Основи обліку зносу основних засобів
Економічна сутність зносу (амортизації) основних засобів та вплив організації їх обліку на стан облікового процесу підприємств різних форм власності. Принципи, класифікація. завдання обліку на ВАТ "Чернівцібуд". Первинний, синтетичний, аналітичний облік.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.08.2008 |
| Размер файла | 81,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2
- План
- ВСТУП 3
- РОЗДІЛ І. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ЗНОСУ (АМОРТИЗАЦІЇ) ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ 5
- 1.1. Економічна сутність зносу (амортизації) основних засобів та вплив організації їх обліку на стан облікового процесу підприємств різних форм власності 5
- 1.2. Принципи, класифікація та завдання обліку зносу (амортизації) основних засобів 7
- 1.3. Організаційно-економічна характеристика ВАТ "Чернівцібуд" 13
- РОЗДІЛ II. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ЗНОСУ (АМОРТИЗАЦІЇ) ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ВАТ "ЧЕРНІВЦІБУД" 15
- 2.1. Організація первинного обліку зносу (амортизації) основних засобів на ВАТ "Чернівцібуд" 15
- 2.2. Синтетичний та аналітичний облік зносу (амортизації) основних засобів на ВАТ "Чернівцібуд" 17
- 2.3. Розкриття інформації щодо обліку зносу (амортизації) основних засобів у фінансовій звітності ВАТ "Чернівцібуд" 23
- РОЗДІЛ III. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ЗНОСУ (АМОРТИЗАЦІЇ) ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ВАТ "ЧЕРНІВЦІБУД" 28
- ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 37
- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 39
- ДОДАТОК А 41
- ДОДАТОК Б 45
- ДОДАТОК В 47
ВСТУП
Для забезпечення ефективної господарської та виробничої діяльності кожне підприємство має певну матеріально-технічну базу. В залежності від ступеня використання, обсягів виробництва та інтенсивності навантажень на виробничі та невиробничі фонди залежить ступінь їхнього зносу.
Актуальність теми зумовлена необхідністю оптимального визначення методів та троків нарахування зносу на об'єкти основних засобів з метою забезпечення ефективного процесу виробництва та господарської діяльності підприємства та недопущення фізичного або морального зносу об'єктів основних засобів.
Об'єктом дослідження є основні фонди підприємства, як об'єкти нарахування амортизації та калькулювання зносу. Предметом дослідження є вартість основних засобів, що переноситься та включається до вартості продукції згідно з обраним підприємством методом нарахування амортизації.
Метою дослідження є вивчення особливостей визначення зносу та нарахування амортизації на об'єкти основних засобів підприємства. Для реалізації поставленої мети необхідним є вирішення наступних завдань:
· розгляд економічної сутності зносу (амортизації) основних засобів та впливу організації його обліку на стан облікового процесу підприємств різних форм власності;
· вивчення принципів, класифікацій та завдань обліку зносу (амортизації) основних засобів;
· ознайомлення з організацією первинного обліку зносу (амортизації) основних засобів на підприємстві;
· вивчення синтетичного та аналітичного обліку зносу (амортизації) основних засобів на підприємстві;
· розкриття інформації щодо обліку зносу (амортизації) основних засобів у фінансовій звітності на підприємстві;
· узагальнення інформації та висунунення пропозицій стосовно удосконалення обліку зносу (амортизації) основних засобів на підприємстві.
Інформаційно-літературною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних науковців в галузі бухгалтерського обліку, які вивчають поняття зносу основних засобів, методи та способи нарахування зносу, особливості організації обліку нарахування зносу на основні засоби підприємства, періодичні видання, статистичні дані, законодавчо-нормативна база тощо.
Для дослідження обліку зносу основних засобів використовувалися наступні наукові методи: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, історичний, статистичний та інші.
РОЗДІЛ І. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ЗНОСУ (АМОРТИЗАЦІЇ) ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ
1.1. Економічна сутність зносу (амортизації) основних засобів та вплив організації їх обліку на стан облікового процесу підприємств різних форм власності
Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства повинні мати необхідні засоби виробництва, які складаються із засобів і предметів праці. Під засобами праці розуміють річ (або комплекс речей), яку працівник розміщує між собою і предметом праці так, аби вона була провідником його дій на цей предмет. Засоби праці за своєю суттю можуть бути двох видів: знаряддя праці і предмети, що забезпечують умови праці.
Знаряддя праці -- це такі її засоби, з допомогою яких виробляються матеріальні і духовні цінності (тобто машини, обладнання, верстати, інструменти тощо). Вони призначені діяти на предмети праці і видозмінювати їх у процесі виробництва.
До основних засобів належать засоби праці, що:
· експлуатуються довше ніж один рік і мають вартість понад встановлений ліміт;
· виняток становить лабораторне обладнання, для якого ліміт значно вищий;
· повністю і багаторазово беруть участь у процесі виробництва;
· переносять свою вартість на готову продукцію частинами, у міру зносу.
Знос не нараховується на такі необоротні активи:
· земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель;
· будинки і споруди, які є унікальними пам'ятками архітектури і мистецтва;
· обладнання, експонати, зразки, діючі та недіючі моделі, макети та інші наочні посібники, що знаходяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються з навчальною та науковою метою;
· продуктивну та племінну худобу, службових собак, декоративних і піддослідних тварин;
· багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного віку;
· сценічно-постановочні засоби;
· документацію з типового проектування;
· фільмофонди;
експонати тваринного світу (в зоопарках та інших аналогічних установах);
· бібліотечні фонди;
· музейні та художні цінності;
· малоцінні необоротні матеріальні активи;
· білизну, постільні речі, одяг та взуття;
· природні ресурси;
· тимчасові нетитульні споруди;
· матеріали довготривалого використання для наукових потреб;
· необоротні матеріальні активи спеціального призначення.
Знос не нараховується також за необоротними активами установ, які знаходяться за кордоном. Особливості функціонування засобів праці, пов'язані зі збереженням протягом тривалого часу їх натуральної форми з одночасною зміною вартості, потребують визначення величини зносу. Ця величина показує розмір зносу або зменшення первинної вартості засобів праці у процесі їх експлуатації [5, 188].
Вартісне вираження частини засобів праці, що зношуються, щомісяця вноситься до затрат діяльності у вигляді амортизаційних відрахувань. В економічних літературі звичним є таке визначення: амортизація -- це процес поступового зносу основних засобів та перенесення їх вартості на новостворену продукцію або послуги. У цьому визначенні відсутні поняття корисного використання та ліквідаційної вартості: в обліковій практиці ліквідаційна вартість не розглядається, і фактично прирівнюється до нуля, а термін корисної експлуатації було замінено нормативним терміном використання основного засобу. Суттєва відмінність у підходах до амортизації основних засобів, що використовуються в українському бухгалтерському обліку та в МБСО.
Від ефективності організації обліку зносу основних засобів підприємства та правильності обрання та обрахунку щомісячних сум амортизаційних відрахувань залежить процес поновлення основних засобів на підприємстві, а отже, безпосередньо ефективність організації виробничої та господарської діяльності підприємства.
1.2. Принципи, класифікація та завдання обліку зносу (амортизації) основних засобів
Відповідно з принципами бухгалтерського обліку вартість виробничих потужностей повинна рівномірно розподілятися протягом передбаченого строку їх експлуатації шляхом розподілу (списання) на звітні періоди, протягом яких ці потужності будуть мати виробничу корисність (знос). Його мета -- розподілити вартість матеріальних активів довгострокового використання на витрати протягом передбаченого строку експлуатації на основі застосування систематичних та раціональних записів, тобто це процес розподілу, а не оцінки.
Облік зносу та визначення амортизаційних відрахувань передбачає використання принципу безперервності, тобто припущення, що діяльність підприємства триватиме і далі. В такому разі визначення суми амортизації буде враховувати первинну вартість та строк експлуатації. В разі ліквідації підприємства в наступному звітному періоді основі засоби відображатимуться за ліквідаційною вартістю, накопичений знос буде списуватися.
Знос можна назвати виміром споживання або зменшення терміна корисної служби основних засобів, що виникають у результаті використання, перебігу часу або старіння, викликаного технологічними або ринковими змінами. Бухгалтери вирішують проблему обліку основних засобів шляхом звертання до принципу нарахування або відповідності. Це означає, що слід списувати шляхом нарахування зносу ту частину витрат, що була понесена при створенні доходу від продажів. Практичне застосування цього принципу до основних засобів полягає в тому, що якщо передбачається, що засоби будуть служити п'ять років, то, наприклад, одна п'ята їхньої вартості повинна списуватися в якості зносу щорічно на рахунок прибутків і збитків. Актив буде допомагати генерувати прибуток протягом п'яти років, і ми приводимо у відповідність вартість активу з періодом, протягом якого він приносить прибуток. Знос - це плата за одержання щорічного прибутку. Це спроба відбити часткове використання терміна служби основних засобів компанії. Нарахування зносу - це просто бухгалтерський запис, що не викликає ніякого потоку коштів [6, 413].
Нарахування зносу звичайно ґрунтується на початковій купівельній ціні, виплаченій при придбанні активу, тобто на його початковій вартості, а не на відновленій вартості або вартості реалізації. Ціль нарахування зносу полягає тому, щоб розподілити початкову вартість активу по всьому терміну його корисної служби відповідно до принципу відповідності. Річне відрахування на знос у значній мірі залежить від розрахункового терміну корисної служби активу. У результаті цього залишкова вартість неминуче буде відрізнятися від остаточної виручки від продажу активу, створюючи тим самим прибуток або збиток у році реалізації.
Згідно з П(с)БО 7 «Основні засоби»: амортизація -- це систематичний розподіл вартості активу, яка амортизується протягом строку корисної експлуатації активу; вартість активу -- це сума, що амортизується, тобто собівартість активу (або інша сума, яка замінює собівартість у фінансовій звітності) мінус його ліквідаційна вартість; ліквідаційна вартість -- чиста сума, яку підприємство передбачає отримати в кінці строку корисної експлуатації активу після відрахування витрат, пов'язаних з його вибуттям [3].
Строком корисної експлуатації основних засобів є або:
період часу, протягом якого підприємство передбачає використовувати актив або
кількість одиниць продукції, яку підприємство очікує отримати від використання активу.
За економічною природою і призначенням амортизація являє собою дохід (джерело коштів) для відтворення (придбання нових об'єктів засобів праці та для заміни вибулих). Норми амортизаційних відрахувань встановлюють у залежності від експлуатаційних умов.
Відповідно до П(с)БО 7 «Основні засоби» підприємство самостійно визначає строк експлуатації кожного об'єкта основних засобів, враховуючи:
· очікуване використання підприємством;
· очікуваний фізичний знос;
· моральний знос;
· правові або аналогічні обмеження щодо використання активу.
Розрізняють три види зносу:
· фізичний;
· моральний;
· під дією сил природи.
Фізичний знос пов'язаний безпосередньо з участю засобів праці у виробничому процесі і залежить від тривалості їх використання, обсягу виконаних робіт чи інших факторів [7, 92].
Моральний знос визначається двома факторами -- ростом продуктивності праці і темпами технічного прогресу. Вплив першого фактора виявляється у зміні відновлювальної вартості засобів праці, другого -- у виникненні досконаліших зразків обладнання та інших видів засобів праці, що потребує ліквідації застарілих об'єктів. У сучасних умовах все більше значення приймає облік морального зносу. Поява нових, більш сучасних видів обладнання з підвищеною виробністю, покращеними умовами обслуговування та експлуатації часто робить економічно доцільно заміну старих основних засобів ще до їх фізичного зносу. Несвоєчасна заміна морально застарілих основних засобів призводить до того, що на них виробляється більш дорога та гіршої якості продукція у зрівнянні з виготовляємо на більш удосконалених машинах та обладнанні. А це зовсім недопустимо в умовах ринкової конкуренції.
Знос під дією сил природи пов'язаний із впливом зовнішніх факторів, що призводять до зменшення первинної вартості засобів праці [10, 39].
Знос засобів праці визначають за всіма видами основних засобів праці (незалежно від того, нараховується амортизація чи ні) за винятком бібліотечних фондів, музейних цінностей, продуктивних тварин. У бухгалтерському обліку знос основних засобів праці визначається сумою нарахованої амортизації за звітний період на їх повне відновлювання. Нарахування амортизації припиняється з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.
Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання, за одним з методів, наведених на рис. 1.
Рис. 1. Методи нарахування амортизації, рекомендовані П(С)БО № 7
Сутність кожного методу така:
· за прямолінійним методом річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкту основних засобів;
· за методом прискореного зменшення залишкової вартості річна сума амортизації розраховується як добуток залишкової вартості на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої, виходячи з очікуваного періоду часу, використання об'єкта основних засобів, яка подвоюється;
· за кумулятивним методом річна сума амортизації визначається як добуток вартості об'єкта, який амортизується, та кумулятивного коефіцієнта:
·
;
· за виробничим методом річна сума амортизації визначається як добуток фактичного річного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації:
· за методом зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.
Метод амортизації об'єкта переглядається, якщо змінюються очікувані способи отримування економічних вигод від його використання. Амортизація за новим методом починає нараховуватись, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни методу амортизації [11, 562].
Нарахування амортизації:
· починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів визнано активом;
· припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта з основних засобів;
· призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови (дообладнання) та консервації об'єкта основних засобів.
Витрати від зменшення корисності об'єкта включаються до складу витрат звітного року. Вони накопичуються протягом строку корисного використання і відображаються в балансі у складі зносу основних засобів.
Накопичені за попередні періоди втрати від зменшення корисності об'єкта повністю або частково сторнуються в тому звітному періоді, в якому зникли причини зменшення корисності об'єкта основних засобів [9, 42].
Зменшення корисності -- втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості над сумою очікуваного відшкодування. Амортизація малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів може нарахуватися у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 % вартості об'єктів, які амортизуються, та решта 50 % вартості -- у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта 100 % його вартості.
1.3. Організаційно-економічна характеристика ВАТ "Чернівцібуд"
ВАТ "Чернівцібуд" почало свою дiяльнiсть в 1949 роцi, коли було створено Чернiвецький будiвельний трест. Потiм шляхом неодноразових реорганiзацiй в 1992 роцi було створено фiрму "Будiвельник буковини", яку реорганiзовано в 1995 р. в ВАТ"Чернiвцiбуд" вiдповiдно до Указу Президента України № 210/93 вiд 24.01.95р. Органiзацiйно ВАТ "Чернiвцiбуд" складається з апарату управлiння ВАТ м. Чернiвцi, вул.Герцена, 1.
Основними видами дiяльностi Товариства є:
· експлуатацiя житлового фонду;
· продаж i здавання в найм (в оренду) нерухомого майна виробничо-технiчного та невиробничого призначення;
· iншi послуги згiдно Статуту ВАТ.
На кiнець звiтного перiоду всi укладенi товариством угоди виконанi. ВАТ "Чернiвцiбуд" на наступний рiк планує:
· всiми необхiдними заходами забезпечити збереження наявного майна та нерухомостi;
· займатися наданням послуг та iншими видами дiяльностi, передбаченими Статутом ВАТ.
Для забезпечення ведення бухгалтерського облiку на пiдприємствi обрано меморiально-ордерну форму ведення бухгалтерського облiку на машинних носiях iнформацiї. Пiдставою для бухгалтерського облiку господарських операцiй є первиннi документи, якi фiксують факти здiйснення господарських операцiй.
Показники статей фiнансової звiтностi пiдприємства станом на 31.12.2007 р. вiдповiдають даним синтетичного облiку та iснуючим нормативам бухгалтерського облiку, а їх достовiрнiсть та повнота може бути пiдтверджена. Фiнансова звiтнiсть пiдприємства включає:
· баланс на 31.12.2007 рiк;
· звiт про фiнансовi результати за 2007 рiк;
Фiнансова звiтнiсть ВАТ "Чернiвцiбуд" вiдображає правдиву i неупереджену по усiх суттєвих аспектах картину фiнансового положення пiдприємства станом на 31.12.2007 року, а також результатiв його дiяльностi за 2007 рiк у вiдповiдностi до законодавчих i нормативних актiв в Українi з пiдприємництва, бухгалтерського облiку i фiнансової звiтностi та аудиту.
РОЗДІЛ II. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ЗНОСУ (АМОРТИЗАЦІЇ) ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ВАТ "ЧЕРНІВЦІБУД"
2.1. Організація первинного обліку зносу (амортизації) основних засобів на ВАТ "Чернівцібуд"
В процесі первинного обліку зносу (амортизації) основних засобів на ВАТ "Чернівцібуд" використовуються типові форми бухгалтерських регістрів ОЗ-1, 2, 3, 14, 15, 16, затверджені Наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» № 352 від 29.12.95 р., де відображається нарахування амортизації та сума зносу на відповідну дату або за звітний період.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № 03-1) застосовується для формлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку вводу їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинно, у відповідності з існуючим законодавством оформлятися в особливому порядку, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів із одного цеху (відділу, дільниці) в інший, для оформлення передачі основних засобів зі складу (із запасу) в експлуатацію, а також для виключення із складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації) [4, 26].
При оформленні приймання основних засобів акт (накладна) складається в одному примірнику на кожний окремий об'кт приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника підприємства (організації). Складання загального акта, що оформляє приймання декількох об'єктів основних засобів, допускається лише при обліку господарського інвентаря, інструмента, обладнання і т.п., якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці. Акт (накладна), після його оформлення, з прикладеною технічною документацією, що відноситься до даного об'єкта, передається до бухгалтерії підприємства, підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами, на те уповноваженими [13, 38].
Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма № 03-2) застосовується для оформлення приймання-здачі основних засобів із ремонту, реконструкції та модернізації. Акт, підписаний працівником цеху (відділу), що уповноважений на приймання основних засобів, та представником цеху (підприємства), який виконував ремонт, реконструкцію та модернізацію, здають до бухгалтерії підприємства (організації). Акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами на те уповноваженими. До технічного паспорта відповідного об'єкта основних засобів повинні бути внесені необхідні зміни до характеристики об'єкта, пов'язані із капітальним ремонтом, реконструкцією та модернізацією.
Якщо ремонт, реконструкцію або модернізацію виконує стороннє підприємство, акт складають у двох примірниках. Другий примірник передають підприємству, що виконує ремонт, реконструкцію, модернізацію.
Акт на списання основних засобів (форма № 03-3) застосовується для оформлення вибуття основних засобів (крім автотранспортних засобів) при повному або частковому їх списанні. Акт складається у двох примірниках комісією, призначеною керівником підприємства, будови, організації, затверджується керівником підприємства (організації) або особою, на те уповноваженою. Перший примірник акта передають до бухгалтерії, другий залишається у особи, відповідальної за зберігання основних засобів та є підставою для здачі на склад запчастин, що залишилися в результаті їх списання, а також матеріалів, металобрухту і т.п.
Витрати по списанню, а також вартість матеріальних цінностей, що надійшли від зносу та розборки будинків, споруд, демонтажу обладнання і т.п. відображають в акті в розділі “Розрахунок результатів списання об'єктів”.
Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств) (форма № 03-14) Застосовується промисловим підприємством для визначення суми амортизації основних засобів, що належить до нарахування у звітному місяці [14, 40].
Оскільки ВАТ "Чернівцібуд" має автотранспорт, то застосовує Розрахунок амортизації по автотранспорту форма № 03-16), що застосовується для визначення сум амортизації автотранспортних засобів, що належать до нарахування у звітному місяці.
Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій) (форма № 03-15). Він застосовується будівельними організаціями для визначення суми амортизації основних засобів, що належить до нарахування у звітному місяці (дод. В).
2.2. Синтетичний та аналітичний облік зносу (амортизації) основних засобів на ВАТ "Чернівцібуд"
Рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" призначено для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу (накопиченої амортизації) необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації. На цьому пасивному рахунку відображають наявність і рух зносу основних засобів. Сума зносу діючих основних засобів відображається в обліку щомісячно на основі розрахунку їх амортизації на повне відновлення за встановленими нормами. Знос відображається також по основних засобах, одержаних безкоштовно, в тому числі від орендаря, по капітальних вкладеннях в орендовані основні засоби за даними, вказаними в актах прийомки. Сума зносу основних засобів, що були в експлуатації, придбані підприємством за плату, визначається за даними платіжних документів.
На ВАТ "Чернівцібуд" облік зносу основних засобів ведеться за прямолінійним методом, тобто річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкту основних засобів.
Вартість нематеріальних активів погашається віднесенням на витрати виробництва та обігу відрахувань за нормами, визначеними виходячи з встановленого терміну їх використання. Якщо неможливо визначити термін корисного використання нематеріальних активів, то норми зносу встановлюються з розрахунку на десять років, але не більше терміну діяльності підприємства. Знос нематеріальних активів обліковується і відображається в звітності окремо [12, 19].
Сума зносу по окремих об'єктах основних засобів визначається при необхідності (при списанні, продажу, передачі, зміни норм амортизації) на основі наявних облікових даних інвентарних карточок або аналітичних рахунків про первісну вартість об'єкта, часу його експлуатації, суми зносу, встановленої при переоцінці та діючих норм амортизації на повне відновлення.
Рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" має такі субрахунки:
· 131 "Знос основних засобів"
· 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів"
· 133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів"
За кредитом рахунку 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" відображається нарахування амортизації та індексації зносу (накопиченої амортизації) необоротних активів, за дебетом -- зменшення суми зносу (накопиченої амортизації) [2]. На субрахунку 131 "Знос основних засобів" узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби". На субрахунку 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів" узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи". На субрахунку 133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів" узагальнюється інформація про суму накопиченої амортизації нематеріальних активів [15, 214]. Аналітичний облік зносу (накопиченої амортизації) необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів.
В табл. 1 наведені рахунки бухгалтерського обліку, з якими кореспондує рахунок № 13 "Знос (амортизація) необоротних активів".
Таблиця 1
Рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" кореспондує
|
|
за дебетом з кредитом рахунків: |
за кредитом з дебетом рахунків: |
||
|
|
|
10 |
"Основні засоби" |
|
|
|
|
11 |
"Інші необоротні матеріальні активи" |
|
|
|
|
12 |
"Нематеріальні активи" |
|
|
10 |
"Основні засоби" |
15 |
"Капітальні інвестиції" |
|
|
11 |
"Інші необоротні матеріальні активи" |
23 |
"Виробництво" |
|
|
12 |
"Нематеріальні активи" |
39 |
"Витрати майбутніх періодів" |
|
|
42 |
"Додатковий капітал" |
42 |
"Додатковий капітал" |
|
|
74 |
"Інші доходи" |
83 |
"Амортизація" |
|
|
91 |
"Загальновиробничі витрати" |
|||
|
92 |
"Адміністративні витрати" |
|||
|
93 |
"Витрати на збут" |
|||
|
94 |
"Інші витрати операційної діяльності" |
|||
|
99 |
"Надзвичайні витрати" |
Облік усередині субрахунка ведеться в межах окремих груп виробничих основних засобів галузевого призначення, основних засобів господарства та інших невиробничих основних засобів, а також за їх видовою класифікацією. Кореспонденція рахунків з нарахування амортизації основних засобів наведена на рис. 2.
Рис. 2. Облік амортизації основних засобів
Пояснення:
1. Нарахована амортизація основних засобів виробничого призначення.
2. Нарахована амортизація основних засобів, що забезпечують збут.
3. Нарахована амортизація основних засобів, що використовуються для досліджень і розробок.
4. Нарахована амортизація основних засобів загальногосподарського призначення.
5. Нарахована амортизація основних засобів ЖКГ і соціальної сфери.
Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (зарахуванні на баланс). Нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації об'єкта основних засобів.
При визначенні строку корисного використання (експлуатації) об'єкта слід враховувати:
· очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
· фізичний та моральний знос, що передбачається;
· правові або подібні обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.
Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.
Втрати від зменшення корисності об'єктів основних засобів включаються до складу витрат звітного року зі збільшенням в балансі суми зносу основних засобів, а по об'єктах основних засобів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, -- із зменшенням переоціненої вартості об'єкта основних засобів. Якщо причини зменшення корисності об'єкта основних засобів перестали існувати, то втрати від зменшення корисності об'єкта основних засобів за попередні періоди виключаються на відповідну суму способом сторно з суми витрат звітного періоду та з суми зносу об'єкта основних засобів, а по об'єктах основних засобів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, такі втрати включаються до складу доходів із збільшенням переоціненої вартості об'єкта основних засобів.
До 1 січня 2000 р. на підприємствах діяли середньорічні норми амортизаційних відрахувань, розроблені диференційовано за окремими видами і групами основних засобів у процентах до їх балансової вартості. Вони були єдині для всіх підприємств і організацій незалежно від галузі. Згідно з П(с)БО 7 «Основні засоби» з 1 січня 2000 р. метод амортизації має враховувати форму, в якій економічна вигода від активу отримується підприємством. Тому вибір методів амортизації основних засобів підприємство здійснює самостійно, застосовуючи до кожного об'єкта основних засобів відповідний метод нарахування амортизації.
В табл. 1 наведені операції з обліку зносу основних засобів підприємства.
Таблиця 1
Операції з обліку зносу основних засобів підприємства
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кор. рахунки |
Сума, грн. |
||
|
Дебет |
Кредит |
||||
|
1 |
Нараховано амортизацію основних засобів підприємства, які мають виробниче призначення |
23, 91 |
131 |
1000 |
|
|
2 |
Нараховано амортизацію основних засобів підприємства, які мають загальногосподарське призначення |
92 |
131 |
250 |
|
|
3 |
Нараховано амортизацію основних засобів підприємства, які забезпечують збут |
93 |
131 |
540 |
|
|
4 |
Нараховано амортизацію основних засобів підприємства, які використовуються для виконання наукових досліджень та розробок |
941 |
131 |
454 |
|
|
5 |
Нараховано амортизацію основних засобів підприємства, які є об'єктами житлово-комунального та соціально-культурного призначення |
949 |
131 |
499 |
|
|
7 |
Нараховано амортизацію основних засобів підприємства, які використовуються для ліквідації стихійних лих, катастроф, аварій |
99 |
131 |
1240 |
Оскільки метод амортизації об'єкта основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання, тому підприємство метод амортизації об'єкта основних засобів переглядає у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем зміни методу амортизації.
2.3. Розкриття інформації щодо обліку зносу (амортизації) основних засобів у фінансовій звітності ВАТ "Чернівцібуд"
Для забезпечення наочності відображення інформації про методи нарахування амортизації та числові значення амортизації та зносу на певну дату здійснюється відображення інформації щодо обліку зносу (амортизації) основних засобів у фінансовій звітності підприємства.
В Балансі зміну сум зносу наведено в статті “Основні засоби”. У статті “Основні засоби” наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями, державні (казенні) та комунальні підприємства -- вартість майна, отриманого на праві господарського відання чи праві оперативного управління, у тому числі вартість земельних ділянок, отриманих на праві постійного користування. У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів (дод. А, Б).
У цій статті наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів (у дужках) та їх залишкова вартість. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу.
Для розрахунку сум амортизаційних відрахувань використовується типова форма № ОЗ-14 “Розрахунок амортизації основних засобів”. Вона складається з 4 розділів:
· по основним засобам у запасі (резерві);
· по основним засобам в експлуатації;
· контрольні дані;
· розрахунок амортизації (зносу)основних засобів.
Об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).
Показники типової форми № ОЗ-14 служать основою для відображення на відповідних рахунках сум нарахованої амортизації за звітний місяць та суми зносу основних засобів. Отже, основним питанням амортизаційної політики - який метод амортизаційних відрахувань обрати. Щоб відповісти на це питання треба детально розгляну усі існуючи методи та визначити фактори, що пов'язані з експлуатацією об'єктів основних засобів, бо чітких рекомендацій по цьому приводу у світі не існує. Обраний метод нарахування амортизації закріплюється приказом та відображається у обліковій політиці підприємства. Щомісяця амортизаційні нарахування за обраним методом відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, для чого призначений пасивний рахунок 13. Для розрахунку амортизації використовують типову форму ОЗ-14.
Форма № 1-амортизація “Звіт про основні засоби, нарахування податкової та економічної амортизації і використання амортизаційних відрахувань у 2003 році” заповнюється відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N 288/4509, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.06.99 за № 397/3690, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 № 353 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.01.2001 за № 47/5238, та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248. Дані заповнюються у тисячах гривень з одним десятковим знаком [1].
У I розділі наводиться інформація щодо застосування видів та методів нарахування амортизації. У II розділі наводиться інформація щодо вартості, руху основних засобів та нарахованої амортизації за групами за балансовою (залишковою) вартістю згідно з податковим обліком. Сума рядків 202-205 має дорівнювати даним рядка 201. У III розділі наводяться дані з вартості, руху основних засобів та нарахованої амортизації згідно з бухгалтерським обліком за класифікаційними групами, наведеними у П(С)БО 7. Сума рядків 302-317 повинна дорівнювати даним рядка 301. У IV розділі наводяться дані з вартості, руху основних засобів та амортизаційних відрахувань за видами економічної діяльності на рівні розділу КВЕД (2 знаки). Класифікація видів економічної діяльності наведена в Інструкції щодо складання форми державного статистичного спостереження № 11-ОЗ “Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)”. За вільними рядками вартість основних засобів підприємства розподіляється за призначенням.
У пункті 2 Довідки наводяться дані з використання амортизаційних відрахувань на капітальне будівництво та придбання нових основних засобів за класифікаційними групами основних засобів. Пункт заповнюється підприємствами, що надали інформацію за рядками 506-508 розділу V.
У примітках до фінансової звітності щодо кожної групи основних засобів наводиться така інформація:
· методи амортизації, що застосовуються підприємством, та діапазон строків корисного використання (експлуатації);
· наявність та рух у звітному році:
· первісна (переоцінена) вартість та сума зносу на початок звітного року;
· первісна вартість основних засобів, які визнані активом, з виділенням вартості основних засобів, отриманих в результаті об'єднання підприємств;
· сума зміни первісної (переоціненої) вартості та зносу основних засобів у результаті переоцінки;
· первісна (переоцінена) вартість та сума зносу основних засобів, які вибули;
· сума нарахованої амортизації;
· сума втрат від зменшення корисності і сума вигід від відновлення корисності, відображені в звіті про фінансові результати в звітному періоді;
· інші зміни первісної (переоціненої) вартості та сума зносу основних засобів;
· первісна (переоцінена) вартість та сума зносу на кінець звітного року.
У примітках до фінансової звітності також наводиться така інформація:
· первісну (переоцінену) вартість і суму зносу основних засобів, щодо яких існують передбачені чинним законодавством обмеження володіння, користування та розпорядження;
· первісну (переоцінену) вартість і суму зносу переданих у заставу основних засобів;
· залишкова вартість основних засобів, що тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція тощо).
· первісна (переоцінена) вартість повністю амортизованих основних засобів, які продовжують використовуватись.
· залишкова вартість основних засобів, вилучених з експлуатації для продажу.
· первісна вартість, залишкова вартість та метод оцінки основних засобів, отриманих за рахунок цільового фінансування.
РОЗДІЛ III. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ЗНОСУ (АМОРТИЗАЦІЇ) ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ВАТ "ЧЕРНІВЦІБУД"
Удосконалення організації обліку основних засобів на ВАТ "Чернівцібуд" є важливим завданням бухгалтерського обліку, оскільки дозволить ефективно використовувати основні засоби та сприятиме регулюванню оновлення їх. Оскільки ВАТ "Чернівцібуд" проводить діяльність в галузі будівництва, то деякі групи основних засобів (автотранспорт, обладнання) підприємства інтенсивно експлуатуються. Нарахування обліку в рамках прямолінійного методу призводить до значної зношеності основних засобів в період корисного використання та зменшення продуктивності їх використання, тому для підприємства ВАТ "ЧЕРНІВЦІБУД" доцільно для груп основних засобів, які інтенсивно експлуатуються і зношуються, використовувати метод прискореного зменшення залишкової вартості, коли річна сума амортизації розраховується як добуток залишкової вартості на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої, виходячи з очікуваного періоду часу, використання об'єкта основних засобів, яка подвоюється. Даний спосіб дозволить оновлювати ті об'єкти основних засобів, які є найбільш зношуваними та потребують постійного або періодичного ремонту та оновлення.
В рамках організації бухгалтерської служби ВАТ "Чернівцібуд" використовуються комп'ютерна техніка та комплектуючі, знос на які нараховується за прямолінійним методом. Дана група основних засобів підлягає швидкому моральному устаріванню, що призводить до неможливості її використовувати з визначеним рівнем ефективності. Тому для обліку зносу групи комп'ютерної техніки пропонується застосовувати метод прискореного зменшення залишкової вартості, що дозволить оновлювати дані основні засоби з більшою періодичністю. Запропоновані зміни доцільно вести в Наказі про облікову політику по ВАТ "Чернівцібуд".
Основні засоби є одним з основних елементів у балансі практично будь-якого підприємства. Визначальними чинниками, які впливають на залишкову вартість, є вибраний метод амортизації, строк корисного використання об'єктів та встановлена ліквідаційна вартість. Але ці питання не регламентуються стандартами і в практичній діяльності вирішуються зовсім не з позицій доцільності, а з намаганням мінімізувати витрати часу та фінансів, обираючи найпростіші варіанти. Це призводить до нівелювання показників наявності та використання основних засобів для користувачів фінансової звітності і робить неможливим порівняльний аналіз на декількох підприємствах, особливо за відсутності розкриття цього питання в обліковій політиці.
В рамках вибору методу нарахування амортизації на ВАТ "Чернівцібуд" слід враховувати наступні фактори:
1. простота/складність методу та можливість його застосування
2. вплив на собівартість продукції та вартість засобів у звітності
3. кваліфікація робітника, уповноваженого вирішувати це питання
4. наявність корпоративної політики у сфері нарахування зносу
У питанні вибору методу нарахування амортизації пропонуємо виходити з двох позицій:
1. принцип обачності
2. очікуваний спосіб отримання економічних вигод від використання об'єктів
Принцип обачності. Найбільше принципу обачності відповідає метод зменшення залишкової вартості, який дає найбільшу суму амортизації в перші роки використання об'єкта. Слідом за ним йдуть метод прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивний. За рівномірного випуску продукції показники виробничого методу наближаються до прямолінійного. В перші роки приблизно такий же результат дає податковий метод.
Очікуваний спосіб отримання економічних вигод від використання об'єктів. Як показує практика, при виборі методу амортизації часто відбувається нехтування даним критерієм. Доцільним вважаємо законодавче закріплення запропонованого алгоритму вибору амортизації в залежності від типу основного засобу, представленого на рис 1.
Запропонований алгоритм може застосовуватись практично на всіх підприємствах, крім сільськогосподарських. В основу покладено умовний поділ основних засобів на 2 типи:
а) безпосередньо зайняті у виробництві, допоміжні та обслуговуючі (рахунки обліку 104, 105, 106);
б) інші основні засоби, які в основному представляють інфраструктуру підприємства (рахунки обліку 102, 103, 107, 108, 109).
Стосовно першого типу об'єктів, то для всіх основних засобів, щодо яких є можливість достовірно та з мінімальними витратами визначити обсяг виробленої продукції, застосовується виробничий метод.
Для транспортних засобів ВАТ "Чернівцібуд", цей метод пропонується в обов'язковому порядку. Якщо ж визначити фактичну потужність важко або неможливо, то застосовується один з прискорених методів амортизації, що сприятиме швидшому поверненню капітальних вкладень. Для цього всі засоби першого типу згруповано на три класи, в основу яких покладено швидкість зносу (насамперед морального) та характер застосування. До першого класу відносять високотехнологічні об'єкти - електронно-обчислювальні машини, периферійну техніку, інформаційні системи - та пропонується використовувати метод зменшення залишкової вартості, який показує найшвидшу динаміку амортизації.
До другого класу відносять основну масу виробничих об'єктів - різноманітні машини та устаткування, верстати, двигуни, пристрої - із застосуванням методу прискореного зменшення залишкової вартості, який за обсягами нарахованої амортизації показує усереднений результат серед трьох прискорених методів. Третій клас складають допоміжні об'єкти - інструменти, прилади, офісне обладнання - з використанням кумулятивного методу. Групування основних засобів зроблено на основі Державного класифікатора “Класифікація основних фондів”.
До другого типу основних засобів (рахунки обліку 102, 103, 107, 108, 109) віднесено специфічні об'єкти, які можуть не приймати безпосередньої участі у виробничому процесі, важко визначити їх фактичну потужність та не складають питому частину основних засобів на підприємствах (крім сільськогосподарських). До цієї групи пропонуємо застосовувати прямолінійний метод.
Наступним моментом, який суттєво впливає на величину нарахованої амортизації, є визначення строку корисного використання. Надана свобода в цьому питанні приводить до того, що на однаковий об'єкт на різних підприємствах такий строк може суттєво відрізнятись. Дослідження процесу нарахування амортизації в інших країнах показує, що прогресивним підходом є законодавчий поділ основних засобів на групи зі встановленням строків корисного використанням.
Іншим ключовим моментом є визначення ліквідаційної вартості основних засобів. Відсутність загальноприйнятої методики призвела до того, що цей показник оцінюється навмання і не ґрунтується на яких-небудь наукових засадах.
Виходячи з визначення ліквідаційної вартості, її можна розрахувати за формулою:
Л = ( М * Ц - В ) * (І/100)n
де Л - ліквідаційна вартість;
М - кількість отриманих матеріальних цінностей від ліквідації об'єкта;
Ц - ціна за одиницю отриманих від ліквідації матеріальних цінностей;
В - витрати, пов'язані з продажем/ліквідацією;
І - середній річний індекс споживчих цін протягом n років;
n - кількість років корисного використання об'єкта.
Враховуючи, що індекс споживчих цін майбутніх років можна взяти лише прогнозний або скористатись усередненим показником за декілька останніх років. За умов високих темпів інфляції може скластись ситуація, коли розрахункова ліквідаційна вартість перевищить первісну. Тому неприпустимо співставляти ліквідаційну (як майбутню) та первісну вартості при розрахунку амортизації.
Пропонуємо внести зміни до визначення ліквідаційної вартості, виклавши його у такій редакції:
ліквідаційна вартість - теперішня (поточна) сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).
Ліквідаційну вартість доцільно розраховувати лише для об'єктів, що знаходяться на рах. 103, 104, 105 та мають у своїй структурі суттєву однорідну складову (метал, будівельні конструкції і т.д.). Для всіх інших пропонуємо встановлювати ліквідаційну вартість у розмірі 1 грн. (це пояснюється тим, що для розрахунку амортизації методом зменшення залишкової вартості обов'язково потрібна ліквідаційна вартість, більша за нуль).
Наведені рекомендації дозволяють встановити єдині підходи до нарахування амортизації на всіх підприємствах та підвищити якість облікової інформації ВАТ "Чернівцібуд".
Проблема повної компенсації витрат на придбання основних засобів за період їх експлуатації не вирішується збільшенням норм амортизації. Причина несвоєчасного перенесення основними засобами своєї вартості на витрати полягає у порядку нарахування амортизації. Застосування норми амортизації до залишкової вартості основних засобів розтягує термін нарахування амортизації на багато років, тому що методика нарахування податкової амортизації не враховує терміни корисного використання основних засобів.
Одним із проблемних питань залишається порядок визначення ліквідаційної вартості основних засобів через складність оцінки активів у майбутньому. Так, для техніки необхідно зробити прогноз на 5-10 років, для будівель - 40-50 років. При цьому фактично неможливо врахувати вплив на кінцеву вартість багатьох факторів, тому результат буде досить приблизним. Внаслідок цього, в багатьох господарствах ліквідаційна вартість взагалі не визначається. Таким чином, сума, яка підлягає перенесенню на витрати шляхом амортизації, встановлюється на рівні первісної вартості основних засобів, що не відповідає вимогам національних стандартів бухгалтерського обліку. В результаті дослідження внесені пропозиції щодо запровадження порядку визначення ліквідаційної вартості основних засобів. При цьому передбачається, що такий відсоток розраховується для кожної групи активів і затверджується для галузі на державному рівні. Завдяки централізованим нормам усереднених відсотків ліквідаційної вартості основних засобів по групах для усіх підприємств агропромислового комплексу визначення вартості, яка амортизується, матиме більш об'єктивний характер, зникнуть розбіжності у сумі ліквідаційної вартості одних і тих же активів, спроститься порядок її визначення, що приведе до підвищення якості облікової інформації. Надання широкої свободи підприємствам у визначенні терміну корисного використання активів має серйозний недолік, який полягає у наявності суттєвих розбіжностей і не відповідності у термінах використання на аналогічні об'єкти в різних господарствах. Так, проведені дослідження свідчать, що різниця у встановлених термінах на аналогічну техніку між різними сільськогосподарськими підприємствами становить 2 рази (від 5 до 10 років). Водночас, по будівлях коливання є меншими (від 25 до 30 років). Таким чином, втрачається об'єктивність облікової інформації про нарахування амортизації, що веде до неточностей у фінансовій звітності. Враховуючи відсутність досвіду в національній практиці щодо встановлення термінів корисного використання основних засобів на кожному підприємстві, найбільш доцільним на сучасному етапі є централізоване визначення таких термінів. Тому необхідно забезпечити уніфікацію порядку визначення термінів корисного використання основних засобів на державному рівні з урахуванням галузевих особливостей. Але при цьому амортизаційна політика підприємства також повинна бути врахована. Для цього основні засоби слід згрупувати за економічно обґрунтованими термінами корисного використання, і для кожної групи мають бути визначені межі, в яких підприємство самостійно може визначити термін використання. Наприклад, для третьої групи основних засобів, куди включається сільськогосподарська техніка, встановити межу в 5-7 років. З метою забезпечення простого механізму розподілу основних засобів по групах за термінами корисного використання слід на державному рівні розробити галузевий класифікатор із глибокою деталізацією об'єктів основних засобів. Це дасть змогу підвищити об'єктивність встановлення термінів корисного використання на підприємствах та знизити затрати часу працівників бухгалтерії на виконання цих операцій.
Нові підходи до обліку амортизації основних засобів зумовлюють необхідність удосконалення первинних документів бухгалтерського обліку на Ват «ЧЕРНІВЦІБУД» для детальнішого відображення інформації про об'єкти основних засобів, оскільки існуючі форми не в повному обсязі забезпечують інформацією бухгалтерів. З метою нарахування амортизації на основні засоби без здійснення додаткових вибірок і розрахунків, враховуючи, що інвентарна картка є уніфікованим документом, а для розрахунку амортизації за методами, передбаченими національними стандартами потрібні різні дані, пропонуємо здійснити її вдосконалення додатками, диференційованими за методами амортизації.
Подобные документы
Економічний зміст, нормативне регулювання та завдання обліку праці та її оплати. Форми і види оплати праці в тваринництві: первинний, синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці; оподаткування заробітної плати; автоматизація обліку праці.
курсовая работа [37,1 K], добавлен 17.04.2013Класифікація основних фондів, методи амортизації, види зносу. Державна реєстрація підприємств, складання установчих документів. Розробка комерційної ідеї, аналіз беззбитковості роботи підприємства. Вплив структури виробництва на його фінансовий стан.
курсовая работа [333,9 K], добавлен 07.02.2010Економічна сутність капітальних інвестицій, їх види і форми. Аналіз здійснення капітальних інвестицій у відтворенні основних засобів в ТОВ "Зеленьківське" та шляхи підвищення їх ефективності. Амортизація як джерело відтворення основних засобів.
дипломная работа [77,8 K], добавлен 09.11.2010Економічна суть основних засобів, їх класифікація та оцінка. Методичні підходи та джерела інформації для аналізу забезпечення та ефективного використання основних засобів. Обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання основних засобів.
курсовая работа [200,1 K], добавлен 10.01.2015Сутність основних засобів економічних відтворень і структура підприємства. Управління амортизаційним фондом в сучасних умовах, аналіз та вплив і напрямки підвищення ефективності основних засобів підприємства. Охорона праці та здоров’я працівників.
дипломная работа [7,4 M], добавлен 06.07.2011Економічна суть існування основних засобів. Методика аналізу ефективності використання основних фондів. Аналіз виробничих основних засобів на прикладі ТОВ "Альянс". Шляхи поліпшення використання основних виробничих засобів.
дипломная работа [79,3 K], добавлен 14.10.2002Нерухомість як основа особистого існування громадянам. Характеристика видів зносу, опис морального зносу. Нормативний метод розрахунку фізичного зносу. Оцінювання зносу: нормативний метод визначення фізичного зносу будівель методом терміну життя.
курсовая работа [80,6 K], добавлен 22.04.2013Економічна сутність амортизації та амортизаційної політики підприємства, законодавчі основи її регулювання. Методи нарахування амортизації та їх ефективність. Динаміка складу й структури основних засобів підприємства, оцінка ступеня їх зношеності.
курсовая работа [131,0 K], добавлен 21.04.2012Суть та зміст амортизації основних засобів. Недоліки діючої амортизаційної політики. Аналіз практики амортизаційних відрахувань та забезпечення власних фінансових ресурсів відтворення основних засобів на прикладі підприємства ДКП "Харківкомуночиствод".
дипломная работа [405,8 K], добавлен 20.07.2011Економічна сутність і класифікація витрат на виробництво. Документальне оформлення та облік прямих та накладних витрат. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про затрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.
курсовая работа [167,3 K], добавлен 11.10.2013
