Оцінювання стану агросфери за індикаторами соціоекологічного розвитку (на прикладі Рівненської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ

УДК 504:001.12/.18 (477.81)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ АГРОСФЕРИ ЗА ІНДИКАТОРАМИ СОЦІОЕКОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ (НА ПРИКЛАДІ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

03.00.16 - екологія

ЛЮЛЬЧИК Вадим Олександрович

Киів - 2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національному університеті водного господарства та природокористування

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук,

професор,

Клименко Микола Олександрович

Національний університет водного

господарства та природокористування,

завідувач кафедри екології

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

Писаренко Павло Вікторович

Полтавська державна аграрна академія,

декан агрономічного факультету

кандидат сільськогосподарських наук,

Борисюк Борис Васильович

Житомирський національний

агроекологічний університет,

доцент кафедри загальної екології

Захист відбудеться 03.03.2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.371.01 в Інституті агроекології УААН

за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології УААН за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 12.

Автореферат розіслано «2» лютого 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук В.В. Чайковська

АНОТАЦІЯ

Люльчик В.О. Оцінювання стану агросфери за індикаторами соціоекологічного розвитку (на прикладі Рівненської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Інститут агроекології Української академії аграрних наук, 2009.

Дисертацію присвячено вивченню сучасних соціоекологічних умов агросфери Рівненської області в контексті сталого розвитку регіону. У роботі визначено сучасні соціоекологічні умови агросфери Рівненської області та особливості їх формування впродовж 1990 - 2010 рр., зібрано та проаналізовано статистичну інформацію про стан соціоекологічної системи районів та агросфери у межах регіону, розроблено алгоритм кількісного і якісного оцінювання стану агросфери за індикаторами, які характеризують стан соціоекологічної підсистеми районів і регіону, проведено розрахунки індексу сталого розвитку районів і регіону. Проведено зонування території агросфери у межах Рівненської області за індексами соціального та екологічного розвитку районів, здійснено групування районів за рівнями їх соціоекологічного розвитку з метою цілеспрямованого впливу на розвиток агросфери у межах регіону.

Ключові слова: сталий розвиток, індекс сталого розвитку, агросфера, соціальна підсистема, екологічна підсистема.

АННОТАЦИЯ

Люльчик В.О. Оценка состояния агросферы по индикаторам социоэкологического развития (на примере Ровенской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология. - Институт агроэкологии Украинской академии аграрных наук, 2009.

Диссертация посвящена изучению современных социоэкологических условий агросферы Ровенской области в контексте устойчивого развития региона. В работе определены современные социоэкологические условия агросферы Ровенской области и особенности их формирования на протяжении 1990 - 2010 гг., проведено сбор и анализ статистической информации о состоянии социоекологической системы районов и агросферы в пределах региона, разработан алгоритм количественной и качественной оценки агросферы по индикаторам, характеризующим состояние социоэкологической подсистемы районов и региона, проведены расчеты индекса устойчивого развития районов и региона. Проведено зонирование территории агросферы в пределах Ровенской области за индексами социального и экологического развития районов, осуществлена группировка районов по уровням их социоэкологического развития с целью направленного влияния на развитие агросферы в пределах региона. Установленные интегральные индексы устойчивого развития указывают, что Ровенская область разделена на две приблизительно равные части по качеству жизни человека. Северная часть области относится к угрожающему классификационному состоянию, южная (за исключением Радивиловского, Демидовского и Корецкого районов) относится к удовлетворительной классификационной группе.

Интегрированный индекс устойчивого развития области с 1990 г., в связи с общегосударственным экономическим кризисом снижался до 2000 г., после чего началось постепенное улучшение ситуации, которое продолжалось до 2005 г. и объясняется определенным экономическим ростом и внедрением природоохранных мероприятий.

Выявлена группа районов области, находящихся в регрессивном состоянии развития: Сарненский, Заречненский, Дубровицкий и Демидовский. В этих районах отслежен стабильно низкий рейтинг, и для них нельзя спрогнозировать существенного повышения интегрального индекса устойчивого развития, что свидетельствует о неудовлетворительном качестве решения проблем как социально-экономической, так и природоохранной сферы, что требует усиленного внимания со стороны местных органов власти и привлечения значительных финансовых ресурсов.

Картографический и табличный материал позволяют в короткие сроки установить индекс устойчивого развития любого района Ровенской области в динамике состоянием на 1990, 2000, 2003, 2005 и 2010 гг. (прогноз) и получить информацию для принятия необходимых управленческих решений для улучшения ситуации.

Ключевые слова: устойчивое развитие, индекс устойчивого развития, агросфера, социальная подсистема, экологическая подсистема.

ABSTRACT

Lyulchic V.O. Estimation of indicators of socioecological development agrosphere of region (on the example of region of Rivne). - Manuscript.

Dissertation for the obtainment of Candidate of agricultural science degree in speciality 03.00.16, ecology. Ukraine Academy of Agrarian Sciences. Institute of agroecology. 2009.

The dissertation is devoted to the problem of studying modern socioecological conditions of the agrosphere in Rivne region in the context of sustainable development of the region.

In the work modern socioecological conditions of the agrosphere in Rivne region and features of their formation during the years of 1990 - 2010 are discovered, the collection and analysis of statistical data concerning the state of socioecological system of the districts and agrosphere within the region are carried out, the algorythm of quantative and high-quality estimation of the indicators which characterize the state of socioecological subsystem of the districts and region is developed, the index calculations of sustainable development of the districts and region are made. Zone's division of agrosphere area within Rivne region according to the indices of district socioecological development is done, the classification of districts is carried aut according to the levels of their socioecological development aimed at the purposeful influence on the agrosphere development within the region .

Key words: sustainable development, indices, sustainable development, agrosphere, social subsystem, ecological subsystem, socioecological conditions.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У багатьох країнах світу зростання економіки характеризується одночасним погіршенням екологічної ситуації, виникненням локальних, регіональних та глобальних екологічних проблем.

В Україні виникнення цих проблем зумовлено нерівномірністю соціоекологічного розвитку агросфери, зростанням техногенного навантаження на деякі регіони, нераціональним ресурсоспоживанням, внаслідок чого погіршується стан ґрунтового покриву, атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, збіднюється біорізноманіття та зростає захворюваність населення.

Згідно з даними досліджень Д.Х. Медоуза, Д.Л. Медоуза, Й. Рандерса та У. Беренса вважається, що розв'язання цих проблем може бути вирішено, насамперед, на регіональному рівні, який є головним центром розвитку країни. Дієвість такого підходу доведено десятиліттями його застосування на практиці в багатьох країнах світу.

На особливу увагу при цьому заслуговує системний підхід до кількісного і якісного оцінювання соціоекологічного розвитку агросфери як основи для розроблення стратегічних напрямів збалансованого розвитку регіональної (обласної) системи з урахуванням її специфіки та особливостей функціонування.

До недавна в Україні була відсутня практика стратегій розвитку територій, відомі лише деякі праці з планування та прогнозування соціально-економічного розвитку країни - З.В. Герасимчук (2003), Л.Л. Ковальська (2003), В.Б. Хазан (2001), А.Г. Шапар (2001), Я.О. Побурко (2001), В.І. Карпов (2001), І.М. Вахович (2002) та інші.

У цих працях зазначається, що важливо реалізувати такий принцип, за якого напрям та масштаби розвитку в конкретному регіоні не перевищуватимуть можливостей його екосистем.

Ось чому і виникає необхідність у науково-методичному обґрунтуванні оцінювання стану агросфери району та регіону на засадах сталого розвитку, втілення в життя ідей "Порядку денного на ХХІ сторіччя" та програми представництва ООН в Україні „Україна 2015. Цілі розвитку тисячоліття”, що передбачають для України розроблення на регіональних рівнях стратегій сталого розвитку, узгоджених із загальнодержавними цілями та напрямами розвитку, з використанням власного природно-ресурсного потенціалу та потенціалу сусідніх регіонів та іноземних держав, що і визначає актуальність та вчасність цього дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є складовою частиною НДР, яку виконують на кафедрі екології Національного університету водного господарства та природокористування за темою «Охорона і раціональне використання природних ресурсів Полісся України» (номер державної реєстрації № ДР 0107U0004183).

Автор є співвиконавцем обласної програми «Охорона довкілля, збалансоване природокористування та забезпечення екологічної безпеки до 2015 року та перехід до сталого розвитку» яка виконується на кафедрі в контексті «Порядку денного на XXI століття» та програми «Україна 2015. Цілі розвитку тисячоліття».

Мета і завдання досліджень

Метою роботи було науково-методичне обґрунтування оцінювання стану агросфери регіону за соціоекологічними індикаторами для формування збалансованого розвитку регіону.

Досягнення мети передбачало вирішення таких завдань:

- вивчити сучасні соціоекологічні умови агросфери Рівненської області та особливості їх формування;

- зібрати та проаналізувати статистичну інформацію про стан соціоекологічної системи районів та агросфери у межах області;

- розробити алгоритм кількісного і якісного оцінювання стану за індикаторами, які характеризують розвиток соціальної та екологічної підсистем районів і регіонів;

- провести розрахунки інтегрального індексу сталого розвитку районів і регіону;

- провести зонування районів за рівнями сталого розвитку з метою цілеспрямованого впливу на розвиток агросфери у межах регіону.

Об'єкт дослідження - соціоекологічні процеси, що відбуваються в агросфері Рівненської області.

Предмет дослідження - оцінювання стану агросфери за соціоеколо-гічними індикаторами в розрізі адміністративних районів Рівненської області.

Методи дослідження. Вивчення умов формування агросфери проводили аналітико-синтетичними методами шляхом вивчення фондових матеріалів, нормативно-правової бази, статистичної інформації, літературних джерел. Розроблено алгоритм кількісного та якісного оцінювання стану агросфери за індикаторами методами систематизації, аналізу та синтезу. Розрахунки індексу сталого розвитку районів і регіону та його прогнозування здійснено з використанням методів систематизації, кореляційного та регресивного аналізу, зонування та групування районів за рівнем соціоекологічного розвитку проведено методом класифікації та картографування на основі геоінформаційних технологій.

Наукова новизна. Уперше досліджено стан соціоекологічоного розвитку агросфери Рівненської області на основі індикаторів сталого розвитку.

Уперше формалізовано підходи до розрахунку інтегральних показників соціоекологічного розвитку районів та регіону методом багаторівневого агрегування базових позитивних і негативних індикаторів у показники вищого ієрархічного рівня.

Вдосконалено методологію розрахунку індексів розвитку соціальної та екологічної підсистем району та регіону із застосуванням в якості орієнтирів сталості розвитку максимальних і мінімальних величин відповідних індикаторів регіонального рівня та нормативних величин.

Вперше розроблено систему вивчення динаміки та прогнозування інтегрального індексу сталого розвитку агросфери районів та регіону із використанням принципів статистичного аналізу.

Вдосконалено наукові основи розробки картосхем за інтегральними показниками, які використовуються для візуального визначення соціального і екологічного стану а також показника сталості розвитку будь-якого району та області в цілому, прийняття необхідних управлінських рішень для покращення ситуації.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень запропоновано алгоритм оцінювання стану агросфери району та регіону за індикаторами соціоекологічного розвитку. На підставі розрахунків розроблено картосхеми, які характеризують стан соціальної та екологічної підсистем районів і області та таблиці, що характеризують рівень сучасного і прогнозного стану сталого розвитку території Рівненської області.

Результати досліджень впроваджено у роботу Рівненської обласної ради та державної адміністрації, методику кількісного та якісного оцінювання стану агросфери регіону використано при формуванні обласної програми «Охорона довкілля, збалансоване природокористування та забезпечення екологічної безпеки до 2015 року та перехід до сталого розвитку».

Методику «згортання» показників базового та агрегованого рівнів індикаторів в інтегральні впроваджено в навчальний процес кафедри екології Національного університету водного господарства і природокористування при вивченні предмету «Основи сталого розвитку» та при виконанні магістерських робіт зі спеціальності 8.070801 «Охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування». Методику використовують також в навчальному процесі Рівненського державного аграрного коледжу при підготовці молодших спеціалістів (акт впровадження № 213 від 04.08.08), та навчально-курсового комбінату «Рівнебуд» при вивченні Загальної екології. (акт впровадження № 328 від 25.07.08).

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні аналізу літературних джерел за темою дисертації, статистичних даних щодо стану соціальної та природної підсистем, здійсненні розрахунків індикаторів сталого розвитку, визначенні системи індикаторів соціально-економічного та екологічного стану території. Автор брав участь у проведенні лабораторних досліджень. На основі отриманих даних написано дисертаційну роботу, сформульовано висновки та запропоновано рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і матеріали дисертаційної роботи оприлюднено і обговорено на науково-практичних конференціях «Охорона і раціональне використання природних ресурсів Полісся України» (квітень 2005, 2006 рр., м. Рівне), «Wykszta cenie i nauka bez granic - 2005» (грудень 2005 Przemysl-Praha), IV міжнародній конференції студентів, магістрів та аспірантів «Сучасні проблеми екології» (березень 2007 р., м.Житомир), науково-практичних конференціях «Эффективные инструменты современных наук - 2007» (травень 2007р., м. Дніпропетро-вськ), «Европейская наука ХХІ века - 2007» (травень 2007 р., м. Дніпро-петровськ), ІІ науково-практичній конференції молодих учених «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва», (вересень 2008, Інститут агроекології УААН, м. Київ).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 6 у виданнях, що внесено до переліку фахових видань ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, додатків. Матеріал дисертації викладено на 151 сторінці. Робота містить 17 таблиць, 36 малюнків, 4 додатків. Список літератури налічує 163 джерела, в тому числі 15 - латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено мету й завдання, наукову новизну і практичне значення дослідження, коротко викладено їх зміст.

СТАН ВИВЧЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Розглянуто теоретичні і методологічні основи сталого розвитку регіонів, визначено сутність основних понять його у світовій та вітчизняній науці, встановлено принципи і підходи до побудови системи індикаторів, проаналізовано методи їх агрегування, виявлено недостатньо вивчені сторони проблеми.

Науково-теоретичне осмислення проблеми сталого розвитку здійснено в працях В. Баумоля, В. Уайта, К. Болдінга, Д.Х. Медоуза, Д.Л. Медоуза, Й. Рейдерса, У. Беренса, Л.Г. Мельника, Б.М. Данилишина, Г.О. Білявського, М.І. Долішнього, З.В. Герасимчук, Л.Л. Ковальської, В.Б. Хазана, А.Г. Шапара.

На основі проведених досліджень було сформульовано теоретичні основи стратегії сталого екологічного розвитку регіонів, визначено методичні підходи до їх вибору, обгрунтування критеріїв, індикаторів сталого розвитку та методики інтегрального оцінювання рівнів соціального та екологічного розвитку регіонів.

ОБ'ЄКТ, МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Рівненська область знаходиться в північно-західній частині України, у басейні річок Горині та Стиру. Загальна площа її 20,1 тис. км. Область включає 16 районів, 1031 населений пункт. Населення області становить 1,2 млн. осіб. На Рівненщині працює понад 680 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та 225 промислових підприємств. Станом на 2006 р. обсяг промислової продукції становив 5832,4 млн. грн., сільськогосподарської - 2757,2 млн. грн, інвестиції в основний капітал - 2144 млн. грн., коефіцієнт природного приросту населення 0,3, рівень зареєстрованого безробіття 4,9%.

2006 р., за даними управління екології та природних ресурсів у Рівненській області, в атмосферу викинуто 558 тис.т. забруднюючих речовин, 117,5 млн. мзворотних вод, утворено 5,25 тис. т відходів, І-ІІІ класів небезпеки.

До соціоекологічних проблем агросфери регіонального рівня в області належать зниження родючості ґрунтового покриву, радіоактивне забруднення території, забруднення поверхневих і підземних вод, накопичення відходів, у тому числі і небезпечних, збіднення біорізноманіття, зростання захворюваності населення, скорочення тривалості життя населення, внаслідок чого відбувається розбалансування соціальної та екологічної підсистем.

Методологія досліджень полягала в нормуванні різних індикаторів базового рівня з використанням відносної шкали оцінок, що змінюється в діапазоні [0-1], з урахуванням їх характеру впливу (позитивного чи негативного) на соціальний та екологічний стан. При цьому за 1 приймали значення індикатора, при якому досягається такий рівень розвитку, за якого у суспільстві зникає гострота соціального та екологічного аспектів, при чому для багатьох індикаторів таке значення відповідає максимально досягнутому в області. Значення «нуль» відповідає перевищенню гранично допустимого стану описаного компонента, визначається за нормативними документами або найгіршим значенням у регіоні.

При проведенні оцінювання та аналізу індикаторів соціоекологічного розвитку застосовують як загальноприйняті так і модифіковані методи оцінювання, в основу яких покладено узагальнення фондових матеріалів, статистичних даних грунтово-агрохімічного моніторингу і соціально-економічного стану області за період 1990-2005 рр.

Агрегування базових (вихідних) індикаторів в індикатори вищого ієрархічного рівня здійснювали з використанням середньозважених арифметичних, а на вищому рівні - середньозважених геометричних оцінок.

Таблиця 1

Розрахунок інтегрального індексу розвитку соціальної підсистеми Рівненської області станом на 2005 рік

Райони	Індекси	рейтинг району
	життєвого рівня населення	забезпеченості людськими ресурсами	забезпеченості інтелектуальними ресурсами	захищеності життєдіяльності	індекс розвитку соціальної підсистеми
Березнівський	0,407	0,209	0,339	0,409	0,33	12
Володимирецький	0,383	0,446	0,386	0,473	0,42	3
Гощанський	0,466	0,073	0,298	0,359	0,246	15
Демидівський	0,452	0,043	0,318	0,441	0,228	16
Дубенський	0,437	0,306	0,348	0,258	0,331	11
Дубровицький	0,401	0,266	0,375	0,398	0,355	10
Зарічненський	0,353	0,256	0,272	0,35	0,305	13
Здолбунівський	0,536	0,317	0,379	0,435	0,409	4
Корецький	0,416	0,084	0,313	0,394	0,256	14
Костопільський	0,387	0,298	0,394	0,376	0,362	9
Млинівський	0,416	0,389	0,279	0,406	0,368	8
Острозький	0,407	0,37	0,633	0,392	0,44	1
Радивилівський	0,498	0,26	0,415	0,452	0,395	6
Рівненський	0,448	0,442	0,317	0,556	0,432	2
Рокитнівський	0,349	0,354	0,436	0,39	0,381	7
Сарненський	0,32	0,398	0,372	0,522	0,397	5
По області	0,431	0,319	0,393	0,449	0,395

Для оцінювання стану розвитку територій застосовували уніфіковану вимірну шкалу запропоновану інститутом проблем природокористування та екології НАН України, в якій стан оцінюють значеннями: еталонний - 1,0 - 0,8; сприятливий - 0,8 - 0,6; задовільний - 0,6 - 0,4; загрозливий - 0,4 - 0,2; критичний - 0,2 - 0,0. Для розрахунку прогнозних моделей соціоекологічного розвитку районів і регіону використовували програми Microsoft Excel 2000, MapInfo 7.0.

РОЗРАХУНОК ТА АНАЛІЗ ІНТЕГРАЛЬНОГО ІНДЕКСУ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДСИСТЕМИ

Узагальнені статистичні дані характеристики 18 базових індикаторів соціального розвитку районів та регіону свідчать, що стан соціальної підсистеми може бути оцінено 4 узагальненими агрегованими індексами, а саме: життєвого рівня населення, забезпеченості людськими ресурсами, забезпеченості інтелектуальними ресурсами, захищеності життєдіяльності.

За узагальненими агрегованими індексами розраховано інтегральні індекси розвитку соціальної підсистеми для районів і регіону станом на 1990, 2000, 2003 і 2005 рр. (табл. 1). Встановлено, що райони області за вказані періоди можна віднести до 4 станів соціального розвитку: критичного, загрозливого, задовільного, сприятливого. Слід зазначити, що сприятливий стан соціального розвитку був лише у 6 районах 1990 р., після чого він погіршувався і 2003 р. всі райони області характеризувались лише задовільним і загрозливим станом. У соціальному розвитку області чітко простежується централізація, оскільки кращі показники мають райони, розташовані переважно на невеликій відстані від обласного центру - Рівненський, Здолбунівський, Острозький, віддалені північні райони не можуть вийти із загрозливого стану. З 2000 р. зафіксовано повільне але стале покращення ситуації по індикаторах територіального та індивідуального доходу, хоча середньообласний показник 2005 р. ще відповідав загрозливому стану. В області стабільно погіршувалась криміногенна ситуація - з еталонного 1990 р. до задовільного - 2003 та 2005 рр. Для репрезентування отриманих результатів, створено картосхеми зонування території Рівненської області за індексом розвитку соціальної підсистеми, станом на 1990, 2000, 2003, та 2005 рр.

РОЗРАХУНОК ТА АНАЛІЗ ІНТЕГРАЛЬНОГО ІНДЕКСУ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПІДСИСТЕМИ

На основі 27 базових екологічних індикаторів було розраховано 4 узагальнених агрегованих індекси: якісного стану атмосфери, забруднення поверхневих вод, забезпеченості підземними водами, якісного стану ґрунтового покриву.

Таблиця 2

Розрахунок інтегрального індексу розвитку екологічної підсистеми Рівненської області станом на 2005 рік

Райони	Індекси	рейтинг району
	якісного стану атмосфери	забруднення поверхневих вод	забезпеченості підземними водами	якісного стану ґрунтового покриву	розвитку екологічної підсистеми
Березнівський	0,912	0,883	0,297	0,298	0,517	5
Володимирецький	0,915	0,553	0,538	0,057	0,353	14
Гощанський	0,943	0,93	0,678	0,386	0,692	1
Демидівський	0,995	0,923	0,164	0,357	0,482	7
Дубенський	0,871	0,805	0,512	0,416	0,622	2
Дубровицький	0,946	0,981	0,342	0,059	0,370	13
Зарічненський	0,972	0,984	0,354	0,058	0,374	12
Здолбунівський	0,674	0,698	0,435	0,330	0,510	6
Корецький	0,968	0,94	0,116	0,428	0,461	8
Костопільський	0,837	0,908	0,459	0,315	0,576	4
Млинівський	0,935	0,97	0,404	0,36	0,603	3
Острозький	0,92	0,972	0,103	0,484	0,459	9
Радивилівський	0,923	0,619	0,057	0,415	0,341	15
Рівненський	0,465	0,271	0,939	0,368	0,457	10
Рокитнівський	0,892	0,981	0,200	0,144	0,398	11
Сарненський	0,791	0,599	0,098	0,058	0,228	16
По області	0,876	0,836	0,441	0,398	0,596

За узагальненими агрегованими індексами розраховано інтегральні індекси розвитку екологічної підсистеми для районів і регіону станом на

1990, 2000, 2003 та 2005 рр. Результати обрахунку для 2005 р. наведено в табл. 2. У цілому, на території Рівненської області для всіх періодів, що досліджували, отримано 4 стани (з 5 можливих) екологічної підсистеми - критичний, загрозливий, задовільний та сприятливий.

Середньообласний індекс розвитку екологічної підсистеми 1990р. становив 0,554, що відповідало задовільному стану. 1990 р. 6% території області перебувало в критичному стані, 60% характеризувались загрозливим станом через низькі узагальнені агреговані індекси якісного стану ґрунтового покриву та забезпеченості підземними водами; 25% території області або Демидівський, Дубенський, Здолбунівський, Корецький, Костопільський та Острозький райони характеризувались задовільним станом. Проте, слід зазначити, що у деяких районах із задовільним класифікаційним станом також зафіксовано критичні значення узагальненого агрегованого індикатора забезпеченості підземними водами, а саме в Демидівському, Корецькому та Острозькому районах. Два адміністративних райони (Гощанський та Млинівський) або 9% віднесено до групи сприятливого стану. Розрахунок рейтингу районів показав, що перші три місця за рівнем якості навколишнього середовища 1990 р. займали відповідно Гощанський, Млинівський та Костопільський райони, три останні - промислові Рівненський, Радивилівський, та постраждалий в наслідок аварії на ЧАЕС Березнівський район.

Впродовж 1990 - 2000 р. через економічний спад в області зменшився обсяг викидів та скидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та поверхневі води, що сприяло покращенню екологічної ситуації. 2000 р. середньообласний індекс розвитку екологічної підсистеми зріс до 0,612 і відповідав сприятливому стану. На 2005 р. вказаний індекс знизився до задовільного стану (0,596), а 50% території області (Володимирецький, Дубровицький, Зарічненський, Радивилівський, Рокитнівський та Сарненський райони) характеризувалось загрозливим станом (0,341 - 0,398) через незадовільний стан ґрунтового покриву і низьку забезпеченість підземними водами. Березнівський, Демидівський, Здолбунівський, Корецький, Костопільський, Острозький та Рівненський райони (35% території області), характеризувалися задовільним станом (0,457 - 0,596), а Гощанський, Дубенський та Млинівський (15%) за описаним інтегральним індексом відповідали сприятливому стану завдяки відсутності радіоактивного забруднення ґрунтів, задовільному забезпеченню якісними підземними водами та невисокій концентрації промислових підприємств. Саме ці райони традиційно займали в рейтингу відповідно три перші місця. Замикають рейтинг радіоактивно забруднені Володимирецький та Сарненський і промисловий Радивилівський район.

Для північних районів області критичними залишаються проблеми забрудненості ґрунтів радіоактивними речовинами після аварії на ЧАЕС та спостерігаються загрозливі тенденції погіршення показника еколого-агрохімічної оцінки ґрунтів. Водночас південні райони (Радивилівський, Острозький, Корецький та ін.) також характеризуються постійним погіршенням агрохімічних характеристик ґрунтів, та мають критичний стан щодо забезпеченості підземними водами (відповідно 0,057, 0,103 та 0,116), на що слід особливо звернути увагу.

З метою наочного репрезентування отриманих результатів, створено картосхеми зонування території Рівненської області за інтегральним індексом розвитку екологічної підсистеми станом на 1990, 2000, 2003, та 2005 рр.

АНАЛІЗ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОГО ІНДЕКСУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Встановлено, що 1990 р. інтегральний індекс сталого розвитку районів коливався від 0,251 у Рівненському (загрозливий стан) до 0,640 у Гощанському районі (задовільний стан) (табл. 3).

При цьому райони диференціювались між трьома класифікаційними групами - 50 % території області належало до групи загрозливого стану, 42 % - відповідали задовільному стану і лише Гощанський і Млинівський райони (8 % території області), які мали високі індекси як соціального, так і екологічного розвитку, характеризувалися задовільним станом, відповідно займаючи перше та друге місце в рейтингу. До 2000 р. відбулося зниження інтегральних індексів сталого розвитку всіх районів, окрім Рівненського. Це пояснюється загальнодержавною економічною кризою та падінням індексу соціального розвитку. До критичної групи потрапив постраждалий від аварії на ЧАЕС Березнівський район (8 % території області), який мав низькі значення як соціальних, так і екологічних індикаторів (рисунок).

Станом на 2003 та 2005 рр. зафіксовано поступове підвищення інтегрального індексу сталого розвитку та вирівнювання розриву між індексами різних районів насамперед через підвищення індексу розвитку соціальної підсистеми і повільне зниження індексу розвитку екологічної підсистеми. 8 районів, а саме Володимирецький, Демидівський, Дубровицький, Зарічненський, Корецький, Радивилівський, Рокитнівський, Сарненський (56 % території області) віднесено до загрозливого стану та 8 районів, (Березнівський. Гощанський, Дубенський, Здолбунівський, Косто-пільський, Млинівський, Острозький та Рівненський райони) або 44 % віднесено до класифікаційної групи задовільного стану (рисунок). В рейтингу перші три місця посіли відповідно Млинівський, Костопільський та Здолбунівський райони, які мають найбільш збалансовані співвідношення між розвитком промисловості та екологічним станом, аутсайдерами є

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 3

Розрахунок інтегрального індексу сталого розвитку Рівненської області

Райони	1990 р.	2005 р.
	Інтегральні індекси	рейтинг	Інтегральні індекси	рейтинг
	соціальної підсистеми	екологічної підсистеми	сталого розвитку		соціальної підсистеми	екологічної підсистеми	сталого розвитку
Березнівський	0,576	0,203	0,342	15	0,33	0,517	0,413	8
Володимирецький	0,383	0,343	0,362	14	0,42	0,353	0,385	10
Гощанський	0,615	0,665	0,64	1	0,246	0,692	0,413	7
Демидівський	0,607	0,494	0,548	4	0,228	0,482	0,332	15
Дубенський	0,524	0,435	0,477	8	0,331	0,622	0,454	4
Дубровицький	0,553	0,389	0,464	9	0,355	0,370	0,362	12
Зарічненський	0,519	0,379	0,444	10	0,305	0,374	0,338	14
Здолбунівський	0,561	0,422	0,487	7	0,409	0,510	0,457	3
Корецький	0,605	0,447	0,52	5	0,256	0,461	0,344	13
Костопільський	0,48	0,55	0,514	6	0,362	0,576	0,457	2
Млинівський	0,605	0,608	0,606	2	0,368	0,603	0,471	1
Острозький	0,666	0,488	0,57	3	0,44	0,459	0,449	5
Радивилівський	0,61	0,259	0,397	11	0,395	0,341	0,367	11
Рівненський	0,546	0,115	0,251	16	0,432	0,457	0,444	6
Рокитнівський	0,481	0,282	0,368	13	0,381	0,398	0,389	9
Сарненський	0,477	0,296	0,376	12	0,397	0,228	0,301	16
По області	0,571	0,564	0,567		0,395	0,595	0,485

соціоекологічний агросфера рівненський

Зонування території Рівненської області за інтегральним індексом сталого розвитку постраждалі від аварії на ЧАЕС Сарненський та Зарічненський райони, а також промислово нерозвинений Демидівський район. У цілому середньообласний інтегральний індекс сталого розвитку впродовж досліджуваного періоду, перебував у межах задовільного стану, причому з 1990 р. відбувалось його зниження від 0,567 до 0,406, що ледь не призвело до переходу в загрозливий стан, а з 2000 р. спостерігається поступове підвищення до 0,465 2003 р. та 0,485 - 2005 р.

Для вивчення процесу розвитку соціоекологічної системи за інтегральним індексом сталого розвитку, було здійснено прогнозування цього показника на 2010 р. за двома сценаріями розвитку. Перший сценарій передбачає швидке подолання в Україні та Рівненській області наслідків світової системної кризи, і продовження поступального розвитку 2000 - 2005 рр. Другий - тривале продовження кризових явищ і, відповідно, зниження інтегрованого індексу сталого розвитку.

Прогнозована за першим варіантом (швидке подолання кризи) величина інтегрального індексу сталого розвитку (ІІСР) для районів і області на період 2010 р. коливається в межах 0,4 - 0,6 для більшості районів, що відповідає задовільному стану. Усі райони області зможуть вийти з критичного і загрозливого стану (ІІСР < 0,2). За другим варіантом, якщо криза буде тривалою, більшість районів опиняться в критичному стані (ІІСР < 0,2), за винятком промислово та аграрно розвинених Дубенського, Здолбунівського та Рівненського районів, які перебувають в загрозливому стані.

ОБГРУНТУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ТА ЗАХОДІВ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ СОЦІОЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РЕГІОНУ

Стан показників соціальної сфери засвідчує, що у більшості районів області агрегованими індикаторами, які відповідають загрозливому і критичному стану, є здоров'я населення, демографічна ситуація, соціальна інфраструктура та розвиток освіти і культури. Як наслідок, обласні узагальнені агреговані індекси забезпеченості людськими та інтелектуальними ресурсами також знаходиться в діапазоні < 4 і характеризується загрозливим станом.

В екологічній сфері першочергового поліпшення потребують такі індикатори - наявність прогнозних та затверджених запасів підземних вод, забруднення ґрунтів та використання територій.

Відповідно до цього, стратегічною метою розвитку Рівненської області слід вважати досягнення сталого розвитку соціоекологічної системи регіону, що забезпечить зростання життєвого рівня населення на основі збалансованого використання його ресурсного потенціалу та істотного поліпшення екологічної ситуації.

Досягнення визначеної мети і перехід на траєкторію сталого розвитку агросфери і регіону в цілому слід планувати на період 2015 р. і здійснювати його в три етапи:

- закріплення стабілізації процесів в економіці на основі розвитку потенційних можливостей регіону;

- здійснення заходів, спрямованих на підвищення обсягів виробництва та реалізації сільськогосподарської та промислової продукції, а також послуг, при одночасному недопущенні зростання антропогенного навантаження на агросферу області;

- вихід районів та міст області на траєкторію сталого розвитку з метою переходу районів до наступної вищої класифікаційної групи.

У зв'язку з цим стратегічні пріоритети соціоекологічного розвитку Рівненської області слід акцентувати на розв'язанні таких проблем:

- стабільному розвитку АПК;

- мінімізації негативних наслідків радіаційного забруднення території;

- розвитку рекреаційного господарства і туризму;

- забезпеченні екологічної безпеки населення та підвищення його життєвого рівня;

- сприянні поліпшенню демографічної ситуації, розвитку соціальної інфраструктури, освіти, культури;

- сприянні покращенню стану здоров'я населення завдяки зменшенню впливу негативних екологічних факторів.

Досягнення зазначених пріоритетів Рівненської області зазвичай можливо на основі:

- державного підтримування сільгоспвиробників;

- широкого впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій та оновлення засобів виробництва;

- відновлення видів діяльності, які забезпечують цілісне та безперервне сільськогосподарське виробництво;

- здійснення заходів з відновлення та розвитку соціальної інфраструктури села (за рахунок державних і місцевих коштів);

- нарощування випуску валової продукції рослинництва і тваринництва.

Особливу увагу слід приділити ліквідації наслідків радіаційного забруднення області в результаті:

- запровадження системи ефективного контролю радіаційного стану території області;

- забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції з мінімальним вмістом радіонуклідів завдяки внесенню органічних добрив, приорюванню рослинних решток, сидератів та мінеральних добрив, які забезпечують підтримання позитивного балансу гумусу в ґрунті; вапнуванню кислих ґрунтів вапняковими матеріалами місцевого видобування; зміні структури посівних площ та розширенню площ під технічними культурами;

Пріоритетними напрямами покращення стану здоров'я населення та демографічної ситуації, на нашу думку, є:

- комплексне медико-санітарне забезпечення населення області, якого можна досягти: дотриманням відповідності санітарно-гігієнічним вимогам умов праці в промисловості та сільськогосподарському виробництві, транспорті та інших сферах діяльності; нарощуванням інфраструктурного забезпечення галузі охорони здоров'я, оптимізацєю територіально-просторового розміщення мережі сільських лікувально-профілактичних закладів; проведенням щорічних профілактичних медичних обстежень населення області; використанням можливостей оздоровлення населення на місцевій оздоровчій базі; зменшенням травматизму і загибелі населення на дорогах області; активізацією пропаганди здорового способу життя і ефективним використанням коштів, виділених на боротьбу з ВІЛ-СНІДом, наркоманією;

- дієвий контроль за реалізацією їстівних грибів, ягід і лікарських рослин, вирощених на забруднених радіонуклідами територіях;

- посилення санітарно-гігієнічного контролю за якістю продукції, що реалізується в торговельній мережі;

- покращення якості води на засадах басейнового та інтегрованого управління водними ресурсами та задоволення потреб населення в якісній питній воді та розширення обсягів видобування підземних вод і їх централізованого розподілення по водопровідній мережі.

Таким чином сформовані стратегічні пріоритети розвитку соціоекологічної системи агросфери області, та впровадження управлінських рішень і заходів, сприятиме прискореному переведенню її на засади сталого розвитку завдяки покращенню показників якості життя населення та навколишнього середовища (здоров'я населення та демографічна ситуація, стан соціальної інфраструктури, якість питної води, забруднення ґрунтів).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до оцінювання стану агросфери регіону за комплексом індикаторів соціоекологічного розвитку. На підставі проведених досліджень вивчено сучасні соціоекологічні умови агросфери регіону (на прикладі Рівненської області) та розроблено алгоритм її кількісної і якісної оцінки.

1. Встановлено, що соціальний розвиток області 1990 р., у зв'язку із загальнодержавною економічною кризою погіршувався до 2000 р. з поступовим зростанням його рівня до 2005 р. Діапазон змін індексу соціального розвитку у ці періоди становив 1990 р. - 0,571, 2000 р. - 0,270, 2005 р. - 0,395. При цьому 85% території області в сучасний період характеризується загрозливим соціальним розвитком.

2. Задовільний соціальний розвиток мають лише чотири райони - Здолбунівський, Острозький, Рівненський (центральний) та Володи-мирецький з індексом соціального розвитку 2005 р. у діапазоні 0,409; 0,44; 0,432; 0,42 відповідно.

3. Виявлено, що стан екологічної підсистеми області з 1990 р. у зв'язку з різким скороченням обсягів промислового виробництва до 2000 р. покращувався з поступовим його погіршенням до 2005 р. Діапазон змін індексу розвитку екологічної підсистеми становить у ці періоди: 1990 р. - 0,564; 2000р. - 0,612; 2005р. - 0,596, при цьому 50% території області на сучасному етапі характеризується загрозливим станом.

4. Задовільний екологічний стан мають такі райони: Березнівський 0,517; Демидівський - 0,482; Здолбунівський - 0,510; Корецький - 0,461; Костопільський - 0,576, Острозький - 0,459, Рівненський - 0,457, а сприятливий стан Гощанський - 0,692; Дубенський - 0,622 та Млинівський (0,603).

5. Досліджено, що регіональний інтегральний індекс сталого розвитку впродовж 1990 - 2005 рр. перебуває у межах задовільного стану, причому в його динаміці спостерігається зниження від 0,567 - 1990 р. до 0,406 - 2000р. з наступним поліпшенням до 0,465 - 2003 р. та 0,485 - 2005 р.

6. За інтегральним індексом сталого розвитку 8 районів: Володимирецький, Демидівський, Дубровицький, Зарічненський, Корецький, Радивилівський, Рокитнівський, Сарненський (56 % території області) віднесено до загрозливого стану, та 8 районів: Березнівський. Гощанський, Дубенський, Здолбунівський, Костопільський, Млинівський, Острозький та Рівненський райони (44 % території області) до класифікаційної групи задовільного стану.

7. Виявлено групу районів області, що мають уповільнені темпи розвитку. Сарненський, Зарічненський, Дубровицький, та Демидівський райони мають стабільно низький рейтинг, для них не можна спрогнозувати істотного підвищення інтегрального індексу сталого розвитку, що свідчить про недостатню якість розв'язання проблем як соціально-економічної, так і природоохоронної сфери, та потребує посиленої уваги з боку місцевих органів влади та залучення значних фінансових ресурсів.

8. Забезпечення стабільних темпів розвитку соціоекологічної системи агросфери області можна досягти завдяки покращенню показників, які оцінюють як критичні: здоров'я населення, демографічна ситуація, стан соціальної інфраструктури, якість питної води, забруднення ґрунтів.

ПРОПОЗИЦІЇ

Запровадити у роботу регіональних та місцевих органів влади використання таких розробок:

- методику кількісного та якісного оцінювання стану агросфери регіону та прогнозування показника сталості на перспективу;

- картосхеми, які дають змогу візуально визначати соціальний і екологічний стан та показник сталості розвитку будь-якого району та області в цілому, прийняти необхідні управлінські рішення для покращення ситуації.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Люльчик В.О. Встановлення соціальних показників для розробки стратегії сталого екологічного розвитку Рівненської області / М.О.Клименко, В.О. Люльчик // Вісник НУВГП : Збірник наукових праць. - Вип. 2 (30). - Рівне, 2005. - С. 3-9. (Здобувачем здійснено розрахунки та аналіз індикаторів соціальної підсистеми Рівненської області).

2. Люльчик В.О. Встановлення індикатора якісного стану атмосфери для розробки стратегії сталого екологічного розвитку Рівненської області / М.О. Клименко, В.О. Люльчик // Вісник НУВГП : Збірник наукових праць. Вип. 2 (38). - Рівне, 2007. - С. 35-42. (Здобувачем здійснено підбір, визначення числових значень та аналіз індикатора якісного стану атмосфери Рівненської області).

3. Люльчик В.О. Встановлення індикатора якісного стану ґрунтового покриву для розробки стратегії сталого екологічного розвитку Рівненської області / В.О. Люльчик // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць Херсонського державного аграрного університету. Вип. 52. - Херсон: Айлант. 2007. - 418 с. (Здобувачем здійснено підбір та визначення числових значень індикатора якісного стану ґрунтового покриву Рівненської області).

4. Люльчик В.О. Визначення характеристик розвитку соціоекологічної системи Рівненської області в контексті сталого екологічного розвитку / В.О. Люльчик // Вісник НУВГП: Збірник наукових праць. Вип. 2 (42). - Рівне, 2008. - С. 49-54.

5. Люльчик В.О. Встановлення та аналіз індикатора якісного стану ґрунтового покриву для розробки стратегії сталого екологічного розвитку Рівненської області / М.О. Клименко, В.О. Люльчик // Вісник НУВГП: Збірник наукових праць. Вип. 1 (41). - Рівне, 2008. - С. 40-47. (Здобувачем здійснено встановлення та аналіз індикатора якісного стану ґрунтового покриву Рівненської області).

6. Люльчик В.О. Принципи обґрунтування управлінських рішень та заходів для покращення соціоекологічного стану регіону / В.О. Люльчик // Агроекологічний журнал - 2008. - № 4. - С. 84 - 86.

7. Люльчик В.О. Встановлення показника якісного стану атмосфери Рівненської області в системі розробки стратегії сталого розвитку регіону / М.О. Клименко, В.О. Люльчик // Materialy II miedzynarodowej naukowe-praktycznej konferencji «Wykszta cenie I nauka bez granic - 2005». - Przemysl-Praha, 2005. - С. 76-79. (Здобувачем здійснено підбір та аналіз статистичної інформації щодо якісного стану атмосфери Рівненської області).

8. Люльчик В.О. Встановлення індексу якості навколишнього середовища Рівненської області в контексті розробки стратегії стійкого розвитку / В.О. Люльчик // Тези ІV міжнародної конференції студентів, магістрів та аспірантів «Сучасні проблеми екології». - Житомир : ЖДТУ, 2007. - С. 68-70.

9. Люльчик В.О. Визначення та аналіз індикатора забезпеченості людськими ресурсами Рівненської області в системі розробки стратегії сталого розвитку регіону / М.О. Клименко, В.О. Люльчик // Материалы ІІІ международной научно-практической конференции «Эффективные инструменты современных наук - 2007» . - Днепропетровск, 2007. - С. 58-60. (Здобувачем підібрано базові індикатори та обраховано числові значення узагальненого агрегованого індикатора забезпеченості людськими ресурсами).

10. Люльчик В.О. Визначення та аналіз індикатора якісного стану ґрунтового покриву Рівненської області в системі розробки стратегії сталого розвитку регіону / М.О. Клименко, В.О. Люльчик // Материалы ІІ международной научно-практической конференции «Европейская наука XXI века - 2007». - Днепропетровск, 2007 . - С. 81-83. (Здобувачем визначено значення індикатора та проведено аналіз якісного стану ґрунтового покриву Рівненської області).

11. Люльчик В.О. Встановлення індикатора якісного стану ґрунтового покриву для розробки стратегії сталого екологічного розвитку Рівненської області / В.О. Люльчик, М.О. Клименко // Тези доповідей 2-ої Міжнародної науково-практичної конференції «Географічні інформаційні системи в аграрних університетах (GISAU)». - Херсон, 2007. - С. 60. (Здобувачем визначено значення базових індикаторів якісного стану ґрунтового покриву).

12. Люльчик В.О. Принципи обґрунтування управлінських рішень та заходів для покращення соціоекологічного стану регіону / В.О. Люльчик // Матеріали ІІ науково-практичної конференції молодих учених «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва». - Київ, 2008. - С. 70-71.

Размещено на Allbest.ru