Розрахунок, аналіз та прогноз забруднення території підприємства при викидах точковим джерелом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Вінницький державний аграрний університет

Агрономічний факультет

Кафедра екології та охорони навколишнього середовища

Курсовий проект

з дисципліни «Моделювання та прогнозування стану довкілля»

на тему: «Розрахунок, аналіз та прогноз забруднення території підприємства при викидах точковим джерелом»

Студентка:

4 курс 41-ЕО група агрономічного факультету

Викладач:

доцент, кандидат с/г наук,

ВІННИЦЯ - 2011

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури

РОЗДІЛ 2. Методика проведення дослідження

РОЗДІЛ 3. Вплив об'єктів на навколишнє середовище

3.1 Загальна характеристика підприємства

3.2 Підприємство як джерело забруднення довкілля

3.3Техніко-екологічна оцінка екологічної ситуації

РОЗДІЛ 4. Прогнозування змін екологічного стану об'єктів на найближчий час

4.1 Прогнозування екологічного стану об'єктів при сучасній ситуації

4.2 Прогнозування екологічного стану об'єктів в умовах позитивних та негативних змін взаємовідносин між суспільством та природою

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Реферат

Курсовий проект об'ємом 50 сторінок складається з 4-х розділів, при його написанні використовувались 10 літературних джерел, містить 3 рисунки.

В даній роботі представлений аналіз викидів із точкового джерела підприємства, та вплив цих викидів на навколишнє середовище. Проведені математичні розрахунки параметрів викидів, рівнів гранично допустимих концентрацій, параметрів розсіювання. На основі виконаних розрахунків побудована карта розсіювання забруднюючих речовин.

Сформовані практичні рекомендації щодо зниження рівня і кількості викидів в атмосферу. Як узагальнення цього створений висновок де розглянуто основні позиції курсового проекту.

Ключові слова: викиди, точкове джерело, гранично допустимі концентрації, забруднення атмосфери, фільтри.

ВСТУП

підприємство забруднення викид екологічний

Сучасні обсяги виробництва та його інтенсифікація, незважаючи на удосконалення технології та техніки очищення викидів, спричинили за собою збільшення загальної маси шкідливих речовин, внесених в атмосферу. Зросла енергоозброєність виробництва і відповідно кількість палива, що спалюється й утворюються димових газів: вважається, що вироблення електроенергії та обсяг промислового виробництва подвоюються кожні 7-10 років.

В атмосферу викидається щорічно 200 млн т оксиду вуглецю, 150 млн т діоксиду сірки, 50 млн т оксидів азоту, більше 50 млн т різних вуглеводнів і 20 млрд т С0 2. За останні десятиліття споживання мінеральних і органічних сировинних ресурсів різко зросла: в 1913 р. на одного жителя Землі щорічно витрачалося 5 т мінеральної сировини, у 1940 р. - 7,4, у 1960 р. - 14,3, а в 2000 р. споживання майже досягало 40-50 т. Відповідно зростають і обсяги відходів промислового та комунально-побутового походження.

Зараз в земній атмосфері зважено близько 20 млн т частинок, з яких приблизно три чверті припадає на частку викидів промислових підприємств.
З численних контамінантів атмосфери основними є завислі частинки - аерозолі різного складу, потім слідують сірчисті сполуки і оксиданти, тобто речовини, які утворюються в атмосферному повітрі в результаті фотохімічних перетворень.

Для користування природними ресурсами не знищуючи їх, необхідно навчитися передбачати наслідки експлуатації екосистем. Розвиток комп'ютерних технологій за останні десятиріччя стимулював спостережуваний нині інтерес до математичного моделювання екологічних систем, а також розвиток методів системного аналізу складних об'єктів. З іншого боку розвиток математичних моделей які не тільки описують еволюцію екосистем на кількісному рівні, а й пояснюють зміни, що відбуваються в них, сприяє розумінню біофізичних закономірностей, характерних для взаємодії між різними компонентами екосистем.

Обґрунтовані на біофізичному рівні адекватні математичні моделі стануть основою для прийняття рішень на управлінському рівні у галузі використання природних ресурсів.

В курсі “Моделювання та прогнозування стану довкілля” використовуються різноманітні біофізичні моделі взаємодії між компонентами екосистеми, а також взаємодії полютантів із різними фізичними об'єктами навколишнього середовища, із застосуванням відповідного математичного апарату.

Мета виконання роботи: розрахунок, аналіз та прогноз забруднення території підприємства при викидах забруднення точковим джерелом, визначення забруднення приземного шару атмосфери із застосуванням розрахункових методів математичного моделювання, оволодіння навиками пошуку, систематизації та аналізу літературних джерел, логічного мислення та уміння робити об'єктивні висновки, щодо предмету та об'єкту дослідження у відповідності до поставленої мети роботи.

Завданням курсового проекту є визначення:

- максимального значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м3);

- відстані хм від джерела викидів, на якому приземна концентрація С (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального значення См;

- значення небезпечної швидкості um (м/с) на рівні флюгера, при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин См;

- максимального значення приземної концентрації шкідливої речовини Смu (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах;

- відстані від джерела викиду хмu (м), на якій при швидкості вітру u та несприятливих метеорологічних умовах приземна концентрація шкідливих речовин досягає максимального значення Смu ;

- приземної концентрації шкідливих речовин С (мг/м3) в атмосфері по осі факела викиду на різних відстанях х (м) від джерела викиду.

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури

До середини XX ст. вплив розташування виробництва на стан навколишнього середовища враховувався мало або й зовсім ігнорувався. Переважно екстенсивні методи ведення господарства протягом багатьох сторіч передбачали дедалі більше залучення до господарського обігу нових земель, лісів, мінеральних і водних ресурсів. Спочатку цей процес посувався повільно, тому в більшості випадків порушення природного середовища не призводило до незворотних наслідків, і динамічна рівновага відновлювалась.

Промислова революція, що почалася у середині XVIII ст., прискорила темпи процесу ресурсокористування й збільшила тиск людини на природне середовище. Видобуток вугілля, руд чорних і кольорових металів, поруб лісів сьогодні значно перевищують обсяги забору природних ресурсів у попередні епохи. Сфера вторгнення людини до навколишнього середовища розширюється: якщо раніше страждали здебільшого земельні й лісові ресурси, то тепер додається забруднення повітря й води. Одначе у більшості країн світу доцільної та тривалої політики охорони навколишнього середовища не було. При розміщенні виробництва перед вели міркування щохвилинної економічної вигоди, а екологічні наслідки не враховувались. Така ситуація не могла зберігатись нескінченно; настав час, коли ігнорування екологічного фактора почало загрожувати не лише природі, але й економіці та самому життю людини.

Екологічна ситуація в Україні, не дивлячись на виконання ряду природоохоронних заходів, залишається надзвичайно складною. Таке положення склалося внаслідок волюнтаристського підходу до розміщення і нарощування промислових потужностей без врахування екологічних можливостей регіонів, що зумовило надзвичайно велике техногенне навантаження на навколишнє природне середовище, привело до порушення екологічної рівноваги, істотної зміни середовища проживання, росту захворюваності населення, негативних змін флори і фауни.

На території України зосереджені потужні гіганти металургії, енергетики, хімії, гірничорудної та вугільної промисловості, машинобудування та інші. На протязі десятиліть не приділялось належної уваги підвищенню технічного рівня та екологічної безпеки виробництва. Основні фонди в металургійній та хімічній промисловості зношені на 60--70 відсотків, внаслідок чого часто трапляються аварії, що призводить до аварійних викидів і скидів шкідливих речовин в навколишнє середовище. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення будівництва природоохоронних об'єктів і споруд здійснювалось і продовжує здійснюватись по залишковому принципу.

Дуже гострою в Україні залишається проблема охорони атмосферного повітря.

В атмосферу викидається щорічно 200 млн т оксиду вуглецю, 150 млн т діоксиду сірки, 50 млн т оксидів азоту, більше 50 млн т різних вуглеводнів і 20 млрд т С0 2. За останні десятиліття споживання мінеральних і органічних сировинних ресурсів різко зросла: в 1913 р. на одного жителя Землі щорічно витрачалося 5 т мінеральної сировини, у 1940 р. - 7,4, у 1960 р. - 14,3, а в 2000 р. споживання майже досягало 40-50 т. Відповідно зростають і обсяги відходів промислового та комунально-побутового походження.

Загальні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 1997 році склали від стаціонарних джерел 4533,2 тис. тонн. В порівнянні з 1996 роком викиди шкідливих речовин зменшились від стаціонарних джерел на 227,2 тис. тонн (4,8%).

Слід мати на увазі, що викиди залізничного, авіаційного морського і річкового транспорту та сільгоспмашин і механізмів по діючій статистичної звітності взагалі не враховуються.

Зменшення викидів забруднюючих речовин у повітряний басейн України сталося, в основному, за рахунок скорочення обсягів виробництва промислової продукції та електроенергії.

Незважаючи на те, що в останні роки викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря постійно знижуються рівні забруднення повітря залишаються досить високими, а в деяких містах навіть збільшуються (міста Алчевськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Житомир, Івано-Франківськ, Ізмаїл, Керч, Київ, Краматорськ, Луганськ, Миколаїв, Одеса, Полтава, Рубіжне, Ужгород, Черкаси, Костянтинівка).

Наприклад, Головне управління статистики Миколаївської області узагальнило інформацію щодо охорони атмосферного повітря області за 2010рік. У минулому році шкідливі викиди у повітряний басейн здійснювали 292 підприємства та організації області. За попередніми даними протягом року в атмосферу від їх стаціонарних джерел надійшло 21,5 тис. тон шкідливих речовин, що на 3,0 тис. тон (на 12%) менше, ніж у 2009р. Крім того в повітря потрапило 1,7 млн. тон діоксиду вуглецю, який має парникову дію.

Щільність викидів у розрахунку на квадратний кілометр території склала 873 кг (994 кг - у 2009 році), а на душу населення - 18 кг шкідливих речовин (20 кг). Найбільшого антропогенного навантаження зазнала атмосфера міст Миколаєва та Вознесенська, де щільність викидів на один квадратний кілометр території перевищила середньообласний показник відповідно у 26 та 11 разів.

У середньому одним підприємством було викинуто 73,5 тонн шкідливих речовин, що на 4% менше рівня попереднього року.

Основними забруднювачами довкілля області залишаються підприємства переробної промисловості (53% викинутих шкідливих речовин від загального обсягу), та транспорту (23%).

Здобуття Україною політичної незалежності заставило з нових позицій поглянути на вирішення ряду проблем, що постали перед країною, виділивши в їх числі першочергові завдання.

Охорона навколишнього природного середовища займає серед таких провідне місце.

Поліпшення стану навколишнього природного середовища та забезпечення сталого економічного зростання - це взаємопов'язані речі, що не суперечать одна одній. Більше того, досвід багатьох країн показує, що, як правило, вирішення екологічних проблем полегшувалось завдяки стабільній економіці, що забезпечувало можливість виконання довгострокових програм національного і міждержавного рівнів, а в деяких країнах - структурної перебудови економіки з переходом від екологічно брудних до екологічно чистих технологій.

В умовах переходу до ринкової економіки в справі державного регулювання природокористування і охорони навколишнього середовища виключно важливе значення має створення відповідних механізмів управління природокористування, вдосконалення законодавчої бази, нормативних регламентів, а також вдосконалення діяльності державних природоохоронних органів.

Деформована вольовими рішеннями колишнього центру галузева структура призвела до того, що за сукупним антропогенним впливом на навколишнє природне середовище Донецьке-Придніпровський промисловий регіон посідає одне з перших місць у Європі.

Забруднення навколишнього середовища в містах Запоріжжя і Маріуполь досягло такого рівня, збереження якого неминуче призведе до серйозних фізичних наслідків для здоров'я населення. У місті Дніпродзержинську патологічних змін у крові дітей і дорослих в 3 рази більше, ніж у середньому по Україні.

В атмосфері постійно присутні пил природного та антропогенного походження - по орієнтовній оцінці пилові викиди тільки систем вентиляції перевищують 1 млн. т в рік. Вміст пилу в повітрі (мг/м3) в середньому визначається наступними: в чистому повітрі сільської місцевості -- до 0,15 мг/м3 житлові райони промислових міст -- до 0,5 мг/м3 і індустріальні -- до 1 мг/м3 території промислових підприємств - 1...3 мг/м3 і в окремих випадках -- більше 3 мг/м3. В пустинних та напівпустинних районах з мало зв'язаними піщаними ґрунтами запиленість повітря в сільських та міських районах під час пилових ураганів досягає 10 мг/м3 і більше.

Забруднення атмосфери -- зміна складу атмосфери в результаті попадання до неї домішок.

Домішка в атмосфері -- це розсіяна в атмосфері речовина, що не міститься в її постійному складі.

Забруднююче повітря речовина -- це домішки в атмосфері, що створює несприятливий вплив на навколишнє середовище і здоров'я населення.

Оскільки домішки в атмосфері можуть піддаватися різним перетворенням, їх можна умовно розділити на первинні і вторинні.

Первинні домішки в атмосфері -- домішки, що зберегли за розглянутий інтервал часу свої фізичні і хімічні властивості.

Перетворення домішок в атмосфері -- процес, при якому домішки в атмосфері піддаються фізичним і хімічним змінам під впливом природних і антропогенних факторів, а також у результаті взаємодії між собою.

Вторинні домішки в атмосфері -- це домішки в атмосфері, що утворилися в результаті перетворення первинних домішок.

По впливу на організм людини забруднення атмосфери розділяють на фізичне і хімічне. До фізичного відносять: радіоактивне випромінювання, тепловий вплив, шум, низькочастотні вібрації, електромагнітні поля. До хімічного -- наявність хімічних речовин і їхніх з'єднань.

Викиди в атмосферу забруднюючих речовин характеризуються за 4 ознаками: за агрегатним станом, хімічним складом, розміру часток і масовій витраті викинутої речовини.

Забруднюючі речовини викидаються в атмосферу у виді суміші пилу, диму, туману, пари і газоподібних речовин.

Джерела викидів в атмосферу підрозділяють на природні, обумовлені природними процесами, і антропогенні (техногенні), що є результатом діяльності людини.

До числа природних джерел забруднення атмосферного повітря відносять пилові бурі, масиви зелених насаджень у період цвітіння, степові і лісові пожежі, виверження вулканів. Домішки, які виділяються природними джерелами:

- пил рослинного, вулканічного, космічного походження, продукти ерозії ґрунту, частки морської солі;

- тумани, дим і гази від лісових і степових пожеж;

- гази вулканічного походження;

- продукти рослинного, тваринного, бактеріального походження.

Природні джерела звичайно бувають площинними (розподіленими) і діють порівняно короткочасно. Рівень забруднення атмосфери природними джерелами є фоновим і мало змінюється з часом.

Антропогенні (техногенні) джерела забруднення атмосферного повітря, представлені головним чином викидами промислових підприємств і автотранспорту, відрізняються численністю і різноманіттям видів.

Джерела викидів в атмосферу підрозділяють на: точкові, лінійні і площинні.

Кожний з них може бути затінений і незатінений.

Точкові джерела -- це забруднення, зосереджені в одному місці. До них відносяться димарі, вентиляційні шахти, вентилятори на дахах.

Лінійні джерела мають значну довжину. Це аераційні ліхтарі, ряди відкритих вікон, близько розташовані дахові вентилятори. До них можуть бути також віднесені автотраси.

Площинні джерела. Забруднення, що тут видаляються, розосереджені по площині промислової площадки підприємства. До площинних джерел відносяться місця складування виробничих і побутових відходів, автостоянки, склади паливо-мастильних матеріалів.

Незатінені, чи високі, джерела розташовані в недеформованому потоці вітру. Це димарі й інші джерела, що викидають забруднення на висоту, що перевищує в 2,5 рази висоту розташованих поблизу будинків і інших перешкод.

Затінені джерела розташовані в зоні аеродинамічної тіні будинку чи іншої перешкоди.

Джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферу підрозділяють на організовані і неорганізовані.

З організованого джерела забруднюючі речовини надходять в атмосферу через спеціально споруджені газоходи і повітряні труби.

Неорганізоване джерело виділення забруднюючих речовин утвориться в результаті порушення герметичності устаткування, відсутності чи незадовільної роботи устаткування по відсмоктуванні пилу і газів, у місцях завантаження, чи вивантаження чи збереження продукту. До неорганізованих джерел відносять автостоянки, склади паливо-мастильних чи сипучих матеріалів і інші площинні джерела.

Найбільш розповсюдженими забруднюючими речовинами, що надходять в атмосферне повітря від техногенних джерел є: оксид вуглецю СО; диоксид сірки SО2; оксиди азоту; вуглеводні СН; пил.

Згідно з ГОСТ викиди в атмосферу класифікуються (з присвоєнням певного буквинного та цифрового індексу):

- за агрегатним станом на: газові (А), рідкі (К), тверді (Т);

- за хімічним складом: сірчистий ангідрид (01), оксид вуглецю (02), оксид азоту (03), фтор та його сполуки (04), хлор (07), аміак (10), кислоти (20), вапняки (21), сажа (23), метали та їх сполуки (24), пил (25), інші (26);

- за розміром частин: менше 0,5ґ10 (в мінус 6 степені) м (1); від 0,5ґ10 (в мінус 6 степені) м до 3ґ10 (в мінус 6 степені) м (2)…

- за масою домішок: менше 1 кг/год (1); від 1 до 10 кг/год (2).

Взагалі, високі промислові викиди, що змінюються для основних забруднювачів від 500 тис. т до 100 тис. т на рік, спостерігаються у Кривому Розі, Маріуполі, Донецьку, Єнакієвому, Дніпропетровську, Дебальцеві, Запоріжжі, Макіївці та Горлівці.

Стаціонарні джерела, внесок яких у забруднення повітря є найбільшим, належать до енергетичного та теплоенергетичного сектора (32%), чорної та кольорової металургії (27%), вугільної промисловості (27%), включаючи нафтопереробні заводи (2%). Найбільші забруднювачі -- електростанції. Вони скидають до 85 тис.т N02 (Буїжггинська ТЕС), 25 тис. т N02 (Криворізька ТЕС) та 50 тис. т твердих речовин за рік (Луганська ТЕС). Бурхптинська ТЕС -- найбільший точковий забруднювач, щорічні викиди якого за трьома речовинами-забруднювачами становлять навіть 140 тис. т.

Хоча звітування щодо викидів від стаціонарних джерел охоплює 15 тис. підприємств та 103 забруднювачі і сім з них становлять 90% від загальної маси викидів у країні, джерела, що належать до комунальних. 1998 року викиди забруднювачів від пересувних джерел становили 1885 тис. т (на 30% більше, ніж у 1997 році), сягаючи 31% загального обсягу цих викидів. Обсяги викидів різні для різних забруднювачів: 63% загальних викидів свинцю, 54% СО, 36% ЛОС та 25% NОх від транспортних засобів. У багатьох областях та містах вони перевищують викиди від стаціонарних джерел, становлячи від 60 до 90%) від усіх викидів в області та/або місті (Рівне, Ужгород, Київ, Одеса, Житомир, Тернопіль, Чернівці, Луцьк та Чернігів). Ці викиди в цілому по країні поступово скорочуються, але пересувні джерела все ще викидають 45% оксиду вуглецю, 30%) НМЛОС та майже 20% оксидів азоту. Вони також щорічно викидають 260 т свинцю.

Основними речовинами-забруднювачами є оксиди сірки, азоту, аміак, феноли, формальдегід, бенз(а)пірен. Об'єми викидів забруднюючих речовин останнім часом, перш за все через зупинку багатьох підприємств, зменшились, проте в деяких промислових регіонах (особливо в Донецько-придніпровському) вони і нині значно перевищують гранично допустимі норми. «На жаль, маючи мало лісів і розвинуту металургійну промисловість, теплоенергетику, Україна є однією з тих країн, що спалюють кисень планети».

Особливе занепокоєння викликають понад тисяча шкідливих хімічних підприємств. Так, на Луганщині жителі прозвали «Бермудами» трикутник між містами Сєверодонецьк, Лисичанськ і Рубіжне. Можна довго перераховувати «дива», що спостерігаються там з «ласки» хімічних підприємств. Зокрема, за 10 років подвоїлась кількість дітей, які народжуються тут з відхиленнями. Не кращий стан атмосферного середовища й у Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Донецьку, Кривому Розі, Макіївці, Києві та Одесі.

РОЗДІЛ 2. Методика проведення дослідження

Для визначення забруднення приземного шару атмосфери використовуються затверджені в Україні програми розрахунку розсіювання речовин, що забруднюють атмосферу. Алгоритмом розрахунку є формули визначення приземної концентрації забруднюючих речовин (См), описані в методиці розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств (ОНД-86).

Для написання розрахункової частини необхідно визначити:

- максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м3);

- відстань хм від джерела викидів, на якому приземна концентрація С (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального значення См;

- значення небезпечної швидкості um (м/с) на рівні флюгера, при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин См;

- максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини Смu (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах;

- відстань від джерела викиду хмu (м), на якій при швидкості вітру u та несприятливих метеорологічних умовах приземна концентрація шкідливих речовин досягає максимального значення Смu ;

- приземну концентрацію шкідливих речовин С (мг/м3) в атмосфері по осі факела викиду на різних відстанях х (м) від джерела викиду.

За допомогою отриманих значень приземної концентрації шкідливих речовин будується карта забруднення території на міліметровому папері., який додається до роботи і використовується при її захисті. Результати розрахунків слід наносити на карту з координатною сіткою з кроком 400 м.

Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м3) при викидані газоповітряної суміші з одиничного джерела з круглим гирлом, яке досягається за несприятливих умов на відстані Хм (м) від джерела, визначають за формулою:

де

А - коефіцієнт, що враховує частоту температурних інверсій; для розміщених в Україні джерел висот отою менше 200м у зоні від 500 до 520 п. ш. - 180, а південніше 500 п. ш. - 200;

М - маса шкідливої речовини, викинутої в атмосферу за одиницю часу, г/с;

F - безрозмірний коефіцієнт, який враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі. Значення безрозмірного коефіцієнта F становить:

а) для газоподібних шкідливих речовин та дрібнодисперсних аерозолів (пил, зола та ін, швидкість впорядкованого осідання яких практично рівна нулю) - 1;

б) для дрібнодисперсних аерозолів (крім вказаних в п.а) при середньому експлуатаційному коефіцієнті очистки викидів не менше 90% - 2, від 75 до 90 % - 2,5; та менше 75% і при відсутності очистки - 3.

Н - висота джерела викиду над рівнем землі, м;

? - безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості. Якщо місцевість рівна або з перепадом висот, які не перевищують 50м на 1км, приймають ? = 1;

ДТ (0С) - різниця між температурою газоповітряної суміші, яка викидається та температурою навколишнього атмосферного повітря. При визначенні значення ДТ (0С) необхідно приймати температуру атмосферного повітря Тп рівною середній максимальній температурі навколишнього повітря найбільш жаркого місяця року, а температуру газоповітряної суміші Тг, що викидається в атмосферу - за діючими для даного виробництва технологічними нормативами.

V1 (м3/с) - витрата газоповітряної суміші, яку визначають за формулою:

де

D - діаметр гирла труби, м;

що - середня швидкість виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду м/с.

Значення коефіцієнтів m і n визначають залежно від параметрів f; fe; Vm/:

;

;

,

;

де Vм - небезпечна швидкість вітру;

Vм' - швидкість вітру, за якої приземні концентрації мають найбільші значення.

Коефіцієнт m визначають залежно від параметрів f, vm, v'm та fe за формулою:

, при f<100

, при f ? 100.

Для fе < f < 100 значення коефіцієнта m знаходять при f = fе.

коефіцієнт n при f < 100 визначається залежно від Vм:

n = 4,4*Vм, при Vм < 0,5;

n = 0,532* Vм2-2,13 Vм+3,13, при 0,5 ? Vм < 2;

n = 1, при Vм >2.

Відстань хм від джерела викидів, на якому приземна концентрація С (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального значення См визначається за формулою:

,

де безрозмірний коефіцієнт d при f<100 знаходиться за формулами:

при Vм ? 0,5;

при 0,5 ? Vм < 2;

при Vм>2.

При f >100 або ДТ ? 100 значення d знаходять за формулами:

d= 5,7 при Vм'?0,5;

d= 11,4 Vм' при 0,5? Vм'<2;

при Vм'>2

Значення небезпечної швидкості um (м/с) на рівні флюгера (зазвичай 10 м від поверхні землі), при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин См у випадку f<100 визначається за формулами:

um=0,5 при Vм ? 0,5;

um= Vм при 0,5 < Vм ? 2;

um= Vм (1+0,12) при Vм >2;

При f >100 або ДТ ? 100 значення um (м/с) знаходять за формулами:

um=0,5 при Vм'?0,5;

um= Vм' при 0,5 < Vм' ? 2;

um= 2,2 Vм' при Vм' >2;

Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини Смu (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах та швидкості вітру u (м/с), яка відрізняється від небезпечної швидкості вітру um (м/с) визначається за формулою

Смu= rCm, де

при u/um?1

Відстань від джерела викиду хмu (м), на якій при швидкості вітру u та несприятливих метеорологічних умовах приземна концентрація шкідливих речовин досягає максимального значення Смu (мг/м3), визначається за формулою :

хмu=px, де

p - безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності від співвідношення u/um за формулами:

p=3 при u/um ?0,25;

при 0,25< u/um ?1

Р= 0,32 u/um+0,68 при u/um>1.

При небезпечній швидкості вітру um приземна концентрація шкідливих речовин С (мг/м3) в атмосфері по осі факела викиду на різних відстанях х (м) від джерела викиду визначається за формулою:

С= s1Cm , де

при х/хм?1;

при 1<х/хm?8;

при F?1.5 та x/xm>8;

при F>1.5 та x/xm>8;

Для низьких наземних джерел (висотою не більше 10 м) при значеннях х/хm <1 величина s1 заміняється на величину s”1 яка визначається в залежності від х/хm та Н за формулою:

s”1=0,125(10-Н)+0,125 (Н-2) s1 при 2?Н<10.

Аналогічно визначається значення концентрації шкідливих речовин на різних відстанях по осі факела при інших значеннях швидкостей вітру та в несприятливих метеорологічних умовах. За формулами визначаються значення величин Сmu та хmu. В залежності від відношення х/хm визначається значення s1. Шукане знечення концентрації шкідливої речовини визначається шляхом множення Сmu на s1.

Значення приземної концентрації шкідливих речовин в атмосфері Сy (мг/м3) на відстані у (м) по перпендикуляру до осі факела викиду визначається за формулою:

Су = s2с

де s2 безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності від швидкості вітру u (м/с) та відношення у/х по значенню аргументу ty:

при u?5;

при u>5;

Види розрахунків забруднення атмосфери:

Ш на існуючий період часу без урахування фону для визначення зони впливу джерел даного підприємства;

Ш на існуючий період часу з урахуванням фону для визначення пайового внеску джерел даного підприємства;

- на перспективний період для визначення розмірів санітарно-захисної зони підприємства у випадках реконструкції, будівництва нових виробництв і т.д.;

Ш на кожен етап ТУВ, який визначається органами Мінекобезпеки України при розробці загальноміських заходів щодо досягнення нормативів ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

Ш на період досягнення нормативів ГДВ з урахуванням природоохоронних заходів щодо їх досягнення.

Дані про параметри джерел і викидів забруднюючих речовин в атмосферу, використовувані при розрахунку приземних концентрацій, містяться в звітах про інвентаризацію джерел викидів на підприємстві, затверджених адміністрацією підприємства і органами Мінекобезпеки України.

При проведенні розрахунків розсіювання використовуються метеорологічні характеристики і коефіцієнти, що визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі досліджуваного регіону, отримані в органах Держкомгідромету.

При проведенні розрахунків враховується клас небезпеки підприємства. Всі підприємства, відповідно до санітарної класифікації, що існує на Україні, діляться на 5 класів. Регламентується таке ділення Державними санітарними правилами “Планування і забудови населених пунктів”, затверджених Наказом № 173 від 19.06.96 р. МЗ України. Відповідно до цих “Правил...” кожне промислове підприємство повинне мати санітарно-захисну зону відповідного розміру.

Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери проводиться для розрахункового прямокутника, розміри якого залежать від розміру і форми промплощадки, параметрів джерел викидів і розміру нормативної санітарно-захисної зони.

Розмір розрахункового прямокутника повинен бути не менший 50 висот найвищого джерела викидів (але не менший 2 км) або визначатися відповідно до п.2.19 ОНД-86.

Результати розрахунків слід наносити на карту з координатною сіткою з кроком, залежно від класу підприємства:

1,2 клас-250 м

3-100 м

4- 50 м

5- 25 м

Для визначення концентрації на межі нормативної (по СН 245-71) санітарно-захисної зони або житлової забудови, яка розташована на території СЗЗ, проводиться розрахунок в точках на межі нормативної СЗЗ. При цьому за розрахункову точку береться точка перетину нормативної СЗЗ з координатною сіткою. Крок сітки береться залежно від класу підприємства.

За наслідками розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на ЕОМ визначається перелік джерел викидів, внесок який в рівні забруднення в приземному шарі в якій-небудь точці за межами промислового майданчика складає більше 0,1 ГДК.

Розрахунки розсіювання речовин, що забруднюють атмосферу, за програмами, затвердженими на Україні, припускають коректування розміру санітарно-захисної зони, з урахуванням небезпечного напряму вітру.

За наслідками розрахунків проводиться побудова розрахункової санітарно-захисної зони і зіставлення її з нормативною по СН 245-71. Необхідність розрахунку СЗЗ визначається згідно п.8.6.2 ОНД-86 і “Санітарних правил, що діють, по охороні атмосферного повітря населених пунктів”, затверджених заступником Міністра охорони здоров'я СРСР, Головним державним санітарним лікарем СРСР Т.Н.Кондрусевым, 16.05.89 р.

Аналіз результатів розрахунків розсіювання на ЕОМ полягає в тому, що по кожній речовині дається характеристика рівнів забруднення на існуючий період часу і на перспективу. При цьому указується концентрація в розрахункових точках на межі СЗЗ, мг/м3 по 8-румбам (в окремих випадках по 4-м-Пн,Пд,З,С).

РОЗДІЛ 3 Вплив об'єкту на навколишнє середовище

3.1 Загальна характеристика підприємства

На території підприємства знаходиться котельня, яка має висоту точки викиду забруднюючих речовин 13 метрів та діаметр який становить 0,6 метра. На даному підприємстві також є вентиляція, точка викиду якої розміщена на висоті 8 метрів та має діаметр 0,5 метра. Підприємство займається виготовленням цементу. На підприємстві є ще одне джерело викидів в атмосферу - це піч для випалення цементу. Пічна труба має такі параметри: висоту точки викиду - 26 метрів, а діаметр труби 0,5 метра.

Таблиця 3.1.

Джерела викиду	H, m	D, m
Котельня	13	0,6
Вентиляція	8	0,5
Пічна труба	26	0,5

3.2 Підприємство як джерело забруднення довкілля

В атмосферу викидається величезна кількість твердих часток у вигляді пилу, пару та газів. Ступінь їх шкідливості різноманітна і залежить від хімічного складу, фізичних властивостей, умов розповсюдження в атмосфері і від багатьох інших факторів. Найбільшими забруднювачами атмосфери є теплові електростанції, підприємства чорної та кольорової металургії, виробництво будівельних матеріалів, транспорт. Щорічно в атмосферу Землі від антропогенних джерел поступає приблизно 250 млн. т пилу, 200 млн. т оксиду вуглецю, 50 млн. т різноманітних вуглеводнів, 150 млн. т діоксиду сірки, 50 млн. т оксидів азоту. Більша частина цих речовин утворюється при процесах горіння звичайних органічних палив. В порівнянні з масою всієї атмосфери Землі ці цифри можуть показатись незначними, так як складають менше однієї десяти тисячної долі процента. Однак, проходить постійне накопичення забруднень, а деякі із них шкідливі навіть при малих концентраціях, розповсюдження їх нерівномірне по поверхні Землі, і в ряді місць вже зараз досягнуті недопустимі концентрації. Дане підприємство знаходиться на рівнинній території.

Говорячи про забруднення довкілля в першу чергу слід зупинитися на забрудненні атмосфери. До шкідливих викидів, що забруднюють атмосферу, відносяться атмосферні пил, гази та випари, що безпосередньо або непрямим чином впливають на життя людини. Пил та аерозолі, що перебувають у повітрі, як правило не вступають до яких-небуть реакцій з утворенням сполук, що можуть зашкодити людині, але в поєднанні з іншими факторами можуть нести суттєву небезпеку.

Дане підприємство розташоване на рівнинній території, з перепадом висот, які не перевищують 50 метрів на 1 кілометр. Тому коефіцієнт ?, що враховує вплив рельєфу місцевості буде становити 1. Знаходиться підприємство у зоні від 50 до 52 п. ш., тому коефіцієнт А, що враховує частоту температурних інверсій буде становити 160.

На підприємстві є три джерела викиду: котельня, вентиляція і пічна труба. Їхні висоти відповідно становлять 13, 8, 26 метрів.

Атмосферний пил і дими антропогенного походження утворюються в результаті промислових викидів; зола і дим при згоранні палива в промислових, побутових та транспортних котельних установок, ряд хімічних продуктів - при взаємодії газів, серед яких визначну роль грають сульфати.

Під атмосферним пилом розуміють завислі в повітрі тверді частинки діаметром більше 1 мкм. Ці частинки складно класифікувати хімічно, так як вони можуть являти собою як частинки кварцу, так і органічні матеріали найрізноманітнішого походження, також квітковий пилок рослин. Говорячи про склад атмосферного пилу в глобальному масштабі, маємо зауважити, що вона в основному має мінеральне походження, але в окремих районах склад може змінюватися відповідно до джерел формування атмосферного пилу: тут можуть превалювати сполуки лужних і лужноземельних металів, важкі метали, вуглеводні та спори рослин.

Аерозолі являють собою колоїдні системи, дисперсійним середовищем в яких є, як правило повітря. Діаметр диспергованих частинок, відповідно до визначення колоїдної системи, знаходиться в межах 0,1-0,001мкм. На відміну від атмосферного пилу аерозолі вміщують на лише тверді, а й рідкі частинки, утворені при конденсації парів чи при взаємодії газів. Рідкі краплини можуть вміщувати і розчинені в них речовини. Звичайно до аерозолів відносять і краплини діаметром 0,1-1 мкм, тоді як тверді частинки того ж діаметру відносять до аерозолів рідше, часто характеризуючи їх як тонкий пил.

У фізіологічному плані особливу увагу слід приділяти частинкам розміром менш 5 мкм, тому як при зменшенні розміру їх поведінка стає все більш схожою з газоподібним станом, тобто вони не затримуються в легенях при диханні (не відфільтровуються від повітря), а також не вимиваються з повітря дощами. Це збільшує час їхнього перебування в атмосфері в порівнянні з більшими частинками - обставина, що грає особливо важливу роль при розподілі пилу та аерозолів в атмосфері.

Атмосферний пил та аерозолі ослаблюють сонячне випромінювання в результаті розсіювання, відбивання і поглинання променів. Ці процеси, пов'язані з дією діоксиду вуглецю та інших газів, що поглинають ультрафіолетове випромінювання, помітно впливають на клімат.

Частинки темного кольору, наприклад частинки сажі, відповідно, найкраще поглинають видиме світло і інфрачервоне випромінювання, що призводить до самого інтенсивного охолодження земної поверхні.

Основна частина тропосферних та стратосферних аерозолів складається з частинок діаметром близько 1 мкм і менше. Ці частинки в першу чергу призводять до розсіювання в видимій області спектру, інфрачервоне випромінювання вони поглинають незначною мірою. На даний час в атмосфері густина аерозолів така, що вона призводить до зниження температури земної поверхні приблизно на 1,5 С. в якості порівняння можна зазначити, що хмари та водні пари в атмосфері знижують температуру земної поверхні приблизно на 15 С. Якщо вміст аерозолів в тропосфері збільшується вдвічі, то це викликає зниження температури земної поверхні більш ніж на 1,5 С, але не в два рази. Вважається, що коротко часові зміни вмісту аерозолів в атмосфері можуть призвести до кліматичних змін. Але ці припущення не є коректними, тому що вплив забруднення атмосфери аерозолями слід розглядати в сукупності з іншими факторами: відбивальною здатністю земної поверхні, вмістом газів в тропосфері, що поглинають тепло, а також за наявності в стратосфері газів, що руйнують озон.

3.3 Техніко-екологічна оцінка екологічної ситуації

Для оцінки техніко-екологічної ситуації даного об'єкту маючи всі потрібні данні ми можемо провести розрахунки щодо визначення:

- максимального значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м3);

- відстані хм від джерела викидів, на якому приземна концентрація С (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального значення См;

- значення небезпечної швидкості um (м/с) на рівні флюгера, при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин См;

- максимального значення приземної концентрації шкідливої речовини Смu (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах;

- відстані від джерела викиду хмu (м), на якій при швидкості вітру u та несприятливих метеорологічних умовах приземна концентрація шкідливих речовин досягає максимального значення Смu ;

- приземної концентрації шкідливих речовин С (мг/м3) в атмосфері по осі факела викиду на різних відстанях х (м) від джерела викиду.

Всі розрахунки будуть проводитись відповідно до методики розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств (ОНД-86).

Котельня

А - 160;

М - 28 г/с;

Н - 13 м;

Тг = 1320С

Тп = 250С

u = 2 м/с

D = 0,6 м;

що= 53,08 м;

x = 165

y = 175

1. Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м3) при викидані газоповітряної суміші з одиничного джерела з круглим гирлом, яке досягається за несприятливих умов на відстані Хм (м) від джерела, визначають за формулою:

ДТ (0С) - Тг - Тп = 1320С - 250С = 1070С

F -1;

? -1;

V1 (м3/с) - витрата газоповітряної суміші, яку визначають за формулою:

 (м3/с)

Значення коефіцієнтів m і n визначають залежно від параметрів f; fe; Vm/:

;

;

,

;

(м/с)

(м/с)

де Vм - небезпечна швидкість вітру;

Vм' - швидкість вітру, за якої приземні концентрації мають найбільші значення.

Коефіцієнт m визначають залежно від параметрів f, vm, v'm та fe за формулою:

, при f<100

коефіцієнт n при f < 100 визначається залежно від Vм:

n = 1, при Vм >2.

(мг/м3)

2. Відстань хм від джерела викидів, на якому приземна концентрація С (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального значення См визначається за формулою:

,

де безрозмірний коефіцієнт d при f<100 знаходиться за формулою:

при Vм>2.

(м)

3. Значення небезпечної швидкості um (м/с) на рівні флюгера (зазвичай 10 м від поверхні землі), при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин См у випадку f<100 визначається за формулою:

um= Vм (1+0,12) при Vм >2;

(м/с)

4. Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини Смu (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах та швидкості вітру u (м/с), яка відрізняється від небезпечної швидкості вітру um (м/с) визначається за формулою

Смu= rCm,

при u/um?1.

(мг/м3)

5. Відстань від джерела викиду хмu (м), на якій при швидкості вітру u та несприятливих метеорологічних умовах приземна концентрація шкідливих речовин досягає максимального значення Смu (мг/м3), визначається за формулою :

хмu=px, де

p - безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності від співвідношення u/um за формулою:

при 0,25< u/um ?1

(м)

Вентиляція

А - 160;

М - 5 г/с;

Н - 8 м;

Тг = 290С

Тп = 250С

u = 2 м/с

D = 0,5 м;

що= 7,13 м;

x = 175

y = 185

1. Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м3) при викидані газоповітряної суміші з одиничного джерела з круглим гирлом, яке досягається за несприятливих умов на відстані Хм (м) від джерела, визначають за формулою:

ДТ (0С) - Тг - Тп = 290С - 250С = 40С

F -1;

? -1;

V1 (м3/с) - витрата газоповітряної суміші, яку визначають за формулою:

(м3/с)

Значення коефіцієнтів m і n визначають залежно від параметрів f; fe; Vm/:

;

;

,

;

(м/с)

(м/с)

де Vм - небезпечна швидкість вітру;

Vм' - швидкість вітру, за якої приземні концентрації мають найбільші значення.

Коефіцієнт m визначають залежно від параметрів f, vm, v'm та fe за формулою:

, при f<100

коефіцієнт n при f < 100 визначається залежно від Vм:

n = 0,532* Vм2-2,13 Vм+3,13, при 0,5 ? Vм < 2;

(мг/м3)

2. Відстань хм від джерела викидів, на якому приземна концентрація С (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального значення См визначається за формулою:

,

де безрозмірний коефіцієнт d при f<100 знаходиться за формулою:

при 0,5 ? Vм < 2.

(м)

3. Значення небезпечної швидкості um (м/с) на рівні флюгера (зазвичай 10 м від поверхні землі), при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин См у випадку f<100 визначається за формулою:

um= Vм при 0,5 < Vм ? 2;

(м/с)

4. Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини Смu (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах та швидкості вітру u (м/с), яка відрізняється від небезпечної швидкості вітру um (м/с) визначається за формулою

Смu= rCm,

(мг/м3)

5. Відстань від джерела викиду хмu (м), на якій при швидкості вітру u та несприятливих метеорологічних умовах приземна концентрація шкідливих речовин досягає максимального значення Смu (мг/м3), визначається за формулою :

хмu=px, де

p - безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності від співвідношення u/um за формулою:

Р= 0,32 u/um+0,68 при u/um>1.

(м)

Пічна труба

А - 160;

М - 30 г/с;

Н - 26 м;

Тг = 1350С

Тп = 250С

u = 2 м/с

D = 0,5 м;

що= 101,91 м;

x = 185

y = 195

1. Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м3) при викидані газоповітряної суміші з одиничного джерела з круглим гирлом, яке досягається за несприятливих умов на відстані Хм (м) від джерела, визначають за формулою:

ДТ (0С) - Тг - Тп = 1350С - 250С = 1100С

F -1;

? -1;

V1 (м3/с) - витрата газоповітряної суміші, яку визначають за формулою:



(м3/с)

Значення коефіцієнтів m і n визначають залежно від параметрів f; fe; Vm/:

;

;

,

;

(м/с)

(м/с)

де Vм - небезпечна швидкість вітру;

Vм' - швидкість вітру, за якої приземні концентрації мають найбільші значення.

Коефіцієнт m визначають залежно від параметрів f, vm, v'm та fe за формулою:

, при f<100

коефіцієнт n при f < 100 визначається залежно від Vм:

n = 1, при Vм >2.

(мг/м3)

2. Відстань хм від джерела викидів, на якому приземна концентрація С (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального значення См визначається за формулою:

,

де безрозмірний коефіцієнт d при f<100 знаходиться за формулою:

при Vм>2.

(м)

3. Значення небезпечної швидкості um (м/с) на рівні флюгера (зазвичай 10 м від поверхні землі), при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин См у випадку f<100 визначається за формулою:

um= Vм (1+0,12) при Vм >2;

(м/с)

4. Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини Смu (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах та швидкості вітру u (м/с), яка відрізняється від небезпечної швидкості вітру um (м/с) визначається за формулою

Смu= rCm,

при u/um?1.

(мг/м3)

5. Відстань від джерела викиду хмu (м), на якій при швидкості вітру u та несприятливих метеорологічних умовах приземна концентрація шкідливих речовин досягає максимального значення Смu (мг/м3), визначається за формулою :

хмu=px, де

p - безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності від співвідношення u/um за формулою:

при 0,25< u/um ?1

(м)

Тепер для того щоб побудувати карту розсіювання із джерел потрібно розрахувати для кожного джерела приземну концентрацію шкідливих речовин С (мг/м3) в атмосфері по осі факела викиду на різних відстанях х (м) від джерела викиду при небезпечній швидкості вітру um. За умовою нам потрібно розрахувати її через кожні 400 метрів.

Котельня.

Для розрахунку приземної концентрації шкідливих речовин С (мг/м3) в атмосфері по осі факела викиду на різних відстанях х (м) від джерела викиду при небезпечній швидкості вітру um нам потрібен коефіцієнт s1 але щоб його розрахувати потрібно враховувати співвідношення x/xм. В залежності від значення цього співвідношення і обирається потрібна формула для розрахунку потрібного нам коефіцієнта s1.

Почнемо розраховувати для відстані х=400 метрів по осі факела.

1) х/хм = 400/1063,4 = 0,38

при х/хм?1;

С= s1Cm ,

(мг/м3)

2) х/хм = 800/1063,4 = 0,8

при х/хм?1;

(мг/м3)

3) х/хм = 1200/1063,4 = 1,13

при 1<х/хm?8;

(мг/м3)

4) х/хм = 1600/1063,4 = 1,5

при 1<х/хm?8;

(мг/м3)

5) х/хм = 2000/1063,4 = 1,9

при 1<х/хm?8;

(мг/м3)

Вентиляція

1) х/хм = 400/58 = 6,9

при 1<х/хm?8;

(мг/м3)

2) х/хм = 800/58 = 13,8

при F?1.5 та x/xm>8;

(мг/м3)

3) х/хм = 1200/58 = 20,7

 при F?1.5 та x/xm>8;

(мг/м3)

4) х/хм = 1600/58 = 27,6

(мг/м3)

5) х/хм = 2000/58 = 34,5

(мг/м3)

Пічна труба

1) х/хм = 400/1541,8 = 0,26

при х/хм?1;

(мг/м3)

2) х/хм = 800/1541,8 = 0,52

(мг/м3)

3) х/хм = 1200/1541,8 = 0,78



(мг/м3)

4) х/хм = 1600/1541,8 = 1,04

при 1<х/хm?8;

(мг/м3)

5) х/хм = 2000/1541,8 = 1,3

(мг/м3)

РОЗДІЛ 4. Прогнозування змін екологічного стану об'єкту на найближчий час.

4.1 Прогнозування екологічного стану об'єкту при сучасній ситуації

Провівши спостереження і проаналізувавши розрахункову інформацію по можна сказати, що з присутніх на ньому трьох джерел викиду в атмосферу викидається неорганічний пил з домішками діоксиду сірки до 20% з перевищенням гранично допустимих концентрацій. Гранично допустима концентрація пилу неорганічного з домішками діоксиду сірки до 20 % становить 0,5 мг/м3. Згідно моїм розрахункам існує перевищення гранично допустимих концентрацій при нормі 0,5 мг/м3: вентиляція - 1,7 мг/м3, викиди з котельні та пічної труби не мають перевищення ГДК. Постійне перевищення допустимої концентрації лише одного з видів контрольованих забруднюючих речовин призводить до підвищення захворюваності в 1,7 рази, а в деяких вікових групах до трьох разів.

Серед промислових основними джерелами забруднення атмосферного повітря є низькі технологічні та вентиляційні викиди (світлові та вентиляційні ліхтарі цехів, труби вентиляційних установок тощо) неперервної дії, котрі складають близько 80% від загальної кількості викидів. Надзвичайно важливою особливістю таких викидів, з точки зору забруднення атмосфери, є те, що максимальні концентрації шкідливих речовин існують у безпосередній близькості від місця їхнього виникнення, а не на п'ятнадцятикратній від висоти труб віддалі, що притаманно для високих джерел.

Отже, промислові викиди в атмосферу несприятливо впливають перш за все на людину та навколишнє середовище, а найбільш важкі форми прояву спостерігаються на промислових майданчиках та прилеглих до них територіях. Саме тут виникають найбільш високі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, котрі перевищують гранично допустимі концентрації в 2 - 5, а нерідко і в більше разів, і саме на цих територіях акумулюється їхня основна маса грунтом та поверхнею водоймищ. У зв'язку з цим особливо гострою є проблема запобігання забруднення атмосфери міст, де зосереджена більша частина населення промисловості.

Існуюча нормативно-технічна документація допускає граничне забруднення повітряного середовища в місцях повітро-приймальних пристроїв систем промислової вентиляції, воно становить 0,3 ГДК, а забруднення повітряного середовища викидами з вентиляційних систем не повинне перевищувати 1 ГДК. Однак на багатьох підприємствах згадані вимоги не виконуються, а забрудненість повітря нерідко перевищує не лише ГДК, але й норми ГДВ в декілька разів.

4.2 Прогнозування екологічного стану об'єкта в умовах позитивних та негативних змін взаємовідносин між суспільством та природою

Підприємства, установи та організації, діяльність яких пов'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, незалежно від часу введення їх в експлуатацію, повинні бути обладнані спорудами, обладнанням та приладами для очистки викидів в атмосферу та засобами контролю за кількістю та складом забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу.

Тому для зменшення маси викидів забруднюючих речовин на даному підприємстві пропонується встановити фільтри з певним відсотком очищення.

Очистка здійснюється за допомогою спеціальних газоочисних установок, які складаються із одного чи декількох газоочисних апаратів, допоміжного обладнання і комунікацій, які служать для уловлювання із вихідних газів та вентиляційного повітря шкідливих домішок.

Пропонується встановити апарати мокрого очищення газів від пилу, а саме з ступенем очищення 99%. Швидкість проходження газів в них 2 м/с. Працюють вони за принципом промивання газів.

За математичними дослідженнями з'ясовано, що певні джерела перевищують ГДК, але встановлення фільтрів є недоцільне для вентиляції. Тому для зниження шкідливого впливу від викидів забруднюючих речовин мною запропоновано створення санітарно-захисної зони розміром близько 150 метрів.

Пічна труба та котельня керуючись математичному дослідженню не має перевищень по рівням ГДК, тобто рівням викиду даної речовини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білявський Г.О., Бутченко Л.Г., Навроцький В.М. Основи екології. Теорія та практикум. - К.: Лібра, 2002, - 351 с.

2. Богобоящий В.В, Чурбанов К.Р., Палій П.Б., Шмандій В.М. Принципи моделювання та прогнозування в екології: Підручник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 204 с.

3. Вергунова І.М.Основи математичного моделювання для аналізу та прогнозу агрономічних процесів.-К.: Нора Прінт, 2000.- 146 с.

4. ГКД 34.02.305-2002 “Викиди забруднювальних речовин в атмосферу від енергетичних установок”, Мінпаливенерго України,2002,-44с