Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Реферат

на тему:"Забруднення продуктів харчування і продовольчої сировини пестицидами "

Виконала:

Ст. групи ТХ-3-5

Риженко Анна

Київ, 2008

План

1. Пестициди та їх історія виникнення

2. Розповсюдження пестицидів та їх дія на організм людини

3. Класифікація пестицидів

4. Токсикогігієнічна термінологія

5. Вміст хлорорганічних пестицидів у продуктах харчування, продовольчій сировині та дія їх на організм людини

6. Вживання продуктів, забруднених хлорорганічними сполуками

7. Вміст фосфорорганічних пестицидів

8. Застосування неорганічних препаратів

9. Закон України

1. Пестициди та їх історія виникнення

Здоров'я нації - це основний показник цивілізованості держави і соціально-економічного стану держави. Антропогенне забруднення природи призвело до руйнації рівноваги в біосфері ї перетворилося в істотну проблему. Населення багатьох міст і сіл України відчуває дію чинників навколишнього середовища в рівнях, що перевищують гранично припустимі і негативно впливають на їхнє здоров'я.

Пестицимди -- хімікати, використовуються в сільському господарстві і садівництві для боротьби зі шкідниками. . Але вони надають лише тимчасову допомогу, оскільки з часом сприяють виробленню стійкості до постійно застосовуваних засобів. Це викликає необхідність використання нових, ще сильніших речовин, які паралельно посилюють негативний вплив на грунт, воду, повітря, якість продукції, на корисну флору і фауну, тим самим прискорюючи процес порушення біологічної рівноваги в природному середовищі. Пестициди відомі давно. Так, у Китаї, починаючи з XVI століття, застосовують миш'як як засіб боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур. Арсеніт міді, винайдений ще у XVIII столітті, поклав початок серії миш'якових препаратів, які використовують і тепер як інсектициди. В XIX столітті поштовхом для наукових досліджень хімічних засобів захисту рослин послужили ряд трагічних подій: протягом трьох років в Ірландії лютував картопляний голод через глибоке захворювання бульб; спалах подібної епіфітотії виник у Німеччині; приблизно в той же час (50-ті роки) виноградники Австрії, Німеччини, Франції постраждали від захворювань, внаслідок чого загинуло майже 80% врожаю.

2. Розповсюдження пестицидів та їх дія на організм людини

Розповсюдження пестицидів у навколишньому середовищі відбувається як фізичним, так і біологічним шляхом. Перший спосіб -- розсіювання з допомогою вітру в атмосфері та поширення через водотоки. Другий -- перенесення живими організмами по шляху харчування. Із просуванням організмів до вищих ланок харчового ланцюга концентрації шкідливих речовин зростають, нагромаджуючись у внутрішніх органах, переважно в печінці та нирках.

До організму людини вони потрапляють через шкіру, дихальні шляхи чи шлунково-кишковий тракт; при безпосередній роботі з пестицидами або через їжу. Пестициди можуть міститися не лише в продуктах рослинного походження, а й у молочній та м'ясній продукції, тому що в організмах сільськогосподарських тварин залишаються пестициди, що були присутні у кормі. Разом з талими, дощовими та ґрунтовими водами ці речовини у великій кількості потрапляють до водойм. За даними минулорічного дослідження якості дніпровської води, пестициди присутні в усіх видах риб, причому рівень токсичних речовин в організмах річкових жителів значно вищий, ніж у самій воді.

Таким чином, в людському організмі опиняється незначна кількість шкідливих речовин, що мають властивість накопичуватись й викликати різноманітні хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту чи нервової системи, а також дерматити та розлад дихання. Деякі пестициди здатні передаватися з молоком матері. Наприклад ДДТ, який хоч і заборонений зараз у багатьох країнах, міститься "всередині" кожного жителя планети, успадкований від попереднього покоління.

Інтенсивне забруднення природного середовища значною мірою є наслідком нераціонального сільськогосподарського виробництва. Щороку з мінеральними добривами на сільськогосподарські угіддя надходить 193 тис. т фтору,. 1,6 тис. т цинку, 620 тис. т міді та 622 т калію.

При обробці сільськогосподарських угідь пестицидами частина їх втрачається внаслідок знесення вітром, розсіювання в атмосфері з потоками повітря. Залежно від технології застосування і фізичних властивостей препаративної форми на рослини і ґрунт осідає 40--70% норми витрати, утворюючи початковий запас токсичної речовини. Крім того, багато пестицидів можуть поширюватися за межі оброблюваних ділянок і більш чи менш тривалий час циркулюють у біосфері. В атмосферу вони надходять безпосередньо при їх застосуванні, а також внаслідок випаровування з поверхні ґрунту, рослин, води. Потім у результаті конденсації парів і утворення краплинорідких або твердих часток пестициди з атмосфери потрапляють у ґрунт, на поверхню рослин і у водойми, поширюючись на великих територіях. У водойми вони надходять з поверхневими і підґрунтовими стоками із сільськогосподарських угідь.

Підраховано, що 98% інсектицидів (проти комах) і фунгіцидів (проти грибкових захворювань), 60--95% гербіцидів (проти бур'янів) не досягають об'єктів пригнічення, а потрапляють у воду і в повітря. Крім того, застосовують ще й зооциди (проти гризунів), які створюють у грунті мертве середовище.

На думку екологів, найактуальнішою з "пестицидних" проблем для України є забруднення довкілля хімікатами, що зберігаються на складах, які іноді навіть не мають власників. На території нашої держави зараз накопичено, за різними даними, від 15 до 25 тис. тонн непридатних пестицидів. Серед них є й ті, що входять в так звану "брудну дюжину" хімікатів, заборонених для використання (або призначених для обмеженого використання) в 127 країнах світу, які в 2001 р. підписали Стокгольмську конвенцію ООН зі стійких забруднювачів.

Доведено, що речовини з "брудної дюжини" (серед них пестициди ДДТ, алдрин, хлордан, дільдрин, ендрин, гептахлор, гексахлорбензол, мірекс, токсафен) здатні викликати рак та природжені дефекти у людей і тварин. Вони десятиріччями зберігаються в природі й накопичуються в жирових тканинах. Стійкі органічні забруднювачі розносяться по світові повітряними й океанськими течіями, вони виявлені навіть в організмах пінгвінів і ведмедів Антарктики. Хлорорганічні поєднання (ДДТ в тому числі) були знайдені в тканинах чорноморських дельфінів, і в такій кількості, що Чорне море може отримати першість за вміст хлорорганіки. Саме з впливом стійких забруднювачів вчені пов'язують низький рівень виживання яєць і скручені дзьоби у птахів, деформовані кінцівки у ссавців, порушення репродуктивної системи та розвитку. Деякі з них вважаються гормонально активними сполуками і вносять безлад в ендокринну та імунну системи, дію інших пов'язують із затримкою розумового розвитку.

У світі щорічно реєструється від 500 тис. до 2 млн. випадків отруєння людей пестицидами, більшість яких припадає на сільських жителів.

Поширенню застосування пестицидів значною мірою сприяє уміння зарубіжних хімічних компаній рекламувати свій товар. А ми, довірившись їхній рекламі, витрачаємо на ці препарати сотні валютних карбованців щороку, до того ж допускаємо значні перевищення рекомендованих доз хімічних засобів захисту, проведення суцільних обробок замість вибіркових. До 40% пестицидів у нас розпилюється в повітря, що категорично забороняється у багатьох країнах.

Підвищення токсичності суміші хімічних сполук у результаті посилення дії її компонентів на організм називають синергізмом фізіологічного типу, а в результаті взаємодії компонентів між собою - синергізмом хімічного типу. Зниження токсичності суміші в результаті протилежної дії характеризує антагонізм фізіологічного типу, а в результаті взаємодії компонентів між собою - антагонізм хімічного типу. Особливо часто проявляється адитивна дія - просте підсумування токсичної дії компонентів, які входять до суміші і мають незалежний механізм біологічної активності . У ряді випадків цей факт спостерігають на рівні низьких концентрацій.

3. Класифікація пестицидів

Пестициди за призначенням поділяють на:

гербіциди - речовини, призначені для знищення бур'янів

альгіциди - для знищення водоростей та іншої водяної рослинності;

інсектициди - для знищення комах; фунгіциди - для знищення грибів ( збудників хвороб );

акарициди - для знищення кліщів;

зооциди - для знищення гризунів;

овіциди - для знищення яєць комах;

родентициди - для знищення мишей, пацюків та інших гризунів;

овіциди - для боротьби зі шкідливими птахами та інші.

Пестициди мають різну хімічну природу і тому їх поділяють на класи. Класифікація на основі їх хімічного складу:

хлорорганічні (ДДТ)

карбонати

гетероциклічні

фосфорганічні

похідні дієнового синтезу

Ще пестициди поділяються залежно від :

-ступеня небезпечності для людей і тварин поділяють на високотоксичні - 50-200мг/кг, середньо токсичні - 200-1000мг/кг, малотоксичні - понад 1000 мг/кг;

- за нагромадженням (акумуляцією) у харчових продуктах: надакумулятивні, з вираженою, помірною і слабко вираженою акумуляцією; за стійкістю - час розпаду на нетоксичні компоненти - більш ніж 2 роки, стійкі - 0,5-2 роки, помірно стійкі - 1-6 міс., малостійкі - до 1 міс.

В залежності від ступеня прояву їх можна розділити на 4 категорії:

1. Поява нових шкідників. Цей процес спостерігається в тих випадках, коли розповсюдження видів шкідливих комах, яких раніше стримували ентомофаги, набуває загрозливих розмірів після різкого скорочення останніх внаслідок хімічного захисту рослин. Класичний приклад -- розмноження червоного павутинного кліща після зниження чисельності його природних ворогів, що було викликане застосуванням препарату ДДТ. Відомо також багато випадків зростання чисельності шкідників у плодових насадженнях (яблуневої плодожерки, листокруток, попелиць) після припинення обробок. При знищенні пестицидами хижих жуків, що знаходяться у поверхневому шарі ґрунту, відбувається звичайно різке зростання щільності популяцій попелиць.

2. Розвиток стійкості (резистентності) шкідливих організмів до пестицидів. Вона пов'язана із стійкістю та накопиченням залишків пестицидів і обумовлена зміною популяцій в результаті переходу від чутливих особин до стійких організмів того ж виду внаслідок відбору, викликаного впливом пестициду.

3. Вплив пестицидів та їх залишків на рослини, тварин і навколишнє середовище (пошкодження і зміна рослин, зміни в складі мікрофлори, загибель ссавців, птахів, риб або корисних комах). Такий вплив може призвести до розвитку вторинних шкідників внаслідок зникнення певних видів хижаків і паразитів, які в нормальних умовах могли б підтримувати потенціал шкідника на рівні, нижчому за його поріг економічної шкодочинності. Іншими словами, пестициди можуть впливати на біоценози.

4. Накопичення і передача по харчових ланцюгах. Залишки пестицидів у навколишньому середовищі можуть бути поглинуті рослинами і тваринами, які, в свою чергу, стають поживою для більших тварин, в організмі яких концентрація пестицидів зростає. Це призводить до накопичення їх у продуктах харчування.

Розрізняють пестициди

-контактні - шкідливі організми гинуть при контакті з ними,

- системні - речовини проникають у тканини рослин і там спричиняють загибель шкідливих організмів.

4. Токсикогігієнічна термінологія

Різноманітність хімічного складу і характеру дії пестицидів потребує уніфікації токсикогігієнічної термінології.

Залишкова кількість пестицидів у харчових продуктах, кормах, ґрунті, воді - активна частка пестицидного препарату, його похідні, а також неминучі хімічні домішки у пестицидному препараті, які мають біологічну активність і можуть шкідливо діяти на організм.

Біоконсентрація - нагромадження пестицидів або їх похідних у біосубстратах людини і тварин. Залишки пестицидів можуть бути наслідком безпосередньої обробки певного об'єкта ( рослина, тварина, сховище, водоймище, ґрунт), міграції у природі або випадкового забруднення при внесенні пестицидів.

Фактична забрудненість пестицидами продуктів харчування, корму і об'єктів навколишнього середовища - це вміст залишків пестицидів ( у момент їх визначення ) у харчових продуктах рослинного та тваринного походження, рослинах, ґрунті, воді, повітрі, які зумовлені безпосереднім використанням пестицидів або транс локацією.

Частота проявлення залишків пестицидів у процентах до початкової кількості досліджених проб.

Рівень вмісту залишків, мг/кг ( середній, мінімальний, максимальний ), розраховують у міліграмах на добовий раціон.

Допустима добова доза для людини - добова кількість, щоденне надходження якої протягом усього життя не повинно негативно діяти на організм. Визначається в міліграмах на 1 кг маси тіла людини за добу. ДДД використовується при розробці гігієнічних нормативів допустимого вмісту пестицидів у різних середовищах, а також при оцінці рівня надходження в організм людини.

Підпорогова доза - максимальна кількість пестициду, яка не діє шкідливо на організм найчутливішого виду тварин при хронічному надходженні. Визначають за допомогою високочутливих тестів у мг/кг маси тіла тварини.

Максимально допустимий рівень залишків пестицидів у харчових продуктах встановлюється на рівні фактичного змісту пестицидів, при умові дотримання гігієнічно обґрунтованих регламентів використання, яке контролюють порівнянням з ДДД. Одиниці виміру - міліграм на 1 кг . МДР не повинен перевищувати ДДД.

Гранично допустима концентрація - гігієнічний норматив, який обмежує концентрацію пестицидних препаратів у об'єктах навколишнього середовища на безпечному для здоров'я людини рівні.

5. Вміст хлорорганічних пестицидів у продуктах харчування, продовольчій сировині та дія їх на організм людини

Хлорорганічні пестициди найбільше використовуються у сільському господарстві для боротьби зі шкідниками зернових, зернобобових, плодових дерев, виноградників. Однак ці пестициди дуже добре акумулюють, тому тривале продуктів харчування, які містять їх, дуже небезпечним є.

Хлорорганічні сполуки пошкоджують різні органи і особливо центральну нервову і ендокринну системи, печінку, нирки кров.

У людей з гострим отруєнням виникають головний біль, втрата апетиту, нудота, біль у животі, кінцівках, підвищується температура.

6. Вживання продуктів, забруднених хлорорганічними сполуками

При наявності хлорорганічних сполук у продуктах харчування понад встановлену норму їх вживати не можна. Плоди і ягоди дозволяється переробляти на соки та вино, груші - на повидло, варення, джем сухофрукти, з картоплі - виробляти крохмаль або використовувати як посівний матеріал. Овочеву зелень утилізують .

При обробці рослин пестициди концентруються в місцях стікання їх з листя та в основі стебла, на плодах - біля черешка, в чашечці та шкірці. У зовнішніх листках капусти накопичується пестицидів більше ніж в внутрішніх, а у качані у 2,5010 разів більше, ніж у листках. У огірків, яблук, персиках, абрикосах і сливах пестициди концентруються в основному у шкірці.

Вміст пестицидів можна частково зменшити при митті плодів та овочів.

7. Вміст фосфорорганічних пестицидів

Фосфорорганічні пестициди швидко розпадаються під впливом факторів зовнішнього середовища(сонячне світло, температура, кисле середовище), а у продуктах харчування руйнуються при проварюванні.

Токсичність фосфорорганічних сполук зумовлена тим, що вони пригнічують діяльність ряду ферментів і у крові накопичується ацетилхолін, що призводить до порушення функцій центральної нервової і серцево-судинної систем.

Плоди та овочі, забрудненні фосфорорганічними сполуками вище від максимального рівня, вживати у свіжому вигляді не можна. Їх споживають тільки після переробки.

8. Застосування неорганічних препаратів

Неорганічні препарати, до складу яких входить мідь, залізо, сірка, фосфор та ін.., широко використовуються для захисту садів, плодових культур від шкідників і хвороб.

З ртутьорганічних сполук використовують тільки гранозан, яким протравляють зерно. Він стійкий, леткий, високотоксичний і діє на білки тканин людського організму, внаслідок чого порушується обмін речовин у тканинах, змінюється стан центральної нервової системи, серця, судин.

Сполуки, які містять мідь широко використовують для захисту садів, виноградників, плодових культур та овочевих. Це дуже токсичні препарати, особливо мідний купорос. При потраплянні препаратів міді в організм людини можуть виникати отруєння. При цьому виникають металевий присмак, нудота, блювання.

Сірку та її препарати використовують для боротьби з кліщами та борошнистими грибами, як інсектициди, фунгіциди, акарициди. У чистому виді сірка малотоксична, проте багато її препаратів небезпечні(кормова і молота сірка, сірчаний ангідрид). Потрапляючи в організм ці сполуки можуть спричинювати отруєння внаслідок виділення сірководню.

9. ЗАКОН УКРАЇНИ Про пестициди і агрохімікати (ст.1) м.Київ, 2 березня 1995 року N 86/95-ВР

Пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку гризунів, бур'янів, деревної або чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб та шкідливих організмів, внаслідок дії яких уражаються рослини, тварини, люди і завдається шкода матеріальним цінностям та людям, які споживають харчові продукти, якщо залишкові рівні пестицидів у таких продуктах перевищують ММЗ. Крім пестицидів, включають також речовини, призначені для регулювання росту рослин, дефоліанти, десиканти, засоби проріджування зав'язей або стримування пророщування, а також речовини, що застосовуються до або після збору врожаю з метою захисту товарів від псування протягом періоду зберігання та транспортування, за винятком добрив, поживних речовин для рослин і тварин та ветеринарних препаратів.

Список літератури

1. Пономарьов П.Х., Сирохман І.В. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини. Навчальний посібник.- К. :Лібра, 1999. - 68-84с.

2. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра