Особливості митного оформлення зубних паст при їх переміщенні через митний кордон України в залежності від міжнародних умов поставок "Інкотермс—2010"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Кафедра товарознавства та експертизи якості товарів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Основи митної справи»

на тему: «Особливості митного оформлення зубних паст при їх переміщенні через митний кордон України в залежності від міжнародних умов поставок «Інкотермс -- 2010»»

Студентки 3 курсу групи ТМ-12

напряму підготовки 6.030510 «Товарознавство і торговельне

підприємництво» Коваль М.Х.

Керівник : доцент кафедри товарознавства та експертизи

якості товарів, к.т.н., Янушкевич Д. А.

м. Харків - 2014 рік



Реферат

Курсова робота: 65 с., 7 рис., 1 табл., 5 додатків, 21 джерело.

Предмет дослідження -- митне регулювання ЗЕД України.

Об'єкт дослідження -- митні формальності при митному контролі та митному оформленні зубних паст.

Мета роботи -- розробка порядку здійснення митного контролю та митного оформлення зубних паст у митному режимі імпорт.

Методи дослідження -- статистичний аналіз, системний аналіз, класифікація, порівняльно-правовий, синтез та моделювання форм митного контролю та митного оформлення зубних паст.

В даній курсовій роботі розглянуто митне регулювання, яке включає порядок та умови переміщення товару через митний кордон України, митний контроль та митне оформлення товару і застосування до нього заходів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, а також здійснення державного контролю нехарчової продукції при ввезенні її на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація та забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, які забезпечують дотримання законодавства з питань митної справи.

Результати роботи можуть бути застосовані та упроваджені в системі митного контролю та митного оформлення зубних паст у митному режимі імпорт. митний кордон декларування товар

ЗУБНІ ПАСТИ, МИТНИЙ КОНТРОЛЬ, МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ, МИТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ, ДЕКЛАРУВАННЯ, УКТ ЗЕД, ТАРИФНЕ І НЕТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ, ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ, МИТНІ ПЛАТЕЖІ, МИТНИЙ РЕЖИМ, МІЖНАРОДНІ УМОВИ ПОСТАВОК «ІНКОТЕРМС -- 2010».

Зміст

Вступ

Розділ 1. Аналіз законодавчих та нормативних документів

при переміщенні непродовольчих товарів через митний кордон України

1.1 Загальна характеристика законодавчих та нормативних документів при переміщенні товарів через митний кордон України

1.2 Порядок митного контролю та митного оформлення при переміщенні товарів через митний кордон України

1.3 Визначення країни походження товарів

1.4 Заходи тарифного і нетарифного регулювання при ввезені товарів на митну територію України

1.5 Аналіз ринку зубних паст та вимог щодо їх якості та маркуванння

Розділ 2. Особливості митного конторолю та митного оформлення зубних паст при ввезені на митну територію України згідно умов поставок «Інкотермс -- 2010»

2.1 Загальна характеристика міжнародних умов поставок «Інкотермс- 2010»

2.2 Особливості розрахунку митної вартості та митних платежів в залежності від умов поставок «Інкотермс -- 2010»

2.3 Порядок здійснення митних формальностей при митному оформленні зубних паст

2.4 Декларування та розрахунок митних платежів

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

ДСТУ-Національний стандарт України;

МД-митна декларація;

ДМВ-декларація митної вартості;

ЗЕД-зовнішньоекономічна діяльність;

УКТЗЕД-Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності;

АСАУР-автоматизована система аналізу та управління ризиками;

АСМО-автоматизована система митного оформлення;

ЕД-електронні документи або електронні копії паперових документів;

ЕМД-електронна митна декларація;

ЕДМВ-електронна декларація митної вартості;

ЕЦП-електронний цифровий підпис;

ЄАД-єдиний адміністративний документ;

ЄАІС-єдина автоматизована інформаційна система митних

органів України.

Вступ

Актуальність проблеми. Не досить вагома частка в структурі роздрібного товарообороту належить зубним пастам. Імпортні постачання їх достатньо значні, це пояснюється насамперед недостатньо розвиненою власною сировинною базою, а також зростанням імпорту більш дешевої продукції.

Зубна паста є найбільш популярним товаром з усього розмаїття продукції для догляду за порожниною рота -- її продажу складають понад 60% загального світового обсягу таких коштів (у СНД і того більше).

На даний момент частка продукції, випущеної в Україні, не перевищує 5%. Український ринок зубних паст на 95% наповнений імпортною продукцією, і динаміка ринку -- це власне темпи зростання імпорту.
Проблема українського ринку полягає в тому, що попит на продукцію під всесвітньо відомими торговими марками вже існує, але культура споживання перебуває в зародковій стадії. Хоча вже більше 65% всіх придбань зубної пасти робляться в аптеках і супермаркетах.

Зубні пасти -- це засоби для догляду за порожниною рота, підтримки здоров'я зубів і вирішення багатьох стоматологічних проблем, призначені для щоденного використання. Зважаючи на величезну різноманітність цих гігієнічних засобів необхідно розібратися у видах зубних паст.

Мета і завдання дослідження:

Мета роботи -- розробка порядку здійснення митного контролю та митного оформлення зубних паст у митному режимі імпорт.

Методи дослідження -- статистичний аналіз, системний аналіз, класифікація, порівняльно-правовий, синтез та моделювання форм митного контролю та митного оформлення зубних паст.

Для досягнення встановленої мети в ході роботи необхідно було вирішити наступні завдання:

-проаналізувати ринок зубних паст;

-дослідити показники якості, вимоги до упакування та маркування;

-провести митне оформлення товару, заповнити необхідні митні документи.

Предметом досліджень є митне регулювання ЗЕД.

Об'єкт дослідження -- митні формальності при митному контролі та митному оформленні зубних паст.

Новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

-проаналізовано стан ринку зубних паст;

-розраховано митні платежі в умовах імпорту зубних паст на умовах поставки EXW -- Харків з Російської Федерації;

-оформлені документи, необхідні при митному контролі зубних паст.

Розділ 1. Аналіз законодавчих та нормативних документів при переміщенні непродовольчих товарів через митний кордон України

1.1 Загальна характеристика законодавчих та нормативних документів при переміщенні товарів через митний кордон України

Митне законодавство визначає принципи організації митної справи в Україні. Метою якого є створення сприятливих умов для розвитку економіки, зовнішньоекономічних зв'язків та захисту та забезпечення конституційних прав і свобод громадян, держави, суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності й додержання ними правил, установлених у цій галузі.

Митне законодавство України забезпечує організацію та функціонування єдиної, узгодженої, стабільної митної системи, закріплення правових механізмів взаємодії всіх її елементів. Також визначаються загальні принципи регулювання митних відносин. За допомогою митного законодавства відбувається захист економічних інтересів України, забезпечується виконання зобов'язань, що випливають із міжнародних договорів України стосовно митної справи.

Державна фіскальна служба України є одним із головних суб'єктів державного регулювання міжнародних торговельних відносин та являється центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи.

Засади, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним Кодексом та іншими законами України [1].

Основними завданнями Державної фіскальної служби України є:

- створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

- захист митних інтересів України;

- реалізація єдиної митної політики України;

- запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил;

- організація та контроль роботи митниць Міндоходів із забезпечення своєчасності сплати митних платежів. Структура Державної фіскальної служби України показана на рис. 1.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Структура Департаменту митної справи України

До органів доходів і зборів входять такі підрозділи :

1. Митні організації

2. Митні органи

- центральний орган виконавчої влади;

- спеціалізовані митні органи;

- митниці;

- митні пости

3. Спеціалізовані навчальні заклади

4. Науково - дослідні установи

Основні функції Державної фіскальної служби України:

1. Здійснення добору кадрів до Департаменту та на керівні посади в митницях Міндоходів, формування кадрового резерву на відповідні посади, організацію роботи з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Державної фіскальної служби України та територіальних органів.

2. Здійснення спільно із митними органами інших держав заходів щодо вдосконалення процедури пропуску через державний кордон України товарів і транспортних засобів, їх митного контролю та митного оформлення.

3. Впровадження спрощених митних процедур та сприяння створенню відповідних умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України:

4. Організація контролю за валютними операціями, своєчасністю проведення розрахунків та оподаткуванням у сфері ЗЕД, за дотриманням законодавства України.

5. Організація та контроль за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України.

6. Застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення товарів через митний кордон України.

7. Організація контролю за правильністю визначення митної вартості товарів на підставі загальноприйнятої міжнародної практики, а також за правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України.

8. Організація застосування та контролю за процедурами використання гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з об'єднаннями експедиторів, незалежними фінансовими посередниками, страховими організаціями та фінансово-кредитними установами.

9. Забезпечення застосування митних режимів, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, поміщених у відповідні митні режими.

10. Вжиття заходів щодо захисту прав інтелектуальної власності у процесі зовнішньоекономічної діяльності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.

11. Верифікація (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та здійснення у випадках, установлених міжнародними договорами, видачі сертифікатів походження.

12. Аналіз та здійснення управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю.

13. Організація контролю за доставкою товарів, які перебувають під митним контролем, до митних органів призначення.

14. Організація контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

15. Забезпечення здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю щодо товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також контролю за переміщенням культурних цінностей у формі попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України.

16. Організація надання дозволів на відкриття та експлуатацію митних складів, складів тимчасового зберігання, магазинів безмитної торгівлі, вантажних митних комплексів, вільних митних зон комерційного або сервісного типу, видачу сертифікатів уповноваженого економічного оператора.

17. Організація стягнення коштів у разі невиконання забезпечених фінансовою гарантією зобов'язань зі сплати митних платежів.

18. Вирішення відповідно до Митного кодексу України питання щодо реалізації компромісу:

19. Організація та забезпечення ведення обліку підприємств, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем.

20. Організація ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

21. Здійснення ліцензування митної брокерської діяльності.

22. Проведення заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил на митній території України.

23. Надання повноважень на провадження діяльності з надання митницям фінансових гарантій забезпечення сплати митних платежів.

24. Здійснення провадження у справах про порушення митних правил.

25. Організація взаємодії та обміну інформацією з державними органами інших держав з питань взаємної адміністративної допомоги.

26. Здійснення кінологічного забезпечення.

27. Контроль за дотриманням законодавства в галузі державного експортного контролю у процесі зовнішньоекономічної діяльності, недопущення переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю без відповідних дозвільних документів. Здійснення ідентифікації товарів, що підлягають експортному контролю [2].

Відповідно до законодавства особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України або здійснюють діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, зобов'язані надавати цим органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, і порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі переліки містяться в Типових технологічних схемах пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників. Залежно від способу переміщення товарів, їх характеру, кількісних та вартісних розмірів, мети переміщення та інших факторів митним органам можуть подаватись різні документи в таких випадках (рис. 1.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2. Випадки, при яких подаються документи для митного оформлення

Усю сукупність зовнішньоторговельних документів подана на рис. 1.3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3. Систематизація зовнішньоторговельних документів

Перелічені документи перевіряються посадовими особами митних органів до прийняття рішення про пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України або рішення про їх випуск та використання відповідно до обраного митного режиму.

Документи із забезпечення виробництва експортних товарів видаються на підприємстві, основними серед них є: доручення на купівлю товару, інструкція з виготовлення, наряд на вивіз товару зі складу, таблиця фактурування, інструкція упаковки, наряд на внутрішнє транспортування, внутрішні адміністративні документи [1].

У документацію з підготовки товару до відвантаження входять: заявка на фрахтування, інструкція з відправки, доручення на відвантаження, ордер на перевезення, ордер на відправку, повідомлення про розподіл документів, дозвіл на поставку.

Комерційні документи, мають містити вартісну, якісну та кількісну характеристику товарів і транспортних засобів. До них відносяться: договір (угода), рахунок (проформа-рахунок), специфікація, рахунок-фактура, пакувальний лист, сертифікат якості тощо. Рахунки виписуються в тій валюті, в якій установлено ціну в контракті.

Рахунок-фактура надається: до торгово-промислової палати -- для отримання сертифікату походження товару; до адміністративних органів -- для отримання ліцензії; до транспортно-акредиторських фірм -- для перевезення вантажу, в банк -- для отримання належного з покупид платежу; до митних органів -- для визначення декларантом митної вартості переміщуваних товарів з метою нарахування митних платежів. Існує чотири типи рахунків-фактур:

1. Попередня фактура -- це перелік цін, який надається експортером потенційному закордонному покупцеві на етапі, коли ще не укладено договір на продаж та покупку товарів і ведуться попередні переговори;

2. Комерційний рахунок-фактура -- це вимога оплати за продані товари, запропонована експортером імпортеру. Вона містить такі дані: опис товарів; кількість; ціна за одиницю і сумарну ціну продажу; умови доставки; умови платежу;

3. Сертифікований рахунок-фактура -- це комерційний рахунок-фактура, яка містить висновок експортера щодо стану відправлених товарів або країни їх виготовлення;

4. Консульський рахунок-фактура -- це комерційний рахунок-фактура, який складений за формою, встановленою в країні експортера, консульством країни покупця. Головне призначення консульського рахунка-фактури -- надання допомоги уряду країни покупця при контролі над імпортом, тому її завіряють консульською печаткою.

Товарно-транспортні накладні -- це документи, які супроводжують транспортні засоби і свідчать про укладення договору на перевезення вантажів. Залежно від обраного виду транспорту, яким перемішуються вантажі, як товаротранспортний документу може використовуватись: міжнародна автомобільна накладка (CMR); авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); залізнична накладна СМГС; коносамент (bill of Lading); інші встановлені документи (морська накладна, штурманська розписка, вантажний маніфест, фрахтовий маніфест, контейнерний маніфест, підтвердження про фрахтування тоннажу, фрахтовий рахунок, заявка-вимога про відправку, якщо вантаж доставляється морем; гарантійний лист; дорожня відомість; дорожні листи; бордеро; поштова квитанція -- у разі доставки товару поштою).

Страхові документи свідчать про взаємовідносини між страховиком та застрахованим. До них відносяться: страховий поліс, страховий сертифікат, страховий лист, страхове оголошення, каверпот.

До дозвільних документів відносяться різного виду дозволи профільних органів державного регулювання зовнішньоекономічних операцій.

Схема основних дозволів державних органів при проведенні процедури митного оформлення подана на рис. 1.4.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.4. Систематизація митних документів

Довідка-розрахунок митної вартості -- це документ, що надається митним органам при митному оформленні товарів, що входять до переліку, зазначеного в додатку 3 до наказу ДМСУ від 02.12.99 №782, та використовується для перевірки правильності заявленої митної вартості й формування бази даних цінової інформації Державної фіскальної служби. Подається декларантом одночасно з вантажною митною декларацією щодо кожного найменування (виду, марки) товару. Заповнюється декларантом та завіряється печаткою організації-декларанта.

У сертифікаті походження товару мають бути обов'язково вказані такі відомості про товар, на який він видається, -- найменування й адреса експортера; найменування й адреса імпортера; засоби транспортування і маршрут проходження вантажу; кількість місць і вид упаковки, опис товару, який повинен вміщувати всі необхідні для ідентифікації товару відомості; маса брутто і нетто.

Обов'язкові -- це ті документи, відсутність яких не дозволить суб'єкту господарювання здійснити конкретну зовнішньоекономічну операцію. Вони класифікуються на документи, які не залежать від виду, суб'єкта чи об'єкта угоди, та документи, які потрібно надавати при здійсненні зовнішньоторговельних операцій з конкретної товарної групи.

До першого виду документів відносяться: зовнішньоекономічний контракт, вантажна митна декларація, рахунок-фактура, транспортні документи, довідка про декларування валютних цінностей, платіжні документи.

До додаткових документів при здійсненні процедури митного оформлення в першу чергу відносяться юридичні документи, які підтверджують отримання певних митних пільг залежно від об'єкта угоди чи суб'єкта здійснення зовнішньоекономічної операції [3].

1.2 Порядок митного контролю та митного оформлення при переміщенні товарів через митний кордон України

Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється засобами авіаційного, водного, автомобільного, залізничного, трубопровідного транспорту, а також лініями електропередачі.

Залежно від наявності перевізника, відправника, одержувача, а також договору на перевезення товари переміщуються у:

1) вантажних відправленнях;

2) супроводжуваному багажі;

3) несупроводжуваному багажі;

4) ручній поклажі;

5) міжнародних поштових відправленнях;

6) міжнародних експрес-відправленнях.

Транспортні засоби, якими переміщуються пасажирів або товарів через митний кордон України, підлягають митному контролю та митному оформленню.

Митні формальності, що здійснюються під час митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, якими переміщуються пасажири або товари через митний кордон України, мають уніфікований характер і не залежать від країни реєстрації або країни -- власника транспортного засобу, країни, з якої прибув цей транспортний засіб, або країни, куди він прямує, крім випадків, передбачених міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, та відповідними міжнародними актами, в частині застосування санкцій та обмежень у торгівлі з окремими країнами.

Митний контроль за міжнародними перевезеннями товарів здійснюється митними органами у взаємодії з іншими відповідними контрольними службами за спільними технологічними схемами з визначенням часу та послідовності виконання кожною службою своїх безпосередніх обов'язків.

Розклад руху транспортних засобів через митний кордон України затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України.

Технологічні схеми розробляються на основі затверджених Кабінетом Міністрів України типових технологічних схем пропуску автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів через державний кордон України і затверджуються керівниками відповідних митних органів, органів охорони державного кордону України та органів центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту або підприємств, що належать до сфери його управління, за погодженням з керівниками інших відповідних контрольних служб [4].

З метою прискорення здійснення митних формальностей під час переміщення транспортних засобів через митний кордон України працівники водного, повітряного, автомобільного та залізничного транспорту сприяють посадовим особам митних органів у виконанні ними своїх службових обов'язків.

Перелік приміщень та вимоги до них визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи і центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту України відповідно до обсягу та характеру міжнародних перевезень.

Реєстрація транспортних засобів, увезених на митну територію України, здійснюється відповідними реєстраційними органами лише на підставі належним чином оформлених документів, виданих митним органом, що здійснив пропуск цих транспортних засобів через митний кордон України.

При перевезенні товарів автомобільним транспортом комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

- документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

- документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію;

- транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);

- комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника та отримувача товарів;

- відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;

- вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів, крім великогабаритних вантажів;

- у разі необхідності -- документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- документи, що підтверджують країну походження товару;

- у разі необхідності -- документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

- у разі необхідності -- документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

- у разі необхідності -- документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

- у разі необхідності -- документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення [1].

Автотранспортний засіб комерційного призначення, що використовується для переміщення товарів через митний кордон України, не потребує окремої митної декларації, якщо під час такого переміщення декларуються товари, які перевозяться цим автотранспортним засобом.

Відомості про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари, вносяться до митної декларації, за якою оформлено ці вантажі, книжки МДП, передбаченої Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, товарно - транспортних накладних, дорожнього листа, провізних та інших супровідних документів, передбачених законодавством. Порожні автотранспортні засоби комерційного призначення, декларуються шляхом подання національних реєстраційних документів.

Особи, що переміщують товари під митним контролем автомобільним транспортом, зобов'язані:

- протягом строку, встановленого митним органом, доставити товари

за місцем призначення із збереженням митних забезпечень;

- не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без

дозволу митного органу;

- пред'явити митному органу необхідні для здійснення митного

контролю і митного оформлення документи;

- у невідкладних випадках за свій рахунок здійснювати вивантаження,

навантаження, розпакування та упакування товарів і пред'являти їх до митного контролю.

З метою вивільнення транспортних засобів у разі не здійснення у триденний строк митного оформлення товарів і транспортних засобів перевізник може розмістити ці товари на склад тимчасового зберігання відкритого типу.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, а також автомобільні транспортні засоби, якими вони переміщуються, пред'являють в незамінному стані для митного контролю, а документи на ці товари та транспортні засоби подаються органам доходів і зборів не пізніше ніж через три години після їх прибуття у пункт пропуску.

Пропуск через митний кордон транзитних вантажів та автомобільних транспортних засобів, що здійснюють транзитні перевезення, а також контроль за їх переміщенням здійснюється у спрощеному режимі, у встановленому законодавством та міжнародними договорами порядку.

У разі виявлення порушень митних правил або законодавства на будь-якому етапі посадова особа органу доходів та зборів зобов'язана вжити заходів, передбачених законодавством [5].

1.3 Визначення країни походження товарів

Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється главою 49 МК України.

Країною походження товару вважається країна, у якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. При цьому під країною походження товару може розумітись група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

У підприємницькій діяльності та при здійсненні митної справи має значення документальне підтвердження відповідності товару. Для підтвердження походження товару митний орган вправі вимагати подання сертифіката про походження такого товару. У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, видається уповноваженим на це KM України органом. При ввезенні товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:

1)на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України;

2)на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3)якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;

4)у випадках, коли в документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

Сертифікат про походження товару має однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни і має містити:

1)письмову заяву експортера про країну походження товару;

2)письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, який видав сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.

Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат. У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей.

Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни доти, доки митні органи у передбачених чинним законодавством випадках не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

Митний орган може відмовити у випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України лише за наявності достатніх підстав для висновку, що товар походить з країни, товари якої не підлягають випуску згідно із законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Неподання належним чином оформленого сертифіката чи відомостей про походження товару не є підставою для відмови у митному оформленні та випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України.

Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом за умови сплати мита за повними ставками. До товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння або преференційний режим за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше, ніж через рік з дати здійснення митного оформлення.

У визначенні країни походження товару не береться до уваги походження енергії, машин, обладнання та інструментів, що використовуються для його виробництва. Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюється законом [6].

1.4 Заходи тарифного і нетарифного регулювання при ввезені товарів на митну територію України

Державне регулювання ЗЕД щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України здійснюється за допомогою методів вони класифікуються на дві великі групи -- засоби тарифного та нетарифного регулювання. Подібні засоби державного впливу, в більшості випадків, реалізуються під час переміщення фізичними та юридичними особами товарів через митний кордон України.

Тарифне регулювання державної зовнішньоторговельної політики є головним інструментом впливу на торговельні відносини різних країн та, певним чином, сприяє реалізації політики протекціонізму щодо вітчизняних товаровиробників. Основою тарифного регулювання виступають ставки мита, які систематизовано в митних тарифах. Види мит які використовуються в митній справі наведено на рис. 1.5.

За способом стягнення мито поділяється на адвалорне, яке обчислюється у відсотках до митної вартості товарів, специфічне, яке визначає фіксовану суму, що стягується з одиниці виміру певного товару та комбіноване, яке утворено комбінацією перших двох видів мита [1].

Слід зауважити, що в разі підвищення ціни товару та, відповідно, митної вартості, з якої нараховується мито, адвалерні ставки дають більші надходження до бюджету, ніж специфічні. Водночас, у разі зниження ціни товару, ефективнішими є специфічні ставки. Комбіновані ставки дозволяють дещо зменшити недоліки перших двох видів мита. Особливістю застосування адвалерних ставок мита є необхідність визначення митної вартості товару, яка залежить від багатьох ринкових факторів, таких як, курси валют, процентні ставки, наявність товарів субститутів і таке інше.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.5. Види мита

За характером застосування мито може бути сезонним, антидемпінговим чи компенсаційним. Сезонне мито регулює зовнішньоторговельні відносини щодо товарів сезонного характеру, насамперед, сільськогосподарської продукції.

Застосування сезонних ставок мита захищає в певні періоди року ринок вітчизняних товарів шляхом підвищення вартості імпортованих товарів. Антидемпінгове мито застосовується у разі виявлення факту імпорту товару за демпінговими цінами, що призводить до суттєвих збитків у національних галузях виробництва.

Компенсаційне мито застосовується з метою нейтралізації субсидій, наданих державою експортеру для підвищення конкурентоспроможності товарів на ринках збуту.

За характером походженнямито може бути автономним, конвенційним та преференційним. Автономне мито встановлюється законодавчими документами конкретної країни без урахування наявності двосторонніх чи багатосторонніх договорів з іншими країнами стосовно зовнішньоторговельних відносин.

Ставки цього виду мита змінюються без узгодження з країнами -- торговельними партнерами та застосовуються в разі проведення підготовчої роботи до укладення дво- або багатосторонніх торговельних договорів. Конвенційні ставки мита формуються шляхом проведення дво-або багатосторонніх переговорів і не можуть підвищуватися будь-якою державою в односторонньому порядку.

Преференційні ставки мита -- це особливі пільгові ставки, які застосовуються до імпортних товарів походженням з деяких країн або групи країн. Мета їх застосування -- стимулювати експорт певних товарів з країн, що розвиваються.

За об'єктом обкладення мито поділяється на імпортне, експортне та транзитне. Ці назви свідчать про наявність певних ставок мита на товари, що ввозяться, вивозяться або переміщуються транзитом. Імпортні ставки підвищують вартість товарів невітчизняного виробництва на внутрішньому ринку країни, що призводить до зменшення його кількості на національному ринку та дозволяє вітчизняному товаровиробникові додатково виробляти ідентичні та однорідні товари для внутрішнього споживання. Експортне мито -- це не тільки додаткові надходження до бюджету держави в разі експорту певних товарів, а також стимулювання додаткової обробки експортованої продукції на національних виробничих потужностях та утворення вартісних бар' єрів з метою скорочення експорту товару даного виду.

У залежності від типу ставок мито може бути постійним або мінливим. Державні органи, відповідно до створених обставин або не можуть їх змінити, або вони підлягають зміні, відповідно, в разі дотримання певних умов.

За способом нарахування ставок, розрізняють мито на номінальне, яке зазначене у митному тарифі, та ефективне, яке визначає рівень митного обкладення імпортованих товарів, обчисленого за ставками митного тарифу.

Нетарифне регулювання -- комплекс заходів обмежувально-забороненого характеру, спрямовані на захист внутрішнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспільної моралі, на охорону здоров'я та життя людей і тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачів товарів, що ввозяться в Україну, а також на охорону національної культурної та історичної спадщини. Систематизація засобів нетарифного регулювання наведена на рис. 1.6.

До першої групи засобів нетарифного регулювання відносять кількісні обмеження. Кількісні обмеження -- це адміністративна форма державного нетарифного регулювання торгового обігу, яка визначає товари, експорт або імпорт яких дозволено. Такі обмеження використовуються за рішенням влади однієї держави або на підставі міжнародних угод, які координують торгівлю певними групами товарів.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.6. Класифікація заходів нетарифного регулювання

Головна мета кількісних обмежень полягає у захисті внутрішнього ринку від проникнення товарів іноземного виробництва. Тим самим захищається вітчизняний товаровиробник, коли застосування митно-тарифних засобів регулювання зовнішньоекономічної діяльності вичерпало себе або їхній вплив, з погляду держави, не достатньо ефективний. У цьому разі держава застосовує кількісні обмеження експорту та імпорту.

Два основні методи -- це квотування та ліцензування, що є обмеженням на певний термін імпорту (експорту) товарів за кількістю, обсягом або вартістю, і полягає у отриманні відповідного дозвільного державного документ (ліцензії) на здійснення експорту (імпорту).

«Добровільне обмеження експорту» полягає у тому, що країни-імпортери, застосовуючи політичні та економічні важелі, пропонують країні-експортеру зменшити обсяги продажу певних товарів на зовнішньому ринку.

Згідно з законодавчою базою держави, яка здійснює ліцензування, існують разові (наводяться кількісні та вартісні показники товару, а також зазначається термін її дії) або генеральні ліцензії (подається лише перелік товарів, а впродовж терміну чинності кількісних або вартісних обмежень не передбачається; можуть мати деякі особливості, які певним чином регулюють експортні або імпортні операції) на експорт та імпорт [7].

Ліцензування тісно пов'язане з квотуванням експорту та імпорту. Існують:

- глобальні квоти -- визначають обсяги експорту (імпорту) у вартісних або фізичних одиницях на певний період часу;

- індивідуальні квоти -- передбачають розподіл обсягів експорту чи імпорту для певних країн;

- сезонні квоти -- поширюються на певні сільськогосподарські товари та забезпечують регулювання надходження імпортованої сільськогосподарської продукції у певні сезони року;

- тарифні квоти -- являють собою поєднання кількісного обмеження та митно-тарифних засобів. Вони визначають обсяги імпортованого товару за мінімальними розмірами мита.

До другої групи віднесено методи «побічного» або «прихованого» протекціонізму. Засіб побічного, прихованого протекціонізму являє собою різноманітні перепони, створені численними державними структурами, на шляху імпортних товарів.

До одного з методів побічного протекціонізму можна віднести технічні бар' єри: національні стандарти та вимоги до товарів, оскільки імпортовані товари підлягають більш прискіпливому дослідженню на відповідність національним стандартам та вимогам, що створює певний бар' єр на шляху їхнього просування на внутрішній споживчий ринок.

Черговою сукупністю методів побічного, прихованого протекціонізму як засобу нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, виступають внутрішні податки країни імпорту, якими обкладаються імпортовані товари. Податки можна поділити на прямі (податок на додану вартість, акцизний збір, податок на продаж; стягуються з митної, а не з фактурної вартості імпортованого товару) та опосередковані (збори за процедуру митного оформлення, відшкодування за виконання всіляких формальностей, різноманітні збори, які сплачуються після перетину митного кордону).

Сукупність цих методів утворює адміністративні перешкоди для імпорту товарів, а подолання їх шляхом отримання державних документів, що засвідчують відповідність товарів національним стандартам, показникам якості, вимогам пакування та маркування, санітарно-гігієнічним нормам, а крім того, вплив внутрішньої податкової системи та системи державної закупівлі, вимоги наявності місцевих компонентів у кінцевому продукті суттєво підвищують вартість одиниці імпортованого товару, що утворює певні адміністративні та цінові переваги для вітчизняних товарів на внутрішньому споживчому ринку країни можливого імпорту [3].

1.5 Аналіз ринку зубних паст та вимоги щодо її якості та маркування

Обсяг легального ринку зубних паст в Україну -- до 200 млн. тюбиків або близько 150 млн. євро при щорічному прирості в 10-15%. Для порівняння: російський ринок зубної пасти оцінюється в 420-450 млн. євро, а ринок СНД в цілому -- до 1 млрд. євро. При цьому український ринок закінчує своє формування і тому ще здатний приймати нових операторів.

Зубна паста є найбільш популярним товаром з усього розмаїття продукції для догляду за порожниною рота -- її продажу складають понад 60% загального світового обсягу таких коштів (у СНД і того більше).

На даний момент частка продукції, випущеної в Україні, не перевищує 5%. З 7 радянських підприємств до сьогоднішнього дня дожили запорізьке ВО «Кремнійполімер» та харківське ВАТ «Ефект». Причому перше було зупинено в 90-х і відновило випуск зубної пасти тільки на початку 2000-х.

Про конкурентоспроможність заводу зараз говорити складно: його бренд «Купава» зараз на ринку не помітний. Харківський «Ефект» -- найстаріше косметично-парфюмерне підприємство, в нинішньому вигляді існує з кінця 80-х років. «Ефект» пропонує кілька типів паст, одна з них -- Fitodent. Кілька років тому Fitodent був популярним брендом, але зараз його можна знайти лише в Харкові.

В останнє десятиліття з'явилося кілька нових компаній, що випускають зубні пасти. Перш за все слід відзначити «Центр дитячої косметики» (КДК) (с. Щасливе Київської обл.) та донецьку продукцію «Біокон». КДК успішно просуває свою торгову марку «Оленка», в зубній пасті цієї марки присутній смак персика та суниці. А «Біокон» пропонує кілька видів однойменних лікувально-профілактичних паст.

Український ринок зубних паст на 95% наповнений імпортною продукцією, і динаміка ринку -- це власне темпи зростання імпорту. Основою «пиріг» ділять транснаціонали й еврокомпаніі. Як правило, це ті, хто встиг прийти ще наприкінці існування СРСР (наприклад, Colgate). Або компанії, що не пошкодували грошей на рекламу в 90-е: Procter & Gamble, SmithKline, ARCAM / Dr. Theiss. Ця четвірка західних компаній (з огляду на тепер вже Colgate-Palmolive) контролює, за нашими оцінками, від 2 / 3 до 3 / 4 ринку в залежності від регіонів. Поширення тієї чи іншої пасти в конкретній галузі залежить від того, яких мереж супермаркетів там більше.

Наприклад, у мережі «Фуршет» частка паст від Colgate-Palmolive досягає майже половини всіх пропозицій, по чверті припадає на марки Procter & Gamble та SmithKline. В інших маркетах частка цих компаній може бути значно більшою, а Colgate-Palmolive -- меншою. В аптечних супемаркетах пальму першості тримає «лікувальна продукція» від ARCAM / Dr. Theiss під торговою маркою Lacalut.

Тепер кілька слів про найбільших імпортерів. Американську Colgate-Palmolive особливо представляти не треба.

Окремі виробництва в Європі в основному переорієнтовані на випуск зубних щіток або дорогих марок (наприклад, Colgate-Total роблять у ЄС). Компанія також надає робочі місця європейцям завдяки співпраці зі швейцарцями: швейцарська GABA International випускає ополіскувачі Colgate для бельгійського відділення Colgate-Palmolive. Але в Україні ці «гігієнічні смакоту» з'являються рідко.

Procter & Gamble просуває в Україні фактично лише різновиди марки Blend-a-Med. Тепер P & G володіє німецькими потужностями, займаючи там цілу вулицю (P & G Strasse), звідки надходить, мабуть, найбільш якісний продукт (марка Blend-a-Med-Total). Але найбільше в СНД продукції, виробленої в Польщі та Росії.

Британські та ірландські компанії представлені в основному когортою виробників SmithKline і Oral-B. Британська SmithKline з деяких пір виступає спільно з Glaxo Int. та контролює в Україні три основні марки - Aquafresh (десятки видів), Sеnsodyne, Paradontax, а також давно відому (але чомусь зараз рідко з'являлася) Macleans. Ірландська Oral-B також пропонує деякі свої марки паст, але вони явно поступаються за популярністю широкому асортименту зубних щіток.

Німеччина представлена, перш за все, маркою Lacalut фірми ARCAM / Dr. Theiss у вищій ціновій категорії і тільки у «дорослому» варіанті. Перевагою даного товару є його позиціонування виключно як лікувального, з особливим акцентуванням медичного ефекту від використання пасти [8].

Проблема українського ринку полягає в тому, що попит на продукцію під всесвітньо відомими торговими марками вже існує, але культура споживання перебуває в зародковій стадії. Хоча вже більше 65% всіх придбань зубної пасти робляться в аптеках і супермаркетах, вагома частка ринку залишається в тіні і належить базарах, вуличним торговцям і неспеціалізованим ятках. Через вищеназвані торгові точки збувається фальсифікована продукція, яка не відповідаєстандартам якості. Левова частка фальсифікату завозиться на український ринок контрабандою з Болгарії та Індії. Безпека таких підробок для здоров'я людини не гарантована -- вони можуть містити стафілокок або кишкову паличку.

Продукція косметичної промисловості вітчизняного та зарубіжного виробництва реалізується в роздрібній торговельній мережі за наявності «Гігієнічного висновка Державної санітарно-гігієнічної експертизи на вітчізняну чи імпортовану продукцію», який стверджує Головний державний санітарний лікар України або уповноважені ним особи, і паспорта (сертифіката якості) виробника.

В даний час актуальним завданням є створення комплексних гігієнічних засобів для догляду за зубами та ротовою порожниною, в тому числі зубних паст, які мають лікувальні та лікувально-профілактичними властивостями. Такі засоби повинні відповідати ряду вимог.

По-перше, сучасна комплексна лікувально-профілактична паста повинна надавати виражену лікувальну (профілактичне) дію в декількох напрямках -- забезпечувати профілактику карієсу, володіти пародонтопротекторних ефектом (попереджати утворення зубних відкладень, надавати протимікробну і ремінералізующего дії, позитивно впливати на метаболічні та регенераторні процеси в тканинах пародонту).

По-друге, така паста, як і вся продукція гігієнічного призначення, повинна бути безпечною. Частота побічних ефектів, які можуть викликати інгредієнти зубної пасти, повинна бути мінімальною.

Обов'язкова мікробіологічна чистота продукції (відсутність патогенної мікрофлори). Абразивність зубної пасти повинна відповідати стандартам [Додаток А]. Можливий негативний вплив на пломбувальні і зубопротезні матеріали має бути незначним.

По-третє, паста повинна мати високими споживчими властивостями (смак, аромат, консистенція, колірна гамма, форма тюбика, зручність дозування). Приємний м'який смак сприяє більш тривалої чищенні зубів і регулярного використання, а також забезпечує свіжість подиху.

По-четверте, всі перераховані вище властивості продукції гігієнічного призначення повинні залишатися незмінними при тривалому зберіганні в певних кліматичних умовах.

На тюбику зубної пасти повинна бути наступна інформація: країна-виробник, завод-виробник, відмітка про клінічних тестуваннях (у якому інституті, його емблема). Обов'язково має бути вказано склад пасти. Причому тексти мають бути українською або російською мовами. Можливий просто переклад-анотація до цієї пасті. Сучасний дизайн і екологічні вимоги передбачають пластиковий, а не алюмінієвий тюбик. Обов'язково повинна бути вказана дата виготовлення. Зазвичай термін придатності зубних паст не перевищує 2-3 років. Ідентифікувати країну-виробника можна і за штрих-кодом. Тюбик повинен бути закритий фольгою, що забезпечує герметичність. Стандартний обсяг тюбика -- 75 мл пасти.

У магазині без зауважень з маркування, не обійшлося в цьому асортименті. Є проблеми навіть з назвою продукції. Те, що це зубна паста написано, правда, на всіх етикетках, а ось те, що це саме дитяча зубна паста не позначено на продукції «Принцеса» і Sanino. Хоча це явно продукція, призначена для дітей. Про те, що діти до 7 років повинні чистити зуби під наглядом батьків не згадується. Таке застереження було б не зайвим на упаковці, але, мабуть, не всі виробники так вважають. Відсутня нагадування про це на пастах «Оленка», «Принцеса», «D1ental Dream», «Моє сонечко». Явно не вистачає координат компаній-представників на Україну марок «Дракоша», «Silca Putzi» і «Dental Dream». Адреси є, але без контактних телефонів на етикетках «Colgate», «Aquafresh» і «Моє сонечко».

Вертикальні туби з широкою кришкою використовують дедалі більше і не тільки для зубних паст завдяки їх функціональності і декоративності. Вони обмежують доступ повітря і води до продукції, крім того, вони досить дешеві. При цьому для виготовлення туб використовують, як правило, багатошаровіполімерні матеріали з високими бар'єрними властивостями і що забезпечують тривале збереження запаху в упаковці, що для дитячих зубних паст не маловажно. Саме в таких упаковках представлена ??більшість зразків, хоча матеріал упаковки не вказано ні на одному тюбику. Додаткова картонна коробочка є у паст «Моє сонечко», «Dental Dream» і «Aquafresh». Тюбики з пастами «Моє сонечко» і «Dental Dream» також можна поставити, хоч кришки у них трохи вже. У паст «Colgate» та «Aquafresh» кришки відкриваються, а не відкручуються, що досить зручно. У будь-якому випадку привчайте дитину закручувати після використання тюбик з пастою.