Еколого-економічна звітність як індикатор стану лісогосподарського землекористування

С. Данькевич, Й. Окабе

Ecological and economic reporting as an indicatorof the state of forestry land use

O. Furdychko, O. Drebot, N. Palianychko, S. Dankevych, Y. Okabe, Institute of Agroecology and Nature Management of NAAS, Kobe Gaquin University

Purpose. The purpose of the article is to provide a theoretical and methodological justification of the completeness, accessibility and transparency of indicators of environmental and economic reporting of forestry enterprises as an indicator of the state of forestry land use in the context of sustainable development (on the example of Male Polissya of Ukraine); to find out the causal relationships between individual indicators that characterize the course of certain processes in forestry.

Methodology / approach. Theoretical and methodological bases of the research are based on the analysis of a set of ecological and economic indicators of reporting of forestry enterprises as indicators of the state of use of forest lands in the context of balanced development. Such methods were used: dialectical method of cognition for the analysis of laws and regulations and scientific works of scientists on the issue of sustainable use of forest lands; method of analogies (transfer of influences that were found in other areas with similar objects and properties, to the area under consideration); analysis of the most pressing problems of accessibility to the public of indicators of the state of forest land use; correlation analysis - in determining the closeness of the relationship between statistical characteristics indicators of forest use; synthesis and logical generalization of conceptual bases of necessity and preconditions of improvement of ecological and economic indicators; monographic to identify factors for improving indicators; abstract-logical theoretical generalizations andformulation of conclusions. In the study we used quantitative analysis with data from primary and secondary sources to assess the availability of information on the state of forestry land use. In this study, there were analyzed not the values of the indicators, but how they were structured and what information they contained.

Results. The article summarizes the completeness, accessibility and transparency of the system of indicators of ecological and economic reporting of forestry enterprises on the example of Male Polissya of Ukraine. The work investigates in terms of sustainable land use practices in the field of reporting using data from state and municipal forestry enterprises of Male Polissya of Ukraine, online service ProZvit (freely available database of enterprises since 2016). The studied value of the correlation between the statistical characteristics of individual indicators offorest land use makes it possible to identify the course of certain positive or negative processes in forest land use on the basis of the objectively existing causal relationship between phenomena and indicators. Based on the analysis of the data published on the Internet, some shortcomings of the set of indicators available to the public are highlighted, in particular the need to update them in accordance with the legislation of the European Union. The results of this study indicate the need to rethink the national focus of reporting from a purely economic to environmental and economic.

Originality / scientific novelty. The structural scheme of public information access to ecological and economic indicators of forest land use is proposed, which will ensure completeness and transparency, openness and accountability to the public of information on environmental consequences of forest land use. We propose to introduce additional environmental reporting indicators, which can be further used as indicators of the balance of forestry land use in the country, in particular: the accumulation of carbon in forests and changes in such accumulation; degree of soil erosion; humus content; indicators ofproductivity (quality) offorest lands depending on soil conditions in different areas of Ukraine; indicators of the state of populations of species of fauna and flora to be protected and preserved; diversity of types of natural resources used by the population in the territory of the planned activity and in the zone of its influence; diversity of ecosystem services; in addition to absolute data, apply relative indicators per 1 ha of forest land. We propose to include these indicators in the reporting for the following blocks: the impact on land and soil; impact on fauna, flora, biodiversity; impact on surface waters; impact on landscapes; impact on atmospheric air; carbon accumulation; volumes of reforestation, silvicultural works.

Practical value / implications. On the example of forestry enterprises located in the territory of Male Polissya, it is proved that the set of economic and environmental reporting indicators available online is an indicator of the state of use of forestry lands. Based on research, the bases for improvement of the information base of the reporting are prepared at different scales, both in the country and in each forest enterprise in a particular region, as regional sectoral improvements will help achieve balanced land use at the national level.

Key words: ecological and economic indicators, forestry lands, balanced land use, reporting of forestry enterprises.

Постановка проблеми

Нині у світі сприйняття управління лісом змінилося через включення ідеї стійкості в лісове господарство [ 1]. Одним з найрозвинутіших у Європі критеріїв звітування з екологічних аспектів управління є стандарт Керівництво зі звітності у сфері сталого розвитку Глобальної ініціативи зі звітності Global Reporting Initiative (GRI). За стандартами GRI підприємства мають висвітлювати у звітності зокрема такі елементи показників, як вплив на біорізноманіття та виконання екологічних нормативів [2]. Директива 2014/95/ЄС встановлює необхідність розкриття екологічного аспекту діяльності певних підприємств, зокрема детальну інформацію про поточні та прогнозовані впливи на довкілля і, за необхідності, на здоров'я і безпеку, про використання поновлюваних джерел енергії, викиди парникових газів, забруднення повітря тощо [ 3]. За дослідженнями науковців [4, с. 200], в Україні спостерігається позитивна динаміка впровадження звітів підприємств з використанням стандартів GRI. Проте, на думку українських учених [5, с. 313], підготовлена за стандартами сталого розвитку звітність не завжди повністю відповідає вимогам, а окремі підприємства навіть її не верифікують, що значно знижує інформаційну наповненість звітів та задоволеність зовнішніх і внутрішніх користувачів. У контексті збалансованого землекористування звітність є інструментом, який забезпечує вимірювання екологічного стану земель лісогосподарського призначення внаслідок впливу діяльності підприємств лісового сектора. Формування еколого-економічної звітності підвищує рівень інформованості суспільства про діяльність на землях лісогосподарського призначення, служить важливим джерелом інформації для зацікавлених сторін, зокрема експертів та аналітиків. Саме це і зумовлює актуальність пропонованого дослідження щодо еколого-економічної звітності як індикатора стану лісогосподарського землекористування в контексті збалансованого розвитку.

Дослідження повноти показників еколого-економічної звітності як індикатора стану лісогосподарського землекористування проведено на прикладі лісогосподарських підприємств, розташованих на території регіону Малого Полісся України. Значну частину цього регіону (до 60%) займають еколого-стабілізувальні угіддя - ліси, луки і болота, що забезпечує сприятливі умови для природоохоронної діяльності, оскільки лісові угіддя є важливою складовою збалансованого використання земель і найбільше впливають на зовнішнє середовище порівняно з іншими наземними екосистемами. Водночас лісові землі Малого Полісся України вкривають непродуктивні слабопідзолисті ґрунти, що створює певні особливості екологічних проблем досліджуваного регіону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика еколого- економічної звітності і системи показників збалансованого розвитку є предметом досліджень широкого кола вітчизняних та зарубіжних науковців. Формування фінансового, адміністративного та соціального інструментарію екологічної політики досліджували Ю.Ю. Туниця [6], І.М. Синякевич [7; 8].

Ключові аспекти формування показників звітності сталого розвитку лісового господарства й основ її трансформації вивчали С.І. Лебедевич, Х.Р. Хомик [9], Н.М. Клим [9; 10], П.М. Герасим [10]. Теоретико-методологічні підходи до призначення звітності підприємств про сталий розвиток, яке полягає в доведенні до зацікавлених сторін прагнення підприємств відповідати показникам продуктивності й очікуванням зацікавлених сторін щодо фінансових, екологічних та соціальних питань, висвітлено в роботах О.М. Баришнікової [11], С.В. Свірка [5], О.Г. Сокола [4]. Удосконалення управління лісогосподарським підприємством за допомогою обліково - аналітичного забезпечення досліджено в працях А. Макаренко [12]. Практику звітування державних лісових підприємств у Європі розглянуто в роботах А. Liubachyna, L. Secco, D. Pettenella [1]. Перспективи моніторингу екологічних показників у лісовому секторі, що представляють міжнародний інтерес, проаналізовано в працях R.M. Ochieng, I.J. Visseren-Hamakers, інших учених [13-19]. Звітність як інструмент економічних гарантій забезпечення громадського екологічного управління досліджували Ю.І. Самойленко [20] та ін. [21-33]. У роботах Х.Р. Хомик [9; 34] висвітлено формування облікової інформації на лісогосподарських підприємствах, що має забезпечувати достовірність показників у звітності з дотриманням методик їх визначення. Проте система звітності лісогосподарських підприємств України недостатньо вивчена з погляду повноти, доступності і прозорості еколого-економічних показників як індикатора стану лісогосподарського землекористування в контексті збалансованого розвитку.

Мета статті - здійснити теоретико-методичне обґрунтування повноти, доступності і прозорості показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств як індикатора стану лісогосподарського землекористування в контексті збалансованого розвитку (на прикладі Малого Полісся України); з'ясувати причинно-наслідкові зв'язки між окремими показниками, що характеризують перебіг певних процесів у лісогосподарському землекористуванні.

Для досягнення зазначеної мети сформульовано такі завдання:

- дослідити рівень взаємозв'язку окремих показників у процесі використання земель лісогосподарського призначення; проаналізувати практику звітності

- лісогосподарських підприємств на прикладі Малого Полісся України; здійснити аналіз доступності еколого-економічних показників у звітності

- лісогосподарських підприємств Малого Полісся України; дослідити стан відкритості й підзвітності перед суспільством інформації про екологічні наслідки використання земель лісогосподарського призначення; визначити можливість удосконалення екологічної спрямованості звітності суб'єктів господарювання лісового сектора.

Виклад основного матеріалу дослідження

Звітність «має формувати збалансовану і аргументовану картину результатів роботи організації стосовно до цілей сталого розвитку (враховуючи як позитивний, так і негативний аспекти)» [20]. Звітність - основний метод забезпечення користувачів актуальною й неупередженою інформацією не лише про «господарсько- фінансовий стан підприємства, але і про виконання підприємницьких зобов'язань перед соціальним і екологічним середовищем» [4, с. 130]. За дослідженнями О.М. Баришнікової, «звітність сталого розвитку є новим механізмом оприлюднення інформації про господарську діяльність, що дозволяє приймати ... рішення, які мають не лише економічний, але й соціальний та екологічний характер і враховують ризики як внутрішнього, так і зовнішнього середовища» [11, с. 63], а також допомагає узгоджувати нефінансові аспекти сталості з фінансовими показниками [21]. Концепція збалансованої системи показників, розроблена в 1992 р. Робертом Капланом і Девідом Нортоном, поєднує в собі фінансові та нефінансові параметри відповідно до стратегії організації і передбачає формування певним чином упорядкованих показників за такими основними напрямами: фінанси, відносини з клієнтами, внутрішні бізнес-процеси, навчання та розвиток персоналу. «Разом із тим надзвичайно важливим є формування збалансованої системи показників для надання інформації підприємствами лісового господарства про:

- дотримання стандартів під час виробництва та реалізації продукції;

- здійснення заходів із запобігання негативному впливу на довкілля;

- оцінки екологічних факторів для екологічного моніторингу фізичних та грошових потоків, пов'язаних із використанням природних ресурсів» [10].

Взявши за основу принципи системи збалансованих показників, проведемо аналіз повноти, доступності і прозорості показників звітності лісогосподарських підприємств за економічним, екологічним та соціальними напрямами, включаючи взаємозв'язки окремих показників. Система еколого- економічних показників звітності про використання земель лісогосподарського призначення є надзвичайно важливою, оскільки на підставі об'єктивно існуючого причинно-наслідкового зв'язку між явищами та показниками можна зробити висновки щодо перебігу певних позитивних чи негативних процесів у лісогосподарському землекористуванні. За дослідженнями А. Макаренко [12], одним з шляхів раціонального використання лісових ресурсів та поліпшення управління лісовим господарством є обліково-аналітичне забезпечення, яке об'єднує такі елементи, як інформація, облік і аналіз. Як зазначає Ю.Ю. Туниця [6, 23], «економічна політика держави повинна будуватися на трьох основних складових: екологічній моралі (виховання нової ментальності); екологічній економіці; екологізованому праві. Всі ці три складові (екомораль, екоекономіка, екоправо) мусять бути в центрі уваги всіх державних інституцій і політичних сил». Тому нині в Україні ефективне управління землями лісогосподарського призначення не лише вимагає доступності до фінансово- економічних показників, а також потребує даних про екологічні аспекти діяльності.

У цьому контексті надзвичайно важливою є Глобальна оцінка лісових ресурсів (FAO 2020) [35], для якої характерний цілісний підхід, що охоплює всі екологічні показники сталого лісокористування і являє собою всеосяжну, орієнтовану на запити країн оцінку лісових ресурсів світу, управління ними та їх використання. Головна мета проведення глобальних оцінок лісових ресурсів - надання в умовах відкритості надійної і своєчасної інформації про лісові ресурси, у тому числі і землі лісогосподарського призначення, їх стан, управління ними та їх використання для прийняття рішень у національних і міжнародних інтересах. FAO 2020 аналізує стан і тенденції понад 60 пов'язаних з лісами змінних у 236 країнах і територіях. Зокрема, за даними FAO 2020, у всьому світі 424 млн га лісів призначені переважно для збереження біорізноманіття, це становить близько 10% лісів світу. Водночас 186 млн га лісів відведено для забезпечення соціальних послуг, таких як відпочинок, туризм, освіта, наукові дослідження та збереження об'єктів культурної і духовної спадщини. Практики сталого лісокористування здатні підтримувати або збільшувати накопичення вуглецю в лісах [19]. Проте загальні запаси вуглецю в лісах світу знизилися з 668 Гт в 1990 р. до 662 Гт у 2020 р.; за той же період показник щільності накопичення вуглецю дещо зріс - із 159 до 163 т/га.

За допомогою сталого лісокористування можна запобігати і зменшувати деградацію земель, підтримувати їх продуктивність, забезпечуючи економічно ефективні нагальні і довгострокові вигоди для суспільства, підтримувати ряд цілей сталого розвитку [36]. Хоча вченими [22] виявлено проблеми в досягненні цілей сталого розвитку, втім в Україні, за оцінкою FAO 2020 [35], щорічне зростання показника цілей сталого розвитку «Прогрес у напрямку сталого управління лісами» починаючи з 2015 р., становило 0,07-0,06% (у 2020 р. порівняно з 2019 р. - на 0,06%). Частка лісових площ, які мають довгострокові плани управління у 2020 р., становить 89,57%, за останні п'ять років зазначена частка зросла на 0,93% (на 0,26% порівняно з 2019 р.). Також спостерігається позитивна динаміка щільності накопичення вуглецю на землях лісогосподарського призначення з 1990 р. (табл. 1).

Таблиця 1

Щільність накопичення вуглецю в лісах в Україні, т/га

Джерело: узагальнено авторами на основі [35].

Незважаючи на зростаюче глобальне визнання ролі лісів у міжнародних зусиллях зі скорочення викидів, сьогодні є мало прикладів реальних кроків для створення внутрішніх правових та політичних рамок, за допомогою яких можна було б вимірювати рівень вуглецю в лісах. Ученими [23] обґрунтовано систему сталого управління органічним вуглецем з позицій міждисциплінарного підходу. Важливо зазначити, що використання даних FAO 2020 дасть змогу Україні приймати фактологічно обґрунтовані рішення щодо використання земель лісогосподарського призначення. Науковці [14] зазначають, що вимірювання викидів, викликаних знелісненням, може бути виконано економічно ефективним способом шляхом оцінки площі знеліснення територій між двома точками часу на основі дистанційного зондування та добутку на середній місцевий запас вуглецю на одиницю площі. Тому вважаємо, що в Україні доцільно запровадити оприлюднення суб'єктами господарювання системи екологічних показників, запозичивши досвід FAO 2020. Така деталізація сприятиме формуванню внутрішньої політики збалансованого використання земель лісогосподарського призначення в Україні. Проте недоліком для кінцевих користувачів усіх категорій (особливо для громадськості) є доволі складний доступ до завантаження представлених FAO 2020 даних і метаданих, щоб можна було використовувати прості візуальні уявлення обраних змінних.

Проте ми не розглядаємо вуглецевий моніторинг як єдиний спосіб отримання більш широкої інформації про стан використання земель лісогосподарського призначення. При розширенні набору показників використання лісів за межі встановлених нормативно -правовими актами України не лише вуглець, але й інші важливі показники (наприклад, показники біорізноманіття) можуть бути центральними для концептуалізації збалансованого використання земель лісогосподарського призначення. Таким чином, різноманітність екологічних показників може стати потужним стимулом забезпечення збалансованості лісогосподарського землекористування, переваги і недоліки упровадження яких наведено в табл. 2.

Державне регламентування звітності полягає у встановленні єдиних показників та форм звітності, і єдиних принципів її складання та термінів подання. «Екологічна звітність систематизує інформацію про діяльність підприємства в галузі природокористування та впливу на природне середовище у формах статистичної, податкової, фінансової та нефінансової звітності» [10 ]. За дослідженнями вчених [3; 9], екологічний імператив повинен відображатись у фінансовій звітності, що передбачає її диференціювання, відображення екологічних аспектів діяльності лісогосподарських підприємств, у тому числі витрати на природоохоронні заходи, відповідну трансформацію в бухгалтерському балансі підприємства. Проте зазначений підхід не дає алгоритму комплексного екологічного обліку. Водночас згідно з підходом екобалансів [3; 9], тобто підходом розширення фінансової звітності, реорганізації і розширення обліку, звітність виступає як дієвий інструмент екологічного менеджменту. У свою чергу, послідовність формування облікової інформації на лісогосподарських підприємствах має забезпечувати достовірність показників у звітності з дотриманням методик їх визначення [ 34, с. 112-114].

Набір еколого-економічних показників звітності є надзвичайно значущим, оскільки з використанням звітності здійснюється моніторинг використання земель лісогосподарського призначення, а будь-які негативні зміни можуть мати значні економічні й екологічні наслідки для суспільства, включаючи втрату лісових благ і погіршення якості довкілля. У багатьох міжнародних угодах (наприклад, Міжнародна тропічна організація, Європейський союз, Монреальський процес) представлені показники і критерії для моніторингу практики лісокористування. Проте пошук прийнятного рівня домовленостей щодо непорівняних критеріїв у різних угодах надзвичайно складний [1]. Маючи міцну ресурсну базу, державні лісогосподарські підприємства повинні бути більш підзвітними - цю вимогу можна задовільнити за допомогою публічної звітності. У звіті необхідно подавати результати діяльності організації в більш широкому контексті стійкості (економічні, соціальні та екологічні показники). Звіт повинен відображати позитивні і негативні аспекти роботи, щоб забезпечити обґрунтовану оцінку її ефективності [1].

Таблиця 2

Критерії переваг і недоліків упровадження екологічних показників діяльності лісогосподарських підприємств

Джерело: узагальнено авторами на основі [4].

Близько 73% лісових земель України підпорядковані органу управління «Державне агентство лісових ресурсів України». Таким чином, звітність Держлісагентства є інформаційною базою для дослідження взаємозв'язків між статистичними показниками використання земель лісогосподарського призначення (рис. 1-3). Методом кореляційного аналізу досліджено тісноту зв'язку статистичних характеристик показників обсягів фінансування 1 га земель лісогосподарського призначення з рентабельністю діяльності за період 2016-2020 рр. (рис. 1).

Рис. 1. Кореляційне поле та графік кореляційної залежності рентабельностідіяльності (%) від фінансування 1 га площі земель лісогосподарськогопризначення (грн) на землях сфери управління Держлісагентства України

Джерело: сформовано авторами за даними звітності обласних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства України.

Значення коефіцієнта детермінації в середньому за період 2016-2019 рр. становило 0,4726, а в середньому за період 2016-2020 рр. зменшилося до 0,4695. Отже, за весь досліджуваний період частка впливу обсягів фінансування 1 га земель лісогосподарського призначення на значення показників рентабельності діяльності становила 46,95%, тобто при зростанні першого показника з вірогідністю 46,95% відбудеться зростання другого. Значення коефіцієнта кореляції г = 0,6852 перевищує його критичний розмір (кількість одиниць сукупності 24), що свідчить про значну щільність зв'язку між компонентами і статистично достовірну (з імовірністю 99%) залежність між аналізованими показниками.

Зв'язування вуглецю в результаті лісокультурних робіт або природного поновлення лісів відбувається через десятиліття чи століття після початку відновлювальної діяльності [15]. Тому надзвичайно важливим є розуміння динаміки зміни площі лісів та її взаємозв'язку з різними природними і соціально-економічними факторами, що допоможе надати рекомендації для формування політики і стратегій управління лісами та пом'якшення наслідків зміни клімату [16]. Нами досліджено динаміку природного поновлення лісів у розрізі обласних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства за період 2016-2020 рр. (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка обсягів природного поновлення лісів у розрізі обласних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства України