Екологічний маркетинг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Екологічний маркетинг: сутність, напрямки, завдання та функції

2. Види екологічного маркетингу, його основні суб'єкти та об'єкти

3. Екологічна сертифікація як один із напрямків екологічного маркетингу

4. Екологічний аудит

5. Екологічне страхування

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Необхідність проведення маркетингових досліджень у процесі екологічної модернізації виробничої системи може виникнути під час вивчення пропозицій щодо модернізації окремих технологічних систем, вузлів, агрегатів виробництва й очисних споруд. Тобто можуть бути застосовані більш досконалі та ефективні методи виробництва, очищення стічних вод, знешкодження відходів або екологічно вдосконалені діючі технології виробництва і виділення відходів за рахунок застосування новітнього обладнання, агрегатів, вузлів.

Виходячи із загальносвітової тенденції заміни застарілих «брудних» моделей виробництва, нарощування потужностей виробництва екологічного (очисного) обладнання, екологізації (екологічної модернізації) діючих виробничих і технологічних систем, а також із конкретних загальних завдань маркетингових досліджень, у тому числі досліджень пропозицій щодо новітніх методів і технології з інтегрованим ефектом, попиту на екологічно чисту продукцію, місце екологічного маркетингу в модернізації виробництва. До будь-якої продукції споживачі будуть ставитися з довірою, якщо вона доступна за ціною, якісна та екологічно безпечна для здоров'я. Концепція маркетингу полягає в тому, що в цілому досягнення цілей підприємства повинно здійснюватися через визначення потреб цільових ринків і забезпечення необхідної задоволеності більш ефективними й екологічно безпечними для життя людей і природи, ніж у конкурентів, засобами виробництва.

Основна мета системи маркетингу, у тому числі екологічного, -- поліпшення якості життя (якість, кількість, асортимент, доступність, вартість товару, якість природного Особливість екологічного маркетингу на рівні підприємства полягає в тому, що його не можна розглядати ізольовано від системи маркетингу підприємства. Він може функціонувати ефективно лише в умовах ефективної дії такої системи. Функції екологічного маркетингу може виконувати система екоменеджменту підприємства. Але ці функції будуть ефективними тоді, коли ефективно виконуються загальні функції системи маркетингу підприємства. Концепція такої інтегрованої ефективності -- поєднання процесів діяльності з виробництва товарів, ціноутворення, розповсюдження товарів і стимулювання, спрямованих на виявлення, обслуговування, задоволення споживацьких потреб для досягнення цілей, що стоять перед товаровиробником, із максимально можливим підвищенням якості життя, у першу чергу екологічної чистоти або якості.

Якщо екологічний аудит встановлює діагноз екологічному здоров'ю підприємства за визначеними параметрами, оцінює можливості екологічного оздоровлення підприємства, пропонує «ліки», екологічний маркетинг «шукає» і налає необхідні технологічні й управлінські «ліки», то екологічний інжиніринг визначає режими «лікування» або оздоровлення систем життєзабезпечення підприємства. Порівняння сфер екологічної й медичної діяльності показує розподіл функцій або сфер впливу цих трьох інструментів системно екологічного підходу до модернізації виробничої системи підприємства в цілому.

1. Екологічний маркетинг:сутність, напрямки, завдання та функції

Екологічний маркетинг - це функція управління, яка організовує і спрямовує діяльність підприємств, пов'язану з оцінкою і перетворенням запитів споживачів в екологічно орієнтований попит на товари і послуги, що сприяють збереженню якісного та кількісного рівня основних екосистем, задовольняють потреби як окремих осіб, так і організацій або суспільства в цілому [№8, с.10]. До основних напрямків екологічного маркетингу відносять: - екологічний аудит;- екологічні звіти;- екологічне страхування;- нові форми реклами;- екологічна сертифікація;- екологічне маркування.

Рис.1.Напрями екологічного маркетингу

З погляду підприємства, що орієнтується на виробництво екологічних товарів, екологічний маркетинг - це вид діяльності підприємства, спрямований на виявлення та задоволення екологічних потреб окремих споживачів та суспільства в цілому кращим способом порівняно із конкурентами, в результаті якого забезпечується конкурентоспроможність і прибутковість підприємства. Екологічний маркетинг сприяє водночас з ростом споживання, розширенням споживчого вибору та споживчої задоволеності зростанню якості життя, підтримці стійкого, збалансованого розвитку територій, збереженню високої якості довкілля. Загальною метою екологічного маркетингу є забезпечення довгострокового добробуту суспільства з економічних, соціальних і екологічних позицій на основі підприємницької діяльності суб'єктів господарювання.

Основною метою екологічного маркетингу на рівні суб'єкта господарювання є виявлення незадоволеного попиту в екологічно чистих умовах довкілля, екологічно чистих товарах, техніці та технологіях з метою орієнтування виробництва на задоволення екологічних потреб, тобто забезпечення розроблення, випускання і реалізації екологічних товарів, на які на ринку існує попит. Основною метою екологічного маркетингу на регіональному та державному рівнях є створення таких економічних умов для суб'єктів господарювання, при яких вони будуть зацікавлені в модернізації технологій виробництв і прагнути раціонально використовувати, зберігати та відновлювати природно-ресурсний потенціал регіону (або компенсувати суспільству шкоду, яка завдається). Завданнями екологічного маркетингу є : - формування на ринку екологічних потреб; - створення умов для збереження навколишнього середовища; - пристосування виробництва до умов ринку; - розроблення конкурентоспроможності екологічної продукції; - інтенсифікація збуту екологічно чистої продукції; - отримання додаткового прибутку за рахунок екологізації виробництва. Основними функціями екологічного маркетингу є:

-вивчення попиту на екологічну продукцію;

-розвиток ринку екологічної продукції;

-планування асортименту екологічних товарів, ціноутворення, реклама та стимулювання збуту екопродукції;

-діяльність із організації екологічно чистого товарообороту, складування, транспортування та обслуговування споживачів;

-екологічна орієнтація безпосередньо продукції, а також всього циклу її виробництва-споживання - від видобутку сировини до утилізації;

-підвищення відповідальності за розв'язання екологічних проблем на всіх рівнях організаційної структури підприємства, врахування до системи оцінок роботи екологічно орієнтованих критеріїв;

-удосконалення системи заохочення ініціативи екологічного удосконалення виробництва та споживання; -створення позитивного іміджу підприємству.

Становлення і розвиток екологічного маркетингу повинні містити:

1. Інформаційний аспект: аналіз важливих екологічних проблем, які впливають на діяльність підприємства чи можуть впливати у майбутньому; оцінка ринкових можливостей і загроз, а також переваг і недоліків маркетингу[№3, с.129]; 2.Філософський аспект і аспект доцільності: розширення місії і цілей підприємства, що передбачає формулювання екзогенних принципів і цілей; 3.Аналітичний аспект: розроблення і аналіз альтернатив, у т.ч. виділення цільових груп споживачів, визначення конкурентної стратегії і стратегій позиціювання екологічних товарів; 4.Дійовий і координаційний аспект: модифікацію та інтеграцію використання інструментів маркетингу з метою дотримання принципів екологічного маркетингу у конкурентній боротьбі; 5.Аспект контролю: моніторинг, аналіз і регулювання маркетингової діяльності як частки стратегічного контролю.

2. Види екологічного маркетингу, його основні суб'єкти та об'єкти

Екологічний маркетинг поділяється на два типи: комерційний і некомерційний. Некомерційний екологічний маркетинг враховує, зокрема: діяльність учасників рухів за охорону природи; маркетинг політичних діячів, що виступають за охорону середовища існування; наукових і суспільних програм, ідей, ініціатив з відновлення і підтримки екологічної рівноваги; маркетинг інвестицій в екологічні проекти на місцевому, регіональному і державному рівнях; маркетинг регіонів з метою приваблення виробників екологічної продукції в даний регіон; маркетинг програм із створення заповідних територій і резерваторів. Комерційний екологічний маркетинг - це маркетинг виробництва екологічно чистих товарів і послуг, маркетинг природних ресурсів і умов (в екомаркетингу їх називають ресурсотоварами), маркетинг екологічних квот на викиди та скиди забруднюючих речовин в природне середовище, маркетинг економіко-екологічних стимулів до проведення ефективної природоохоронної політики, маркетинг екотуризму тощо. Одеська школа економіки природокористування виділяє такі види екологічного маркетингу: 1.Маркетинг екологічних товарів і послуг. 2.Маркетинг природних ресурсів та умов, маркетинг раціонального природокористування. 3.Маркетинг природоохоронної діяльності і відтворення середовища існування. 4.Маркетинг екологічних знань і технологій (маркетинг екологічних інновацій і ноу-хау). Для досягнення відчутного успіху в проведенні екологічного маркетингу слід збалансовано розвивати всі його види, кожний з яких має свою мету. Об'єктами екологічного маркетингу у такому розумінні можуть бути: -природні ресурси;

-екологічні умови проживання та діяльності людей;

-регіони;

-екологічно чисті товари та послуги;

-екологічно чисті технології;

-екологічно чисті продукти харчування;

-екологічно чиста техніка;

-екологічні програми;

-інвестиції в екологічні програми;

-інновації екологічного спрямування;

-інформаційні продукти;

-екологічні сертифікати, ліцензії, патенти тощо.

Суб'єктами екологічного маркетингу можуть бути:

-держава;

-місцеві органи влади різних рівнів;

-підприємці;

-підприємства і організації виробничого профілю;

-НДІ, КБ, ВНЗ;

-суспільні організації та політичні партії;

-фізичні особи.

Заходи з комплексу екологічного маркетингу, до речі як і традиційного, формуються на основі ситуаційного аналізу ринкових можливостей і загроз, а також сильних і слабких сторін діяльності підприємства. Комплекс екологічного маркетингу формується під впливом таких зовнішніх факторів:

1. Законодавчі обмеження і регламентації, зокрема, в Україні застосовуються такі елементи економіко-правового механізму регулювання природокористування та природоохоронної діяльності: збір за забруднення навколишнього природного середовища, плата за використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних), механізм відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля, система державного (бюджетного), а також позабюджетного фінансування природоохоронних заходів (через державний та місцеві екологічні фонди) тощо[№8, с.152];

2. Вимоги національних і міжнародних стандартів, зокрема ISO 14000, особливо це стосується продукції, що поставляється на експорт;

3. Ефективність витрат - виготовлення неекологічної продукції може бути пов'язане зі значними витратами на очистку чи утилізацію відходів, компенсаційні виплати робітникам, що працюють у шкідливих умовах тощо;

4. Екологічно орієнтовані акції громадськості, зокрема у м. Сумах через протести громадськості відмовились від розміщення екологічно шкідливого виробництва на Сумському ВО «Хімпром»;

5. Екологічна обізнаність суспільства взагалі, товаровиробників і цільових споживачів зокрема, екологічна освіта сприяють розумінню шкідливості виробництва і споживання неекологічних товарів; 6.Конкуренція - неекологічна продукція може користуватися меншим попитом; ті з товаровиробників, що роблять ставку на екологічність, користуються більшою довірою споживачів, формується їх сприятливий імідж; 7.Постачальники екологічної сировини та розробники екологічно чистих технології спонукають товаровиробників використовувати їх; 8.Міжнародна спільнота. На початку 80-х рр. у більшості розвинутих країн виникають масові демократичні рухи громадськості, що виступають проти забруднення навколишнього середовища, не визнають атомної енергетики, орієнтуються на мінімізацію та децентралізацію виробничо-господарської та соціокультурної діяльності, які називаються “зеленими”. З 1971 р. у світі діє близько 80-ти Зелених партій. Їх діяльність охоплює передусім територію розвинутих країн, але, водночас, подає приклад іншим. Необхідно постійно відслідковувати та враховувати зміни складу зовнішніх факторів та їх впливу на конкурентоспроможність продукції і підприємства: деталізувати їх дію, чітко розділити ринкові можливості і загрози.

Окрім того, необхідно аналізувати внутрішні сильні і слабкі сторони товаровиробника з погляду екологічного маркетингу:

-ступінь урахування і здатності вирішувати еколого-економічні проблеми;

-ступінь екологічності сировини, що використовується;

-ступінь екодеструктивного впливу на довкілля самого підприємства (виробничий процес, відходи тощо);

-цільові установки керівництва, спрямовані на вирішення екологічних проблем;

-імідж підприємства з погляду споживачів і широких кіл громадськості і т.д.

Як зовнішні, так і внутрішні фактори повинні враховуватися при визначенні можливих напрямків розвитку підприємств на основі екологічних товарів (виробів та послуг). Для забезпечення конкурентоспроможності екологічних товарів підприємству треба володіти необхідною інформацією про нові екологічні технології, а також мати відповідне устаткування. Його придбання, як правило, супроводжується значними витратами. Тому для початку виробник екологічних товарів повинен мати значну фінансову базу чи можливість отримання кредитів на прийнятних умовах.

3. Екологічна сертифікація, як один із напрямків екологічного маркетингу

Інструментом реалізації позитивного іміджу підприємства є сертифікація підприємства за стандартами ISO 9001 (підприємство має сертифіковані системи управління якістю - не завдає екодеструктивної шкоди довкіллю або сприяє покращенню його стану), ISO 14001, ISO 14024 (екологічне маркування, при якому право використовувати екологічний знак надається незалежною третьою стороною), ISO 14030 (випускає нешкідливу продукцію), EMAS (якщо підприємство враховує пріоритети екологічного менеджменту) [№6, с.258]. У світовій практиці екологічну сертифікацію почали впроваджувати з 1992 року на основі Директиви ЕС «Про екологічні знаки», стандарту DS 7750 «Система екологічного управління», міжнародних стандартів ISO серії 9000 і 14000. Екологічна сертифікація - це добровільна форма гігієнічного тестування та висновку про можливість віднесення продукції до екологічно чистої. У випадку позитивного результату визначається рівень екологічної чистоти та видається сертифікат, який дає право на рекламу продукції як екологічно чистої. Для цього використовують стандарти екологічного менеджменту серії ISO 14000, які тісно пов'язані з функціонуючими стандартами менеджменту якості.

Мета екологічної сертифікації - забезпечення нормативно - технічного, правового регулювання екологічної безпеки при розподілі, обміні, споживанні товарів та послуг.

Екологічна сертифікація виконує такі задачі:1. Попередження негативного впливу на життя та здоров»я людини та стан навколишнього середовища факторів, пов'язаних з процесом виробництва, утилізацією, споживанням, розробкою і використанням природних ресурсів.2. Захист споживачів від товарів. які загрожують їх здоров»ю, життю, а також навколишньому середовищу в процесі їх використання та утилізації.3. Забезпечення раціонального використання та охорони природно - ресурсного потенціалу.4. Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.5. Забезпечення інтеграції економіки країни в світовий ринок.Досвід екологічної сертифікації виробництва і споживання екологічної продукції в Україні підтверджує тенденцію до створення систем менеджменту якості, систем екологічного менеджменту, які дають виробникам такі економічні переваги:

1. Конкурентоспроможність продукції на внутрішніх і світових ринках.

2. Удосконалення управління витратами.

3. Економія сировини, енергії та матеріалів.

4.Кращі умови для одержання кредитів у банках та страхових компаніях.

5. Поліпшення контактів з кваліфікованими партнерами.

6. Підвищення довіри з боку інвесторів та споживачів.

7. Спрощення процесу одержання ліцензій та дозволів.

Екологічна сертифікація відіграватиме роль завершальної ланки в системі державного економічного і екологічного контролю, який включає:

- екологічну експертизу, яка не допускає реалізацію збиткових програм або програм з негативним впливом на навколишнє середовище;

- ліцензування;

- обв'язкова і добровільна сертифікація, яка визначає міру відповідності видів діяльності, продукції вимогам природоохоронного законодавства.

4. Екологічний аудит

Вперше екологічний аудит почав використовуватися при контролі великих промислових корпорацій на території США. Розглядаючи фактор навколишнього середовища як потребуючий усе більшої уваги і з огляду на ряд аварій, великі промислові корпорації поставили свої підприємства під внутрішній контроль з метою оцінки, чи не є вони джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Задачею екологічного аудита було інформування правління корпорації й акціонерів про заходи для дотримання діючого природоохоронного законодавства і про ризик можливих аварій, з погляду впливу на навколишнє середовище.У 1989 році Міжнародна торговельна палата (МТП) опублікувала документ, що заклав основи внутрішнього екологічного аудита як процедури самоконтролю й інструмента внутрішнього менеджменту.

Внутрішній екологічний аудит являє собою елемент системи заходів щодо охорони навколишнього середовища на підприємстві і містить у собі систематичні перевірки, доповнені аналізами, тестами і контролем впливу промислових процесів на навколишнє середовище. Екологічний аудит визначалося в ньому як заглиблений постійний аналіз природоохоронній діяльності підприємства, причому підкреслювався його добровільний характер. Підхід, запропонований міжнародною торговельною палатою, одержав визнання в промисловців, оскільки дозволяв керівникам підприємств забезпечити контроль за станом охорони навколишнього середовища на підприємстві, а також контролювати роботу підприємства з погляду природоохоронних нормативів.Закон «Про охорону навколишнього середовища» від 10 січня 2002 року визначає екологічний аудит як незалежну, комплексну, документовану оцінку дотримання суб'єктом господарської й іншої діяльності вимог, у тому числі нормативів і нормативних документів, в області охорони навколишнього середовища, вимог міжнародних стандартів і підготовку рекомендацій з поліпшення такої діяльності.

Екологічний аудит - експертиза й аналіз діяльності і звітності суб'єкта, що хазяює, уповноваженими на те юридичними (аудиторська організація) або фізичними (еколог-аудитор) особами з метою визначення їхньої відповідності діючому екологічному законодавству, екологічним нормативним актам, стандартам, сертифікатам, правилам, вимогам, постановам і розпорядженням державних і природоохоронних органів по забезпеченню екологічної безпеки, проведення консультацій і видача рекомендацій [№13, с.189].

Екологічний аудит повинний бути орієнтований на внутрішні індивідуальні потреби підприємства відповідно до його політики і встановлених цілями. Крім того, важливо чітко ідентифікувати мети і задачі діяльності підприємства, перш ніж визначити, який тип екологічного аудита йому необхідний. Наприклад, офіційні природоохоронні органи установлюють визначений ступінь детальності проведення екологічного аудита, тоді як рада директорів або керівництво підприємства, відповідно до власних задач і проведеною екологічною політикою, може зробити установку на проведення більш детального аудита, у якому аналізуються всі аспекти організації керування і роботи підприємства на різних структурних рівнях. Екологічний аудит можна умовно підрозділити на кілька типів у залежності від цілей, однак вони не є взаємно виключають.

Це значить, що протягом року можна провести кілька різних видів екологічного аудита: аудит управлінської діяльності підприємства, енергозбереження, мінімізації відходів, нерухомості і т.д.Мета екологічного аудиту:

*контроль вірогідності видаваної підприємством екологічної інформації;

* перевірка відповідності об'єкта екологічним вимогам;

* оцінка існуючої системи керування навколишнього середовища і здоров'я працівників;

* оцінка ризиків від регульованих і не регульованих впливів на середовище.

Форми екологічного аудиту:

* добровільний екологічний аудит, проведений з ініціативи підприємства;

* обов'язковий екологічний аудит, проведений по спеціальному дозволі державних органів, наполяганню акціонерів або населення прилеглих районів.

Об'єкти екологічного аудиту:

*сировина;

* продукти харчування, харчоблоки;

* технологічні процеси;

* продукція;

* викиди в атмосферу;

* стічні води;

* відходи;

* засобу індивідуального і колективного захисту;

* техніка безпеки;*екологічний паспорт підприємства й ін.

Метою екологічного аудиту є оцінка впливу і прогнозування екологічних наслідків діяльності суб'єкта, що хазяює, на навколишнє середовище, установлення відповідності його діяльності вимогам діючого природоохоронного законодавства, екологічних нормативних актів, стандартів, правил, постанов і розпоряджень державних і природоохоронних органів, визначення основних напрямків забезпечення екологічної безпеки виробництва, підвищення ефективності природоохоронної діяльності.

Внутрішній екологічний аудит підприємства включає:

1. Аналіз внутрішнього контролю керування виробничим процессом;

2. Оцінку слабких сторін і неполадок контрольного устаткування;

3. Облік ризику для навколишнього середовища обстежуваного об'єкта;

4. Збір доказів практичної ефективності внутрішнього екологічного контролю;

5. Оцінку зібраних матеріалів для визначення недоліків системи заходів, що перевіряється, по охороні навколишнього середовища;

6. Представлення звіту про результати екологічного аудита.

На основі висновків екологічного аудита розробляється план дій, що уточнює сукупність коригувальних заходів.Поряд із внутрішнім екологічним аудитом, за рубежем часто використовується і цільовий екологічний аудит, спрямований на виявлення впливу на навколишнє середовище і оцінку аварій, інвентаризацію устаткування, оцінку потенційного ризику, оцінку стану навколишнього середовища[№13, с.207]..Екологічний аудит, спрямований на оцінку аварій, полягає в ідентифікації підприємств - можливих джерел аварій, вивченні якісного і кількісного впливу можливої аварії на стан навколишнього середовища, підготовці відповідних рекомендацій.

Екологічний, аудит устаткування спрямований на інвентаризацію природоохоронного устаткування і його використання.

Оцінка екологічного ризику ставить своєю задачею:

1.Вивчення сценаріїв можливих аварій і їхніх наслідків для навколишнього середовища і населення;

2.Аналіз передбачених мір і засобів попередження й обмеження наслідків аварії;

3. Порядок розрахунку збитку, нанесеного діяльністю підприємства;

4. Деталізацію засобів зм'якшення цього збитку;

5.Оцінку впливу на середовище залишкового забруднення.

У сфері діяльності, зв'язаної з мінімізацією відходів, може знадобитися одночасне виконання аудита і проведення досліджень щодо нових тенденцій і технологій, розроблених і впроваджених у Японії або Європі, що можуть бути адаптовані для виробничого процесу конкретного підприємства.

Це може мати істотне значення для реорганізації управлінського апарата підприємства, наприклад в обов'язку персоналу, відповідального за дану діяльність, буде додатково включене проведення огляду й оцінки нової продукції і технологій, що з'являються на ринку, і розробка відповідних заходів для забезпечення їхнього впровадження в діяльність підприємства. При визначенні параметрів екологічного аудита варто брати до уваги:

* ступінь детальності аналізу діяльності підприємства, що використовується в аудиті, тобто торкається окремих сторін або всієї діяльності компанії;

* вироблення концепції і мір, спрямованих на досягнення узгодження з нормативами і лімітами, установленими природоохоронними органами;

* географічне положення об'єкта (число офісів і місце розташування заводів);* тимчасова структура (частота проведення аудитів);

* предмет екологічного аудита (повітря, вода, землі, енергоспоживання, відходи).

Процедура екологічного аудита повинна забезпечувати можливість оцінки відповідності об'єкта, що перевіряється, установленим, для нього критеріям екологічного аудита - процедура проведення екологічного аудита простій і доступної в керуванні і виконанні. Основними етапами процедури екологічного аудита є:1. перевірка первинної документації, журналів реєстрації й інших матеріалів, що реєструють показники природоохоронної діяльності;2. збір інформації в рамках проведення аудита, включаючи співбесіду з персоналом;3. візуальне обстеження об'єкта, перевірка стану й експлуатації технічних засобів;4. інструментальний аналіз параметрів навколишнього середовища і факторів негативного впливу;5. вироблення рекомендацій з удосконалювання природоохоронної діяльності і раціональному використанню природних ресурсів.

5. Екологічне страхування

Підприємства багатьох галузей народного господарства являють потенційну небезпеку, як для людини, так і для навколишнього природного середовища. Їх функціонування створює високий ступінь ризику виникнення надзвичайних ситуацій і аварій, що можуть призвести до тяжких соціальних та економічних наслідків. Аварії на промислових об'єктах часто приводять до забруднення навколишнього середовища, значних матеріальних збитків, наносять шкоду життю та здоров'ю людей, паралізують роботу інших виробництв. Відповідно до чинного законодавства України підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду заподіяну життю, здоров'ю та майну громадян, а також майну підприємств, установ, організацій внаслідок забруднення навколишнього середовища. Крім того, забруднення навколишнього середовища передбачає значні витрати на відновлення природних ресурсів. Екологічне страхування - це механізм захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій, спрямований на здійснення заходів з попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків забруднення навколишнього природного середовища і відшкодуваня пов'язаних з таким забрудненням витрат. Важливість та необхідність екологічного страхування продиктована наступними чинниками: *діяльність підприємств є діяльністю підвищеної небезпеки, це стосується як стаціонарних об'єктів, так і тих суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються перевезенням небезпечних речовин, що визначає широкий перелік чинників для виникнення зобов'язань перед третіми особами відшкодувати завдану шкоду (збиток); *наслідки забруднення навколишнього середовища можуть мати катастрофічний характер, пов'язаний з непередбачуваними та значними розмірами збитків; *для визначення наслідків подій, які спричинили забруднення навколишнього середовища і завдали шкоди третім особам, характерна тривалість прояву, що залежить від галузі діяльності підприємства, властивостей матеріалів та речовин, що використовуються. Українська екологічна страхова компанія зосереджує значні зусилля на розробку та впровадження різних видів екологічного страхування і пропонує укладання договорів екологічного страхування[№3, с.170].

Екологічне страхування в останні роки перебуває у стадії змін та активного розвитку. Це представлено:- системою полісів загальної відповідальності, яка не дає різниці між раптовими і поступовими забрудненнями; - тотальним виключення забруднення з загальної відповідальності з необов'язковим страхуванням раптового і випадкового збитку;- страхуванням відповідальності, яке покриває тільки раптове і випадкове забруднення;- страховими полісами по екологічних ризиках і спеціалізованими, що містять поступове забруднення.

Екологічне страхування - це страхування відповідальності підприємств за завдання шкоди довкіллю та третім особам внаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища. З іншого боку екологічне страхування - механізм захисту екологічних прав громадян, захисту майнових інтересів суб'єктів підприємницької діяльності, що являють небезпеку для навколишнього природного середовища. Відповідно до чинного законодавства України підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну іншим підприємствам, організаціям, установам та громадянам. Така відповідальність та зобов'язання відшкодувати заподіяні збитки передбачена більш ніж 10 законами та іншими підзаконними актами починаючи з Конституції України.

Проте, на сьогодні, підприємства не несуть такої відповідальності, обмежуючись сплатою штрафних санкцій за наднормативні викиди у навколишнього середовище. Отже, однією з важливіших проблем впровадження екологічного страхування є законодавча неврегульованість даного питання.

Проблеми з впровадженням екологічного страхування в Україні- головне питання, що це невідомий ризик;- проблеми визначення вартості покриття.

Все це пов'язано з:- законодавчою неврегульованістю;- фінансовим становищем підприємств;- недостатньою кількістю випадків, розглянутих в судовому порядку;- рівнем необхідного відновлення;- недостатньою експертизою;- неможливістю передбачити небезпеку.

Види екологічного страхування наведені на Рис.5.1.

Рис. 5.1.Види екологічного страхування

ВИСНОВОК

З погляду підприємства, що орієнтується на виробництво екологічних товарів, екологічний маркетинг - це вид діяльності підприємства, спрямований на виявлення та задоволення екологічних потреб окремих споживачів та суспільства в цілому кращим способом порівняно із конкурентами, в результаті якого забезпечується конкурентоспроможність і прибутковість підприємства. Існують різні підходи до класифікації екологічного маркетингу, як то на рівні окремого суб'єкта господарювання, регіону і держави, як то комерційний і некомерційний екологічний маркетинг, як то на основі виділення різних типів екологічного маркетингу, кожний з яких має свою неповторну мету, однак, на погляд автора, головне - засвоїти, що екологічний маркетинг - вид діяльності підприємства, спрямований на виявлення та задоволення екологічних потреб окремих споживачів та суспільства в цілому кращим способом порівняно із конкурентами, в результаті якого забезпечується конкурентоспроможність і прибутковість підприємства. З цього визначення бачимо, що екологічний маркетинг є концептуальним підходом до ведення бізнесу конкретним суб'єктом господарювання. Для успішного впровадження конкретними суб'єктами господарювання екологічного маркетингу, необхідно знати, під впливом яких зовнішніх факторів формується комплекс екологічного маркетингу, а також за якими напрямками найбільш доцільно його розвивати. Один з напрямків екологічного маркетингу є екологічна сертифікація, може сприяти просуванню продукції вітчизняних підприємств на зовнішні ринки, задовольнити український ринок екологічно чистою продукцією і дати змогу забезпечити продукцію юридично захищеними еко - знаками. Екологічна сертифікація - це добровільна форма гігієнічного тестування та висновку про можливість віднесення продукції до екологічно чистої. У випадку позитивного результату визначається рівень екологічної чистоти та видається сертифікат, який дає право на рекламу продукції як екологічно чистої. Екологічний аудит - експертиза й аналіз діяльності і звітності суб'єкта, що хазяює, уповноваженими на те юридичними (аудиторська організація) або фізичними (еколог-аудитор) особами з метою визначення їхньої відповідності діючому екологічному законодавству, екологічним нормативним актам, стандартам, сертифікатам, правилам, вимогам, постановам і розпорядженням державних і природоохоронних органів по забезпеченню екологічної безпеки, проведення консультацій і видача рекомендацій. Екологічне страхування - це механізм захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій, спрямований на здійснення заходів з попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків забруднення навколишнього природного середовища і відшкодуваня пов'язаних з таким забрудненням витрат.

Впровадженню екологічного маркетингу на практиці притаманні такі потенційні проблеми: - значні інвестиції та довгий термін окупності коштів;- можливе не сприйняття ринком нової продукції, тощо.

Крім того, діяльність, пов'язана із захистом навколишнього середовища, може призводити до: - зростання собівартості продукції (порівняно з конкурентами) за рахунок залучення додаткових технологій для кращої очистки;- зростання ціни;- зниження деяких споживчих характеристик продукції порівняно із звичайними.

Іншими потенційними проблемами впровадження екологічного маркетингу на практиці можуть бути низький попит на «зелену» продукцію та представлення на ринок кращих замінників, які більше сумісні з навколишнім середовищем. Впровадження екологічного маркетингу в практичну діяльність дає змогу виявити нові ринкові ніші, розширює можливості диверсифікації ділової активності. Виробництво екологічно чистої продукції може приносити додаткові прибутки, оскільки дані вироби є більш якісними, і в окремих випадках дешевшими. Імідж екологічно свідомого підприємства сприяє покращанню збуту цієї продукції. Деякі виробники вже тепер отримують хороші результати від виробництва та реалізації такої продукції і проводять нові дослідження у цій сфері.

Література

екологічний маркетинг аудит страхування

1.Альфред Ендрес. Економіка навколишнього середовища. -- К.: Либідь, 2002. - 249с.

2. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: Теорія та практикум. Навч. посіб.- К.: Лібра, 2006. - 390c.

3.Вічевич А.М., Вайданич Т.В., Дідович І.І., Дідович А.П. Екологічний маркетинг: Навч. посібник. - Львів: УкрДЛТУ, 2002. - 248 с.

4.Ілляшенко С.М., Прокопенко О.В. Формування ринку екологічних інновацій: економічні основи управління: Монографія. / Під ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - 250 с.

5.Масютин С. А. Механизми корпоративного управління. -- М.: Фінстатінформ, 2002.

6.Мельник Л.Г. Екологічна економіка: [Посібник]. - Сумы: ІТД «Університетська книга », 2005. - 350 с.

7.Ойхман Є. Г., Попов Э. В. Реінжиніринг бізнеса. -- М.: Фінанси і статистика, 2005.- 305с.

8.Сосюрко Ю. В. /Екологічний маркетинг/ За ред. Сосюрко Ю. В. -- К.: « Аверс», 2005. - 198с.

9.Тєлєтов О.С. Проблеми екологічного маркетингу // Маркетинг в Україні, 2003, №1, - С. 7- 8.

10. Шевчук В. Я., Саталкін Ю. М. / Екологічне підприємництво: [Навч. посібник ]-- К.: Мета, 2006.

11.Шевчук В. Я., Саталкін Ю. М., Навроцький В. М./Модернізація виробництва: системно-екологічний підхід / -- К.: Символ-Т, 2004.

12.Шевчук В.Я., Білявський Г. О., Саталкін Ю. М., Навроцький В. М./Єкологізація енергетики: [Навч. посібник ] -- К.: Вища освіта, 2006.

13.Шевчук В. Я., Саталкін Ю. М., Навроцький В. М. Екологічний аудит. -- К.: Вища шк., 2005. - 250с.

Размещено на Allbest.ru