Технологія митного контролю та оформлення морського транспорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Технологія митного контролю та оформлення морського транспорту.

2. Режим знищення або руйнування.

1. Технологія митного контролю та оформлення морського транспорту

Митні органи здійснюють митні процедури в зонах митного контролю на території морських та річкових портів, а також в акваторії портів, відкритих для міжнародних перевезень.

Проведення митних процедур по переміщенню суден закордонного плавання, транспортних засобів та товарів, що перебувають на них, здійснюється в пунктах пропуску (пунктах контролю) через митний кордон України.

Митні процедури, а саме - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів здійснюються митними органами в пунктах пропуску на митному кордоні України в морських та річкових портах, а також в акваторіях портів.

Під формами митних процедур розуміється форми митного контролю, а саме:

- перевірка посадовими особами митних органів документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

- митний огляд (огляд та переогляд товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

- облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

- усне опитування громадян та посадових осіб підприємств;

- перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

- огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом.

Митний контроль суден проводиться, як правило, біля причалів портів але в деяких випадках може бути проведений і в акваторії портів. Контроль в акваторії здійснюється за погодженням з відповідним органом охорони державного кордону.

Зони митного контролю в морських та річкових портах розташовуються в межах, відведених адміністрацією цих портів, територій та акваторій.

Порядок створення та функціонування зон митного контролю у морських та річкових портах визначається Кабінетом Міністрів України.

Місця розташування зон митного контролю визначається митними органами у пунктах пропуску (пунктах контролю) через митний кордон України де митні органи здійснюють контроль за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, проводять заходи, пов'язані з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил.

В морських та річкових портах зони митного контролю звичайно встановлюються в залах митного огляду, на суднах під час їх контролю, на контейнерних терміналах, на причалах підчас завантажувально-розвантажувальних робіт, прохідних портів та в інших місцях.

Таким чином, митниця встановлює місце розташування зон митного контролю самостійно, а межи цього місця визначає адміністрація порту, зважаючи на обсяги вантажів, що знаходяться під митним контролем.

Судно закордонного плавання протягом усього часу стоянки в порту перебуває під митним контролем. Митний орган має право в цей період здійснювати огляд і переогляд судна, пломбування та опечатування його окремих трюмів і приміщень, де знаходяться товари, підстави для ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України чи транзит через територію України яких відсутні.

Усі судна закордонного плавання з моменту заходу в акваторію порту та до моменту виходу з акваторії порту знаходяться під митним контролем. Під час стоянки судна в порту або на рейді порту з відкритим кордоном, проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, митний орган здійснює контроль за додержанням юридичними та фізичними особами, які використовують судно для перевезення товарів і вантажів, митного законодавства України. У разі, якщо на борту судна виявляються товари та інші предмети, не заявлені у відповідний митний режим, або на переміщення яких через митний кордон відсутні достатні підстави, митні органи не дозволяють переміщувати вищезгадані товари та інші предмети через митний кордон України, і проводять пломбування або опечатування таких товарів в окремих трюмах і приміщеннях.

Залежно від водотоннажності і призначення суден закордонного плавання їх митне оформлення проводиться в строк, який визначається керівником митного органу за погодженням з керівником відповідного органу охорони державного кордону України та іншими контрольними службами.

Митне оформлення суден закордонного плавання здійснюється цілодобово у порядку їх прибуття.

Митний контроль та митне оформлення суден закордонного плавання залежно від їх водотоннажності й призначення проводяться в такі терміни (год.):

	Водотоннажність, тонн
	до 5000	до 20000	Понад 20000
Оформлення прибуття/вибуття вантажних суден закордонного плавання, а також суден рибної промисловості та інших	1,5	2,5	3,0
	Пасажиромісткість, чол.
	до 300	до 500	Понад 500
Оформлення прибуття/вибуття пасажирських суден закордонного плавання	3,0	3,5	4,0

Тривалість митного контролю та митного оформлення річкових суден з караваном становить до трьох годин. Зазначена тривалість не може бути скорочена на шкоду проведенню митного контролю та митного оформлення.

Часом початку роботи митного наряду вважається момент подання капітаном судна всіх документів.

При виявленні контрабанди або порушення митних правил митний орган має право продовжити час митного оформлення до з'ясування обставин справи.

Про час прибуття судна в порт (вибуття з порту) адміністрація порту (морський агент) повідомляє не пізніше ніж за дві години до прибуття (вибуття) судна.

Райони розвантаження та завантаження суден закордонного плавання, посадки та висадки пасажирів цих суден, а також місця стоянки суден для здійснення митного контролю визначаються адміністрацією порту з урахуванням функціональної і технологічної діяльності порту та за поданням митного органу, погодженим з органом охорони державного кордону України.

Зміна місця стоянки суден визначається адміністрацією порту з повідомленням відповідного митного органу та органу охорони державного кордону України.

Під час розвантаження та завантаження суден закордонного плавання, посадки та висадки пасажирів адміністрація порту визначає місця стоянки судна для проведення митного та пограничного контролю. Це місця повинно співпадати з зоною митного контролю. Місця накопичення вантажу, що знаходиться під митним контролем, повинно бути відокремлено від інших вантажів. Ці ж самі норми повинні застосовуватися і до місць посадки та висадки пасажирів. Ці місця позначаються табличками червоного кольору розміром 50 х 20 см з написом білого кольору: "ЗОНА МИТНОГО КОНТРОЛЮ. CUSTOM"S ZONE. СТОРОННІМ ВХІД ЗАБОРОНЕНО" на українській та англійській мовах. Такі таблички розміщуються на підставках висотою 1,5 м і розташовуються по периметру зони митного контролю на відстані 30...50 м одна від одної так, щоб їх було добре видно.

У разі, якщо адміністрація порту за необхідністю бажає змінити стоянку судна, вона звертається до митного органа з проханням дозволити провести перешвартовку судна. Це прохання повинно бути узгоджено з прикордонними військами. Контроль за зміною стоянки судна проводять митні органи України сумісно з прикордонними військами України.

Якщо адміністрації порту необхідно провести роботи, при проведенні яких до судна, що знаходиться під митним контролем, повинен підійти інший плавзасіб, адміністрація зобов'язана звернутися до митного органа з проханням дати дозвіл на ці дії з вказівкою причин такого звернення.

Якщо судно закордонного плавання внаслідок аварії, стихійного лиха або інших обставин, що мають характер непереборної сили, не в змозі досягти одного з місць здійснення митного контролю на митній території України, вивантаження з нього товарів допускається в місцях, де немає митних органів. У таких випадках капітан судна повинен вжити всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання цих товарів та пред'явлення їх найближчому митному органу.

У разі якщо судно закордонного плавання внаслідок аварії, стихійного лиха або інших обставин, що мають характер непереборної сили до яких може бути віднесені:

- стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема таке, як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів);

- військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який пролягає шлях транспортного засобу, що перевозить вантаж;

- страйк;

- злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти перевізника, транспортного засобу чи вантажу, що перевозиться цим транспортним засобом;

- пригода за участю транспортного засобу, що перевозить вантаж, яка спричинила повне чи часткове пошкодження транспортного засобу;

- неможливість подальшого руху транспортного засобу, коли зсув, пошкодження або розпакування вантажу створює небезпеку чи загрозу руху судна, життю чи здоров'ю членам екіпажу або навколишньому середовищу;

- інші схожі за характером обставини чи події.), не в змозі досягти одного з місць здійснення митного контролю на митній території України, а саме одного із портів України які включені до перелік пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України, у межах яких створюються зони митного контролю, відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 11.07.2002 N 92-IV.

Капітан може вивантажити з судна товар в місцях, де немає митних органів але повинен отримати документи, що підтверджують, наслідок аварії, стихійного лиха або інших обставин, що мають характер непереборної сили. Ці документи можуть видаватися місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, органами Міністерства внутрішніх справ України, іншими спеціально уповноваженими на це державними органами, а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади тощо.

Після вивантаження вантажу капітан судна повинен вжити всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання цих товарів та в найближчий час повідомити про це в найближчий митний орган.

Вивантаження товарів із суден закордонного плавання та завантаження товарів на зазначені судна здійснюються з дозволу митного органу та під його контролем згідно з товаросупровідними документами, передбаченими законодавством України. Пропуск через митний кордон України товарів, що перевозяться в міжнародному водному сполученні, здійснюється на підставі оформлених митних декларацій.

Операції пов'язані з вивантаження товарів із суден закордонного плавання та завантаження товарів на зазначені судна здійснюються з дозволу митного органу та під його контролем. Перед початком завантажувальних робіт декларант або особа діюча за дорученням вантажовласника подає митному органу в пункті пропуску на митному кордоні України морських та річкових портах доручення на завантаження судна товарами. До доручення додаються слідуючи документи:

- четвертий примірник оформленої ВМД на товар, що переміщується через митний кордон України;

- вантажні списки до доручення;

- сертифікати інших органів державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України;

- договір з портом на переробку вантажу при необхідності;

- договір з експедитором при необхідності;

- інструкції на заповнення коносаментів при необхідності.

При наявності цих документів та накопиченої суднової партії вантажу митний орган дає дозвіл (проставляння ОНП на дорученні) на завантаження вантажу на борт судна. Контроль за навантаженням вантажу на борт судна митні органи проводять у відповідності з ст.40 МКУ.

Після закінчення навантаження вантажу на борт судна декларант або особа діюча за дорученням вантажовласника подає до митного органа слідуючи документи:

- коносаменти;

- маніфести;

- відомість завантаження (відомість повинна мати наступні відомості: найменування судна, порт відправлення і порт призначення, номер доручення, номер коносаменту, назва відправника, номери залізничних вагонів та накладних, номер ВМД, кількість вантажу, прийнятого портом та завантаженого на судно, кількість вантажних місць для генеральних вантажів, номер приймального акту) завіряється ТЕКом порту з зазначенням ПІБ , посади, підпису співробітника ТЕКу та печаткою ТЕКу;

- сертифікат визначення ваги вантажу по осадці судна, виданий фірмою SGS-Україна або іншими організаціями;

- акт завантаження судна, оформлений капітаном (форма КЕ-76) та прийомо-здавальником вантажного району порту навантаження (тільки по окремих вантажних теплоходах, по яких SGS- Україна або інші фірми, не проводить інспекційних робіт) тільки на навалочні вантажі. ТЕК порту надає акт завантаження судна по формі КЕ-76;

- інші документи у разі необхідності.

Після перевірки наданих документів і у разі відповідності цих документів законодавству України та митному законодавству митний орган оформлює маніфести і надає дозвіл згідно ст. 131 МКУ.

Вивантаження транспортних засобів та товарів із суден закордонного плавання здійснюється з дозволу митного органу (проставляння штампа ПМК на маніфестах) та під його контролем згідно з товаросупровідними документами наданими капітаном судна під час комісії.

При проведенні митного контролю транспортних засобів та товарів, що вивантажуються із судна, митним органам надаються слідуючи документи:

- коносаменти;

- маніфести;

- каргоплан;

- сертифікати інших органів державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України;

- акт-повідомлення у разі розбіжності фактичної кількості транспортних засобів та товарів і даних, зазначених у вантажних документах, або при виявленні в процесі розвантаження судна пошкоджених, підмочених, зі слідами розпакування вантажних місць;

- генеральний акт;

- разнорядка на вивезення вантажу з порту або інший документ в залежності від практики роботи порту.

Генеральний акт завіряється представниками порту, судна й митного органу та один примірник його зберігається в митному органі.

Дозвіл на вивезення транспортних засобів та товарів із зони митного контролю й порту здійснюється на підставі оформлених митних декларацій.

Не допускається перебування в зонах митного контролю транспортних засобів і товарів, митне оформлення яких завершено, за винятком випадків, коли таке перебування є наслідком функціональної та технологічної діяльності порту, або в разі наявності в митному органі інформації від інших контролюючих органів щодо можливого митного оформлення цих товарів та транспортних засобів з порушенням чинного законодавства.

Судно закордонного плавання, яке заходить у відкритий для міжнародних водних перевезень порт для поповнення запасів води, палива, продовольства, проведення термінових ремонтних робіт на строк до двох діб, митному оформленню не підлягає, але перебуває під митним контролем до його відправлення.

Товари, які завантажуються на це судно, підлягають митному оформленню на загальних підставах.

Якщо судно закордонного плавання заходить у відкритий для міжнародних водних перевезень порт для поповнення запасів води, палива, продовольства, проведення термінових ремонтних робіт на строк до двох діб митний орган сумісно з прикордонними військами України проводить митний контроль суден закордонного плавання документально за умови їх постійного перебування під контролем митного органу в зонах митного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через митний кордон України.

За наявності достатніх підстав уважати, що на борту судна перебувають предмети контрабанди або предмети, які безпосередньо є об'єктами порушення митних правил, митний контроль цього судна здійснюється з обов'язковим митним оглядом судна та членів екіпажу цих суден.

Документальний контроль проводиться на підставі пред'явлених адміністрацією судна наступних документів:

1.генеральна декларація;

2. декларація про вантаж;

3. суднова роль;

4. список пасажирів;

5. декларація про особисті речі екіпажу судна;

6. список запасів споживання;

7. довідка капітана судна про наявність на борту судна наркотичних засобів, зброї та боєприпасів.

Запаси, призначені для споживання, які завантажуються на іноземне судно закордонного плавання, підлягають митному оформленню відповідно митного режиму експорт.

А запаси, призначені для споживання, що завантажуються на українські транспортні засоби, підлягають митному оформленню відповідно до митного режиму тимчасове вивезення без постановки на облік.

Обсяги таких запасів визначаються на підставі норм споживання, необхідного для забезпечення безперебійної експлуатації та технічного обслуговування суден, їх вантажопідйомності та пасажиромісткості, з урахуванням тривалості рейсу або тривалості перебування на митній території України. Норми споживання для різних типів суден визначаються Міністерством транспорту України.

Обсяги товарів, призначених для матеріально-технічного постачання та спорядження, пально-мастильних матеріалів, сировини для промислової переробки, продовольства, інших товарів, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами суден, які здійснюють морський промисел, визначаються Мінтрансом України з урахуванням потреби забезпечення безперебійної експлуатації та технічного обслуговування суден, їх вантажопідйомності, тривалості рейсу й типу суден і зазначаються в дозвільному документі, що видається Мінтрансом України.

Судна каботажного плавання, що плавають під Державним Прапором України, а також судна каботажного плавання, що плавають під іноземним прапором, за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, перебувають під митним контролем протягом усього часу каботажу. Митне оформлення таких суден здійснюється документально після повернення з рейсу на підставі письмового повідомлення капітана судна про те, що судно під час рейсу не заходило в порти інших держав і не причалювало до суден закордонного плавання, а при виході в рейс - що цим рейсом не передбачається захід до портів інших держав та причалювання до суден закордонного плавання.

Митне оформлення рибної продукції, виробленої українськими суднами в межах Азово-Чорноморського басейну, здійснюється без оформлення вантажної митної декларації. Оподаткування зазначеної продукції здійснюється відповідно до законів України.

Якщо судно під час рейсу з будь-якої причини заходило в порти інших держав або причалювало до суден закордонного плавання, воно підлягає митному контролю на загальних підставах.

Судно каботажного плавання - судно, що без заходу до портів інших держав здійснює каботажні перевезення між портами України, а також судно флоту рибного господарства, яке здійснює рибогосподарську діяльність у межах Азово-Чорноморського басейну. . Митне оформлення таких суден здійснюється документально після повернення з рейсу на підставі письмового повідомлення капітана судна про те, що судно під час рейсу не заходило в порти інших держав і не причалювало до суден закордонного плавання.

Митний орган, при вибутті судна в каботаж виконує такі дії:

- звіряє відомості, заявлені у вантажній декларації, з наявними в митниці відомостями про вантажні операції, робить на вантажній декларації запис для порту призначення про наявність товарів та інших предметів на борту судна, накладене митне забезпечення, подані документи на товари та інші предмети тощо й завіряє його відтиском особистої номерної печатки;

- за відсутності зауважень робить на судновій ролі запис: "З боку митниці зауважень щодо вибуття судна немає".

- перший примірник оформленої вантажної декларації залишається в справах митного органа та є підставою для зняття суднової справи з контролю.

- другий примірник оформленої вантажної декларації надається представнику адміністрації судна або морському агенту для подання митному органу призначення.

Уразі зверненням адміністрації судна або морського агента митні органи можуть по закінченні митного контролю та митного оформлення прибуття українського судна закордонного плавання й за відсутності на його борту товарів та інших предметів, які перебувають під митним контролем, а також інших митних обмежень (наявності опломбованих приміщень тощо) погоджувати плавання судна в межах митної території України. У цьому разі митному органу подається вантажна декларація у двох примірниках. Митний орган на обох примірниках вантажної декларації робить запис: "Дозволено переміщення в межах митної території України без узгодження з митними органами". Перший примірник оформленої таким чином вантажної декларації залишається в справах митниці та є підставою для зняття суднової справи з контролю. Другий примірник вантажної декларації надається представнику адміністрації судна або морському агенту для зберігання в справах судна.

При митному оформленні вибуття судна з будь-якого українського порту за межі митної території України адміністрацією судна або морським агентом подається митному органу відправлення примірник оформленої у вищезазначеному порядку вантажної декларації, який залишається в справах цього митного органа.

Митне оформлення придбаного або побудованого резидентом за межами митної території України судна здійснюється після набуття резидентом права власності на таке судно в режимі імпорту під час його першого заходу в один з українських портів.

Митне оформлення придбаного нерезидентом на митній території України судна здійснюється в режимі експорту, якщо таке судно вивозиться за межі митної території України, або в режимі тимчасового ввезення, якщо таке судно використовується на митній території України.

Митне оформлення придбаного або побудованого резидентом за межами митної території України судна здійснюється в режимі імпорту під час його першого заходу в один з українських портів при умові подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови:

- ввезення товарів на митну територію України;

- сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

- дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Митне оформлення придбаного нерезидентом на митній території України судна здійснюється в режимі експорту при умові:

- подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

- сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

- дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Органи управління портом не дозволяють капітанові судна закордонного плавання виходити з акваторії порту без відмітки митного органу на відповідному судновому документі.

Для тимчасового відходу судна із порту у зв'язку з дією непереборної сили, стихійним лихом, а також з метою рятування людей дозвіл митного органу не обов'язковий.

Після закінчення розвантаження або завантаження капітан або агент судна закордонного плавання звертається до митного органа з судовою роллю для отримання дозволу на вихід з акваторії порту. Митний орган у разі відсутності зауважень робить на судновій ролі запис: "З боку митниці зауважень щодо вибуття судна немає" та засвідчує цей запис особистою номерною печаткою. Уразі зауважень митний орган робить запис: «З боку митниці є зауваження» вказує які зауваження та засвідчує цей запис особистою номерною печаткою.

Товари, що переміщуються через борти іноземних військових кораблів на митну територію України або у зворотному напрямку, підлягають митному контролю та митному оформленню.

Військові кораблі та судна забезпечення військово-морських сил, укомплектовані повністю військовою командою, які перетинають митний кордон України, митному оглядові не підлягають. Судна забезпечення військово-морських сил, укомплектовані змішаною командою, що виконують завдання військово-оперативного характеру, при перетині митного кордону України звільняються від огляду, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Командири зазначених військових кораблів і суден забезпечення військово-морських сил несуть відповідальність за дотримання членами екіпажів митного законодавства України.

Товари та інші предмети, які переміщуються на іноземні військові кораблі й судна забезпечення військово-морських сил або у зворотному напрямку, підлягають митному контролю та митному оформленню у відповідних митних режимах.

Вантажні операції з товарами та іншими предметами здійснюються в місцях перебування військових кораблів і суден забезпечення військово-морських сил. Митний орган, який здійснює контроль за вантажними операціями, створює зону митного контролю в місці їх проведення. Режим зони митного контролю доводиться до відома осіб, безпосередньо присутніх під час проведення митного контролю.

митний контроль морський судно

2. Режим знищення або руйнування

Митний Кодекс встановлює різні умови переміщення через митний кордон України товарів, предметів, валюти, майна, культурних цінностей, транспортних засобів, які реалізуються через застосування визначених митних режимів. Цією главою визначені загальні особливості правового регулювання митного режиму "Знищення або руйнування". Даний митний режим визначає статус товару, який знаходиться під митним контролем і дає можливість використання його тільки для суворо визначених цілей і при дотриманні встановлених митним органом умов і порядку.

Митний режим "Знищення або руйнування", застосовується для товарів, які після переміщення через митний кордон України, знаходячись під митним контролем, та в силу об'єктивних або суб'єктивних причин втратили свої якісні властивості, термін використання, споживання, чи за інших обставин, і не можуть бути поміщеними у інший митний режим. Знищивши або зруйнувавши неякісний та небезпечний товар під митним контролем, власник таким чином звільняється від витрат на транспортування його за межі митної території України, а також від сплати податків та митних зборів.

У даному випадку розглянемо один із таких митних режимів "Знищення або руйнування". На перший погляд, важко зрозуміти важливість такого режиму і сутність його застосування. І в деякій мірі здається, що для суб'єкта ЗЕД даний митний режим не визначає якогось практичного та вигідного змісту. Але, як свідчить зовнішньоторговельна практика, такий митний режим має місце і досить успішно "виводить" комерсанта здається вже з безвихідного становища. Тобто застосування його очевидне.

З метою вирішення проблемних питань щодо практичного застосування митного режиму "Знищення або руйнування" в процесі здійснення експортно-імпортних операцій створюється законодавча база для запровадження технологій, які б відповідали сучасним міжнародним стандартам. Тому в Митному кодексі закладено більш загальні засади регламентації правовідносин у частині застосування митного режиму "Знищення або руйнування" товарів, які знаходяться під митним контролем.

Із трьох статей (243, 244, 245) Митного кодексу України, які регламентують митний режим "Знищення або руйнування" і дають лише загальну характеристику правового регулювання, важко зрозуміти весь детальний порядок їх практичного застосування відповідно чинних в Україні нормативно-правових актів та нормативних документів;

Визначення термінів, які вживаються в даній главі:

Товар - будь-яка продукція, майно, транспортні засоби та інші предмети, ввезені на митну територію України, які перебувають під митним контролем та заявлені власником (декларантом), або іншою зацікавленою особою, для розміщення їх у митний режим "Знищення або руйнування".

Знищення - механічна, фізико-хімічна, біологічна або інша обробка та розміщення (захоронення, спалювання тощо) у спеціально визначених місцях.

Руйнування - будь-які технологічні дії, пов'язані із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей, демонтаж, механічні пошкодження, тобто приведення у стан, який виключає використання їх у початковому вигляді, підготовка до переробки, утилізації, або подальшого використання за умови приведення їх у відповідність з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами і нормативними документами.

Витрати - будь-які видатки, пов'язані із організаційними процедурами підготовки та проведення знищення або руйнування товару.

Заінтересована особа - ініціатор заяви на розміщення товару у митний режим "Знищення або руйнування".

Відходи (залишки) - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі знищення або руйнування під митним контролем.

Стаття 243. Поняття режиму знищення або руйнування

Знищення або руйнування - митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються, Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу, вдається за умови наявності дозволів інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України. Такий дозвіл митним органом не видається, якщо знищення товарів завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу, а також в інших випадках, що визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавши в галузі митної справи спільно з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.

Знищення або руйнування товарів, ввезених на митну територію України, здійснюється під митним контролем без справляння податків та зборів, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання.

Вибір митного режиму є прерогативою власника товару (декларанта, митного брокера), митний орган схвалює рішення про можливість або неможливість розміщення даного товару у митний режим "Знищення або руйнування" і надає відповідний дозвіл.

Рішення про проведення зазначених операцій (знищення або руйнування) в кожному окремому випадку приймається керівником митного органу в зоні діяльності якого знаходяться товари на підставі заяви поданої власником або іншою заінтерисованою особою, давала знищення за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого у та тільки у випадку необхідності знищення або руйнування таких товарів чи/або неможливості їх вивезення за межі митної території України.

Письмовим дозволом митного органу (наказом, розпорядженням), у зоні діяльності якого буде здійснюватись митне оформлення товарів у митному режимі "Знищення або руйнування, створюється комісія, до складу якої входять крім представників митних органів представники інших органів державної виконавчої влади, що здійснюють відповідно до їх компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України, здійснення митного оформлення в митному режимі "Знищення або руйнування" заінтересована особа (брокер, декларант) окрім вантажно-митної декларації, товаросупровідних документів (рахунок-фактура, інвойс, накладна тощо), подає заяву, в якій зазначаються точні дані про характер товару, назву, кількість, дату, спосіб і місце, а також причину за умови якої здійснюється знищення або руйнування.

Крім того, заявник бере на себе зобов'язання надати митному органу у встановлений (наказом розпорядженням) термін достовірний документ (акт) про знищення або руйнування і, а також інформацію про відходи та залишки, які утворилися в результаті застосування відповідного митного режиму. Достовірними документами вважаються офіційно видані державні стандарти, технічні умови, каталоги фірм-виробників, сертифікати, ліцензії, акти про результати дослідження та інші підтверджуючі документи встановленої форми.

Знищення або руйнування проводиться в присутності власника товару або особи, уповноваженої ним (брокер, декларант). Після чого складається акт про знищення або руйнування, який підписується всіма членами комісії, власником товару або особою, уповноваженою ним (брокером, декларантом) та завіряється печатками.

Акт про знищення або руйнування складається у довільній формі (за виключенням акта на знищення, утилізацію неякісних лікарських засобів).

Обов'язково в акті зазначається:

дата та місце складення;

назва товару, особливі його ознаки;

кількість (вага, місце, об'єм тощо);

кількість залишків (відходів);

спосіб, дата і місце знищення або руйнування;

перелік осіб, присутніх при знищенні;

інша інформація, необхідна для загальної характеристики.

Акти, ВМД та інші підтверджуючі документи передаються на зберігання в архів митниці.

Знищенню або руйнуванню підлягають тільки фактично ввезені в Україну товари, які знаходяться під митним контролем та заявлені у відповідний митний режим незалежно від мети їх переміщення через митний кордон України.

Товари, щодо яких прийнято рішення про їх знищення або руйнування, можуть передаватись на тимчасове зберігання під митним контролем за погодженням з митним органом у належно обладнанні для опечатанім та пломбування місця схову. Відповідальність за збереження до вирішення питання про знищення або руйнування, несе власник даного товару або уповноважена особа (декларант, митний брокер) на умовах угоди (договору),

Знищення або руйнування здійснюється підприємством, яке пройшло атестацію на виконання цих робіт.

Порядок атестації підприємств, що здійснюють знищення або руйнування неякісного та небезпечного товару, забезпечення ведення реєстру таких підприємств, встановлюється Держстандартом України відповідно до встановленого законом порядку.

Знищення (утилізація) неякісних лікарських засобів, до складу яких входять наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, здійснюється відповідно до "Правил", які затверджуються наказами Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і проходять відповідну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

Не підлягають розміщенню у митний режим "Знищення або руйнування" товари:

заборонені до ввезення в Україну;

- заборонені до транзиту через митну територію України;

на ввезення яких не надано дозволи уповноваженими органами державної влади, що виконують відповідні контрольні функції;

розміщені в режимах імпорту, експорту, тимчасового вивезення і транзиту;

вилучені або затримані митними органами як предмети порушення митних правил на підставі статей Митного кодексу України, якими передбачена конфіскація таких предметів;

електроенергія;

ядерні матеріали, спеціальні розщеплювальні матеріали;

радіоактивні відходи;

особливо небезпечних хімічних речовин;

отруйні речовини;

- небезпечні відходи;

-в результаті знищення або руйнування яких утворюються особливо небезпечні хімічні та отруйні речовини, небезпечні і радіоактивні відходи;

-неякісні або непридатні до споживання товари гуманітарної допомоги;

-неякісна та небезпечна продукція, яка класифікується у 1 -24 групах згідно з УКТЗЕД;

-культурні цінності;

-представники тваринного та рослинного світу, які відповідно до законів України та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, охороняються державою.

Знищенню або руйнуванню під митним контролем підлягають товари:

- які не відповідають вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів, нормативних документів стосовно відповідних видів товарів щодо їх споживчих властивостей, безпеки для життя і здоров'я людини, майна і довкілля;

- на які строк придатності до споживання або використання закінчився;

- яким з метою збуту виробником (продавцем) навмисно надано зовнішнього вигляду, або окремих властивостей певного вигляду, і неможливо ідентифікувати їх як товар, за який він видається;

- на які немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують їх якість та безпеку;

- у інших випадках, передбачених законодавством України.

Митний орган вправі відмовити у наданні дозволу на розміщення товарів у митний режим "Знищення або руйнування" у випадках, коли знищення або руйнування неякісних або небезпечних товарів може:

- заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу;

- негативно вплинути на здоров'я населення або створити небезпеку життя людям, тваринному та рослинному світу;

- спричинити витрати для держави;

- коли митний орган не має можливості здійснення контролю за фактичним його знищенням або руйнуванням;

- інших випадках, визначених законодавством України.

Проведення операцій по знищенню або руйнуванню товарів під митним контролем вважається правомірним, якщо на це є рішення (погодження) спеціальних органів виконавчої влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення в через митний кордон України згідно зі ст. 227 МК.

Щодо загибелі, знищення або руйнування товарів, які були тимчасово ввезені (вивезені) бували під митним контролем, встановлений тимчасовий порядок, згідно з яким підтверджується цей факт. Про факт загибелі, знищення або руйнування готуються документи (акти, довідки, тощо) та засвідчуються, виключно на території країни місцезнаходження цих товарів відповідно до вимог законодавства цієї країни. Згадані документи мають легалізовані консульською установою відповідної країни, після чого вони набувають ячної сили, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.

Україна має договори про правову допомогу з рядом країн, якими передбачена відмова галізації документів. Документи, що складені або засвідчені компетентними установами цих країн ( митними органами, торгово-промисловою палатою тощо) приймаються до розгляду митними органами без легалізації у консульській установі.

Основні принципи під час використання митного режиму "Знищення або руйнування":

1.Нє мають завдатись збитки державі або які-небудь видатки бюджетних коштів.

Обов'язковий контроль зі сторони митних органів.

Вся відповідальність за правомірність заявленого режиму лежить на власнику товару (декларанту, брокеру).

У випадку порушення законодавства щодо знищення, руйнування, переробки, утилізації товарів, що перебувають під митним контролем, передбачена згідно із законом дисциплінарна, адміністративна, цивільна та кримінальна відповідальність, а саме:

за ввезений на митну територію України неякісний та небезпечний товар;

за невиконання рішень спеціально уповноважених органів виконавчої влади;

за порушення порядку щодо знищення або руйнування неякісних та небезпечних товарів;

за здійснення знищення, руйнування, переробку або утилізацію підприємствами, виробництво яких не атестовано;

за невиконання вимог нормативно-правових актів і нормативних документів щодо поводження з окремими видами неякісних та небезпечних товарів.

Законами України може бути встановлена відповідальність за інші правопорушення законодавства щодо знищення або руйнування неякісного та небезпечного товару.

Митним кодексом України (ст. 347) передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку знищення або руйнування товарів під митним контролем.

Посадові та службові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері знищення або руйнування неякісного та небезпечного товару несуть відповідальність згідне із законодавством України.

Стаття 244. Витрати на знищення товарів

Знищення або руйнування товарів здійснюється за рахунок їх власника чи іншої заінтересованої особи.

Всі витрати, пов'язані із розміщенням товару у митний режим "Знищення або руйнування", оплата робіт щодо зберігання, транспортування, пакування, розвантаження, навантаження та інші роботи здійснюються за кошти власника цього товару (які підпадають під даний режим) чи іншої заінтересованої особи.

Іншою заінтересованою особою може бути будь-який спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого входять контролюючі функції за ввезенням на митну територію України товарів та інших предметів, а також місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. У даному випадку знищення або руйнування неякісного та небезпечного товару (продукції) (зокрема, на який немає власника або власник невідомий) забезпечується за рахунок коштів місцевих бюджетів у встановленому законом порядку.

Спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи спільно з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України, а також місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, вживають заходів щодо встановлення власника неякісних та небезпечних товарів, який зобов'язаний відшкодувати всі витрати, пов'язані з їх знищенням або руйнуванням.

Стаття 245. Відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів

Відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів, мають бути поміщені у відповідний митний режим як товари, що ввезені на митну територію України і перебувають під митним контролем.

Усі відходи (залишки) підлягають обов'язковому митному оформленню і мають бути поміщені у відповідний митний режим як іноземний товар, ввезений на митну територію України під митним контролем.

Вибір митного режиму є прерогативою власника (декларанта), однак митний орган схвалює рішення про можливість розміщення відходів (залишків) у певний режим і надає відповідний дозвіл.

Процедура надання дозволу на розміщення відходів (залишків) у інший митний режим анологічна як при застосуванні митного режиму "Знищення або руйнування".

Дозвіл на розміщення відходів (залишків) у відповідний митний режим видається тим митним органом, яким було надано дозвіл на митне оформлення товарів відповідно до митного режиму "Знищення або руйнування".

Строк подання декларації здійснюється за до ст. 85 Митного кодексу України, тобто протягом 10 діб з дати фактичного знищення або руйнування товару.

Податки та інші митні збори можуть нараховуватись, не нараховуватись або нараховуватись умовно за митне оформлення відходів (залишків) залежно від заявленого митного режиму.

Податки та інші митні збори за митне оформлення відходів (залишків) не нараховуються:

- якщо відходи (залишки) знищені повністю (захороненні, спалені тощо) і дальше їх використання неможливе;

- якщо митна вартість відходів (залишків) не перевищує суми 100 (ста) доларів США або аквівалент цієї суми;

- в інших випадках, встановлених законодавством України.

Відповідно у всіх зазначених випадках декларування здійснюється без подання ВМД, а відомості про відходи (залишки) зазначаються у заявах та актах про знищення або руйнування товару (продукції).

Відходи (залишки), які перебувають під митним контролем, можуть бути поміщені у митні режими, крім таких режимів, як реімпорт, реекспорт, тимчасове вивезення, магазин безмитної торгівлі, відмова на користь держави.

Порядок поводження з відходами (зберігання, транспортування, захоронення, утилізація використання, надання дозволів, а також ведення реєстру місць видалення відходів ) встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, або за дорученням іншим органом виконавчої влади.

Література

1. Митний кодекс України.

2. Коментар до митного кодексу України.

Размещено на Allbest.ru