Вплив різних джерел забруднення на стан земельних ресурсів

Виклад основних результатів

Забруднення ґрунтового покриву безпосередньо пов'язане і з обсягами викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря [2]. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викидами вважаються надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин [3]. Важливими показниками, які характеризують стан повітряного басейну в області, є обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних і пересувних джерел.

Основними забруднюючими речовинами, які потрапляють у навколишнє середовище від стаціонарних та пересувних джерел, є: метан, сполуки сірки, оксиди азоту, оксиди вуглецю, вуглеводні, сірчистий ангідрид та сажа. Суттєвий вплив на земельні ресурси, зокрема на їхню оцінку, справляють організовані та неорганізовані викиди промислових підприємств. Наявність забруднюючих речовин у ґрунті призводить до зниження поживних речовин, що позначається на його родючості та врожайності сільськогосподарських культур.

У табл. 1 наведено дані викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря у Львівській області в 2005-2015 рр. стаціонарними та пересувними джерелами.

У процесі дослідження виявлено, що обсяги викидів в атмосферне повітря мають тенденцію до збільшення. Найбільше викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря у Львівській області було зафіксовано у 2011 р. - 256,5 тис. т, а його частка порівняно з 2005 р. становила 36,7%. У 2015 р. частка викидів шкідливих речовин зменшилась на 8,3% порівняно з 2011 р. і становила 203,1 тис. т

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси та ґрунти є їхнє порушення (руйнування) - складний комплекс антропогенних і природних процесів зміни фізико-хімічних і механічних характеристик ґрунту. Як правило, причиною порушення ґрунтів є процеси, ініційовані діяльністю людини (це, наприклад, механічна обробка ґрунтів, трансформація шарів землі в будівництві, переущільнення ґрунтів унаслідок діяльності транспорту, випасання худоби, зрошення або інші зміни режиму ґрунтових і поверхневих вод, забруднення ґрунтів та ін.). Ці зміни можуть багаторазово посилюватися під впливом природних чинників, наприклад вітру. Тобто ґрунт - уразлива система, що формувалася впродовж багатьох років, але може бути зруйнована шляхом неправильних дій людини дуже швидко [10].

Екологічний стан ґрунтового покриву значною мірою залежить від багатьох факторів. Основними джерелами забруднення є фільтратні стоки, кислі гудрони, забруднюючі речовини, які присутні в атмосфері і надходять у ґрунти. Великі полігони твердих побутових відходів за рівнем шкідливого впливу на навколишнє середовище вважаються об'єктами екологічного ризику. Полігони твердих побутових відходів - типовий приклад антропогенної діяльності. Для них характерна низка ознак хімічного забруднення ґрунтів, поверхневих, ґрунтових та підземних вод, рослинних груп, атмосферного повітря. В області таким полігоном є Львівське міське сміттєзвалище, яке розташованого біля с. Грибовичі Жовківського району, на яке щороку вивозилося близько 1 млн. м³ побутових та невелика кількість мало небезпечних промислових відходів [10].

Кам'янка-Бузький район є одним із найбільш забруднених районів області. На території району розташовані свиноферми, птахоферми, забійні цехи, відходи очисних споруд, ТЕС та інші підприємства, які завдають шкоду земельним ресурсам і навколишньому середовищу.

Ще однією з не менш важливих екологічних проблем області є стан використання водних ресурсів, які відіграють важливу роль у житті людей та економіці. Вода використовується як джерело питного, технічного, сільськогосподарського водопостачання, у рибному господарстві, у лікувальних цілях, є джерелом поповнення запасів підземних вод та ін.

Зокрема, на екологічний стан поверхневих вод Львівської області впливають різноманітні фактори, які тісно пов'язані із забрудненням ґрунтів, атмосфери, зміною ландшафтної структури та техногенного перевантаження території, неефективною роботою каналізаційно-очисних споруд, невинесенням в натуру і картографічні матеріали прибережних захисних смуг і водоохоронних зон, а також їх недодержанням, насамперед у населених пунктах [11].

1) скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод;

2) відсутність водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг водних об'єктів.

Скид неочищених та недостатньо очищених комунальних і промислових стоків спричинений фізичним та моральним зносом очисних споруд і відсутністю коштів на будівництво, ремонт та їх реконструкцію. Внаслідок тривалої експлуатації без необхідного поточного ремонту систем водопостачання і каналізації більшість водопровідно-каналізаційних господарств області знаходяться в незадовільному технічному стані, який щодня погіршується, частина з них - в аварійному стані [11].

Протягом 2014 р. водокористувачами Львівської області було скинуто в поверхневі водні об'єкти 215,0 млн. м³ зворотних вод. Порівняно з 2013 р. загальний скид стоків зменшився на 3,2 млн. м³ відповідно до зменшення забору води з природних водних об'єктів. Другою важливою проблемою, що призводить до забруднення поверхневих вод на території області, є відсутність водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг водних об'єктів на території області [11].

Як видно з табл. 3, обсяги скиду стічних вод демонструють тенденцію до зниження. За досліджуваний період спостерігається зменшення кількості нормативно очищених та нормативно чистих вод - на 5,25 та 3,24 млн. м³ відповідно. Щодо скинутих забруднюючих речовин, то їхня кількість також зменшилася на 73,7 тис. т, або на 35,3%.

Найбільше водних ресурсів у Львівській області використовується у сільському господарстві та житлово- комунальному господарстві - 25,95 та 62,36 млн. м³ відповідно. У сільському господарстві водні ресурси використовуються для потреб сільського населення, тваринництва, сільськогосподарського виробництва, а також для водних меліорацій: зрошення, під час осушення боліт та перезволожених земель.

Таблиця 3. Кількість скинутих забруднюючих речовин зі стічними водами у Львівській області

Джерело: складено за [11]

Таблиця 4. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки, млн. м3

Джерело: складено за [11]

антропогенний земельний забруднення стічний

Висновки

Проаналізувавши вплив різних джерел забруднення на стан земельних ресурсів Львівської області, можемо сказати, що однією з екологічних проблем області є обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних і пересувних джерел, які негативно впливають земельні ресурси. Недотримання заходів, які спрямовані на зменшення обсягів викидів, призводить до забруднення навколишнього середовища. Ще однією з проблем в області є вплив відходів виробництва і споживання. Полігони твердих побутових відходів, які розташовані на території області, є наслідком антропогенної діяльності, які, проникаючи в ґрунт, зменшують кількість поживних речовин, що негативно позначається на врожайності сільськогосподарських культур. Не менш важливим є екологічний стан водних ресурсів області, які пов'язані із забрудненням земельних ресурсів та атмосферного повітря. Скид неочищених вод та відсутність водоохоронних зон і захисних смуг є основними проблемами забруднення поверхневих вод. Поверхневі води, проникаючи в ґрунт, негативно впливають на урожайність сільськогосподарських культур, зменшуючи кількість поживних речовин. Подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення негативного впливу забруднення на стан земельних ресурсів.

Список літератури