Оцінка біогенної міграції 137Cs і 90Sr в агроландшафтах Білоцерківського району Київської області, що зазнали забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Житомирський національний агроекологічний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

03.00.16 - екологія

Оцінка біогенної міграції ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в агроландшафтах

Білоцерківського району Київської області, що зазнали забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи

Перцьовий Іван Васильович

Житомир - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

РОЗПУТНІЙ Олександр Іванович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри безпеки життєдіяльності

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН САВЧЕНКО Юрій Іванович, Інститут сільського господарства Полісся УААН, директор Інституту

кандидат біологічних наук, доцент

ЛАЗАРЄВ Микола Михайлович, Науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології Національного аграрного університету, заступник директора

Захист відбудеться 21 січня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.01 у Житомирському національному агроекологічному університеті за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий 8 грудня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат с.-г. наук, доцент Л.Д. Романчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найактуальніших екологічних проблем для сільськогосподарського виробництва є забруднення ґрунтів агроландшафтів довгоіснуючими радіонуклідами ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr внаслідок Чорнобильської катастрофи. Нині в Україні залишаються радіоактивно забрудненими 6,7 млн га сільськогосподарських угідь, що охоплюють майже всю територію Полісся та частину Лісостепу на південь від Києва, з яких 1,2 млн га забруднені ¹³⁷Cs із щільністю від 37 до 555 кБк/м² (1 - 15 Кі/км²), (Кашпаров В.О., Лазарєв М.М., 2005). Розробка науково-практичних заходів ведення аграрного виробництва на територіях постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС належить до актуальних проблем сільськогосподарської радіоекології (Гудков І.М., 2005).

Провідними вченими (Прістер Б.С., Гродзинський Д.М., Гудков І.М., Савченко Ю.І., Кашпаров В.О., Лазарєв М.М. та ін.) проведено великий обсяг досліджень стосовно вивчення проблем ведення аграрного виробництва на радіоактивно забруднених територіях. Більшою мірою увага науковців була зосереджена на зоні Полісся, де найвища інтенсивність міграції й накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продукції порівняно з лісостеповою зоною. Незважаючи на те, що на забруднених територіях лісостепової зони отримується продукція із значно нижчим вмістом ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr, та все ж їх рівні у десятки разів перевищують фонові, що були до аварії (Гудков І.М., Кашпаров В.О., Лазарєв М.М., 2005). Останніми роками обсяг наукових досліджень значно знизився, особливо в лісостеповій зоні.

Незважаючи на загальну тенденцію стабілізації радіоекологічної ситуації, прогнозування та управління накопиченням ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продукції сільськогосподарського виробництва потребує постійного моніторингу радіоекологічного стану забруднених агроландшафтів, з'ясування процесів і закономірностей міграції ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у ланках трофічного ланцюга агроекосистем (Прістер Б.С., 2005; Гудков І.М., 2005; Кашпаров В.О., Лазарев М.М., 2005). Поряд з цим, використання гнойової маси великої рогатої худоби, отриманої на радіоактивно забруднених територіях, як органічного добрива для ґрунтів, зумовлює необхідність вивчення її впливу на рівень забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr та ролі у міграції цих радіонуклідів по агроладшафтах. В літературних джерелах відсутні дані стосовно вивчення цього питання.

Все це й зумовило необхідність проведення досліджень з вивчення сучасного стану біогенної міграції ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у трофічному ланцюгу ґрунт - рослина - тварина та їх накопичення у продукції на забруднених агроландшафтах Білоцерківського району Київської області, що потрапив у зону південного сліду радіоактивного забруднення, в якому нині до 20 % орних площ сільськогосподарських угідь забруднено ¹³⁷Cs із щільністю понад 37 кБк/м².

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріал дисертації є частиною наукових досліджень за темою: «Трансформація радіонуклідів та важких металів в організмі великої рогатої худоби в умовах лісостепової зони України», що виконувалася на кафедрі безпеки життєдіяльності Білоцерківського національного аграрного університету на замовлення Міністерства аграрної політики України (державний реєстраційний номер 01030004469).

Мета та завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи була оцінка сучасного радіоекологічного стану агроландшафтів на радіоактивно забруднених і умовно чистих територіях Білоцерківського району Київської області, з'ясування процесів і закономірностей біогенної міграції ¹³⁷Сs і ⁹⁰Sr у трофічному ланцюгу ґрунт - рослина - тварина та ролі гнойової біомаси великої рогатої худоби у міграції ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr на радіоактивно забруднених агроландшафтах.

Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:

-дослідити активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у ґрунтах орних площ сільськогосподарських угідь, розрахувати щільність забруднення ґрунтів та оцінити радіоекологічний стан ґрунтів агроландшафтів за вмістом ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr на радіоактивно забруднених та умовно чистих територіях;

-визначити активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у зерні, вегетативній масі зернових, кормових культур, кормах, молоці, м'язовій і кістковій тканинах, гнойовій масі великої рогатої худоби та провести екологічну оцінку виробництва продовольчої продукції на відповідність критеріям радіаційної безпеки за вмістом цих радіонуклідів;

-розрахувати коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у зерно, вегетативну масу зернових, кормових культур, молоко, м'язову і кісткову тканини та гнойову біомасу великої рогатої худоби;

-провести оцінку біогенної міграції ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у ланках трофічного ланцюга ґрунт - рослина - тварина та впливу гнойової маси на забруднення ґрунтів;

-на основі одержаних результатів розробити рекомендації щодо виробництва сільськогосподарської продукції на радіоактивно забруднених сільськогосподарських угіддях.

Об'єкт дослідження - процеси й закономірності біогенної міграції радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у ланках трофічного ланцюга ґрунт - рослина - тварина на радіоактивно забруднених та умовно чистих агроландшафтах.

Предмет дослідження - рівень забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr, активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у зерні, вегетативній масі зернових і кормових культур, молоці, м'язовій, кістковій тканинах, гнойовій масі великої рогатої худоби, коефіцієнти їх накопичення та переходу.

Методи дослідження: польовий - для з'ясування радіаційної ситуації та оцінки виносу радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr із ґрунту;

-гамма-спектрометричний з використанням програмного забезпечення «Прогрес 2000», для визначення активності ¹³⁷Cs;

-радіохімічний та бета-спектрометричний з використанням програмного забезпечення «Прогрес 2000», для виділення й визначення активності ⁹⁰Sr;

-математично-статистичний з використанням програмного забезпечення «Microsoft Excel 2003» для математичної обробки й оцінки отриманих експериментальних даних;

-розрахунковий, для визначення коефіцієнтів переходу та обсягів радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr, що залучаються у біогенну міграцію.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше комплексно виявлено закономірності щодо сучасного стану біогенної міграції ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у ланках трофічного ланцюга ґрунт - рослина - тварина на радіоактивно забруднених та умовно чистих агроландшафтах Білоцерківського району Київської області. Встановлено обсяги ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr, що виносяться із ґрунту з рослинною продукцією, надходять в організм великої рогатої худоби, накопичуються у молоці та яловичині. Розраховано коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у зерно, вегетативну масу зернових культур, зелену масу кормових культур, молоко, м'язову та кісткову тканини великої рогатої худоби.

Вперше з'ясовано показники накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у гнойовій масі великої рогатої худоби. Встановлено, що основна частка, близько 90 % ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr, які надходять з кормом, накопичується у гнойовій масі. Гнойова маса великої рогатої худоби, отримана на радіоактивно забруднених територіях, при внесенні її на поля сприяє міграції та перерозподілу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr на агроландшафтах та є джерелом вторинного забруднення ґрунту цими радіонуклідами.

Практичне значення отриманих результатів. З'ясовано сучасний радіоекологічний стан агроландшафтів Білоцерківського району на радіоактивно забруднених та умовно чистих територіях. Проведена екологічна оцінка виробництва продовольчої продукції на відповідність критеріям радіаційної безпеки за вмістом ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr. Встановлені коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у зерно, вегетативну масу зернових та зелену масу кормових культур, молоко, м'язову і кісткову тканини, гнойову масу великої рогатої худоби дозволяють прогнозувати вміст цих радіонуклідів у продукції, що дасть змогу отримувати екологічно безпечну продукцію з мінімальним вмістом радіонуклідів. Дослідження показали, що при внесенні гнойової маси, отриманої на радіоактивно забруднених територіях, у ґрунт необхідно оцінювати її на активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr. Гнойову масу, отриману на радіоактивно забруднених територіях, можна використовувати тільки в межах господарств в яких вона виробляється.

За матеріалами досліджень розроблені методичні рекомендації щодо виробництва сільськогосподарської продукції на радіоактивно забруднених угіддях Білоцерківського району Київської області. Результати досліджень використовуються також під час викладання навчальних дисциплін «Радіобіологія» та «Радіоекологія» у Білоцерківському національному аграрному університеті.

Особистий внесок здобувача. Експериментальні дослідження та обробка їх результатів виконані автором особисто. Вибір схеми та методик досліджень проведені разом з науковим керівником професором, доктором сільськогосподарських наук О.І. Розпутнім.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися: на засіданнях вченої ради екологічного факультету Білоцерківського НАУ (2003 - 2007); на VІІ міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Екологія. Людина. Суспільство» (м. Київ, 2004); міжнародній конференції «Радіобіологічні ефекти: ризики, мінімізація, прогноз» (м. Київ, 2005); І міжнародній науково-практичній конференції «Екотрофологія. Сучасні проблеми» (м. Біла Церква, 2005); п'ятій міжнародній науковій конференції «Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в сільському та лісовому господарстві - 20 років після аварії на ЧАЕС» (м. Житомир, 2006); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики» (м. Львів, 2006); VІ міжнародній науково-методичній конференції «Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика» (м. Київ, 2007); V Державній науковій конференції аспірантів і докторантів «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті» (м. Біла Церква, 2006); VІ Державній науковій конференції аспірантів і докторантів «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті» (м. Біла Церква, 2007); V Державній науковій конференції «Аграрна наука - виробництву: Екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення» (м. Біла Церква, 2006); VІ Державній науковій конференції «Аграрна наука - виробництву: Екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення» (м. Біла Церква, 2007); 72-й науковій конференції молодих учених «Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті» (м. Київ, 2006); науково-практичній конференції «Навколишнє середовище. Проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Біла Церква, 2005); науково-практичній конференції «Екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення» (м. Біла Церква, 2004).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені та опубліковані у 13 наукових працях, в тому числі 6 фахових (2 - у науково-практичних журналах, 4 - у збірниках наукових праць) та 7 - у матеріалах конференцій. За результатами досліджень розроблені й опубліковані методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літературних джерел за напрямом наукових досліджень, матеріалів і методів досліджень, власних досліджень та їх аналізу й узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних літературних джерел та додатків. Робота викладена на 142 сторінках комп'ютерного набору, містить 50 таблиць, 20 рисунків та 14 додатків. Список використаних літературних джерел включає 200 найменувань, в тому числі - 31 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Біогенна міграція ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr на радіоактивно забруднених агроландшафтах

На основі вивчення й аналізу літературних джерел розкрито сутність проблеми щодо радіоактивного забруднення агросфери, роль провідних учених (Прістер Б.С., Гудков І.М., Савченко Ю.І., Кашпаров В.О., Лазарєв М.М. та ін.) у вивченні питань міграції ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у ґрунтах агроландшафтів, їх накопичення рослинами та в організмі тварин. Проблеми пов'язані із радіоактивним забрудненням постраждалих територій й на сьогодні, через два десятиліття після аварії на Чорнобильській АЕС, залишаються дуже актуальними.

Аграрне виробництво на радіоактивно забруднених територіях потребує оцінки сучасного радіоекологічного стану агроландшафтів, інтенсивності накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у виробленій продукції, вивчення особливостей їх міграції в агроекосистемах та розробки науково обґрунтованої системи ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених територіях, що дозволить прогнозувати та планувати виробництво продукції рослинництва й тваринництва з мінімальними рівнями вмісту цих радіонуклідів (Прістер Б.С., 2005; Гудков І.М., 2005; Кашпаров В.О., Лазарєв М.М., 2005).

Водночас потребує вивчення питання накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у гнойовій масі великої рогатої худоби, яка є цінним органічним добривом для ґрунтів та її впливу на рівень забруднення ґрунтів, оскільки в літературних джерелах відсутні дані стосовно вивчення цього питання. Все це й зумовило необхідність вивчення сучасного стану біогенної міграції ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у трофічному ланцюгу ґрунт - рослина - тварина на забруднених агроландшафтах Білоцерківського району Київської області, які знаходяться в лісостеповій зоні.

Умови, об'єкт та методика досліджень

Дослідження проводили у ТОВ «Іванівське» Білоцерківського району Київської області, ґрунти якого були забруднені ¹³⁷Cs із щільністю від 37 до 555 кБк/м² (1 - 15 Кі/км²) та ДП «Навчально-дослідне господарство Білоцерківського НАУ» (ДП НДГ БНАУ) із щільністю забруднення ґрунтів менше 37 кБк/м² (1 Кі/км²). Ґрунти сільськогосподарських угідь цих господарств, згідно з даними агрохімічної паспортизації, складають типові чорноземи легко- та середньо-суглинкові з середнім вмістом гумусу, щільністю ґрунту 1,18 - 1,25 г/см³, середнім вмістом обмінного калію, кальцію та нейтральною реакцією середовища водної витяжки. Спеціалізуються ці господарства на вирощуванні зернових (пшениця озима, яра, жито, кукурудза, ячмінь, овес, горох, соя, гречка) та кормових культур (люцерна, кукурудза), цукрових буряків, виробництві молока та яловичини.

Для виконання поставлених завдань упродовж 2004 - 2005 рр. було вивчено вміст ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у ґрунтах орних площ сільськогосподарських угідь, зерні, вегетативній масі зернових культур, коренеплодах, гичці цукрових буряків, молоці, м'язовій та кістковій тканинах бичків на відгодівлі, гнойовій масі великої рогатої худоби. В цілому було досліджено 305 зразків ґрунту, 360 зразків зерна і вегетативної маси сільськогосподарських культур, 40 зразків коренеплодів і гички цукрових буряків, 220 зразків кормів, 72 зразки молока, 30 зразків м'язової і кісткової тканин та 350 зразків гнойової маси.

Для оцінки вмісту ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у ґрунтах, з кожного поля перед збиранням урожаю, відбирали зразки ґрунту на глибину 0 - 30 см за методом конверту. Зразки ґрунту із вертикального ґрунтового профілю відбирали ґрунтовим буром (d = 4,8) пошарово 20-ти см шари на глибину 100 см. Продукцію рослинництва відбирали в місцях відбору зразків ґрунту на ділянках площею 1х1м за методом конверту. Зразки кормів, молока, гнойової маси відбирали тричі на місяць, упродовж дослідного періоду з травня 2004 до квітня 2005 року. Зразки м'язів та кісток відбирали від бичків на відгодівлі, яких періодично забивали у господарствах.

Дослідження відібраних зразків проводили у лабораторії кафедри безпеки життєдіяльності Білоцерківського НАУ. Активність ¹³⁷Cs визначали методом сцинтиляційної гамма-спектрометрії, а ⁹⁰Sr ? бета-спектрометрії на УСК «Гамма Плюс» з програмним забезпеченням «Прогрес 2000». Похибка вимірювань залежно від активності зразків складала ±10 - 30 %, при Р = 0,95. Активність ¹³⁷Cs визначали в посудині Марінеллі об'ємом 1л у нативних зразках чи після їх фізичного концентрування на гамма-спектрометричному тракті, а ⁹⁰Sr, після селективного радіохімічного виділення оксалатним методом, на бета-спектрометричному тракті УСК «Гамма Плюс» із сцинтиляційними детекторами.

Зразки ґрунтів та рослинної продукції висушували на повітрі, а м'язову тканину, кістки, гнойову масу у сушильних шафах за температури не вище 105 єС. Фізичне концентрування зразків включало обвуглювання висушених зразків за температури 200 єС та озолювання у муфельній печі за температури не вище 450 єС. Молоко випарювали у порцелянових чашках, а потім обвуглювали та озолювали у муфельних печах. Ґрунт розтирали в ступці, просівали, продукцію рослинництва подрібнювали, а для радіохімічного виділення ⁹⁰Sr, наважку ґрунту прожарювали у муфельній печі за температури 500 єС. Форми радіонуклідів (водорозчинну, обмінну, кислоторозчинну та фіксовану) - визначали послідовно обробляючи наважку ґрунту дистильованою водою, 1 моль/л CH₃COONH₄ та 1 моль/л HСl. Вміст радіонуклідів, що залишилися в твердому залишку наважки ґрунту, відносили до фіксованої форми.

Питому активність радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у ґрунті, зерні розраховували на повітряносуху масу, а у вегетативній масі рослин, грубих, соковитих кормах, молоці, м'язовій і кістковій тканинах, гнойовій масі на натуральну вологість. Результати досліджень обробляли статистичним методом з використанням програми Microsoft Excel 2003.

Оцінка вмісту ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у ґрунтах

Вивчення вмісту ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у ґрунтах ТОВ «Іванівське», яке знаходиться на радіоактивно забруднених територіях, показало, що щільність забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs складала від 37 до 280 кБк/м² (1 - 8,75 Кі/км²) і ⁹⁰Sr - від 7,5 до 32,3 кБк/м² (0,20 - 0,87 Кі/км²), а в середньому ¹³⁷Cs ? 144,4±72,8 кБк/м² та ⁹⁰Sr - 14,7±5,7 кБк/м² (рис.1).

Рис. 1. Забруднення ґрунтів ТОВ «Іванівське» ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr

Забруднення ґрунтів неоднорідне, відмічаються ділянки у формі плям з високими рівнями забруднення. Основна частка забруднення, близько 90 %, сформована за рахунок ¹³⁷Cs. Співвідношення між вмістом ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у 0 - 30 см шарі ґрунту складає від 5/1 до 13,5/1, і в середньому становить 10/1. Порівняно з даними 1990 року максимальний рівень забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs знизився на 50 %, з 555 кБк/м² до 280 кБк/м². У орному шарі ґрунтів близько 96 % ¹³⁷Cs знаходиться в фіксованій формі, а ⁹⁰Sr в основному в мобільних формах (обмінній - 43,07 та кислоторозчинній - 43,70 %) (табл. 1).

Таблиця 1. Вміст форм ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у 0 - 30 см шарі ґрунтів ТОВ «Іванівське», % від загального вмісту, M m, n = 10

У вертикальному 0 - 100 см ґрунтовому профілі основна частка ¹³⁷Cs (84,3 %) і ⁹⁰Sr (81,9 %) знаходиться у 0 - 20 та 20 - 40 см шарах ґрунту (рис.2).

Рис. 2. Розподіл ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr по вертикальному ґрунтовому профілю

У ДП НДГ БНАУ щільність забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs складала від 4,18 до 8,66 кБк/м² і ⁹⁰Sr ? від 0,44 до 0,88 кБк/м², а в середньому ¹³⁷Cs ? 6,54±1,28 кБк/м² та ⁹⁰Sr - 0,64±0,13 кБк/м². Рівні забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs низькі, але вони у 2 - 4 рази вищі за фонові (2 кБк/м²), що були до Чорнобильської катастрофи. У верхньому 0 - 20 см шарі ґрунту знаходиться близько 50 %, а в 20 - 40 см - 30 % ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr від загального їхнього вмісту в 0 - 100 см вертикальному ґрунтовому профілі.

Оцінка накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продукції рослинництва

Активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у зерні та вегетативній масі зернових культур у ТОВ «Іванівське» варіювала у досить широких межах, залежно від щільності забруднення ґрунтів і виду сільськогосподарських культур (табл. 2 і 3).

Таблиця 2. Активність та коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs у зернові культури в ТОВ «Іванівське»

Залежно від виду сільськогосподарських культур (табл. 2 і 3), коефіцієнти переходу (КП) ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у зерно та вегетативну масу рослин варіюють у досить широких межах. Перехід ¹³⁷Cs у зерно різних видів сільськогосподарських культур зростає в наступній послідовності: пшениця озима, кукурудза < пшениця яра, ячмінь < горох < соя < гречка, а ⁹⁰Sr - пшениця озима ? кукурудза < пшениця яра ? ячмінь < гречка ? соя < горох, що узгоджується з літературними даними (Прістер Б.С., 2001). Між активністю ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продукції рослинництва та щільністю забруднення ґрунтів існує пряма пропорційна залежність, що підтверджується також і літературними даними (Прістер Б.С., 2005).

Таблиця 3. Активність та коефіцієнти переходу ⁹⁰Sr у зернові культури в ТОВ «Іванівське»

Результати досліджень показують (табл. 2, 3), що отримане у ТОВ «Іванівське» зерно пшениці, кукурудзи, ячменю, гороху, гречки за активністю ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr придатне для використання на продовольчі потреби, а зерно сої можна використовувати лише для технологічної переробки чи годівлі тварин (Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr… К., 2006). За нашими розрахунками, на продовольчі потреби зерно гороху, сої та гречки можна отримувати тільки на полях із щільністю забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs не більше 92 кБк/м², а пшениці, кукурудзи та ячменю й на високозабруднених угіддях господарства.

Розрахунки показують, що із зерном сільськогосподарських культур у ТОВ «Іванівське» з 1 га угідь виноситься від 2,73х10^-4 до 2,77х10^-3 % ¹³⁷Cs та від 1,73х10^-3 до 2,87х10^-2 % ⁹⁰Sr, а з вегетативною масою рослин - від 4,32х10^-4 до 0,82х10^-3 % ¹³⁷Cs і від 9,96х10^-3 до 1,50х10^-1 % ⁹⁰Sr, що містяться у 0 - 30 см шарі ґрунту. Обсяги винесення ⁹⁰Sr із ґрунту з урожаєм сільськогосподарських культур на порядок вищі ніж ¹³⁷Cs.

Отримані дані щодо активності ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продукції рослинництва ДП НДГ БНАУ, яке знаходиться на умовно чистих територіях, показують значно нижчі рівні, порівняно з продукцією одержаною у ТОВ «Іванівське». Так активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у зерні становила, відповідно, Бк/кг: пшениця озима - 0,06 і 0,07; пшениця яра - 0,26 і 0,25; ячмінь - 0,26 і 0,29; горох - 0,97 і 0,30; гречка - 2,14 і 0,12; соя - 2,23 і 0,30; кукурудза - 0,06 і 0,06; жито - 0,13 і 0,18; овес - 0,43 і 0,17, а у вегетативній масі - пшениця озима - 0,14 і 0,31; пшениця яра - 0,43 і 0,97; ячмінь - 0,51 і 1,20; горох - 1,26 і 0,92; гречка - 2,39 і 0,90; соя - 2,36 і 1,07; кукурудза - 0,35 і 057; жито - 0,20 і 0,31; овес - 0,88 і 0,78.

У ДП НДГ БНАУ коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у зерно складали, відповідно: пшениця озима - 0,01 і 0,12; пшениця яра - 0,03 і 0,28; ячмінь - 0,03 і 0,36; горох - 0,14 і 0,48; гречка - 0,28 і 0,21; соя - 0,26 і 0,26; кукурудза - 0,01 і 0,12; жито - 0,02 і 0,18; овес - 0,05 і 0,28, а у вегетативну масу - пшениця озима - 0,02 і 0,50; пшениця яра - 0,05 і 1,12; ячмінь - 0,03 і 1,48; горох - 0,18 і 1,592; гречка - 0,36 і 0,90; соя - 0,26 і 1,20; кукурудза - 0,06 і 1,15; жито - 0,03 і 0,48; овес - 0,11 і 1,12. В цілому в продукції рослинництва ТОВ «Іванівське» вміст ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у 10 - 40 разів вищий ніж у ДП НДГ БНАУ. Коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продукцію рослинництва в обох господарствах практично співпадають, це пов'язано з тим, що ґрунтові характеристики полів господарств майже однакові.

Дослідження показали, що більш інтенсивніше рослинами накопичується ⁹⁰Sr ніж ¹³⁷Cs, хоча у ґрунтах його вміст становить лише близько 10 % від умісту ¹³⁷Cs, це пояснюється тим що ⁹⁰Sr у орному шарі ґрунту знаходиться в основному у мобільних формах, а ¹³⁷Cs у фіксованій формі, недоступній для засвоєння кореневою системою рослин.

Концентрація ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у молоці корів та яловичині

Активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у молоці корів ТОВ «Іванівське» та ДП НДГ БНАУ прямо пропорційно залежала від їх активності у кормах середньодобового раціону (табл.4). У добовому надої молока корів ТОВ «Іванівське» накопичувалося 5,72 % ¹³⁷Cs і 1,18 % ⁹⁰Sr, а у ДП НДГ БНАУ 6,78 % ¹³⁷Cs і 1,25 % ⁹⁰Sr, що надходили з кормами середньодобового раціону. Отримані коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у молоко підтверджуються літературними даними (Кашпаров В.О., Лазарєв М.М., 2005). Вміст ¹³⁷Cs у молоці корів ТОВ «Іванівське» в середньому у 13,5, а ⁹⁰Sr у 24,5 був вищий ніж на умовно чистих територіях ДП НДГ БНАУ.

Таблиця 4. Накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у молоці корів, М±m, n = 36

Молоко, отримане на радіоактивно забруднених територіях ТОВ «Іванівське», відповідає критеріям радіаційної безпеки за вмістом ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr (Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr… К., 2006). За розрахунками, при годівлі корів кормами з високо забруднених угідь господарства, у молоці активність ¹³⁷Cs не перевищуватиме 6,4 та ⁹⁰Sr ? 1,5 Бк/л, що складатиме за вмістом ¹³⁷Cs лише 6,4 % і 7,5 % ⁹⁰Sr від значення допустимих гігієнічних нормативів. Це показує, що у ТОВ «Іванівське» на полях з високими рівнями забруднення можна вирощувати кормові культури для годівлі корів та виробляти молоко без обмежень.

Активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у яловичині прямо пропорційно залежить від їх активності в середньодобовому раціоні (табл. 5). У яловичині ТОВ «Іванівське» активність ¹³⁷Cs у 17 разів вища ніж на умовно чистих територіях ДП НДГ БНАУ. В м'язовій тканині бичків на відгодівлі ТОВ «Іванівське» накопичувалося 2,0 % ¹³⁷Cs та кістковій - 0,37 % ⁹⁰Sr, а у ДП НДГ БНАУ у м'язовій тканині бичків накопичувалося 2,22 % ¹³⁷Cs та кістковій ? 0,41 % ⁹⁰Sr, що надходили з кормом за період відгодівлі. Отримані коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у яловичину підтверджуються літературними даними (Кашпаров В.О., Лазарєв М.М., 2005).

Таблиця 5. Накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у яловичині, М±m

Вироблена на радіоактивно забруднених територіях ТОВ «Іванівське» яловичина відповідає критеріям радіаційної безпеки за вмістом ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr (Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr… К., 2006). Розрахунки показують, що при годівлі бичків на відгодівлі кормами з високо забруднених угідь ТОВ «Іванівське», у яловичині активність ¹³⁷Cs не буде перевищувати 36 Бк/кг, а ⁹⁰Sr - 0,48 Бк/кг, що складатиме за активністю ¹³⁷Cs у м'язах 18 %, а ⁹⁰Sr - 2,4 % та ⁹⁰Sr у кістках - 22 % від значення гігієнічних нормативів. Це показує, що у ТОВ «Іванівське» на полях з високими рівнями радіоактивного забруднення можна вирощувати кормові культури та виробляти яловичину без обмежень.

Накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у гнойовій масі великої рогатої худоби

Вивчення накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у гнойовій масі корів у ТОВ «Іванівське» та ДП НДГ БНАУ (табл. 6) показало, що основна частка цих радіонуклідів (до 90 %), які надходять з рослинними кормами в організм великої рогатої худоби та підстилкою, накопичується у гнойовій масі. Вміст ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у гнойовій масі прямо пропорційно залежить від їхнього вмісту у кормах середньодобового раціону. Кратність накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у гнойовій масі корів у ТОВ «Іванівське» складає 0,87, а у ДП НДГ БНАУ - 0,89. біогенний міграція цезій стронцій

Таблиця 6. Накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у гнойовій масі корів, М±m, n = 36

З результатів досліджень видно, що вміст ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у гнойовій масі, при її дозріванні зростає за рахунок розкладання органічної частини, гній ущільнюється і в ньому збільшується концентрація хімічних елементів, у тому числі й ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr (табл. 7). Активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у напівзіпрілому гної зростає у 2,2 рази, а сильно розкладеному вологому - у 2,8 рази.

Таблиця 7. Активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у гнойовій масі великої рогатої худоби при її дозріванні, Бк/кг

Використання гною великої рогатої худоби, як органічного добрива для ґрунтів, зумовлює необхідність оцінки його впливу на рівень забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr. Орієнтовними оптимальними нормами внесення підстилкового гною в зоні лісостепу для типових чорноземів під паро - зернову - трав'яну сівозміну є не менш ніж 12 т/га (Полупан М.І. та ін., 2005).

Розрахунки показують (табл. 8), що внесення у ґрунти 12 тонн/га гнойової маси буде сприяти позитивному балансу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у ґрунтах, проте обсяги виносу цих радіонуклідів із ґрунту сільськогосподарськими культурами та внесення їх з гноєм порівняно з вмістом у ґрунті будуть складати лише частки відсотка, що не призведе до суттєвого підвищення рівня забруднення ґрунтів. Це доводить, що гнойова маса великої рогатої худоби є джерелом вторинного забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr і сприяє міграції та перерозподілу цих радіонуклідів по агроландшафтах. З розрахунків видно, що гнойову масу, отриману на радіоактивно забруднених територіях ТОВ «Іванівське», можна використовувати в господарстві як органічне добриво для ґрунтів.

Таблиця 8. Вплив гнойової маси на забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr

*Примітка. У чисельнику подано середнє, а у знаменнику мінімальне й максимальне.

За розрахунками, внесення гнойової маси, отриманої на радіоактивно забруднених територіях ТОВ «Іванівське» у ґрунти ДП НДГ БНАУ, яке знаходиться на умовно чистих територіях, додатково додаватиме до 1,4 % ¹³⁷Cs і 17,8 % ⁹⁰Sr від їхнього вмісту у 0 - 30 см шарі, що буде суттєвим джерелом забруднення ґрунтів, а це зумовлює необхідність обмеження використання гнойової маси, отриманої на радіоактивно забруднених територіях тільки в межах господарств, де вона виробляється.

ВИСНОВКИ

1. Проведено комплексну оцінку біогенної міграції ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у трофічному ланцюгу ґрунт - рослина - тварина в агроландшафтах лісостепової зони України на прикладі Білоцерківського району Київської області на радіоактивно забруднених (ТОВ «Іванівське») і умовно чистих територіях (ДП НДГ Білоцерківського НАУ). З'ясовано радіоекологічний стан ґрунтів орних земель, проведена екологічна оцінка виробництва продукції рослинництва і тваринництва на відповідність критеріям радіаційної безпеки за вмістом ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr. Розраховано коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у зерно, вегетативну масу рослини, молоко корів, яловичину та кількісні показники цих радіонуклідів, що залучаються у біогенну міграцію при виробництві сільськогосподарської продукції. Встановлено участь гнойової маси великої рогатої худоби, як органічного добрива, у міграції ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr на радіоактивно забруднених і умовно чистих агроландшафтах.

2. На радіоактивно забруднених агроландшафтах ТОВ «Іванівське» рівні забруднення ґрунтів змінюються в широких межах й складають за щільністю забруднення ¹³⁷Cs від 37 до 280 кБк/м² та ⁹⁰Sr - від 7,5 до 32 кБк/м². Максимальний рівень забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs порівняно з 1990 р. знизився на 50 %. Забруднення сільськогосподарських угідь нерівномірне, відмічаються ділянки у формі плям з високими рівнями. Різниця в щільності забруднення полів ¹³⁷Cs складає 7,5, а ⁹⁰Sr - 4,5 разів. Основний внесок у забруднення, близько 90 %, припадає на ¹³⁷Cs. Співвідношення між активністю ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr неоднорідне й варіює у широких межах - від 5/1 до 13/1, а в середньому складає 10/1. На орних площах угідь основна частка ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr, близько 82 %, знаходиться у 0 - 20 та 20 - 40 см шарах ґрунту. У 0 - 30 см шарі ґрунту близько 96 % ¹³⁷Cs знаходиться у фіксованій формі та 86 % ⁹⁰Sr у мобільних формах.

3. На умовно чистих територіях, де розташовані сільськогосподарські угіддя ДП НДГ БНАУ, рівень забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs змінюється від 4,88 до 8,66 кБк/м² та ⁹⁰Sr - від 0,44 до 0,88 кБк/м², а в середньому складає ¹³⁷Cs - 6,54 ±1,28 та ⁹⁰Sr - 0,64±0,13 кБк/м². Щільність забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs на радіоактивно забруднених агроландшафтах ТОВ «Іванівське» у 18 - 140 разів, а на умовно чистих ДП НДГ БНАУ - у 2 - 4 рази перевищує доаварійний рівень (2 кБк/м²).

4. Накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в урожаї продукції рослинництва прямо пропорційно залежить від щільності забруднення ґрунтів. Активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у зерні та вегетативній масі рослин на радіоактивно забруднених сільськогосподарських угіддях ТОВ «Іванівське» у 10 - 40 разів вища, ніж на умовно чистих у ДП НДГ БНАУ. Залежно від виду сільськогосподарських культур коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs з ґрунту у зерно пшениці озимої, кукурудзи, пшениці ярої, ячменю становлять відповідно: 0,01; 0,01; 0,03; 0,03 та ⁹⁰Sr - 0,10; 0,11; 0,28; 0,38. У зерно гороху, сої та гречки коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs, відповідно, складають - 0,12; 0,24; 0,26 та ⁹⁰Sr - 0,46; 0,20; 0,25. На радіоактивно забруднених угіддях ТОВ «Іванівське» із зерном виноситься від 2,7х10^-4 до 2,7х10^-3 % ¹³⁷Cs та від 1,7х10^-3 до 2,8х10^-2 % ⁹⁰Sr, а з вегетативною масою рослин від 4,3х10^-4 до 9,8х10^-3 % ¹³⁷Cs і від 9,9х10^-3 до 1,5х10^-1 % ⁹⁰Sr, що містяться у 0 - 30 см шарі ґрунту. Інтенсивність виносу ⁹⁰Sr із ґрунту на порядок вища ніж ¹³⁷Cs.

5. Вирощене на радіоактивно забруднених агроландшафтах ТОВ «Іванівське» зерно пшениці, кукурудзи, ячменю придатне для використання на продовольчі потреби, а зерно гороху та сої - для технічної переробки. На продовольчі цілі зерно пшениці, ячменю, кукурудзи можна отримувати на усіх угіддях господарства, а горох, сою та гречку тільки на угіддях із щільністю забруднення ¹³⁷Cs не більше 92 кБк/м². Кормові культури (люцерну, вико-вівсяну суміш, кукурудзу на силос) для отримання молока та яловичини, які будуть відповідати критеріям радіаційної безпеки за вмістом ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr, можна вирощувати без обмежень на високо забруднених полях.

6. Концентрація ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у молоці корів прямо пропорційно залежить від їх активності в середньодобовому раціоні. В середньодобовий надій молока корів у ТОВ «Іванівське» з добового раціону переходило 4,30 - 6,44 % ¹³⁷Cs і 1,03 - 1,40 % ⁹⁰Sr, а у ДП НДГ БНАУ - 6,0 - 7,71 % ¹³⁷Cs і 1,03 - 1,50 % ⁹⁰Sr. У молоці корів ТОВ «Іванівське» концентрувалося 5,72±0,55 % ¹³⁷Cs і 1,18±0,42 ⁹⁰Sr, а у ДП НДГ БНАУ - 6,78±0,56 % ¹³⁷Cs і 1,25±0,17 % ⁹⁰Sr від їхньої активності у середньодобовому раціоні. Коефіцієнт переходу ¹³⁷Cs в 1 л молока у ТОВ «Іванівське» складав від 0,43 до 0,72 % та 0,11 - 0,14 % ⁹⁰Sr, а у ДП НДГ БНАУ - від 0,72 до 0,83 % ¹³⁷Cs та 0,13 - 0,17 % ⁹⁰Sr. Молоко, отримане на радіоактивно забруднених територіях ТОВ «Іванівське», відповідає критеріям радіаційної безпеки за вмістом ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr. Активність ¹³⁷Cs у молоці корів ТОВ «Іванівське» у 13,5, а ⁹⁰Sr у 24,5 була вища ніж на умовно чистих ДП НДГ БНАУ.

7. Перехід ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у яловичину знаходиться у прямій пропорційній залежності від їхнього вмісту в середньодобовому раціоні. У м'язовій тканині бичків на відгодівлі у ТОВ «Іванівське» концентрувалося 1,44 - 3,47 % ¹³⁷Cs і 0,01 - 0,03 % ⁹⁰Sr, а в кістковій - 0,01 - 0,02 % ¹³⁷Cs і 0,29 - 0,48 % ⁹⁰Sr, що надходили з кормом за період відгодівлі. В середньому у м'язах концентрувалося 2,0±0,56 % ¹³⁷Cs і 0,02±0,005 % ⁹⁰Sr, а в кістках 0,01±0,004 % ¹³⁷Cs і 0,37±0,05 % ⁹⁰Sr. Коефіцієнт переходу ¹³⁷Cs в 1 кг м'язової тканини становив 5,45±0,26 % і 0,058±0,007 % ⁹⁰Sr та в кісткову - 5,47±0,77 % ⁹⁰Sr. Отримана на радіоактивно забруднених територіях ТОВ «Іванівське» яловичина відповідає критеріям радіаційної безпеки за вмістом ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr.

8. У ДП НДГ БНАУ у м'язову тканину бичків на відгодівлі переходило 1,76 - 2,97 % ¹³⁷Cs, а в кісткову 0,28 - 0,65 % ⁹⁰Sr від їхнього надходження з кормом за період відгодівлі. У м'язах концентрувалося 2,22 ± 0,32 % ¹³⁷Cs, а в кістках 0,41±0,10 % ⁹⁰Sr. Коефіцієнт переходу ¹³⁷Cs в 1 кг м'язової тканини складав 6,69±0,31 %, а в кісткову - 6,39±0,47 % ⁹⁰Sr. У ТОВ «Іванівське» активність ¹³⁷Cs в яловичині у 17 разів була вища ніж у ДП НДГ БНАУ.

9. Основна частка ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr (до 90 %), що надходить з рослинними кормами в організм великої рогатої худоби, переходить у гнойову масу. У гнойовій масі ТОВ «Іванівське» активність ¹³⁷Cs складала 7,12±1,71 Бк/кг і ⁹⁰Sr - 8,90±1,81 Бк/кг, а у ДП НДГ БНАУ - 0,38±0,09 Бк/кг ¹³⁷Cs і 0,41±0,08 Бк/кг ⁹⁰Sr. Кратність накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у гнойовій масі корів у ТОВ «Іванівське» складає 0,87, а у ДП НДГ БНАУ - 0,89. Гнойова маса великої рогатої худоби є джерелом вторинного забруднення ґрунту й сприяє міграції та перерозподілу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr по агроландшафтах.

10. Використання отриманої на радіоактивно забруднених територіях ТОВ «Іванівське» гнойової маси на полях господарства не призведе до суттєвого збільшення рівня забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr. Внесення гнойової маси, отриманої на радіоактивно забруднених територіях ТОВ «Іванівське» у ґрунти ДП НДГ БНАУ, яке розташоване на умовно чистих територіях, додатково додаватиме до 1,4 % ¹³⁷Cs і до 17,8 % ⁹⁰Sr від їхнього вмісту у 0 - 30 см шарі, що буде суттєвим джерелом забруднення ґрунтів й зумовлює необхідність обмеження її використання тільки на радіоактивно забруднених територіях.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою отримання в умовах лісостепової зони південної частини Київської області зерна на продовольчі потреби з мінімальним вмістом ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr необхідно перепланувати польові сівозміни й розміщення культур по полях таким чином, щоб горох, сою та гречку вирощувати тільки на угіддях із щільністю забруднення ¹³⁷Cs не більше 92 кБк/м², а пшеницю яру, жито, ячмінь, овес - на угіддях із щільністю забруднення до 185 кБк/м². Пшеницю озиму та кукурудзу на зерно можна вирощувати й на полях з високими рівнями забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr .

2. Для зниження концентрації ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у молоці корів і яловичині, кормові культури (люцерну, кукурудзу на силос) для годівлі дійного стада корів вирощувати тільки на угіддях із щільністю забруднення не більше 185 кБк/м², а для бичків на відгодівлі можна вирощувати й на полях із щільністю забруднення більше 185 кБк/м² та на заключному етапі переводити на корми вирощені на низько забруднених угіддях.

3. При внесенні на поля гнойової маси, отриманої на радіоактивно забруднених територіях, проводити оцінку вмісту в ній ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr та її впливу на рівень забруднення ґрунтів. Отриману на радіоактивно забруднених територіях гнойову масу великої рогатої худоби використовувати тільки в межах господарств, в яких вона виробляється.

4. Систематично проводити радіологічний контроль рослинної і тваринної продукції, яка виробляється сільськогосподарськими підприємствами на радіоактивно забруднених територіях.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Розпутній О.І., Перцьовий І.В. Радіоекологічний стан сільгоспугідь та продукції в навчально-дослідному господарстві Білоцерківського державного аграрного університету //Аграрні вісті. - Біла Церква, БДАУ, 2004. - № 1. - С. 6 - 9. (Проведення експериментальних досліджень, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

2. Розпутній О.І., Перцьовий І.В. Екологічна оцінка впливу Чорнобильської катастрофи на ґрунти сільськогосподарських угідь //Аграрні вісті. - Біла Церква, БДАУ, 2005. - № 2. - С. 6 - 8. (Проведення експериментальних досліджень, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

3. Розпутній О.І. Перцьовий І.В. Накопичення в продукції рослинництва радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 на радіоактивно забруднених територіях лісостепової зони південної частини Київської області //Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. праць. - Біла Церква, БДАУ, 2006. - Вип. 37. С. 132 - 138. (Проведення експериментальних досліджень, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

4. Перцьовий І.В. Роль організму великої рогатої худоби у міграції радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 в агроекосистемах лісостепової зони південної частини Київської області //Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. праць. - Біла Церква, БДАУ, 2006. - Вип. 42. С. 42 - 45. (Проведення експериментальних досліджень, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

5. Перцьовий І.В. Роль продукції сільськогосподарського виробництва в міграції радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в умовах агроекосистем лісостепової зони України //Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини. - Львів, 2006. - Т. 8, № 2 (29). Ч. 4. - С. 123 - 127. (Проведення експерименттальних досліджень, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

6. Перцьовий І.В. Екологічні наслідки впливу Чорнобильської катастрофи на ґрунти сільськогосподарських угідь ТОВ «Іванівське» та ДП «Навчально-дослідне господарство БДАУ» //Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. праць. - Біла Церква, БДАУ, 2006. - Вип. 43. С. 93 - 98. (Проведення експериментальних досліджень, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

7. Перцьовий І.В. Оцінка участі організму великої рогатої худоби в міграції радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr в агроекосистемах лісостепової зони //Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в сільському та лісовому господарстві - 20 років після аварії на ЧАЕС: Збірник доповідей учасників п'ятої Міжнародної наукової конференції. - Житомир: Видавництво «Державний агроекологічний університет», - 2006. - С. 256 - 260. (Проведення експериментальних досліджень, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).