Митний контроль діяльності складу тимчасового зберігання

Роль складування у логістиці неоднозначна, зокрема, загальною тенденцією є максимальне скорочення складських запасів та уникнути створення складських запасів у більшості випадків не виходить. Економічна безпека вимагає формування складської діяльності не лише з урахуванням оптимальної організації внутрішньоскладських процесів та технічної, технологічної та планово-організаційної діяльності із нівелювання внутрішніх загроз, а й відповідної роботи щодо усунення загроз, які відбуваються в навколишньому економічному просторі [29, с. 573; 30, с. 91; 31, с. 92].

Переважна більшість економічних загроз проявляється під час генерування матеріальних потоків: вхідних, вихідних та внутрішніх. Економічні загрози вхідного потоку пов'язані із втратами ресурсів через дефекти та ненадійність постачання, позапланове розвантаження транспорту, додаткові трудовитрати пов'язані з вантажопереробкою через порушення умов постачання та логістичних характеристик вантажів, додаткові перевірки кількості, якості, упакування та документаційного супроводження вантажу, що прибув.

Вихідний та внутрішній потоки мають достатню кількість джерел економічних загроз, які в сукупності суттєво впливають на рівень економічної безпеки комерційного підприємства. Основною умовою забезпечення економічної безпеки комерційного підприємства у сфері складського господарства є концентрація адекватних запасів, їх зберігання та забезпечення адекватного, безперебійного та ритмічного постачання товарів у розподільчу мережу.

Отже, відповідно до зазначених принципів, постачання і раціональне здійснення логістичного процесу на складі та високий рівень обслуговування споживачів - основа його економічної безпеки.

Для успішної реалізації митного оформлення і митного контролю товарів в зонах, наближених до державного кордону України, необхідно формувати митно-логістичні термінали (МЛТ) [32, с. 29].

Під митно-логістичним терміналом розуміють сукупність будівель, споруд, територій, пов'язаних в єдине ціле, в межах якого надаються послуги, пов'язані з митним оформленням товарів і транспортних засобів, їх зберіганням, перевезенням вглиб держави, а крім того, інші супутні послуги, які перебувають в прямій близькості від місця пропуску через державний кордон України.

Поняття МЛТ можна поділити за двома складовими: комерційною і митною.

До комерційної складової допускається відносити реалізацію послуг, пов'язаних з перевезенням, зберіганням, митним оформленням товарів. З метою надання торговельних послуг на території МЛТ розміщені склади, офісні споруди, стоянки для автотранспортних засобів, а крім того, об'єкти, на території яких виявляються супутні послуги (пункти харчування, готелі, страхові фірми тощо).

До митної складової належать послуги, пов'язані з виконанням державних функцій з митного оформлення і митного контролю товарів. Основою для митної складової, а крім того, метою розвитку та формування МЛТ вважаються склади тимчасового зберігання.

Отже, склад тимчасового зберігання забезпечує тимчасове зберігання товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон інших країн. Для успішної реалізації митного оформлення і митного контролю товарів в зонах, наближених до державного кордону України, необхідно формування митно-логістичних терміналів.

1.3 Організаційно-правові засади функціонування складу тимчасового зберігання

Розвиток зовнішньоекономічних відносин потребує відповідного створення митної інфраструктури, захисту інтересів пасажирів шляхом надання відповідних посередницьких послуг у митній справі: тимчасового зберігання, розміщення та обліку товарів.

Під тимчасовим зберіганням під митним контролем розуміють лише таке зберігання, що має ознаки, визначені главою 29 МКУ. Стаття 201 вказаної глави має відповідну назву «Тимчасове зберігання під митним контролем». Згідно з ч. 1 ст. 201 МКУ, товари з моменту пред'явлення їх митному органу до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем [1]. Тобто, однією з основних ознак тимчасового зберігання товарів під митним контролем відповідно до МКУ є здійснення такого зберігання до поміщення товарів у відповідний митний режим.

Подібним чином, тимчасове зберігання товарів під митним контролем розуміється у спеціальному додатку А розділі 2 «Про тимчасове зберігання» Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур 1973 р. (Україна приєдналась до вказаної конвенції відповідно до Закону від 5 жовтня 2006 року №227-У): це зберігання товарів під митним контролем на об'єктах або в закритих чи відкритих приміщеннях, встановлених митною службою (далі - «тимчасові склади») до представлення декларації на товари [36], тобто до поміщення їх в у митний режим.

Відповідають наведеному розумінню тимчасового зберігання товарів під митним контролем й положення нового Митного кодексу Європейського Союзу, затвердженого регламентом Європейського Парламенту і Ради ЄС №952/2013/ЄС від 9 жовтня 2013 р. Відповідно до ст. 5 вказаного акту «тимчасове зберігання означає ситуацію, коли товари не з ЄС тимчасово зберігаються під митним контролем на строк до надання їх митниці та розміщення їх у митну процедуру або до реекспорту». В свою чергу, у термінології Митного кодексу ЄС поняття «митний режим» не застосовується, тоді як у значній мірі схожим на нього є поняття «митної процедури» (про що зазначають й у науці [37]), під якою відповідно до ст. 5 Митного кодексу ЄС розуміється випуск у вільний обіг (аналогічно імпорту в МКУ), а також спеціальні процедури. Як справедливо зазначає Б.А. Кормич аналогічне співвідношення митної процедури та митного режиму застосовується й у міжнародному митному праві, зокрема, «слідує із змісту Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, яка навіть у назві екземплярів англійською та французькою мовами використовує відповідно терміни «procedure» та «regime» в якості синонімів» [38, с. 88].

Таким чином, за змістом положень Митного кодексу ЄС тимчасове зберігання товарів під митним контролем подібне до тимчасового зберігання під митним контролем, відповідно до положень МКУ, що здійснюється до поміщення товарів у митний режим.

В свою чергу, товари можуть зберігатись під митним контролем й після поміщення їх у відповідний митний режим. Наприклад, митний режим митного складу передбачає зберігання товарів, що також знаходяться під митним контролем (ч. 1 ст. 121 МКУ), а відповідно до ч. 2 ст. 130 МКУ товари, поміщені в митний режим вільної митної зони, протягом усього строку перебування у цьому режимі перебувають під митним контролем. Митний режим безмитної торгівлі також передбачає, що товари, поміщені в митний режим безмитної торгівлі, протягом всього строку перебування у цьому режимі знаходяться під митним контролем (ч. 2 ст. 142 МКУ). Варто також зазначити, що й митний режим переробки на митній території передбачає, що товари, поміщені в даний митний режим, а також продукти їх переробки протягом всього строку перебування в цьому режимі знаходяться під митним контролем. В свою чергу перебування таких товарів може передбачати й зберігання товарів, що підлягають переробці на митній території України. На підтвердження існування відносин зберігання товарів під митним контролем при поміщені їх в режим переробки на митній території слід зауважити, що відповідно до п. З ч. 8 ст. 149 МКУ рішення про відмову у видачі дозволу на переробку товарів на митній території України приймається, якшо митними органом встановлено відсутність належного технологічного обладнання для обліку і зберігання товарів, що ввозяться з метою переробки.

Склад належить об'єктів митної інфраструктури, яка створює ринок цивілізованих митних послуг та сприяє розвитку зовнішньоекономічних відносин.

Відкриття і експлуатація складів тимчасового зберігання товарів в Україні регламентуються главою 63 Митного кодексу України. Склад тимчасового зберігання може бути закритого та відкритого типу.

Склад тимчасового зберігання закритого типу призначається виключно для зберігання утримувачем складу товарів, що належать йому.

Склад тимчасового зберігання відкритого типу призначається для зберігання товарів, що належать будь-яким особам [1].

Склади тимчасового зберігання можуть класифікуватися за різними критеріями. Залежно від виду технічного призначення складського об'єкта, який набув такого статусу, склади поділяють на:

відкриті майданчики (спеціально обладнані та огороджені території, пристосовані для зберігання товарів та розташовані поза межами приміщення);

криті майданчики (криті, спеціально обладнані та огороджені території, пристосовані для зберігання товарів та розташовані поза межами приміщення);

приміщення (частини внутрішнього об'єму будівлі, обмежені будівельними елементами, з можливістю входу і виходу);

резервуари (вмістища (наземні або підземні) для зберігання рідин, газу або сипких товарів);

холодильні (морозильні) камери (споруди, приміщення або апарати, в яких підтримується постійний температурний режим за допомогою холодильного обладнання).

Залежно від структури митні склади поділяють на прості (з одного складського об'єкта) та складні (з кількох складських об'єктів). Залежно від рівня інтегрованості вирізняють відособлені митні склади та митні склади, що входять до вантажного митного комплексу.

Порядок подання та розгляду заяв, порядок надання, зупинення дії, анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання; вимоги до складських об'єктів, які можуть використовуватися як СТЗ; правила провадження діяльності СТЗ та порядок контролю за їх провадженням; порядок розміщення, зберігання та обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення на СТЗ регулює Положення про склади тимчасового зберігання.

Відповідно до статті 437 МК України митниця, в зоні діяльності якої розташовані відповідні складські об'єкти, надає дозвіл на відкриття та експлуатацію СТЗ відкритого або закритого типу.

У межах СТЗ та прилеглої до нього території створюється зона митного контролю. Утримувач складу забезпечує схоронність товарів і транспортних засобів, розміщених на складі, відповідно до МК України. У разі надходження товарів автомобільним транспортом на територію СТЗ відкритого типу прилегла до цього нього територія або її частина визначається митницею як місце доставки товарів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України №613 утримувачем складу тимчасового зберігання є суб'єкт господарювання, у власності, користуванні якого перебувають складські об'єкти складу тимчасового складу тимчасового зберігання с суб'єкт господарювання, у власності, користуванні якого перебувають складські об'єкти складу тимчасового зберігання [7].

При цьому на утримувача складу тимчасового зберігання не поширюється вимога щодо резидентства (яка присутня для утримувачів митних складів), а також не поширюється вимога щодо наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на здійснення митної брокерської діяльності для утримування митного складу відкритого типу.

Стаття 15 МК України надає право здійснювати діяльність із тимчасового зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, у приміщеннях, на відкритих та критих майданчиках уповноваженому економічному операторові.

Інститут уповноваженого економічного оператора було уперше введено МК України 2012 р. Діяльність відповідного суб'єкта митних правовідносин покликана сприяти раціональному та ефективному здійсненню митних процедур, шляхом надання уповноваженому економічному операторові права на користування спеціальними спрощеннями відповідно до положень МК України. Так, наприклад, уповноваженому економічному операторові, якому видано сертифікат на спрощення митних процедур, може бути надано право на розміщення товарів на складі тимчасового зберігання закритого типу без отримання дозволу органу доходів і зборів [1].

СТЗ розташовується на митній території України, окрім території пунктів пропуску через державний кордон України для міжнародного чи міждержавного автомобільного сполучення.

Територія складу має бути обладнана системою відеоспостереження. При виході з ладу системи відеоспостереження або її елемента (відеокамери) утримувач СТЗ повинен негайно вжити заходів щодо відновлення роботи СВС та письмово інформувати митницю про строк, коли СВС або її елементи не працювали. При цьому, носії інформації з відеозаписами, наданими утримувачем СТЗ, зберігаються митницею не менше 365 днів з дати їх отримання. Після закінчення строку зберігання ці носії інформації повертаються утримувачу СТЗ.

СТЗ може мати: одну або декілька поштову адресу, якщо СТЗ складається з одного або декількох складських об'єктів; якщо СТЗ складається з декількох складських об'єктів, що мають різні поштові адреси та огороджені нерозривно по периметру території СТЗ.

Утримувач СТЗ повинен забезпечити:

наявність прилеглої до СТЗ території з твердим покриттям, обладнаної для стоянки транспортних засобів;

цілодобову охорону складських об'єктів або функціонування на них охоронної сигналізації;

обладнання складських об'єктів СТЗ ґратами на вікнах (за їх наявності);

функціонування протипожежної сигналізації на складських об'єктах (крім функціонування такої сигналізації на відкритих майданчиках), наявність засобів пожежогасіння;

наявність повірених засобів для зважування товарів (з урахуванням специфіки товарів), а на СТЗ, призначеному для зберігання наливних чи насипних товарів, - повірених засобів обліку таких товарів і контролю за ними;

наявність рампи, оглядового майданчика, навантажувально-розвантажувальної техніки (з урахуванням специфіки СТЗ);

можливість проведення навантажувально-розвантажувальних робіт на СТЗ або на прилеглій до СТЗ території;

наявність і функціонування системи відеоспостереження за всіма воротами або дверними отворами СТЗ, через які здійснюється ввезення та/або вивезення товарів, в'їздом і виїздом з прилеглої до СТЗ території, фіксування такого відображення для виявлення несанкціонованого доступу до товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, а також ведення архіву відеозаписів СВС;

безперешкодний доступ митників до системи відеоспостереження;

наявність і функціонування на в'їзді та виїзді з прилеглої до СТЗ відкритого типу території контрольно-пропускної системи, до якої входять шлагбауми, електронні ваги та засоби автоматичного зчитування (фіксації) реєстраційних номерних знаків транспортних засобів з функцією автоматичного внесення інформації про реєстраційний номер транспортного засобу та його загальну вагу до системи електронного обліку товарів на СТЗ (для СТЗ, ввезення або вивезення товарів з яких здійснюється автомобільним транспортом);

освітлення СТЗ та прилеглої до СТЗ території згідно із встановленими нормативними актами, санітарними нормами та правилами;

обладнання робочих місць для посадових осіб підрозділу митного оформлення згідно із встановленими нормативно-правовими актами, санітарними нормами та правилами (у разі необхідності - розміщення на відкритому СТЗ);

наявність каналів і засобів зв'язку для роботи митних та інших державних органів контролю у разі розміщення таких посадових осіб на території СТЗ;

обладнання СТЗ не менше ніж двома засобами нанесення забезпечення, один з яких повинен перебувати у віданні митниці, другий - у віданні утримувача СТЗ;

наявність на складських об'єктах СТЗ (місцях накладення забезпечення для резервуарів (елеваторів)) інформаційних вивісок.

Якщо СТЗ входить до структури вантажного митного комплексу, дозволяється використовувати для його обладнання технічне обладнання, техніку, інфраструктуру та охорону, що забезпечують функціонування цього вантажного митного комплексу.

Підприємство, яке має намір отримати дозвіл на відкриття СТЗ, подає до митниці заяву про надання дозволу на відкриття та експлуатацію СТЗ, до якої додаються:

перелік осіб, що матимуть право доступу на територію СТЗ;

засвідчені заявником копії:

документів, що підтверджують право власності, користування складськими об'єктами;

актів прийняття в експлуатацію технічних засобів пожежної сигналізації, охоронної сигналізації (у випадку їх встановлення);

наказу заявника про створення власного підрозділу охорони та положення про такий підрозділ, а у разі відсутності власної охорони надається копія договору про надання послуг з охорони приміщень, територій з територіальними органами МВС України або підприємством, яке має ліцензію МВС України на надання послуг з охорони власності та громадян (разом із копією договору надається і копія такої ліцензії);

дозволу на початок роботи новостворених підприємств, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, житлових об'єктів та об'єктів іншого призначення;

висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи діючих об'єктів;

загальний план території, на якій розташовані складські об'єкти, що входять до складу СТЗ, із зазначенням місцезнаходження, лінійних розмірів цих об'єктів, з позначенням розташування СВС, під'їзних шляхів, схеми руху транспортних засобів, копій планів кожного складського об'єкта СТЗ (із зазначенням розміщення вікон, дверей, воріт, внутрішнього обладнання);

технологічної схеми контролю та обліку товарів (для СТЗ, призначених для зберігання наливних та насипних товарів);

технологічних паспортів на прилади (вузли, обладнання) СВС;

технічних паспортів електронних ваг та засобів автоматичного зчитування (фіксації) реєстраційних номерних знаків транспортних засобів з функцією автоматичного внесення інформації про реєстраційний номер транспортного засобу та його загальну вагу до системи електронного обліку товарів на СТЗ (для СТЗ, ввезення та/або вивезення товарів з яких здійснюється автомобільним транспортом) [7].

Заява про надання дозволу реєструється митницею в порядку, установленому Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, місцевих органах виконавчої влади та її розгляд здійснюється митницею у строк, що не перевищує п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації.

Під час розгляду заяви про надання дозволу митниця перевіряє:

відповідність відомостей про реєстрацію заявника, зазначених у інформації, що міститься в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на офіційному веб-сайті спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації;

відповідність відомостей, зазначених у заяві та поданих з нею документах, фактичним відомостям про складські об'єкти, їх розташування та облаштування.

З метою перевірки відомостей про складські об'єкти, їх розташування та облаштування митниця протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви проводить у присутності уповноваженої посадової особи заявника огляд та фотографування складських об'єктів, прилеглої території та перевірку відповідності складських об'єктів відомостям.

За результатами огляду складається акт огляду. Дозвіл оформлюється наказом митниці. Протягом одного робочого дня з дня видання наказу митниці про надання дозволу митниця засобами відомчої електронної пошти надсилає ДФСУ лист-подання про внесення даних про СТЗ до реєстру.

Митниця письмово повідомляє заявника про включення СТЗ до Реєстру у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня отримання повідомлення ДФСУ, шляхом надсилання заявнику витягу з Реєстру, сформованого за допомогою ЄАІС.

Станом на 01.01.2018 року в Україні відповідно до реєстру здійснюють діяльність 540 митних складів, на 01.01.2016 їх налічувалось - 310 митних складів, з них відкритого типу - 260, закритого -50; 391 склад тимчасового зберігання, з них відкритого типу - 124, закритого - 267 (мал. 1.2).

Рис. 1.2. Кількість митних складів тимчасового зберігання в Україні в 2014-2017 рр.

За даними мал. 1.2 кількість митних складів тимчасового зберігання протягом 2014-2017 рр. зросла на 33% за рахунок складів закритого типу, які відкриті майже в усіх регіонах України.

Отже, найбільша кількість митних складів - 86, розташована у Київській області, загальна площа усіх митних складів у Київській області 237317 м², та один резервуар 6930 м³.

Рис.1.2. Розподіл митних складів за областями України

Необхідною умовою дотримання законодавства утримувачами митних складів тимчасового зберігання є створення належного контролю за їх діяльністю. Тому доцільно запровадити обов'язкові планові перевірки митних органів діяльності митних складів з питань проведення інвентаризації розміщених на складі товарів і транспортних засобів, дотримання митного законодавства.

З метою удосконалення діяльності підприємств, що надають посередницькі послуги по тимчасовому зберіганню доцільно:

облаштувати склади резервуарами, цистернами, що призначені для зберігання рідин, зокрема, нафтопродуктів;

удосконалити систему електронних облікових журналів;

привести оснащення митних складів до норм та стандартів ЄС, зокрема, забезпечити:

контрольно-пропускну систему для реєстрації та обліку транспортних засобів;

цілодобову охорону приміщень митних складів та обладнання системою відеоспостереження;

обладнання прилеглої території СТЗ твердим покриттям для стоянки вантажних транспортних засобів;

охоронну та протипожежну сигналізацію, засоби пожежогасіння, освітлення складу тимчасового зберігання та прилеглої до нього території;

наявність спеціального сертифікованого обладнання для зважування, обліку та контролю за товарами, що зберігаються на митному складі тимчасового зберігання (з урахуванням особливостей товарів);

наявність оглядового майданчика, техніки для навантажувально-розвантажувальних робіт, можливості їх проведення на складі або на прилеглій до нього території;

можливості безперешкодного доступу осіб митниці до системи відеоспостереження, можливості накладення на ворота та двері митного складу не менше ніж двох засобів забезпечення, наявності каналів і засобів зв'язку для роботи посадових осіб митниці та інших державних контролюючих органів [7].

Отже, якісне надання митних послуг утримувачами складів тимчасового зберігання забезпечує збереження ввезених товарів на складах до їх випуску митниці.

2. Інформаційне забезпечення контролю митних органів за діяльністю складів тимчасового зберігання

2.1 Історичні етапи розвитку діяльності митних складів

Протягом століть митниця була і залишається одним з найсуттєвіших факторів державності і незалежності країни, яскравим свідоцтвом владного і фінансового суверенітету.

Складське господарство було добре розвинене ще в Стародавньому Єгипті. У давньоєгипетських містах виділялися окремі приміщення для різних груп товару, застосовувалося кольорове кодування запасів. Добре розвинена була складська система і в Фінікії, оскільки фінікійці вели активну торгівлю з багатьма країнами того часу.

В Древній Греції вперше виникло поняття роздрібного та оптового продажу. Саме грецькі оптові торговці створили систему торгівлі через взірці товарів, в той час як оптова партія товару зберігалася в складському приміщенні. Але справжній розквіт системи складського зберігання розпочався в Древньому Римі. Саме тут виникла система дистрибуції продовольчих товарів, для цього було збудовано більш, ніж 300 складів. Звідси продовольчі товари розвозили по всіх кутках країни. Римські склади були досить великими за площею, їх обладнували дренажем і вентиляцією, прикрашали картинами з мозаїки і кольоровими вітражами.

Після занепаду Риму зруйнувалась система торгівлі і, відповідно, система дистрибуції. Протягом декількох століть в цій сфері спостерігалась абсолютна дезорганізація.

Сягає віків й історія митниці та митної справи в Україні. Незаперечний історичний факт: вже в 911 році в торговому договорі Київського князя Олега з Візантійським імператором обумовлювалися питання мита й митних стосунків між двома країнами. За Руссю визнавалося, зокрема, право безмитної торгівлі. «…Нехай, - говориться у договорі про руських купців, - входять до міста… і торгують скільки їм треба, не сплачуючи ніяких зборів.» Київська Русь, вже тоді, мала власну митну систему, стягувала і, за домовленістю з суміжними країнами, сплачувала митні податки [37].

У 1288 р. був виданий Острогомський митний статут, у якому мова йшла про купців з різних країн: Баварії, Польщі, Чехії, Австрії та Київської Русі. Отже, українські митники керувалися у своїй роботі європейськими митними статутами, діяли в єдиному правовому полі з західними сусідами. На підступах до Києва, Вишгорода та інших міст Київського князівства будувалися застави-фортеці, де вповноважені князем збирачі збирали мито за перевезення товарів та прогін худоби.

З плином часу, в різні етапи розвитку української історії митні відносини мали свої особливості та перетворились на складну систему без якої не може існувати держава. Хоча митна справа в Україні була відома ще за часів Київської Держави (про що свідчать нам Золоті ворота, які одночасно були і митницею), але розквіту і розповсюдження досягла за часів Литви, а саме під час правління князя Вітовта. Саме ця історична постать увіковічнила себе у назві митних комор того часу - «вітовтова баня». Торгівля ХІV-ХV ст. була переважно суходільна - товар везли великими караванами-валками з охороною. Рубруквіс оповідає, як ще в XIII ст. купці з Руси привозили до Криму в критих фурах, запряжених волами, дорогоцінні хутра, а забирали сіль. Головний шлях йшов на Перекіп, відомий ще на початку XVI ст., як «дорога стародавня». В середині XVI ст. Михайло Литвин писав, що в Тавані, недалеко Олешшя, стояв мурований будинок - «Вітовтова баня», де була колись литовська митна комора [37].

На Великому шовковому шляху була створена система митниць - кеден (Прикордонна митниця) і бажихана (внутрішня митниця), бекети і караван-сараї (транзитні пункти). Мита називалися бажи, а податки з товару, що продається - салик. У караван-сараях крім базару (ринку) і конакхана (пункту відпочинку) знаходилися склади тимчасового зберігання товарів - жукхани.

Відносини з іншими сусідами Стародавньої Русі носили наступний характер. Говорячи про відносини Русі з Хозарський каганат арабський географ Ібн-Хаукаля (976-977 рр.). У своїй «Книзі шляхів і держав» вказує: «Склад для торгівлі Русі - завжди Хазаран. Товари, які привозили ними, обкладаються десятинній кріпаками, (стягується хазарами)». Про включення Русі в систему торгово-митних зв'язків може свідчити наявність особливого району або вулиці в ранньосередньовічному Києві - «Козар» (тобто «Хозари»).

Потреба в складських приміщеннях на митницях виникала не тільки в прикордонних містах, а й далеко від кордону, де існував значний попит на імпорт або проводилися ярмарки з великими оборотами. Одним з таких пунктів виявився Київ з його знаменитими Контрактовими торгами. В кінці 1819 року Міністерство фінансів прийняло рішення організувати в «матері міст руських» товарний склад з правом розмитнення і призначило керуючого. На початку наступного року установа вже обзавелося приміщенням на Подолі і приступила до операцій. Склади Київської митниці існували не довго. Польське повстання 1830-1831 рр. та інші історичні події зменшили приплив імпорту на контракти. Митний пункт в Києві закрили [38].

Позитивні результати дало створення митних товарних складів в Одесі на початку XIX століття, після чого набуло поширення по всій території держави. З-за кордону привозили товари, які певний час - місяцями, роками без справляння мита могли розміщуватися на спеціальних складах з помірною платою за зберігання. Розмитнення (колишня назва - «очищення») здійснювалось в той момент, коли товар забирали зі складу, тобто при його продажу, що було вигідно продавцям. Адже, продавці привозили свою продукцію на торги чи ярмарки, не могли бути впевнені в повній реалізації, а платити при перетині кордону мито за непроданий товар не мало сенсу. Раніше, щоб уникнути цього, збували вантаж посереднику - російському купцеві і все одно втрачали частину доходу [37].

За часів Козацької держави з метою створення сприятливих умов для торгівлі видавалися спеціальні універсали про охорону особи, товарів, майна купців. При цьому українським купцям надавались окремі привілеї при продажу товару, зокрема звільнення від торгового мита. Іноземні ж купці повинні були сплачувати ввізне мито, а також провізне мито за транзит та право складування товарів. Але з метою стимулювання торгівлі іноземним купцям дозволялося після сплати двох відсотків ввізного мита вільно продавати свої товари на Україні.

В Росії розвинута складська система з'явилась під час панування Петра I, коли почали розвиватись торгові процеси із європейськими країнами. Це були великі одноповерхові складські приміщення з окремими палатами для різних категорій вантажу.

За радянських часів було побудовано безліч складських комплексів, їх технічне оснащення залежало від галузевої приналежності. Найбільш розвинуті складські технології впроваджувалися в складах оборонного комплексу, а склади в сфері поставки товарів народного споживання оснащувалися за залишковим принципом. У 1980-х роках з'явилися перші автоматизовані комплекси.

В 1990-х значно скоротилось виробництво, складські приміщення продавали, або здавали в оренду. Ця матеріально-технічна база стала основою складського господарства більшості компаній, які розпочали свою діяльність в той час.

Слід зазначити, що поняття «тимчасове зберігання» товарів і транспортних засобів на складах тимчасового зберігання (далі - СТЗ) в українському митному законодавстві з'явилося у 2002 р. Під тимчасовим зберіганням товарів і транспортних засобів під митним контролем слід розуміти заходи митного контролю, відповідно до яких товари і транспортні засоби зберігаються під митним контролем у спеціально виділених і облаштованих приміщеннях, резервуарах, на майданчиках. Територія складу є невід'ємною частиною митної території України, на ній діє законодавство України, а в межах території СТЗ утворюється зона митного контролю.

Важливо зазначити, що у чинному законодавстві України з питань державної митної справи відсутнє трактування поняття «тимчасове зберігання», хоча термін існує. Однак у словникові термінів адміністративного права України під «тимчасовим зберіганням» розуміють - зберігання товарів під митним контролем, яке здійснюється у спеціально відокремлених та облаштованих приміщеннях, майданчиках, резервуарах чи інших місцях з моменту їх пред'явлення митному органу України і до поміщення їх у відповідний митний режим [39, с. 429].

Набуття чинності з 1 вересня 2017 року Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом символічно співпало з початком закачування природного газу в українські підземні сховища газу (ПСГ) у режимі «митного складу». Такий режим дозволяє до 3 років зберігати ресурс без сплати податків і митних зборів за умови його подальшого транспортування за територію України або використовувати в Україні після митного оформлення.

Вперше в історії європейський газ зберігатиметься в Україні на ліцензованому митному складі, що стало вагомим внеском держави в демонополізацію та лібералізацію ринку природного газу, а також забезпечило виконання Україною положень Європейської та Міжнародної Енергетичної хартій.

Нововведеннями передбачена можливість здійснювати митне оформлення природного газу, що ввозиться на митну територію України з метою його зберігання у газосховищах, відповідно до митного режиму митного складу. При цьому, як єдиний митний склад може вважатись одне або декілька газосховищ, які знаходяться в управлінні одного оператора, а газосховища можуть бути територіально розташовані за різними адресами.

Таким чином, закладено підґрунтя для залучення та розширення кола іноземних компаній, з якими Україна може співпрацювати у напрямі більш ефективної та раціональної експлуатації магістральних газопроводів і ПСГ. Оскільки завантаженість українських газосховищ останніми роками складала менше 50%, а сусідні країни - Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина, Молдова мали суттєвий дефіцит таких сховищ, впровадження Україною нової послуги щодо зберігання природного газу іноземних трейдерів у власних ПСГ стимулюватиме збільшення прибутку від їх діяльності та, відповідно, перерахування податків до державного бюджету України. Так, 01.06.2017 Енергетичною митницею ДФС було надано дозвіл на відкриття та експлуатацію митного складу 10 ПСГ ПАТ «Укртрансгаз», загальним об'ємом 59 729 млн м³ (активний об'єм -30 240 млн м³). Це суттєво спростило процедури митного контролю та митного оформлення для трейдерів природного газу.

Запроваджені ДФС заходи з відкриття подібних митних складів сприятимуть виконанню довгострокової стратегії України з інтеграції в газовий ринок країн-членів ЄС. Створюються належні умови для розвитку співробітництва між енергетичними підприємствами різних країн, ефективного використання потенційних можливостей українських підземних сховищ газу та перетворення ПСГ на один з європейських газових хабів, що вплине на підвищення енергетичної безпеки України та Європи.

2.2 Характеристика діяльності територіального митного органу та підконтрольного складу тимчасового зберігання

Випускна кваліфікаційна (дипломна) робота написана за даними Київської обласної митниці ДФСУ, яка реалізує державну митну політику, забезпечує митне оформлення та митний контроль, застосовує механізми тарифного і нетарифного регулювання суб'єктів-ЗЕД, справляє митні платежі, запобігає та протидіє контрабанді, порушенням митних правил та забезпечує контроль за діяльністю митних складів тимчасового зберігання. Митниця здійснює діяльність відповідно до митного законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань митної справи.

Київська обласна митниця також пройшла довгий шлях становлення та розвитку. Митниця складається з керівництва (очолює Бережнюк Іван Григорович);

сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації;

управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури;

відділ по роботі з персоналом;

управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності;

відділу митної статистики;

сектору розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації

відділу інформаційних технологій;

юридичного відділу;

управління організації митного контролю;

управління адміністрування митних платежів;

управління протидії митним правопорушенням;

відділ чергових;

митних постів: «Східний термінал», «Бориспіль - аеропорт», «Святошин», «Вишневе», «Димитрово», «Південний термінал».

Київською митницею ДФС оформлено 2,8 млн. тонн вантажів у 2016 році, із них: 1,8 млн. тонн імпортних вантажів та понад 1 млн. тонн експортних.

Товарообіг 2016 року порівняно з 2015 роком, збільшився на 41,7%. Зокрема, «Імпорт» становив 6,7 млрд. дол. США і в порівнянні з попереднім роком зріс на 45,7%. При цьому, «Експорт» зменшився на 22% та становив 220,5 млн. дол. США.

Зовнішньоекономічні операції в межах митниці проводилися з торговельними партнерами із 164 країн світу. У географічному розрізі найбільше товарів (за вартістю) в Київську область надійшло з країн Європейського співтовариства (42,6% від загальних обсягів імпорту), зокрема, з Німеччини (12%), Франції (9,5%) та Польщі (3,5%). Водночас, частка російських товарів становила 4,9% від загальної вартості імпортованих товарів та в порівнянні з 2015 роком зменшилася на 4,4 відсоткові пункти.

Експорт товарів здійснювався до країн Співдружності незалежних держав. Найбільше товарів (за вартістю) експортувалося до Російської Федерації 67,9% та Республіки Білорусь - 12%. Частка експорту до країн Європейського Союзу становить 8,2%, що на 4 відсоткові пункти більше попереднього року [42].

Бюджетоформуючими основними товарами, митне оформлення яких здійснювалось протягом 2016 року в зоні діяльності митниці були:

«автомобілі легкові» - сплачено митних податків на загальну суму 8 млрд. 796,4 млн. грн., що становить 23,2% від загальної суми сплачених митних податків;

«засоби захисту рослин» - 2 млрд. 476,9 млн. грн. (6,5%);

«лікарські засоби» - 1 млрд. 448,8 млн. грн. (3,8%);

«телефонні апарати» - 1 млрд. 156,7 млн. грн. (3,1%);

«трактори» - 455,7 млн. грн. (1,2%).

Протягом 2016 року управлінням організації митного контролю проведено та/або організовано проведення оглядів 65 митних складів та 32 складів тимчасового зберігання. Про результати проведених оглядів УОМК було проінформовано керівництво митниці [42].

Склали тимчасового зберігання відіграють важливу роль у забезпеченні суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності можливості, до поміщення товарів у певний митний режим без сплати митних платежів, вирішити потенційні проблеми зі своїми контрагентами або дочекатися (у межах строку тимчасового зберігання) сприятливих умов у країні ринку збуту товарів. У наведеному аспекті, діяльність складів тимчасового зберігання покликана сприяти задоволенню інтересів як власників товарів у можливості відстрочити декларування та сплату митних платежів, так і держави у наповненні бюджету (шляхом оподаткування утримувачів складів тимчасового зберігання). Таким чином, режим зони митного контролю, що встановлюється на території складів тимчасового зберігання, спрямовано на недопущення неправомірного використання та розпорядження товарами, до їх поміщення у обраний митний режим.

Склад - це упорядковане приміщення, де є все необхідне для розміщення і зберігання товару у повній відповідності до вимог санітарних служб. Тому імпортери можуть не переживати про те, що товар за час проходження митного огляду в СТЗ прийде в непридатність, і компанія зазнає значних збитків.

Залежно від місця розташування, облаштування та обладнанням СТЗ можна виділити склади:

- розташовані в місцях, наближених до Державної кордону України;

- розташовані всередині митної території.

Таблиця 2.1. Кількість митних складів Київської митниці ДФСУ у 2013-2017 рр.

Найменування	2016	2017	Відхилення, +,-
Митних складів усього, з них:	65	62	-3
відкритого типу	60	57	-3
закритого типу	5	5	-
Склади тимчасового зберігання, з них	32	34	+2
відкритого типу	11	12	+1
закритого типу	21	22	+1

Зростання кількості складів тимчасового зберігання зумовлено тим, що більшість суб'єктів ЗЕД, які переміщують товари через митний кордон у зоні контролю цієї митниці, є постійними імпортерами, зацікавлені у наявності власних приміщень для тимчасового збереження товарів.

Таблиця 2.2. Розподіл складів тимчасового зберігання Київської митниці у 2017 р. за площею

Реєстраційний номер складу (Z-закритого, V-відкритого типу)	Дозвіл видано підприємству	Назва	Місце знаходження	Площа, м2
S/0008/V/00	ТОВ	фірма «Декларант»	м. Біла Церква, шосе Сквирське, 227Т	Приміщення, 64,40
S/0010/Z/00	Публічне акціонерне товариство (ПАТ)	«Київський КПК»	м. Обухів, вул. Київська, 130	Приміщення, 271,04
S/0014/Z/00	Публічне акціонерне товариство	«Миронівський завод по виготов-ленню круп і комбікормів»	м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1	Приміщення, 216,00
S/0015/Z/00	Публічне акціонерне товариство	«Миронівський Хлібпродукт»	м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1	Приміщення, 270,00
S/0018/V/00	ТОВ	«ЦУВКП Атомпром-комплекс»	Бориспільський район, с. Проліски, вул. Промислова, 9	Приміщення, 54,00
S/0020/V/02	Дочірнє підприємство	«Український Термінал»	Макарівський р-н, с. Копилів, вул. Миру, 4	Приміщення, 164,00
S/0021/V/01	Державне підприємство	Міжнародний аеропорт «Бориспіль»	м. Бориспіль, аеропорт	Приміщення, 480,40; 1 047,30 434,10; 279,50 527,40; 382,90 407,10; 18,20; 11,60; Холодильна камера, 8,32; 78,01 Критий майданчик, 286,80 Відкритий майданчик, 300,00
S/0024/V/01	ТОВ	«МОФ»	Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 1-а	305,00
S/0039/V/00	ТОВ	«ТОП СІТІ»	Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 2-А	68,60
S/0042/V/01	ТОВ	«ХФК «Біокон»	Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Бориспільська, 9	52,00
S/0056/Z/00	Дочірнє підприємство	Кондитерська корпорація «Рошен»	м. Яготин, вул. Філатова, 112	Приміщення, 947,0; 482,0; 225,0 Холодильна камера, 308,00
S/0080/Z/00	ТОВ	«ІНТЕРФОМ»	м. Обухів, вул. Київська, 125	Резервуар, 20,00; 25,00; 50,00
S/0129/Z/00	ТОВ	«Кен Пак (Україна)»	м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19/ «Карат», проммайданчик, 1	Приміщення, 67,30
S/0505/V/00	Державне підприємство	Міжнародний аеропорт «Бориспіль»	м. Бориспіль, МА «Бориспіль», зал «Приліт» терміналу «В» камера незапитаного багажу	Приміщення, 67,10
S/0515/Z/00	ТОВ	«Овостар Юніон»	09400, смт. Ставище, вул. Вереснева, 1.	Відкритий майданчик, 2 650,00
S/0519/Z/01	ТОВ	«Компанія Агро-Темп»	08700, м. Обухів, вул. Калинова, буд. 57	Відкритий майданчик, 500,00
S/0525/Z/00	ПАТ	«Миронівський хлібопродукт»	м. Миронівка, вул. Коцюбинського, 3	Відкритий майданчик, 75,00

За даними табл. 2.2 всі склади відкриті та закриті є внутрішніми, розташованими не в прикордонних зонах. За формою власності переважають товариства з обмеженою відповідальністю,

Відповідно до Положення про склади тимчасового зберігання відкритим майданчиком є спеціально обладнана та огороджена територія, призначена для зберігання товарів та розташована поза межами приміщень;

критий майданчик - крита, спеціально обладнана та огороджена територія, пристосована для зберігання товарів та розташована поза межами приміщень;

морозильна камера - будівля або апарат для заморожування і збереження харчових та інших швидкопсувних продуктів при температурі від - 1°C до - 35°C;

приміщення - весь об'єм або частина об'єму будівлі чи споруди, які є об'єктами нерухомого майна;

складські об'єкти - складські приміщення, холодильники, морозильники, універсальні холодильні камери, резервуари, елеватори, криті чи відкриті майданчики, придатні для зберігання товарів і транспортних засобів;

універсальна холодильна камера - будівля або апарат для охолоджування або заморожування і збереження харчових або нехарчових швидкопсувних продуктів при температурі від +5° C до - 18° C;

холодильна камера - апарат для охолоджування та збереження харчових та інших швидкопсувних продуктів при температурі від +1° C до +5° C [7].

Основна частина складів тимчасового зберігання зосереджена за межами Києва, тоді як більша кількість вантажовласників та можливих клієнтів зосереджується в місті. Вартість розміщення товарів на митних складах в Київській області дешевша, ніж в столиці, тому саме тут вантажовласники розміщують товари, намагаючись максимально зменшити витрати та заощадити на зберіганні. Вантажі розміщують на митному складі за відсутності:

коштів у вантажовласника для розмитнення товару та проведення митного очищення необхідними партіями, які одразу і будуть реалізовані,

необхідних сертифікатів та дозволів, які вносяться до митної декларації, без яких розмитнення товар по прибутті в Україну не можливо.

Загальний залишок товарів на складах митниці станом на 01.01.17 р., складає - 3982,1 тис грн., в тому числі:

майно, вилучене по протоколам про ПМП та відсутнє рішення суду на суму 345,5 тис. грн.,

майно, вилучене по протоколам про ПМП та конфісковане за рішенням суду на суму 3316,7 тис. грн.,

майно, що згідно рішення суду підлягає поверненню власнику на суму 210,59 грн.,

майно прийняте на зберігання (МД-1, СТЗ, МЛС, знахідки) -109,4 тис. грн.

Ефективне функціонування складів у системі логістики - забезпечення необхідного вантажообігу (об'єму переробки/підготовки вантажу) при оптимальних витратах, тому завданням утримувача складу тимчасового зберігання є формування цінової політики, яка покриває витрати на утримання та є конкурентоздатною.

Сучасний склад - це досить складний об'єкт, як із технічної, так і з управлінської точки зору. Потреба у складах існує на всіх етапах руху матеріальних потоків, починаючи від джерела сировини і закінчуючи кінцевим споживачем готової товарної продукції. Ця обставина і пояснює факт великого розмаїття складів різного призначення. Це стосується складу тимчасового зберігання відкритого типу комерційного призначення, для розміщення товарів замовників виконує збутову функцію і є елементом каналу розподілу.

Об'єктом для магістерського дослідження обрано склад тимчасового зберігання Дочірнього підприємства Кондитерської корпорація «Рошен», що розташований у м. Яготин, вул. Філатова, 112, містить три приміщення, об'ємами: 947,0 м², 482,0 м², 225,0 м² та холодильну камеру, 308,0 м².

Кондимтерська корпорамція «Рошемн» - один з найбільших виробників кондитерських виробів в Україні та Східній Європі, входить у тридцятку найбільших виробників кондитерських виробів світу. Основні види діяльності із зазначенням найменування виду діяльності та коду за КВЕД є виробництво:

какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробiв, сухарiв i сухого печива;

борошняних кондитерських виробiв, тортiв i тiстечок тривалого зберiгання

хлiба та хлiбобулочних виробiв, борошняних кондитерських виробiв, тортiв i тiстечок нетривалого зберiгання.

Виробничо-господарська дiяльнiсть ПАТ «ККФ РОШЕН» за 2016 рiк характеризується наступними економiчними показниками, наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Основні економічні показники діяльності ПАТ «Рошен» у 2015-2016 рр.

Найменування, од. вимiру	Фактичне виконання	Вiдхилення, %
	2015	2016
Товарна продукцiя в дiючих цiнах тис. грн.	291 379	231 941	20,40
Середньооблiкова кiлькiсть штатних працiвникiв чол.	906	761	16,00
Фонд оплати працi штатних працiвникiв тис. грн.	105704	104558	1,08
Середньомiсячна зарплата всього грн.	9 722	11 450	17,77
Продуктивнiсть працi тис. грн/чол	322	305	5,28
Продуктивнiсть працi тон/чол	27	35	29,63

Технiчне переоснащення пiдприємства та модернiзацiя дiючих дiльниць дало можливiсть механiзувати значну частину робочих мiсць при вiдповiдному збiльшеннi продуктивностi працi. Загальна сума введених в дiю основних засобiв за 2016 рiк складає 23 599 тис. грн., в т.ч.:

реконструкцiя та технiчне переобладнання для випуску тортiв «Пражський» i «Черi Квiн» - 3810 тис. грн.;

технiчне переобладнання тортового вiддiлення та випуск нових видiв тортової продукцiї - 14 936 тис. грн.;

технiчне переобладнання та реконструкцiя - 4 833 тис. грн.;

вiдчудження основних засобiв здiйснено на суму - 29 620 тис. грн. (за залишковою вартiстю).

До складу корпорації входять:

ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен «» (Київ)

ПАТ «Вінницька кондитерська фабрика» (Вінниця)

ПАТ «Кременчуцька кондитерська фабрика» (Кременчук)

ПАТ «Клайпедська кондитерська фабрика» (Клайпеда, Литва)

Bonbonetti Choco Kft (Будапешт, Угорщина),

ТОВ «Логістичний центр «Плюс» (Яготин),

ТОВ «Вінницький молочно-консервний комбінат» (Вінниця)

Масло-молочний комбінат «Бершадьмолоко», який забезпечує фабрики корпорації натуральною високоякісною молочною сировиною.

ПАТ «Липецька кондитерська фабрика «Ликонф» (Липецьк, Росія), яка також входила у Корпорацію, була закрито у квітні 2017 року.

Склад тимчасового зберігання ДП ПАТ «Рошен» розташований у місті Яготин є технічно оснащеним складським комплексом, має систему обробки митних вантажів, включений до Реєстру складів тимчасового зберігання у 02.10.2012 році.

Характеристика складу тимчасового зберігання ДП ПАТ «Рошен»: Склад класу: «А»; робоча висота складу: 11,6 м; антипилове покриття підлоги; температурный режим: от +15 до +24 Сє; сплінкерна система пожежогасіння; цілодобова система охорони з відеоспостереженням; наявність WMS-системи (Warehouse Management System - Qguar); технічне оснащення необхідною кількістю розвантажувально-навантажувальної техніки; зручні під'їзні шляхи та наявні парковочних місць.

Складські послуги складу тимчасового зберігання ДП ПАТ «Рошен»:

комплекс розвантажувально-навантажувальних робіт і обробка вантажів;

тимчасове, постійне, відповідальне зберігання, митно-ліцензійний склад;

облік, сортування, комплектація, пакування, маркування;

підготовка до перевезення, інвентаризація, кросс-докінг;

виготовлення дерев'яної тари для перевезень;

утилізація;

підготовка необхідної документації, фінансової та управлінської звітності.

СТЗ має під'їзні шляхи від вузлів залізничної станції Яготин, проходить в безпосередній близькості від національної автомобільної траси, близькість до Києва робить СТЗ ДП ПАТ «Рошен» зручним місцем для митного оформлення вантажів, що прибувають з цих країн ЄС.

Митний склад тимчасового зберігання є структурним підрозділом ДП ПАТ «Рошен», що здійснює діяльність у сфері митних / брокерських послуг та і логістичним центром розподілу вантажів, що надходять на територію України, для подальшого їх розподілу споживачам товарної продукції як в Україні, так і в інших країнах.

Приміщення СТЗ належно організовано спеціально під зберігання товарів. Сюди направляються вантажі після того, як вони були пред'явлені митним органом аж до моменту їх випуску. Зберігання товарів на складі має обмежений термін і строго регламентується законодавством. Так, частиною першою ст. 199 Митного кодексу України визначено, що граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, для автомобільного транспорту - п'ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур [1].

Підприємством ДП ПАТ «Рошен» - утримувачем СТЗ надаються наступні види послуг:

зберігання товарів у зоні митного контролю за одну добу, в т.ч. знаходження вантажу та транспортного засобу в зоні митного контролю;

організація пред'явлення вантажу для митного огляду в зоні митного контролю;

диспетчеризація робіт щодо недопущення вилучення вантажів та транспортних засобів в зоні митного контролю;

знаходження вантажу та транспортного засобу в зоні митного контролю за наступну добу;

зберігання та пред'явлення товарно - матеріальних цінностей для митного контролю та митного оформлення на складі тимчасового зберігання відкритого типу за першу добу;

зберігання та пред'явлення товарно - матеріальних цінностей для митного контролю та митного оформлення на складі тимчасового зберігання відкритого типу за наступну добу;

зберігання та пред'явлення ручної поклажі для митного контролю та митного оформлення на складі тимчасового зберігання відкритого типу за першу добу;

зберігання ручної поклажі на складі тимчасового зберігання відкритого типу за наступну добу;

зберігання товарів на складі тимчасового зберігання відкритого типу вартістю менше ніж 100 євро за кожну добу.

На зазначені види послуг СТЗ складає калькуляції.

Загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів. Зазначений строк тимчасового зберігання товарів може бути продовжено (але не більше ніж на 30 днів) митним органом, за дозволом якого товари було розміщено на складі (частини перша та третя ст. 204 Кодексу).