Аналіз фінансового стану ЗАТ” Даріна

Суб'єкти господарювання для забезпечення стійкості розвитку на тривалу перспективу крім поточних зобов'язань мають довгострокові зобов'язання, термін погашення яких складає більш 12 місяців з дати балансу. У зв'язку з цим розраховують ряд оціночних показників, за допомогою яких аналізується можливість погашення довгострокових зобов'язань й оцінюється здатність підприємства функціонувати тривалий період часу.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу

Для розрахунку коефіцієнта концентрації власного капіталу (Кквк) , що визначає частку засобів власників підприємства в загальній сумі засобів, вкладених у майно підприємства, використовується розрахункова формула:

Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу.

Ккпк характеризує частку позикових засобів у загальній сумі засобів, вкладених у майно підприємства. Ккпк є доповненням до Кквк і їхня сума дорівнює 1 чи 100% і розраховується по формулі:

Коефіцієнт захищеності кредиторів

Кзах. визначається відношенням суми фінансового результату (прибутку) від звичайної діяльності р.170 ф.2 і витрат на виплату відсотків р.140 ф.2 до фінансових витрат р.140 ф.2:

2.2.4. Аналіз і оцінка рентабельності та ефективності діяльності підприємства.

Розглянуті раніше показники оцінка ліквідності, що дозволяє визначити, чи зможе підприємство в термін погасити поточні (короткострокові) зобов'язання й оцінка фінансової стійкості, що дає можливість підприємству погасити довгострокові зобов'язання, впливають на здатність підприємства ефективно отримувати прибуток чи бути дохідним у своїй господарській діяльності в різні періоди. У цьому зв'язку оцінюються показники рентабельності і показники віддачі, до яких можна віднести фондовіддачу, віддачу власного капіталу, віддачу позичкового капіталу.

Рентабельність продажу - це співвідношення чистого прибутку, обумовленого як балансовий прибуток за винятком платежів у бюджет та чиста реалізація, обумовлена як виторг від реалізації без обліку ПДВ, акцизного збору й інших відрахувань з доходу. При оцінці Рпр або норми чистого прибутку використовується наступна розрахункова формула:

Рентабельність активів

Ра являе собою добуток рентабельності продажу та коефіцієнта оборотності активів При оцінці Рак використовується наступна розрахункова формула:

Ра =ЧП / Асг,

Рентабельність власного капіталу

Рентабельність власного капіталу Рвк визначається як співвідношення чистого прибутку (стор. 220ф.2) та середньорічної вартості власного капіталу підприємства. Рвк характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує власний капітал. Показник має таку розрахункову формулу:

Рентабельність загального капіталу

При оцінці загального рівня рентабельності підприємства використовується наступна розрахункова формула:співвідношення чистого прибутку та середньорічної вартості основних засобів підприємства.

Фондовіддача

При оцінці ефективності підприємства використовують показник фондовіддачі (ФВ) як співвідношення чистої реалізації до середньорічної вартості основних засобів, що розраховують за наступною розрахунковою формулою:

Висновки

Оцінка фінансового стану підприємства і складання на її основі прогнозу щодо перспектив його зміни ведеться на основі економічних факторів. Ці фактори виділені в дві групи. До першої групи належать такі несприятливі критерії й показники, внаслідок яких можливі появи в недалекому майбутньому значних фінан-сових труднощів, у тому числі й вірогідне банкрутство. Серед таких показників виділені:

— істотні втрати в основній виробничій діяльності, що часто повторю-ються;

— перевищення деякого критичного рівня простроченої кредитної заборгованості;

— надмірне використання короткострокових позичкових коштів як джерело фінансування довгострокових вкладень;

— низькі значення коефіцієнтів ліквідності;

— дефіцит обігових коштів (функціонуючого капіталу);

— зростаюча до небезпечних меж величина частки позичкових коштів у загальному обсязі їх джерел;

— неправильна реінвестиційна політика;

— невиконання зобов'язань перед кредиторами і акціонерами щодо своєчасного повернення позик, виплати процентів і дивідендів;

— наявність простроченої дебіторської заборгованості;

— наявність наднормативних виробничих запасів і залежалих товарів;

— використання нових джерел фінансових ресурсів на відносно неви-гідних умовах;

— застосування у виробничому процесі переамортизованого устатку-вання;

— несприятливі зміни у портфелі замовлень.

До другої групи включені такі несприятливі критерії й показники, на підставі яких поточний фінансовий стан розглядається як критичний. Ра-зом з тим вони свідчать, що за певних умов або ж внаслідок невжиття чи несвоєчасного вжиття необхідних заходів ситуація може різко погірши-тись. До таких критеріїв й показників віднесені:

-- звільнення ключових співробітників апарату управління;

— нерегламентована зупинка, а також порушення ритмічності виробничо-технологічного процесу;

— надмірна залежність підприємства від будь-якого одного конкрет-ного проекту, типу устаткування, виду активів;

-- перебільшена ставка на успішність та прибутковість нового проекту;

— участь підприємства в судових розглядах з непередбаченим резуль-татом;

— втрата ключових контрагентів;

— недооцінка необхідності постійного технічного й технологічного оновлення виробництва;

— неефективні довгострокові угоди

— політичний ризик.

Звичайно, наведені показники й критерії певною мірою умовні, не всі з них мають кількісні вирази, та й значення їх для оцінки й аналізу фінан-сового стану підприємства різне. Однак розгляд їх у комплексі з урахуван-ням можливих позитивних й негативних тенденцій їх розвитку може ство-рити необхідну базу для складання фінансовим менеджером прогнозу щодо змін фінансового стану підприємства.

Розділ 3. Рекомендовані заходи щодо покращення фінансового стану ЗАТ “Даріна”.

Зведена таблиця значень коефіцієнтів, що характеризують господарське положення підприємства та його фінансове становище:

Табл. 2

3.1. Покращення показників ліквідності підприємства.

Діяльність підприємства характеризують такі показники ліквідності як:

· коефіцієнт поточної ліквідності;

· коефіцієнт термінової ліквідності;

· коефіцієнт абсолютної ліквідності;

· чистий робочий капітал;

Кінець 1998р. для підприємства характеризується такими значеннями показників ліквідності: коефіцієнт поточної ліквідності - 1,656, коефіцієнт термінової ліквідності 0,763, коефіцієнт абсолютної ліквідності - 0,162, а чистий робочий капітал підприємства склав 2310 тис. грн. Якщо враховувати той факт, що підприємство саме 1998р. почало працювати в жорстких умовах ринку України, такі показники свідчать про дуже непоганий старт ЗАТ “Даріна”. Вдала, раціонально налагоджена система виробництва, матеріально-технічного постачання, збереження запасів та збуту готової продукції, а також фінансова та інвестиційна політика підприємства є запорукою його майбутнього добробуту. В цілому можна порекомендувати підприємству збільшити залишок грошових коштів та високоліквідних активів на рівні 3000 тис. грн., або зменшити розмір поточної дебіторської заборгованості, щоб зменшити вірогідність падіння платоспроможності підприємства. Хоча існує можливість погасити поточну заборгованість і за рахунок менш ліквідних активів, але ж потрібен час для їх перетворення в грошові кошти. Сума чистого робочого капіталу 2310 тис грн. вказує на таку можливість.

Протягом 1999р. підприємство збільшило свої активи на 15295,2 тис грн. Значно збільшилась активна частка необоротних активів частково за рахунок переоцінки основних фондів, а частково за рахунок поповнення парку технічного обладнання на 13275,7 тис грн. В зв'язку з тим збільшились й обсяги товарно-матеріальних запасів на 1130,7 тис. грн. Зокрема зменшились обсяги готової продукції на складі, що свідчить про вдосконалення механізму збуту продукції, налагодження системи стимулювання процесу реалізації продукції через посередників. Про це свідчить зріст витрат на збут на 415,5 тис. грн. Про пожвавлення діяльності товариства свідчить й збільшення обсягу придбаних товарів інших підприємств для подальшого перепродажу. Порівняно з попереднім роком зменшилась поточна дебіторська заборгованість на 721,7 тис. грн. Такі зміни протягом року дали такі значення показників ліквідності: коефіцієнт поточної ліквідності -2,804, коефіцієнт термінової ліквідності 1,278, коефіцієнт абсолютної ліквідності - 0,264, а чистий робочий капітал підприємства склав 5051,2 тис. грн. В цілому за цей період зазначені показники відповідають рівню,що характеризує стійке фінансове положення підприємства.

На кінець 2000р. фінансове становище підприємства суттєво погіршилось в наслідок різких змін умов ринку та помилок керівництва підприємства в виборі економічних стратегій та рішень. За цей період збільшились вкладення в нематеріальні активи на 1,7 тис. грн. Зріст амортизаційного фонду обумовив зниження вартості основних фондів на 11940 тис грн. Проведенні аналітичні маркетингові роботи показали необхідність переорієнтації виробництва на випуск нових товарів, тому частину недоамортизованих фондів було продано. На мій погляд, перепрофілювання підприємства необхідно було проводити шляхом передачі непотрібних фондів в оренду та лізинг, що б забезпечувало прибуток підприємству, а нове обладнання купувати за рахунок прибутку. Цього року підприємство не здійснювало фінансових інвестицій. Дещо скоротились обсяги запасів (на 183,7 тис. грн.), однак скорочення витрат на збут продукції на 1187,2 тис. грн. збільшило обсяги запасів готової продукції та товарів на 94 тис. грн. та 3,2 тис. грн., що в свою чергу зменшило реалізацію. Значення коефіцієнта поточної ліквідності на рівні 4,098 свідчить про значний обсяг вільних оборотних засобів, що можливо й не приймає участі в діяльності фірми й являє собою мертвий капітал, в той час коли підприємство користується короткостроковими кредитами. Тому необхідно скоротити оборотні активи шляхом зменшення дебіторської заборгованості, якщо вона суттєво не впливає на рівень реалізаційного прибутку, вкладати кошти в процес виробництва та реалізації продукції, вкладати кошти в довгострокові фінансові інвестиції. Коефіцієнт термінової ліквідності склав 1,252, що свідчить про те, що скоріш за все надлишок коштів був вкладений в мало ліквідні та неліквідні активи. Коефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює 0,283, що приблизно відповідає нормі 0,2 - 0,25. Чистий робочий капітал дорівнює 4452,1 тис. грн.

Основні фактори, які підвищують ліквідність і, отже, фінансову стійкість підпри-ємства:

-- максимальне обмеження вкладень капіталу у важко ліквідні і недопущення вкладень у неліквідні активи;

-- наявність «чистих» активів (у вигляді грошових кош-тів, цінних паперів, які можуть бути перетворені на гроші негайно) у розмірі, достатньому для покриття фінансових зобов'язань, строки сплати за якими настали або настають у найближчий час;

-- залучення у господарський обіг позикових коштів на максимально тривалі терміни.

3.2. Рекомендовані заходи щодо підвищення ділової активності підприємства.

Ділова активність підприємства вимірюється такими показниками:

· коефіцієнтом оборотності активів;

· коефіцієнтом оборотності дебіторської заборгованості;

· коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості;

· коефіцієнтом оборотності запасів;

Аналізуючи ділову активність підприємства за 1998р. можна зауважити, що швидкість перетворення оборотних активів в грошові кошти складає 129 днів, тобто 3 рази на рік здійснюється повний цикл виробництва та обігу , або кожна одиниця активів підприємства принесла 2,84 грн. прибутку. Будь-яке підприємство намагається прискорити оборот активів та отримувати більше прибутку на інвестовані активи. Для цього необхідно організувати раціональну та ефективну експлуатацію нематеріальних, необоротних та оборотних активів підприємства, налагодити систему збуту виробленої продукції. На кінець 98р. виробничі запаси склали 3143,3 тис. грн. Значний обсяг виробленої продукції (1084 тис. грн.) залишився не реалізованим, що призвело до необхідності витрат на зберігання продукції в товарному вигляді. Дебіторська заборгованість за товари склала 1011,6 тис грн., інша поточна дебіторська заборгованість 1105,7 тис грн. За цим коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості дорівнює 10,38, або підприємству необхідно чекати сплати відвантаженої продукції 36 днів. Кредиторська заборгованість товариства на кінець 98р. - 3522 тис грн., а період оборотності становить 60 днів. Таким чином, підприємству, щоб сплатити вчасно кредиторську заборгованість необхідно або продавати активи, або чекати сплати дебіторської заборгованості, але ж такі умови можуть не задовольнити кредиторів. Коефіцієнт оборотності запасів становить 6,82, тобто кожна гривня виробничих та товарних запасів приносила 6,82 грн. для покриття витрат на виробництво готової продукції.

1999р. для підприємства відзначився такими значеннями показників:коефіцієнт оборотності активів - 1,903; коефіцієнтом оборотності дебіторської заборгованості - 10,703; коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості - 7,184; коефіцієнтом оборотності запасів - 6,124. З огляду на це, слід зауважити, що оборотність активів значно впала з 2,84 до 1,903, тобто знизилась ефективність використання існуючих активів підприємства, внаслідок легковажного та м'якого управління, порушень в виробничому процесі (збільшилась довжина виробничого процесу та процесу реалізації продукції до 2 циклів на рік.). Середньорічна вартість активів підприємства становить 17815,3 тис грн. та приносить виторг 38533,4 тис грн. За минулий період середньорічна вартість активів складала лише 10167,7 тис. грн., але ж виторг за таких умов - 32799,3 тис. грн. Тобто, хоча виторг й збільшився, але ж сукупна ефективність використання основних фондів знизилась. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості збільшився з 10,383 до 10,703, тобто значення середньорічної дебіторської заборгованості збільшилось на 441,4 тис. грн., виторг на 5734,1 тис грн. Таким чином, 11 раз на рік рахунки покупців перетворювались на грошові кошти. Період інкасації дебіторської заборгованості склав 35 днів. Проаналізувавши кредиторську заборгованість, можна сказати, що строк оборотності заборгованості становить 51 день. Для кредиторів зменшення строку повернення їм грошей з 60 днів до 51 дня є дуже важливим. В загалі, якщо строк кредиторської заборгованості незначно перевищує період інкасації дебіторської заборгованості це вказує на вміння утримувати свої борги довше ніж кредитувати своїх боржників. Але важливо, щоб це не заважало платоспроможності підприємства. Значення коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості на рівні 7,184 перевищило цей показник за минулий період на 1,1 %, тобто у підприємства існують можливості прискорення оборотності кредиторської заборгованості за рахунок зменшення суми середньорічної кредиторської заборгованості на 360,85 тис. грн. та збільшення собівартості продукції. Але зростання собівартості продукції може в свою чергу визвати падіння обсягу реалізованої продукції, якщо це зростання не відбувається за рахунок прибутку. Найчастіше збільшення собівартості відбувається не за бажанням керівництва товариства, а за умов збільшення витрат на його виробництво та на купівлю товарно-матеріальних запасів. Тоді необхідним кроком є розробка заходів, щодо зменшення собівартості продукції. Якщо підприємство має можливість не залучати надмірний позичковий капітал, то можна обмежитись своїми оборотними коштами. Підприємство має чистий робочий капітал в розмірі 5051,2тис. грн., тому існує явна можливість прискорення оборотності кредиторської заборгованості. Коефіцієнт оборотності запасів характеризує швидкість реалізації запасів. ВАТ “Даріна” має надмірні залишки запасів, що представляє собою неробочий капітал, капітал що не приносить прибуток, тому необхідно знизити їх до рівня страхового запасу. Але підприємство збільшило обсяги запасів на 565,35 тис. грн., враховуючи збільшення парку основних фондів. Тому оборотність запасів знизилась порівняно з попереднім періодом на 15%. Збільшився відповідно й період обороту запасів з 54 днів до 60 днів. Таким чином підприємство безоплатно кредитує своїх покупців та залучає позичкові кошти для забезпечення нормального ходу виробничого процесу, замість вкладання цих коштів в становлення товариства.

Показники фінансового становища 2000р. показують подальшу нездатність керівництва належно оцінити ситуацію, та аналізувати залежність процесів виробництва та реалізації продукції. Значення коефіцієнтів оборотності запасів, дебіторської заборгованості падають і відповідно збільшується довжина одного обороту (див. Табл. 2). Ситуація дещо змінилась з показником оборотності кредиторської заборгованості. Намітилась тенденція до прискорення оборотності кредиторської заборгованості. Залучення позичкових активів зменшилось на 1042,5 тис. грн.,що є позитивним моментом. Собівартість реалізованої продукції зменшилась на 710,2 тис грн. Однак коефіцієнт кредиторської заборгованості становить 10,384 з періодом погашення 36 днів. Порівнюючи коефіцієнти дебіторської та кредиторської заборгованості, слід зауважити, що період інкасації дебіторської заборгованості становить 41 день, а кредиторської заборгованості 36 днів. Це свідчить про те, що підприємство має стійку платоспроможність та не залежить від дебіторів.

Підвищення швидкості обороту активів може бути забезпечене за допомогою збільшення обсягу реалізації при збереженні активів на постійному рівні, чи ж при зменшенні активів. Наприклад, товариство може знизити матеріально-виробничі запаси, підвищення продуктивності праці, прискорити темпи оплати дебіторської заборгованості, виявити і ліквідувати не використовувані основні засоби, використовувати кошти, отримані в результаті перерахованих вище дій для погашення боргу, викупу своїх акцій.

3.3. Заходи, що направлені на підвищення показників доходності підприємства.

Найпоширенішими показниками доходності діяльності підприємства є:

· рентабельність продажу;

· рентабельність активів;

· рентабельність власного капіталу;

· рентабельність загального капіталу;

· фондовіддача;

Прибуток підприємства - це мета його функціонування. Весь виробничий та реалізаційний механізм підприємства спрямований на отримання прибутку. Причому, чим коректніше, синхронізованіше та ефективніше налагоджена система, тим більший прибуток може одержати підприємство. Хоча не слід нехтувати можливостями держави впливати на розмір чистого прибутку від господарської діяльності підприємства та загальні умови функціонування підприємства в “ринковій” економіці. Крім того є такі фактори ринку як загальний соціально-економічний рівень життя населення, що обумовлює несталість попиту та пропозиції, діяльність партнерів та конкурентних організацій. Мета аналізу доходності підприємства й полягає в організації злагодженого ефективного механізму отримання найбільшого фінансового результату від господарської діяльності в Україні.

Рентабельність активів товариства на кінець 1998р.становила 0,172, тобто на кожну гривню, вкладену в активи, підприємство має 17,2 коп. чистого прибутку. Цей результат доволі низький, однак це результат за перший рік праці підприємства на ринку України. Показник рентабельності можна знизити за рахунок зменшення собівартості виробництва та реалізації продукції, що б при незмінній ціні забезпечило отримання більшого прибутку. Інший шлях підвищення рентабельності активів - це зменшення обсягу активів на засоби й кошти, що не залучені в виробничий та реалізаційний процес. Рентабельність продажу показує скільки грн. чистого прибутку на 1 грн. продажу залишається підприємству, після виключення з виторгу податків й витрат на виробництво та реалізацію. Таким чином, підприємство отримує 6,1 коп. з кожної гривні продажу. Збільшення рентабельності реалізації може бути досягнуто зменшенням витрат, ростом цін на реалізовану продукцію.

Собівартість, наприклад, може бути знижена за рахунок використання більш дешевої сировини й матеріалів, за рахунок зміни системи обліку запасів, автоматизації виробництва з метою збільшення продуктивності праці, скорочення умовно-постійних витрат (витрати на рекламу, науково-дослідницькі розробки, витрати на вдосконалення системи управління). Рентабельність власного капіталу 1998р. показала, що кожна одиниця власного капіталу заробила 27,4 коп. чистого прибутку. . У показнику чистого прибутку знаходять відображення дії підприємців і податкових органів по врегулюванню результату діяльності компанії: у сприятливі для компанії роки відрахування зростають, у період же зниження ділової активності вони зменшуються. Тому важливим для цього показника є стабільність значення. Відношення чистого прибутку до середньорічної вартості основних засобів товариства показує, що кожна гривня необоротних активів заробила 40,2 коп. прибутку підприємства. Покращення експлуатації обладнання, недопущення простоїв, своєчасні ремонтні роботи зумовлюють підвищення продуктивності устаткування, прибутковість діяльності. Крім того, в виробничому процесі будуть застосовані надлишки товарно-матеріальних запасів та почнуть приносити прибуток.

Рентабельність активів за 1999р. дещо підвищилась за рахунок поповнення парку основних засобів, що спричинило зростання чистого прибутку підприємства на 1946,5 тис. грн., тому за цей період підприємство отримало 20,7 коп. за кожну гривню вкладених активів. Підприємство повинно намагатись не зменшувати цей показник в майбутніх періодах. Оцінюючи показник рентабельності продажу, треба зауважити на зростанні показника чистого прибутку до 10,9 коп. на кожну гривню реалізованої продукції. Результат, підвищення рентабельності, обумовлені збільшенням обсягів реалізації продукції на 5037,1 тис. грн. та підвищенням активності збутових організацій. Рентабельність власного капіталу дорівнює 0,276, хоча в минулому періоді це значення становило 0,274, тобто власний капітал збільшився та зросли прибутки . Показник фондовіддачі на рівні 3,089 грн. на кожну гривню основних засобів свідчить про необхідність збільшити інтенсивність та інші показники ефективності використання необоротних активів підприємства, та позбутися зайвих оборотних активів.

Протягом 2000р. рішення керівництва підприємства значно погіршили показники рентабельності. Рентабельність продажу впала до рівня прибутковості 0,054 грн. на кожну гривню реалізованої продукції, тому як реалізація впала на 7355,4 тис. грн. Падіння реалізації можливо пояснити насиченням ринку аналогічними товарами конкурентів, падінням якості продукції, підвищенням ціни реалізації, економією на витратах на збут. Рентабельність активів склала лише 0,076, коли як в 1998р. ее значення сягало 0,172, а в 99р. - 0,207. Рентабельність власного капіталу позначилось на рівні 0,087, коли як в 1998р. цей показник сягав 0,274. Рентабельність загального капіталу становила 12,3%, тобто 12,3 коп. на кожну гривню вартості основних засобів. Знизився показник фондовіддачі до рівня 2, 292 грн. чистої реалізації на одну грн. середньорічної вартості основних засобів.

Висновок

Досліджуючи діяльність фірми за 1998 - 2000 рік, на підставі даних звітності (додаток №№1-4) можливо представити реальну картину фінансового стану підприємства і її зміна протягом аналізованих періодів.

Проаналізувавши зміну фінансового стану фірми протягом 1998 - 2000рр. робимо висновок про нестійкий баланс, тобто валюта балансу коливається в залежності від умов ринку дуже часто, що потребує всебічного контролю над виробничо-господарською діяльністю ЗАТ та постійного аналізу можливих результатів від кожного кроку керівництва. Це потребує додаткових витрат на організацію служби маркетингу, планового відділу, однак, ці витрати будуть виправданими. У цілому, спостерігається доволі стійке фінансове становище підприємства, що підтверджується показниками ліквідності та фінансової незалежності. Таким чином підприємство фінансує від 63% до 89% свою діяльність за рахунок власного капіталу. Нажаль, в Україні ще неможливе користування привілеями залучання позичкового капіталу з причин дороговізни останнього, тому показник фінансового левіріджу не є актуальним критерієм оцінки структури капіталу. Ліквідність підприємства на досить високому рівні, однак вона в більшості досягнута й шляхом накопичення мало ліквідних та неліквідних активів. Необхідно переглянути структуру активів підприємства та сформувати її з грошових коштів на розрахунках і в касі, фінансових вкладень у короткотермінові цінні папери, готової продукції та товарів, всіх видів дебіторської заборгованості (за винятком безнадійної), з незначних запасів матеріальних цінностей та довгострокових фінансових вкладень. Однак, слід зауважити на строках реалізації дебіторської заборгованості. Період інкасації протягом 98-00рр. зростав з 35 до 41 дня, однак, це не спричиняло критичної ситуації з платоспроможністю. Період кредиторської заборгованості становив на кінець 98р. 60 днів, а вже в 2000р. лише 36 днів. Підприємство завжди мало можливість сплатити по своїх поточних зобов'язаннях: сума чистого робочого капіталу на 98р. склала 2310 тис. грн., а на кінець 2000р - 4452,1 тис. грн. Підприємству необхідно застосовувати методи прискорення оборотності запасів, кредиторської та дебіторської заборгованості.

Проблемою підприємства є рентабельність його діяльності. В цілому показники доходності підприємства на низькому рівні та потребують негайних заходів щодо підвищення рівня чистої реалізації, чистого прибутку. Прибуток за 98р. склав 1744,8 тис. грн., за 99р. 3691,3 тис грн., а в 2000р. 1419,7 тис. грн. Однак, за цих умов акціонери підприємства завжди отримували дивіденди, а частину прибутку було реінвестовано. Дуже важливою умовою успішної діяльності підприємства є зважена ресурсна політика, планування та оптимізація процесу виробництва, обґрунтованість зменшення та збільшення витрат на збут.

У ринкових відносинах найважливіше місце завжди займала держава, як регулятор економічних відносин. Багатьом підприємствам України було б набагато легше організовувати свою діяльність, та досягати економічних успіхів за умов існування чітких, однозначних та прозорих механізмів державного регулювання. Прийняття нового цивільного й податкового кодексу, що б відповідали реальним факторам економічних відносин на Україні дали б змогу прозоро працювати численним підприємствам України.

Заключення

Проблеми фінансового оздоровлення й ефективного управління фінансо-вою стійкістю стоять перед будь-яким підприємством і потребують оператив-ного розв'язання. Для цього слід застосувати систему показників визначення фінансової сталості підприємства з урахуванням індивідуальних особливостей діяльності підприємств. Такий підхід має ґрунтуватися на об'єктивних закономірностях функціонування й розвитку економічних систем, враховувати вплив зовнішніх і внутрішніх факторів.

Методика аналізу фінансового стану підприємства застосовує прийоми горизонтального, вертикального, порівняльного та факторного аналізу, методи аналізу фінансових коефіцієнтів. Вони дозволяють виявити найважливіші характеристики балансу: оцінка вартості майна, оцінка співвідношення іммобілізованих та мобільних ресурсів, власного та позичкового капіталу; аналіз змін в структурі активів й пасивів; оцінка ліквідності й платоспроможності; здійснити оцінку кредитоспроможності підприємства, фінансової стійкості.

На підставі методів горизонтального аналізу та методу аналізу фінансових коефіцієнтів було оцінено діяльність підприємства за даними фінансової звітності за 1998р. - 2000р. та розроблені заходи щодо підвищення фінансової стійкості підприємства. Фінансова стійкість підприємства була признана нормальною. Підприємство має можливості за рахунок ліквідних активів перекрити поточну кредиторську заборгованість. Однак, основною проблемою підприємства є доволі низький рівень оборотності активів, дебіторської та кредиторської заборгованості, та низька доходність процесів виробництва та реалізації продукції.

Особливості фінансового стану ук-раїнських підприємств полягають у тому, що вони як правило, не включені в систему заставних зобов'язань щодо власного майна; організаційно й психологічно не підготовлені до ринкових відносин внаслідок зручної залежності від бюджетного фінансування різних рівнів; не володіють практикою маркетингу і не ведуть маркетингових до-сліджень; не здатні швидко перебудуватись на випуск нових видів продукції чи послуг; їх адміністрація слабо воло-діє економічним мисленням, без якого неможливо досягти успіху в ринковому господарюванні; їх основні виробничі фонди і технології далеко не завжди відповіда-ють сучасним вимогам і навіть при досить низьких фінансових витратах підприємства не можуть швидко перебудувати організацію і технологію виробництва стосовно вимог ринку.

Трансформація народного господарства України в економіку відкритого типу створює для підприємств зовсім нові умови, принципово інше зовнішнє середовище. До цих умов, які постійно змінюються, треба пристосовуватися, адаптувати усі системи підприємства, перетворити їх так, щоб із основної ланки планової економіки підприємство перетворилося у незалежний економіч-ний суб'єкт управління й господарювання, який ефективно функціонує і розвивається в умовах ринку. У цих умовах своєчасним і необхідним є розробка як стратегії забезпечен-ня підприємства фінансовими та іншими ресурсами, так і ефективної системи управління стійкістю його фінансового середовища. Вирішення питань вибо-ру економічної стратегії розвитку в умовах переходу до ринку для вітчизняних підприємств є новими завданнями управління.

Джерела та література

1. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку №№ 2,3, затверджені наказами Міністерства фінансів України.

2. Анализ финансового состояния предприятия.//Новая бухгалтерия ч.3: спец. приложение к еженед. Д-т- К-т.

3. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учеб. пособ. 3-е изд. перераб. и допол. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 417 с.

4. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: как управлять капиталом? - М.: Финансы и статистика, 1995. - 384с.

5. Бланк И.А. Основи финансового менеджмента. Т 1. - К.:МП «ИТЕМ», СП «АДЕФ» - УКРАИНА», . 1999. - 527с.

6. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. - К.: Знання - Прес, 2000. - 205с.

7. Калина А.В. Современный экономический анализ и прогнозирование: Учеб.- метод. пособие. - К.: МАУП, 1998. - 272с.

8. Кондратьєв О.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники // Фінанси України, 1996. - № 11 - с 44-52.

9. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз Діяльності підприємства: Навч. посіб. К.: Знання, 2000. - 378с.

10. Крутик А.Б., Хайкин М.Н. Основы финансовой деятельности предприятия:Учеб. пособ.- Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. - 446с.

11. Любушкин Н.П.Анализ финансово-экономической деятельности предприятия:Учеб. пособ. Для ВУЗов - М.: ЮНИТИ, 1999. - 471с.

12. Плиса В.Й. Зміцнення фінансової сталості підприємства. // Фінанси України, 1998. - № 5 - с86.

13. Плиса В.Й. Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства.// Фінанси України, 1999. - №11 - с36-41

14. Поліщук Н.В. Методи аналізу діяльності підприємства.// Фінанси України, 2001. -№ 1 - с61-66.

15. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособ. для ВУЗов. - Минск: Новое знание, 2000. - 688с.

16. Свєшнікова М.С. Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства.// Фінанси України, 2000. - №11- с148-151

17. Финансовый менеджмент: теория и практика./ ред. Е.С. Стояновой. - М.: Финансы и статистика, 1999 - 656с.

18. Хелферт Э. Техника финансового анализа / Пер. с англ. под ред. Л.П. Белых. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. - 663с.

19. Шеремет А.Д. Сайфулин Р.С. Финансы предприятий: Учеб. пособ. для ВУЗов. - М.:Инфра - М, 1999. - 342с.

20. Чуй І.П. Фінансовий стан підприємства і механізм його стабілізації.// Фінанси України,1999. - №11 с31-35