Характеристики гідрографії водних об'єктів в 30-кілометровій зоні ХАЕС

Загальна характеристика водних об’єктів та гідрогеологічних умов 30 км зони ХАЕС, опис основних річок. Система гідролого-гідрохімічного моніторингу на ХАЕС, об'єм і методики досліджень. Оцінка техногенного впливу на ґрунтові води і водоносні горизонти.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2009
Размер файла 8,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Перелік прийнятих скорочень

абс. відмітки - абсолютні відмітки

БГКП - бактерії групи кишкової палички

Бв - база відпочинку

В - водоймище-охолоджувач

ВЧ - військова частина

ДКЗ - Державна комісія по запасах корисних копалин (СРСР)

ДОК - деревообробний комбінат

ДК - допустима концентрація

КЕЧ - квартирно-експлуатаційна частина

ККП - комбінат комунальних підприємств

КСП - колективне сільськогосподарське підприємство

МПМК - міжрайонна пересувна механізована колона

МТФ - молочно-товарна ферма

MX - механізована колона

НПГ - нормальний підпертий горизонт

НОД - ВОД - відділ водопостачання і санітарно-технічний пристрій управління залізниць

ЗМЧ - загальне мікробне число

КРИЧУ - відкритий розподільний пристрій

ГДК - гранично допустима концентрація

ПО - перманганатная окисляемость

ВУВКГ - виробниче управління водопроводом комунального господарства

ПМК - пересувна механізована колона

РПТ - районний харчоторг

РТП - районний телефонний пункт

З - сухий залишок

СЕС - санітарно-епідеміологічна станція

СЕС МНС - санітарно-епідеміологічна станція Міністерства по надзвичайних ситуаціях

СПТУ - спеціалізоване професійно-технічне училище

вкв - свердловина

БК ЗБК - будівельний комбінат залізобетонних конструкцій

ТКЗ - територіальна комісія по запасах корисних копалин (УРСР)

УНГЦ - український науковий гігієнічний центр

ХАЕС - Хмельницька атомна електростанція

ЦРЛ - центральна районна лікарня

Зміст

Перелік прийнятих скорочень

Вступ

1. Загальна характеристика водних об'єктів та гідрогеологічних умов

1.1 Характеристики гідрографії водних об'єктів в 30-кілометровій зоні ХАЕС

1.2 Гідрогеологічні умови 30-км зони ХАЕС і пункту ХАЕС

1.3 Опис основних річок

1.4 Водність річок

1.5 Температура води

2. Система гідролого-гідрохімічного та гідрогеологічного моніторингу на ХАЕС

2.1 Характеристика системи гідролого-гідрохимічного моніторингу на ХАЕС, об'єм і методики досліджень

2.2 Опис пунктів гідрогеологічних спостережень 30-кілометрової зони ХАЕС

3. Оцінка техногенного впливу на ґрунтові води і водоносні горизонти. Якість води

3.1 Санітарно-гігієнічний стан підземних вод

3.2 Прогнозна оцінка радіаційного забруднення в зоні спостережень і на промплощадці АЕС

3.3 Оцінка радіаційного стану питної води

3.4 Оцінка процесів формування якості води в оборотній системі

4. Водний баланс. Параметри водного балансу

4.1 Характеристика побутового стоку

4.2 Природний стік

4.3 Водогосподарський баланс р. Горинь в зоні ХАЕС

4.4 Коротка методика розрахунку водогосподарського балансу

4.5 Ресурси підземних вод, що враховуються у водогосподарському балансі

4.6. Водоспоживання і водовідведення

4.7 Результати розрахунків водогосподарського балансу

5. Заходи по охороні навколишнього природного середовища

5.1 Заходи щодо запобігання або зменшення впливу об'єкту на поверхневі води

5.2 Заходи щодо контролю якості води Нетішинського водозабору господарсько-питного водопостачання ХАЕС

Висновки

Список нормативних документів і літератури

Вступ

Кінець XX і початок XXI століття сприймається багатьма людьми як час радикальних і доленосних змін в історії земної цивілізації й кожної країни, кожної нації зокрема. Адже світ, створений людством, виявився недосконалим настільки, що виникла цілком реальна загроза виживанню всього живого на нашій планеті.

Сьогодні йдеться про наближення глобальної екологічної катастрофи через інтенсивне якісне і кількісне знищення природних умов і ресурсів, необхідних і достатніх для існування живого, передусім людини. За прогнозами вчених Римського клубу та інших авторитетних міжнародних організацій, при збереженні існуючих тенденцій у взаємодії суспільства і навколишнього середовища вже через 35-40 років може розпочатися масове вимирання землян. Це стосується всіх країн і народів.

Питання нині постає так: для того щоб людство продовжувало існувати й розвиватися, людина повинна зрозуміти визначальну роль моральних цінностей і змінити стратегію і тактику своєї поведінки у взаємодії з природою на основі нової філософії життя.

Тому так широко, останнім часом, почали проводити екологічну експертизу, практично у всіх сферах народного господарства.

Основною метою експертних оцінок, котрі мають назву " екологічна експертиза", є всебічна оцінка впливу підприємства на природне середовище:

- на стадії затвердження проекту;

- при функціонуванні підприємства та при його розширенні;

- при складанні висновків та при виробленні рішення про затвердження або відхилення проекту;

-на стадії визначення можливості подальшого функціонування підприємства;

- при обмеженні обсягу випуску або при припиненні випуску того чи іншого виду продукції;

- при визначенні необхідності установки або застосування нових природоохоронних заходів;

- при модернізації існуючих підприємств. Екологічна експертиза дозволяє виявити найбільш ймовірні екологічні наслідки будівництва, функціонування та розширення підприємства порівняно з бажаним, допустимим станом природного і оточуючого людину середовища.

Підприємство не повинне наднормативно впливати на природне та оточуюче людину середовище, не повинне перешкоджати власній роботі та функціонуванню розташованих поряд підприємств, порушуючи через оточуюче природне середовище хід технологічних процесів, не повинне завдавати шкоди здоров'ю населення.

Екологічна експертиза полягає в оцінці довготривалого впливу підприємства на природні ресурси, природні умови, умови подальшого розвитку промисловості регіону та умови життя мешканців локальної ділянки місцевості.

Згідно з діючими законодавчими актами екологічній експертизі підлягають такі матеріали:

-- проекти регіональних комплексних схем охорони природного середо-вища в містах та промислових центрах (міністерства та відомства за участю місцевих органів управління і територіальних органів контролю природного середовища);

-- проекти планування, забудови міст та інших населених пунктів (органи державного санітарного нагляду і територіального контролю за станом природного середовища за участю місцевих органів управління);

-- проекти будівництва великих регіональних та міжрегіональних на-родногосподарських об'єктів, пов'язаних з впливом на природне середовище (міжвідомчі комісії за участю міністерств, відомств та наукових установ);

-- технічна документація на нові види сировини, виробів, матеріалів для народного господарства (органи охорони здоров'я спільно із зацікавле-ними органами нагляду).

Проекти локального рівня (будівництво окремих невеликих підприємств, електростанцій, висушування боліт, розорювання земель тощо) підлягають галузевій або територіальній експертизі лише в частині розділів "Охорона природи". Метою цісї експертизи є оцінка повноти поданого матеріалу, правильності та точності виконаних обґрунтувань та розрахунків, переконливості прийнятих рішень.

Загалом екологічна експертиза складається з трьох етапів:

-- розгляд завдання з проектування об'єкта та результати пошукових робіт, проведених на місці передбачуваного будівництва. Результатом першо-го етапу є оцінка вихідних даних, що містяться в проекті будівництва. При цьому передбачається також оцінка вихідних даних, покладених в основу проекту при розрахунках передбачуваного впливу на природне та оточуюче людину середовище;

-- оцінка технологічних рішень, характеристик обладнання та властивостей матеріалів; встановлення можливості їхнього використання в природних умовах місця будівництва об'єкта;

-- оцінка проекту загалом. При проведенні екологічної експертизи проекту найбільш доцільною є наявність двох-трьох альтернативних рішень для передбачуваного об'єкта будівництва. Здійснюється аналіз природоохоронних заходів та засобів щодо відновлення природного середовища з кожного альтернативного рішення, оцінка їхньої ефективності.

З метою отримання вірогідних експертних оцінок в проведенні екологічної експертизи беруть участь працівники реконструйованих, діючих подібних підприємств та тих, що будуються, місцеві органи влади і громадські організації, населення району будівництва.

Матеріали екологічних обґрунтувань щодо збереження чистоти природного та оточуючого людину середовища при будівництві нових підприємств повинні бути достатньо переконливими не лише для інстанцій та фахівців, що їх затверджують, але й для широких верств населення.

1. Загальна характеристика водних об'єктів та гідрогеологічних умов.

1.1 Характеристики гідрографії водних об'єктів в 30-кілометровій зоні ХАЕС

Гідрографічну мережу в 30-кілометровій зоні впливу Хмельницької АЕС представляють річки басейну р. Горинь, а також озера, ставки, водосховища і меліоративна мережа каналів [1,2,3].

В межах 30-кілометрової зони ХАЕС в річку впадає 37 приток завдовжки від 10 до 80 км і приблизно 220 приток завдовжки менше 10 км. Річка перетинає зону АЕС в напрямі південь-північ.

Північно-східний сектор 30-кілометрової зони займає верхня частина басейну правобережної притоки Горині - річки Случ - і її лівобережні притоки II і Ш порядків - p. Жариха, Нирка, дж. Корчик.

В таблицях 2.1. - 2.3. приводяться гідрографічні характеристики водних об'єктів в 30-кілометровій зоні ХАЕС; схема мережі гідрографії приводитися на ватмані 2.

Загальна кількість озер в зоні ХАЕС (в басейнах річок завдовжки 10 км) - 111, загальна площа їх водного дзеркала - 5,92 км2. Найбільша кількість озер знаходиться в басейнах річок Вілії (28) і Цвітохи (22), із загальною площею водного дзеркала 1,55 км2 на р. Вілії і 1,02 км на р. Цвітоха.

Загальна кількість водосховищ в зоні ХАЕС - 3. Найбільше з їх - водоймище-охолоджувач Хмельницької АЕС.

1.2 Гідрогеологічні умови 30-км зони ХАЕС і пункту ХАЕС

В гідрометеорологічному плані район робіт розташований в зоні активного зволоження, що сприяє підвищеному інфільтраційному живленню підземних вод і їх активній взаємодії з поверхневим стоком.

В гідрогеологічному відношенні 30-кілометрова зона ХАЄС розташована в межах східної околиці Волино-Подільського артезіанського басейну, в зоні його з'єднання з українським кристалічним масивом, і характеризується широким розвитком прісних вод, приурочених до товщі порід кайнозою, мезозою, палеозою, верхнього протерозою (ріфею, венда), архею - нижнього протерозою.

Відповідно до геолого-структурної будови тут виділяються наступні водоносні горизонти і комплекси [1-5]:

* водоносний горизонт голоценових алювіальних ґрунтові води;

водоносний горизонт середньо-верхніх плейстоценових алювіальних відкладень (а2-3) - ґрунтові води;

водоносний горизонт середньо-верхньоплейстоценових еоловоделювіальних відкладень (vd2-3) - ґрунтові води;

водоносний горизонт середньоплейстоценових флювіогляціальних відкладень (fg2) - ґрунтові води;

водоносний комплекс відкладень нижнє - і середньосарматського під'ярусів міоцену (N1S1+2);

водоносний горизонт тріщинуватої зони мергельно-крейдяної товщі туронського ярусу верхньої крейди (K2t);

водоносний горизонт відкладень сеноманського ярусу верхньої крейди(К2s);

водоносний горизонт нижньосилурійських відкладень (S1);

водоносний комплекс відкладень балтійської серії нижнього кембрію (Є1bl);

водоносний верхньопротерозійський комплекс (PR2v2, PR2v1, PR2pl);

водоносний горизонт тріщинуватої зони кристалічних порід архею - нижнього протерозою (AR1-PR1).

Слабопропускаючі шари між водоносними горизонтами і комплексами не витримані за площею, тому між водоносними горизонтами існує гідравлічний зв'язок. Самим витриманим практично безводним пластом порід є відкладення нижньосарматського під'ярусу міоцену (N1S1), в розрізі яких присутні глини.

Крім того, на ряду ділянок як на контактах між різними водоносними горизонтами і комплексами, так і в товщі одновікових порід поширені слабопропускаючі шари, проте шари не скрізь витримані по потужності в плані і по глибині.

Ґрунтові води пов'язані з четвертними утвореннями, приурочені до алювіальних відкладень заплавних і надпойменних річкових терас, а також до флювіогляціальним утворень зандрової рівнини. Четвертні відкладення на більшої частини території підстилають породами ярусу сармата нижнього неогену(це перший від поверхні місцевий водоупор); в місцях їх відсутності - верхньокрейдяними або верхньопротерозойськими відкладеннями.

Глибина залягання рівня ґрунтових вод невелика і складає на більшій частині території не більше 3,00 - 5,00 м, лише на високих вододілах збільшується до 10,00 і більш.

Mіжпластові горизонти приурочені до відкладень неогену, крейди, силуру, кембрію, верхнього протерозою.

Площадкове розповсюдження водоносних горизонтів і комплексів .

Нижче приводиться характеристика перерахованих вище водоносних горизонтів і комплексів, що входять в зону активного водообміну, потужність якої в межах різних частин даної території неоднакова, в основному коливається від 250,00 до 500,00 м, місцями - більш, збільшуючись в місцях обмеженого розвитку водотривів.

Водоносній горизонт голоценових алювіальних відкладень (а4) заплав річок має повсюдне розповсюдження в долинах Горині, Гнилого Рогу, Вілії і ін. водотоків, а також в днищах балок водомісткі породи - піски дрібнозернисті з кулями мулів, заторфованих ґрунтів, супісків, суглинків, рідше галечника. Потужність водомістких порід змінюється від 0,50 до 10,00-12,00 м. Водоносний горизонт безнапірний, глибина залягання рівня ґрунтових вод 0 - 3,00 м.

Живлення ґрунтових вод площадкове і здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, часткове живлення - за рахунок паводкових вод; розвантаження - в долини річок, регіональними дренами.

Глибина залягання рівня залежить від висоти стояння рівня води в річках, тобто від пори долі. Максимальній підйом рівня в період весняної повені, річна амплітуда коливання рівнів ґрунтових вод складає до 2,00 м.

Водоносний горизонт використовується в сільській місцевості (шахтні колодязі, одиночні свердловини). Дебіт свердловин від 0,05 до 1,70 л/с при пониженні 0,50-2,00 м. Води гідрокарбонатно-кальцієві, мінералізація 0,30-0,50 г/л, загальна жорсткість 5-20 німецьких градусів (1мг-экв/л=2,8н).

Водоносній горизонт голоценових алювіальних відкладень експлуатується водозабором, що знаходиться в долині р. Вілія, для водопостачання м. Острога Рівненської області.

Водоносний горизонт среденьо-верхньоплейстоценових алювіальних відкладень (а2-3) I, II, Ш надпойменних річкових терас. Водомісткі породи - піски мілко- і средньозернисті з галькою, піски грубозернисті, галечники. Потужність обводнюючих відкладень коливається від 0,50 до18,00 м.

Водоносний горизонт безнапірний, глибина залягання рівня ґрунтових вод змінюється від 1,00 до 14,00 м.

Живлення водоносного горизонту здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і притоку з схилів річкових долин, а також за рахунок підживлення з нижчележачих водоносних горизонтів. Розвантаження відбувається в долини річок і яровині.

Рівневий режим водоносного горизонту в основному залежить від кліматичних чинників. Річна амплітуда коливання рівнів води складає 1,50-2,00 м.

Водоносний горизонт експлуатується в сільській місцевості (шахтні колодязі, одиночні свердловини). Добовий водовідбір з колодязів 0,60-0,80 м/доб, дебіт свердловин в м. Нетішин 2,60 л/с при пониженні 1,10м. Вода за хімічном складом гідрокарбонатно-кальцієва, місцями - хлоридно-гідрокарбонатна і хлоридно-сульфатна. Мінералізація води 0,20-0,40 г/л, загальна жорсткість 5-20 німецьких градусів.

Водоносний горизонт средньо-верхньоплейстоценових еолово-делювіальних відкладень (vda-а) розвинений спорадично, - це тимчасовий горизонт типу «верховодки» в лесах і лесових породах, які чохлом покривають Волинську денудаційну піднесеність і Подільську структурно-денудаційну піднесеність. Ґрунтові води приурочені до легких різниць лесових порід і утворюються на важчих глинистих різницях у вигляді малопотужних водоносних горизонтів.

Водоносний горизонт звичайно безнапірний, залягає на різних глибинах. Живлення горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, розвантаження - в річкові долини і балки. Добовій водовідбір з колодязів, що експлуатують цей водоносний горизонт, незначний.

Водоносній горизонт середньоплейстоценових флювіогляціальних (водно-льодовикових) відкладень (fg2). Широке поширений в межах Славутської (Острожської) акумулятивної зеандровоалювіальної рівнини. Водовміщаючі породи - піски середньо- і грубозернисті з галькою, іноді галечники. Потужність обводнюючих порід в основному складає 3,00-7,00 м, місцями досягає 10,00-12,00 м.

Водоносний горизонт безнапірний, глибина залягання рівня ґрунтових вод змінюється від 0,50 до 5,00-10,00 м.

Живлення водоносного горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, а також за рахунок підживлення водами нижчележачих водоносних горизонтів. Режим горизонту непостійний і залежить від кількості інфільтруючих атмосферних опадів. Річна амплітуда коливань рівня ґрунтових вод складає 1,00-1,50 м.

Експлуатується водоносний горизонт тільки дрібними споживачами, для централізованого водопостачання непридатний у зв'язку з незначною водоярусністю, а місцями незадовільною якістю води. Добовий водовідбір з колодязів 0,60-0,80 м3/доб, дебіт свердловин 1,00 л/с при пониженні 1,00 м.

За хімічном складом вода гідрокарбонатно-кальцієва, сульфатно-гідрокарбонатна, хлоридно-гідрокарбонатно-кальцієва. Мінералізація 0,1-0,8 г/л.

Водоносний комплекс відкладів нижньо- і середньосарматського підярусів міоцену (N1S1+2) поширений майже на всій території 30-кілометрової зони, за винятком окремих ділянок в її північно-західному кутку, а також в долині р. Горині, де в результаті ерозійного вирізу на поверхню виходять нижчележачі відкладення венда. Верхи розрізу-комплексу відкладень сарматів складені в основному товщею глин, яка є верхнім водоупором водоносного горизонту.

Водовміщаючі породи - піски, вапняки, еоліт і детритові. Типовою для відкладень ярусу сармата є літологічна і фаціальна мінливість, що обумовлює перешарування обводнюючи і водотривких відкладень як за площею, так і в розрізі. У зв'язку з наявністю шарів глинистих порід водоносний комплекс не має повсюдного розповсюдження. Потужність водоносного горизонту варіює від 2,00-3,00 до 10,00-15,00 м (на високих вододілах до 40,00 м), а глибина залягання - від 0 до 40,00 м, переважно складаючи 20,00-30,00м.

Води напірні, величина натиску від 1,00 до 25,00, частіше всього не більше 5,00 м. Дебіт свердловин 1,70-2,00 л/с, дебіти джерел 0,30-1,50 л/с, іноді до 6,00 л/с. Води гідрокарбонатно-кальцієві; сухий залишок 0,30-0,50 т/л., жорсткість 14-17 німецьких градусів, рН=7,80.

В місцях неглибокого залягання горизонту наголошується органічне забруднення.

Живлення здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, а також за рахунок підтікання з нижчележачих водоносних горизонтів. Розвантаження відбувається в межах глибоко врізаних долин річок, де в межах зон дренування, уздовж річкових долин відкладення сарматів безводді.

Водоносний горизонт відкладів сарматів використовується для централізованого водопостачання м. Шепетівки (водозабір "Дубовий Гай").

Водоносний горизонт тріщинуватої зони мергельно-крейдяної товщі туронського ярусу верхнього - крейди (K2t). Має розповсюдження в західній частині території 30-кілометрової зони ХАЕС. Водовміщаючі породи - закарстовані крейду і мергель; потужність тріщинуватої зони, коливається в дуже широких межах - від 0 до 50,00 м. Потужність горизонту 7,00-55,00 м, глибина залягання 5,00-47,00 м.

У верхній частині мергельно-крейдяної товщі виділяється зона кольматації, що є глинистою масою з включенням залишку мергелю, не зачепленого вивітрюванням. На ділянках розповсюдження в крівлі водоносного горизонту зон кольматації або глин ярусу сармата неогену води придбавають напірні властивості. Величина натиску невелика і частіше складає 3,00-5,00 м, місцями досягає 20,00 м. Дебети свердловин різко варіюють - від 0,70 до 34,70 л/с при пониженні рівня - 3,00-6,00 м.

Води гідрокарбонатно-кальцеві; сухий залишок 0,30-0,50 г/л, іноді до 1,40 г/л (при забрудненні); жорсткість- 17-18 німецьких градусів.

Тієї, що обводнює мергельно-крейдяних порід, залежить від розвитку тріщин. Максимальна тріщинуватість спостерігається в долинах річок і глибоких балках, зменшуючись до вододілів.

Живлення горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і поверхневих вод в місцях виходу водомістких відкладень на земну поверхню, переливу вод із залягаючи вище обводнюючих відкладень, а на окремих ділянках наголошується підживлення з напірних нижчележачих горизонтів. Дренується горизонт річковою мережею.

Водоносний горизонт сеноманського ярусу верхньої крейди (K2s) має розповсюдження в східній частині 30-кілометрової зони ХАЕС.

Водовміщуючі породи-піски різнозернисті кварцево-глауконітові, пісковики, скупчення жорен кременів.

Сеноманській водоносний горизонт перекритий четвертними або неогеновими утвореннями, підстилає верхньопротерозійскими породами.

Потужність горизонту від 0 до 15,00-20,00 м. Має напірно-безнапірний характер. Глибина залягання крівлі горизонту від 10 до 40 м. Дебіти джерел від.0,20 до 20,00-30,00 л/с (в околицях м. Славута), дебети свердловин 2,50-6,40 л/с, питомий дебіт 0,20-2,50л/с. Води гідрокарбонатно-кальцієві жорсткість - 12-21 німецьких градусів, сухий залишок 0,30-0,40 г/л.

Живлення горизонту відбувається переважно за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і часткове за рахунок підтікання із залягаючих нижче горизонтів, розвантаження -- в долини річок і глибокі балки.

Води сеноманського водоносного горизонту широко використовуються для водопостачання м. Шепетівки (водозабори Каменській, Залізничний, Цвітоській), а в також р. Ізяслава (водозабір Ізяславській і інших місцевих об'єктів).

Водоносний горизонт нижньосилурійских відкладень (S1) має розповсюдження в крайній західній частині 30-кілометрової зони і приурочувань до товщі тріщиністих вапняків з прошарками мергелів. Розкрита потужність обводнюючих порід 28,00-90,00 м. Глибина залягання коливається від декількох метрів до 70,00-80,00м.

Горизонт напірний, величина натиску від 27,00 до 66,00м. Дебіт свердловин складає 1,00-1,40 л/с при пониженні рівня на 1,00-2,00 м. В місцях сильної тріщинуватості дебіт свердловин сильне зростає (свердловина для водопостачання Миргощанського сільськогосподарського технікуму має дебіт 20,00 л/с при пониженні рівня 7,00 м).

По хімічному складу води гідрокарбонатно-кальцієві, мінералиізація від 0,40 до 1,00 г/л, жорсткість 19-24 німецьких градусів.

Живлення вод зони тріщинуватості відбувається за рахунок перетікання залягаючих нижче напірних вод верхньопротерозойского водоносного комплексу і часткове за рахунок інфільтрації атмосферних осадів. Розвантаження здійснюється в долинах річок.

Води зони тріщинуватості силурійських відкладень використовуються для централізованого водопостачання окремих населених пунктів.

Водоносний комплекс відкладень балтійської серії нижнього кембрію (ЄІbl) має розповсюдження в крайній західній частині 30-кілометрової зони. водовміщаючі породи - пісковики мілко - і грубозернисті. Потужність обводнюючих порід від 2,00 до 23,00 м, в середньому складає 9,00 м. Залягає у східної межі свого розповсюдження на глибинах 30,00-50,00 м під крейдяними і четвертними відкладеннями.

В розрізі порід балтійської серії присутні аргіліти і алевроліти з прошарками пісковиків, останні обводнюють. Таким чином, у відкладеннях балтійської серії простежується декілька водоносних горизонтів, гідравлічно зв'язаних між собою і утворюючих єдиний водоносний комплекс.

Води напірні, величина натиску 52,00-56,00 м, п'єзометричний рівень на глибині 0,10 - 1,00 м, місцями спостерігається самозлив, що указує на невисоку природну дренованість горизонту.

Живлення відбувається за рахунок перетікання залягаючих нижче за напірні води верхньопротерозойського водоносного комплексу і часткове за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Дебіт свердловин 2,00-15,60 л/с, питомий дебіт 0,30-1,80 л/с.

За хімічним складом води гідрокарбонатно-кальцієві, мінералізація- 0,2-0,5 г/л..

Водоносний верхньопротерозойський (вендський) комплекс включає гідравлічне зв'язані між собою водоносні комплекси відкладень могилів-подільської і каньіловскої серій вендської системи верхнього протерозою (PR2v2), водоносний комплекс відкладень волинської серії вендської системи (PR2Vi) і поліської серії (PR2pl).

Водотривкою крівлею комплексу є алевролито-аргилітові породи чарторійської свити верхнього венда; шари характеризуються деякою водообілъністью, але вона невелика в порівнянні з водорясністю залягаючих нижче порід. На ділянках відсутності слабопроникних шарів горизонти мають гідравлічний зв'язок, тому сморід можуть розглядатися як єдиний комплекс, що водо містять породи - тріщинуваті пісковики, туфопісчаники, туфіти.

Породи верхнього протерозою занурюються в південно-західному напрямі, на північному сході вибивається клин.

Водоносний комплекс має широке розповсюдження, витриманий по простяганню і по потужності. Водоносний комплекс PR2v2 має розповсюдження в західній і центральній частинах 30-кілометрової зони; водоносний комплекс PRiVi майже на всій території, за винятком обмеженої за площею північно-східної частини; водоносний комплекс PR2vl - в північно-східному кутку 30-кілометрової зони.

Живлення здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів на ділянках близького залягання від поверхні землі, а також за рахунок перетікання із залягаючих вище і нижче за горизонти в місцях відсутності слабопроникних шарів.

Область розвантаження знаходиться в долині р. Дністра, глибоко врізаною у відкладення верхнього протерозою.

Глибина залягання комплексу від 140,00 до 220,00 м, потужність 40,00-50,00 м; в долині р. Горині, де відкладення верхнього протерозою (венда) виходять на поверхню, глибина залягання комплексу - менше 10,00 м від поверхні землі.

Води володіють великим натиском, -140,00-150,00 м; п'єзометричний рівень, встановлюється на глибинах від 17,00 до плюс 6,00 м (самозлив). Пітомій дебіт до 15,00 л/с (1300,00 м/добу).

За сольовим складом води гідрокарбонатно-натрієво-кальцієві; мінералізація від 0,15 до 0,58 г/л, частіше всього 0,40-0,50 г/л; в окремих свердловинах зміст заліза вище за норму (0,10-1,59 мг/дм3), понижень вміст фтору.

Водоносний комплекс спільно з іншими залягаючими вище водоносними горизонтами широко використовується для централізованого господарсько-питного водопостачання м. Нетішина (Нетішинський водозабір), м. Славути (водозабори "Центральній", "Південний").

Водоносний горизонт тріщинуватої зони архея - нижнього протерозоя (ARi-PRi). Майже повсюдно що водомістять породи перекрито продуктами вивітрювання (каоліни, дресва) потужністю 1,00-10,00 м, є своєрідною слабопроникною кулею, що грає роль недосконалого водоупору. Води напірні, величина натиску 2,00-60,00 м. Статичній рівень встановлюється на глибинах від 15,00 до 75,00м. Дебети свердловин 0,10-3,30 л/с, питомі дебети 0,01-3,80 л/с.

По сольовому складу води гідрокарбонатно-кальцієві або магнієві; сухий залишок 0,20-0,50 г/л, жорсткість 1,90 мг-экв/л, pH 6,50-7,70.

В 30-кілометровій зоні ХАЕС архей-нижньопротерозійський водоносний горизонт не експлуатується.

В гідрогеологічному відношенні пункт ХАЕС знаходиться на східній околиці Волино-подільського артезіанського басейну. Тут виділяються наступні водоносні комплекси [6]:

водоносний комплекс відкладень четвертної системи;

водоносний комплекс відкладень чарторійської свити венда;

водоносний комплекс відкладень берестовецької і горбашевскої свит венда.

Нижче приводитися опис виділених водоносних комплексів [6-7].

а) Водоносні й комплекс відкладень четвертної системи (грунтові води).

Четвертні відкладення, створюючи суцільний нерівний покрив, складені різноманітним по генезису, літологічному складу і потужності комплексом порід.

В піщаних породах цього комплексу простежується ряд водоносних горизонтів, що містять безнапірні ґрунтові води, широке поширені на всій даній території. Характерною особливістю четвертних відкладень є непостійність і нестриманість їх складу як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямах. Часта мінливість потужності і складу водовміщуючих піщаних відкладень зумовлює різну водорясність водоносних горизонтів четвертного комплексу.

В четвертному водоносному комплексі виділяються водоносні горизонти в заплавних відкладеннях долини р. Горині; у відкладеннях 1 надпойменної тераси долин р. Горинь і Гнилий Ріг; у верхньо- средньочетвертинних флювіогляциальных відкладеннях.

Водоносний горизонт в заплавних відкладеннях розвинений в основному в дрібних і середньої крупної пісках заплавного алювій, рідше - в супісках. Глибина залягання рівня ґрунтових вод 0,20-2,00 м. Потужність водоносного горизонту в середньому 7,00-8,00м. Водоносній горизонт пов'язаний з поверхневими водами р. Горині, який дренажує його і визначає положення рівня. Живлення відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і паводкових вод; коефіцієнт фільтрації пісків в основному 7,00-15,00 м/добу.

Водоносній горизонт у відкладеннях 1 надпойменної тераси долини р. Гнилий Ріг приурочувань до пісків, по гранулометричному складу переважне мілко- і середньозернистим, з кулями суглинків і супісків. Водоносній горизонт залягає на глибині 1,00-4,00 м, потужність в середньому 6,00-15,00м. Живлення водоносного горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і притоки води з боку вододілу. Рух води напрямів до водоймища-охолоджувача ХАЕС (в долині р. Гнилий Ріг), дренажному цей горизонт. Коефіцієнт фільтрації пісків також в основному складає 7,00-15,00 м/добу.

Водоносний горизонт у верхньо-середньочетвертинних флювіогляціальних відкладеннях укладений в пісках, по гранулометричному складу в основному мілко- і средньозернистих з кулями пильоватих, крупних і гравелистих, а також в супісках. Потужність водовміщаючих порід порядку 15,00м. Коефіцієнт фільтрації пісків змінюється від 7,00 до 15,00 м/добу.

Всі вищеперелічені водоносні горизонти четвертних відкладень гідравлічно зв'язані між собою і утворюють єдиний водоносний комплекс. Живлення водоносного комплексу здійснюється в основному за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, область живлення співпадає з площею їх розповсюдження. Розвантаження здійснюється місцевою мережею (в р. Горинь, водоймище-охолоджувач ХАЕС) гідрографії, на що указує аналіз відміток рівнів ґрунтових вод, що свідчить, що зниження відміток і потік підземних вод четвертного водоносного комплексу направлено до вказаних водоймищ. Тісний гідравлічний зв'язок підземних вод з поверхневими водами робить вплив на динаміку і збільшення ресурсів підземних вод четвертного водоносного комплексу в прибережній зоні.

При паводку 1 % забезпеченості на р. Горині ґрунтові води виявляються підпертими, проте в межах надпойменної тераси долини р. Гнилий Ріг і вододілу вплив паводку позначається мало, оскільки рівень ґрунтових вод визначається дренажним впливом техногенних чинників - відносно стабільними рівнями води у водоймищі-охолоджувачі, що підводить і відвідному каналах.

Глибина залягання рівня ґрунтових вод в межах пункту ХАЕС різко варіює, - від 0,20 до 17,00 м (абсолютні відмітки 194,00-227,00 м); максимальні глибини рівня - на ділянках вододілу з високими відмітками рельєфу. На площадці і суміжної з нею території режим грунтових вод сформувався під впливом техногенних чинників; це питання викладено нижче водорясність четвертних відкладень різноманітна, Дебіти по випробуваним колодязям і свердловинам коливаються від 0,05 до 1,70 л/с.

По хімічному складу переважають води гадрокарбонатно-кальцієві з мінералізацією 0,30-0,50 г/л і загальною жорсткістю 4-8 мг-экв/л.

б) Водоносний комплекс відкладень чарторійської свити венда поширений повсюдно, в цілому витриманий по простяганню і потужності. що водомістять породи - тріщинуваті пісковики; крім того, циркуляція води здійснюється і по тріщинах в алевроліто-аргілітової товщі. Живлення здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів на ділянках близького залягання від поверхні землі, а також за рахунок перетікання води із залягаючих вище і нижче за горизонти в місцях відсутності слабопроникних шарів. Води напірні, величина натиску від 4,00-4,50 до 10,00 м, а місцями і більш; абсолютні відмітки п'єзометричного рівня на 1,00-2,00 м нижче за відмітки рівня ґрунтових вод. Вплив техногенних чинників на режим горизонту розглядається нижче

в) Водоносний комплекс відкладів ратненської (синонім - берестовецької) і горбашівсього шару венда має широке розповсюдження, витриманий по простяганню і потужності, що водомістять породи пісчаники, туфопісчаники, туфіти.

2.3 Опис основних річок

Річка Горинь. Загальна довжина річки 659 км, загальна площа водозбору 27700 км2.

В 30-кілометрову зону ХАЕС р. Горинь входити на 97 км від витоку, у с. Корніца, і виходить із зони на 254 км від витоку, у с. Томахів. Таким чином, по території зони річка протікає протягом 157 км.

Рис.1. Пункт ХАЕС. М. Нетішин. План гідроізогібс грунттових вод по стану на 1998р.(М 1:10 000)

Площа водозбору в межах названих створів складає 4017 км2; площа верхньої частини водозбору (від витоку до вхідного створу в зону АЕС у с. Корніца) -2295 км2, а загальна площа від витоку до виходу річки із зони (с. Томахів) - 6302 км2.

В межах зони найбільшими притоками р. Горинь є річки Вілія, Цвітоха і Гнилий Ріг. Решта річкової мережі є невеликими річками, притоки 1-2 порядків.

Верхня частина водозбірних площ річок Вілії і Цвітохи знаходиться за межами зони. В тій же годину в зону ХАЕС потрапляють верхів'я водозборів річок Устя і Случ, які також є притоками Горині, але впадають в неї за межами 30-кілометрової зони ХАЕС. Площі цих водозборів в межах зони рівні 157 км2 (р. Гирло) і 283 км2 (р. Случ) що, відповідно складає 5 і 10 % від площі 30-кілометрової зони.

В Ділянка р. Горинь, що потрапляє в 30-кілометрову зону АЕС, відноситься до верхнього перебігу річки. Верхня частина басейну розташована на північних схилах Волино-подільської піднесеності, поступово перехідною до Поліської рівнини. Відмітки водозбору в межах зони змінюються від 315-320 до 215-235 м абс. Поверхня водозбору у верхній частині басейну (приблизно до входу річки в зону ХАЕС) сильно розчленована річковими долинами і балками.

Долина річки Горинь звивиста, шириною 1-3 км переважно трапецеїдальної форми, у верхній течії V-образна, з розітнутими крутими або помірно-крутими схилами, заввишки 10-45 м.

Заплава двостороння, чергує після берегів. Ширина заплави змінюється від 0,1-0,7 км у верхньому перебігу до 1,5-2,1 км в районі ХАЕС. На окремих ділянках заплава заболочена, має нерівну грудкувату поверхню, "нерідко перетнуту осушними каналами, в більшості випадків лугова. В період весняної повені заплава затоплюється на глибину 0,25-0,50 м.

Русло річки помірно-звивисте, переважне нерозгалужене. Острові зустрічаються рідко, звичайно невеликих розмірів, низькі, піщані, порослі травою, частково чагарником. З руслових форм зустрічаються також мілини, коси і пляжі.

Ширина річки змінюється від 15-20 м на вхідному створі в зону ХАЕС до 30-50 м на виході із зони.

Глибина річки на плесових ділянках 1,4-2,5 м (місцями до 3-4 м), на перекочуваннях зменшуються до 0,3-1,0 м.

Русло річки біля берегів трохи заростає очеретом, осокою, зануреними макрофітами (ширина смуги з водною рослинністю порядку 3-5 м).

Береги, переважно, круті або обривисті, заввишки 1-3 м, на закрутах переходять в пологі і дуже пологі. Складені піщаними і піщано-глинистими породами, бережи легко руйнуються водою і вкачуються в річку.

У верхньому перебігу даної ділянки водний режим річки спотворений русловими греблями. Загати водозливні. В зоні ХАЕС водозливні дамби є у населених пунктів Дворець, Милятин, Ізяслав, Славута, Полянь, Стадники, Томахів. Об'єм води місцевих водосховищ невеликий і використовується для місцевих потреб населення (таблиця 2.3).

Поверхня водозбору в більшості розорана, ліси займають невеликі площі і представлені дубом, грабом, ясеном, кленом. Поширені лісові масиви по схилах балок і в річкових долинах. В межах Поліської рівнини заліснена басейну збільшується.

Ухили річки коливаються від 30 % при низьких рівнях до 0,80 % при високих. Середні швидкості течії в руслі в повені 0,60-1,20 м/с, найбільші - 2,0 м/с; в межах середня швидкість складає 0,30-0,50 м/с.

Таблиця 2.1.

Гідрографічні характеристики річок в 30-кілометровій зоні Хмельницької АЕС

Назва водотока або створу

Куди впадає і з якого берегу

Відстань по основній річці до впадання притоки або створу, км

Довжіна водотока, км

Площа водозбору, км2

Відмітка

м абс.

Падіння, м / км

Долина

Ширина

Кількість приток в зоні завдовжки, км

від витоку

від гирла

загальна

В зоні

АЕС

Загальна

В зоні

АЄС

Витоку

Гирла (розрахункового створу)

Ширина, км

Вісота схилів, м

Русла,

м

заплави, км

<10

>10

1

2

3

4 ;

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

116

17

1 Басейн р. Горинь

1 Річка Горинь

1.1 Вхідний створ в зону АЕС

(с. Корніца)

97

562

97

2295

320

236

0,84

1-1,5

10-20

30

0,5-1,3

-

-

1.2 Без назви (с. Корніца)

Горинь, лв.

98

561

14

14

58,6

58,6

300

236

4,6

1-2,5

20-30

2

0,1-0,2

13

-

1 .3 Без назви с.Покашевка

Горинь, ін

112

547

13

5

69,3

2,0

280

231

3,8

2-2,5

15-20

2

0,1-02

6

-

1.4 Без назви (с. Дібровка)

Горинь лв. : :

120

539

16

16

51,4

51,4

285

228

3,6 |

2

20-25

2

0,1-0,2

12

-

1.5 Лубяховка

Горінь, ін.

131

528

13

6

45,5

5

260

225

2,7

2-3

20-25

2

0,506;

5

-

1.6 Руда

Лубяховка, ін.

12,5.

0,5

13

5

43,0

20,7

280

225

4,1

1-2

20-25

2

0,2

7

-

1,7 Без назви (с. Васисовци)

Горинь, лв.

135

524

16

16

54,3

54,3

265

223

2,6

1,6

25

2

0,2

1

-

1.8 Козелька

Горінь, ін.

144

515

22

9

93,4

34

285

220

3,0

2,0

30-40

2

0,2

5

.

1.9 Понорка

Козелька, ін.

17

5

14

6

38,1

15,6

280

230

0,6

1,5

30

2

0,2

7

-

1.10 Сошенка

Горинь лв.

145

514

14

14

52,1

52,1

260

220

2,9

2,0

30-40

2

0,2

2

-

1.11 Без назви (с. Радошівка)

Горинь, ін.

157

502

13

13

31,7

31

280

214

5,1

1,5

30

2

0,1

6

-

1.12 Очеретінка

Горинь, ін.

163

496

14

14

43,6

43,6

280

211

4,9

2,5

30

2

0,3

9

-

1.13 Цветоха

Горинь, ін.

167

492

39

16

368

111

275

209

1,7

4,0

20

8

0,4

10

-

1.14 Канава

Цветоха, лв.

28

19

4,4

74,5

17,7

280

218

3,3

2,5

25

2

0,2

6

.

1.15 Гуска

Цветоха, лв.

31

26

7,6

98,8

24,1

280

215

2,6

2,5

30

2

01

15

-

1.16 Богунгевка

Горинь, ін.

179

480

20

120

116

116

240

206

1,7

3,0

20

2

0,5

11

-

1.17 Без назви (с. Стригани)

Горинь, ін.

186

73

20

20

64,1

4,1

240

199™

2,1

2,5

15

2

052

4

-

1.18 Вілія (гирло)

Горинь, лв.

211

448

77

31

1815

1055

280

190

1,2

3,5

20-30

10-18

2,0

6

4

1.19 Вхідний створ |_р_. Вілій в зону АЄС

0

46

31

31

760

-

-

-

-

-

-

.

.

-

-

1.20 Без назви (с. Загребля)

Вілія, ін.

44

3

12

12

57,2

7,2

280

215

5,4

2,0

40

2

0,2

4

-

1.21 Рудка

Вілія Jffil.

47

30

12

12

36,4

36,4

260

212

4,0

2,0

20

2

0,5

2

-

1.22 Кутянка

Вілія, лв.

53

24

24

7,6

122

17,2

260

205

2,3

3,5

30

2

0,5

10

-

1.23 Без назви (с. Кам'янка)

Вілія. ін.

63

14

19

19

133

133

240

198

2,2

2,5

20

2

1,0

7

-

1.24 Без назви (с.Мала) Радогоща)

притоки б/н 1.23, лв

13,3

5,7

12

12

62,3

62,3

240

210

2,5

2,0

25

2

0,5

5

1.25 Без назви (с. Слобода)

Вілія, ін.

71,2

5,8

18

18

76,9

76,9

220

192

1,6

3,0

20

2

1,0

6

-

1.26 Світенька

Вілія, лв.

75

2

56

36

399

197

270

191

>4

3,0

-

5-8

1,0

5

-

1.27 Без назви

Світенька,лв.

49,4

6,6

14

14

91,9

91,9

235

195

2,9

1,5

-

2

0,2

6

-

1.28 Гнилий Ріг

Вілія, ін.

76

2

28

28

201

201

240

191

1,8

2,5

-

2-4

0,5-1,0;

11 :

.

1.29 Без назви (с. Черняхів)

Горинь;ін.

227

432

13

13

47,1

47,1

240

185

4,2

2,0

-

2

0,3

6

1 .30 Без назви (с.3авозов)

Гориінь, ін.

241

418

16

16

101

101

250

182

4,2

2,0

2

0,1

2

-

1 .3 1 Без назви (с, Бухарів)

б/ні .30 лв. :

13,4

2,6

15

15

48,7

48,7

240

188

3,5 ;

2,0

-

2

0,3

5

-

1.32 Без назви

б/ні.31, ін.

15,5

0,5

13

13

26,8

26,8

250

184

5,1

2,0

-

2

0,1

7

-

1.33 Місток

Горинь ЛВ. -

296

413

12

7

78,7

42,7

210

181

2,4

2,0

-

2

0,5

4

.

1 .34 Без назви (с. Зарічне)

Горинь.

247

412

11

4

28,4

4,1

240

181

5,4

2,0

-

2

0,2

5

-

1 .35 Без назви (з. Томахов)

Горинь

254

405

16

16|

67,1

67,1

240

180

3,8

2,0

-

2

0,5

11

-

1.36 р. Гирло

Горинь

357

302

68

22

762

157

260

165

1,4

4,0

-

5 :

0,8

28

-

1 .37 Розрахунковій створ у вихід р. Горинь із зони АЕС

254

405

254

157І

6302

4017

236

180

0,36

2,0

15-20

30

1,5

46

-

2. Басейн р. Случ (права притоки р. Горинь, що впадає в останню за межами 30-кілометрової зони; в 30-кілометровій зоні знаходяться притоки р. Случь, водозбори яких частково знаходяться в зоні нагляду АЕС)

2.1 Жариха (притоки II -го порядку р. Случ)

Корчик, лв.

32

50

33

21

468

283

239

200

1,6

3,5

15

5

0,5

27

-

2.2 Струмок Корчик (притоки П-го порядку р. Случ)

Жариха, лв.

21

12

20

20

92,1

92,1

240

209

1,5

2,0

15

2

0,4

2

-

2.3 Нирка

Жариха, лв. і

26

7,1

13

11

76,9

67,9

238

207

1,6

2,0

10

2

0,1

3

-

Таблиця 2.2

Характеристики гідрографії озер і ставків в 30-кілометровій зоні Хмельницької АЕС

Назва водотока або створу

Озера на водозборі

Ставки на річках. в; 30-кілометровій зоні

Наявність в басейні

кількість

загальна площа, км2

кількість

загальна площа, км2

лісів площа, км2

боліт площа, км2

1

2

3

4

5

6

7

1 . В Басейн р. Горинь

1 Річка Горинь

1.1 Вхідний створ в зону АЕС (с. Корніца)

-

-

-

-

-

--

1 .2 Без назви (с. Корниця)

-

-

-

2,5;

2,0

1.3 Без назви (с. Покашівка)

2

0,04

-

-

2,5

7,0

1. 4 Без назви (с. Дібровка)

2

0,08

-

-

1,1

0,6

1.5 Лубяховка

4

0,05

- -

-

0,5

- 7,5

1.6 Руда

3

0,03

-

-

-

0,9

1 .7 Без назви (с. Васьковці)

2

0,12

-

-

3,5

2,2

1.8 Козеліщ

10

0,25

-

-

1,8

4,5

1.9Понорка

6

0,07

-

-

2,5

0,1

1.10 Сошенка

-

1 -

-

-

2,0

1,6

1.1 1 Без назви (с. Радошівка)

1

0,02

-

-

1,0

1,3

1.12 Очеретінка

5

,0,16

-

-

3,0

- 4,5

1.13 Цвєтоха

22

1,02

-

-

70

85

1.14 Канава

7

0,44

3 (з. Судилков)

0,32

4,5

0,2

1.15Гуска

І

0,48

З

0,30

7,5 .

3,8

1.16 Богушівка

4

0,44

4- м Славута

0,44

45

60

1.17 Без назви (с. Стригани)

-

2,5

0,7

1.18 Вілія (гирло)

51

2,72

275

190

1.19 Вхідний створ р. Вілій в і зону АЄС

-

-

-

-

-

-

1 .20 Без назви (с. Загребля)

1

0,01

-

-

6,5

3,5

1.21 Рудка

1

0,01

.

-

10

4,5

1.22 Кутянка

2

0,06

-

-

30

18

1 .23 Без назви (с. Кам'янка)

12

0,80

:

-

22

43

1 .24 Без назви

(с. Мала Радогоща)

3

0,04

-

-

5,0

20

1 .25 Без назви(с. Слобода)

-

35

32

1.26Світенька

7

0,57

(с. Новомалин)

0,26

80

40

1.27 Без назви

-

-

-

-

21

5,3

1.28 Гнілій Ріг

2

0,06

1 (з. Білотин)

-

105

68

1.29 Без назви (с. Черняхов)

-

-

-

-

0,4:

1,0

1.30 Без назви (с.3авозов)

2

0,40

-

-

3,5

-

1.31 Без назви (с. Бухарув)

-

-

: '

'

2,0

2,5:

1.32 Без назви

2

0,40

1

:

1,2

0,5

1.33 Місток

-

-

-

-

5,2;

3,8

1 .34 Без назви (с. Зарічне)

-

-

-

-

0,4

1

1.35 Без назви (с. Томахів)

-

-

-

1

0,3

0,4

1.36 Гирло

13

2,92

.

-

0,4

0,2

1.37 Розрахунковій створ:у вихід р. Горінь із зони АЄС

111

5,92

-

1

-

-

в 2 Басейн р. Случь (права притоки р. Горині, що впадає в останню за межами 30-кілометрової зони; ; в 30-кілометровій зоні частково знаходяться водозбори притоку р. Случь).

2. 1 Жариха (притоки II -го) порядку р. Случь) ;

1

0,14

-

-

53.

32

2.2 Струмок Корчик (притоки П-го порядку р. Случь) ;

-

-

-

-

5,5;

6,5

2.3 Нірка

-

-

-

-

9,0

2,8

Примітки: 1) Кількість озер визначена по басейнах річок, що мають, довжину ?10 км2;

2) Всього в басейні р. Горині в зоні впливу ХАЕС 1 1 1 озер із загальною площею водного дзеркала 5,92 км2

(у тому числі в басейні р, Вілії 28 озер із загальною площею водного дзеркала 1,55 км2).

Водосховище

Басейн річки

Відстань від гирла,км

Площа водозабозбору км2

Відмітки, м абс

Площа водного дзеркала, км2

Об'єм водосховища, млн. м3

Рік введення

НПУ

ГМО

при НПУ

при ГМО

1 Ізяславське

Горинь

504

2920

225,5

222,9

2,25

4,15

0,80

1930

2 Милятинське

Горинь

524

2567

232,5

227,5

3,02

6,30

1,30

1962

3 Водоймище-охолоджувач ХАЄС

Гнилий Ріг

3

195

203,0

198,0

20,0

120

39

1987

Річка Вілія. Річка Вілія є лівобережною притокою р. Горині. Загальна довжина річки 77 км, загальна площа водозбору 1815 км2.

В межах 30-кілометрової зони ХАЕС р. Вілія протікає середньою і нижньою течією. В зоні ХАЕС знаходиться і її гирло. У Водозбірна площа р. Вілії в межах зони складає 1055 км2, решта частини водозбору (760 км2) знаходиться за межами зони (як самої Вілії, так і її притока Кумі, Кутянки, Світеньки і ряду безіменних притока).

Вхідний створ р. Вілії в зону ХАЕС знаходиться на 31 км від витоку, у с. Загребля. Площа водозбору до цього створу рівна 760 км2; вхідні створи лівобережних притока Кутянки і Світеньки знаходяться, відповідно, на 7,6 і 20 км від витоків цих притока, а їх водозбірні площі до вхідних створів в зону ХАЕС рівні: р. Кутянки -105км2, р. Світеньки - 200км2.

Найбільшими притоками р. Вілії, що впадають в неї в межах зони, є річки Світенька і Гнілій Ріг. На притоці Гнилій Ріг створений водоймище-охолоджувач ХАЕС, а на р. Світеньке - водосховищі місцевого господарського використовування (с. Новомалин). Ряд невеликих ставків і водосховище у з. Загребля є і на річці Вілії.

В басейні р. Вілії налічується порядку 50 озер, половина з яких розташована в межах зони ХАЕС. Басейн заліснений, долини притока в більшості заболочені. Меліорування ділянки річкових заплав використовуються під сінокіс і городи.

Долина річки Вілій в межах зони відносно пряма, з опуклими схилами. Місцями схили круті і досягають висоти 15-20 м. Складена долина супіщаними породами, місцями зустрічаються виходи глинистих сланців, глин і пісковиків.

Заплава річки низька, двостороння (чергуюча), місцями мокра, на приустьйовому ділянці (в де вона зливається із заплавою р. Горині) - заболочена. Ширина заплави коливається від 0,5-0,7 км на межі вхідного створу до 1,0-1,5 км в нижній течії. Складена заплава супіщаними і торфянистими ґрунтами. Лугові ділянки заплави чергуються з сільськогосподарськими угіддями.

Русло річки, шириною 15-20 м, звивисте з невисокими берегами (0,5-1,0 м), зарослими травою і чагарником. Місцями береги обривисті і круті. Дно рівне, хрящувате і піщане. Глибина в межах 0,60-1,5 м.

Річка Гнилий Ріг. В Річка Гнілий Ріг є правобережному притокою р. Вілії, що впадає в р. Вілію в 2 км від гирла останньої. Весь басейн Гнилого Рогу знаходиться в 30- кілометровій зоні ХАЕС.

Довжина Гнилого Рогу 28 км, площа водозбору 201 км2. Басейн заліснений і заболочений. Долина і заплава річки не мають ясне виражених між. В нижній частині течії в заплаві р. Гнилій Ріг створений водоймище-охолоджувач ХАЕС.

Русло річки каналізоване, ширина русла 3-4 м, глибина в межень 0,2-0,5 м. Бережи сильно зарослі чагарником, обваловані за рахунок розчищання і впорядкування русла.

В середній частині течії (у с. Білотин) на р. Гнилий Ріг є невеликий став з водозливною греблею, що виконує регулювання меженного стоку з метою водогосподарського використовування населенням с. Белотін.

Середні швидкості течії в руслі при низьких рівнях 0,30-0,40 м/с, при високих 0,50-0,70 м/с; максимальні швидкості в руслі 0,8-0,9 м/с.

Ухил водної поверхні, поклад від водності режимних фаз коливається

Від О,90до1,42 / .

Річка Цвітоха. В Річка Цвітоха є правобережною притокою р. Горині 1-го порядку.

Загальна довжина річки 39 км, загальна площа водозбору 368 км2.

В межах 30-кілометрової зони ХАЕС р. Цвітоха протікає протягом 16км з водозбірною площею 111 км2. Основнімі притоками р. Цвітохи є малі водотоки, струмки Канава і Гуска, 2/3 перебіг яких знаходиться за межами 30-кілометрової зони.

Басейн р. Цвітохи значно заліснений і заболочений. Лісом зайняте приблизно 90% території басейну. Не заліснені тільки окремі ділянки річкової долини. Заболоченість басейну властива більшою мірою верхній частині басейну. В межах даної зони заболочені ділянки переважають на лівобережній частині басейну, західніше і на північний захід від р. Шепетівка.

Долина річки неширока, порядку 100-300 м, звивиста. Заплава суха, лугова, місцями заросла лісом, шириною 50-100 м. Русло вузьке, шириною 3-5м,звивисте.

2.4 Водність річок

Гідрографічна мережа в зоні впливу ХАЕС представлений річками басейну р. Горині. Їх водний режим протягом року характеризується максимальним стоком в період весняної повені і мінімальним в осінньо-зимовий період. Літня межень часто уривається дощовими паводками і має нестійкий характер. Річний стік річок схильний коливанням з долі в рік, що обумовлене впливом численних чинників, основними з яких є кліматичні умови.

Для характеристики водності річок використані багаторічні дані наглядів гідрометричних пунктів [6, 7, 8], розташованих як на території зони впливу ХАЕС, так і на суміжній з нею території. Як стічні характеристики прийняті величини вірогідності побутового середньорічного, мінімального і максимального стоку (таблиці 2.5 - 2.15).

а) Середній річний стік

Таблиця 2.4

Параметри коливання середнього річного (побутового) стоку р. Горинь в опорних стічних пунктах Гідрометкома с. Ямполь і с. Оженіно за багаторічний період

Річка, створ

площа

водозбору

Період

Спостережень

число

років

Параметри

Відносна

погрішність %

Qo

М3/С

Мо л/с-км2

Cv

Cs_ Cv

Середнє

квадратичне

відхилення

Qo

Cv

Р. Горинь

с. Ямполь

Р=1400км2

1935-41

1943-97 рр.

п=58 років

5.92

4,23

0.22

1

1.311

2.9

9.5

р. Горинь

с. Оженіно

F=5860 км2

1945-97 рр.

п=52роки

24,7

4,22

0,28

2

6,86

3,9

9,7

Таблиця 2.5

Середні річні (побутові) розрахункові витрати вои (м /с) і модулі стоку (л/с км2) р. Горинь в опорних стічних пунктах Гідрометкома і розрахункових створах в 30-кілометровій зоні ХАЕС

Річка,створ, площа водозбору

Одініця вимірювання

- Параметри

Розрахункові витрати і модулі стоку, забезпеченістю %

Qo

Мо

Cv

Cs Cv

50

75

80

90

95

97

р.Горинь, с.Ямполь (опорний пункт), F= 1400 км2

м'/с л/с-км2

5,92 4,23

0,22

1

5,87 4.19

5,01 3.58

4,80 3-43

4,28 3.06

3,86 2.76

3,61 2.58

р.Горинь, вхідний створ в зону ХАЕС(с.Корниця), F=2295 км2

м'/с л/с-км2

9,70

4,23

0,22

1

9,62 4,19

8,21 3,58

7,87 3,43

7,01 3,06

6,33 2,76

5,91 2,58

р.Горинь, водозабір ХАЕС р. Нетішин),
Р=3830км2

м'/с л/с-км2

16,2

4,22

0,28

2

15,8 4ДЗ

13,0 3,39

12,3

3,22

10,7 2,80

9,58

2,5

8,85 2,31

р. Горінь, с.Оженино (опорний пункт), F=5860 км2

м'/с л/с-км2

24,7 4,22

0,28

2

24,0 4,10

19,7 3,36

18,8 3,21

16,4 2,80

14,6 2,49

13,5 2,30

р. Горинь, створ виходу із зони ХАЕС(с.Томахів) F=6302 км2

м3/с л/с-км2

26,6

4,22

0,28

2

25,9 4,10

21,3 3,37

20,3 3,21

17,6 2,79

15,7 2,49

14,5 2,30

Таблиця 2.6

Середньорічні витрати води малих річок

Річка, створ

Площа водозбору

км2

Середньорічний стік

Примітка

Мо л/с-км2 ;

М3/С

в 1 р. Вюгая, ліва притоки р. Горинь, вхідний створ в зону ХАЕС (с. Загребля)

760

3,42

2,60

Довжіна річки від витоку до входу в зону ХАЕС 46 км, водозбірна площа 760 км2

в 2 р. Вілія, гирло(р. Остріг)

1815 1620

4,22 4,22

7566 6,84

В зоні ХАЕС р. Вшшя протікає 31 км, на які доводитися 1055 км2 її водозбірної площі.

в 3 р. Кутянка, гирло (ліва притоки р. Вілії)

122

3,40

0,41

Весь в басейн р. Кутянка знаходиться в зоні ХАЕС

в 4 р. Світенька (ліва притоки р. Вілії):

на вході в зону гирло

197 399

3,80 3,75

0,75 1,50

В зоні ХАЕС р. Світенька протікає 36 км, на які доводитися 202 км2 її водозбору

в 5 р. Гнилий Ріг (права притоки р. Вілії): створ дамби В гирлі

195 201

4,20 4,20

0,82 0,84

В Стік р. Гнилий Ріг повністю акумулюється у водоймищі-охолоджувачі ХАЕС

в 6 р. Цветоха, - гирло (права притоки р. Горінь)

368

3,14

1,16

В межах зони знаходиться 111 км2 площі водозбору

в 7 р. Гуска, гирло (ліва притоки р. Цветохи)

9858

3,14

0,31

Весь в басейн р. Гуска знаходиться в 30-км зоні ХАЄС

в 8 р. Богушевка, гирло (права притоки р. Горині)

116

3,14

0,36

Весь в басейн р. Богушевка знаходиться в 30-км зоні ХАЄС

в 9 р. Гирло (ліва притоки р. Горині), на виході із зони

157

3,80

0,60

У Верхня частина басейну р. Гирло знаходиться в 30-км зоні ХАЕС

Примітки: 1.Стік малих річок, основних притока р. Горинь, визначений непрямими методами, згідно [4], оскільки ці річки не мають наглядів.

2. *) - у виключений стік р. Гнилий Ріг, який акумулюється у водоймищі-охолоджувачі ХАЕС.

3. **) - Qо зі всієї водозбірної площі Гнилого Рогу.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.