Екологічний моніторинг деградованих і малопродуктивних земель як основа оцінки рівня деградаційних процесів в сільськогосподарському землекористуванні

Аналіз стану використання земель в Україні. Створення дієвої структури екологічного моніторингу земельних ресурсів та території Сумської області. Відбір проб на визначення вмісту важких металів. Вимірювання забруднюючих речовин у атмосферному повітрі.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 14.07.2017
Размер файла 88,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Сумський національний аграрний університет

Екологічний моніторинг деградованих і малопродуктивних земель як основа оцінки рівня деградаційних процесів в сільськогосподарському землекористуванні

Н.В. Кузін, к. е. н., доцент,

завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру

м. Суми

Вступ

Постановка проблеми. Стан використання земель як в Україні в цілому, так і в кожній області є критичним. Надмірна розораність угідь та майже цілковите припинення виконання комплексу робіт із захисту ґрунтів призводить до розвитку ерозійних та інших руйнівних процесів. Таке використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування і може мати катастрофічні наслідки для продовольчої безпеки країни та здоров'я нації.

Гострота проблем, які склалися щодо охорони якісного стану земель, нагальна потреба у їх вирішенні потребують дієвих засобів впливу. Одним із засобів запобігання погіршення стану земель слід вважати моніторинг земель.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням моніторингу довкілля присвятили свої праці А. Балян, Н. Вознюк, Д. Добряк, М. Клименко, М. Лендєл, Л. Новаковський, А. Прищепа, М. Сидорюк, О. Фурдичко, О. Шкуратов та ін. Незважаючи на наявність значної кількості наукових праць, присвячених моніторингу довкілля в цілому, проблема моніторингу деградованих і малопродуктивних земель залишається недостатньо дослідженою.

Постановка завдання. Мета статті - аналіз стану моніторингу земельних ресурсів регіону та створення дієвої структури екологічного моніторингу земельних ресурсів та території Сумської області.

Виклад основного матеріалу

Згідно чинного Земельного кодексу України (статті 191, 192) моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідація наслідків негативних процесів [1].

Моніторинг земель передбачає збір, обробку, передачу, збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки.

Моніторинг земель є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля. Залежно від цілей спостережень та охоплення територій, моніторинг земель може бути національним, регіональним і локальним.

Ведення моніторингу земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, з питань екології та природних ресурсів. Відповідно до Закону України «Про охорону земель» (стаття 54), [2] моніторинг земель і ґрунтів проводиться з метою своєчасного виявлення зміни стану земель та властивостей ґрунтів, оцінки здійснення заходів щодо охорони земель, збереження та відтворення родючості ґрунтів, попередження впливу негативних процесів і ліквідації наслідків цього впливу.

Мету моніторингу можна досягти шляхом вирішення таких основних завдань [3, с.157-158]:

1. Систематичне одержання, накопичення, зберігання, опрацювання, узагальнення інформації щодо стану земельних ресурсів. Інформаційні завдання вирішуються двома шляхами. Перший - це збір наявної актуальної інформації. Регіональний моніторинг необхідно започаткувати на основі вивчення і детального аналізу матеріалів первинного великомасштабного обстеження ґрунтів і подальшого коригування цих матеріалів; матеріалів періодичного агрохімічного обстеження; лабораторно-аналітичних даних щодо забруднених ґрунтів залишками мінеральних добрив, пестицидів, важких металів, даних вірусного зараження ґрунтів та бур'янів-вірусоносіїв, радіологічного контролю; землевпорядних матеріалів, грунтово-меліоративних досліджень; даних обласних інституцій з охорони навколишнього природного середовища і санітарно-епідеміологічних станцій.

Другий шлях - це налагодження регулярних спостережень на стаціонарних ділянках і точках. Інформація, яку отримують завдяки дослідженням на цих ділянках і точках, повинна бути систематизованою, детальною і об'єктивною, з вивченням фізичних, хімічних і біологічних властивостей ґрунтів. Роботи необхідно виконувати за єдиним системним підходом, охоплюючи загалом усі види сільськогосподарських угідь і всі типи ґрунтів та їх антропогенно змінені відміни.

2. Оцінка і прогноз подальших змін властивостей ґрунтів буде вирішуватися лише після виконання інформаційних завдань. Безпомилкове прогнозування можливе лише після того, коли зібрана інформація буде складатися у довгі ряди спостережень, що даватиме змогу об'єктивно оцінити напрям та інтенсивність розвитку як позитивних, так і негативних процесів при інтенсивному використанні земельних ресурсів. Екологічний стан ґрунтового покриву можна прогнозувати як на найближчий, так і віддалений періоди. Прогнозування необхідно здійснювати за різноманітними методами і методиками: нормативними, моделювання тощо.

3. Створення інформаційної, нормативно-довідкової бази і банку даних щодо стану ґрунтів і земельних ресурсів. Ці завдання повинен виконувати Сумський регіональний центр моніторингу земельних ресурсів.

4. Аналіз, узагальнення і передача інформації для прийняття раціональних управлінських рішень. Управлінські рішення полягають у наданні рекомендацій, консультацій і пропозицій як з раціонального використання земельних ресурсів і шляхів найефективнішого господарювання, так і у вигляді заборони діяльності, яка шкідливо впливає на земельні ресурси, попередження кризових ситуацій, несприятливих процесів і явищ у ґрунтах і причини їх виникнення, порад щодо зміни напряму сільськогосподарського виробництва тощо. За результатами моніторингових досліджень відповідним службам на всіх рівнях необхідно здійснювати екологічну оцінку стану земельних ресурсів, родючості ґрунтів, близьких і далеких прогнозів розвитку та змін ґрунтового покриву, оперативно попереджувати про несприятливі процеси та явища і можливі незворотні зміни у ґрунтах.

Останніми десятиліттями майже всі землі сільськогосподарського призначення Сумщини зазнали втрат внаслідок деградації ґрунтів. Найпоширенішими видами деградації ґрунтів в області є:

1. Фізико-хімічна деградація. Полягає в зменшенні вмісту гумусу в ґрунтах, зміні його якісного стану, посилення його мобільності. В ґрунтах Лісостепової зони спостерігається «розмивання» ґрунтового профілю з виносом кальцію, що сприяє росту низхідної міграції поживних речовин та органіки. На значних площах спостерігається підкислення ґрунтів, їх забруднення продуктами техно- чи агрогенези.

2. Фізична деградація зумовлює погіршення структурного стану ґрунту, що проявляється у збільшенні брилуватості, різкому зменшенні здатності до агрегованості, зниження водостійкості і механічної міцності агрегатів, сильному переущільненні гумусових горизонтів, утворенні практично водонепроникної плужної підошви з формуванням локального псевдооглеєння, значному погіршенні водно-фізичних властивостей.

3. Біологічна деградація характеризується значним зниженням загальної кількості мікроорганізмів і різкому зменшенні їх біологічної активності.

4. Суть ерозійної деградації як однієї з найпоширеніших і прогресуючих в районах Лісостепової зони полягає у значному і порівняно швидкому зменшенні вмісту гумусу внаслідок площинного змиву поверхні ґрунту. Лінійний розмив спричинює цілковите руйнування ґрунтового покриву і формування ярів.

Така ситуація обумовлює особливу вагу найактуальнішій проблемі сьогодення - організації постійно діючого грунтово-екологічного моніторингу, головною метою якого є спостереження, комплексна оцінка і прогнозування змін родючості ґрунтів та їх екологічного стану і забезпечення захисту ґрунтів від ерозії та створення діючих механізмів реабілітації деградованих і малопродуктивних земель, в першу чергу, орних [4-6].

Основна мета екологічного моніторингу - спостереження за станом біосфери, оцінка і прогноз її стану, визначення рівня антропогенного впливу на навколишнє середовище, виявлення факторів і джерел негативного впливу.

Система екологічного моніторингу довкілля є основною складовою природоохоронної політики, що забезпечує захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства, збереження природних екосистем. земельний забруднюючий екологічний моніторинг

Згідно прийнятою секретаріатом ООН концепцією моніторингу навколишнього середовища (SCOPE), моніторинг визначено як «систему повторних спостережень елементів навколишнього середовища в просторі і часі з визначеними цілями відповідно до заздалегідь підготовлених програм».

Пріоритетними завданнями цієї системи на території Сумської області є відвернення кризових змін екологічного стану довкілля, запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям та надання інформації громадськості про стан навколишнього природного середовища.

У 2014 році з метою вдосконалення державної системи моніторингу довкілля та підвищення ефективності функціонування регіональної системи моніторингу довкілля на адресу Мінприроди України Сумською обласною державною адміністрацією були направлені погоджені проект Типового положення про регіональні центри моніторингу довкілля та Концепція реформування державної системи моніторингу.

Функції Регіонального центру моніторингу довкілля (далі - РЦМД) Сумської області у 2014 р. виконувала робоча група відділу державної екологічної експертизи, моніторингу, економіки природокористування Департаменту екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації, яка здійснювала координацію діяльності суб'єктів регіональної системи моніторингу довкілля та інформувала суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля про результати регіонального моніторингу за проведеним аналізом первинної оперативної інформації.

На виконання наказу Мінприроди України від 26.04.2007 №218 «Про затвердження Регламенту підготовки та розміщення інформації на веб-порталі Мінприроди» Регіональним центром збиралась, узагальнювалась та надавалась екологічна інформація для розміщення на веб-порталах Мінприроди та місцевих органів виконавчої влади Сумської області.

Діяльність обласної системи моніторингу довкілля ґрунтується на використанні структур суб'єктів моніторингу довкілля, які здійснюють спостереження за окремими об'єктами навколишнього природного середовища, що закріплені за кожним із них. Суб'єкти обласної системи моніторингу співпрацюють на основі принципів рівності та складеної Угоди про спільну діяльність суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля. Обмін інформацією між суб'єктами обласної системи моніторингу довкілля здійснюється згідно Положення про порядок інформаційної взаємодії.

Сумський обласний центр з гідрометеорології здійснює на стаціонарній мережі спостережень згідно затверджених Держгідрометом програм та об'ємів фінансування в межах галузі атестації виконання інструментально-лабораторних вимірювань забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міста Суми, проводе відбір проб на визначення вмісту важких металів та бенз(а)пірену в повітрі, забруднюючих речовин в атмосферних опадах, а також за радіаційною обстановкою, стихійними і небезпечними гідрологічними явищами (повенями, паводками). Протягом 2014 року було проаналізовано 14047 проб на вміст пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду та оксиду азоту, аміаку, формальдегіду. Середньомісячні концентрації в атмосферному повітрі перевищували санітарні норми по: пилу, діоксиду азоту та по формальдегіду.

За даними спостереження у 2014 році високих та екстремально високих рівнів забруднення атмосферного повітря не спостерігалось.

Контроль за вмістом забруднюючих речовин у атмосферному повітрі проводиться на пунктах спостереження, які знаходяться тільки в м.Суми, що не дає можливості простежити реальний стан забруднення атмосферного повітря на території всієї області.

Головне управління Держсанепідслужби у Сумській області здійснює моніторинг у місцях проживання та відпочинку населення за вмістом шкідливих речовин (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення) у поверхневій та питній воді, ґрунтах, атмосферному повітрі, якості води водних об'єктів області, впливу полігонів, сміттєзвалищ на стан підземних водоносних горизонтів, поверхневих вод, ґрунтів, а також фізичних факторів (електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо).

Протягом 2014 року представниками ДУ «Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» проаналізовано 59 постійних створів на відкритих водоймах в місцях проживання і відпочинку населення. Було відібрано та досліджено 388 проб води на хімічні показники, 829 проб на бактеріологічні показники, 226 проб для проведення паразитологічних досліджень. Із загальної кількості досліджених проб на санітарно-хімічні показники досліджено на: наявність пестицидів - 12, солі важких металів - 246, вміст фенолів - 162, СПАР - 232. Контроль за атмосферним повітрям проводився в 80 точках спостереження, стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря контролювались в 4737 точках. Всі проби відповідають санітарно-гігієнічним нормам «Санитарных правил и норм охраны поверхностных вод от загрязнения» СанПіН №4630-88. Кількість відібраних проб на мікробактеріологічні показники - 829, з них 25 проб не відповідали санітарним нормам. Для проведення паразитологічних досліджень відібрано 226 проб, перевищень санітарних норм не виявлено. На наявність холерного вібріона досліджено 337 проб води, відібраних з відкритих водойм. Холерний вібріон не виявлений. На наявність радіоактивних речовин відібрано 37 проб, перевищень не виявлено.

Для контролю підземних вод відібрано 3735 проб води, з них: 682 свердловини та 3053 шахтні колодязі.

Контроль за якістю ґрунтів проводився на 110 точках спостереження.

Державна установа «Сумський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» здійснює моніторинг ґрунтів та поверхневих вод сільськогосподарського призначення, сільськогосподарських рослин та рослинницької продукції (токсикологічні, радіологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, хімікатів і важких металів). Протягом 2014 року було відібрано і проанілізовано 20 проб води з відкритих поверхневих водойм на вміст нітратів, пестицидів і важких металів, перевищень гранично допустимих концентрацій не виявлено.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області веде моніторинг ґрунтів та ландшафтів (прояви ерозійних та інших екзогенних процесів), просторове забруднення земель (об'єктами промислового і сільськогосподарського виробництва); зрошуваних і осушених земель (вторинне підтоплення і засолення тощо), надає інформацію щодо облікової кількості земель.

Сумське обласне управління водних ресурсів веде моніторинг річок, водосховищ, каналів, зрошувальних систем, водойм у межах водогосподарських систем комплексного призначення, поверхневих вод у прикордонних зонах і місцях інтенсивного виробничо-господарського використання (вміст забруднюючих речовин, у т.ч. радіонуклідів); зрошуваних і осушуваних земель (глибина залягання, мінералізація ґрунтових вод, ступінь засоленості та солонцюватості ґрунтів); підтоплення сільських населених пунктів, прибережних зон водосховищ (переформування берегів і підтоплення територій), веде моніторинг за скидами забруднюючих речовин підприємствами - основними водокористувачами регіону, за показниками контролю нормативів скиду по забруднюючих речовинах за показниками державного контролю ґрунтів в зонах меліорації. Відбори проб води проводяться щомісячно на 26 створах, розташованих на 13 відкритих поверхневих водоймах, з них - 10 створів на транскордонних водних об'єктах.

Сумське обласне управління лісового господарства та ОКАП «Сумиагроліс» ведуть моніторинг лісів та мисливських тварин.

Сумське обласне управління житлово-комунального господарства веде моніторинг питної води централізованої мережі водопостачання (вміст забруднюючих речовин, обсяги споживання), стічних вод міської каналізаційної мережі та очисних споруд (вміст забруднюючих речовин, обсяги надходження); підтоплення міст і селищ міського типу (небезпечне підняття рівня ґрунтових вод).

Суб'єктами системи моніторингу довкілля Сумської області здійснюється спостереження за радіологічним станом довкілля з метою запобігання радіоактивного забруднення.

Сумським обласним центром з гідрометеорології проводяться щоденні стаціонарні спостереження на 6-ти метеостанціях області: Дружба, Конотоп, Глухів, Ромни, Лебедин, АМСЦ Суми - за потужністю експозиційної дози гамма-випромінювання, а також за щільністю радіаційних викидів на метеостанції Глухів і авіаметеостанції Суми, що характеризує рівень радіаційного забруднення атмосферного повітря на місцевості. Результати цих спостережень наведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря за 2013-2014 рр.

№ п/п

Адміністративно-територіальні утворення

Радіаційний фон на території, мкр/год

2013

2014

1.

Суми

12

12

2.

Глухів

12

12

3.

Конотоп

11

12

4.

Лебедин

11

11

5.

Ромни

12

12

6.

Дружба

10

10

В середньому по Сумській області

11

11,5

Джерело: дані Сумського обласного центру гідрометеорології.

Враховуючи вищенаведені міркування та екологічний стан ґрунтового покриву регіону, рівень використання земельного фонду, рекомендується структура екологічного моніторингу земельних ресурсів та території Сумської області (рис.1).

Рис.1. Структура екологічного моніторингу земельних ресурсів Сумської області

Висновки з проведеного дослідження

Виходячи з регіональних умов досліджуваних адміністративно-територіальних утворень, сформовано структуру екологічного моніторингу деградованих і малопродуктивних земель у складі природних ресурсів на рівні регіону.

Екологічний моніторинг включає оцінку:

а) динаміки змін у структурі цих земель, використання їх за категоріями, власниками, землекористувачами;

б) рівня забруднення земельних угідь радіонуклідами, важкими металами, хімічними речовинами, відходами виробництва, вірусне зараження ґрунтів;

в) стану водних ресурсів, дотримання режимів використання земель в межах водоохоронних зон і прибережних захисних смуг;

г) процесів, пов'язаних із змінами родючості ґрунтів.

Література

1. Земельний кодекс України / Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 3. - Ст. 27.

2. Про охорону земель: Закон України № 962-ІV від 19 червня 2003 р. / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua/

3. Екологічний моніторинг регіону: експертна оцінка стану і функціонування / [І.П.Ковальчук, П.К. Волошин, А.В. Михович та ін.]: За заг. ред. І.П. Ковальчука - Львів: ГО «Опілля - Л», 2009. - 608 с.

4. Добряк Д. С. Класифікація сільськогосподарських земель як наукова передумова їх екологобезпечного використання / Д. С. Добряк, О. П. Канаш, Д. І. Бабміндра, І. А. Розумний. - К.: Урожай, 2009. - 464 с.

5. Шкуратов А.И. Эколого-экономические проблемы сельскохозяйственного землепользования в процессе реформирования земельных отношений в Украине / А.И. Шкуратов // Проблемы экономики: сборник научных трудов. - Минск: Институт системных исследований в АПК НАН Беларуси, 2013. - №1(16). - С. 247-257.

6. Фурдичко О. І. Екологічні проблеми стану агросфери в контексті збалансованого розвитку природокористування в Україні / О. І. Фурдичко // Збалансоване природокористування. - 2015. - № 1. - С. 5-11.

7. Закон України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» прийнятий 19 червня 2003 року № 963-IV / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua/

References

1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2002), “Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny, vol. 3., p. 27.

2. The Verkhovna Rada of Ukraine (2003), The Law of Ukraine “On Land Protection”, available at: http://www.zakon1.rada.gov.ua/ (Accessed 10 December 2016)

3. Kovalchuk I.P., Voloshyn P.K., Mychovych A.V. (2009) Ekolohichnyy monitorynh rehionu: ekspertna otsinka stanu i funktsionuvannya [Environmental monitoring of the region: expert assessment and functioning], Opillya-L, Lviv, Ukraine.

4. Dobriak D.S., Kanash O.P., Babmindra D.I., Rozumnyj I.A. (2009), Klasyfikatsiia sil's'kohospodars'kykh zemel' iak naukova peredumova ikh ekolohobezpechnoho vykorystannia [Classification of agricultural land as a scientific precondition of ecologically safe use], Urozhaj, Kyiv, Ukraine.

5. Shkuratov A. (2013) “Ecological and economic problems of agricultural land use in the process of land reform in Ukraine” Problemy ekonomiki, vol. 1 (16), pp. 247-257.

6. Furdychko, O.I. (2015), “Environmental problems agrosphere state in the context of sustainable development of nature in Ukraine”, Zbalansovane pryrodokorystuvannia, vol. 1, pp. 5-11.

7. The Verkhovna Rada of Ukraine (2003), The Law of Ukraine “On the state control over the use and protection of land”, available at: http://www.zakon1.rada.gov.ua/(Accessed 17 December 2016).

Анотація

Екологічний моніторинг деградованих і малопродуктивних земель як основа оцінки рівня деградаційних процесів в сільськогосподарському землекористуванні. Н. В. Кузін, к. е. н., доцент, завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру, Сумський національний аграрний університет, м. Суми

У статті проаналізовано сучасний стан системи моніторингу земельних ресурсів регіону на прикладі Сумської області. Визначено найпоширеніші види деградації ґрунтів на території Сумської області та завдання, виконання яких дає змогу забезпечити ефективність системи моніторингу земельних ресурсів. Наведено рекомендовані зміни в структурі екологічного моніторингу земельних ресурсів та території Сумської області, які дадуть змогу підвищити ефективність процесів вимірювання та оцінювання стану земельних ресурсів.

Ключові слова: екологічний моніторинг, деградовані і малопродуктивні землі, оцінка, деградаційні процеси, землекористування, сільське господарство.

Annotation

Environmental monitoring of degraded and unproductive lands as a basis for the level of degradation processes assessing in agricultural land use. N. V. Kuzin, Ph.D., Associate Professor, Head of Department of Land Management and Cadastre, Sumy National Agrarian University, Sumy

In the article author analyzed the current state of the land resources monitoring system by the example of Sumy oblast. Determined the most common types of land degradation in Sumy oblast and defined the tasks, which makes possible to ensure the effectiveness of the land resources monitoring system. Described recommended changes in the structure of environmental land resources monitoring in Sumy oblast, which are enable to increase the efficiency of measurement and evaluation the state of land resources.

Keywords: environmental monitoring, degraded and unproductive land, valuation, degradation processes, land use, agriculture.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Огляд природних умов території Сумської області. Оцінка екологічного стану різних компонентів навколишнього природного середовища, які зазнають антропогенного впливу. Дослідження ґрунту і рослинної сільськогосподарської продукції на вміст важких металів.

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.03.2012

  • Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища. Особливості регіонального екологічного моніторингу агросфери. Система екологічного моніторингу м. Києва. Проблеми глобального екологічного моніторингу.

    курсовая работа [330,1 K], добавлен 10.04.2007

  • Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища. Розвиток системи екологічного моніторингу. Особливості регіонального екологічного моніторингу. Проблеми глобального екологічного моніторингу. Види моніторингу.

    реферат [23,0 K], добавлен 17.06.2008

  • Визначення та токсикологічна характеристика важких металів. Якісний аналіз вмісту важких металів у поверхневих шарах грунту, воді поверхневих водойм, органах рослин. Визначення вмісту автомобільного свинцю в різних об’єктах довкілля даної місцевості.

    курсовая работа [4,6 M], добавлен 16.02.2016

  • Розвиток системи екологічного моніторингу в Україні. Особливості регіонального моніторингу агросфери. Міжнародна геосферно-біосферна програма, її головні завдання. Вплив біогеохімічних процесів в океані на клімат. Світовий океан та глобальні кругообіги.

    реферат [35,3 K], добавлен 04.05.2013

  • Автотранспорт та промислові об'єкти як головні джерела забруднення атмосферного повітря м. Ужгород. Аналіз чинників, які впливають на рівень забруднення. Дослідження вмісту шкідливих речовин у поверхневих водах. Моніторинг земельних ресурсів та надр.

    курсовая работа [671,2 K], добавлен 26.07.2015

  • Поняття та порядок проведення екологічного моніторингу, його різновиди та відмінні риси, призначення та принципи діяльності, оцінка практичної ефективності. Організаційна структура державного екологічного моніторингу в Україні. Екологічне нормування.

    реферат [42,1 K], добавлен 17.08.2009

  • Розробка методу оцінки екологічного стану ґрунту на основі fuzzy-теорії за виміряними значеннями концентрацій важких металів, що дає змогу вибору місця видобування екологічно чистої води. Забруднення ґрунтів важкими металами. Шкала оцінки стану ґрунтів.

    статья [1,3 M], добавлен 05.08.2013

  • Охорона, моніторинг та методика обстеження земель, боротьба з забрудненням ґрунтів промисловими відходами. Контроль за накопиченням важких металів у ґрунті та рослинах. Закономірності розподілу і поведінки металів у ґрунті, токсична дія та детоксикація.

    курсовая работа [440,2 K], добавлен 13.01.2010

  • Екологічний моніторинг довкілля як сучасна форма фіксації процесів екологічної діяльності, його основні задачі. Що таке регіональний екологічний моніторинг. Система моніторингу довкілля в Чернівецькій області. Планування природоохоронної діяльності.

    доклад [17,1 K], добавлен 11.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.