Порядок роботи митних органів
Митниця як один із найсуттєвіших чинників державності і незалежності країни, яскравий доказ владного і фінансового суверенітету. Аналіз основних методів, механізмів та показників тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоторговельних операцій.
| Рубрика | Таможенная система |
| Вид | отчет по практике |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.03.2013 |
| Размер файла | 375,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вступ
митниця тарифний фінансовий суверенітет
Упродовж віків митниця була і залишається одним із найсуттєвіших чинників державності і незалежності країни, яскравим свідотством владного і фінансового суверенітету. Митниця є одним їз найголовніших форпостів економіки країни, саме цьому робота митника є досить відповідальною, а праця на митниці - досить важливою і працемісткою. Тому на митниці працюють досвідчені професіонали, які знають і поважають свою роботу. У цьому році був на митниці і я - проходив виробничу практику.
Місцем проходження виробничої практики з 27 червня по 15 липня 2006 року була Хмельницька митниця.
Метою проходження виробничої практики було закріплення теоретичних, практичних і методичних знань з міжнародної економіки та інших фахових дисциплін, формування в них професійних умінь і навичок прийняття управлінських рішень на основних напрямках роботи в органах митної служби. Для досягнення даної мети були поставлені наступні задачі:
· розглянути методи, механізми та показники тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоторговельних операцій;
· розглянути роль ціноутворення у зовнішньоекономічній діяльності;
· визначити основні процеси міжнародної економічної інтеграції;
· вивчити положення про регіональну митницю, її організаційну структуру;
· визначити основні митні процедури при здійснені зовнішньоторговельних операцій;
· ознайомитися з роботою відділу митної вартості, товарної номенклатури;
· ознайомитися з порядком роботи відділу митних платежів;
· проаналізувати економічний стан Донбаської регіональної митниці, визначити основні товари, які експортуються та імпортуються та основні країни, з якими здійснюються комерційні зв'язки через дану митницю.
1. Регулювання зовнішньоторговельної діяльності держави
1.1 Тарифне та нетарифне регулювання як методи регулювання зовнішньоторговельних операцій
Процес становлення національної економіки України на шлях економічних перетворень свідчить, що для країни, яка бажає достойно увійти до вже розвинутої економічної спільноти, немає завдання важливішого, ніж увага до власного виробника для збереження його потенціалу та підтримки конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Тому регулювання зовнішньоекономічної діяльності України дуже необхідне, саме тому основними засобами та методами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є тарифне регулювання та нетарифне регулювання.
Заходи тарифного регулювання передбачають обкладення митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території відповідно до систематизованого звіту ставок мита визначеного Законом України про «Єдиний митний тариф України» від 05.04.2001 року № 2371-ІII, а нетарифне регулювання - введення обмежень на ввезення товарів на митну територію України або вивезення товарів за її межи.
Даний Закон визначає порядок формування та застосування Єдиного митного тарифу України при ввезенні на митну територію України та вивезенні за межі цієї території товарів та інших предметів встановлюється з метою обкладення митом зазначених товарів та інших предметів, а саме мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. В Україні застосовуються такі види мита:
· адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
· специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
· комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення;
· ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.
· вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.
· на окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.
Крім того з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито.
Спеціальне мито застосовується:
· як засіб захисту українських виробників;
· як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;
· як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
· як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та (або) ущемляють інтереси України.
Антидемпінгове мито застосовується:
· відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;
· у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду.
Компенсаційне мито застосовується:
· відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;
· у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.
Нетарифні методи зовнішньоекономічного регулювання - це комплекс мір економічного, адміністративного, технічного характеру, що утрудняють вільну торгівлю між державами. До нетарифних обмежень економічного характеру у світовій практиці відносять: антидемпінгові міри; різного роду оподатковування (податок на додану вартість з імпорту, податок з обороту, акцизні збори, спеціальні імпортні податки і збори); міри валютного і фінансового характеру (податок при операціях з іноземною валютою або збір за її одержання, система попередньої оплати мита і податків). До бар'єрів адміністративного характеру відносять: заборону імпорту; кількісні обмеження, квотування, ліцензування; «добровільні» обмеження експорту. До технічних і інших вимог, що утрудняють вільну торгівлю між державами, відносять: національні стандарти, системи сертифікації продукції; вимоги, установлювані санітарними, ветеринарними органами; вимоги екологічного характеру; вимоги до упакування і маркірування товарів. Проте найбільш важливими і найбільш застосовуваними є квотування (вивіз товарів в певній кількості) та ліцензування (вивіз певних товарів) товарів, що експортуються. Перелік таких товарів встановляються також Кабінетом Міністрів України.
При експортній операції можуть встановлюватися наступні квоти:
глобальна - встановлюється по товару без зазначення конкретних країн куди товар експортується;
групова - встановлюються по товару з визначенням групи країн куди товар може експортуватися;
експортна - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях.
індивідуальна - встановлюється по товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватися.
При експортній операції можуть встановлюватися наступні ліцензії:
відкрита - дозвіл на експорт товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;
генеральна - відкритий дозвіл на експортні операції по певному товару та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару;
експортна - належним чином оформлене право на експорт протягом встановленого строку певних товарів.
разова - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший ніж той, що є необхідним для здійснення експортної операції.
На сучасному етапі міжнародна практика іде на шляху до виключення інструментів нетарифного регулювання. Вони застосовуються лише при виключеному числі випадків, в основному з метою захисту національної економіки, дотримання міжнародної безпеки, охорони життя й здоровя, підтримки стабільності міжнародної торгівельної системи. Проте незважаючи на це в Україні тарифні та нетарифні методи регулювання зовнішньоекономічних торгівельних операцій є одними з найголовніших і одними з найважливіших у захисті національних товаровиробників та підприємців.
1.2 Ціноутворення у зовнішньоторговельній діяльності
Законодавство України про ціноутворення складається з Закону «Про ціни і ціноутворення» та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України і спрямована на забезпечення:
· рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій і адміністративно-територіальних регіонів республіки;
· збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг;
· протидії монопольним тенденціям виготовлювачів продукції, товарів і послуг;
· об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну;
· розширення сфери застосування вільних цін;
· підвищення якості продукції;
· соціальних гарантій в першу чергу для низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсаційних виплат у зв'язку із зростанням цін і тарифів;
· створення необхідних економічних гарантій для виробників;
· орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.
При здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.
Регулювання внутрішнього ціноутворення на експортну та імпортну продукцію (послуги) визначається Кабінетом Міністрів України.
1.3 Процеси міжнародної економічної інтеграції господарського життя
Національні інтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена світового співтовариства. В результаті подій, що відбуваються, в світі створюється принципово нова геополітична ситуацію. У зв'язку з цим є необхідним чітке та всебічне визначення зовнішньополітичної стратегії щодо інтеграції України до світового політичного (в тому числі у сфері зовнішньої політики і політики безпеки), інформаційного, економічного та правового простору.
Адаптація законодавства України до світового законодавства полягає у зближенні із сучасною системою права, що забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави у світових рамках і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рівня, що склався у державах світу.
Адаптація законодавства України передбачає реформування її правової системи та поступове приведення у відповідність із світовими стандартами і охоплює приватне, митне, трудове, фінансове, податкове законодавство, законодавство про інтелектуальну власність, охорону праці, охорону життя та здоров'я, навколишнє природне середовище, захист прав споживачів, технічні правила і стандарти, транспорт, а також інші галузі, визначені Угодою про партнерство та співробітництво. Важливим чинником реформування правової системи України слід вважати участь України у конвенціях Ради Європи, які встановлюють спільні для цієї організації та ЄС стандарти.
Етапами правової адаптації є імплементація Угоди про партнерство та співробітництво, укладання галузевих угод, приведення чинного законодавства України у відповідність із світовими стандартами, створення механізму приведення проектів актів законодавства України у відповідність із світовими нормами.
Глобалізація світового господарства, уніфікація національних економік на засадах ГАТТ/СОТ, економічні тенденції в державах щодо консолідованого єдиною грошовою одиницею Європейського Союзу, потенційна взаємовигідність вільної торгівлі є важливими факторами економічної інтеграції та розвитку торгівлі між Україною та країнами світу.
Розвиток процесу економічної інтеграції полягає у лібералізації і синхронізованому відкритті світових ринків та України, взаємному збалансуванні торгівлі, наданні на засадах взаємності режиму сприяння інвестиціям з різних країн світу в Україну та українським експортерам на світових ринках, запровадженні спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників. Економічна інтеграція базується на координації, синхронізації та відповідності прийняття рішень у сфері економіки України та світу і передбачає ліквідацію обмежень розвитку конкуренції та обмеження застосування засобів протекціонізму, сформування основних економічних передумов для набуття Україною повноправного членства в світі.
Поряд із згаданими напрямами світової інтеграції, культурно-освітній та науково-технічний займають особливе місце, зумовлене потенційною можливістю досягти вагомих успіхів у інтеграційному процесі саме на цих напрямах. Вони охоплюють галузі середньої і вищої освіти, перепідготовку кадрів, науку, культуру, мистецтво, технічну і технологічну сфери.
Інтеграційний процес на відповідних напрямах полягає у впровадженні світових норм і стандартів у освіті, науці і техніці, поширенні власних культурних і науково-технічних здобутків. У кінцевому результаті такі кроки спрацьовуватимуть на підвищення в Україні світової культурної ідентичності та інтеграцію до загальносвітового інтелектуально-освітнього та науково-технічного середовища.
Здійснення даного завдання передбачає взаємне зняття будь-яких принципових, на відміну від технічних, обмежень на контакти і обміни, на поширення інформації. Особливо важливим є здійснення спільних наукових, культурних, освітніх та інших проектів, залучення українських вчених та фахівців до загальносвітових програм наукових досліджень.
Практичне здійснення інтеграційного процесу можливе лише за умови доповнення загальносвітового виміру співпраці регіональною інтеграцією та поглибленням галузевого співробітництва України і країн світу. Регіональна інтеграція передбачає встановлення і поглиблення прямих контактів між окремими регіонами України та державами світу, їх розвиток у визначених напрямах для поступового перенесення основної ваги інтеграційного процесу з центральних органів виконавчої влади на регіони, до органів місцевого самоврядування, територіальних громад і, зрештою, якнайширшого залучення громадян України.
1.4 Організація обліку в митних установах
Фінансову діяльність митниці забезпечує безперебійна робота бухгалтерії. На митних органах вона представлена відділом бухгалтерського обліку, звітності, контролю та розрахунків з Держбюджетом по митних платежах (ВБОЗК та РзДБ по МП).
Бухгалтерський облік, звітність та контроль на митниці здійснюється відповідно даним відділом, структурна схема якого зазначена на рисунку 1.2.
Робота даного відділу побудована на підставі Положення про відділ бухгалтерського обліку, звітності, контролю та розрахунків, затвердженого Наказом Хмельницької митниці. Відділ очолює головний бухгалтер. Головний бухгалтер за поданням за поданням керівника митної установи назначається на посаду наказом Голови ДМСУ.
Рис 1.2. Структура відділу бухгалтерського обліку, звітності, контролю та розрахунків з Держбюджетом по митних платежах Хмельницької митниці
Головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо керівнику митної установи, а з питань організації бухгалтерського обліку і складання звітності - головному бухгалтеру ДМСУ. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник митниці. Відділ бухгалтерського обліку і звітності є постійним структурним підрозділом митниці і не входить в склад будь - якого іншого підрозділу.
Головним завданням відділу є організація бухгалтерського обліку, аналіз фінансове -- господарської діяльності митниці та митних постів, з метою визначення ефективності їх роботи, забезпечення контролю за економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, забезпечення достовірності звітних даних, а також складання фінансової звітності.
2. Хмельницька митниця. Організація роботи у відділах митниці
2.1 Митниця як орган, що здійснює митну справу. Хмельницька митниця України
Хмельницька митниця (далі - митниця) є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, яка здійснює в межах своєї компетенції митну справу та безпосередньо забезпечує дотримання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.
Митниця у своїй діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії та наказами Державної митної служби України, а також цим Положенням.
Митниця підпорядковується Державній митній службі України.
Структура (додаток 1), гранична чисельність, штатний розпис і кошторис митниці погоджуються начальником Хмельницької митниці і затверджуються Головою Державної митної служби України.
Керівництво митницею здійснює начальник, що призначається на посаду та звільняється з посади наказом Державної митної служби України.
Зараз керівництво Хмельницької митниці здійснює в.о. начальника Хмельницької митниці Ковбасюк Борис Іванович.
На митницю покладено наступні функції:
· Здійснює в зоні своєї діяльності митний контроль та митне оформлення товарів, предметів і транспортних засобів.
· Стягує податки, збори й обов'язкові платежі, справляння яких відповідно до законодавства України покладено на митні органи.
· Розробляє та реалізує плани заходів щодо запобігання контрабанді й порушенням митних правил.
· Вживає спільно з правоохоронними органами заходів, спрямованих на відвернення незаконного вивезення за кордон предметів, що становлять національне, історичне чи культурне надбання держави.
· Проводить силами підрозділів митної варти оперативні заходи щодо виявлення та припинення контрабанди, порушень митних правил.
· Контролює дотримання юридичними особами та громадянами встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України.
· Збирає, обробляє, узагальнює та подає Державній митній службі України дані митної статистики в зоні своєї діяльності.
· Здійснює інші функції, що випливають з її завдань.
Місцем розташування є місто Хмельницький (юридична адреса, м. Хмельницький, вулиця Пілотська, 2) та митні пости «Камянець - Подільський», «Шепетівка».
2.2 Керівництво регіональною митницею. Організаційна структура Хмельницької митниці
Керівництво митницею здійснює начальник, що призначається на посаду та звільняється з посади Державною митною службою України. Накази митниці, рішення, доручення, усні розпорядження її начальника є обов'язковими для виконання всіма працівниками митниці і підпорядкованих їх митниць. Начальник митниці має заступників за напрямами діяльності. Кількість заступників та їх повноваження визначаються Державною митною службою України за поданням начальника митниці. Працівники, посади яких віднесено до номенклатури посад Голови Служби, призначаються на посади і звільняються з посад наказом Державною митною службою України. Начальник митниці є розпорядником фінансових та матеріальних ресурсів митниці. Він при виконанні покладених на митницю завдань представляє інтереси митниці в інших органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, в установах та організаціях, укладає господарські та інші угоди з питань, що належать до його компетенції.
Начальник митниці відповідає за:
· якісне, повне та своєчасне виконання завдань, покладених на регіональну митницю та підпорядковані їй митниці;
· дотримання працівниками митниці вимог законодавства України;
· організацію в зоні діяльності митниці роботи з виявлення й припинення контрабанди та порушень митних правил і за результати цієї роботи;
· розбудову митної інфраструіцктури в зоні діяльності митниці;
· дотримання фінансової та штатно-кошторисної дисципліни; організацію бухгалтерського обліку в митниці; забезпечення відображення всіх господарських операцій у первинних документах; збереження оброблених документів, реєстрів і звітів протягом строків, встановлених законодавством України;
· добір і розстановку кадрів; виховну роботу із кадрами; професійну підготовку особового складу митниці.
Безпосередньо начальнику ДРМ підпорядковуються : Перший заступник начальника митниці, Заступник начальника митниці - начальник відділу по БК та ПМП, два Заступника начальника митниці та помічник начальника митниці. Кожному окремому заступнику начальника митниці підпорядковуються певні підрозділи (див. Додаток 1), що виконують специфічну роботу, яка стосується того чи іншого відділу. Між відділами, що підпорядковуються певному заступнику існують лінійні зв'язки, які допомагають їм у більш швидкому та раціональному виконанні роботи, а між відділами, що належать до окремих угрупувань - функціональні, що також сприятливо впливає на підвищення ефективності праці митників.
2.3 Митні процедури, що здійснюються при зовнішньоторговельних операціях на Хмельницька митниці
Діяльність митних органіав пов'язана із здійсненням митного контролю та митного оформлення товарів, речей, валюти, цінностей, транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України.
Під митними процедурами слід розуміти - операції пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Будь-які засоби авіаційного, водного, залізничного, автомобільного транспорту, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України, підлягають митному контролю та митному оформленню.
Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей про транспортні засоби та товари, що переміщаються на них. Для здійснення митного контролю перевізник, експедитор чи вповноважена особа подає митному органу оригінали таких документів:
- римірники оформлених вантажних митних декларацій (у встановлених випадках, а саме при експорті, транзиті, на автотранспорті засоби, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і зовнішньоторгівельних вантажів, а також на автотранспортні засоби суб'єктів підприємницької діяльності, установ, організацій, що використовуються із службовою метою для виїзду за кордон).
-міжнародної автомобільної накладної (СМR);
-залізничних накладних;
-рахунку-фактури (інвойса);
-пакувального листа (специфікації);
-книжки міжнародного дорожнього перевізника (Carnet TIR);
-декларації про вантаж;
-авіаційної вантажної накладної (Air Waybill);
-коносаменту (Bill of Lading);
-свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами;
-генеральну декларацію;
-визначених законодавствомУкраїни дозвільних документів(у разі потреби органів державної влади під час переміщення товарі через митний кордон України (ліцензія, сертифікат відповідності , свідоцтво про визнання , гігієнічний висновок, фітосанітарний сертифікат , ветеринарне свідоцтво, свідоцтво про державну реєстрацію і т.д.);
-митна декларація, форму якої затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997р. № 748 «Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами за встановленою формою у разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів»;
-декларація на ввезення/вивезення, транзит транспортного засобу індивідуального користування, вузла чи агрегата (форма МД-7).
Після перевірки документів та відомостей здійснюється митний огляд, який проводиться з метою перевірки відповідності наявних даних про товари та транспортні засоби відомостям, зазначеним у поданих документах та перевірки законності їх переміщення через митний кордон. При здійсненні митного огляду проводиться загальний огляд транспортного засобу з урахуванням його конструктивних особливостей, а також вибірковий поглиблений огляд окремих вузлів, перевіряється митне забезпечення, а також оглядаються товари, що слідують у цих транспортних засобах.
Огляд чи переогляд транспортних засобів здійснюється тільки в присутності власника транспортного засобу або його представника.
Для отримання посадовою особою митного органу інформації, що має значення для здійснення митного контролю, від осіб, які володіють такою інформацією, проводиться усне опитування громадян та посадових осіб підприємств. Рішення про потребу здійснення митного огляду товарів, транспортних засобів приймається посадовою особою митного органу з урахуванням попереднього аналізу товаро-транспортних, товаросупровідних та інших документів, у тому числі дозволів інших державних органів на перещіння товарів, транспортних засобів, аналізу отриманої інформації від громадян, посадових осіб підприємств, аналізу можливих порушень митних правил або контрабанди згідно з інформацією про переміщувані товари, транспортні засоби.
Обов'язковий митний огляд транспортних засобів та товарів здійснюється, якщо митний орган має інформацію (орієнтування) про незаконне переміщення товарів та інших предметів або якщо при перевірці документів чи вибірковому огляді виявлено ознаки, що вказують на можливість переміщення цим транспортним засобом товарів та інших предметів з порушенням чинного законодавства України. У таких випадках до проведення огляду можуть залучатися посадові особи підрозділів по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил.
За відсутністі зауважень при митному оформленні вирішується питання пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України і здійснюється реєстрація документів у відповідних журналах реєстрації та занесення відомостей про пропущені на митну територію України або за її межі товари та транспортні засоби до центральної бази даних спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
Митне оформлення - це засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщаються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі та транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. (Ст. 70 цього Кодексу).
Завершується оформлення шляхом проставлення відбитків особистого митного забезпечення на митних деклараціях та товаро-супровідних документах, а також накладенням пломб (в разі необхідності).
2.4 Порядок роботи відділу тарифів та митної вартості
Порядок роботи відділу тарифів та митної вартості митниці (митниці) при вирішенні питань визначення митної вартості товарів установлює компетенцію відділу тарифів та митної вартості митниці, митниці (далі -- відділ), його завдання, функції та взаємодію з іншими структурними підрозділами регіональної митниці, митниці при вирішенні питань визначення митної вартості товарів та інших предметів, порядок ведення обліку та звітності.
Контроль за правильним визначенням митної вартості товарів здійснюється відділом з метою недопущення заниження сум митних податків, а також валютних коштів, які підлягають поверненню в Україну з-за кордону, незаконного переведення валютних коштів за кордон. З метою здійснення контролю за правильним визначенням митної вартості товарів, відділом перевіряється достовірність даних, зазначених у таких графах вантажної митної декларації (далі -- ВМД): 12, 20, 22, 42, 45.
Для виконання покладених на відділ завдань його співробітники мають право вимагати у суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності подання документів, які можуть бути використані для підтвердження заявлених відомостей щодо митної вартості товарів.
Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.
Поняття митної вартості є базовою категорією не лише в системі митного оподаткування, але й у системі митного контролю та митного оформлення, так як саме на основі митної вартості розраховуються такі платежі як мито, митні збори, акцизний збір та податок на додану вартість.
Розрізняють наступні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну:
· за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються ;
· за ціною угоди щодо ідентичних товарів ;
· за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;
· на основі віднімання вартості;
· на основі додавання вартості;
· резервний метод.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта.
Митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України. Для визначення митної вартості товарів до ціни угоди при цьому додаються, якщо вони не були раніше до неї включені, такі витрати:
· витрати на доставку товарів до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення товарів на митну територію України:
а) вартість транспортування;
б) витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження товарів;
в) страхові суми;
· витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних за закупівлю товару;
б) вартість контейнерів та іншої багатооборотної тари, якщо відповідно до товарної номенклатури вони розглядаються як одне ціле з товарами, що оцінюються;
в) вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;
· відповідна частина вартості таких товарів та послуг, які прямо чи побічно надаються покупцю безоплатно або за зниженою ціною для використання у зв'язку з виробництвом або продажем (відчуженням) на вивезення товарів, що оцінюються, якщо відповідна частина не була включена до заявленої ціни:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів та інших комплектуючих виробів, які є складовою частиною товарів, що оцінюються;
б) інструментів, штампів, форм та інших подібних предметів, використаних на виробництво товарів, що оцінюються;
в) матеріалів, витрачених на виробництво товарів, що оцінюються;
г) інженерної проробки, дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами митної території України і безпосередньо необхідних для виробництва товарів, що оцінюються;
· ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець (імпортер) прямо чи побічно повинен сплатити як умову продажу (відчуження) товарів, що оцінюються;
· відповідна частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи побічно йде на користь продавця.
Для визначення митної вартості за методом оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів за основу береться ціна угоди щодо ідентичних товарів з дотриманням умов. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з товарами, що оцінюються, у тому числі за такими, як:
· фізичні характеристики;
· якість та репутація на ринку;
· країна походження;
· виробник.
Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини першої цієї статті.
Ціна угоди щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари:
· продані (відчужені) для ввезення на територію України;
· ввезені одночасно з товарами, що оцінюються, або не раніше ніж за 90 днів до ввезення товарів, що оцінюються;
· ввезені приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах.
Для визначення митної вартості за методом оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів за основу береться ціна угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, які ввозяться (імпортуються), з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому вони виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки:
· якість, наявність торговельної марки і репутація на ринку;
· країна походження;
· виробник.
Визначення митної вартості товарів за методом оцінки на основі віднімання вартості здійснюється у тому разі, якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаватимуться (відчужуватимуться) на митній території України у незмінному стані.
Для визначення митної вартості товарів за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаються найбільшою партією на території України у час, максимально наближений до часу ввезення, але не пізніше ніж через 90 днів з дати ввезення товарів, що оцінюються, покупцю, що не є взаємозалежною з продавцем особою.
Від ціни одиниці товару віднімаються, якщо вони можуть бути виділені, такі компоненти:
· витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток та загальні витрати у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду;
· суми ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів;
· звичайні витрати, понесені в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.
Для визначення митної вартості товарів за методом оцінки на основі додавання вартості за основу береться ціна товарів, розрахована шляхом додавання:
· вартості матеріалів та витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом оцінюваних товарів;
· загальних витрат, характерних для продажу (відчуження) в Україну з країни вивезення товарів того ж виду, у тому числі витрат на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування до місця перетинання митного кордону України, та інших витрат;
· прибутку, що його звичайно одержує експортер у результаті поставки в Україну таких товарів.
Якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики.
Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу здійснюється на основі законів України і має відповідати принципам та положенням статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року.
Для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.
Для визначення митної вартості товарів за резервним методом не може використовуватися:
· ціна товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
· ціна товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
· ціна товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
· довільно встановлена чи достовірно не підтверджена ціна товарів;
· витрати на виробництво, що відрізняються від тих, які були визначені для розрахунків ціни ідентичних або подібних (аналогічних) товарів ;
· мінімальна митна вартість;
· більша з двох альтернативних вартостей.
Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.
До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:
· на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;
· комісійні та брокерські винагороди;
· ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.
Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.
2.5 Порядок роботи відділу митних платежів
Вiддiл митних платежiв - окремий структурний пiдроздiл регiональної митницi, митницi прямого пiдпорядкування, митницi, який забезпечує правильнiсть нарахування митних платежiв за вантажними митними декларацiями суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
Вiддiл митницi складається з чотирьох секторiв:
сектору оформлення;
сектору облiку та звiтностi;
сектору визначення походження товарiв;
сектору контролю.
Будь-якi змiни функцiй Вiддiлу можуть бути здiйсненi за наказом начальника Митницi пiсля погодження з Управлiнням податкiв та зборiв Держмитслужби. Основним завданням Вiддiлу є контроль за надходженням i справлянням податкiв та зборiв за вантажними митними декларацiями (ВМД).
Вiддiл веде облiк виключно митних платежiв, якi надiйшли на спецiальний рахунок Митницi вiд платникiв - суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (ЗЕД) як попередня оплата за митне оформлення за вантажними митними декларацiями. Облiк ведеться за встановленими 1 - 8 формами.
Згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 24.09.2003 р. N 628 до компетенцiї Вiддiлу вiднесено:
· перевiрку правильностi застосування валютного курсу;
· перевiрку правильностi нарахування митних платежiв та контроль за застосуванням пiльг з їх сплати;
· контроль за наданням вiдстрочок та розстрочок i своєчаснiстю сплати митних платежiв;
· контроль та облiк векселiв, поданих до митного оформлення суб'єктами ЗЕД пiд час оформлення ВМД;
· пiдготовка матерiалiв керiвництву Митницi для застосування санкцiй до порушникiв термiнiв сплати митних платежiв;
· контроль за правильнiстю визначення країни походження товарiв.
До компетенцiї Вiддiлу належать також: пiдготовка зведеної iнформацiї щодо належних до перерахування до бюджету сум податкiв та зборiв, здiйснення роботи з аналiзу наслiдкiв змiн у ставках податкiв та пiдготовка пропозицiй щодо їх оптимiзацiї.
До виключної компетенцiї Вiддiлу належить контроль за правильнiстю даних, зазначених у 23, 34, 36, 47, 48, B, C графах ВМД.
Відділ платежів здійснює нарахування наступних видів платежів: ввізного мита, податку на додану вартість, акцизного збору та митних платежів.
Ввiзне мито справляється при здiйсненнi митного оформлення товарiв та iнших предметiв (далi - товари), що ввозяться (iмпортуються) за вантажною митною декларацiєю (далi - ВМД) на митну територiю України з метою вiльного використання на цiй територiї, з урахуванням виняткiв, передбачених цiєю Iнструкцiєю.
Платниками ввiзного мита є суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi - юридичнi особи та громадяни-пiдприємцi вiдповiдно до законодавства України.
Митне оформлення та пропуск товарiв можуть здiйснюватися лише пiсля сплати ввiзного мита, якщо iнше не передбачено законодавством.
Ввiзне мито справляється за ставками, встановленими чинним законодавством України.
Вiдповiдно до Закону України вiд 5.02.92 р. N 2097-ХII "Про Єдиний митний тариф" та Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11.01.93 p. N 4-93 "Про Єдиний митний тариф України" ввiзне мито є диференцiйованим.
До товарiв, що походять з тих країн, якi входять разом з Україною до митних союзiв або утворюють з нею спецiальнi митнi зони, i в разi встановлення будь-якого спецiального преференцiйного митного режиму згiдно з мiжнародними договорами за участю України, застосовуються преференцiйнi ставки Митного тарифу України.
До товарiв, що походять з тих країн або економiчних союзiв, якi користуються в Українi режимом найбiльшого сприяння або нацiональним режимом, застосовуються пiльговi ставки Митного тарифу України (за винятком випадкiв, передбачених пунктом 1.5.3 цiєї Iнструкцiї).
При митному оформленнi товарiв, що ввозяться в Україну з тих країн, з якими укладено угоди про вiльну торгiвлю, за умови виконання суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi всiх норм, установлених вiдповiдними мiжнародними угодами, застосовуються положення мiжнародної угоди.
До товарiв, що походять з тих країн, якi не ввiйшли до перелiкiв країн, з якими укладено угоди про вiльну торгiвлю та торговельно-економiчнi угоди з наданням режиму найбiльшого сприяння або нацiонального режиму, а також до товарiв, країна походження яких не встановлена, застосовуються повнi ставки Митного тарифу України.
Країна походження товарiв визначається вiдповiдно до чинного законодавства України.
При встановленнi в Українi на пiдставi мiжурядових угод пiльгових умов обкладення ввiзним митом, у тому числi звiльнення вiд обкладення митом товарiв, якi ввозяться та походять з країн, з якими укладено вiдповiднi мiжурядовi угоди, порядок визначення країни походження, подання митним органам сертифiкатiв про походження, а також пiдтвердження виконання правил "прямого вiдвантаження" i "безпосередньої закупiвлi" визначається окремими нормативними документами Державної митної служби України.
При ввезеннi предметiв дитячого асортименту вiдповiднi ставки ввiзного мита зменшуються на 50 вiдсоткiв.
Перелiк товарiв, якi при ввезеннi в Україну не пiдлягають обкладенню ввiзним митом, визначається вiдповiдно до чинного законодавства.
Нарахування ввiзного мита проводиться у графi 47 ВМД та додаткових аркушiв до неї у нацiональнiй валютi України.
Заповнення граф B, C, 47 ВМД здiйснюється вiдповiдно до Iнструкцiї про порядок заповнення вантажної митної декларацiї.
Податок на додану вартiсть є внутрiшнiм податком i не може регулюватися нормами мiжнародних договорiв, крiм договорiв, ратифiкованих Верховною Радою України до набрання чинностi Законом України "Про податок на додану вартiсть". Змiни порядку оподаткування податком на додану вартiсть (далi - ПДВ) можуть здiйснюватися лише внесенням змiн до цього Закону.
Товари, якi ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються ПДВ за ставкою, установленою Законом України "Про податок на додану вартiсть".
ПДВ становить 20 вiдсоткiв вiд бази оподаткування (основи для нарахування), що обчислюється згiдно зi статтею 4 Закону України "Про податок на додану вартiсть".
ПДВ сплачується платниками податку - особами, якi ввозять (пересилають) товари на митну територiю України, одночасно зi сплатою мита та митних зборiв (до або на день подання вантажної митної декларацiї для митного оформлення).
Об'єктом оподаткування ПДВ є операцiї з увезення (пересилання) товарiв на митну територiю України та отримання робiт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання (споживання) на митнiй територiї України, у тому числi операцiї з увезення (пересилання) майна за договорами оренди (лiзингу), застави та iпотеки. База оподаткування ПДВ для товарiв, якi ввозяться (пересилаються) на митну територiю України, визначається вiдповiдно до вимог пункту 4.3 статтi 4 Закону України "Про податок на додану вартiсть". Платниками ПДВ є особи, якi ввозять (пересилають) товари на митну територiю України або отримують вiд нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митнiй територiї України, за винятком фiзичних осiб, що не зареєстрованi як платники податку, якщо такi фiзичнi особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не пiдлягають оподаткуванню згiдно з законодавством.
Порядок нарахування
Сума податку на додану вартiсть нараховується за формулами, де Спдв - сума ПДВ; Са - сума акцизного збору; В митна вартiсть; См - сума мита; П - ставка ПДВ (20%): а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:
Спдв = (В + См + Са) х П/100;
б) на товари, що обкладаються тiльки митом:
Спдв = (В + См) х П/100;
в) на товари, що обкладаються тiльки акцизним збором:
Спдв = (В + Са) х П/100;
г) на iншi товари, що не пiдлягають обкладенню митом та акцизним збором:
Спдв = В х П/100.
Порядок заповнення вантажної митної декларацiї
Нарахування ПДВ, що пiдлягає сплатi, проводиться в графi 47 ВМД "Нарахування мита та митних платежiв" та додаткових аркушiв до неї в такому порядку.
У першiй колонцi "Вид" зазначається код "028" вiдповiдно до Класифiкатора видiв податкiв та зборiв.
У другiй колонцi "Основа нарахування" зазначаються:
· митна вартiсть товару, зазначена в графi 45 ВМД "Митна вартiсть", збiльшена на суму мита (для товарiв, що пiдлягають обкладенню митом) та акцизного збору (для товарiв, що пiдлягають обкладенню акцизним збором);
· фактурна (договiрна, контрактна) вартiсть товару, зазначена в графi 22 ВМД "Валюта та загальна фактурна вартiсть", збiльшена на суму мита (для товарiв, що пiдлягають обкладенню митом) та акцизного збору (для товарiв, що пiдлягають обкладенню акцизним збором), - якщо митна вартiсть товару менша, нiж фактурна (договiрна, контрактна) вартiсть;
· митна вартiсть товару, зазначена в графi 45 ВМД "Митна вартiсть", або фактурна (договiрна, контрактна) вартiсть товару, зазначена в графi 22 ВМД "Валюта та загальна фактурна вартiсть" (якщо митна вартiсть товару менше нiж фактурна (договiрна, контрактна) вартiсть), збiльшена на суму умовно нарахованих мита й акцизного збору, - при нарахуваннi податку умовно.
У третiй колонцi "Ставка" зазначається установлений чинним законодавством розмiр ставки ПДВ.
У четвертiй колонцi "Сума" зазначається нарахована сума ПДВ.
У п'ятiй колонцi "Спосiб платежу" зазначається код способу розрахунку вiдповiдно до Класифiкатора способiв розрахунку.
У разi несплати ПДВ у графi 44 ВМД "Додаткова iнформацiя/поданi документи" пiд пунктом 7 зазначаються реквiзити документа, на пiдставi якого податок не пiдлягає сплатi.
У графi "B" "Подробицi розрахункiв" зазначаються код "028" вiдповiдно до Класифiкатора видiв податкiв та зборiв; загальна сума податкiв та зборiв за цим кодом, що включає в себе суми податкiв та зборiв за основним i кожним додатковим аркушем ВМД; платiжнi реквiзити; номер та дата векселя (при поданнi векселя).
Графа "C" заповнюється посадовою особою вiддiлу митних платежiв.
Акцизний збiр - це непрямий податок на окремi товари (продукцiю), визначенi законом як пiдакцизнi, який включається до цiни цих товарiв (продукцiї)
Платниками акцизного збору є:
а) суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, а також їх фiлiї, вiддiлення (iншi вiдокремленi пiдроздiли) - виробники пiдакцизних товарiв на митнiй територiї України, у тому числi з давальницької сировини по товарах (продукцiї), на якi встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукцiя на давальницьких умовах по товарах, на якi встановлено ставки акцизного збору у вiдсотках до обороту, якi сплачують акцизний збiр виробнику;
б) нерезиденти, якi здiйснюють виготовлення пiдакцизних товарiв (послуг) на митнiй територiї України безпосередньо або через їх постiйнi представництва чи осiб, прирiвняних до них згiдно iз законодавством;
в) будь-якi суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, iншi юридичнi особи, їх фiлiї, вiддiлення, iншi вiдокремленi пiдроздiли, якi iмпортують на митну територiю України пiдакцизнi товари, незалежно вiд наявностi внесених до них iноземних iнвестицiй;
г) фiзичнi особи - резиденти або нерезиденти, якi ввозять (пересилають) пiдакцизнi речi або предмети на митну територiю України у виглядi супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фiзичнi особи, якi одержують такi пiдакцизнi речi (предмети), пересланi (надiсланi) з-за митного кордону України у виглядi поштових чи iнших вiдправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартiстю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фiзичних осiб, визначенi митним законодавством;
Подобные документы
Митно-тарифні заходи регулювання зовнішньоторговельних операцій. Приклади тарифного реформування в різних країнах світу. Аналіз існуючої в Україні системи митних ставок. Рекомендації Всесвітнього банку щодо досягнення уніфікації структури митних тарифів.
реферат [28,4 K], добавлен 16.09.2009Система тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Економічна сутність регулювання ЗЕД. Аналіз тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД в Україні. Проблеми регулювання ЗЕД та перспективи їх вирішення в сучасних умовах.
курсовая работа [94,6 K], добавлен 27.07.2011Сутність та законодавче поле тарифного та нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості визначення супутніх послуг в технологічних процесах експорту-імпорту, як основи митних процедур та процедур оподаткування. Сутність транспортних операцій.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 11.07.2010Правове регулювання та головні напрямки політики митних органів України. Інформаційна служба та інформаційна мережа митних органів України, основні напрями їх роботи. Роль юридичних підрозділів у реалізації інформаційної політики митних органів України.
курсовая работа [74,9 K], добавлен 18.02.2011Порядок формування та правові основи діяльності юридичної служби в митних органах. Права та обов’язки юридичної служби митних органів. Аналіз претензійно-позовної роботи митних органів на прикладі Харківської митниці. Розгляд проблем, шляхи їх вирішення.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 18.02.2011Сутність та законодавче поле тарифного та нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні. Організація відкриття, побудова та технологія функціонування митного ліцензійного складу. Перспектива митних режимів контролю при вступі України в СОТ.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 02.07.2010Порядок прийняття на службу до митних органів України. Сутність та елементи правового статусу, обов’язки посадових осіб органів митної служби. Порядок видачі форменого одягу посадовим особам митних органів, його види. Правила носіння, строки видачі.
курсовая работа [218,6 K], добавлен 11.11.2014Організаційно-управлінські аспекти діяльності Ягодинської митниці. Аналіз стану боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил в зоні діяльності м/п "Володимир-Волинський". Особливості проведення процесуальних дій у справах про контрабанду.
отчет по практике [49,1 K], добавлен 08.03.2015Сутність митних формальностей. Правове регулювання митних формальностей, покладених на митні органи відповідно до законодавства України. Митне оформлення як митна формальність. Перспективи розвитку правового регулювання здійснення митних формальностей.
курсовая работа [140,7 K], добавлен 20.06.2014Загальна характеристика та основні показники міжнародної торгівлі Чехії. Структура та функції митних органів держави. Принципи митного регулювання, а також здійснення митних формальностей в Чехії на сучасному етапі, нормативно-правове регулювання.
контрольная работа [352,6 K], добавлен 13.03.2014
