Розробка програми використання та охорони земель Ямпільського району Сумської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: «Управління земельними ресурсами»

На тему: «Розробка програми використання та охорони земель Ямпільського району Сумської області»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сучасний стан використання земель

1.1 Загальні відомості про адміністративний район

1.2 Природні умови адміністративного району

1.3 Використання земельних ресурсів адміністративного району

1.4 Деградаційні процеси та їхній вплив на стан земельних ресурсів

Розділ 2. Створення системи підтримки прийняття управлінських рішень

2.1 Зміст, структура, умови та перспективи використання СППР

2.2 Розрахунок енергетичної складової продуктивності земель

2.3 Заходи управління станом ґрунтів. Визначення ґрунтової складової продуктивності

2.4 Встановлення остаточного набору управлінських заходів. Розрахунок вагової складової продуктивності земель

2.5 Показник сукупної дії факторів продуктивності. Розрахунок кумулятивної складової продуктивності земель

2.6 Розрахунок продуктивності земель у фізичних одиницях. Оцінка продуктивності земель

2.7 Програмне забезпечення СППР у середовищі Microsoft Excel. Випробовування СППР

Розділ 3. Організація території адміністративного району на основі ландшафтного підходу

3.1 Дослідження та картографування ґрунтового покриву району

3.2 Дослідження позиційно-динамічної структури території. Картографування, аналіз та класифікація земельних елементів

3.3 Моделювання та оцінка продуктивності земельних елементів за допомогою СППР

3.4 Розробка проектних заходів та режиму землекористування на основі аналізу, позиційно-динамічної структури

Розділ 4. Обґрунтування та розробка схеми використання та охорони земель адміністративного району

4.1 Організація використання та охорони земель у межах агроландшафтної зони

4.2 Перспективи розвитку використання земель середовище стабілізуючої еколого-ландшафтної зони

4.3 Управління урбанізованими територіями

4.4 Наукове та еколого-економічне обґрунтування розроблених заходів з використання та охорони земельних ресурсів

4.5 Економічна ефективність оптимізації землекористування

Загальні висновки і рекомендації

Список літератури

Вступ

Земельні ресурси у соціально-економічному розвитку суспільства завжди відігравали провідну роль. Тому характер і масштаби земельних перетворень потрібно розглядати як один із вирішальних чинників, що визначають темпи та ефективність розвитку національної економіки, формування ринкових відносин тощо. Проте реформування земельних відносин і системи землекористування до цього часу, з одного боку, не дало позитивних виробничих результатів і не вирішило основного завдання - забезпечення раціонального, екологічно безпечного та ефективного використання, всебічної охорони земельних ресурсів; а з іншого - зумовило налагодження дієвої системи державного управління та регулювання земельних відносин. Відтак зазначені проблеми треба вважати надзвичайно актуальними і такими, що потребують невідкладного вирішення. [6]

Завданням даної курсової роботи є:

- розкрити важливість використання землі як засобу виробництва, об'єкта ринкових відносин, основного операційно-го базису;

- обґрунтувати особливості державного управління земельними ресурсами у зв'язку з переходом до ринкових форм господарювання.

Обєктом даної курсової роботи є територія Ямпільського району Сумської області. Ми дослідимо позиційно-динамічну структуру та грунтовий покрив даної території. Розробимо проектні заходи і рекомендації щодо використання території на основі аналізу її продуктивності та позиційно-динамічної структури. Кінцевим етапом курсової роботи є розрахунок економічної ефективності проекту.

Соціальна ефективність даного проекту полягає в тому, що після прийняття управлінських рішень якість життя населення має значно покращитись, адже земельні ресурси будуть використовуватися раціонально і приноситимуть дохід.

Розділ 1. Сучасний стан використання земель

1.1 Загальні відомості про адміністративний район

Ямпільський район -- розташований у поліській зоні, в північній частині Сумської області. Ямпільський район -- мальовнича місцевість з глибокими культурно-історичними традиціями, своєрідним ландшафтом і значними природними ресурсами: торф, біла, сіра та червона глина високої якості -- придатна для виготовлення цегли, гончарних виробів.[6]

Площа Ямпільського району становить 41,37 тис.га, кількість населення території становить 25 936 чол. Районний центр -- селище міського типу Ямпіль, розташоване за 6 км від залізничної станції Ямпіль і за 180 км від обл. центру, на р. Студенок та Івотка (остання -- притока річки Десна, басейн Дніпра).

Значна частина району - 15,90 тис.га зайнята лісом, що становить 38,43% від території району. Збережено масиви хвойних лісів, серед листяних лісів переважають такі породи як дуб, береза, осина.

У користуванні сільськогосподарських підприємств знаходиться 19,85 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі ріллі - 19,20 тис. га,, пасовищ - 0,18 тис.га.

В основному район займається вирощуванням зернових культур.

1.2 Природні умови адміністративного району

Поверхня Ямпільського району -- полога рівнина, зрідка прослідковуються незначні ухили.

Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцові піски. Є невеликі поклади торфу.

Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня ?6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198-204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території району випадає 500-600 мм опадів, головним чином влітку.

На території Ямпільського району зустрічаються дернові опідзолені, дерново-підзолисті, лучні, темно-сірі та торфові ґрунти.

Сільське господарство області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура -- льон) та вирощуванням люцерни.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. [6]

1.3 Використання земельних ресурсів адміністративного району

Як зазначалося вище, площа Ямпільського району становить 41368,09га. Найбільша її частина припадає на сільськогосподарські землі-19852,11 га та ліси - 15896,28 га , що становить відповідно 47,99% та 38,43% від загальної площі району.

Експлікація земель за основними видами угідь відповідно до форми 6-зем, станом на 2014 рік, з визначеною питомою вагою основних категорій наведена у Додатку А. Розподіл земель Ямпільського району за власниками землі і землекористувачами у відсотках наведено на діаграмі (див. рис. 1.1). Розподіл земель за основними категоріями приводиться на круговій діаграмі (див. рис. 1.2). Як видно з представлених кругової діаграми переважаючими категоріями землевласників і землекористувачів є сільськогосподарські і лісогосподарські підприємства. Переважаючими видом угідь в області є рілля.



Рисунок 1.1 - Розподіл земель Ямпільського району за землевласниками та землекористувачами, %

Рисунок 1.2- Розподіл сільськогосподарських земель Ямпільського району за категоріями угідь, га

1.4 Деградаційні процеси та їх вплив на стан земельних ресурсів

Процеси економічного і соціального розвитку, які здійснювались в районі на принципах максимального використання природних ресурсів без дотримання екологічних вимог, призвели до зниження стійкості ландшафтів, їх здатності до самоочищення і самовідновлення, загострили протиріччя між зростаючими потребами суспільства та можливостями природних комплексів, знизили спроможність витримувати антропогенне навантаження і забезпечувати всю сукупність факторів, які визначають якість середовища, його комфортність для населення, а також призвело до інтенсивного розвитку деградаційних процесів.

Надмірне розширення площі ріллі за рахунок схилових земель призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення площ ріллі, луків, лісів та водойм, що негативно позначилось на стійкості ландшафтів. Нестримне розорювання земель з усієї ландшафтної катени - від вододілу до заплави - у сукупності з низьким технічним оснащенням землеробства різко загострило процеси водної ерозії. Втрати від ерозії вимірюються мільйонами гривень на рік, знищенням найбільш родючих шарів грунту, його найважливішої складової частини- гумусу тощо [1].

Інтенсивність руйнування та деградації ґрунтово-земельних ресурсів, стан яких визначає ефективність агропромислового комплексу і здоров'я довкілля в цілому, обумовлена такими процесами, як дегуміфікація, ерозія, зменшення вмісту елементів живлення рослин, переущільнення, забруднення (до 20% земель, особливо міських, приміських та індустріальних районів мають вміст елементів, що перевищує чи дорівнює ГДК), неправильна меліорація земель.

Першочергові заходи з охорони земель від деградації:

- зменшення площ обробітку на основі системного виведення орних земель;

- досягнення простого відтворення родючості ґрунтів, насамперед щодо гумусу, азоту, фосфору й калію;

- розробка щорічних планів підвищення родючості ґрунтів (від країни в цілому до конкретного поля) і включення їх складовою частиною до бізнес-планів господарств незалежно від форми власності;

- створення у регіонах мережі базових моделей господарств;

Як відомо, ерозія є одним з основних чинників погіршення стану земель. Особливе місце у розвитку ерозійних процесів посідає антропогенний фактор, адже в умовах продовольчої кризи площі сільськогосподарських земель та інтенсивність їхнього використання постійно зростають. Техногенний тиск на ґрунтовий покрив та надмірність ріллі у структурі земель згубно впливають на стан навколишнього середовища (знижується продуктивність земель, погіршується якість поверхневого стоку і його режим стає несприятливим, розвивається водна ерозія та дефляція, збіднюється генофонд диких тварин, зникає природна рослинність тощо) [4].

Характер та обсяги деградації ґрунтів та техногенного навантаження на середовище наводяться в таблиці 1.1- «Характеристика освоєності, розораності, урбанізованості та лісистості території Ямпільського району Сумської області».

Таблиця 1.1 ? Характеристика освоєності, розораності, урбанізованості та лісистості території Ямпільського району Сумської області

Загальна площа	Всього с/г угідь	В тому числі	Ліси всього	Забудовані землі - всього	С/г освоєність, %	Розораність території, %	Розораність с/г угідь, %	Лісистість території, %	Урбанізоаність території, %
		ріллі
На момент складання проекту
41368,09	19695,41	19201,59	15896,28	2113,24	47	46	94	38	7
Після реалізації проекту
41368,09	18590,32	18090,49	16056,40	2113,24	45	44	92	39	7

Розділ 2. Створення системи підтримки прийняття управлінських рішень

2.1 Зміст, структура, умови та перспективи використання СППР

Система підтримки прийняття управлінських рішень є одним з найбільш сучасних і найбільш об'єктивних інструментів обґрунтування управлінських рішень взагалі і у галузі управління земельними ресурсами зокрема.

Особливістю СППР є те, що вони базуються на концептуальних і математичних моделях процесів і систем, передбачають застосування ГІС-технологій, мають у своїй структурі бази даних, бази знань, елементи штучного інтелекту.

СППР не замінюють управлінця (управлінців, керівників, менеджерів тощо), а постачають йому кількісну та якісну інформацію про сучасний та майбутній стан і поведінку об'єкта управління.

Особливо цінними є СППР для управління складними природними та природно-техногенними системами, до яких відносяться земельні ресурси. Для обґрунтування прийняття управлінських рішень у галузі земельних відносин та землеустрою розроблена спеціальна СППР.

Розробка такої СППР дасть змогу :

1) Визначати і прогнозувати продуктивність природних та антропізованих земель, урожайність основних сільськогосподарських культур у межах окремих земельних ділянок та їхніх частин (у т. ч. на землях забудови, промисловості, транспорту і зв'язку тощо)

2) За величиною розрахункової, або прогнозної продуктивності (урожайності) оцінювати минулий, сучасний та майбутній стани земель та загальну ефективність їх використання.

3) За допомогою оптимізаційного математичного експериментування на ЕОМ як в оперативному режимі, так і на довготерміновій основі визначати раціональні стратегії управління продуктивністю та станом земель з метою досягнення максимальної ресурсної та екологічної ефективності їх використання.

4) Визначати економічні та природоохоронні пріоритети в експлуатації і використанні сільськогосподарських та інших категорій земель.

5) Проводити обґрунтовану експертизу проектів будівництва та землеустрою.

6) Створити базу для інформаційно-дорадчого забезпечення землеустрою в Україні.

Для максимально об'єктивної оцінки стану земель необхідно визначити критерій цієї оцінки.

Критерій оцінки - це комплексний показник стану оцінюваної системи, кількісні значення якого найбільш повно і найбільш точно відображають реальний стан системи.

Встановлено, що найбільш об'єктивним критерієм виступає фітопродуктивність земель (оскільки саме вона є визначальною при встановленні цільового призначення ділянок) яка може бути представлена як функція багатьох змінних виду

, (2.1)

Аргументом цієї функції є ситуація (стан) , яка характеризується вектором змінних і параметрів: .

Задача побудови СППР зводиться до визначення явного виду залежності . Для цього скористаємось принципами, розробленими у .

Всі чинники впливу на величину урожайності культур в умовах ведення сільського господарства можна скомпонувати у вигляді чотирьох основних факторів, які розглядатимемо як елементи (компоненти) досліджуваної системи:

1. Ґрунтова родючість і ґрунтові умови (як сукупність водного, поживного, окисно-відновного та інших ґрунтових режимів).

2. Рівень інсоляції (забезпеченість світлом).

3. Тепловий режим атмосфери та ґрунту.

4. Ботанічні, морфологічні та біологічні особливості рослинного покриву (фітоценозу, вирощуваної культури тощо).

Загальна концептуальна модель земельних ресурсів складається з визначених вище компонентів, які розглядаються як елементи системи, та зв'язків між ними. Модель складається з трьох ієрархічно пов'язаних модулів, утворених відношеннями різних видів

Зміст складу, структури, функції та довкілля модельованої системи описано за допомогою системи алгебраїчних рівнянь на основі динамічної теорії міри, законів екології, біології, землеробства тощо.

Складові моделі викладаються у послідовності її роботи у наступних пунктах розділу 2 з наведенням конкретних прикладів розрахунку продуктивності. Всі розрахунки проведені для двох сільськогосподарських культур - льону та люцерни [3].

2.2 Розрахунок енергетичної складової продуктивності земель

Основним джерелом енергії, яка надходить до системи («землі») є сонячна радіація. Крім того суттєво впливає на продуктивність земель їх тепловий режим, який безпосередньо залежить від клімату (передусім обсягів надходження сонячної енергії).

Для розрахунку величини енергетичної складової продуктивності скористаємося залежністю

, ц/га (2.2)

де - сума активних температур повітря за вегетацію; - параметри моделі; - максимальна продуктивність культури при сортовипробуванні

Значення , розраховуємо за емпіричними зональними залежностями:

, (2.3)

У формулі (2.3) - кількість днів від 10 серпня (початку періоду вегетації) до його завершення, який розраховуємо за формулою:

, (2.4)

де - номер місяця закінчення вегетації; - день місяця закінчення вегетації.

Для визначення і розрахунку часткових значень продуктивності земельних ресурсів через енергозабезпеченість і виконання подальших розрахунків використовується формула:

(2.5)

де k_f - поправка на заморозки;

k_wt - коефіцієнт несприятливих умов літньо-осіннього періоду та пере зимування для озимих;

k_l - поправка на полягання зернових;

k_s - поправка на град;

k_d - поправка на посуху;

k_і - поправка на хвороби;

k_h - поправка на шкідники;

n_f - кількість пошкоджень внаслідок заморозків;

n_l - кількість пошкоджень внаслідок полягання;

n_s - кількість пошкоджень внаслідок граду;

n_d - кількість пошкоджень внаслідок посухи.

У даному розділі курсового проекту будуть вестися розрахунки для двох сільськогосподарських культур - це льон та люцерна. За результатами розрахунків необхідно отримати найвищу продуктивність цих культур. Для того, щоб отримати найвищу продуктивність цих культур необхідно провести наведені нижче розрахунки:

- часткової продуктивності від ґрунтових показників;

- вагових коефіцієнтів ґрунтових показників;

- вагових коефіцієнтів факторів продуктивності земельних ресурсів;

- загальної продуктивності за загальним функціоналом міри;

- загального показника сукупної дії факторів продуктивності земельних ресурсів;

- продуктивності від сукупної дії факторів;

- оцінки стану земельних ресурсів.

Вихідними даними для цих культур будуть значення: урожайність льону (Y_b )становить 9 ц/га, урожайність конюшини (Y_b ) становить 390 ц/га.

Для проведення всіх розрахунків було створено програму в програмному продукті Microsoft Excel, яка дає змогу вільно оперувати змінними величинами та моделювати дію управлінських заходів на врожайність.

Таким чином в результаті обрахунків отримали часткову продуктивність земельних ресурсів для льону 1,96 ц/га., для люцерни - 56,79 ц/га

Розрахунок продуктивності за забезпеченістю енергією представлений в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Енергетична складова продуктивності земель

Льон
D	M	ф	xt	µ	kt	лt	Yot	yb	Yt
10	8	112	2671.25	0,00407	7,2E-07	200	4,835	9	1,96
Люцерна
D	M	ф	xt	µ	kt	лt	Yot	yb	Yt
15	10	178	2804.91	0,00407	7,2E-07	600	4,835	390	56,79

2.3 Заходи управління станом ґрунтів. Визначення ґрунтової складової продуктивності

Важливими властивостями землі є родючість ґрунту - здатність забезпечувати рослини водою, поживними речовинами й умовами, необхідними для їхнього росту і розвитку. Урожайність сільськогосподарських культур залежить від ґрунтових показників, які значною мірою піддаються впливу людини. Отже, за допомогою спеціальних заходів через зміну властивостей ґрунтів ми можемо управляти станом та продуктивністю земельних ресурсів.

Продуктивність земель залежить головним чином від таких базових середньобагаторічних ґрунтових показників :

§ вміст гумусу (G,%);

§ запаси продуктивної вологи у ґрунті (W, %);

§ щільність ґрунту (d, г/см³);

§ вміст обмінного калію (К, мг/10 г ґрунту);

§ вміст рухомого фосфору (Р, мг/10 г ґрунту);

§ потужність гумусового горизонту (Н_г).

Розрахуємо часткові значення продуктивності за даними показниками. Для цього скористаємося залежністю (2.2) з тією різницею, що замість суми активних температур будемо підставляти відповідні індекси та значення -х показників стану ґрунту (G, W, d, K, P, Н_г). Тоді для будь-якого показника продуктивність розраховується за формулою:

, ц/га (2.6)

де - узагальнений індекс ґрунтового показника, - коефіцієнти, які враховують зниження продуктивності внаслідок несприятливих умов, а саме: заморозків, полягання, граду, несприятливих погодних умов літньо-осіннього періоду, посух, хвороб, шкідників, бур'янів ,- кількість проявів несприятливих умов протягом вегетації (приймається за усередненими регіональними метеоданими) [3].

Значення параметрів , , , для ґрунтових показників наведені в таблиці 2.2., значення ґрунтових показників приймаються згідно завдання та ґрунтів, які поширені на даній території.

Розрахунок значень ґрунтових показників наводимо у таблиці 2.2 та 2.3

Таблиця 2.2 - Розрахунок значень продуктивності льону на дерново-підзолистих ґрунтах за ґрунтовими показниками

Ґрунтовий показник	µp	kp	лp	Yор	Xp	Yb	Yp	гр	Yp* гр
Льон-довгунець (дерново-підзолисті глейові грунти)
G	5,44	0	0	1	1,9	9,000	8,359	0,207	1,729
W	-0,3	0,0005	92	1,435	48	9,000	4,570	0,205	0,935
d	7,23	1,245	0,55	2,878	1,4	9,000	8,126	0,132	1,074
k	0,08577	0,00016	-39,739	2,66057	20	9,000	7,867	0,190	1,497
Р	0,3677	0,00019	-8,7036	1,12701	17	9,000	8,288	0,182	1,505
Нг	0,045	0	-85,949	1	21	9,000	4,647	0,100	0,463
Yg	7,202

Таблиця 2.3 - Розрахунок значень продуктивності люцерни на торфових ґрунтах за ґрунтовими показниками

Ґрунтовий показник	µp	kp	лp	Yор	Xp	Yb	Yp	гр	Yp* гр
Люцерна (Торфові грунти)
G	2,72	0	0	1	21	390,000	337,699	0,200	67,533
W	-0,3	0,0005	92	1,435	60	390,000	288,492	0,199	57,535
d	5,5	1,64	0,4	6,119	0,32	390,000	13,932	0,140	1,948
k	0,08577	0,00016	-39,739	2,66057	44	390,000	264,894	0,140	36,966
Р	0,3677	0,00019	-8,7036	1,12701	50	390,000	199,728	0,188	37,564
Нг	0,045	0	-85,949	1	0	390,000	110,010	0,148	16,300
Yg	217,845

Розрахунок ваги показників ґрунтової родючості та ґрунтових умов для обраного управління представлений у таблиці 2.3 та 2.4

Таблиця 2.3 - Розрахунок ваги показників грунтової родючості та грунтових умов для льону на дерново-підзолистих грунтах

Показник	Прямі заходи	Бали (Шv, 0-1)	Опосередковані заходи	Бали (Шv,0-0,25)	Загальна сума балів	Вага (? рґґґ)
G	Внесення органічних добрив, сидерація, структурна меліорація	0,50	Внесення мінеральних добрив	0,2	1,38	0,168
			Регулювання водного режиму	0,18
			Пари та грунтозахисні сівозміни	0,19
			Боротьба з бур'янами	0,21
			Обробіток грунту	0,10
W	Регулювання водно-повітряного режиму	0,70	Планування території	0,17	1,57	0,191
			Снігозатримка	0,15
			Агромеліоративні заходи	0,15
			Обробіток грунту	0,1
			Створення мікрорельєфу	0,16
			Насадження лісосмуг	0,14
d	Обробіток грунту	0,45	Структурна меліорація і заходи з оструктурення грунту	0,13	0,68	0,083
			Внесення органічних добрив і седерація	0,1
Нг	Грунтопоглиблення, глибока і контактна оранка	0,50	Внесення органічних добрив і седерація	0,19	0,69	0,084
К	Внесення мінеральних добрив	0,60	Регулювання водно-повітряного режиму	0,21	1,96	0,238
	Внесення органічних добрив і сидерація	0,40	Структурна меліорація	0,22
			Пари та грунтозахисні сівозміни	0,15
			Обробіток грунту	0,17
			Хімічна меліорація	0,11
			Боротьба з бур'янами	0,1
Р	Вневення мінеральних добрив	0,60	Пари та грунтозахисні сівозміни	0,15	1,94	0,236
	Внесення органічних добрив і седерація	0,50	Обробіток грунту	0,1
			Хімічна меліорація	0,19
			Боротьба з бур'янами	0,21
			Регулювання водно-повітряного режиму	0,19
СУМА	4,25		3,87	8,22	1,000

Таблиця 2.4 - Розрахунок ваги показників грунтової родючості та грунтових умов для люцерни на торфових грунтах

Показник	Прямі заходи	Бали (Шv, 0-1)	Опосередковані заходи	Бали (Шv,0-0,25)	Загальна сума балів	Вага (? рґґґ)
G	Внесення органічних добрив, сидерація, структурна меліорація	0,80	Внесення мінеральних добрив	0,2	1,68	0,168
			Регулювання водного режиму	0,18
			Пари та ґрунтозахисні сівозміни	0,19
			Боротьба з бур'янами	0,21
			Обробіток грунту	0,10
W	Регулювання водно-повітряного режиму	0,70	Планування території	0,17	1,77	0,191
			Снігозатримка	0,15
			Агромеліоративні заходи	0,15
			Обробіток грунту	0,1
			Створення мікрорельєфу	0,16
			Насадження лісосмуг	0,14
d	Обробіток грунту	0,80	Структурна меліорація і заходи з оструктурення грунту	0,13	0,98	0,083
			Внесення органічних добрив і седерація	0,1
Нг	Грунтопоглиблення, глибока і контактна оранка	0,70	Внесення органічних добрив і седерація	0,19	0,99	0,084
К	Внесення мінеральних добрив	0,60	Регулювання водно-повітряного режиму	0,21	2,26	0,238
	Внесення органічних добрив і сидерація	0,70	Структурна меліорація	0,22
			Пари та грунтозахисні сівозміни	0,15
			Обробіток грунту	0,17
			Хімічна меліорація	0,11
			Боротьба з бур'янами	0,1
Р	Вневення мінеральних добрив	0,80	Пари та грунтозахисні сівозміни	0,15	2,24	0,236
	Внесення органічних добрив і седерація	0,70	Обробіток грунту	0,1
			Хімічна меліорація	0,19
			Боротьба з бур'янами	0,21
			Регулювання водно-повітряного режиму	0,19
СУМА	5,80		8,42	13,22	1,000

2.4 Встановлення остаточного набору управлінських заходів. Розрахунок вагової складової продуктивності земель

Тепер, коли ми маємо розраховані чисельні значення часткових продуктивностей за всіма основними факторами (), можемо перейти до визначення міри впливу кожного з них на продуктивність земель шляхом розрахунку вагових коефіцієнтів.

Існують три основні підходи за якими можна встановити міру впливу деякого фактора на продуктивність земель:

1. Енергетично-речовинний підхід, який враховує співвідношення факторів продуктивності з точки зору доступу рослин до енергії та необхідних речовин. За таким підходом отримано наступні значення вагових коефіцієнтів:

1. Врахування ступеня взаємного впливу факторів.. За таким підходом отримано наступні значення вагових коефіцієнтів:

2. За ступенем керованості в умовах управління продуктивністю земель. [3]

Для визначення ваги факторів продуктивності за даним підходом складаємо таблицю для розрахунку вагових коефіцієнтів.

Вагові коефіцієнти факторів життя рослини визначаються за залежністю:

(2.7)

(2.8)

З врахуванням реальних природно-анторопогенних умов функціонування земель матимемо:

, (2.9)

Таблиця 2.5 - Розрахунок ваги факторів продуктивності для льону на дерново-підзолистих грунтах

Параметр продуктивності	Заходи безпосереднього впливу	Бали (Цv) 0-1	Заходи опосередкованого впливу	Бали (Цv) 0-0,25	Загальна сума балів(Цf)	Вага (бf''')
l	Затінення рослин	0,5	Орієнтація полів	0,19	1,58	0,176
	Досвічування	0,4	Норма висіву	0,15
			Термін висіву	0,19
			Боротьба з бурянами	0,15
g	Регулювання водного режиму	0,35	Планування території	0,21	3,56	0,396
			Снігозатримання	0,2
	Обробіток грунту	0,4	Заходи з оструктурення	0,15
	Удобрення	0,4	Створення мікрорельєфу	0,1
	Хімічна меліорація	0,4	Агромеліоративні заходи водорегулюв.	0,19
	Промивка	0,45	Насадження лісосмуг	0,15
			Пари	0,2
			Боротьба з бурянами	0,15
			Мульчування	0,21
t	Регулювання водного режиму	0,5	Мульчування	0,21	2,75	0,306
	Димові завіси	0,45	Насадження лісосмуг	0,18
			Агромеліоративні заходи водорегул	0,22
			Внесення органічних добрив	0,19
			Заходи з оструктурення та структурні меліорації	0,21
			Кулісні посіви	0,2
			Снігозатримання	0,2
			Обробіток грунту	0,21
			Створення мікрорельєфу	0,18
b	Селекція, засоби біотехнологій та генної інженерії	0,4	Застосування якісного посівного матеріалу та каліброваного насіння	0,21	1,1	0,122
			Протруювання насіння	0,2
			Прогрівання та пророщування насіння	0,1
			Застосування регуляторів росту та біостимуляторів	0,19
СУМА	4,25		4,74	8,99	1,000

Таблиця 2.6 - Розрахунок ваги факторів продуктивності для люцерни на торфових ґрунтах

Параметр продуктивності	Заходи безпосереднього впливу	Бали (Цv) 0-1	Заходи опосередкованого впливу	Бали (Цv) 0-0,25	Загальна сума балів (Цf)	Вага (бf''')
l	Затінення рослин	0,1	Орієнтація полів	0,11	1,58	0,178
	Досвічування	0,8	Норма висіву	0,12
			Термін висіву	0,24
			Боротьба з бурянами	0,11
g	Регулювання водного режиму	0,4	Планування території	0,16	3,46	0,390
			Снігозатримання	0,19
	Обробіток грунту	0,2	Заходи з оструктурення та структурні меліорації	0,2
	Удобрення	0,5	Створення мікрорельєфу	0,1
	Хімічна меліорація	0,6	Агромеліоративні заходи водорегулювання	0,12
	Промивка	0,4	Насадження лісосмуг	0,1
			Пари	0,21
			Боротьба з бурянами	0,11
			Мульчування	0,17
t	Регулювання водного режиму	0,8	Мульчування	0,18	2,8	0,316
	Димові завіси	0,6	Насадження лісосмуг	0,19
			Агромеліоративні заходи водорегулювання	0,15
			Внесення органічних та сидеральних добрив	0,13
			Заходи з оструктурення та структурні меліорації	0,12
			Кулісні посіви	0,1
			Снігозатримання	0,11
			Обробіток грунту	0,1
			Створення мікрорельєфу	0,16
b	Селекція, засоби біотехнологій та генної інженерії	0,4	Застосування якісного посівног матеріалу та каліброваного насіння	0,11	1,03	0,116
			Протруювання насіння	0,13
			Прогрівання та пророщування насіння	0,19
			Застосування регуляторів росту та біостимуляторів	0,19
СУМА	4,80		4,07	8,87	1,000

2.5 Показник сукупної дії факторів продуктивності. Розрахунок кумулятивної складової продуктивності земель

Поведінка природних та природно-техногенних систем, до яких відносяться землі, серед інших законів і закономірностей підпорядковується дії фундаментального закону сукупної дії факторів життя та розвитку рослин. Результатом дії даного закону є так званий «кумулятивний ефект» від дії декількох чинників, тобто продуктивний результат дії декількох чинників не дорівнює сумі дій кожного з чинників. Врахувати кумулятивний ефект у СППР, що розробляється, дає змогу математична модель [3], яка враховує відхилення значень показників стану земельних ресурсів від їхніх оптимальних значень (2.10) та криволінійність залежності між перетвореними величинами відхилень (2.11) і продуктивністю (2.12).

Розрахунок часткових показників сукупної дії факторів продуктивності земельних ресурсів виконуємо за формулами:

, (2.10)

де - фактичне значення -ї змінної;

- оптимальне значення змінної

При цьому враховуємо всю множину доступних даних, до якої входять змінних (показників).

Загальний показник сукупної дії розраховуємо, як середнє геометричне значень часткових показників:

, (2.11)

де k - кількість змінних.

Продуктивність з позицій сукупної дії факторів, тобто кумулятивну складову продуктивності розраховуємо за залежністю

, ц/га (2.12)

При перевірці враховуємо, що [3].

Обрахунки показника сукупної дії факторів продуктивності кумулятивної складової продуктивності земель приведені у таблицях 2.6 та 2.7.

Таблиця 2.6 - Обрахунок показника сукупної дії факторів продуктивності кумулятивної складової продуктивності земель для льону на дерново-підзолистих грунтах

G	1,90
W	48,00
d	1,40
K	20,00
P	17,00
Hг	21,00
		xj
qj	0,95	2,00
qj	0,69	70,00
qj	0,93	1,50
qj	0,67	15,00
qj	0,85	20,00
qj	0,42	50,00
q=	0,72
ys=	4,94

Таблиця 2.7- Обрахунок показника сукупної дії факторів продуктивності кумулятивної складової продуктивності земель для люцерни на торфових грунтах

торфові
Z	21,00
W	60,00
d	0,32
K	44,00
P	50,00
Hг	0,00
		xj
qj	0,95	20,00
qj	0,80	75,00
qj	0,93	0,30
qj	0,73	60,00
qj	0,83	60,00
qj	0,00	0.00
q=	0,85
ys=	268,65

В результаті проведених розрахунків продуктивність з позицій сукупної дії факторів, становить: для льону 4,94 ц/га; для люцерни - 268,65 ц/га.

2.6 Розрахунок продуктивності земель у фізичних одиницях. Оцінка продуктивності земель

Остаточне значення продуктивності земельних ресурсів, яке є метою моделювання і критерієм подальшого прийняття управлінських рішень щодо земельних ділянок, розраховуємо як величину урожаю «на пні» (обсяг корисної біомаси у фізичних одиницях на полі на кінець вегетації) за залежністю

, ц/га (2.13)

де - вагові коефіцієнти, що визначають міру участі кумулятивного ефекту у процесі формування продуктивних властивостей землі. земельний ресурс ґрунтовий покрив

Продуктивність земель оцінюємо шляхом порівняння отриманого значення продуктивності з максимально можливим значенням продуктивності в умовах середнього року через розрахунок частки:

(2.14)

де - екологічна забезпеченість продуктивності земельних ресурсів; - максимально можлива продуктивнісь в умовах середнього року становить

(2.15)

Розрахунок продуктивності земель у фізичних одиницях проведені в таблиці 2.8 та 2.9

Таблиця 2.8 - Розрахунок продуктивності земель для льону на дерново-підзолистих грунтах

тs	0,1	ye	4,52
тб	0,9	y'b	8,39
		p	0,54

Таблиця 2.9 - Розрахунок продуктивності земель для люцерни на торфових грунтах

тs	0,5	ye	201,19
тб	0,5	y'b	337,7
		p	0,60

В результаті проведених розрахунків максимально можлива продуктивнісь в умовах середнього року становить: для льону на дерново-підзолистих грунтах - 8,39 ц/га; для люцерни - 337,7 ц/га на торфових грунтах.

Порівнявши для цих двох культур отримане значення продуктивності з максимально можливим значенням продуктивності в умовах середнього року, я визначив продуктивність земель: для люцерни, що вирощується на торфових грунтах цей показник становить 0,60, що характеризується як задовільний та для льону, вирощуваного на дерново-підзолистих грунтах, цей показник становить 0,54, що також вважається задовільним.

2.7 Програмне забезпечення СППР у середовищі Microsoft Excel. Випробовування СППР

Після побудови комп'ютерної моделі СППР виконується перевірка, змінюючи значення вхідних змінних, а також налагодження, усуваючи помилки, перехресні посилання, тощо. При цьому створюється спрощений інтерфейс програми на окремому листі програми Microsoft Excel у довільній формі, враховуючи наступні вимоги:

1. Всі проміжні результати розрахунку (часткові значення продуктивності, вагові коефіцієнти, коефіцієнти, показники тощо) мають бути висвітлені на листі окремо для можливості контролю роботи програми.

2. Значення показників, які піддаються керуванню у процесі пошуку їхніх оптимальних значень, виділяються жирним шрифтом і наводяться у табличній формі.

3. Значення вхідних показників, які не змінювалися у процесі моделювання виділяються курсивом.

4. Програма має давати змогу розраховувати значення показника p стану земель [3].

Внаслідок моделювання значення продуктивності, які залежать від різного роду управлінських рішень можна зробити наступні висновки, що для покращення стану земельних ресурсів (згідно наявної моделі території) та для підвищення продуктивності проектних рослин (багаторічних бобових трав) потрібно запроектувати ряд рішень та заходів, а саме:

ь збільшення процентного вмісту продуктивної вологи в грунті (W,%)

ь заходи по збільшенню вмісту гумусу.

ь покращення біологічних, морфологічних властивостей (заходи безпосереднього та опосередкованого впливу)

ь покращення родючості та грунтових умов (заходи безпосереднього та опосередкованого впливу)

Розділ 3. Управління земельними ресурсами адміністративного району

3.1 Дослідження та картографування ґрунтового покриву району

Ґрунтовий покрив Ямпільського району представлений в більшій мірі дерновими опідзоленими грунтами і становить 54,50%, дерново-підзолистими глейовими ґрунтами - 22,23%, темно-сірими - 13,23%, торфовими - 9,29% та лучними грунтами - 5,56%. (Таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 - Структура ґрунтового покриву район

№ з/п	Назва генетичних груп грунтів	Всього	У т. ч. сільськогосподарські угіддя
		га	%	га	%
1	Дерново-підзолисті глейові	3870,68	17,43	3575,46	18,15
2	Дернові опідзолені	12103,21	54,50	11659,42	59,18
3	Лучні грунти	1234,18	5,56	1021,55	5,19
4	Темно-сірі грунти	2938,01	13,23	2938,01	14,91
5	Торфові грунти	2063,57	9,29	506,67	2,57
	Разом	21714,65	100	19701,11	100

Найпродуктивніші ґрунти універсального використання -- дернові опідзолені займають площу 12103,21 га сільськогосподарських угідь. Використовуються вони в основному під ріллю.

Залягають дернові опідзолені грунти у центральній та південній частині району, де вони складають основні площі сільськогосподарських угідь.

Для дернових опідзолених грунтів гумусовий горизонт становить 21,5 см, вміст гумусу в орному горизонті становить 3,05%, щільність ґрунту становить 1,4 г/см ^3, вологість ґрунту в зоні аерації становить 50%, вміст обмінного Калію у чорноземі типовому становить 19,5 мг/100 г, а рухомого Фосфору - 17,5 мг/100 г. Ці ґрунти мають значні запаси валових та рухомих форм поживних речовин, сприятливі фізико-хімічні властивості та водно-повітряний режим, проте схильні до запливання і утворення кірки. Вони містять також значно більше глинястих часток, внаслідок чого здатні накопичувати органічну речовину та утворювати агрономічно цінну структуру. Значна товщина гумусових горизонтів і достатня кількість гумусу в них дозволяють поглиблювати орний шар.

Внесення органічних і мінеральних добрив забезпечує підвищення родючості ґрунту і врожаю сільськогосподарських культур. Для нейтралізації кислотності ґрунти потребують вапнування.

Для торфових грунтів зольність торфу становить 21%, щільність ґрунту становить 0,31 г/см ^3, вологість ґрунту в зоні аерації становить 60%, вміст обмінного Калію у чорноземі типовому становить 49 мг/100 г, а рухомого Фосфору - 50мг/100 г. Залягають торфові грунти поблизу річок Івотка та Шостка.

Також, ґрунтовий покрив Ямпільського району представлений лучними ґрунтами, що утворюються на алювіальних відкладах глинистого та суглинистого механічного складу. Вони характеризуються значною потужністю (до 70 - 80 см), високим вмістом гумусу (6 - 7 %) та іншими ознаками. Характерним для цих ґрунтів є оглеєння, яке починається з глибини 40 - 60 см. Верхню частину профілю у цих ґрунтах утворює дернина горизонт, щільно переплетений коренями трав. У ґрунті на різній глибині також зустрічаються мушлі молюсків, які раніше знаходилися в алювії.

3.2 Дослідження позиційно-динамічної структури території. Картографування, аналіз та класифікація земельних елементів

У Ямпільському районі виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцові піски. Є невеликі поклади торфу.

Критерії класифікації земельних елементів:

1. За ухилом:

Схили:

· пологі 2є-3є - верхні частини схилів, балок - небезпека змиву;

· середньо-покаті 5є-7є - небезпека лінійної ерозії;

· сильно-покаті 8є-15є - небезпека лінійної ерозії та змиву ґрунту;

· стрімкі >15є - значна небезпека лінійної ерозії та повного змиву.

Поверхні:

· плоскі, горизонтальні;

· слабопохилі з потенційно небезпечними дефляційними процесами;

· похилі з потенційною небезпекою водної ерозії та дефляції розораних земель.

2. За походженням:

· вузькі ділянки схилів та укосів надзаплавних терас;

· поверхні надзаплавних терас;

· рівнини;

· опуклі ділянки пагорбів;

· річкові долини і заплави.

3. За властивостями ґрунту :

· глинисті

· важкі суглинкові;

· супіщані;

· піщані.

4. За видом рослинності:

· польові культури (рілля);

· пасовищна рослинність (лучне різнотрав'я);

· багаторічні насадження (фруктові дерева і чагарникові насадження);

· ліси;

· лісокультури і вторинні лісові насадження на місці вирубок і антропогенних освоєнь;

· болотна.

5. За видом діяльності і походженням:

· міські і сільські елементи забудови;

· лінійно-шосейні елементи, пов'язані із залізничними, автомобільними та іншими дрогами, нафто- і газопроводами;

· водосховища, ставки, канали;

· кар'єрні комплекси, терикони, псевдокарст (промисловий карст) тощо [6].

Відповідно до вище перелічених критеріїв класифікації земельних елементів я провів аналіз території Ямпільського району. Мною були об'єднані окремі земельні елементи у групи (види), за критеріями класифікації та райони за ознаками суміжності та подібності. Також я сформував картосхему позиційно-динамічного районування земельних елементів та легенду де були описані земельні елементи за їхніми видами у вищенаведеній послідовності: ухил, походження, властивості грунту, рослинність, вид діяльності і походження. Опис земельних елементів наведено у Додатку Б.

Кінцевим результатом роботи є оформлений графічний матеріал “Картосхема позиційно-динамічного районування та грунтового покриву території Ямпільського району” у масштабі 1: 50 000.

3.3 Моделювання та оцінка продуктивності земельних елементів за допомогою СППР

На даному етапі робіт в результаті прийнятих управлінських рішень розроблено ряд заходів для підвищення родючості грунту та збільшення кількості врожаю, зокрема збільшенон внесення органічних та мінеральних добрив, особливо сполук калію та фосфору. Запроваджено ряд заходів по впорядкуванню території району, на частині земель запропоновано ввести польову та кормову сівозміни. Значна територія була відведена від залуження та заліснення для покращення природного травостою та попередження ерозії.

На підставі проведеного комплексного аналізу територіальної структури, властивостей і продуктивності земель можна зробити висновок, що для покращення родючості потрібно вживати більш серйозні управлінські рішення, а саме: підвищення природної родючості грунту шляхом збільшення вмісту гумусу, спосіб хоча дорогий, проте інші шляхи не дадуть високих результатів родючості грунтів і відповідно врожайності.

Провівши розрахунки продуктивності земель за видами земельних елементів (Таблиця 3.1) та дослідивши особливості грунтового покриву Ямпільского району, з'ясувалось, що люцерну не рентабельно вирощувати на лучних грунтах. Для покращення продуктивності слід змінити люцерну на тимофіївку лучну.

Застосувавши для розрахунків раніше розроблену мпою СППР, я отримав оцінку стану земельних ресурсів при вирощувані люцерни та тимофіївки лучної. Це значення становить, відповідно: 0,47, що вважається незадовільним, та 0,56 - задовільний. З цього можна зробити висновок,що у даному районі на лучних грунтах доцільніше вирощувати тимофіївку лучну.

Таблиця 3.2 - Розрахунок продуктивності земель за видами земельних елементів

№ п/п	Основні типи грунтів	Культура	уе, ц/га	р	стан земель
До прийняття управлінських рішень
1	Дернові підзолисті	Льон	4,5200	0,54	задовільний
2	Торфові	Люцерна	201,19	0,6	задовільний
3	Темно-сірі	Льон	4,41	0,53	задовільний
4	Дерново-опідзолені	Льон	4,37	0,52	задовільний
5	Лучні	Люцерна	159,08	0,47	незадовільний
Після прийняття управлінських рішень
6	Лучні	Тимофіївка лучна	188,21	0,56	задовільний

3.4 Розробка проектних заходів та режиму землекористування на основі аналізу, позиційно-динамічної структури

Режим землекористування - встановлені правовими екологічними та економічними нормами порядок та умови використання за цільовим призначенням земель за цільовим призначенням земель у межах їх категорії та типів землекористування.

Проектні заходи - це цілісна система взаємопов'язаних, організаційно-господарських, інженерно-технічних, еколого-економічних і соціальних заходів і дій, спрямованих в кінцевому результаті на зміну або вдосконалення існуючого порядку і змісту використання або володіння землею, що здійснюються з метою організації раціонального та найбільш ефективного використання землі (земельної власності) як в інтересах окремої людини, так і групи людей та суспільства в цілому.

Сучасна стратегія землекористування передбачає:

1. Формування високопродуктивних і екологічно-стійких агро-ландшафтів;

2. Гармонійне поєднання дії економічних законів і законів природи з врахуванням навантаження на угіддя;

3. Забезпечення розширеного відтворення ґрунтової родючості шляхом формування та реалізації системи ґрунтозахисних, природоохоронних заходів, вдосконалення структури посівних площ та угідь. [3]

Необхідно пам'ятати, що реалізація управлінських заходів щодо земель району має забезпечити не лише підвищення продуктивності кожного земельного елемента, але й вирішення ряду урбаністичних, економічних та соціальних завдань, але за умови мінімальних втрат площі та продуктивності.

На території Ямпільського району Сумської області складено цілий ряд проектних заходів для раціонального використання земель, а саме: На підставі аналізу системи та класифікації земельних елементів на орних землях було розташовано наступні типи сівозмін:

§ польові сівозміни - на відносно рівнинних масивах без антропогенних порушень для розміщення зерно-просапних сівозмін та вирощування культур за інтенсивними технологіями;

§ кормові сівозміни - на осушених торфових ґрунтах, що забезпечить худобу зеленими і грубими кормами.

На основі аналізу позиційно-динамічної структури, процесів, які протікають на земельних ділянках та їх продуктивності, за допомогою схеми позиційно-динамічного районування розроблено напрями та рекомендації з використання та охорони земельних елементів, виділених на території Ямпільського району.

Рекомендації щодо використання та охорони земель Ямпільського району Сумської області приведені у додатку Б.

Розділ 4. Обґрунтування та розробка схеми використання та охорони земель адміністративного району

4.1 Організація використання та охорони земель у межах агроландшафтної зони

Землі сільськогосподарського призначення при зонуванні території складають агроландшафтну групу земель.

У межах цієї групи за придатністю для вирощування різних с/г культур відносяться:

- землі орнопридатні,

- землі придатні для багаторічних насаджень,

- землі сіножатно-пасовищного використання.

Організація використання та охорони земель включає такі частини:

1. Організація орнопридатних земель, які поділяються на 3 еколого-технологічних групи:

1- рівнинні землі (до 1є), на які немає обмеежнь у використанні; (1-3) де обов'язків обробіток та посів поперек або під кутом до схилу;

2- 2-із слабо і середньо деградованими грунтами (3-5),

3- 3- схили (5-7), розміщують травопільні, грунтово-захисні сівозміни.

2. Організація кормових угідь - вони можуть бути розміщені на богарних, осушених та зрошуваних землях.

3. Така організація включає в себе:

- Закріплення угідь за фермами і групами тварин

- Організація пасовище або сіножатепасовищезмін

- Розміщення полів пасовище та сіножатепасовище змін

- Розміщення літніх таборів, скотопрогонів, джерел водопостачання

- Систематичне відновлення та підвищення продуктивності кормових угідь.

4. Розміщення і впорядкування територій багаторічних насаджень.

Розміри площ багаторічних насаджень, ягідників, виноградників рекомендується встановлювати відповідно до перспективного запланованого розвитку господарства. Ділянки під багаторічні насадження вибирають під час обстеження земель з обов'язковим використанням грунтових матеріалів.

Оскільки територія Ямпільського району рівнинна і значну її частину займають дернові опідзолені грунти, то більшу площу запроектовано під польову сівозміну. Також на території району спостерігаються лучні грунти, тому на них ми проектуємо кормову сівозміну.

Є два поліпшення природних кормових угідь: корінне і поверхневе.

Поверхневе поліпшення полягає у вжитті культурно-технічних заходів без знищення дернини природного травостою. Поверхневе поліпшення проводиться на тих ділянках сінокосів і пасовищ, які за умов рельєфу, розміром і формою ділянок не придатні для корінного поліпшення, або не потребують його, оскільки мають добрий природний травостій, не зарослі чагарником, дрібноліссям і не вкриті купинами. На плані контури, які плануються для поверхневого поліпшення позначаються - ПП. Для сінокосів Ямпільського району я застосував саме поверхневе поліпшення.

Корінне поліпшення проводиться на ділянках малопродуктивних сінокосів і пасовищ з малоцінним і розрідженим травостоєм, на ділянках зарослих чагарником, вкритих купинами, але з високоякісними ґрунтами. За розміром, конфігурацією, рельєфом ці ділянки повинні бути придатними для механізованого обробітку, догляду та збору врожаю. На плані контури, які плануються для корінного поліпшення позначаються буквами червоного кольору - КП.

4.2 Перспективи розвитку використання земель середовище стабілізуючої еколого-ландшафтної зони

У межах Ямпільського району розташовані сінокоси заболочені площею 2411,07 га, які придатні для сінокосіння і потребують поверхневого поліпшення для покращення природного травостою. Значну частину району займають ліси (15896,28 га). Вони призначені для використання у лісовому господарстві, а також з рекреаційною та оздоровчою метою. Мною запроектовано ділянки для використання з рекреаційною метою (120,36 га).

Землі водного фонду на території Ямпільського району займають 462,59 га. Навколо річок і озер було запроектовано прибережно-захисні зони, а також у межах даних зон запроектовано сінокоси.

Таблиця 4.1 - Розміри прибережно-захисних смуг та об'єми проектних заходів

№ п/п	Водний об`єкт	Площа водного об`єкта у межах плану, га	Розмір прибережно-захисної смуги, м	Площа прибережно-захисної смуги, га	Площа залуження, га	Площа заліснення, га
1	річка	216,60	100	700,86	700,86
2	озеро	3,1	100	3,69	3,69
3	озеро	26,03	100	22,03	22,03
4	озеро	6,38	100	10,53	10,53
5	озеро	7,56	100	10,04	10,04
6	озеро	23,30	100	23,13	23,13
7	озеро	13,68	100	22,07	22,07

4.3 Управління урбанізованими територіями

Урбанізована зона представляє землі, призначені для забудови та розташування об'єктів галузей економік: землі житлової та громадської забудови, землі промисловості, транспорту, зв'язку енергетики та іншого призначення.

Для земель транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення проектуємо санітарно-захисні насадження-лісосмуги.

При використанні забудованих території необхідне дотримання екологічних вимог при проектуванні і будівництві об'єктів. Тому навколо господарських дворів ми створюємо санітарно-захисні зони.

Таблиця 4.2 - Розміри санітарно-захисних зон та об`єми природоохоронних проектних заходів

№ п/п	Режимоутворюючі об`єкти	Площі об`єктів у межах плану, га	Клас шкідливості	Розмір санітарно-захисної зони, м	Площа санітарно-захисної зони, га	Примітка	Площа залуження, га	Площа заліснення, га
1	Госп двір	4,86		100	8,93	Вівцеферма (150голів)	8,93	-
2	Хліб завод	18,78		100	10,88	Ферма врх (100голів)	10,88	-
3	Цементний завод	27,09		100	20,15	Ферма врх (100голів)		20,15
4	Госп двір	12,62		100	12,40	Ферма врх (100голів)	12,40	-
5	Госп двір	2,61		100	7,30	Кролеферма (550голів)	7,30	-
6	Госп двір	3,25		100	8,19	Вівцеферма (150голів)	8,19	-
7	Госп двір	6,56		100	10,06	Свиноферма (75 голів)	10,06	-
8	Госп двір	2,14		100	4,68	Кролеферма (530голів)	4,68	-
9	Госп двір	3,37		100	6,85	Вівцеферма (150голів)	6,85	-
10	Госп двір	5,78		100	7,39	Свиноферма (75 голів)	7,39	-
11	Госп двір	3,65		100	14,04	Вівцеферма (150голів)	14,04	-
12	Госп двір	9,30		100	12,30	Свиноферма (75 голів)	12,30	-
13	Госп двір	2,73		100	3,68	Кролеферма (550голів)	3,68	-
14	Госп двір	14,42		100	15,94	Ферма врх (100голів)	15,94	-
15	Госп двір	6,76		100	13,98	Птицеферма (300голів)	13,98	-
16	Госп двір	12,01		100	7,25	Ферма врх (100голів)	7,25	-
17	Госп двір	5,12		100	7,38	Птицеферма (300голів)	7,38	-
18	Госп двір	2,51		100	10,43	Кролеферма (530голів)	10,43	-
19	Госп двір	7,17		100	11,02	Птицеферма (300голів)	11,02	-
20	Госп двір	4,11		100	8,80	Вівцеферма (150голів)	8,80	-
21	Госп двір	2,56		100	8,11	Кролеферма (550голів)	8,11	-
22	Госп двір	2,81		100	8,13	Кролеферма (560голів)	8,13	-
23	Госп двір	1,74		100	7,45	Кролеферма (490голів)	7,45	-
24	Госп двір	12,93		100	7,14	Ферма врх (100голів)

Страница:

•  1 
•  2 

курсовая работа "Розробка програми використання та охорони земель Ямпільського району Сумської області" скачать

Подобные документы

• Заходи охорони земельних і біологічних ресурсів Закарпатської області

  Стан природних ресурсів та екологічна ситуація в Закарпатської області. Раціональне використання земельних ресурсів. Джерела забруднення ґрунтів та проблема відходів. Стан лісових насаджень та місць рекреації у регіоні. Заповідні території регіону.
  
  курсовая работа [98,6 K], добавлен 11.02.2016
  

• Вплив антропогенного навантаження на стан родючості ґрунтів на прикладі Коростенського району Житомирської області

  Сучасний стан ґрунтового покриву Коростенського району Житомирської області та види його використання. Типи антропогенного впливу, що діють на ґрунти району. Особливості впливу антропогенної діяльності на стан родючості ґрунтового покриву регіону.
  
  статья [100,2 K], добавлен 05.10.2017
  

• Оцінка забруднення та визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів

  Фізико-географічна характеристика та особливості дернових глинисто-піщаних ґрунтів на древньоалювіальних пісках. Рекультивація та сільськогосподарське використання ґрунтів. Джерела антропогенного забруднення земельних ресурсів, розрахунок розмірів шкоди.
  
  дипломная работа [853,3 K], добавлен 28.11.2010
  

• Екологічні проблеми використання і охорони земельних ресурсів

  Аналіз структури земельного світового фонду світу і України, ресурсозабезпеченість орними землями. Якісна характеристика ґрунтового покриву, техногенне навантаження на ґрунти в природно-господарських регіонах. Види альтернативного сільського господарства.
  
  практическая работа [271,2 K], добавлен 11.11.2015
  

• Ерозійні процеси Красноградського району та заходи боротьби з ними

  Характеристика ґрунтів Красноградського району, їх типи та відмінні особливості. Ерозійні процеси: їх форми та типи, лісомеліоративні заходи боротьби з даним негативним явищем. Еродованість ґрунтів Красноградського району та напрямки їх охорони.
  
  научная работа [37,1 K], добавлен 20.11.2013
  

• Оцінка природних ресурсів

  Природні ресурси як основна категорія природокористування. Значення, види оцінки природних ресурсів. Джерела і екологічні наслідки забруднення атмосфери. Еколого-економічні проблеми використання водних, земельних ресурсів. Оптимизація природокористування.
  
  реферат [61,0 K], добавлен 17.08.2009
  

• Екологічний стан Ємільчинського району Житомирської області

  Еколого-географічна характеристика Ємільчинського району Житомирської області. Дослідження екологічного стану природних ресурсів: повітряний басейн, водні ресурси, ґрунти, рослинний і тваринний світ. Оцінка показників захворюваності населення району.
  
  курсовая работа [43,3 K], добавлен 03.11.2012
  

• Екологічна експертиза агроландшафту Сумської області

  Сучасний стан Сумської області: рівень забруднення атмосферного повітря, використання водних ресурсів, охорона біоресурсів. Основні етапи проведення екологічної експертизи, підготовка висновку. Характеристика фізико-кліматичних умов Сумської області.
  
  реферат [31,7 K], добавлен 16.09.2010
  

• Еколого-біологічні дослідження місцевості

  Екологічний стан атмосферного повітря, водного середовища, земельних ресурсів Чернігівського району. Розробка історично-туристичних та екологічних маршрутів екологічних стежок. Розрахунок плати за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами.
  
  дипломная работа [340,2 K], добавлен 16.09.2010
  

• Стан і забруднення водних ресурсів

  Заходи охорони і раціонального використання водних ресурсів, характеристика різних типів їх забруднення (хімічне, теплове). Причини кризової ситуації Дніпра, Чорного й Азовського морів. Вплив забруднень на життєдіяльність організмів і здоров`я людей.
  
  реферат [32,6 K], добавлен 10.11.2010
  

Другие документы, подобные "Розробка програми використання та охорони земель Ямпільського району Сумської області"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам