Стан здоров’я населення: народжуваність і смертність в промислових містах України з різним забрудненням атмосферного повітря

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГІГІЄНІЧНИЙ ЦЕНТР

СТАН ЗДОРОВ`Я НАСЕЛЕННЯ: НАРОДЖУВАНІСТЬ І СМЕРТНІСТЬ В ПРОМИСЛОВИХ МІСТАХ УКРАЇНИ З РІЗНИМ ЗАБРУДНЕННЯМ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

14.02.01 - гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ТУРОС

ОЛЕНА ІГОРІВНА

КИЇВ-1998

АНОТАЦІЯ

Турос О.І. Стан здоров'я населення: народжуваність і смертність в промислових містах України з різним забрудненням атмосферного повітря - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 "гігієна" - Український науковий гігієнічний центр МОЗ України, Київ, 1998.

Проведений аналіз народжуваності і смертності в промислових містах. Рівень народжуваності не забезпечує навіть простого відтворення населення. Диференціація народжуваності зумовлена, в тому числі, і відмінностями у віковій структурі жінок. Показано збільшення частки дітей, народжених матерями 15-19 років. Означені процеси найбільше представлені в містах з розвинутою металургійною промисловістю і постійним дуже сильним і сильним забрудненням атмосферного повітря. Визначені загальні і повікові коефіціенти смертності для чоловіків і жінок: найбільше зростання смертності спостерігається в містах з постійним дуже сильним ступенем забруднення атмосферного повітря. Встановлено зниження середньої тривалості життя, очікуваного при народженні, а також по досягненні 15 і 60 років. Різниця між очікуваною при народженні тривалістю життя у чоловіків і жінок досягає 12 років. Виявлено, що відносний ризик смерті при 95% рівні значущості найбільший в містах з дуже сильним забрудненням повітря і складає - 1.52 (1.51-1.54). Результати відображені в інформаційному листі Головам міських рад та начальникам управлінь охорони здоров'я міст (12.05. 1995, №1.06/5, МОЗ) та використовуються в педагогічному процесі ВНЗів.

Ключові слова: промислові міста, забруднення атмосферного повітря, народжуваність, відносний ризик смерті, середня тривалість наступного життя.

SUMMARY

Turos E.I. Health state: birth-rate and mortality in industrial cities of Ukraine with different air pollution - Manuscript.

The dissertation for a candidate's degree in medicine, speciality 14.02.01 - “hygiene” - Ukrainian Scientific Centre of Hygiene of the Ukrainian Ministry of Health, Kyiv, 1998.

For the first time the deep analysis of birth-rate and mortality processes in the industrial cities with different level of the atmospheric pollution has been carried out. It has been demonstrated that in the investigated cities the birth rate didn't provide with simple population reproduction. It was revealed that birth rate differentiation had been also stipulated by the differences in the age structure among the women of these cities.

Increase of the part of the children born by the mothers at the age of 15-19 and in connection with it a decrease of the average of the mother has been shown. Mentioned processes were presented most in southern- east cities with the developed metallurgical industry and constant very strong and strong level of the atmospheric pollution. General and age mortality coefficients among men and women were detected. It was determined that the largest increase of general mortality coefficient was observed in the cities with very strong and strong level of the atmospheric pollution. The largest mortality among men of able-bodied age is observed in the cities with moderate air pollution. During 1990-1995 mortality of the men at the age of 20-24 has been increased 2.2 times in southern-west cities' group, and - 2 times in the southern-east cities' group. It exceeded the mortality of the men of this age in general in Ukraine.

Growing decrease of the life expectancy at birth average and also at the age of 15 and 60 has been established.

A difference in life expectancy at birth between men and women reaches 12 years. It is inadequate to the biological distinctions.

It was revealed that relative death risk at 95% confidence interval calculated relatively to the cities of the 4-th relatively clean (control) group made up 1.52 (1.51-1.54) in the cities of the 1-st group with strong metallurgical air pollution, it made up 1.39 (1.37-1.48) in the cities of 2-d group with the developed chemical industry and it was equal 1.44 (1.43-1.48) in the cities of the 3-d southern-east group.

The results are reflected in the information paper. They have been sent to Head of Local, Soviets and Heads of the Cities Health Departments (12.05.1995, N 1.06/5, Ukrainian Ministry of Health). They also used in the training courses of the Universities.

Keywords: industrial cities, air pollution, birth-rate, relative risk of mortality, life expectancy.

АННОТАЦИЯ

Турос О.И. Состояние здоровья населения: рождаемость и смертность в промышленных городах Украины с различным загрязнением атмосферного воздуха - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 "гигиена" - Украинский научный гигиенический центр МЗ Украины, Киев, 1998.

Проведен анализ рождаемости и смертности в промышленных городах. Уровень рождаемости не обеспечивает даже простого воспроизводства населения. Дифференциация рождаемости в определенной степени обусловлена различиями в возрастной структуре женщин этих городов. Показано увеличение части детей, рожденных матерями в возрасте 15-19 лет и уменьшение среднего возраста матери в связи с этим. Указанные процессы особенно выражены в городах с постоянным сильным и очень сильным загрязнением атмосферного воздуха. Определены общие и повозрастные коэффициенты смертности для мужчин и женщин: наибольший рост смертности наблюдается в городах постоянным очень сильным загрязнением атмосферного воздуха. Отмечено, что наибольший рост смертности среди мужчин трудоспособного возраста наблюдается в городах юго-запада с умеренным загрязнением атмосферного воздуха.

Установлено продолжающееся снижение средней продолжительности жизни, предстоящей при рождении, а также по достижении возраста 15 и 60 лет. Разрыв между ожидаемой при рождении продолжительностью жизни у мужчин и женщин достигает 10 лет, что неадекватно биологическим различиям.

Выявлено, что относительный риск смерти в сравнении с городами запада с умеренным и слабым загрязнением атмосферного воздуха при 95 % уровне значимости составляет в городах с очень сильным загрязнением воздуха металлургической промышленностью 1,52 (1,51-1,54), в городах с развитой химической промышленностью - 1,39 (1,37-1,40), в относительно чистых городах юго-запада - 1,44 (1,43-1,48).

Полученные данные позволили сделать вывод о том, что в связи с увеличением части детей, рождаемых матерями в возрасте 15-19 лет, здоровье будущего населения будет изначально ухудшено. Требуется создание системы профилактических мер, для устранения указанного явления, особенно в городах с развитой металлургической промышленностью.

Увеличение смертности мужчин трудоспособного возраста, наиболее выраженное в городах юго-востока с развитой металлургической промышленностью, свидетельствует о необходимости формирования у этой когорты населения навыков здорового образа жизни.

Полученные данные могут быть использованы в существующих и разрабатываемых моделях риска для здоровья населения в связи с действием отдельных загрязнителей, оказаться полезными при расчетах экономической эффективности медицинской помощи населению изученных регионов, экономического ущерба, наносимого депопуляцией и смертностью и обоснованию объемов вложения государственных средств в различные виды медицинской помощи. При помощи полученных материалов возможно составление долгосрочных демографических прогнозов и формирование направлений региональной .экологической политики.

Материалы работы разосланы в адрес Председателей городских советов народных депутатов и начальников городских управлений охраны здоровья (письмо МЗ от 12.05.1995 г. N1.06/5). Результаты работы использованы в Доповіді до плану дій з гігієни навколишнього середовища "Навколишнє природне середовище і здоров'я населення України", в педагогическом процессе ВУЗов.

Ключевые слова: промышленные города, загрязнение атмосферного воздуха, относительный риск смерти, средняя продолжительность предстоящей жизни.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В нинішній час Україна відноситься до країн з дуже низькою народжуваністю. В 1997 р. загальний коефіцієнт народжуваності в країні склав 8.7 ‰ в т.ч. в містах 8.0 ‰, в селах - 10.3 ‰, тобто низький рівень народжуваності і малодітність характерні для більшої частини України і значно виражені серед міського населення.

Відомо також, що в Україні зростає смертність. В 1991 р. вперше в історії країни смертність перевищила народжуваність, і природний приріст в цілому став негативним - -0.8 на 1000 населення. На сьогодні зменшення чисельності населення спостерігається в усіх областях.

В той же час Україна має високий рівень забруднення навколишнього середовища. Кількість забруднень, що приходяться на 1км² площі, в 6.5 разів більша, ніж в США, і в 3.2 рази більша, ніж в Європейському Економічному Союзі. (А.М.Сердюк,1996). Особливо інтенсивно забруднюється атмосферне повітря. За даними Центру спостереження за станом навколишнього середовища, щорічно на кожного мешканця України припадає до 300 кг забруднювачів атмосферного повітря, а в деяких регіонах це складає 500 і більше кг. Слід зазначити, що під впливом атмосферних забруднювачів знаходиться 34% всього населення країни, е забруднення повітря вважають пріоритетним в його впливі на здоров`я населення України (Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні.1995; 1997) .

В теперішній час існують дані про несприятливий вплив хімічних забруднювачів на захворюваність населення в промислових районах країни (В.Е. Присяжнюк і співавт.,1996; Ю. Чейпеш, В. Чейпеш, 1996; І. Киреєва, В. Єрмоленко, 1996; О. Вінарська і співавт., 1996; Я. Звіняцьковський, О. Бердник, 1996). Відомо, що забруднення атмосферного повітря дає певний внесок у смертність населення Центральної і Східної Європи (C. Hertzman, 1994). Незважаючи на зменшення потужностей промислового виробництва та зниження валових викидів в атмосферу, в останні роки стан атмосферного повітря якісно не змінився. Враховуючи це, а також наявні процеси депопуляції, особливо в містах, питання про негативний вплив забруднення атмосферного повітря на здоров`я міського населення України залишається актуальним і потребує додаткових досліджень.

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках Державної програми “Захист генофонду населення України”, шифр теми: 1.01. 01./002-92, № держреєстрації UA 01002623Р.

Мета і завдання дослідження. В зв'язку з викладеним, мета роботи полягала в кількісній оцінці здоров`я населення різних промислових міст України.

Для досягнення мети вважалося необхідним вирішити наступні завдання:

1. Вивчити характер та ступінь забруднення атмосферного повітря в містах.

2. Охарактеризувати особливості народжуваності в містах.

2.1. Розрахувати загальні і повікові коефіцієнти народжуваності.

2.2. Визначити фертильність жінок.

3. Вивчити процеси смертності.

3.1. Розрахувати загальні і повікові коефіцієнти смертності.

3.2. Оцінити відносний ризик смерті в містах.

4. Визначити середню тривалість життя, очікуваного при народженні та досягненні 15 і 60 років.

Наукова новизна. Вперше проведений поглиблений аналіз процесів народжуваності і смертності в промислових містах з різним рівнем забруднення атмосферного повітря.

Показано, що рівень народжуваності у вивчених містах не забезпечує навіть простого відтворення населення. Виявлено, що диференціація народжуваності зумовлена, в тому числі, і відмінностями у віковій структурі жінок цих міст. Показане збільшення частки дітей, народжених матерями 15-19 років, і зменшення середнього віку матері в зв'язку з цим. Означені процеси найбільше представлені в містах південного сходу з розвиненою металургійною промисловістю і постійним дуже сильним і сильним ступенем забруднення атмосферного повітря.

Визначені загальні і повікові коефіцієнти смертності для чоловіків і жінок. Встановлено, що найбільше зростання загального коефіцієнта смертності спостерігається в містах з постійним дуже сильним і сильним ступенем забрудненням атмосферного повітря. Найбільше зростання смертності серед чоловіків працездатного віку спостерігається в містах з помірним забрудненням повітря. За 1990-1995 р.р. смертність чоловіків від 20 до 24 років збільшилася в південно-західній групі міст в 2.2 рази, в південно-східній групі міст - в 2 рази, що перевищувало смертність чоловіків цього віку в цілому по Україні.

Встановлено прогресуюче зниження середньої тривалості життя, очікуваного при народженні, а також по досягненні 15 і 60 років. Різниця між очікуваною при народженні тривалістю життя у чоловіків і жінок досягає 12 років, що неадекватно біологічним відмінностям.

Виявлено, що відносний ризик смерті при 95 % рівні значущості, розрахований відносно міст 4-ої групи з помірним і слабким забрудненням атмосферного повітря, складає в містах 1-ої групи з дуже сильним забрудненням повітря металургійною промисловістю - 1.52 (1.51-1.54), в містах 2-ої групи з розвиненою хімічною промисловістю - 1.39 (1.37-1.40) і в містах 3-ої південно-східної групи - 1.44 (1.43-1.48).

Практичне значення отриманих результатів. Отримані дані свідчать про необхідність підсилення ефективності заходів щодо зменшення кількості викидів, покращення їх очищення і утилізації в містах з постійним дуже сильним забрудненням атмосферного повітря.

Здобуті матеріали дозволяють вважати, що в зв'язку із збільшенням частки дітей, народжених матерями 15-19 років, здоров`я майбутнього покоління буде погіршене. Необхідне створення системи профілактично-освітніх заходів серед дівчаток-підлітків. Збільшення смертності чоловіків працездатного віку свідчить про необхідність формування у цієї когорти населення навиків здорового способу життя. Отримані дані можуть бути використані в моделях ризику, що існують або розробляються для оцінки здоров`я населення, можуть виявитися корисними при розрахунках обсягів медичної допомоги і її економічної ефективності, економічних збитків, які спричиняють депопуляція і смертність. На підставі отриманих матеріалів можливе складання довгострокових демографічних прогнозів і формування напрямків регіональної екологічної політики.

Матеріали роботи розіслані головам міських рад народних депутатів і начальникам міських управлінь охорони здоров'я (Інформаційний лист МОЗ від 12.05.1995 р. № 1.06/5) та використовуються у педагогічному процесі ВНЗів.

Особистий внесок пошукача. Пошукач приймав участь у викопіюванні демографічних даних і матеріалів про забруднення атмосферного повітря, самостійно розраховував показники, обробляв, аналізував і описував матеріали.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися і обговорювалися на звітній конференції по програмі "Захист генофонду населення України" (Київ, 1994), виставці "Здоров'я людини", на спільному засіданні медико-біологічної секції "Здоровя' людини" при ДКНТ і Раді при НАН України (Київ, 1994), семінарі Координаційної Ради асоціації демократичного розвитку і самоврядування України (Київ, 1995), семінарі для експертів Міністерства охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки (Донецьк, 1995), конференції "Актуальні питання гігієни навколишнього середовища" (Київ, 1995), Третьому інтернаціональному симпозіумі і виставці "Забруднення навколишнього середовища в Центральній і Східній Європі" (Варшава, 1996), 6-й щорічній конференції Європейського співтовариства по здоров`ю і медичній соціології (Будапешт, 1996), симпозіумі “Навколишнє середовище і репродукція людини “(Київ, 1996), конференції "Забруднення навколишнього середовища і здоров`я дітей" (Польща, Сосновіц, 1996), симпозіумі “Знешкодження шкідливих відходів: технології і ефекти на здоров`я (Прага, 1997).

Публікації. Матеріали опубліковані в 8 статтях і 5 тезисних роботах.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана російською мовою, викладена на 154 стор. машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, розділу, що стосується вибору об'єктів і методів дослідження, 4 розділів результатів особистих досліджень і їх обговорення, заключення, висновків, списку використаної літератури, що містить 176 джерел (з яких 110 вітчизняних і країн СНД та 61 - іноземне) і додатків. Текст дисертації ілюстрований 47 таблицями, 21 малюнком.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Оцінка ступеня забруднення атмосферного повітря в містах проводилася у відповідності з "Інструктивно-методичними рекомендаціями з гігієнічної оцінки ступеня забруднення атмосферного повітря", (1987). Джерелом даних про здоров'я населення були матеріали поточної статистичної звітності про природний рух населення міст України, дані перепису населення (1989 р.), щорічники і довідники Міністерства статистики України. Для оцінки здоров`я користувались основними епідеміологічними рекомендаціями і показниками, щодо вивчення процесів смертності, відтворення і натурального приросту в людській популяції. (E. Lebert, 1994, J. Last, 1995). Побудову таблиць смертності і очікуваної тривалості життя проводили за допомогою програми LIFTВ з пакету MortPak (ООН). При обробці матеріалів використані програми Dem Proj та X Table. Розрахунок відносного ризику смерті зроблений за програмою Еpi Info, version 5.

Результати власних досліджень і їх обговорення. Аналіз забруднення атмосферного повітря повітряного басейну за допомогою сумарного показника забруднень свідчить про різний ступінь і характер забруднення у містах.

Підвищення забруднення атмосферного повітря відмічалось в Горлівці, Донецьку, Мариуполі, Сумах, Черкасах. Забруднення в значній мірі було зумовлене вмістом бенз(а)пирену, формальдегіду, фенолу, двуокису азоту, аміака, фтористого водню, пилу та сірководню. Якщо розглядати рівні забруднення відносно конкретних речовин, то найбільші максимально разові концентрації відмічались за: бенз(а)пиреном - у Донецьку, Горлівці (15,1 та 15,5 нг/м³, відповідно); формальдегідом - у Запоріжжі, Сєверодонецьку та Кривому Розі (0,205; 0,158 та 0,124 мг/м³); двуокисом азоту - у Донецьку, Горлівці, Макіївці (1,31; 1,00; 0,78 мг/м³; пилом - у Симферополі, Донецьку, Макіївці, Маріуполі, Запоріжжі, Лисичанську (9,3; 7,7; 4,8; 4,7; 3,7 та 3,7 мг/м3); сірководнем - у Лисичанську, Сєверодонецьку, Черкасах (2,73; 2,16 та 1,8 мг/м³); окисом вуглецю - у Кременчуці, Горлівці, Макіївці (45,0; 35,0 та 28,0 мг/м³).

На основі сумарного індексу забруднення, розрахованого за середніми значеннями забруднень, зафіксованих за 1985-1995 рр., міста розташувалися у порядку, представленому в табл. 1.

Гігієнічна оцінка ступеню сумарного забруднення за комплексним показником (1985-1995 рр.) свідчить, що у Донецьку та Маріуполі дуже сильний рівень забруднення атмосферного повітря, у Запоріжжі, Кривому Розі, Макіївці, Горлівці та Сумах - сильний, в Кременчуці, Сєверодонецьку, Лисичанську, Миколаєві, Севастополі, Сімферополі та Чернігові - помірний, а в Черкасах, Житомирі та Рівному - слабкий. За досліджуваний період спостерігалась тенденція до зниження забруднення атмосферного повітря у всіх промислових містах не тільки за сумарними показниками забруднення, як було вказано вище, але й за окремими забруднювачами. Така тенденція особливо виражена для діоксиду сірки, окису вуглецю, сірководню, що пояснюється впровадженням заходів захисту повітря та зниженням обсягів виробництва.

Таблиця 1

Ранжування міст за сумарним індексом забруднення атмосферного повітря

Слід вказати, що майже всі перераховані міста відносяться до обласних центрів з розвинутою інфраструктурою, мають однакові ресурси медичного обслуговування та рівні міграційних процесів, які можна співставити.

Таким чином, величина підрахованого сумарного показника забруднення атмосферного повітря, характер промисловості у містах, насиченість промисловими потужностями, а також клімато-географічна характеристика та демографічні особливості дозволили розділити усі міста, вибрані для дослідження, на слідуючі групи:

1-а - з переважним розвитком металургійної промисловості - Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг, Мариупіль, Макіївка;

2-а - з переважним розвитком хімічної промисловості - Горлівка, Суми, Черкаси, Кременчук, Сєверодонецьк, Лисичанськ;

3-я - без металургійної та розвиненої хімічної промисловості - Миколаїв, Севастополь та Сімферополь;

4-а - без металургійної та розвиненої хімічної промисловості (контрольна) - Житомир, Рівне, Чернігів.

На 1 січня 1995 р., за даними Міністерства статистики, у вивчаємих 17 містах України мешкало 6904,1 тис. чоловік, що складало 19,68 % від чисельності всього міського населення країни. Більше 50 % чисельності населення представлено жінками. За досліджуваний період загальна чисельність населення в містах зменшилась. Скорочення населення, головним чином, відбулося за рахунок природної втрати, тобто перевищення процесів смертності над народжуваністю.

Співвідношення чисельності жінок і чоловіків дітородного віку (15-49 років) складало: в усьому міському населенні України на 1 000 чоловіків припадає 1 055 жінок; у першій і четвертій групах міст на 1 000 чоловіків - 1 065 жінок, у другій - 1 087, в третій - 1 078. Слід також зазначити, що середній вік населення першої групи міст складав 36 років, другої - 35,3 роки, третьої - 35,5 років, у четвертій групі дорівнював 32,1 роки (тобто у структурі населення дещо вища частка дітей та осіб працездатного віку).

Вихідний рівень народжуваності (1977-1980 рр.) був найвищим в четвертій групі міст (табл. 2) і складав 17,8 ‰, в той час, як в цілому по містах України він дорівнював 15,5 ‰_. Найнижчий рівень (14,4 ‰) мала народжуваність в містах першої групи. У містах другої групи рівень народжуваності був дещо вищим від загального рівня в містах України, перевищував коефіцієнт народжуваності у третій групі міст (13,6 ‰) і складав 15,9 ‰.

Розрахунок відсотку зниження рівня народжуваності показав, що в усіх групах міст, крім четвертої, найбільший темп зниження народжуваності спостерігався в 1991-1992 рр. В 1993-1994 рр. темп зниження народжуваності в цих групах міст сповільнився. Така динаміка характерна і для міст України в цілому. В четвертій групі міст народжуваність за розглянутий період знизилась найбільше, і темп зниження був найбільш прискореним в 1993-1994 рр. Таким чином, найменший рівень народжуваності спостерігався в першій групі міст - 7,3 ‰. Серед цих міст найгірше вигладає Донецьк, найкраще - Кривий Ріг (6,3 та 8,8 ‰, відповідно). Нижче, ніж в цілому по містах України (8,8 ‰) рівень народжуваності в третій групі міст - 8,2 ‰ (з найменшим рівнем - 7,6 ‰ у Севастополі). Народжуваність у другій групі міст у 1995 р. була нижчою за середню народжуваність по містах України в цілому і складала 8,4 ‰, при 7,1 ‰ Горлівці та 9,5 ‰ в Кременчузі. Найвищою, незважаючи на самий прискорений темп спаду, залишалася народжуваність в містах четвертої групи - 10,1 ‰ , при 8,3‰ у Чернігові і 11,6 ‰ у Рівному.

Показано, що, починаючи з 1987 р., в цілому у вивчаємих містах збільшилась народжуваність в групі жінок 15-19 років. В групах жінок 20-24 та 25-29 років за збільшенням народжуваності в 1987-1990 рр. в наступні два роки, як і в інших групах, спостерігався спад. Темп зменшення коефіцієнтів виріс до 1994 р. Таким чином, можна зазначити, що на протязі 80 -90 рр. кількість дітей, які народилися на 1 000 жінок 15-49-річного віку, незважаючи на деякі коливання між віковими групами, залишалась стабільною. З 1991 р. почалося різке падіння народжуваності в усіх вікових групах жінок. Найнижчі показники народжуваності для жінок у віці 20-34 років відмічені в першій групі міст, відносно високі - в четвертій групі.

Таблиця 2

Рівень народжуваності

Показники фертильності (кількість дітей, яких народжує жінка протягом життя при даному рівні повікової народжуваності) представлені в табл.3. Цей показник найнижчий в містах першої групи з розвиненою металургійною промисловістю. Дещо вищі за середній рівень показники фертильності в четвертій групі відносно чистих міст.

Таблиця 3

Фертильність жінок у спостерігаємих містах України

Вікова структура жінок репродуктивного віку, що склалася в окремих містах, є не завжди сприятливою. Питома вага жінок 20-29 років, тобто віку, найбільш сприятливого для народження дітей, падає в усіх групах міст. Одначасно збільшується об'єм груп жінок старшого віку .

Вивчення повікової народжуваності свідчить про деякі відмінності в демографічній поведінці жінок як в цілому з перебігом часу, так і між групами міст. Так, збільшилась питома вага дітей, народжених матерями 15-19 років. В 1987-1990 рр. частка таких дітей в загальній кількості народжених складала в цілому в містах 12,7, в 1991-1992 рр. - 16,6, в 1994 - 18,2 %. Вказують на збільшення питомої ваги таких дітей і на територіях, забруднених радіонуклідами (М.І. Омел'янець і співавт., 1996).

Стабільно високі показники народжуваності в цій когорті жінок спостерігаються в містах першої і другої груп металургійної та хімічної промисловостей. Практично такі ж (крім 1994 р.) вони в третій групі відносно чистих міст. В четвертій групі показники нижчі, але темп їх приросту найзначніший. Слід також зазначити, що загальне значне зниження народжуваності в 1994 р. стосується і показників в цій групі - кількість народжених дітей на кожну 1 000 жінок 15-19-річного віку в 1994 р. в порівнянні з 1991-1992 рр. суттєво знизилось в усіх групах міст крім четвертої, де вона знизилась в меншому ступені.

Враховуючи дані про те, що діти, народжені матерями цього віку, менш життєздатні в порівнянні з дітьми, народженими жінками у віці 20-30 років (Е.Б. Яковлева,1988;1994), можна вважати, що збільшення частки таких дітей в загальній кількості народжених може несприятливо позначитися на здоров'ї популяцій досліджуваних міст. Зазначений факт потребує посилення санітарно-просвітньої роботи серед дівчаток-підлітків, що цілком реально в рамках програм “Планування сім'ї” та “Діти України”.

Разом з тим необхідно зазначити, що найвища частка жінок дітородного віку 15-49 років у загальній чисельності як жінок, так і усього населення, відмічається в четвертій групі міст. В містах з металургійною промисловістю (перша група) спостерігається найнижча частка жінок репродуктивного віку. Різниця в демовідтворюючих потенціалах, які містяться у віковій структурі населення, деякою мірою сприяє диференціації в рівнях народжуваності, які спостерігаються.

Проведені дослідження дозволяють констатувати, що рівень народжуваності у вивчених містах недостатній і не забезпечує навіть простого відтворення населення. Одним з важливих наслідків такого зниження народжуваності, порівняного з впливом війни, буде різке постаріння населення (В.В. Безруков,1993; Н. Левчук, 1996). Це, в свою чергу, створює значні проблеми як у соціальній сфері, так і в області медичного обслуговування населення. Необхідно також нагадати, що здатність залишати здорових нащадків, кількість осіб потомства вважаються мірою пристосованості популяції до навколишнього середовища (А.М. Гиляров,1990; В.К. Савченко,1991). Таким чином, зниження показників народжуваності і фертильності, яке триває, дозволяє вважати пристосованість населення до впливу навколишнього середовища зниженою. З цієї точки зору кількісною мірою погіршення адаптаційних процесів популяції може бути міра зниження народжуваності, як при розрахунку співвідношення в цілому рівней народжуваності в 1987 і 1995 рр. складає 1,86 при довірчому інтервалі 1,85-1,88.

Вихідний рівень смертності (1987-1990 р.р.) (табл.4) був найбільш високим в містах першої групи (10,3 ‰) і в третій групі міст без металургійної і хімічної промисловості (9 ‰). Найбільш низькі показники були зафіксовані в містах четвертої групи. В той же час в 1990 р. смертність в міських поселеннях України складала 10,2 ‰, тобто рівні смертності в усіх групах, крім міст з розвиненою металургійною промисловістю, були нижчі за середній рівень по країні. Але, вже з 1991 р. смертність в містах першої і третьої груп перевищила середній рівень в містах України (10,8 ‰) і продовжувала перевищувати його в 1992, 1993 і 1994 роках. Темп приросту смертності в цих групах міст був однаковим. Зростала смертність і в містах другої групи з переважним розвитком хімічної промисловості, залишаючись трохи нижчою за середній показник по країні. Найменший приріст смертності зафіксовано в четвертій групі міст.

Таким чином, найбільш висока смертність спостерігалася в містах першої групи з дуже сильним і сильним забрудненням атмосферного повітря (15.5 ‰), і в третій групі міст (14.8 ‰). Серед міст першої групи найвищі показники смертності відмічалися в Макіївці (19.1 ‰). В другій групі міст лідирує Лисичанськ (17.3 ‰). В третій групі міст перше місце належить Сімферополю (17.5 ‰). Нижче, ніж в цілому по містам України (12.8 ‰ у 1994 р.), рівень смертності в містах четвертої групи - 9.6, при 8.0 ‰ - в Рівному.

При вивченні повікових коефіцієнтів смертності населення в першій групі міст показано, що у чоловіків, окрім двох вікових груп (0-4 і 5-9 років), де показники 1995 г. нижчі, ніж в 1987-1990 р.р., рівні смертності в усіх інших вікових стратах підвищені. Особливо різке підвищення відбулося в групах від 20 років і більше. У жінок смертність теж зростала, але більш низькими темпами в усіх вікових групах, окрім 5-9 років, де виявлена тенденція до зменшення, і групи осіб 15-19 річного віку, в якій вона залишилася незмінною. Значне зростання смертності відзначене в групах старших за 40 років.

Повікові коефіцієнти смертності населення міст другої групи з переважним розвитком хімічної промисловості свідчать, що як і в першій групі міст, підвищення смертності більше торкнулося чоловіків, але вік значного зростання рівня смертності трохи нижче (25 років і більше). Для жінок цей вік також наставав на 5 років пізніше (45 років і старше). Деяке зменшення смертності у чоловіків в групах 0-4 і 5-9 років відзначене в Горлівці, Черкасах і Лисичанську, у жінок - в Горлівці і Лисичанську. Повікові коефіцієнти смертності у чоловіків в третій і першій групі - найвищі. Для жінок третьої групи значне підвищення смертності відбулося починаючи з вікової групи 20-24 роки. В деяких вікових групах показники смертності як у чоловіків, так і у жінок перевищують такі у населення міст з розвиненою металургійною і хімічною промисловістю. Разом з тим, в усіх містах відбулося деяке зменшення смертності в групі 0-4 роки як для чоловіків, так і для жінок. Відносно благополучно виглядають міста четвертої групи. У чоловіків підвищення рівня смертності почалося тільки починаючи з групи 25-29 років. Виявлено зниження смертності в усіх містах в групах 0-4, 5-9 і 10-14 років. Значно зросла смертність починаючи з групи 45-49 років. Що стосується жінок, то практичне зниження смертності в групі 0-4 роки торкнулося тільки м. Рівне. Зростання смертності почалося з вікової групи 10-14 років, але воно значно менше виражене, ніж у відповідних вікових групах інших трьох груп міст.

Таблиця 4

Загальні коефіцієнти смертності в містах України у 1987-1995 рр., ‰

Результати розрахунку відносного ризику смерті в групах міст за 5 років (1991г.-1995г.) свідчать, що для населення першої групи міст з розвиненою металургійною промисловістю відносно міст четвертої групи, він складає 1,52 з довірчим інтервалом 1,51- 1,54 (при 95 % рівні значущості). Ризик збільшився з 1991 до 1995 рр. Для населення другої групи міст відносний ризик померти по відношенню до населення північного заходу дорівнює 1.39 з довірчим інтервалом 1.37-1.40 (при тому ж рівні значущості). Відносний ризик смерті в третій групі міст склав 1.44 з довірчим інтервалом 1.43-1.48 при 95 % рівні значущості. За період спостереження відносний ризик у другій і третій групах не збільшувався.

Таким чином, в країні спостерігається підвищення як абсолютних чисел померлих, так і загальних коефіцієнтів смертності. Найбільш істотний приріст показників загальної смертності за час спостереження зафіксований в містах. без металургійної і хімічної промисловості (156.6 %) і з переважним розвитком металургійної промисловості (152.4 %). Основний вклад у збільшення смертності внесло зростання повікових показників. Разом з тим зростанню коефіцієнта смертності сприяло також постаріння населення.

Особливу занепокоєність викликає підвищення кількості смертей серед молодих осіб, яким можна запобігти. Ці смерті будуть мати велике значення для співвідношення працездатне/непрацездатне населення, яке і так не можна в Україні назвати оптимальним, а також несприятливо впливати на шлюбну фертильность. Підвищиться ризик сирітства. Країна буде мати економічні збитки.

Розрахована очікувана при народженні тривалість життя для чоловіків і жінок. Значення показника неухильно знижувалося (мал.1,2). Найбільш низькі цифри як для чоловіків, так і для жінок (нижче, ніж в цілому по Україні) склалися в першій і третій групі міст. Найгірша ситуація відмічена в Макіївці, Кривому Розі, Донецьку, Сімферополі і Севастополі. Практично така ж як в цілому по країні, очікувана при народженні тривалість життя для чоловіків і жінок у другій групі міст. Однак, Лисичанську і Горлівці як у чоловіків, так і у жінок показник нижче середнього по країні.

Очікувана тривалість життя по досягненні віку 15 років найкращим чином виглядає в містах четвертої групи, але протягом досліджуваного періоду значення цього показника зменшилося у групах міст для чоловіків на 6,7; 4,7; 7,1; і 4,0 року, для жінок - на 2,2; 1,1; 2,6 і 0,7 року, відповідно.

Темпи зменшення показника трохи знижуються по досягненні 60 років як для чоловіків, так і для жінок. Значення показника у групах міст зменшилося на 2,4; 1,9; 2,0; 1,7 років для чоловіків; на 1,0; 0,5; 0,2 років для жінок у перших трьох групах міст. В четвертій групі показник збільшився на 0,1 року для жінок.

Мал.1.Очікувана тривалість життя в містах України, 1989 р.

Мал.2.Очікувана тривалість життя в містах України, 1995 р.

Звертає на себе увагу велика різниця (12 років) між очікуваною тривалістю життя чоловіків і жінок (внаслідок зростання смертності чоловіків), що явно неадекватна біологічним відмінностям, яка продовжує збільшуватися в усіх групах міст. Це є яскравим свідоцтвом високої чоловічий звехсмертності.

За період спостереження зростала диференціація всередині груп міст з переважним розвитком металургійної і хімічної промисловості по очікуваній тривалості життя при народженні як для чоловіків, так і для жінок. Відмічена диференціація підтверджує, що, незважаючи на спад економічної діяльності, жителі міст з переважним розвитком металургійної і хімічної промисловості наражаються на більший тиск зовнішніх чинників різного походження у порівнянні з населенням міст четвертої групи. З іншого боку, різниця у показниках може бути викликана відмінностями в заходах, спрямованих міською владою на пом'якшення ситуації ,що склалася. Крім того, популяційні процеси, що спостерігаються, можуть свідчити про те, що населення третьої групи міст також зазнає значного зовнішнього впливу, на що реагують більш вразливі у порівнянні з жінками чоловіки.

При цьому можна вважати, що біологічні витрати населення на пристосування до умов проживання, що в нинішній час змінилися, збільшені. Вони вже перевищують або в найближчому майбутньому будуть перевищувати його адаптаційно-компенсаторні можливості. Слід звернути увагу, на те, що хоча ймовірність вимирання популяцій (і людини також), окрім найменш чисельних, невелика, вони наражаються на значно більший ризик, якщо у коливання народжуваності та (або) смертності вносять свій внесок зовнішні чинники (А.И. Гиляров, 1990; М. Сулей, 1989).

ВИСНОВКИ

1. Гігієнічна оцінка ступеню забруднення атмосферного повітря свідчить, що найбільший сумарний показник забруднення зафіксований для м. Донецька (37,530+6,502), найменший - для м. Житомира (3,313+2,477); в мм. Донецьку і Маріуполі існує дуже сильний рівень забруднення, в мм. Запоріжжі, Кривому Розі, Макіївці, Горлівці і Сумах - сильний; в мм. Кременчуці, Сєверодонецьку, Лисичанську, Севастополі, Сімферополі і Чернігові - помірний, в мм. Житомирі і Рівному - слабкий.

2. Рівень народжуваності і фертильності не забезпечує навіть простого відтворення населення. Відмічено, що найбільше падіння рівня народжуваності відбулося в містах з розвиненою металургійною промисловістю, що зумовлене, в тому числі, відмінностями у віковій структурі жіночого населення.

3. Показане збільшення частки дітей, які народжуються матерями у віці 15-19 років. Ці процеси особливо виражені в містах з металургійною промисловістю.

4. Найбільше зростання смертності спостерігалося серед чоловіків молодого віку. За 1990-1995 рр. смертність чоловіків 20-24 років збільшилась у відносно чистих містах південного заходу в 2,2, в містах з розвиненою металургійною промисловістю в 2 рази, що перевищує смертність чоловіків цього віку в цілому по Україні.

5. Встановлено зниження середньої тривалості життя, очікуваної при народженні та досягненні 15 і 60 років. Виявлена різниця між чоловіками і жінками (до 12 років) в середній тривалості життя, очікуваній при народженні,зростала по роках і була неадекватною біологічним відмінностям. Цей факт відображає зверхсмертність чоловіків.

6. Відносний ризик смерті у порівнянні з відносно чистими містами заходу і центру складає в містах з розвиненою металургійною промисловістю 1.52 (1.51-1.54), з розвиненою хімічною промисловістю -1.39 (1.37-1.40), у відносно чистих містах південного заходу - 1.44 (1.43-1.48) при 95% значущості.

7. Комплекс заходів по мінімізації забруднення атмосферного повітря та впровадженню здорового способу життя в першу чергу необхідно здійснювати в містах з розвиненою металургійною та хімічною промисловостями.

атмосферний забруднення народжуваність смертність

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Смертность в городах Украины с различной экологической ситуацией // Актуальные вопросы гигиены окружающей среды: Сб. науч. тр. Ин-та общей и коммунальной гигиены им. А.М. Марзеева. - К., 1995. - Вып. 1. - С. 198-202 (соавт. Тимченко О.И., Глуханова Г.Л., Курило И.А., Рудницкий Е.П.).

2. Народжуваність в містах України // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1996. - № 4. - С. 38-62 (співавт. Сердюк А.М., Тимченко О.І., Бариляк І.Р., Омельченко Е.М., Козачок Г.С., Глуханова Г.Л., Курило І.А., Рудницький Є.П.).

3. Рождаемость и смертность в городах Украины с различной экологической ситуацией // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1996. - Т. 5, №1.- С. 94-99 (соавт. Сердюк А.М., Глуханова Г.Л., Курило И.А., Рудницкий Е.П., Тимченко О.И.).

4. Life expectancy at birth in cities with the varying air pollution // Proc. Third International Symposium and Exibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe . - Warsaw, 1996. - P. 525-527 (співавт. Timchenko O., Serdjuk A., Barilyak I.).

5. Ожидаемая продолжительность жизни при рождении и достижении определенного возраста в некоторых городах Украины // Журнал АМН Украины. - 1997. - Т. 3, № 1. - С. 92-99 (соавт. Тимченко О.И., Сердюк А.М., Бариляк И.Р., Глуханова Г.Л., Курило И.А., Рудницкий Е.П., Омельченко Э.М., Козачок Г.С.).

6. Демографічна специфіка міст України з різним рівнем забруднення навколишнього середовища // Демографічні досліджені: Зб.наук.праць Ін-ту економіки. - К.,1997. - Вип. 19. - С.160-177. (співавт. Глуханова Г.Л., Рудницький О.П., Стефановський А.).

7. Демографічні аспекти формування трудового потенціалу в містах України з різним рівнем забруднення навколишнього середовища // Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки : Зб.наук.праць. - Львів, 1997. - С. 14-18 (співавт. Глуханова Г.Л.).

8. Поняття про “ризик” у вивченні здоров'я населення // Зб. наук.праць Ін-ту проблем моделювання в енергетиці. - Львів, 1998. - Вип. 3. - С. 125-131 (співавт. Тимченко О.І., Митько Л.О.).

9. Mortality in cities with different levels of air pollution // Epidemiology. - 1996. - Vol. 7, N 4. - P. 389. (співавт. Timchenko O., Gluchanova G., Кurilo I., Rudnizky E., Stefonovsky A., Briker N.).

10. Reproductive health in cities with different levels of air pollution // Proc. Symposium assessing the Impact Environmental Factor's on reproductive Health. - K., 1996. - P. 37-38.

11. The birth-rate and fertility of 19 cities with different air pollution // International Conference “Environmental Pollution and Child Health: Critical needs and Issues for Central and Eastern Europe”: Abstracts . - Sosnowiec, 1996. - P.59. (спіавт. Gluchanova G., Barilyak I., Timchenko O.).

12. The populations reproduction of 19 cities of Ukraine // 6th Bienniel Conference of European Society of Medical Sociology “Health + social change: in the integration of Europe”. Abstract book. - Budapest, 1996. - P. 106. (спіавт. Gluchanova G.).

13. Atmospheric air contamination and demographic processes in the cities of Ukraine // Fundamental and molecular mechanisms of mutagenesis: Suppl. Abstracts from the 7th International Conference on Environmental Mutagens. - Tolouse, 1997. - P. XIII.56. (співавт. Dougan A., Timchenko O.).

Размещено на Allbest.ru