Монополістична конкуренція еволюція змісту і механізму її здійснення

9

Зміст

Монополістична конкуренція: еволюція змісту і механізму її здійснення ….3

Список використаної літератури ……………………………………………… 16

Монополістична конкуренція: еволюція змісту і механізму її здійснення

Монополістична конкуренція - це така ринкова структура, що відображає положення фірми в умовах, у яких поєднуються економічні ознаки фірм-монополістів і конкуренції. Ринок монополістичної конкуренції характеризується досить великим ступенем конкурентної боротьби, що доповнюється невеликою часткою монопольної влади. На ньому відносно велика кількість товаровиробників пропонує, як правило, схожу, але неоднакову продукцію. У цій ринковій ситуації кількість фірм необов'язково може складати тисячі, як при чистій конкуренції, досить присутності, декількох десятків середніх чи малих підприємств. Монополістична конкуренція має місце тоді, коли велика кількість виробників продають диференційований товар, який є недосконалим замінником товару інших фірм. Важливою ознакою монополістичної конкуренції є диференціація продукції при досить значній кількості постачальників і майже необмежених можливостях входження в галузь нових фірм. Попит на продукцію окремої фірми уже не абсолютно еластичний, хоча й залишається високо еластичним. Це означає, що фірми мають певну ринкову владу і можуть змінювати ціни без ризику втрати всіх споживачів.

Серед основних ознак монополістичної конкуренції, варто виділити, що кожна окрема фірма володіє відносно невеликою часткою всього ринку, тому має обмежений контроль над ринковою ціною, а також для існування монополістичної конкуренції кількість продавців повинна бути:

· не дуже великою, щоб попит не перетворився в абсолютно еластичний, що властиво чистій конкуренції;

· не дуже малою, щоб кожна фірма володіла незначною часткою ринку і мала обмежений контроль над ціною;

· досить значним, щоб уникнути таємних угод, погоджених дій окремих фірм із метою обмеження обсягів виробництва і штучного підвищення цін;

· достатнім, щоб фірми галузі не відчували взаємної залежності, мали можливість визначати власну політику, не зважаючи на реакцію конкурентів.

Диференціація продукту означає, що кожна фірма продає на цьому ринку свій специфічний тип продукції, що відрізняється від інших якістю, оформленням, престижністю і т.п. В умовах чистої конкуренції такої диференціації продукту фірми немає. На ринку монополістичної конкуренції кожне підприємство виступає свого роду монопольним виробником власної торгової марки. Від диференціації продукту, тобто від можливості фірми вийти на ринок монополістичної конкуренції з товаром, який має певні переваги в порівнянні з товарами, котрі реалізуються всіма іншими фірмами, залежить її економічний успіх, монопольна влада. Завдяки існуючій диференціації товару на ринку монополістичної конкуренції переважають методи нецінової конкуренції суперників, що продають близькі за споживчими якостями продукти. Значна роль належить й умовам реалізації, а не тільки якості пропонованого товару або послуги. Наприклад, до важливих аспектів диференціації продукту відносяться ввічливість і люб'язність службовців магазина, репутація фірми з боку покупців, можливість обміну її товарів і т.п. Продукція фірми може бути також диференційована на основі розміщення. Багато фірм акцентують свою увагу на торгових знаках, як засобах переконання споживача в тому, що їхня продукція краще, ніж у конкурентів. З цією метою здійснюється рекламна діяльність.

Вступ на ринок монополістичної конкуренції і вихід з нього є відносно легким. Новим фірмам нескладно ввійти в галузь зі своїми фірмовими марками, а існуючим так само неважко вийти, якщо їхні товари з якоїсь причини втратили стабільний попит споживачів. Але, на відміну від ринку чистої конкуренції, на цьому ринку існують певні фінансові та інші бар'єри, пов'язані з вимогою випускати товар, відмінний від товару конкурента, і необхідністю виділяти кошти на рекламу свого продукту. На ринку монополістичної конкуренції фірми також намагаються захистити свій товар від копіювання його конкурентом за допомогою придбання патенту й авторських прав на своє фабричне клеймо і торгові знаки.

Таким чином, ринок монополістичної конкуренції передбачає функціонування великої кількості порівняно невеликих фірм, що випускають диференційовані товари, не вступаючи між собою в таємну змову. Цінова конкуренція на цьому ринку супроводжується неціновою. В умовах монополістичної конкуренції діють переважно магазини роздрібної торгівлі у великих містах, авто заправки, перукарні, хімчистки, магазини, що продають одяг, взуття і т.п.

Об'єднання монополістичних і конкурентних аспектів визначає своєрідність ринкової стратегії фірми, що, як монополіст, намагається самостійно встановлювати ціну на свій товар, але, зустрічаючись зі спадною кривою попиту, змушена діяти в межах існуючих об'єктивних ринкових законів, а як конкурентна фірма - допускає розподіл ринку між багатьма порівняно невеликими підприємствами.

На відміну від досконало-конкурентної фірми, крива попиту якої абсолютно еластична і паралельна осі абсцис, при монополістичній конкуренції крива попиту має невеликий негативний нахил (рис. 1). Це означає, що крива попиту менш еластична, ніж у досконалій конкуренції, але більш еластична, ніж у монополії. Ступінь еластичності в умовах монополістичної конкуренції залежить як від числа конкурентів, так і від глибини диференціації продукту (послуг).

Таким чином, диференціація продукту відбивається в диференціації ціни. Споживач, що звик до споживання того чи іншого чи товару послуги, не відразу відмовиться від його придбання навіть при невеликому зростанні ціни. „Зрадить” фірмі лише найбільш розважливий і меркантильний покупець.

Рисунок 1 - Попит і витрати при монополістичній конкуренції

Негативний нахил кривої попиту означає, що в умовах монополістичної конкуренції виробляється менше продукту. Якщо при досконалій конкуренції виробляється Q_c за ціною Р_с, то в умовах монополістичної конкуренції -- Q_mс за ціною Р_mс (рис. 1). Протягом коротко-строкового періоду фірми можуть як отримувати прибуток, так і зазнавати збитків. Однак відсутність високих вхідних бар'єрів у галузь, де фірми одержують стійкий економічний прибуток, приводить до того, що туди спрямовуються інші підприємці. У результаті в довгостроковому періоді створюється ситуація, аналогічна досконалій конкуренції - економічний прибуток дорівнює нулю. Таким чином, в умовах монополістичної конкуренції обсяг виробництва фірми менше, ніж при досконалої конкуренції, а середні сукупні витрати і ціна, як правило, вище.

Метою фірми на ринку монополістичної конкуренції є максимізація прибутку чи мінімізація збитків у короткостроковому періоді і винятково максимізація прибутку в довгостроковому періоді.

Рисунок 2 - Вибір оптимального обсягу у короткостроковому періоді при максимізації прибутку

У першу чергу звертає на себе увага крива попиту (D). Вона задовольняє умову недосконалої конкуренції - попит має негативний нахил. Фірма, що діє в умовах монополістичної конкуренції, завдяки диференціації продукту на своєму сегменті ринку має монопольну владу, тому і крива попиту здобуває характерний негативний нахил: ріст обсягу реалізації досягається за рахунок зниження ціни.

По-друге, механізм визначення фірмою оптимального розміру виробництва в умовах монополістичної конкуренції полягає в тому, що фірма максимізує прибуток вибираючи обсяг, при якому MC=MR . Іншими словами фірма нарощує виробництво доти, поки додаткові витрати, пов'язані з випуском ще однієї одиниці продукції, не починають перевищувати додатковий дохід від її реалізації . Відповідно точка перетину MC і MR на графіку дає той обсяг випуску продукції Q , продаючи який за ціною Р фірма максимізує свій прибуток (рис. 2) чи мінімізує збитки (рис. 3) Умови максимізації прибутку для фірми на ринку монополістичної конкуренції наступні: MC=MR<P.

При зміні ринкової ситуації (зниження попиту і відповідно зниження ціни) у фірми в короткостроковому періоді можуть виникнути збитки. У випадку, якщо ціна перевищує середні змінні витрати ( AVC ), продовжуючи випуск, фірма мінімізує збитки. Якщо ж ціна нижче середніх змінних витрат варто тимчасово призупинити виробництво.

Рисунок 3 - Графік вибору оптимального обсягу випуску фірмою, що мінімізує витрати.

Припустимо, що продавець на монопольно-конкурентному ринку безалкогольних напоїв прагне максимізувати прибуток. Його товар відрізняється від товарів продавців-конкурентів, за смаком і тому, що він має більше натуральних домішок. У цьому випадку продавець може підняти ціну без падіння рівня продажів до нуля, тому що знайдуться покупці, які готові платити підвищену ціну за цей продукт, (інше залежить від еластичності попиту на цей товар, тобто чи покриє прибуток від збільшення ціни втрати від скорочення продажів чи ні). Попит і граничний доход залежать також від цін, установлених конкуруючими фірмами. Якби вони знизили свої ціни, то дана фірма безалкогольних напоїв продала б менше за даною ціною. Протилежне було б справедливо, якби конкуренти підняли свої ціни. Але, як уже говорилося раніше, монопольна-конкурентна фірма не враховує реакції конкурентів, коли встановлює ціни або орієнтири з обсягів продажу.

Рисунок 4 - Короткострокова рівновага фірми безалкогольних напоїв

Короткострокова рівновага фірми безалкогольних напоїв представлено на (рис. 4). Обсяг випуску, за якого максимальний прибуток складає 2000л. на місяць і відповідає точці, у якій MR=MC. Щоб продати цю кількість товару фірма встановлює ціну 3 гривні за літр. За такою ціною обсяг попиту, відповідає точці A на кривій попиту. Середні витрати на щомісячний випуск 2000 літрів рівні 2 гривень за літр. Отже, прибуток з одиниці випуску складає 1 гривню. Загальний місячний прибуток представлений на графіку заштрихованою площею і дорівнює 2000 гривням. Це означає, що фірми отримують більше, ніж нормальний прибуток. Отже, власники фірми одержать більше від факторів виробництва, якими вони володіють і які самі надають, ніж вони могли б здобути, функціонуючи на ринку досконалої конкуренції

Більш чітко специфіка монополістичної конкуренції як особливого типу ринкової структури спостерігається в довгостроковому періоді (рис. 5).

Рисунок 5 - Довгострокова рівновага фірми при монопольній конкуренції

Припустимо, що крива витрат не змінюється, припустимо також, що спочатку фірма здобуває економічний прибуток (лінія D₁ лежить вище мінімального рівня LATC). В умовах чистої монополії така ситуація мала би тенденцію до закріплення на тривалий час, тому що пануюча фірма не допустила б на ринок нових виробників. При монополістичній конкуренції вхід на ринок порівняно вільний. Тому в довгостроковому періоді на нього неминуче проникнуть, зваблені економічним прибутком, інші компанії, які стануть робити товари, за своїми характеристиками, що близькі до продукції розглянутої фірми. У результаті крива попиту на продукцію існуючої фірми пересунеться вліво, тому що частина клієнтів перейде до конкурентів і її сегмент ринку скоротиться. Очевидно, що цей процес буде продовжуватися доти, поки не зникне економічний прибуток і крива попиту не займе положення дотичної до кривої витрат D₃ на рис. 5.

Розглянемо стан стійкої довгострокової рівноваги фірми на ринку монополістичної конкуренції що відповідає точці А, яка лежить на кривій LATC. Таким чином, монополістична конкуренція виявляє тенденцію до одержання фірмами нульового економічного прибутку. Це є наслідком можливості вільного входження на ринок і виходу з нього. Інша важлива особливість положення точки довгострокової рівноваги полягає в тому, що знаходячись на кривій LATC, вона не збігається з точкою мінімуму середніх витрат, тому що крива попиту може бути дотичною до кривої витрат у точці їхнього мінімуму тільки в тому випадку, якщо крива попиту горизонтальна, а при монополістичній конкуренції крива попиту має негативний нахил. Якщо ж крива попиту не торкається, а проходить через точку мінімуму витрат під кутом (крива D₂ на рис. 5), то це значить, що якась її частина проходить вище кривої витрат, тобто існує зона економічного прибутку. У цьому випадку збережеться надходження нових фірм у галузь і крива попиту продовжить свій зсув, поки не займе положення дотичної в якійсь іншій точці.

З розбіжності точки довгострокової рівноваги з точкою мінімуму середніх витрат випливають три важливих наслідки:

· рівноважна ціна при монополістичній конкуренції в довгостроковому періоді перевищує рівноважну ціну, що встановилася б при досконалій конкуренції. Іншими словами, структура ринку монополістичної конкуренції змушує споживача переплачувати за різноманітність товару.

· за монополістичної конкуренції обсяг виробництва кожної фірми трохи менше оптимального, тому що весь ринковий обсяг товару міг би бути випущений дешевше більшими за розмірами фірмами.

· в точці довгострокової рівноваги ціна вище граничних витрат фірми, оскільки знайдуться покупці, що погодиться заплатити за додаткову одиницю товару більше, ніж витрачає на виробництво цієї одиниці фірма. І така ситуація виникає на всіх сегментах ринку. Таким чином, галузь недостатньо використовує ресурси для виробництва потрібного покупцям товару. Але збільшення випуску не в інтересах фірм, тому що при цьому скоротиться їхній прибуток.

У довгостроковому періоді будь-яка фірма на ринку монополістичної конкуренції, може збільшити виробництво шляхом введення нових потужностей. Можуть також з'явитися нові фірми, що мають можливість виготовляти безалкогольний напій з тими ж характеристиками, і їхній товар користуватиметься попитом, тому що економічний прибуток, який фірма може одержувати в короткостроковому періоді, залучить нових продавців. На ринках монополістичної конкуренції цей процес інновації й імітації продовжується увесь час. Коли одна компанія пропонує новий напій, що не містить кофеїну, то її суперники швидко роблять те ж саме, звичайно, якщо вони можуть здобути з цього економічний прибуток. У міру того як число фірм, що випускають новий напій, і пропозиція подібних товарів збільшується, ціна за літр, буде знижуватися, а крива попиту, як і крива граничного доходу на товар, зміститься вниз. Це значить, що в довгостроковому періоді через підвищену пропозицію товару ціна і граничний доход, знизяться. Ймовірно також, що попит на товар кожної окремої фірми також буде наближатися до того, щоб стати більш еластичним за даною ціною. Це відбувається тому, що підвищення ціни конкуруючими фірмами, збільшує число замінників. Нові фірми продовжують входити на ринок доти, поки можна діставати економічний прибуток.

Отже, довгострокова рівновага на ринку монополістичної конкуренції аналогічна рівновазі на конкурентному ринку, коли усі фірми дістають нормальний прибуток, а ціна дорівнює середнім витратам. При довгостроковій рівновазі, крива попиту на товар будь-якої фірми в галузі є дотичною до довгострокової кривої середніх витрат фірми. На рис. 6 фірма випускає 3000 літрів свого продукту на місяць, після розширення виробництва для використання переваги більш низьких, у довгостроковому плані, щомісячних середніх витрат. Це випуск при якому MR=LMC після зміни попиту, через появу конкурентів. Рівноважна ціна при цьому складе тільки 1,5 гривні за літр відповідаючи точці А на кривій попиту. При цьому випуску середні витрати так само рівні 1,5 гривні за літр і, отже, прибуток дорівнює нулю як з одного літра, так і з всього обсягу на ринку монополістичної конкуренції. Вільний вхід на ринок перешкоджає фірмам здобувати економічний прибуток у довгостроковому періоді.

MR=LMC=LAC

Рисунок 6 - Довгострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції

Цей процес працює й у зворотному напрямку, якщо попит на ринку монополістичної конкуренції знизився після досягнення рівноваги, то фірми залишили б ринок. Це відбувається тому, що скорочення попиту зробило б неможливим для фірм покривати свої економічні витрати.

Рисунок 7 - Монопольно конкурентна фірм, що потерпає від збитків

Як показано на рис. 7, при випуску Q₁ при якому MR=LMC після скорочення попиту типовий продавець розуміє що ціна Р₁, яку він повинний встановити для того, щоб продати цю кількість товару менше, ніж середні витрати AТC₁ на виробництво цього товару. Оскільки при таких обставинах фірми не можуть покривати свої економічні витрати, вони вийдуть з галузі та перемістять свої ресурси у вигідніші підприємства. Коли це відбудеться, то крива попиту і криві граничного доходу продавців, що залишилися на ринку, змістяться вгору. Це відбудеться тому, що скорочення наявної кількості товару на ринку збільшить максимальні ціни і граничний доход, характерні для будь-якого його випуску, який одержуватимуть продавці, що залишилися. Вихід фірм із галузі буде продовжуватися доти, доки не буде досягнута нова рівновага, за якої крива попиту знову стане дотичною до кривої LAТC, а фірми будуть одержувати нульові економічні прибутки.

Важливу роль у диференціації продукту грає нецінова конкуренція. Споживач зацікавлений у покупці товару, який буде зручним у використанні. Якщо придбаний холодильник ламається, телевізор не дає якісного зображення, то проблема гарантійного ремонту має першочергове значення. В умовах науково-технічного прогресу стрімко збільшується число пропонованих товарів і послуг. Важливу роль у просуванні нових товарів на ринку має реклама. Реклама намагається пристосувати споживчий попит до нового продукту. Фірма зацікавлена в рекламі, оскільки вона розширює попит і сприяє зменшенню еластичності попиту за ціною. На рис. 8 представлені можливий вплив реклами на обсяг виробництва і середні сукупні витрати. Припустимо, що первісні витрати рівні ATC_1, а обсяг продажу -- Q_1. В результаті успішно проведеної реклами, обсяг продажів розширюється до Q2. При цьому можливо навіть зниження середніх витрат виробництва в результаті значної економії від масштабу виробництва, що перекриває витрати, пов'язані з рекламою (АTС₂<ATC1). Однак, якщо рекламна кампанія виявиться невдалою і не буде сприяти просуванню товару на ринку, то такий же самий обсяг продукції (Q₃=Q1) фірма буде продавати по більш високій ціні (АTС₃>АTС1), що зросла на величину витрат, пов'язаних з рекламною кампанією.

Рисунок 8 - Можливий вплив реклами на об'єм виробництва і середні сукупні витрати

Монополістична конкуренція має свої переваги і недоліки. Недоліком її в порівнянні з чистою конкуренцією є те, що положення рівноваги виробника є менш суспільно ефективним. Оскільки в умовах монополістичної конкурен-ції ринкова ціна товарів перевищує величину граничних витрат фірми, це означає недостатній розподіл ресурсів для виробництва нового продукту. Ціна, встановлена в умовах монополістичної конкуренції - більше мінімального рівня середніх загальних витрат не тільки в короткостроковому періоді, але і на довгостроковому інтервалі часу. У такий спосіб споживачі в цих умовах не одержують товар за найнижчою ціною, зниження якої можливо при існуючому рівні витрат фірми. Фактичний обсяг виробництва менше того, що мінімізує середні загальні витрати фірми. Фірма має резервні потужності і не використовує їх повною мірою, як при умовах чистої конкуренції.

До переваг монополістичної конкуренції відноситься те, що на цьому ринку завдяки існуючій диференціації продукції споживачу пропонується широкий асортиментний вибір товарів. Ціни на товари нижчі, а обсяг виробництва більший ніж у чистого монополіста, тому монополістична конкуренція є потрібною і вигідною для споживача і разом з чистою конкуренцією потрапляє в розділ «ефективно конкурентних». Диференціація товару є важливим досягненням ринку монополістичної конкуренції, тому що вона адаптує товар до споживчого попиту. Але фірма в умовах монополістичної конкуренції прагне так само і до пристосування споживчого попиту до свого товару і з цією метою займається рекламною діяльністю. За рахунок реклами фірма розраховує збільшити свою частку на товарному ринку. Іншими словами, виробник сподівається, що реклама змістить криву попиту фірми вправо й одночасно дозволить зменшити цінову еластичність її товару. Варто помітити, що диференціація продукту й інтенсивна реклама, характерні не тільки для фірм, що функціонують в умовах монополістичної конкуренції, а і для багатьох олігополістичних ринків.

Практично фірма в умовах монополістичної конкуренції прагне досягти оптимального рівня ціни на свій товар і стимулювати його збут за допомогою рекламної діяльності, з метою максимізувати прибуток. І часто саме завдяки рекламі фірмі вдається досягти зростання своїх доходів, незважаючи на те, що в наслідок цього збільшуються витрати і, відповідно, крива середніх витрат фірми зміщується вверх. Але зсув кривої середніх витрат фірми компенсується зростанням виробничої ефективності, обумовленої ефектом масштабу, у наслідок чого фірма має можливість продавати продукцію за нижчими цінами, ніж за відсутності реклами.

Список використаної літератури:

1. Долан 3. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика: Пер. с англ. В.Лукашевича и др. / Под общ. ред. Б. Лисовика, В. Лукашевича. -- СПб, 1994. - 448 с.

2. Задоя А.О. Мікроекономіка: курс лекцій та вправи. - К.:Знання, 2003. - 212 с (базовий підручник).

3. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. - К.:ЦНЛ, 2004. - 416 с.

4.Лісовий А.В. Мікроекономіка: навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 192 с.

5. Нуреев Р. М. Курс микроэкономики: Учебник для вузов. -- М.: Высш. шк., 2001. - 572 с.

6. Экономическая теория рыночных отношений. Макроэкономика. Микроэкономика: Учебное пособие / В.И.Богачев, К.В.Кравченко. - К.: Аристей, 2003. - 352 с.

7. Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки: Підручник для вузів. - К.: Знання, 1998. - 714 с