Особливості формування ринку процедури екологічного аудиту в контексті екологічної безпеки

Екологічний аудит розглядається як початок процесу екологізації виробництва. Розроблення теоретичних і науково-методичних підходів до формування ринку процедури екологічного аудиту в умовах ринкових відносин для підвищення рівня екологічної безпеки.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.10.2023
Размер файла 27,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРОЦЕДУРИ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ В КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Пригара Ірина Олександрівна

кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економіки та управління, Шосткинський інститут

Сумського державного університету, м. Шостка

Новикова Інна Володимирівна

кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економіки та управління, Шосткинський інститут Сумського державного університету, м. Шостка,

Тур Олександр Іванович

кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економіки та управління, Шосткинський інститут Сумського державного університету, м. Шостка

Анотація. В даній роботі екологічний аудит розглядається як початок процесу екологізації виробництва, тобто як перехід від нестійких моделей виробництва і споживання до екологічно збалансованих і чистих моделей. При цьому процедури екологічного аудиту повинні бути передумовою розподілу відповідальності за завдану довкіллю шкоду між структурними підрозділами та бути імплементовані в сертифікаційну політику підприємств. Розроблення, гармонізації та впровадження в практику міжнародних положень та методик із проведення інвентаризації, ідентифікації, паспортизації та екологічного аудиту екологічно небезпечних об'єктів створить потужний інструмент контролю за екологічною безпекою, дозволить здійснювати: стандартизацію відображення природоохоронних витрат у економічній звітності; більш повний оперативний контроль за економічною діяльністю об'єкта аудиту при встановлених екологічних обмеженнях; прийняття управлінських рішень на основі даних, скоригованих з урахуванням екологічного фактора. Ігнорування сьогодні екологічних проблем, подальше відкладання їх радикального вирішення на майбутнє призведе до виснаження економічних ресурсів і врешті до втрати Україною перспектив сталого розвитку. Необхідно розуміти, що потенціал країни визначається не її сьогоденними можливостями, а здатністю до відтворення і примноження цих можливостей.

Результати дослідження показали, що для розвитку та активізації ринку екологічного аудиту у державі необхідно здійснити такі заходи, як виявити недоліки та застарілі норми чинного законодавства, почати процес удосконалення правових основ регулювання екологічного аудиту відповідно до діючих національних та міжнародних стандартів, розробити проєкти підзаконних актів щодо питань навчання, акредитації екоаудиторів, упровадити національну систему екологічної сертифікації та маркування продукції.

Ключові слова: екологічний аудит, навколишнє середовище, екологічна безпека, природні ресурси.

Pryhara Iryna Oleksandrivna PhD in Economics, senior lecturer of the Department of Economics and Management, Shostka Institute of Sumy State University, , Shostka,

Novikova Inna Volodymyrivna PhD in Economics, senior lecturer of the Department of Economics and Management, Shostka Institute of Sumy State University, Shostka,

Tur Oleksandr Ivanovych PhD in Economics, senior lecturer of the Department of Economics and Management, Shostka Institute of Sumy State University, Shostka

FEATURES OF MARKET FORMATION OF ECOLOGICAL AUDIT PROCEDURE IN THE CONTEXT OF ENVIRONMENTAL SAFETY

Abstract. In this work, the ecological audit is considered as the beginning of the process of greening production, that is, as a transition from unsustainable models of production and consumption to ecologically balanced and clean models. At the same time, ecological audit procedures should be a prerequisite for the distribution of responsibility for environmental damage between structural units and be implemented in the certification policy of enterprises. The development, harmonization and implementation in practice of international regulations and methods for conducting inventory, identification, certification and environmental audit of environmentally hazardous objects will create a powerful tool for monitoring environmental safety, will allow: standardization of the display of environmental protection costs in economic reporting; more complete operational control over the economic activity of the audit object under established environmental restrictions; making management decisions based on data adjusted to take into account the environmental factor. Ignoring today's environmental problems, further postponing their radical solution to the future will lead to the depletion of economic resources and ultimately to Ukraine's loss of prospects for sustainable development. It is necessary to understand that the country's potential is determined not by its current capabilities, but by its ability to reproduce and multiply these capabilities.

The results of the study showed that for the development and activation of the ecological audit market in the state, it is necessary to implement such measures as to identify the shortcomings and outdated norms of the current legislation, to start the process of improving the legal basis for the regulation of ecological audit in accordance with the current national and international standards, to develop draft by-laws on issues training, accreditation of eco-auditors, to implement a national system of environmental certification and product labeling.

Keywords: ecological audit, environment, environmental safety, natural resources.

екологічний аудит ринковий безпека виробництво

Постановка проблеми. Забруднення навколишнього середовища внаслідок виробничо-господарської діяльності промислових підприємств, що завдає шкоди якості життя та здоров'ю населення, є найактуальнішою соціально-екологічною проблемою, яка має пріоритетне соціально-економічне значення. Підвищення ефективності діяльності підприємств із погляду екологічної безпеки і реалізації заходів із запобігання негативному впливу на навколишнє середовище можливо забезпечити шляхом запровадження як обов'язкового, так і добровільного екологічного аудиту.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Значний внесок у розвиток теорії екологічного менеджменту в цілому та екологічного аудиту зокрема зробили такі відомі вітчизняні і зарубіжні вчені: А. Аренс, Р. Адамс, С. Байдаков, О. Балацький, О. Веклич, Т. Галушкіна, П. Гебель, Д. Белл, Дж. Лоббек, Л. Мельник, Є. Мішенін, А. Нікітін, Г Нуоффер, Т. Пізняк, Г. Сєров, П. Скрипчук, С. Степанов, О. Теліженко, С. Харічков та інші.

Мета статті. Основною метою роботи є розроблення теоретичних і науково-методичних підходів до формування ринку процедури екологічного аудиту в умовах ринкових відносин для підвищення рівня екологічної безпеки.

Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі розвитку економіки України за умов глибокої економічної кризи питання екологізації та подальшої раціоналізації використання природних ресурсів ще не посіли належного місця у реформуванні національної економіки. Практично вони зводяться лише до декларування намірів, але міжнародна господарська практика переконує в нагальній потребі вирішення економічних та екологічних проблем, а також питань з охорони навколишнього середовища для досягнення високого рівня еколого-економічного розвитку суспільства.

Екологічний аудит може істотно вплинути на покращання екологічної ситуації насамперед на рівні окремих промислових підприємств. Спираючись на незалежний кваліфікований аналіз, нетрадиційні підходи, комплексну оцінку еколого-економічних проблем, екологічний аудит дає можливість швидко та якісно отримувати потрібні результати [3]. Під час екологічного аудиту перевіряють ступінь відповідності характеру виробничої діяльності, продукції, системи управління екологічним вимогам: кількісним і якісним показникам, установленим нормативно-правовими актами України у сфері охорони навколишнього середовища. При цьому оцінюють види діяльності, пов'язані з: охороною навколишнього середовища, його станом на підприємстві; системою управління навколишнім середовищем; дотриманням природоохоронного законодавства і встановлених екологічних вимог; фінансовими ризиками, пов'язаними з відповідальністю за порушення допустимого впливу на навколишнє природне середовище та ін. [3].

В Україні згідно з чинним законодавством екологічний аудит належить до переліку видів підприємницької діяльності, і його може здійснювати юридична особа, “статутом якої передбачено цей вид діяльності і в штаті якої є хоча б один екологічний аудитор, який має відповідну вищу освіту, досвід роботи у сфері охорони навколишнього природного середовища або суміжних сферах не менше чотирьох років підряд та якій видано в установленому порядку сертифікат на право здійснення такої діяльності” [1].

Таким чином, передумовами розвитку екологічного аудиту в системі інвестиційного забезпечення суб'єктів господарювання є:

- посилення екологічної кризи, зокрема, внаслідок негативного впливу виробничо-господарської діяльності суб'єктів господарювання України;

- обрання курсу інтеграції України до Європейського Союзу;

- активізація державних зусиль стосовно вимог Світової організації торгівлі, зокрема й природоохоронних;

- прийняття у 2004 р. Закону України “Про екологічний аудит”;

- розвиток певних законодавчих ініціатив у напрямку впровадження системи екологічного менеджменту та екологічного аудиту відповідно до стандартів ISO 14000 і Постанови Європейського парламенту і Ради Європи про добровільну участь промислових підприємств у загальній системі екологічного менеджменту та аудиту навколишнього середовища EMAS;

- поступове формування відповідної інституційної інфраструктури (мережі підприємницьких структур, інформаційного забезпечення тощо);

- потреба дотримання екологічних вимог у разі виходу на міжнародні ринки, отримання кредитів міжнародних організацій, залучення інвестицій;

- екологізація всіх сфер виробничо-господарської діяльності.

Екологічний аудит здатний відігравати виняткову роль у вирішенні екологічних проблем, особливо в умовах виходу України з економічної кризи.

Необхідно констатувати, що поряд із цим належна імплементація екологічного аудиту в систему інвестиційного забезпечення суб'єктів господарювання та формування завдяки цьому її позитивного економічного іміджу насамперед залежать від рівня розвитку законодавчо-нормативної регламентації та стабільності реформ у цій площині.

Під час дослідження поняття екологічного аудиту та ключових аспектів його розвитку в умовах ринкових відносин було визначено основні напрями, за якими він здійснюється. Тож для проведення аналізу та більш глибокого пізнання цього процесу згрупуємо ці види діяльності наступним чином:

- перша група (екологічна) - дотримання і виконання екологічних нормативів у відповідно до законодавства та внутрішньогосподарських вимог, визначення рівня екологічності суб'єкта економічної діяльності, функціонування системи екологічного управління, отримання міжнародного сертифіката відповідності екологічним стандартам;

- друга група (економічна) - виконання фінансово-економічних зобов'язань та сплата боргів, правильність (точність) визначення рівня ризиків при злитті та придбанні (зміни власника, форми власності) підприємств, перевірка складання статистичної звітності з екологічних питань і проведення огляду достовірності облікової звітності суб'єкта економічної діяльності, що належить до галузей із підвищеним екологічним ризиком (хімічна та нафтохімічна промисловість, металургія тощо).

Отже, екологічний аудит може розглядатися як один із нових сучасних управлінських інструментів, що дозволяє ефективно регулювати еколого- економічні відносини з дотримання вимог екологічної безпеки суб'єктом економічної діяльності в умовах, коли технологічний процес передбачає застосування природних ресурсів (надр) або пов'язаний зі специфікою гірничого виробництва та небезпечністю життєдіяльності на рівні ландшафту та у підземних умовах, а також із точки зору використання екологічного аудиту територій регіонів, міст, районів у якості інструменту екологічної політики [2].

На практиці досить часто екологічні питання стають визначальними для функціонування суб'єкта господарювання, але разом із тим може існувати ризик істотних помилок, невідповідності розкриття фактів у фінансовій звітності щодо екологічних питань. За таких обставин екологічний аудитор повинен детально дослідити екологічні питання під час проведення аудиту фінансової звітності. Необхідність урахування екологічних питань під час проведення аудиту фінансової звітності значною мірою залежить від висновків аудитора про можливий ризик істотних помилок у фінансовій звітності через неврегульованість екологічних питань на підприємстві. В окремих випадках може бути зроблений висновок про відсутність необхідності проведення спеціальних еколого-економічних аудиторських процедур. У інших випадках екологічний аудитор використовує професійну думку для визначення характеру, термінів та обсягу спеціальних процедур, які він вважає за необхідне застосувати для отримання достатніх та необхідних аудиторських доказів того, що економічна звітність не має помилок, відповідає законодавчо-нормативним вимогам.

Спираючись на результати проведеного дослідження та специфіку процедури екологічного аудиту, сформулюємо обов'язкові етапи його проведення:

- перевірка та моніторинг відповідності еколого-економічної політики досліджуваного суб'єкта законам і нормативним актам з питань екологічної безпеки;

- дослідження підтримання суб'єктом економічної діяльності відповідної екологічної інформаційної системи, що повинна вміщати облік екологічних питань (наприклад, фактичний обсяг викидів та шкідливих відходів, екологічні характеристики продукції, скарги зацікавлених сторін, результати інспекцій, проведених відповідними органами контролю, наявність та наслідки нещасних випадків тощо);

- порівняння інформації з питань екологічної безпеки і відповідної економічної інформації (наприклад, фактичної кількості відходів у відношенні до витрат на їх утилізацію);

- висвітлення еколого-економічних питань (у тому числі потенційних) та пов'язаних із ними зобов'язань, що впливають на економічний суб'єкт.

Якщо досліджуваний економічний суб'єкт має певну систему екологічного контролю, то аудитор проводить опитування осіб, відповідальних за її функціонування. Перш за все з'ясовується питання щодо фактів виявлення за допомогою цієї системи будь-яких екологічних питань, що можуть істотно впливати на економічну звітність.

Аудитор також може ознайомитися (за наявності) зі звітом з екологічної діяльності підприємства (даного економічного суб'єкта) як одним із засобів отримання інформації про систему екологічного контролю на підприємстві. У цьому звіті, як правило, повинні бути описані екологічна політика та зобов'язання економічного суб'єкта, а також основні принципи екологічного управління та контролю.

За наявності у суб'єкта економічної діяльності відділу внутрішнього аудиту (у тому числі з екологічного спрямування) аудитор з'ясовує факт контролю внутрішніми аудиторами екологічних аспектів діяльності суб'єкта (у рамках внутрішнього аудиту). Після чого екологічний аудитор розглядає доцільність застосування результатів даної роботи для цілей аудиту, застосовуючи критерії МСА 610 «Розгляд роботи внутрішнього аудиту».

У розділі МСА 250 «Врахування законів та нормативних актів при проведенні аудиту фінансової звітності» відзначається, що відповідальність за забезпечення діяльності економічного суб'єкта відповідно до законів та нормативних актів несе його керівництво.

Для отримання інформації щодо дотримання суб'єктом економічної діяльності законів та нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища екологічний аудитор при проведенні аудиторського дослідження, як правило, застосовує такі заходи:

- збирає, аналізує та використовує знання про галузь і характер діяльності досліджуваного об'єкта;

- проводить опитування керівного складу підприємства (у тому числі ключових спеціалістів з екологічних питань) щодо політики та процедур із дотримання екологічних законів та нормативних актів;

- обговорює з керівництвом політику та процедури, прийняті для виявлення, оцінки, обліку і виправлення порушень та зловживань.

Необхідно також наголосити, що відповідальність за оцінки значення, включені до економічної звітності, несе керівництво економічного суб'єкта. Для сприяння у розробленні оцінних значень та складанні інформації з екологічних питань керівництво підприємства повинне отримувати консультації фахівців з відповідної галузі. Експерти можуть бути залучені на різних стадіях такої діяльності (з розроблення та складання), допомагати та сприяти керівництву.

Аудитор під час проведення дослідження розглядає можливості використання результатів екологічного аудиту як відповідні аудиторські докази. У такому випадку аудитор повинен вирішити можливості відповідності екологічного аудиту критеріям оцінки, включеним до МСА 610 «Розгляд роботи внутрішнього аудитора» або МСА 620 «Використання роботи експерта». До важливих критеріїв, що потребують деталізації, належать такі:

- вплив результатів екологічного аудиту на фінансову звітність;

- компетентність, досвід та навички експертів з екологічного аудиту та об'єктивність аудиторів, особливо якщо вони є працівниками економічного суб'єкта;

- масштаб екологічного аудиту, реакція керівництва на рекомендації, отримані у результаті проведеного екологічного аудиту, документальні підтвердження прийнятих керівництвом заходів щодо виконання рекомендацій;

- професійний підхід та дотримання принципів при здійсненні екологічного аудиту;

- належне управління, нагляд та аналіз результатів аудиту.

У розділі «Заяви керівництва» наголошується на тому, що МСА 580 «Заяви керівництва» потребує від аудитора отримання письмових заяв від керівництва з питань, що є значущими для економічної звітності, якщо немає можливості отримати інші достатні та доречні аудиторські докази. Адже більша частина доступних для аудитора доказів впливу екологічних питань на економічну звітність буде мати швидше переконливий характер. Аудитор може прийняти рішення про необхідність отримання письмових пояснень від керівництва про ступінь його поінформованості щодо зобов'язань або подій, що виникли у результаті неврегульованості екологічних питань, у тому числі протизаконних дій.

Розділ «Висновок» зобов'язує аудитора при формуванні думки про фінансову звітність аналізувати, чи належним чином вплив екологічних питань відображений та розкритий в економічній звітності. Аудитор також розглядає будь-яку іншу інформацію, що повинна додаватися до економічної звітності, з метою виявлення невідповідностей (у тому числі щодо екологічних питань). Аудитор може зробити висновок про наявність невідповідностей розкриття інформації щодо екологічних питань.

Тож за певних обставин, ґрунтуючись на висновках аудитора, діяльність економічного суб'єкта може бути припинена. У МСА 700 «Аудиторський звіт (висновок) із фінансової звітності» та МСА 570 «Безперервність діяльності підприємства» наведені детальні рекомендації для аудиторів на випадок подібних обставин.

У розділі «Основи аудиту державного сектору» відзначається, що наведені у Положенні «Урахування екологічних питань при проведенні аудиту фінансової звітності» рекомендації однаковою мірою можуть застосовуватися й до аудиторів державного сектору під час проведення ними аудиту фінансової звітності урядових організацій та інших суб'єктів державного сектору. На характер та масштаб аудиту державного сектору може впливати законодавство, положення, постанови, якими встановлюються та регулюються додаткові аудиторські звітні критерії щодо екологічних питань. Під час проведення аудиту економічної звітності деяких відомств, до обов'язків яких належить моніторинг дотримання законів та нормативних актів із питань охорони навколишнього природного середовища, в екологічного аудитора може виникнути необхідність проаналізувати, наприклад, систему контролю щодо накладання відповідних зборів та штрафів, а також їх стягнення. За наявності складних питань можуть бути проведені аналіз та експертиза інформації щодо специфічних обов'язків економічного суб'єкта в сфері охорони навколишнього природного середовища [4].

Ураховуючи вищевикладене та порівнюючи норми права екологічної безпеки України з нормами країн з розвиненою економікою, можемо зробити висновок, що одним з основних недоліків вітчизняної системи еколого- економічного контролю (у тому числі обліку та звітності) є нерозробленість ключових екологічних критеріїв та показників (за міжнародними стандартами), а звідси й недостатня розробленість методичних підходів із удосконалення екологічного аудиту. Ця проблема призводить до непрозорості (неможливості правильно оцінити) екологічної складової господарської діяльності економічного суб'єкта в Україні, а разом із тим - до підвищеного, практично неконтрольованого антропогенного впливу на природу [5].

Необхідно відзначити, що на відміну від міжнародних процедур, в Україні не ведеться статистика щодо здійснення національних процедур екологічного аудиту. Разом із тим національні процедури екологічного аудиту не мають належного зв'язку сертифікаційними, що заважає їх втіленню в господарську діяльність.

Аналіз динаміки показників, що відображають процес формування ринку екологічного аудиту в Україні, свідчить, що вирішальною умовою ефективного його розвитку є цілісність з екологічним управлінням на рівні підприємств, корпорацій, галузей. Системна цілісність екологічного управління та екоаудиту - один із принципів сталого розвитку, який реалізовано в ЄС у вигляді європейського регламенту EMAS - системи екологічного управління й аудиту. EMAS ґрунтується на принципі «забруднювач і користувач платить», тобто компенсації економічної шкоди, завданої навколишньому природному середовищу за рахунок винуватця в завданні такої шкоди[4].

Найближчими роками, очевидно, буде популярною інтеграція екологічного аудиту з іншими його видами. Керуючись принципом «вартість - ефективність», суб'єкти підприємницької діяльності намагатимуться об'єднати безпеку, якість та економічний аудит з екологічним аудитом. Можна стверджувати, що для мінімізації вартості проведення аудитів та більш ефективного функціонування підприємства, крім системи екологічного менеджменту (стандарти ISO 14001), упроваджуватимуться система менеджменту якості (стандарти ISO 9000) й система менеджменту безпеки та охорони праці (стандарти OHSAS-18000), тобто відбуватиметься створення інтегрованої системи менеджменту.

Для інтегрованої системи екологічного менеджменту, на наш погляд, характерні такі риси, що забезпечують її перевагу в сучасних економічних умовах із точки зору імплементації екологічного аудиту:

- забезпечення більшого ступеня узгодженості діяльності на підприємстві;

- існування структурованої системи документації на підприємстві (яка характеризується відсутністю дублювання та надмірного обсягу документообігу, що є властивим для підприємства з кількома паралельними системами);

- оптимізація потенціалу персоналу всіх рівнів підприємства для покращання його діяльності;

- мінімізація витрат на розроблення, функціонування та сертифікацію інтегрованої системи менеджменту.

Отже, на нашу думку, для розвитку та активізації ринку екологічного аудиту у державі необхідно здійснити такі заходи:

1) вивчити, проаналізувати, виявити недоліки та застарілі норми чинного законодавства і розпочати процес удосконалення правових основ регулювання екологічного аудиту відповідно до діючих національних та міжнародних стандартів;

2) розробити та узгодити документи, що визначають повноваження органів державної влади з організації проведення екологічного аудиту;

3) оперативно та якісно розробити проєкти підзаконних актів (інструкції, методики тощо), що стосуються питань навчання, акредитації екоаудиторів;

4) адаптувати міжнародні та розробити вітчизняні основні принципи здійснення екологічного аудиту підприємств;

5) популяризувати стандарти ISO 14000, 14001 через публікацію їх текстів; роз'яснення переваг, можливостей та перспектив їх упровадження; публічного обговорення із залученням усіх зацікавлених сторін;

6) упровадити національну систему екологічної сертифікації та маркування продукції;

7) удосконалити єдиний кодифікований акт - Екологічний кодекс України.

Висновки. Таким чином, упровадження системи екологічного аудиту в Україні є лише одним із рівнів тих позитивних еколого-економічних зрушень, що необхідно здійснити на шляху до сталого розвитку та адаптації нашої країни до сучасних викликів. Проте необхідно розуміти, що успіх здійснення реформування в цілому залежить від повної підтримки державних органів влади, компетентних у сфері природокористування, і розумного та виваженого підходу до кожного з етапів цього процесу. Тому правові та нормативні акти щодо здійснення процедур екологічного аудиту разом з їх упровадженням у повсякденну практику господарювання повинні постійно удосконалюватися та оновлюватися, що має сприяти сталому довгостроковому еколого- економічному розвитку України.

Література:

1 Про екологічний аудит: Закон України від 24 червня 2004 р. № 1862-IV із змінами та доповненнями [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - 2009. - Режим доступу до тексту закону: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws.

2 Галушкина Т. П. Экономические инструменты экологического менеджмента: теория и практика / Т. П. Галушкина- К.: ИПРиЭЭИ НАН Украины, 2000. - 280 с.

3 Екологічний аудит : посібник з екологічного менеджменту і екологічного аудиту / [В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, В.М. Навроцький та ін.]. -К.: Символ-Т, 1997. - 221 с.

4 Формування ринку екологічного аудиту в Україні. - [Електронний ресурс] / І.О. Пригара // Економіка: реалії часу. Науковий журнал. - 2012. - № 3-4(4-5). - С. 84-88. - Режим доступу : http://economics.opu.ua/files/archive/2012/n4-5.html

5 Смірнова К.В. Впровадження системи екологічного менеджменту в сучасних умовах / К.В. Смірнова // Вісник ЖДТУ № 3 (53). - [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://eztuir.ztu.edu.Ua/1256/1/68.pdf.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Теоретико-методичні аспекти впровадження екологічного аудиту острівних територій на прикладі острова Білогрудів. Характеристика етапів процесу, деталізація процедури, уточнення структури висновку екологічного аудиту у зв’язку зі специфікою об’єкта.

    статья [14,8 K], добавлен 11.09.2017

  • Екологічний аудит як інструмент екологічного права і охорони навколишнього середовища. Закон України “Про екологічний аудит”. Мета проведення екологічного аудиту. Екологічна експертиза як державна функція. Зміст звіту про проведення екологічного аудиту.

    реферат [13,7 K], добавлен 18.01.2009

  • Основні принципи екологічної політики підприємства. Нормативно-правова база проведення екологічного аудиту. Заходи з попередження забруднення навколишнього середовища на підприємстві. Оцінка стану поверхневих вод, водоспоживання та якості стічних вод.

    курсовая работа [5,0 M], добавлен 03.10.2015

  • Екологічна складова розвитку територій. Концепція екологічного менеджменту в регіональному контексті. Основні аспекти екологічного імперативу розвитку території. Обмежуючі фактори, які негативно впливають на рівень екологічної безпеки в Україні.

    реферат [1,2 M], добавлен 06.12.2010

  • Визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності. Організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи. Оцінка ефективності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

    курсовая работа [28,2 K], добавлен 02.01.2014

  • Розвиток та здійснення екологічного аудиту як самостійного виду незалежного контролю. Екологічний аудит як складова системи екоменеджменту. Відповідальність за адекватність й повноту розкриття інформації про екологічні питання у фінансовій звітності.

    реферат [25,6 K], добавлен 24.01.2009

  • Охорона навколишнього природного середовища і теоретичні принципи політологічного аналізу екологічних проблем у контексті суспільних відносин. Етапи розвитку екологічного руху в Україні, виміри та принципи реалізації міжнародної екологічної безпеки.

    реферат [44,3 K], добавлен 09.11.2010

  • Поняття та загальна характеристика екологічного аудиту, принципи та закономірності його проведення, призначення та законодавчо-нормативна база. Екологічний аудит як основний інструмент екологічного менеджменту, його інструменти та переваги впровадження.

    реферат [69,9 K], добавлен 24.02.2010

  • Складові глобальної системи "людина - природа". Екологічна безпека: поняття, система, суб'єкти і об'єкти. Основи концепції екологічної безпеки в світі, її фактори, джерела і наслідки. Зони екологічного лиха, напрямки оздоровлення навколишнього середовища.

    контрольная работа [26,8 K], добавлен 17.04.2011

  • У роботі розглянуто правопорушення у галузі екологічної безпеки. Поширене правопорушення у галузі екологічної безпеки - недотримання екологічних нормативів, норм та правил. Екологічний ризик як наслідок правопорушення та адміністративна відповідальність.

    реферат [12,5 K], добавлен 18.01.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.