Розробка природоохоронних заходів в басейні р. Горинь

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка природоохоронних заходів в басейні р. Горинь

Статник І.І., к.с.-г.н. доцент, Клименко О.М., к.т.н доцент (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне)

Запропоновано розроблений комплекс природоохоронних заходів направлених на відтворення басейну р.Горинь

The developed complex of prirodookhoronikh measures of directed is offered on the recreation of pool of the river Gorin

Більшість річок України під впливом антропогенного навантаження зазнали деградаційних змін, що обумовило необхідність розробки комплексу заходів, які б дозволили зупинити деградацію річкових екосистем та збільшити їх стійкість. Ми вперше пропонуємо схему відтворення середніх та великих річок в залежності від рівня антропогенного навантаження якого зазнають басейни малих річок. Проведені нами розрахунки по рівню антропогенного навантаження на басейни річок Ї притоки р. Горинь та аналіз цих розрахунків дали можливість поділити ці річки по рівню антропогенного впливу на чотири групи. Для цих груп річок пропонуємо комплекс природоохоронних заходів (лісомеліоративні, які б при найменших витратах коштів досягли максимального відтворення природної рівноваги річкових екосистем приток Горині та відповідно відновити стан самої р. Горинь.

Лісомеліоративні та агротехнічні заходи.

На нашу думку та думку авторів [1], лісомеліоративні та агротехнічні заходи для басейнів річок, в тому числі для басейну р. Горинь, є найбільш ефективними елементами водоохоронних заходів. Вони несуть функції регулювання снігонакопичення та сніготанення, покращення гідрологічного режиму річок за рахунок того, що ліс добре трансформує поверхневий стік в підземний, попередження ерозійних процесів, а також очищення поверхневих вод від забруднюючих речовин. В свою чергу в порівнянні з іншими заходами не потребують значних фінансових витрат. Тому цим групам водоохоронних заходів нами приділено особливу увагу.

Для четвертої групи річок (Устя, Стубелка, Горинька, Жирак, Полква, Місток) розроблено комплекс заходів, який наведений в табл. 1

Розрахунки проводили згідно з програмним комплексом “Тендер-контракт ХХІ століття“. Основними запроектованими заходами для цієї групи річок є лісонасадження у прибережних смугах, посів багаторічних трав, залуження еродованих земель (табл..1). Загальна вартість проведення робіт складає 0,8244 млн. грн. Найбільших витрат коштів на їх оздоровлення потребують річки Устя та Полква.

водоохоронний заповідний розчищення гідротехнічний

Таблиця 1

Агротехнічні та лісомеліоративні заходи четвертої групи річок

Комплекс заходів для третьої групи річок (Вілія, Б/н, Бережанка, Тростян-ка, Цвітоха) представлений в табл.2.

Як показав аналіз результатів (табл. 2), запропоновані заходи аналогічні як і для третьої групи річок, загальна вартість проведених робіт складає 0,1485 млн. грн. Найбільших затрат з цієї групи річок потребує р. Вілія.

Таблиця 2. Агротехнічні та лісотехнічні заходи третьої групи річок.

Заходи для другої групи річок (Мельниця, Вирка, Зульня, Замчисько) представлені в табл. 3

Таблиця 3. Агротехнічні та лісомеліоративні заходи другої групи річок

Виходячи із запропонованих заходів (табл.3), загальна витрата робіт складає 0,0122 млн. грн. Річка Мельниця найбільш капіталоємка.

Водоохоронні заходи для четвертої групи річок (Канал Белинський, Жильжанка, Сирець) представлені в табл. 4.

Таблиця 4

Агротехнічні та лісомеліоративні заходи першої групи річок.

Аналіз даних (табл. 4) показав, що річки цієї групи потребують майже однакових витрат на їх оздоровлення. Загальна сума капіталовкладень складає 0,0078 млн. грн.

Гідротехнічні заходи.

Гідротехнічні заходи безпосередньо впливають на поверхневий стік, вони направленні на утримання поверхневого стоку та переводу його в підземний, також ці заходи дозволяють затримувати талі та дощові води в штучних водоймах і використовувати їх для господарських умов.

При всій очевидності впливу шкідливих водойм на задоволення всезростаючих потреб сільського та промислового водопостачання їх створення порушує природний режим річок і значно змінює їх гідрологічний і гідрохімічний стан і весняний стік під впливом ставків та водоймищ зменшується на величину акумуляції частини стоку в чашах водойм. В літній період збільшуються витрати стоку на додаткове випаровування. Крім того, відсутність водоохоронних заходів на берегах ставків привело і продовжує приводити їх до значного замулення.

В басейні річки Горинь налічується близько 360 ставків та водоймищ. Ставки утворені на значній кількості приток р. Горинь, на струмках та тимчасових водотоках. Найбільш зарегульованою є центральна частина р. Горинь, а також притоки цієї частини (Устя, Стубелка, Вілія). Більшість став-ків, розташованих на притоках р. Горинь та різних водотоках, заросли водною рослинністю, внаслідок чого зменшився їх об'єм та площа водного дзеркала.

Значна кількість ставків потребує реконструкції гідротехнічних спорудах і розчищення від намулу та надмірного заростання.

На нашу думку, в першу чергу треба привести в належний стан існуючої ставки та водосховища, а потім вирішувати питання про створення нових, з урахуванням доцільності і можливості екосистем басейнів малих річок.

Один з найважливіших заходів боротьби за збереження малих річок полягає в недопущенні їх замулення. Саме перевищення меж допустимих площ сільськогосподарських культур поряд з розоренням схилів долин і є головною причиною ерозії та замулення. Аналіз досліджень показів, що найбільш сільгоспосвоєні басейни північної та центральної частини р. Горинь, розораність басейнів складає 35…65 %. Обмежена кількість протиерозійних та водоохоронних насаджень на берегах Горині та її приток та велика сільгоспосвоєнність зумовлює надходження в русло річок та в ставки значної кількості мулисто-пісчаних відкладів. Крім цього на значній території басейни малих річок знаходяться у заплавах, які не розорюються і заросли лучними та болотними травами. На таких ділянках змив грунту та стік завислих часток майже відсутній.

Ми пропонуємо заходи які направлені на відтворення ставків та русел річок з розчищенням їх від намулу та надмірного заростання, яке веде до зниження пропускної здатності річки. При очищенні річок необхідно визначати оптимальні параметри відновлення русла - глибину і ширину. Потрібно орієнтуватись на глибину природного дна русла на перекатах, не допускати значного заглиблення , що може привести до переосушення заплави.

Четверта група річок (Устя, Стубелка, Горинька, Жирак, Полква, Місток ) потребує:

- розчистка русла від водних рослин - 20 км;

- розчистка русел від замулення - 61 км;

- реконструкція ставків - 2 .

Третя група річок ( Вілія, Б/н, Бережанка, Тростянка, Цвітоха ) потребує таких гідротехнічних заходів:

- розчистка русел від замулення - 5 км;

- реконструкція ставка - 2 ;

- будівництво ставка - 1 .

Друга група річок ( Мельниця, Вирка, Зульня, Замчисько ) потребує:

- розчистка русла річки - 20 км;

- будівництво ставка - 1.

Перша група річок (канал Беницький, Жильжанка, Сирець) потребує:

- розчистка русла річки - 10 км.

Також для всього басейну р. Горинь місцевими органами виконавчої влади провести оцінку і, в залежності від стану басейнів, намітити та провести компенсаційні гідротехнічні заходи по відновленню річкових екосистем, до яких можуть входити роботи по:

- створенню екологічних ніш для річкової іхтіофауни;

- створення штучних нерестилищ на заплавних озерах та старицях;

- створення зимувальних ям;

- створення місць нагулу молоді річкової риби;

- відновлення шляхів міграції прохідної риби до місць нересту;

– створення руслових екотонів.

Водоохоронні зони та заповідні об'єкти.

Серед водоохоронних заходів одним з головних і неодмінних є створення водоохоронних зон - це забезпечення і підтримання сприятливого режиму господарської діяльності та поліпшення санітарного стану малих річок і водойм, захист їх від замулення продуктами ерозії ґрунтів, запобігання забрудненню біогенними речовинами.

Обстеження річок Рівненської області, які проводились кафедрою екології НУВГП з залученням студентів під час проходження практики протягом 1992 року по даний час, та наші дослідження басейну р. Горинь з 1997 по 2001 роки показали, що в даний час вздовж майже всієї річки Горинь ширина не розораної прибережної смуги становить в основному 10…25 м. Тільки в окремих місцях на заплавах, а також в північній частині басейну, прибережна смуга відповідає встановленим нормативам, приблизно 3…100 м. На притоках та ставках ширина прибережної смуги складає в більшості 2…10 м. Тільки за межами населених пунктів на заплавах ця смуга набагато ширша 25…60 м., рідко - 100 м.

Як видно із даних обстежень, прибережні смуги на р. Горинь та її притоках значно менші за розміром від встановлених нормативів до водоохоронних смуг.

В даний час рідко де виконувались роботи по залуженню та залісненню і створенню нових прируслових лісонасаджень, існуючі лісосмуги біля річок знаходяться в антисанітарному стані. В межах населених пунктів а також у витоці річки Горинь прибережні смуги забруднені та засмічені, багато звалищ побутового сміття. Загальний екологічний стан р. Горинь може бути покращений тільки за умови створення водоохоронних смуг із відповідними правилами їх використання і господарювання.

Для четвертої групи річок (Устя, Стубелка, Місток, Горинька, Жирак, Полква) ми проектуємо створення водоохоронних зон по обидві сторони річок загальною площею 152 га. Проведення таких заходів найбільш потребують річки Устя, Стубелка.

Третя група річок (Вілія, Б/н, Бережанка, Тростянка, Цвітоха) потребує створення водоохоронних зон в площею146 га.

У другій групі річок (Мельниця, Вирка, Зульня, Замчисько) тільки річка Замчисько потребує створення водоохоронної зони площею 10 га.

Серед першої групи річок (Канал Бенинський, Жильжанка, Сирець) створення водоохоронної зони потребує лише р. Канал Бенинський, загальною площею 130 га.

Отже, четверта, третя та перша група річок потребує майже однакових капіталовкладень на створення водоохоронних зон, в зв'язку з тим, що майже у всіх річок - приток басейну р. Горинь, прибережні смуги та водоохоронні зони не відповідають встановленим нормативам.

Створення заповідних об'єктів передбачає збереження на окремій території природної флори і фауни. Опосередковано, заповідник, заказник та інше, як непорушена природна система може розглядатися як одна з передумов формування якості води, оскільки біомаса непорушеної рослинності затримує поверхневий стік з порушених територій, фільтрує та гарантує перевід відносно чистої води в підземні горизонти.

Крім того, створення заповідних об'єктів забезпечить захист від забруднення джерел водойм та водотоків, які розташовані в межах охоронної території, сприятиме відновленню якості води.

Також нами запропоновані заходи по охороні водних ресурсів р.Горинь від забруднення, а також заходи по охороні підземних вод в басейні річки.

Аналіз запропонованих агротехнічних і лісомеліоративних заходів показав, що всі річки переважно потребують збільшення лісистості, розширення площ посівів під багаторічними травами та залуження еродованих земель. Найбільш капіталоємною є 4 група річок, для якої загальна сума проведення запропонованих заходів складає 0,8244 млн.грн., для 3 групи річок - 1,0484 млн.грн, 2 групи - 0,0505 млн.грн., 1 групи - 0,0055 млн.грн.

Аналіз запропонованих гідротехнічних заходів показав, що басейни 4 та 3 групи річок потребують проведення заходів з розчистки русла від водних рослин, залуження та реконструкції ставків. Поряд з цим всі річки, залежно від стану водойм, потребують проведення компенсаційних водоохоронних заходів з відновлення річкових екосистем.

Четверта, третя та перша група річок потребують майже однакових капіталовкладень на створення водоохоронних зон. У басейнах річок - приток р. Горинь потрібно збільшити площу заповідних об'єктів до 12% від загальної площі басейну.

Література

1. Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. -Рівне: “Волинські обереги”,1999.- Т.1 -347 с.

2. Мацнєв А.І., Проценко С.Б., Саблій Л.А. Практикум з моніторингу та інженерних методів охорони довкілля. - Рівне: Рівненська друкарня, 2002. - 460с.

3. Водний кодекс України // Екологія і закон: Екологічне законодавство України. У 2-х кн. / Відповід. ред. В.І.Андрейцев. -К.: Юрінком Інтер, 1997:-Кн.1.- 456с

4. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2000 р. / Під. ред. М.Біляшівський. -К.: Преса України, 2001.-184с

5. Доповідь про стан навколишнього природного середовища у Рівненській області у 2005 р / Держуправл. екоресурсів у Рівненській обл. - Рівне, 2000.-207 с.

Размещено на Allbest.ru