Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів
Ефективність використання виробничих фондів як важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві. Визначення ефективності використання виробничих фондів підприємства. Заходи щодо підвищення ефективності використання виробничих фондів.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.11.2008 |
| Размер файла | 123,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Вихідні дані для курсової роботи
В - 39
|
№ |
Показники |
Одиниці виміру |
Значення показників |
|
1233а455а5в5в66а77а7в7в88а8в91011121313а1414а1516 |
Проектна потужність підприємстваОбсяг реалізації продукціїПервісна вартість ОВФЗ них активна частинаЗалишкова вартість ОВФВикористання ОВФ:в першу змінув другу змінув третю змінуЧисельність працівниківЗ них робітниківПрацювало працівників:в першу змінув другу змінув третю змінуКорисний фонд робочого використання ОВФ:за планомфактичноТривалість зміниВнутрішньо змінні втрати робочого часуРічний знос ОВФВибуло ОВФПоступило ОВФіз них новихСобівартість продукціїв т. ч. матеріальні витратиВитрати на утримання і експлуатацію ОВФЗбільшення витрат продукції у плановому році |
млн. грн.млн. грн.млн. грн.млн. грн.млн. грн.млн. грн.млн. грн.млн. грн.чол.чол.чол.чол.чол.дніднігод.год.%млн. грн.млн. грн.млн. грн.млн. грн.млн. грн.% від собівартостівідсотків |
10,009,606,004,104,405,504,402,004003401801804021817081,78,80,420,400,357,015,0116,710,0 |
ЗМІСТ
Вступ
1. Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів - важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві
1.1. Кошти на основні виробничі фонди
1.2. Ефективність використання основних виробничих фондів: шляхи та значення
1.3. Показники ефективності використання основних виробничих фондів
2. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства
3. Заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства
3.1. Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів в часі
3.1.1. Підвищення ефективності використання річного робочого часу
3.1.2. Підвищення ефективності використання внутрішньо змінного часу
3.1.3. Підвищення ефективності збільшення змінності використання основних виробничих фондів
3.1.4. Підвищення ефективності використання календарного часу
3.2. Аналіз одержаних результатів
3.3. Вплив підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Перш ніж приступити до написання курсової роботи, надзвичайно важливим є обґрунтування доцільності запровадження заходів щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів в часі і його впливі на господарську діяльність підприємства в умовах ринкової економіки.
Підприємства є важливою ланкою народного господарства країни, від результатів яких залежить економічний розвиток держави. А оскільки в умовах ринкових відносин підприємство функціонує на засадах самоокупності самофінансування, то воно, насамперед, зацікавлене у підвищенні ефективності виробництва, а отже і збільшенні продуктивності.
Вирішальну роль у вирішенні цього завдання відіграє підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, які визначають рівень матеріально-технічної бази підприємства, яка значною мірою визначає обсяги виробництва продукції на підприємстві. Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. А тому, саме на базі зростання основних фондів, збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємства, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшує умови праці, тощо.
В умовах ринкової економіки ефективність виробництва на підприємстві нерозривно пов'язана із проблемою економії всіх видів ресурсів, серед яких важливе місце належить основним виробничим фондам, підвищення ефективності використання яких певною мірою визначають основні виробничі можливості підприємства. В свою чергу останні значною мірою впливають на обсяг виробництва продукції на підприємстві, від величини якого залежить ступінь задоволення потреб населення на ринку в тій чи іншій продукції.
Однак кількість продукції, що виробляється підприємством, або обсяг виконаних робіт залежить не тільки від забезпечення підприємства основними виробничими фондами, але і від того, наскільки основні виробничі фонди використовуються. Таким чином, підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства знаходить свій вираз у збільшенні обсягу виробництва продукції, підвищенні продуктивності праці.
Окрім того, поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлено тим, що значна частина втрат, які утворюють собівартість продукції, пов'язана з використанням основних виробничих фондів. Тому поліпшення використання основних виробничих фондів забезпечує зменшення витрат на експлуатацію обладнання у собівартості продукції. Зменшення цих витрат відбувається за рахунок зменшення умовно-постійної частини у витратах на утримання та експлуатацію основних виробничих фондів - амортизаційних відрахувань, величина яких є постійною і не залежить від обсягу виробництва продукції, тобто чим більші обсяги робіт виконуються основними фондами, тим менша питома вага амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції (робіт). Це призводить до зменшення собівартості одиниці продукції і до збільшення прибутку підприємства.
Також поліпшення використання основних фондів зменшує потреби підприємства у капітальних вкладеннях для розвитку матеріально-технічної бази підприємства з метою збільшення обсягу виробництва продукції, тобто поліпшення використання основних виробничих фондів забезпечує економію капітальних вкладень підприємства.
Отже, в умовах ринкової економіки, відтворення основних виробничих фондів підприємства здійснюють за рахунок власних або позичених коштів, поліпшення використання цих фондів є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві і на цій основі - забезпечення стабілізації виробництва.
В даній курсовій роботі передбачено впровадження заходів щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, зокрема підвищення ефективності використання річного робочого часу, підвищення ефективності збільшення змінності використання основних виробничих фондів та підвищення ефективності використання календарного часу. Запровадження цих заходів має на меті підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства, що в свою чергу призведе до поліпшення результатів його господарської діяльності.
При написанні курсової роботи використана література з різноманітних джерел, перелік якої подається у списку використаної літератури.
1. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ - ВАЖЛИВИЙ РЕЗЕРВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ
1.1. Поняття про основні виробничі фонди
Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) на підприємстві можливе лише в процесі взаємодії праці людини та нових засобів виробництва. Проте засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не можна ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено двома обставинами. По-перше, елементи засобів виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їхнього безпосереднього використання у виробничому процесі. По-друге, виробничі фонди, на відміну від засобів в виробництва є виключно вартісною економічною категорією.
Отже, основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їхня вартість переноситься на вартість продукції, що виробляється частинами, в міру спрацювання. Вони визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах розвитку. Зростання й удосконалювання засобів праці забезпечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу.
Економічне значення основних виробничих фондів полягає в тому, що вони є мірилом розвитку процесів праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних виробничих фондів збільшуються економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці, тощо.
Для проведення визначення загального обсягу основних фондів, їхньої динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період використовуються облік та оцінка основних виробничих фондів.
Облік основних фондів у натуральному виразі проводиться для визначення кількості нових видів основних фондів і виробничої потужності підприємства. Оцінка основних фондів підприємства є грошовим вираженням їхньої вартості. Основні фонди підприємства оцінюються: залежно від моменту проведення оцінка - за первісною та відносною вартістю, залежно від основних фондів - за повною або залишковою вартістю.
Необхідною умовою правильного обліку й планування відтворення основних фондів підприємств є їхня класифікація. За своїм призначенням та натурально-речовим характером основні фонди народного господарства поділяються на такі групи: земельна ділянка, корінне поліпшення земельної ділянки, будівлі, споруди і пре завальні пристрої, машини та обладнання (силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання, інші машини та обладнання), транспортні засоби, інструмент, інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, інші фонди.
Оскільки елементи основних фондів відіграють показову роль у процесі виробництва, велике значення має поділ на дві частини: активну, яка безпосередньо бере участь у виробничому процесі і завдяки цьому забезпечує належний обсяг та якість продукції, і пасивну, що створює умови для збільшення процесу виробництва. До активної частини основних фондів відносять переважно робочі машини й устаткування, інструменти та інше.
В залежності від цільового призначення основні фонди поділяються на такі групи: основні виробничі фонди певного призначення, основні виробничі фонди інших галузей народного господарства (промисловості, будівництва, торгівлі і т. д.), основні виробничі фонди (фонди житлово-комунального господарства, культури, спорту).
На ефективність виробництва підприємства суттєво впливає тільки розмір основних виробничих фондів, але і їх структура.
1.2. Ефективність використання основних виробничих фондів: шляхи та значення
Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів того чи іншого підприємства є зростання обсягу продукції. Кількість виробленої продукції за наявного розміру виробничого апарату продуктивної роботи машини та устаткування протягом доби, місяця або року, тобто від їхнього екстенсивного завантаження, а з іншого - від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, цю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо поліпшення використання основних фондів підприємства можна уявно поділити на дві групи: 1) збільшення екстенсивного завантаження; 2) підвищення інтенсивного навантаження.
Поліпшення використання основних виробничих фондів має народногосподарське значення. Підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів знаходить свій вираз у збільшенні виробництва валової продукції, в рості продуктивності праці і фондовіддачі, зниженні собівартості продукції. Поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлено тим, що значна частина витрат, які утворюють собівартість продукції (робіт), пов'язана з використанням основних виробничих фондів. Так, у собівартості продукції витрати на експлуатацію обладнання становлять біля 20%, транспортні витрати 10-12%.
Поліпшення використання основних виробничих фондів забезпечує зменшення витрат на експлуатацію обладнання в собівартості робіт (продукції). Зменшення цих витрат проходить за рахунок зменшення постійної величини (амортизації відрахувань) у витратах на експлуатацію обладнання - амортизації, величина якої є постійною і не залежить від обсягу виробництва продукції, тобто чим більші обсяги робіт виконуються основними виробничими фондами, тим меншою є доля амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції (робіт).
Крім того, від стану використання основних виробничих фондів, залежить обсяг виробленої продукції, рівень продуктивності праці, тривалість виконання робіт, які в свою чергу є важливими резервами зниження собівартості продукції, підвищення ефективності виробництва тощо.
Поліпшення використання основних виробничих фондів зменшує потребу підприємства у капітальних вкладеннях для розвитку матеріально-технічної бази та зменшує витрати від морального зносу. Таким чином, в умовах ринкової економіки, коли відтворення основних виробничих фондів здійснюється за рахунок власних або позичкових коштів, поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві.
Отже, розрізняють екстенсивний та інтенсивний шляхи підвищення ефективності використання основних фондів. Однак треба наголосити на двох важливих обставинах. По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності не є такими обмеженими. По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, є підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко окупаються за рахунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економічного ефекту.
Великим резервом збільшення продуктивності роботи виробничого устаткування є максимально можливе скорочення його простоїв. Простої спричиняються: неузгодженістю пропускної спроможності окремих цехів і дільниць; незадовільною організацією технічного обслуговування та ремонту устаткування; браком робітників тих чи інших професій; перебоями в постачанні сировини і т. д.
Для підприємств ряду галузей індустрії, і передусім машинобудування, надзвичайної гостроти набула проблема підвищення коефіцієнта змінності роботи виробничого устаткування. В Україні цей показник нині є невиправдано низьким і свідчить про наявність достатньо великих резервів ліпшого використання знарядь праці.
Значному поліпшенню екстенсивного використання засобів праці сприяє зниження частки недіючого устаткування, які на промислових підприємствах України є дуже значною, а також виведення з експлуатації зайвого й неефективно використовуваного устаткування та організація завдяки цьому повноцінної двозмінної роботи. За існуючими розрахунками, здійснення таких заходів дало можливість підвищити фондовіддачу на підприємствах різних галузей промисловості та народного господарства на 10-15 і більше відсотків.
Вирішальне значення для підвищення рівня інтенсивного використання активних фондів має своєчасна заміна та модернізація фізично спрацьованого й технічно застарілого устаткування. Для підтримування порівняно високого технічного рівня виробництва на підприємствах треба щорічно замінювати 4-6% і модернізувати 6-8% діючого парку машин, устаткування.
До важливих факторів, що зумовлюють зростання продуктивності устаткування за одиницю часу, належать також запровадження нових технологій, інтенсифікація виробничих процесів. Підприємствам різних галузей властиві специфічні способи інтенсифікації технологій виготовлення продукції, виконання робіт або надання виробничих послуг (наприклад, застосування киснево-конвекторної виплавки сталі в чорній металургії). Значного підвищення інтенсивного навантаження устаткування на підприємствах можна досягти завдяки застосуванню прогресивних форм і методів організації виробництва, що уможливлюють використання високопродуктивного автоматизованого устаткування. За свідченням спеціальних досліджень, на підприємствах машинобудування виготовлення конструктивно й технологічно однорідних деталей на потокових лініях забезпечує підвищення навантаження на устаткування на 20-30%.
Досить істотні резерви поліпшеного екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів можна реалізувати з допомогою освоєння у стислі строки проектних показників, введення в дію нових технологічних агрегатів, ліній, устаткування. За даними вибіркового спостереження середній період освоєння виробничих об'єктів становить 5-6 років.
1.3. Показники ефективності використання основних виробничих фондів
Забезпечення нових темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва за умови інтенсифікації відтворення та поліпшеного використання діючих основних виробничих фондів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого - дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і промисловість.
Отже, ефективність виробництва на підприємстві в значній мірі визначається рівнем повного і раціонального використання основних фондів, який визначається певною системою показників. Основні показники ефективного використання основних фондів об'єднують в такі групи: показники екстенсивного використання основних фондів, які відображають рівень використання за потужністю, показники інтегрального використання основних фондів, що враховують сукупність як екстенсивних, так і інтенсивних факторів та узагальнюючі показники, що характеризують різноманітні аспекти використання основних фондів в цілому по підприємству.
До показників екстенсивного використання основних виробничих фондів відносяться: коефіцієнт екстенсивного використання устаткування, коефіцієнт змінності роботи обладнання, коефіцієнт завантаженості обладнанням.
Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (Кекст) визначається як відношення фактичного числа відпрацьованих годин обладнання (tp.b) до нормового (tн.b)
Кекст = tp.b/ tн.b (1.1)
Коефіцієнт змінності характеризує кількість змін роботи основних виробничих фондів на добу. Визначається як відношення балансової вартості основних виробничих фондів, що використовувались у різні зміни доби до балансової вартості основних виробничих фондів підприємства:
(1.2)
Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (Кінт) визначається як відношення фактичної продуктивності обладнання (Пф) до нормативної (Пн):
Кінт = Пф/Пн (1.3)
Коефіцієнт інтегрального використання обладнання визначається як добуток коефіцієнта екстенсивного і інтенсивного використання обладнання.
Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується також системою узагальнюючих показників, до яких відноситься фондовіддача, фондоємність продукції, коефіцієнт віддачі, коефіцієнт віддачі споживчих основних фондів, коефіцієнт віддачі спожитих основних фондів, рентабельність основних виробничих фондів і т. д.
Фондовіддача характеризується обсягом продукції, що виробляється на одну гривню основних виробничих фондів і визначається як відношення обсягів виконання робіт (виготовлення продукції) до балансової вартості основних виробничих фондів
Фв = О/Бв (1.4)
На величину фондовіддачі в значній мірі впливає структура виконаних робіт і в першу чергу їх матеріаломісткість робіт на рівень фондовіддачі основних виробничих фондів замість обсягів робіт у відповідних цілях використовуються обсяги чистої продукції, тобто обсяги новоствореної на підприємстві вартості.
Трудоємкість продукції характеризується вартістю основних виробничих фондів, що приходиться на одну гривню продукції. Чим більша трудоємкість продукції, тим менш ефективніше використовуються основні виробничі фонди.
Коефіцієнт віддачі спожитих основних виробничих фондів визначається відношенням вартості валової продукції до річної суми амортизаційних відрахувань, тобто він характеризує ефективність використання основних фондів із врахуванням їх оборотності:
Кв.с. = О/Лр (1.5)
Рентабельність основних виробничих фондів (Р) характеризує величину прибутку, що припадає на одну гривню основних фондів і визначається як відношення прибутку (П) до вартості фондів (Бв):
Р = П/Бв (1.6)
Окрім перерахованих, існують і інші показники використання основних виробничих фондів, в тому числі показники наявності, руху, стану фондів, віку, структури, забезпеченості підприємства основними виробничими фондами і т. д.
2. ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Показники наявності та стану основних виробничих фондів підприємства
До складу цієї системи показників входять наступні показники:
1. Наявність основних виробничих фондів (на початку року, кінець року, за рік).
Наявність основних виробничих фондів на початок року характеризує первісна вартість основних виробничих фондів на початок року (Пв):
Пвn = 6 млн. грн.
Наявність основних виробничих фондів на кінець року визначається із врахуванням величини основних виробничих фондів, які вибули і поступили на підприємство протягом року (Пвк):
Пвк = 6-0,42+0,40=5,98 млн. грн.
Наявність основних виробничих фондів за рік:
Отже, на початок року на підприємстві знаходилось 6 млн. грн. основних виробничих фондів, на кінець року - 5,98 млн. грн. і в середньому за рік - 5,99 млн. грн.
2. Технологічна структура основних виробничих фондів: не передбачає визначення долі активної і пасивної частини основних виробничих фондів у їх загальній величині.
Отже, частка основної частини становить:
,
де - балансова вартість на початок року
або .
Звідси випливає, що на підприємстві 68,3% займає активна частина основних виробничих фондів (тобто, що приймає безпосередньо у створенні продукції) і 31,7% - пасивна (створює сприятливі умови для проекту виробництва і безпосередньо діє на результати праці).
3. Коефіцієнт зносу - як економічна категорія характеризує ступінь зносу основних фондів і визначається як (Кзн):
, (2.2)
де Пв - первісна вартість основних фондів на початок року;
Зв - залишкова вартість основних фондів
або 27%
Отже, на підприємстві 27% основних фондів є зношеними. А ефективність виробництва на підприємстві буде тим вищою, чим меншим буде ступінь зносу основних фондів.
4. Коефіцієнт придатності - як економічна категорія характеризує долю незначної (придатної для використання) частини основних фондів у Рк загальній структурі (Кпр):
або Кпр = 1-Кзн (2.3)
Отже, 7,3% основних фондів підприємства є незначними: чим більшою буде частка цих фондів на підприємстві, тим більш ефективним буде виробництво.
2.2. Показники, що характеризують рух та оборотність основних виробничих фондів підприємства
1. Коефіцієнт вибуття - як економічна категорія характеризує як долю основних фондів, чи була на балансі підприємства на початок періоду вибула за певний період (рік) через знос або інших причин (Кв.в.):
, (2.4)
де Бв.в. - балансова вартість основних виробничих фондів, що вибули
або 7%
Одержане значення свідчить проте, що за рік на підприємстві вибуло 7% основних фондів від загальної величини на початок року. Для забезпечення ефективності діяльності підприємства загальний показник повинен наближатися до величини річних фондів підприємства:
2. Коефіцієнт надходження - характеризує долю основних фондів, які поступили на підприємство за рік (Кназ):
, (2.5)
де Бвn - балансова вартість основних фондів, що поступили на підприємство;
Бвкін - балансова вартість основних фондів на кінець року
або 6,7%
Тобто загальна частка основних фондів, що надійшли на підприємство склала 6,7% від їх величини на кінець року.
3. Коефіцієнт оновлення - як економічна категорія характеризує долю нових, введених в експлуатацію у звітному періоді основних фондів (Кон):
, (2.6)
де Бвон - величина нових основних фондів, введених в експлуатацію
або 5,9%
Отже, 5,9% основних фондів, введених в експлуатацію були новими.
4. Період оновлення є показником, оберненим до попереднього (Тон):
(2.7)
5. Коефіцієнт інтенсивності оновлення - як економічна категорія характеризує внутрішні зв'язки процесів оновлення і вибуття основних фондів (Кін):
(2,8)
6. Тривалість обороту - характеризує час, протягом якого вартість основних виробничих фондів повертається до своєї первісної вартості (Т0):
, (2,9)
де Ар - річні амортизаційні відрахування,
.
Це означає, що основні фонди повністю перенесуть свою вартість на створену продукцію через 11,4 років. Добитися зменшення даного показника можна шляхом збільшення норм амортизаційних відрахувань або росту активної частини основних фондів.
7. Коефіцієнт оборотності - характеризує ступінь відшкодування вартості основних виробничих фондів, яка спожита у процесі виробництва в певному періоді:
(2.10)
Отже, доля вартості основних виробничих фондів, яка переноситься на новостворену продукцію по відношенню до балансової вартості основних фондів становить 0,888. У підприємств з більш високою питомою вагою активної частини основних фондів цей показник є меншим.
2.3. Показники, що характеризують забезпеченість підприємства основними виробничими фондами
1. Фондозабезпеченість виробництва - характеризує забезпеченість або потребу підприємства в основних фондах для виконання одиниці робіт або виготовлення одиниці продукції (Фз):
(2.11)
де Ор - обсяг реалізації продукції,
Отже, отримане значення свідчить про те, що для виконання одиниці робіт (виготовлення одиниці продукції) на підприємстві припадає 0,63 грн. основних фондів.
2. Механічна забезпеченість виробництва - характеризує забезпеченість або потребу підприємства у засобах механізації для виготовлення одиниці продукції (виконання одиниці робіт) (Мз):
, (2.12)
де Бвакт - балансова вартість активної частини основних фондів.
Отже, для виготовлення одиниці продукції на підприємстві припадає 0,43 грн. активної частини (машин і механізмів) основних виробничих фондів.
Ефективність виробництва при зростанні фондо - чи механо забезпеченості буде звільнюватися за умови зростання обсягу виробництва темпами більшими, аніж темпи зростання фондозабезпеченості чи механозабезпеченості.
2.4. Показники, що характеризують озброєність працівників основними виробничими фондами
1. Фондоозброєність праці - як економічна категорія характеризує обсяг або величину основних виробничих фондів, що припадає на одного робітника, зайнятого у найбільшій зміні (Фп):
, (2.13)
де чр - чисельність робітників, зайнятих в найбільшу зміну
Отже, на одного робітника на підприємстві припадає 0,039 млн. грн. або 39 тис. грн. основних фондів.
Для підвищення ефективності виробництва необхідно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту фондоозброєності праці на підприємстві.
2. Механоозброєність праці - як економічна категорія характеризує величину основних виробничих фондів у вигляді до засобів механізації, яку приводить в дію робітник, зайнятий в найбільшій зміні (Мn):
(2.14)
Отже на одного робітника на підприємстві припадає 26 млн. грн. засобів механізації.
Для забезпечення ефективності виробництва ріст механоозброєності праці повинен супроводжуватись збільшенням випуску валової продукції.
2.5. Показники, що характеризують використання основних виробничих фондів підприємства в часі
1. Коефіцієнт використання календарного часу - характеризує вагу числа робочих днів в році (Кк.ч.)
, (2.15)
де чр.д. - число робочих днів у році;
чк.д. - число календарних днів в році.
або 47%
Це означає, що питома вага числа робочих днів в році становить 47%, а ефективне використання основних виробничих фондів підприємства забезпечуються . Збільшити час фактичної роботи обладнання можна за рахунок зменшення позапланових простоїв.
2. Коефіцієнт використання робочого часу - характеризує ступінь використання робочого часу в році (Кр.ч.):
, (2.16)
де ФРЧ - фактичний фонд роботи основних фондів,
ПРЧ - плановий фонд часу роботи основних фондів.
Отримане значення свідчить про те, що число фактичних відпрацьованих днів у році по відношенню до загального числа робочих днів у році становить 78%, що в свою чергу свідчить про ефективне використання основних виробничих фондів підприємства, яке забезпечується при Кр.ч. = 0,75-0,80.
3. Коефіцієнт змінності - як економічна категорія характеризує кількість змін роботи основних виробничих фондів за добу (Кзм.). Визначається як:
, (2.17)
де Бві - балансова вартість основних виробничих фондів, що використовувались в і-ті зміни (і=1,2,3).
Це означає, що протягом доби основні виробничі фонди працюють 1,98 зміни, тобто приблизно 2 зміни.
4. Коефіцієнт використання внутрішньо змінного часу - як економічна категорія характеризує ступінь використання робочого часу протягом зміни (Кв.зм.).
, (2.18)
де чфч - число фактично відпрацьованих годин у зміну,
ччз - число годин у зміні.
Тобто число фактично відпрацьованих годин в зміні становить 79 % від загального числа годин в зміні, що свідчить про ефективне використання основних виробничих фондів протягом зміни.
5. Інтегральний коефіцієнт використання часу - узагальнюючий показник, який характеризує ступінь використання основних виробничих фондів за часом (Кі):
(2.19)
На величину вищевказаних показників негативно впливають різні простої обладнання і устаткування, а відповідно зменшення цих простоїв веде до підвищення ефективності роботи основних виробничих фондів.
2.6. Узагальнюючі показники
1. Фондовіддача усього обсягу основних виробничих фондів - характеризує обсяг продукції, що виробляється на одну гривню основних виробничих фондів (Фв). Визначається як:
(2.20)
Це означає, що на 1 грн. основних виробничих фондів підприємства виготовляється 1,6 грн. продукції. Чим вищим є значення цього показника, тим ефективніше є виробництво підприємства.
2. Фондовіддача по активній частині основних виробничих фондів - характеризує обсяг продукції, що виробляється на 1 грн. активної частини основних виробничих фондів (тобто засобів механізації):
Отже, на 1 грн. засобів механізації підприємства виготовляється 2,34 грн. продукції.
3. Коефіцієнт віддачі спожитих основних виробничих фондів - визначається відношенням вартості валової продукції до річної суми амортизаційних відрахувань, тобто він характеризує ефективність використання основних виробничих фондів із врахуванням їх оборотності (Кв.с.):
, (2.22)
де Ар - річні амортизаційні відрахування.
4. Коефіцієнт фондозносу - характеризує обсяг виготовлення продукції на 1 грн. витрат на експлуатацію машин і обладнання (Кф.з.):
, (2.23)
де Сакт.г - витрати на експлуатацію обладнання і машин
Отже, на 1 грн. витрат на експлуатацію машин і обладнання на підприємстві виготовляється 8,1 грн. продукції.
Розрахунок вищезгаданих показників дав можливість проаналізувати ефективність використання основних виробничих фондів підприємства на основі порівняння отриманих значень показників із їх нормативними значеннями.
3. ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА В ЧАСІ
3.1. Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі
3.1.1. Підвищення ефективності використання річного робочого часу
Величина робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства залежить від їх технічного стану протягом року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію і т. д.
Ефективність використання робочого часу основних фондів характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу, підвищити рівень якого можна здійснивши комплекс заходів - забезпечити технічне обслуговування, ремонт основних виробничих фондів, а особливо їх активної частини, забезпечити безперервність постачання матеріалів і сировини, виходячи із організаційного виробництва, а також поліпшити забезпеченість підприємства матеріально-технічними ресурсами за умови, що буде забезпечуватися збут продукції підприємства.
Порядок розрахунків
1. На основі запроектованого комплексу заходів визначаємо величину збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів. Загальна величина збільшення робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році визначається як:
де - приріст робочого часу використання ОВФ, днів;
- фактичний робочий час використання ОВФ у базовому році, днів;
- величина збільшення річного часу використання ОВФ у плановому році, відсотків від величини базового року (5%):
.
2. Визначаємо коефіцієнт використання робочого часу у плановому році:
, (3.2)
де Рчпл - плановий робочий час використання ОВФ.
3. Визначаємо збільшення числа змін використання ОВФ підприємства у плановому році за рахунок збільшення робочого часу:
(3.3)
де - приріст числа змін використання ОВФ, змін;
- коефіцієнт змінності у базовому році
4. Загальне число змін використання ОВФ при базовому рівні змінності їх використання становили:
(3.4)
5. Отже, приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ становить:
(3.5)
де - приріст обсягу виробництва продукції;
Ов - обсяг виробництва продуктів у базовому році;
Змв - число змін у базовому році.
6. Визначимо додаткові витрати підприємства, пов'язані зі збільшенням величини річного робочого часу, виходячи із нормативу додаткових витрат на 1 тис. грн. активної частини ОВФ - 0,1 грн. у додаткову зміну:
, (3.6)
- додаткові витрати, пов'язані зі збільшенням робочого часу використання ОВФ;
- балансова вартість активної частини ОВФ;
- додаткові витрати, в грн. на 1 тис. грн. Бв активної частини ОВФ у додаткову зміну.
7. Зниження собівартості продукції за рахунок зменшення долі різних амортизаційних відрахувань у собівартості продукції, знаходимо як:
, (3.7)
- долі амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції і-го року;
- балансова вартість ОВФ в і-му році;
а - норма річних амортизаційних відрахувань;
Оі - обсяг виробництва продукції в і-му році.
Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції становить:
а) у базовому році:
б) у плановому році:
Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити:
, (3.8)
де - економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції;
Опл - річний обсяг виробництва продукції у плановому році:
Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становитиме:
, (3.9)
де - зниження собівартості продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ
3.1.2. Підвищення ефективності використання внутрішньо змінного часу
В процесі виробництва продуктів на підприємстві можливими є втрати робочого часу протягом зміни використання основних виробничих фондів: через простій обладнання (внаслідок відсутності матеріалів і сировини, недосконалості організації і т. д.) та через інші організаційно-господарські причини.
Щоб знизити внутрішньо змінні витрати річного часу використання основних виробничих фондів на підприємстві, а відповідно, підвищити коефіцієнт використання внутрішньо змінного робочого часу, необхідно здійснювати поточний ремонт обладнання, забезпечити безперебійність постачання матеріалів і сировини і т. д. Проведення цих заходів дозволяє зменшити втрати внутрішньо змінного робочого часу, а відповідно і запобігти зменшення обсягу виробництва продукції.
Порядок розрахунків
1. На основі запроектованих заходів визначаємо величину зменшення внутрішньо змінних втрат робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства. Отже, загальна величина зменшення витрат внутрішньо змінного робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства у плановому році становить:
, (3.10)
де - загальна величина зменшення витрат внутрішньо змінного часу в плановому році;
- втрати внутрішньо змінного часу використання ОВФ у базовому році;
- величина зменшення витрат внутрішньо змінного робочого часу використання ОВФ у плановому році, % (6%);
Кзм - коефіцієнт змінності.
години.
По відношенню до робочого часу в годинах зменшення витрат внутрішньо змінного робочого часу у відсотках становить:
.
2. Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення витрат внутрішньо змінного часу використання ОВФ підприємства. Це збільшення відбувається прямо пропорційно зменшенню витрат внутрішньо змінного часу
, (3.11)
де - збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення витрат внутрішньо змінного робочого часу використання ОВФ;
Ов - обсяг виробництва продукції у базовому році.
3. Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов'язані зі зменшенням втрат внутрішньо змінного часу використання ОВФ, виходячи із нормативу витрат на 1 тис. грн. активної частини ОВФ на кожен відсоток зменшення втрат внутрішньо змінного робочого часу - 0,4 грн.:
, (3.12)
де - додаткові витрати підприємства, пов'язані із зменшенням витрат внутрішньо змінного робочого часу;
- додаткові витрати з розрахунку на 1 тис. грн. активної частини ОВФ на 1 відсоток зменшення втрат внутрішньо змінного робочого часу.
4. Визначаємо зменшення витрат продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції.
Доля витрат визначається як:
,
де - доля амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці обсягу продукції і-го року;
Бві - балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році;
а - норма річних амортизаційних відрахувань;
Оі - обсяг виробництва продукції в і-му році.
Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:
а) у базовому році:
б) у плановому році:
Економія амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:
(3.14)
Зниження собівартості продукції підприємства за рахунок зниження витрат внутрішньо змінного часу буде становити:
, (3.15)
де Свзрч - величина зниження собівартості продукції за рахунок зменшення витрат внутрішньо змінного робочого часу використання ОВФ:
5. Визначаємо коефіцієнт використання внутрішньо змінного часу у плановому році:
, (3.16)
де Тзм - тривалість зміни,
- втрати внутрішньо змінного часу.
3.1.3. Підвищення ефективності збільшення використання ОВФ
Змінність використання основних виробничих фондів характеризується коефіцієнтом змінності. Підвищення коефіцієнта змінності використання ОВФ забезпечує збільшення тривалості роботи цих факторів, особливо їх активних частин, що впливає на збільшення обсягу виробництва продукції підприємством. А досягти збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ можливо на основі впровадження комплексу технічних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на підвищення рівня технічного стану ОВФ, забезпечення процесу виробництва матеріально-технічними та трудовими ресурсами, поліпшення організації виробництва і праці тощо. Однак впровадження запроектованих заходів потребує додаткових витрат, які необхідно враховувати при визначенні ефективності використання ОВФ.
Порядок розрахунків
1. Визначаємо величину збільшення змінності використання основних виробничих фондів на підприємстві. Наприклад, нехай додатково буде використовуватися основні виробничі фонди: у першу зміну - 165 тис. грн., в другу - 132 тис. грн., в третю зміну - 60 тис. грн., тобто обсяг використання ОВФ буде збільшено на 357 тис. грн. Отже, збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ становитиме:
(3.17)
де - збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ,
- балансова вартість приросту ОВФ, що будуть додатково використовуватись в і-ту зміну;
Бвпл - балансова вартість ОВФ у плановому році.
2. Визначаємо коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році:
(3.18)
де Кзмв і Кзлпл - коефіцієнти змінності використання основних виробничих фондів відповідно у плановому і базовому роках.
(3.19)
де Бві - балансова вартість ОВФ підприємства, що використовується у і-ті зміни;
n - кількість змін.
3. Визначаємо число змін використання ОВФ у плановому році у зв'язку із збільшенням коефіцієнта змінності:
, (3.20)
де Змпл - число змін використання ОВФ у плановому році;
Рчпл - робочий час використання ОВФ у плановому році;
Кзмпл - коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році.
змін.
4. Знаходимо збільшення обсягу виробництва продукції у зв'язку із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ підприємства, виходячи із обсягу виробництва продукції в одну зміну в базовому році:
, (3.21)
де - збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіцієнта змінності;
- приріст числа змін використання Овф у плановому році ():
5. Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов'язані із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ (витрати на технічне обслуговування і ремонт обладнання, на організацію робіт тощо).
Величина цих витрат визначається на основі нормативу витрат, які необхідні для організації робіт при багатозмінній роботі підприємств - 1,0 тис. грн. на одну зміну в рік:
(3.22)
де - додаткові витрати, пов'язані із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ;
- норма витрат розрахунку зменшення витрат на виробництво продукції за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань у вартості продукції:
(3.23)
Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становить:
а) у базовому році:
б) у плановому році:
Економія річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:
(3.24)
Економія собівартості річного обсягу виробництва продукції підприємства у плановому році становить:
(3.25)
7. У зв'язку із збільшенням величини використання ОВФ підприємства визначають величину додаткових робочих місць. Оскільки збільшення змінності використання ОВФ веде до збільшення робочих місць, а відповідно до збільшення чисельності працівників підприємства. Потребу в додатковій чисельності працівників підприємства у зв'язку із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ підприємства визначаємо як:
,
де - додаткова потреба підприємства у працівниках, чол.;
- балансова вартість ОВФ, що додатково залучається до використання в і-ту зміну, грн.;
Фn - фондоозброєність праці працівників підприємства, грн.
в тому числі:
- в першу зміну ;
- в другу зміну ;
- в третю зміну .
3.1.4. Підвищення ефективності використання календарного часу
За умови, коли підприємство не в змозі забезпечити необхідний обсяг виробництва продукції за рахунок поліпшення використання фонду робочого часу, внутрішньо змінного часу та змінності використання ОВФ, передбачаються заходи щодо збільшення тривалості використання календарного часу.
Підвищення коефіцієнта використання за рахунок скорочення тривалості технічного обслуговування та ремонтів; здійснення частин технічного обслуговування та ремонтів у вихідні дні; впровадження системи планово-попереджувального ремонту ОВФ. Проте впровадження цих заходів вимагає додаткових витрат підприємства.
1. Виходячи із запроектованих заходів визначаємо величину тривалості робочого часу використання ОВФ:
(3.27)
де - збільшення фонду робочого часу за рахунок використання ОВФ, днів;
- розрахований фонд робочого часу на плановий період, днів;
- величина збільшення планового фонду робочого часу за рахунок запроектованих заходів:
2. Визначаємо число додаткових змін використання ОВФ підприємства:
(3.28)
3. Визначаємо збільшення обсягу виробничої продукції за рахунок збільшення коефіцієнта використання календарного часу, тобто збільшення числа змін у плановому році:
(3.29)
4. Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов'язані зі збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, виходячи із нормативу витрат на ці цілі - 600,0 грн. в кожну зміну за рік:
, (3.30)
де - додаткові витрати, пов'язані зі збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, грн.;
- додаткові витрати з розрахунку на одну зміну в рік, грн.:
5. Після цього визначаємо зниження собівартості продукції за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції (розрахунок на 1 грн. продукції):
(3.31)
Доля цих витрат становить:
а) у базовому році:
б) у плановому році:
Економія річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:
(3.32)
Економія собівартості річного обсягу виробництва продукції підприємства у плановому році становить:
(3.33)
Визначаємо коефіцієнт використання календарного часу ОВФ:
.
6. Визначаємо потребу підприємства у додатковому персоналі у зв'язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу. Потребу у додатковому персоналі для забезпечення використання ОВФ у зв'язку із збільшенням тривалості їх використання протягом року визначаємо як:
, (3.34)
де Бві - балансова вартість ОВФ, що використовується в і-ту зміну, грн.
Фn - фондоозброєність праці в базовому році, грн.;
- число додаткових змін використання ОВФ, змін;
Змпл - число змін використання ОВФ у плановому році, змін;
3.2. Аналіз одержаних результатів
На підставі результатів економічного обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності використання ОВФ підприємства проведемо аналіз ефективності запроектованих заходів. Для цього зводимо дані розрахунків в таблицю 1.
Таблиця 1
Ефективність запроектованих заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства
|
Показники |
Величина коефіцієнтів |
Зростання коефіцієнтів |
Додаткові витрати, тис. грн. |
Результати |
||||
|
Базовий рік |
Плановий рік |
Збільшення обсягу продукції, тис. грн. |
Зниження собівартості продукції, тис. грн. |
Збільшення робочих місць, чол. |
||||
|
1. Підвищення коефіцієнта використання фонду робочого часу |
0,78 |
0,82 |
0,04 |
7,38 |
513,37 |
22,96 |
||
|
2. Підвищення коефіцієнта використання внутрішньо змінного часу |
0,79 |
0,80 |
0,01 |
1,98 |
122,37 |
28,73 |
||
|
3. Підвищення коефіцієнта змінності |
1,98 |
2,04 |
0,06 |
10 |
280,43 |
42,58 |
9 |
|
|
4. Підвищення коефіцієнта використання календарного часу |
0,47 |
0,50 |
0,03 |
4,80 |
230,49 |
59,68 |
7 |
|
|
Разом |
24,16 |
1146,66 |
153,95 |
16 |
На підставі зведених розрахунків можна зробити висновок про те, що в результаті проведення першого заходу щодо поліпшення використання основних виробничих фондів, а саме підвищення ефективності використання річного робочого часу (за рахунок запроектованих заходів) ми збільшили рівновагу використання ОВФ у плановому році на 5%, в результаті чого здійснили додаткові витрати у розмірі 7,38 тис. грн. Однак, в свою чергу, обсяг виробництва продукції зріс на 513,37 тис. грн. і відбулося зменшення вартості продуктів за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань на 22,96 тис. грн.
В результаті запровадження другого комплексу заходів, які були спрямовані на зменшення внутрішньо змінних витрат робочого часу, а відповідно, на підвищення коефіцієнта використання внутрішньо змінного робочого часу добилися зростання обсягу виробництва продукції на 122,37 тис. грн. Однак проведення комплексу заходів щодо підвищення ефективності використання внутрішньо змінного робочого часу призвело до додаткових витрат у розмірі 1,98 тис. грн. та зниження собівартості продукції підприємства на 28,73 тис. грн.
Підвищення коефіцієнта змінності використання ОВФ в першу, другу і третю зміну призвело до додаткових витрат в розмірі 10 тис. грн. Однак підвищення коефіцієнта змінності використання основних фондів призвело до зростання обсягу виробництва продукції на 42,98 тис. грн. Збільшення змінності призвело до збільшення робочих місць на 9 чоловік.
Підвищення ефективності використання ОВФ за рахунок тривалості використання ОВФ підприємства протягом року відбулося зростання обсягу виробництва на 230,49 тис. грн., додаткових витрат на 2,86 тис. грн. і зменшення собівартості на 61,62 тис. грн. В результаті цього заходу виникло 7 додаткових місць.
Отже, реалізація запроектованих заходів сприяла поліпшенню використання основних виробничих фондів, що в свою чергу сприяло без додаткових капітальних вкладень збільшенню обсягів виробництва продукції за тих же наявних основних фондів на підприємстві. Таким чином, поліпшення використання основних виробничих фондів забезпечило економію капітальних вкладень, яка визначається як ():
де - обсяг виробництва додаткової продукції в плановому році;
Фвв - фондовіддача в базовому році:
3.3. Вплив підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства
Основні виробничі фонди підприємства складають основу його матеріально-технічної бази, від рівня її використання залежать результати господарської діяльності підприємства. Тому поліпшення використання основних виробничих фондів має велике народногосподарське значення. Підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів знаходить свій вираз у збільшенні виробництва валової продукції, в рості продуктивності праці і фондовіддачі, зниженні собівартості, рості прибутку і т. д.
Для оцінки впливу підвищення ефективності використання основних виробничих фондів (за рахунок проведених заходів) на результати господарської діяльності підприємства, зведемо отримані результати в таблицю 2.
Таблиця 2
Вплив підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства
|
Показники |
Одиниці виміру |
Базовий рік |
Приріст |
Плановий рік |
||
|
абсолютний |
відносний |
|||||
|
1. Проектна потужність підприємства |
млн. грн. |
10,00 |
- |
- |
10,00 |
|
|
2. Обсяг реалізації продукції |
млн. грн. |
9,6 |
1,146 |
12 |
10,746 |
|
|
3. Освоєння проектної потужності |
% |
96 |
11 |
107 |
||
|
4. Балансова вартість основних виробничих фондів |
Подобные документы
Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів - важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві. Визначення ефективності і заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 08.11.2008Ефективність використання виробничих фондів підприємства. Визначення показників стану, руху і ефективності використання виробничих фондів, результатів господарської діяльності. Шляхи покращення ефективності використання матеріальних активів підприємства.
курсовая работа [198,6 K], добавлен 16.08.2010Теоретичні основи підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємства, їх класифікація та походження. Визначення показників стану, руху і ефективності використання оборотних і необоротних фондів та результатів господарської діяльності.
курсовая работа [161,6 K], добавлен 12.08.2010Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів. Оцінка економічної ефективності використання і відтворення основних фондів на підприємстві. Визначення шляхів підвищення існуючого рівня ефективності використання основних фондів підприємства.
курсовая работа [266,0 K], добавлен 14.09.2012Економічна суть основних виробничих фондів та їх класифікація. Загальна земельна площа підприємства. Аналіз ефективності використання основних засобів на ПП "Оріон – Агрос" та дослідження шляхів підвищення ефективності використання основних фондів.
курсовая работа [867,6 K], добавлен 26.11.2014Основні напрямки підвищення ефективності використання основних виробничих фондів. Аналіз забезпеченості підприємства ОВФ і аналіз ефективності їх використання. Характеристика системи управління охороною праці, як підсистеми загальної системи управління.
курсовая работа [116,5 K], добавлен 11.09.2010Аналіз динаміки, структури основних фондів. Рівень механізації виробничих процесів на підприємстві, економічна ефективність використання. Визначення резервів поліпшення використання фондів. Стан економічної ефективності функціонування підприємства.
курсовая работа [126,6 K], добавлен 06.11.2010Класифікація, оцінка та облік основних фондів, показники їх зношеності, відтворення і використання. Формування джерел фінансування відтворення основних фондів, оптимізація їх структури і термінів служби, шляхи підвищення ефективності використання.
курсовая работа [87,5 K], добавлен 23.05.2012Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення. Механізм впливу технологічної структури основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства. Методи підвищення ефективності використання річного робочого часу.
курсовая работа [175,4 K], добавлен 27.11.2012Поняття та економічна сутність основних виробничих фондів та їх класифікація, система показників та методика аналізу. Забезпеченість підприємства основними фондами та ефективність їх використання, розробка заходів щодо підвищення даного показника.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 16.10.2014
