визначає економічне положення країни в світовій ієрархії держав.

Інвестиції відіграють центральну роль в економічному процесі, вони визначають загальний ріст економіки. В результаті інвестування засобів в економіку збільшуються обсяги виробництва, росте національний прибуток, розвиваються та йдуть в перед в економічній конкуренції галузі та підприємства, що в найбільшому степені задовольняють попит на ті чи інші товари та послуги. Отриманий приріст національного прибутку частково знову накопляється, проходить подальше збільшення виробництва, процес повторюється безперервно. Таким чином інвестиції, що утворюються за рахунок національного прибутку, в результаті його розподілу, самі обумовлюють його ріст, розширене відтворення. При чому, чим ефективніше інвестиції, тим більше ріст національного прибутку, тим значніші абсолютні розміри накопичення (при даній його частці), які можуть бути знову вкладеними в виробництво. При достатньо високій ефективності інвестицій приріст національного прибутку може забезпечити підвищення частки накопичення при абсолютному рості споживання.

Класифікація інвестицій

Інвестицій відіграють важливу роль у розвитку і функціонуванні підприємства. Розрізняють валові та чисті інвестиції.

Валові інвестиції (ВІ) - це сукупний обсяг інвестицій за конкретний період, спрямованих на будівництво, придбання засобів праці і приріст товарно - матеріальних цінностей.

Чисті інвестиції (ЧІ) - це сума нових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань (А) за деякий період часу.

Динаміка показника чистих інвестицій відображає економічне становище підприємства. Наприклад, якщо сума ЧІ<0, тобто ВІ<A, то це свідчить про зменшенні випуску продукції на підприємстві, оскільки його виробничий потенціал скорочується. Якщо сума ЧІ=0, тобто ВІ=А, то це означає, що випуск продукції на підприємстві є сталим. Інакше кажучи, для підприємства характерна стагнація. Якщо сума ЧІ>0, тобто ВІ>А, то випуск продукції на фірмі зростає, оскільки виробничий потенціал підприємства розширюється.

За об'єктами вкладання засобів інвестиції поділяються на реальні та фінансові.

Реальні інвестиції - це вкладання грошових коштів у реальні активи (матеріальні і нематеріальні). Вкладання засобів у нематеріальні реальні активи, пов'язані з НТП, називають інноваційними інвестиціями..

Фінансові інвестиції - це вкладання грошових коштів у різні фінансові активи, передусім у цінні папери для придбання прав на участь у діяльності інших фірм, боргових прав тощо.

За характером участі в інвестуванні бувають прямі та не прямі інвестиції.

Прямі інвестиції - це безпосередня участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладанні коштів.

Непрямі інвестиції - це опосередкована участь у виборі об'єкта інвестування і вкладання коштів іншими способами (фінансовими посередниками). Інвестор купує цінні папери фінансових посередників, наприклад, інвестиційні сертифікати інвестиційних компаній.

Крім того, є також коротко термінові і довготермінові інвестиції.

Короткотермінові інвестиції - це вкладення капіталу на період не більше одного року.

Довготермінові інвестиції - це вкладання капіталу на період понад один рік. У практиці великих інвестиційних компаній довготермінові інвестиції деталізують так:

а) до двох років;

б) від двох до трьох років;

в) від трьох до п'яти років;

г) понад п'ять років.

За формою власності інвестиції поділяються на приватні, державні, іноземні та спільні.

Приватні інвестиції - це вкладання коштів які роблять громадяни та приватні підприємства.

Державні інвестиції - це вкладання капіталу яке провадять центральні та місцеві органи влади й управління бюджетних, позабюджетних фондів і позичених коштів.

Іноземні інвестиції - це вкладання капіталу іноземних громадян, юридичних осіб і держав.

Спільні інвестиції - це вкладання юридичних осіб та громадян країни та іноземних держав.

Розрізняють також поняття “пряме інвестиційне підприємство” та “іноземна пряма інвестиція”.

Пряме інвестиційне підприємство - це акціонерне чи неакціонерне підприємство, у якому іноземний інвестор є власником не менше 10% звичайних акцій або їхнього еквівалента в неакціонерному підприємстві, або ж має право голосу в акціонерному підприємстві.

Іноземна пряма інвестиція - вкладення капіталу, яке передбачає контроль інвестора над закордонними підприємствами чи компаніями.

Економісти розділяють також інвестиції з огляду на спрямованість дій, виділяючи чотири їхні види: нетто-інвестицій, екстенсивні інвестиції, реінвестиції, брутто-інвестиції.

Нетто-інвестиції - це інвестиції на заснування проекту (початкові інвестиції).

Екстенсивні інвестиції - це інвестиції на розширення (збільшення) виробничого потенціалу.

Реінвестиції - повторні інвестиції за рахунок використання прибутку, отриманого від первинного вкладення капіталу.

Брутто-інвестиції - це нетто-інвестиції плюс реінвестиції.

Інвестиційна діяльність та її основні завдання

Дійсність інвестиційної діяльності, як на мікро- так і на макрорівні, визначається ефективністю використання інвестиційних ресурсів. В цьому плані вирішальне значення мають результати господарської діяльності інвестиційних галузей. Їх технічний рівень, організація виробництва, розвиток підприємництва, здатність до засвоєння інновації здійснюють основний вплив на інвестиційний цикл, окупність і віддачу інвестиційних ресурсів.

В недалекому минулому надмірне нарощування потенціалу затратних галузей і виробництво ототожнювалось з успіхами в економічному розвитку. Як показала світова практика найбільш ефективний шлях розвитку економіки пролягає через ресурсозберігаючу інвестиційну стратегію. Мається на увазі не тільки матеріально - технічні, трудові та фінансові ресурси, але такий занадто важливий ресурс, як час. Виграш в часі дає багато переваг і відкриває великі можливості в умовах інтегрованого розвитку світового господарства .

Для подолання економічного спаду потрібно змінити акценти в пріоритетах і формах інвестування. Потрібно змінити структуру економіки країни, зменшити питому вагу галузей важкої та воєнної промисловості, які великих обсягах споживають природні ресурси, погіршують екологічну ситуацію, а продукція їх в значній мірі вивозиться за межі України та не впливає на рівень життя населення. І, навпаки, необхідно збільшувати питому вагу наукоємних галузей з екологічно чистими технологіями, легкої та харчової промисловості, переробних галузей сільського господарства, сфери послуг.

Тільки структурно переорієнтація інвестицій дає можливість безболісно зменшити частину фонду накопичення в складі національного прибутку, перебороти застарілі диспропорції, збалансувати економіку, досягнути більш високого життєвого рівня населення. Важливо також налагодити ефективний механізм інвестування науково-технічного прогресу, щоб не допустити відставання країни від світового рівня.

Основними завданнями інвестиційної стратегії з точку зору максимальної ефективності тепер та в близькому майбутньому є:

покрашення відтворювальної структури капіталовкладень, підвищення питомої ваги витрат на технологічне переозброєння та реконструкцію діючих підприємств за рахунок зменшення питомої ваги нового будівництва у виробничій сфері;

удосконалення технологічної структури капітальних вкладень, збільшення в їх складі питомої ваги устаткування та скорочення, відповідно, будівельно-монтажних робіт;

зміна галузевої структури капітальних вкладень з точки зору значного підвищення життєвого рівня населення на користь галузей, які виробляють продукти харчування та предмети особового споживання (сільське господарство, переробні галузі, легка та харчова промисловість), послуги;

пріоритетне забезпечення капітальними вкладами прогресивних напрямків науково-технічного прогресу, що сприяють зниженню ресурсомісткості виробництва і підвищення якості продукції;

збільшення обсягів капітальних вкладів на будівництво житла та інших об'єктів громадського користування і медичного забезпечення.

1.2. Планування інвестиційного проекту та концепція “бізнес-плану”.

Від розгляду загальних тенденцій розвитку інвестиційних процесів перейдемо до аналізу процесу створення, планування та реалізації конкретного бізнес проекту.

Зрозуміло, будь-який інвестиційний проект не може розглядатися у відриві від конкретного підприємства. Кожне підприємство під час свого життєвого циклу проходить різні стадії розвитку, які й обумовлюються тими проектами, які здійснює підприємство, а оперативна діяльність вже є похідною від цього процесу. Для кращого розуміння цього пропоную побудувати умовну модель життєвого циклу підприємства. (рис.1.1)

Рис.1.1 - Інвестиційний проект та розвиток підприємства

Таким чином, життєвий цикл підприємства складається з поступового проходження різних інвестиційних проектів, як певних стадій свого розвитку. Такі проекти не обов'язково повинні повністю базуватися на окремому підприємстві, вони можуть розроблятися спільно, фінансуватися з різних джерел та справляти вплив на стан не лише конкретного підприємства, а й у межах міста чи держави.

Отже, відповідно до поставленої мети дослідження, розглядатиметься саме процес планування та реалізацій інвестиційного проекту, як складової частини будь-якої економічної активності.

Будь-який інвестиційний проект проходить три головні фази свого розвитку, це передінвестиційна фаза, інвестиційна фаза та експлуатаційна або оперативна фаза. Планування проекту здійснюється у передінвестиційній фазі за наступною структурою:

Ш Аналіз інвестиційних можливостей (Identification)

Ш Аналіз альтернатив проекту та попереднє визначення (Feasibility Study)

Ш Попереднє ТЕО (Pre-Feasibility Study)

Ш Бізнес-план (BUSINESS PLANNIG)

Як бачимо, вінцем процесу планування проекту є створення бізнес-плану.

Бізнес-план є поняттям набагато ширшим, ніж прийнято уявляти. Принаймні, в нашій країні, за відсутності практики бізнес планування, його дуже часто ототожнюють із штучними економічними розрахунками, або техніко-економічним обґрунтуванням. Насправді ж, складання бізнес-плану інвестиційного проекту вимагає роботи не одного спеціаліста, бо як буде розглянуто далі, кожен бізнес проект зачіпає велику купу питань пов'язаних із різними сферами знання. Це насамперед питання економічної ефективності, маркетингового аналізу, фінансового планування та, навіть, політичні аспекти.

Треба сказати, що навіть на Заході, де вже сформувалися чіткі історичні традиції планування будь-якої економічної діяльності, тим більше діяльності інвестиційної, не існує єдиного стандарту на розробку бізнес-плану. Це в першу чергу пов'язано із різницею в цілях бізнесу чи окремих проектів, та із безліч варіантів середовища, в якому вони діятимуть. Структурно-логічна схема процесу бізнес планування зображена на рис.1.2. Вона пояснює місце процесу бізнес-планування у житті будь-якого інвестиційного проекту.

Рис.1.2 - Схема процесу бізнес-планування

Хоча в цілому бізнес-план вважається інструментом для отримання кредиту, він безумовно виконує функції набагато глибші:

Ш виявлення цілей бізнесу

Ш сприяння виробленню стратегії та оперативної тактики для досягнення цілей бізнесу

Ш створення системи вимірювання результатів діяльності

Ш надання інструментів для управління бізнесом

Ш виявлення альтернативних напрямків розвитку.

Існують різні вимоги до бізнес-плану для вже існуючої компанії та для компанії, що починає створюватися, існування якої залежить від даного проекту.

У випадку вже існуючої компанії, бізнес-план повинен містити звіт про минулу роботу та базуватися саме на ній, у той час, як у випадку нової компанії, особлива увага повинна бути відведена самому проекту.

Існує велика кількість розробок щодо складання бізнес-плану, проте всі вони частково відтворюють одна одну та можуть відрізнятися послідовністю розділів.

Так чи інакше, бізнес-план повинен містити наступні розділи:

1. Стислий опис

2. Бізнес та його стратегія

3. Ринок та маркетингова стратегія

4. Виробництво та експлуатація

5. Управління та процес прийняття рішень

6. Фінанси

7. Фактори ризику

8. Додатки

2. СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Економічна характеристика господарської діяльності підприємства ВАТ „ Молочанський молочноконсервний комбінат”

Відкрите акціонерне товариство „Молочанський молочноконсервний комбінат” знаходиться в західній частині Токмацького району Запорізької області. Територія підприємства розташована на лівому березі р. Молочна і приєднана до північно-західної частини м. Молочанськ на відстані 1,5 км від центра міста. Підприємство знаходиться у 90 км від обласного центра м. Запоріжжя та у 18 км від районного центра м. Токмак. Найближчою залізничною станцією є станція „ Молочанськ ”, яка знаходиться на магістралі Донецьк-Нова Каховка Придніпровської залізничної дороги на відстані 2 км від підприємства.

Загальна промислова площа підприємства складає 2,97 га. Рельєф спокійний з загальним схилом у західному напрямку. Ґрунти сірі суглинисті, ґрунтові води знаходяться на глибині 1,5 м. Для забезпечення підприємства водою існує 2 артезіанських свердловини.

Головна діяльність підприємства - виробництво сухих молочних консервів та продукції з незбираного молока в асортименті, а саме виробництво питного молока, сметани, кефіру, ряжанки, сиру, вершкового масла, сухого та знежиреного молока, а також вершків сухих.

Підприємство існує понад 50 років. Будівництво почалося в кінці 1946 року. Воно відновлювалося та реконструювалося на базі використання напівзруйнованих кам'яних будівель колишнього парового млина, а 29 квітня 1950 року підприємство випустило свою першу продукцію - 700 кг сухого молока.

Проектна потужність підприємства становила 800 т. сухого молока на рік. Потужності підприємства постійно зростали. За перший рік свого існування підприємство переробило 16 млн. 200 т. молока та виробило 820 т. сухого молока, 288 т. цільномолочної продукції та 294 т. вершкового масла.

Внаслідок збільшення закупівлі молока, технічного переозброєння та модернізації устаткування виробництво продукції постійно зростало. Так у 1988 році - самому продуктивному в історії підприємства - було закуплено 90 млн. 651 тонна молока та вироблено 4 млн. 963 тонни сухих молочних консервів, 12 млн. 32 тонни цільномолочної продукції та 1 млн. 340 тонн вершкового масла.

До складу підприємства належать : консервний цех, цільномолочний цех, цех по розливу мінеральної води, цехи допоміжного виробництва, сантехнічні об'єкти, котельня, градирня, гараж, комори, приміщення заводоуправління, три фірмові магазини, які розташовані на території Токмацького та Чернігівського районів, а також дві філії - Чернігівський молочний завод, який знаходиться у смт. Чернігівка та Великобілозірський молочний завод, який розташований у с. В. Білозірка.

На рисунку 2.1 представлено організаційну схему ВАТ „ММКК”.

Де :

1. - голова правління - генеральний директор;

2. - зам. голови правління -начальник юридичного відділу;

3. - зам. генерального директора по охороні праці та технічної безпеки;

4. - директор Чернігівського молокозаводу;

5. - масляр масло цеху;

6. - інспектор по кадрах;

7. - секретар;

8. - завідувач виробничою лабораторією;

9. - інженер - хімік;

10. - інженер - хімік I кат.;

11. - інженер - бактеріолог;

12. - інженер - бактеріолог I кат.;

13. - лаборант хіміко - бактеріологічного аналізу;

14. - лаборант хіміко - бактеріологічного аналізу ц/м цеху;

15. - технолог;

Рис. 2.1 Організаційна схема ВАТ „ММКК”

16. - головний бухгалтер;

17. - бухгалтер Чернігівського молокозаводу;

18. - бухгалтер по обліку виробництва;

19. - бухгалтер по обліку основних засобів;

20. - бухгалтер - касир;

21. - бухгалтер матеріального відділу;

22. - бухгалтер по розрахунку з робітниками і службовцями;

23. - бухгалтер по заготівлі;

24. - бухгалтер по реалізації готової продукції;

25. - бухгалтер консервного цеху;

26. - комерційний директор;

27. - керівник комерційного відділу;

28. - магазин „Молоко”;

29. - головний економіст;

30. - економіст по плануванню;

31. - директор по постачанню;

32. - керівник по постачанню;

33. - керівник відділу заготівлі;

34. - завідувач гаражем;

35. - технічний директор(головний інженер);

36. - майстер рем. буд. ділянки;

37. - бригадир буд. ділянки;

38. - головний механік;

39. - механічна майстерня;

40. - завідувач консервного цеху;

41. - головний енергетик;

42. - завідувач котельні;

43. - інженер по метрології;

44. - керівник цеху по розливу мінеральної води;

45. - керівник ц/м цеху;

46. - інженер - механік консервного цеху;

47. технічний керівник Чернігівського молокозаводу;

У теперішній час ВАТ „Молочанський молочноконсервний комбінат” прагне збільшення випуску продукції. Ще у квітні 2003 року в експлуатацію ввійшов цех по розливу мінеральної води, а також планується переробка соєвого білку для харчових та кормових цілей.

Сировиною для переробних підприємств молочної промисловості є молоко. Тому стан сировинної бази у регіоні - це найсуттєвіший показник для ефективного виробництва продукції молочної промисловості. Нажаль, наразі стан тваринницького підкомплексу дуже тяжкий, що має свої причини, тому виникає жорстка конкуренція за постачальників сировини. ВАТ „Молочанський молочноконсервний комбінат” має достатньо довгу історію існування та добре налагоджені зв'язки як із постачальниками сировини, так і з покупцями кінцевої продукції.

Безперервний процес виробництва характеризується певними результатами, які відображають його ефективність та доцільність.

Валова продукція -- це первісний результат взаємодії факторів виробництва, матеріальна і вартісна основа інших кінцевих результатів, що в натуральній формі пре-дставлений всіма виробленими протягом року первинними про-дуктами, а у вартісній -- оцінений за порівнянними цінами відповідного року.

Отже, тепер більш детально розглянемо основні показники розміру виробництва ВАТ „Молочанський молочноконсервний комбінат”. Вони відображені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Розміри виробництва ВАТ „ММКК”

Показники	2001р.	2002р.	2003р.	2004р.	2005р.	2005 р. до 2001р., %
1	2	3	4	5	6	7
Валова продукція, тис. грн. .	20655,1	36007,3	33011,1	42066,7	48222,6	233,47
Товарна продукція, тис. грн. .	20082,4	36840,1	29129,6	52161,4	55520,8	276,46
Середньорічна чисельність працівників, чол..	229	303	308	329	332	144,98
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн. .	5022,1	5261,4	1876,95	2350,3	2247,85	44,76
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн. . тис. грн. .	1264,15	2306,3	3116,9	3567,6	4447,2	351,79

На основі даних таблиці визначили, що за період з 2001 р. по 2005 р. по всіх показниках розміру виробництва відбувалося збільшення, окрім середньорічної вартості основних виробничих фондів. Вартість валової продукції збільшилася на 133,47 %, порівняно з 2001 р., вартість товарної продукції збільшилася на 176,46 %, до 2001 р.. Середньорічна вартість оборотних засобів збільшилась на 251,79 %, до 2001 р.. Ці зміни відбулися за рахунок докорінного розширення виробництва, до 2005 р. відбувалося постійне зростання виробництва по основних видах продукції і з 2003 р. започатковано нове виробництво по розливу мінеральної води.

Аналіз спеціалізації господарства

Продукція, що продана підприємством заготівельним організаціям, переробним підприємствам, на біржах, на експорт, на сільських ринках, безпосередньо своїм працівникам та іншим громадянам, а також використана на обмін за бартерними угодами, називається товарною. Отже, товарна продукція -- це та частина валової продукції, яка реалізована за межі підприємства різним споживачам. Вона визначається в натуральній і вартісній (грошовій) формах. На кожному підприємстві вартість товарної продукції розраховується за поточними цінами реалізації, рівень яких залежить від каналу і строків реалізації продукції, її якості, кон'юнктури ринку та інших факторів. Грошові надходження від продажу товарної продукції називають грошовим доходом або грошовою виручкою підприємства. Це -- важливий показник господарської діяльності, на основі якого визначають прибуток по кожній галузі і підприємству в цілому. За інших однакових умов воно матиме тим більший прибуток, чим більший грошовий дохід одержано від реалізації продукції, і навпаки.

Склад та структуру товарної продукції ВАТ „Молочанський молочноконсервний комбінат” розглянемо у таблиці 2.2.

Аналіз складу та структури товарної продукції на підприємстві показав, що за період з 2001 по 2005 р.р. відбулися деякі зміни у виробництві продукції на переробному підприємстві. Так у 2003 р. у виробництво було впроваджено радикально нову для підприємства продукцію - мінеральну воду „Молочанська джерельна”. Її виробництво зростало по роках, так у 2003 р. виручено було 1 млн. 7,8 тис. грн. , а у 2005 р. вже - 2 млн. 220,84 тис. грн. .. З 2004 р. спостерігається збільшення виручки від реалізації по основних видах продукції майже вдвічі ніж у попередні роки. Так відсотковий приріст виручки від реалізації сухих молочних консервів у 2005 р., порівняно з 2001 р. склав 230,97 %, по маслу селянському - 153,40 %, а по цільномолочний продукції - лише 7,69 відсотки. Разом виручка від реалізації продукції зросла за період на 176,46 відсотки. На протязі 5 років домінуюче місце у структурі товарної продукції займали сухі молочні консерви, тобто виробничий напрямок ВАТ «ММКК» є виробництво сухих молочних консервів.

Таблиця 2.2

Склад та структура товарної продукції ВАТ „ММКК”

Вид продукції	2001р.	2002р.	2003р.	2004р.	2005р.	2005р. до 2001р.,
	Виручка тис. грн. .	%	Виручка тис. грн. .	%	Виручка тис. грн. .	%	Виручка тис. грн. ..	%	Виручка тис. грн. .	%	%
Сухі молочні консерви	13059,58	65,03	25634,4	78,46	21381,3	73,40	41129,26	78,85	43222,9	77,85	330,97
Масло селянське	3080,64	15,34	4950,2	15,15	4701,6	16,14	7240	13,88	7806,22	14,06	253,40
Цільномолочна продукція	2108,65	10,5	2089,3	6,39	2039,1	7,00	20333,96	38,98	2270,8	4,09	107,69
Вода мінеральна	-	-			1007,8	3,46	1768,27	3,39	2220,84	4,00	-
Разом	20082,4	100	32673,9	100	29129,8	100	52161,4	100	55520,8	100	276,46

2.2 Ресурсне забезпечення підприємства і рівень його використання

Виконання планів процесу виробництва та реалізації продукції в значній мірі залежать від забезпеченості підприємства робочою силою та її раціонального використання, розподілу по робочим місцям у відповідності з кваліфікацією, а також від рівня організації праці та ступеня використання робочого часу.

Трудові ресурси сільського господарства -- це працездатне населення, яке зайняте в сільськогосподарському виробництві. Вони включають працездатних робітників і службовців: чоловіків віком від 16 до 60 років та жінок віком від 16 до 55 років. Крім працездатних у виконанні робіт беруть участь підлітки від 12 до 16 років та особи пенсійного віку, які вступили у відповідні договірні відносини з підприємством.

Чисельність та ефективність використання трудових ресурсів ВАТ „Молочанський молочноконсервний комбінат” представлено у таблиці 2.3.

Аналіз чисельності робітників на підприємстві показав, що впродовж п'яти років відбулося суттєве збільшення трудового потенціалу виробництва. Середньорічна чисельність працівників збільшилась на 44,98%, прямі витрати праці збільшилися на 88,23 %, а відпрацьовано 1 працівником людино-днів - на 30,09 % у порівнянні з 2001р. Це зумовлено тим, що загальне збільшення виробництва продукції за досліджуємий період йде суттєво швидшими темпами ніж зростання чисельності працівників. Всі лінії виробництва на підприємстві автоматизовано і збільшення виробництво не вимагає суттєвих збільшень чисельності персоналу. З цього випливає збільшення виробітку (на 61,04 %) за 2005 р.

Показники	2001р.	2002р.	2003р.	2004р.	2005р.	2005р. до 2001р., %
Середньорічна чисельність працівників, чол.	229	303	308	329	332	144,98
Прямі витрати праці, тис.люд.-год.	325,3	425	562,3	610,5	612,3	188,23
Відпрацьовано 1 працівником, люд.-год.	1420,52	1402,64	1825,54	1855,6	1845,63	129,93
Відпрацьовано 1 працівником, люд.-днів.	178	175	228	232	231	130,09
Вартість валової продукції, тис. грн. .	20655,1	36007,3	33011,1	42066,7	48222,6	233,47
Виробіток одним працівником : - середньорічний, тис. грн. .	90,20	118,84	107,18	127,86	145,25	161,04
- середньодобовий, грн.	507,96	677,78	470,09	551,12	628,79	123,79
- середньогодинний, грн.	63,50	84,72	58,76	68,89	78,60	123,79
Коефіцієнт річного фонду робочого часу	0,49	0,49	0,63	0,64	0,64	-

Таблиця 2.3

Забезпеченість ВАТ „ММКК” трудовими ресурсами та ефективність їх використання

Виробництво здійснюється за органічної єдності чотирьох факторів, се-ред яких важливе місце займають засоби виробництва -- знаряддя і предмети праці. Вони беруть безпосередню участь у створенні вартості продукції і, будучи складовим елементом продуктивних сил, визначають ступінь розвитку матеріально-технічної бази аграрних підприємств. Тому від рівня забезпеченості виробництва знаряддями і предметами праці, їх структури та ефективності використання значною мірою залежать кінцеві результати діяльності суб'єктів господарювання в господарстві.

Основні виробничі фонди (основний капітал) -- це грошовий вираз знарядь праці. Вони беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально-речову форму.

Споживна вартість знарядь праці закріплюється на тривалий час у сфері виробництва, а вартість знаходиться в постійному русі, причому частина її переноситься на заново створений продукт, а інша частина, постійно зменшуючись, фіксується у засобах виробництва до завершення строку їх використання.

Забезпеченість підприємства основними виробничими фондами та ефективність їх використання залежить від обраної стратегії. Результати використання основних виробничих фондів представлені у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Забезпеченість ВАТ „ММКК” основними фондами та ефективність їх

використання

Показники	2001р.	2002р.	2003р.	2004р.	2005р.	2005р. до 2001р., %
Вартість валової продукції, тис. грн. .	20655,1	36007,3	33011,1	42066,7	48222,6	233,47
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн. .	5022,1	5261,4	1876,95	2350,3	2247,85	45,10
Середньорічна чисельність працівників, чол	229	303	308	329	332	144,98
Фондовіддача, грн.	4,11	6,84	17,58	17,89	21,45	517,55
Фондомісткість, грн.	0,24	0,15	0,056	0,055	0,046	19,06
Фондоозброєність, грн.	21,93	17,36	6,09	7,14	6,77	31,11
Фондорентабельність, %	104,7	146,7	321,9	451,3	478,5	-

Аналіз даних про наявність і ефективність використання основних виробничих фондів показує, що за період з 2001 р. по 2005 р. суттєво скоротилась вартість основних виробничих фондів (на 54,9 %), це говорить про те, що існує чималий знос будівель, та обладнання. Фондовіддача збільшилася у п'ять разів (до 517,55 %), а фондорентабельність у чотири рази. Зі зменшенням основних виробничих фондів зменшився і похідний показник - фондоозброєність, на 68,89 % , в період з 2001 по 2005 р.р.

Знаряддя і предмети праці, виражені у вартісній формі, разом з грошовими ресурсами, що обслуговують процес виробництва, становлять поняття виробничих фондів. їх кругообіг відбувається як рух вартості, результатом якого є виробництво матеріальних благ, що втілюють у собі вартість спожитих засобів виробництва. Залежно від характеру обороту, а також від функціональної ролі і значення в процесі створення нових споживних вартостей засоби виробництва поділяють на основні й оборотні фонди ( основний і оборотний капітал).

Оборотні фонди представлені предметами праці. Вони беруть участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу, втрачають при цьому натурально-речову форму і повністю передають свою вартість на заново створюваний продукт. Як бачимо, характер їх обороту докорінно відрізняється від характеру обороту основних фондів, що безпосередньо позначається на формуванні витрат, які включаються в собівартість продукції. У процесі кругообігу виробничі фонди послідовно переходять зі стадії виробничих запасів у стадію виробництва, а з неї -- в стадію готового продукту.

Наявність оптимальної кількості необхідних оборотних засобів зумовлює їх раціональне відтворення. Наявність оборотних засобів, термін одного обороту та ефективність їх використання наведені у таблиці 2.5.

Аналіз даних засвідчив, що на переробному підприємстві з 2001 по 2005р.р. внаслідок інтенсифікації виробництва в три рази збільшилася середньорічна вартість оборотних засобів, що становить 4 млн. 447,2 тис. грн. . (на 30 млн. 73,1 тис. грн. . більше ніж у 2001 р.). Це потягло за собою і збільшення таких основних показників, як : тривалості 1 обороту, коефіцієнту закріплення та коефіцієнту ефективності обороту оборотних засобів, відповідно на 11 днів, на 0,031 одиниць, на 332,76 одиниць у порівнянні з 2001р. Поряд із цим відбулося зменшення по таким показникам, як : коефіцієнт оборотності та рентабельність оборотних засобів, відповідно на 5,50 одиниць та на 174,2 одиниці, до 2001 р.

Таблиця 2.5

Показники	2001р.	2002р.	2003р.	2004р.	2005р.	Відхилення 2005р. до 2001р., (+;-)
Вартість валової продукції, тис. грн. .	20655,1	36007,3	33011,1	42066,7	48222,6	27567,5
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн. .	1264,15	2306,3	3116,9	3567,6	4447,2	3183,05
Коефіцієнт оборотності	16,34	15,61	10,59	11,79	10,84	-5,50
Коефіцієнт закріплення	0,061	0,064	0,094	0,085	0,092	0,031
Тривалість 1 обороту, днів	22	23	34	31	33	11
Коефіцієнт ефективності обороту оборотних засобів	77,37	147,72	294,30	302,56	410,13	332,76
Рентабельність оборотних засобів, %	416,1	334,6	193,8	297,3	241,9	-174,2

Забезпеченість ВАТ „ММКК” оборотними засобами та ефективність їх використання

2.3. Економічна ефективність діяльності підприємства

Ефективність виробництва -- це складне і багатогранне явище. Сільськогосподарське виробництво вимагає органічного поєднання і взаємодії чотирьох факторів -- робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі.

Економічна ефективність - визначається як відношення одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Узагальнюючим показником економічної ефективності роботи підприємства є рентабельність виробництва. Рентабельність -- поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення.

Рівень рентабельності в цілому по підприємству характеризує ефективність лише спожитих виробничих ресурсів і не відображує ефективності використання всіх авансованих витрат, що акумулюються у вигляді застосовуваних основних і оборотних фондів. Тому для визначення ефективності використання виробничих фондів розраховують показник норми прибутку. З економічної точки зору показник норми прибутку показує, скільки грошових одиниць прибутку приносить кожна грошова одиниця функціонуючих виробничих фондів. Зростання цього показника, як і показника рівня рентабельності, свідчить про підвищення ефективності виробництва.

Економічні результати ефективного ведення виробничої (господарської) діяльності ВАТ „Молочанський молочноконсервний комбінат” представлені у вигляді таблиці 2.6.

Після аналізу головних аспектів діяльності переробного підприємства ми провели узагальнюючий аналіз показників економічної ефективності. В період з 2001 по 2005 р. р. підприємство веде розширене відтворення, нарощує потужності, тим самим збільшуючи загальний виробіток продукції. За цей період на 179,7 % збільшилась виручка від реалізації, що склало за останній рік 46 млн. 808,4 тис. грн., прибуток від реалізації збільшився лише на 6,86 % тому, що суттєво збільшувалася по роках собівартість продукції (загалом збільшення склало 202,01 % в порівнянні до 2001 р.). Визначальним критерієм збільшення собівартості є збільшення закупівельних цін на сировину (молоко), що відбувалося впродовж цього періоду. Загалом по динаміці показника „норма прибутку” та „рівень рентабельності” (рівень рентабельності знизився у 3 рази, а норма прибутку суттєво не змінилась) можна зробити висновок, що ефективність цього виробництва можна збільшувати, прямуючи до більш високих показників.

Таблиця 2.6.

Показники економічної ефективності виробництва у ВАТ „ММКК”

Показники	2001р.	2002р.	2003р.	2004р.	2005р.	2005 р. до 2001р., %
Виручка від реалізації, тис. грн. .	16735,3	31198,7	24893,4	44520,7	46808,4	279,70
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. .	14822,2	29123,2	23087,9	41555	44764	302,01
Прибуток від реалізації, тис. грн. .	1913,1	2075,5	1805,5	2965,7	2044,4	106,86
Норма прибутку	30,43	27,43	36,15	50,1	30,53	100,33
Рівень рентабельності, %	12,9	7,1	7,8	7,1	4,5	-

Основними шляхами підвищення економічної ефективності ВАТ «ММКК» є: впровадження нових техніки та технологій, ефективне використання наявної матеріальної бази виробництва та живої праці, пошук нових перспективних каналів реалізації, стимулювання та заохочення працівників, удосконалення виробничого процесу, збільшення асортименту продукції, збільшення обсягів виробництва продукції та зменшення собівартості.

Фінансовим результатом господарської діяльності будь-якого підприємства є його прибутковість, що характеризується абсолютними та відносними показниками. Абсолютним показником прибутковості є сума прибутку. Відносний показник прибутковості - це рівень рентабельністю

Прибуток - це додаткова вартість, що створюється в процесі виробництва, або вартість, створена в процесі підприємницької діяльності понад вартість виробничих спожитих ресурсів і робочої сили.

Рентабельність - поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення.

Розглянувши таблицю 2.7 можна сказати, що за період 2003-2005 доход від реалізації продукції збільшився на3359,4 тис. грн.. (6,4%), податок на додану вартість збільшився на 1071,7 тис. грн.. (14%), його питома вага у виручці від реалізації зросла на 1,05%. Чистий доход від реалізації продукції збільшився на 5,13% (2287,7 тис. грн.), його питома вага у виручці зменшилась на 1,05%. Собівартість реалізованої продукції зросла на 7,7 % (3209 тис. грн..), її питома вага у виручці зросла на 0,93 %. Валовий прибуток зменшився на 31,1 % (921,3 тис. грн..), його питома вага у виручці становить в 2005 році 3,68%, цей показник зменшився на 2%. Інші операційні доходи зменшились за даний період на 768,8 тис. грн. (22,6%), його питома вага у виручці зменшилась на 2,1%. Адміністративні витрати зменшились на 397,8 тис. грн.. (29,1%), їх питома вага у виручці зменшилась на 0,88%. Витрати на збут зменшились на 270,7 тис. грн. (39,13%), також зменшилась їх питома вага у виручці на0,58%. Інші операційні витрати зменшились на 741 тис. грн. (11,82%), питома вага їх зменшилась на 2.07%. Фінансовим результатом від операційної діяльності є прибуток, який зменшився на 280,6 тис. грн. (38,35%), його питома вага у виручці також зменшилась на 0,59%. Інші витрати зменшились на 61,6 тис. грн.. (88,8%), їх питома вага у виручці також зменшилась на 0,116%. Інші фінансові доходи зменшились на 0,3 тис. грн. (42,9%), їх питома вага у виручці майже не змінилась. Інші доходи зменшились на 87,2%(20,4 тис. грн.).

Найменування статей	Виручка від реалізації	Питома вага статей у виручці від реалізації	зміна
	2004	2005	2004	2005	+/-	%	Зміна структури
Доход від реалізації продукції	52161,4	55520,8	100	100	3359,4	106,4	---------
ПДВ	7640,7	8712,4	14,64	15,69	1071,7	114	1,05
ЧД від реалізації продукції	44520,7	46808,4	85,35	84,3	2287,7	105,13	-1,05
Собівартість реалізованої пр-ї	41555	44764	79,67	80,6	3209	107,7	0,93
Валовий прибуток	2965,7	2044,4	5,68	3,68	-921,3	68,9	-2
Інші операційні доходи	6096	5327,2	11,69	9,59	-768,8	87,4	-2,1
Адміністративні витрати	1370,9	973,1	2,63	1,75	-397,7	70,9	-0,88
Витрати на збут	691,7	421	1,33	0,75	270,7	60,87	-0,58
Інші операційні витрати	6267,4	5526,4	12,02	9,95	-741	88,18	-2,07
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток	731,7	451,1	1,4	0,81	-280,6	61,65	-0,59
Інші витрати	69,4	7,8	0,13	0,014	-61,6	11,2	-0,116
Інші фінансові доходи	0,7	0,4	0,0013	0,0007	-0,3	57,1	-0,0006
Інші доходи	23,4	3,0	0,045	0,005	-20,4	12,8	-0,04
Фінансові витрати	407,9	421,5	0,78	7,59	13,6	103,3	6,81
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток	278,5	25,2	0,53	0,045	-253,3	9,05	-0,485
Податок на прибуток від звичайної діяльності	238,7	3,1	0,46	0,006	-235,6	1,3	-0,454
Чистий прибуток	39,8	22,1	0,076	0,039	-17,7	55,5	-0,037
Елементи операційних витрат: матеріальні витрати	3381,9	37930,6	64,8	68,3	4110,9	112,2	3,5
Витрати на оплату праці	2496,9	2569,9	4,79	4,63	73	102,9	-0,16
Відрахування на соціальні заходи	956,3	984,3	1,83	1,77	28	102,9	-0,06
Амортизаційні відрахування	347,9	284,7	0,67	0,51	-63,2	81,8	-0,16
Інші операційні витрати	8103,2	10336,5	15,53	18,6	2233,3	127,6	3,07

Таблиця 2.7

Аналіз фінансових результатів ВАТ «ММКК»

Фінансовим результатом від звичайної діяльності до оподаткування є прибуток, який за даний період зменшився на 253,3 тис. грн. (80,95%), питома вага у виручці зменшилась на 0,485%. Податок на прибуток від звичайної діяльності зменшився на 235,6 тис. грн. (98,7%). Питома вага у виручці також зменшилась. Фінансовим результатом від звичайної діяльності є прибуток, який у 2005 році зменшився на 17,7 тис. грн. (44,5%). Чистий прибуток зменшився аналогічно прибутку від звичайної діяльності, його питома вага у виручці зменшилась на 0,037%. Щодо елементів операційних витрат, матеріальні витрати зросли на 440,9 тис. грн. (12,2%), їх питома вага у виручці зросла на 3,5 %. Витрати на оплату праці збільшились на 73 тис. грн. (2,9%). Відрахування на соціальні заходи зросли на 2,9% (28 тис. грн. ), амортизаційні відрахування зменшились на 19,2% (63,2 тис. грн. ), інші операційні витрати зросли на 27,6% (2233,3 тис. грн. ), їх питома вага у виручці зросла на 3.07%.

Таким чином, загалом по підприємству бачимо стрімкий зріст фінансових результатів за період 2003-2005рр, що пов'язано зі зменшенням витрат на виробництво продукції.

3. РОЗРОБКА БІЗНЕС-ПЛАНУ МІНІ-ЦЕХУ ПО ПЕРЕРОБЦІ МОЛОКА

1. Резюме

Проект міні-цеху по переробці молока передбачає розробку і впровадження додатково, в існуюче виробництво, випуск високорентабельної продукції з дальшою реалізацією його на ринках Росії, Польщі, Німеччини, Китаю.

При виробництві буде використовуватися сучасна технологія, обладнання, що дозволяє виробляти якісну високорентабельну продукцію.

Проект вважається доцільним для України і сприятиме впровадженню власної сучасної технології світового рівня, що підвищить імідж України, як Держави з високим науково-технічним потенціалом. Проект забезпечить збільшення надходжень до Державного бюджету за рахунок експорту продукції.

Витрати проекту складають 315640 тис. грн.

Термін реалізації проекту - 1 рік

Місце здійснення проекту - м. Молочанськ.

Код діяльності - 15.51.0

Ефективність проекту - створення конкурентоспроможної продукції світового рівня та збільшення обсягів експорту, створення додаткових робочих місць, створення інтелектуальної власності.

2. Короткий опис підприємницького проекту

Підприємством планується розробити та ввести в експлуатацію інвестиційний проект по виробництву йогуртів, сироватки, вершків сиру м'якого та сухого казеїну.

Назва проекту: міні-цех по переробці молока

Назва та адреса підприємства: Україна, Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ , вул. Лугова 83

Залучені до проекту: ВАТ « ММКК»

Мета проекту: організація міні-цеху по переробці молока. Обґрунтування бізнес-ідеї міні-цеху, створення додаткового джерела доходів підприємства шляхом організації лінії по виробництву сухого казеїну та послідуюча його реалізація (необхідною умовою для забезпечення сталих прибутків проекту є постійний попит на молочну продукцію та казеїн).

Доцільність проекту: проект має високий рівень дохідності та дозволить господарству зайняти вільну нішу на ринку.

Ринкові можливості: ринок продуктів переробки молока є перспективним і передбачається, що попит на ньому зростатиме.

Проект є комерційним, промисловим, малим, простим, незалежним, альтернативним за капіталом та короткостроковим.

Замовником проекту є генеральний директор ВАТ „ММКК”.

Команда проекту: спеціалісти підприємства(комерційний директор, бухгалтер, економіст по плануванню, технічний директор), завідувач лабораторією, допоміжні робітники .

Інвестор - генеральний директор ВАТ „ММКК”.

Керівник - економіст по плануванню.

Проектувальник - економіст по плануванню.

Постачальник обладнання - приватні фірми.

Споживачі основної продукції (казеїн) - продукція орієнтована на внутрішній та зовнішній ринок.

Споживачі побічної продукції (сироватка, вершки, йогурти, сир м'який) - підприємства м. Дніпропетровськ, м. Запоріжжя, жителі м. Молочанська, Токмацького та Чернігівського районів .

Фінансування проекту - коштами підприємства (стаття „Нерозподілений прибуток”).

3. Оцінка ринкового середовища

Молочна промисловість - одна з провідних галузей народного господарства, яка забезпечує населення продуктами харчування. Фактичне виробництво молока в Україні значно нижче необхідних обсягів споживання, що позначається на якості харчування населення України. Збільшення ж виробництва молока стримується низькою рентабельністю тваринництва і тим, що більшість населення України не може купувати необхідну кількість молочної продукції через високу його вартість.

В умовах становлення ринкової економіки важливим чинником успішного функціонування вітчизняних агропромислових підприємств є їх переорієнтація на засади маркетингу, що дозволить формувати раціональні виробничі програми, оперативно реагувати на ринкову ситуацію та перемагати в умовах конкуренції. В основі маркетингу лежить комплексне дослідження ринку і потреб споживача, організація виробництва та збуту товарів і послуг, здатних задовольнити ці потреби. Для прийняття маркетингових рішень необхідна своєчасна, повна й достовірна інформація про споживачів, їх потреби, про ринок, конкурентів. Саме тому в сучасних умовах зростає значення маркетингового інформаційного забезпечення в цілому та маркетингових досліджень зокрема.

Проведення маркетингових досліджень в значній мірі може допомогти обрати стратегію розвитку переробного підприємства. Залежно від демографічних показників різняться й пріоритети при виборі молочних продуктів, хоча ці відмінності несуттєві.

Таблиця 3.1

Вибір молочних продуктів залежно від демографічних показників, %

Продукти	За статтю	За віком
	чоловіки	Жінки	до 18 років	18-30	31-40	41-55	старші 56
Молоко	30,3	34,4	27,4	34,5	33,3	33,0	41,8
Сметана	25,7	25,8	28,4	26,8	31,4	27,3	23,6
Кефір	27,6	22,5	22,1	25,6	24,0	23,6	24,5
Йогурт	19,7	23,5	24,2	26,5	20,8	16,5	18,2
Сир	7,0	6,8	8,4	6,7	9,0	11,2	11,0
Ряжанка	5,8	5,7	3,2	5,8	4,8	8,8	3,6

Так у споживанні молочної продукції як чоловіками, так і жінками найвищу питому вагу має молоко (близько 30%). Щодо вікових категорій, то тільки особи до 18 років найбільше полюбляють споживати сметану (28,4%), а інші віддають перевагу молоку, причому найвищу питому вагу у споживанні молокопродуктів молоко має у людей старших 56 років, що пов'язано, мабуть, з їх низькою купівельною спроможністю.

Основними споживачами сметани серед різних вікових категорій є особи від 31 до 40 років (31,4%); кефіру та йогурту - віком від 18 до 30 (відповідно 25,6% і 26,5%); сиру - від 41 до 55 років (11,2%); ряжанки - особи від 41 до 55 років (8,8%).

Поступове зростання добробуту населення супроводжується зміною структури споживання, новими вимогами до якості продуктів, які пропонуються ринком, тобто попит поступово займає властиве йому місце чинника, що визначає пропозицію.

Рівень споживання молока і молочних продуктів по всіх домогосподарствах України останнім часом демонструє зростання в межах 8,7% до рівня 2004 року. Підтвердженням тези щодо високого ступеня еластичності попиту на молоко і молочні продукти від рівня доходів населення є те, що середньодушове споживання молока та молочних продуктів між першою та п'ятою квінтильними групами мало розрив у 2,5 рази у 2005 році. Так, якщо в середньому за місяць у 2005 році одним домогосподарством споживалося молока і молочних десертів, йогуртів, масло продуктів в середньому 18,8 кг., то населенням першої квінтильної групи - 11,4 кг., а п'ятої - 28,5 кг., молока і молочних продуктів на місяць. При цьому п'ята квінтильна група тяжіє до споживання молочних продуктів, що мають більші витрати молока-сировини на готовий продукт і відповідно вищу ціну, таких як тверді сири, сметана підвищеної жирності, сирки, вершкове масло, кисломолочний сир із вмістом жиру - 18, 15%, молоко та кисломолочні продукти із вмістом жиру 3,5 і 4,2 відсотків. Натомість у першої квінтильної групи в структурі споживання молокопродуктів переважають молоко незбиране, кисломолочні продукти та сир кисломолочний незбираний із низьким вмістом жиру або знежирені.

Таблиця 3.2

Пропозиція на ринку молочних продуктів України, тис. т.

Вид продукції	2002р.	2003р.	2004р.	2005р.
	тис.т.	тис.т.	тис.т.	тис.т.
Масло селянське	135,4	158,0	131,3	148,4
Сир	67,5	105,1	128,6	169,3
Продукція з незбираного молока	698,9	1020,9	1178,7	1308,7

Ринок виробників молочної продукції нараховує сьогодні приблизно 350 діючих підприємств.

Незважаючи на зменшення поголів'я ВРХ майже вдвічі молочна промисловість залишилась однією з провідних галузей народного господарства України.

Основними молочними продуктами, що виробляються в Україні, є незбирана молочна продукція, сир, масло, морозиво, сухе незбиране молоко, казеїн та молочні консерви. Зоною найбільш потужного росту на європейському молочному ринку є йогурти. На ринку постійно зростає асортимент молочних продуктів, але обсяги виробництва значно зменшились.

За даними аналітичного агентства, лідуюче положення за рівнем інвестиційної привабливості в Україні займають сегменти морозива, йогуртів та твердих сирів, при чому в останніх двох відбувається витіснення західних конкурентів вітчизнянними виробниками. Справа в тому, що на високорентабельному ринку йогуртів імпортери зараз займають до 70 %, а на більш рентабельному ринку твердих сирів - 65-70 відсотків.

Потенційна потужність існуючих підприємств галузі - 20 млн. т. молока в рік. Реальна завантаженність цих потужностей складає менше 25 відсотків. Практично всі лідери ринку молока проводять модернізацію обладнання.