Митне право

Вступ

На сучасному етапі розвитку перед митною системою України постала низка проблем, пов'язаних, з одного боку, з процесом інтеграції до Європейського Союзу, що вимагає проведення процедури адаптування вітчизняного митного законодавства до загальновизнаних міжнародних норм і стандартів митної діяльності, а з другого - з неможливістю ефективно виконувати поставлені завдання за умов нестабільного й належним чином не розвиненого національного законодавства у вказаній царині.

На шляху до правової, соціальної, демократичної держави актуальності набуває розвиток України як держави з ринковою економікою, що, в свою чергу, передбачає розвиток зовнішньоекономічних відносин.

Значення зовнішньоекономічної діяльності посилюється з моменту набуття незалежності Українською державою, яка прагне стати активним учасником міжнародних інтеграційних процесів. Економічні, політичні та соціальні зміни, що проводяться на сучасному етапі, створюють можливість подальшого економічного та соціального розвитку країни як органічної підсистеми світової економіки. Пріоритетами для країни мають стати забезпечення прав, свобод, законних інтересів громадян та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності під час переміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення митних процедур, приведення вітчизняного законодавства до європейських стандартів, а також створення умов для роботи не тільки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а й посередників, які надають послуги в галузі митної справи.

Розвиток зовнішньоекономічних відносин безпосередньо пов'язаний з переміщенням через митний кордон України товарів, предметів, транспортних засобів, що, в свою чергу, надає певних особливостей тому комплексу відносин, який виникає під час переміщення. Створення умов для розвитку зовнішньо-торговельної діяльності можливо лише при забезпеченні реалізації прав, свобод та законних інтересів суб'єктів митних відносин.

Конституційні норми щодо визнання пріоритетності прав і свобод людини передбачають демократизацію відносин між громадянами та органами влади. Зазначені обставини зумовлюють актуальність контрольної роботи та дослідження таких питань як митні процедури та окремих аспектів організації проходження служби у митних органах.

Основною метою роботи є ознайомлення з основами митного законодавства, основними засадами адміністративної відповідальності за порушення митних правил, нормативно-правовою базою, яка регламентує міжнародну діяльність України у сфері митної справи.

Для досягнення поставленої мети основна увага приділена вирішенню таких завдань:

визначення поняття та сутності митних процедур на транспорті, з'ясувати їх місце та функції у механізмі митної діяльності;

визначити основні засади організації митної служби в Україні, розкрити умови та порядок прийняття на митну службу

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час надання послуг у галузі митної справи.

Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють процес організації митної служби та надання послуг у галузі митної справи.

Методологічне підгрунтя роботи становлять загальнонауковий метод дослідження, діалектичний та системний методи наукового пізнання.

Науково-теоретичною базою роботи послужили праці таких вітчизняних і зарубіжних учених у галузі теорії управління й адміністративного права: В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяка, Л.К. Воронової, А.С. Васильєва, І.П. Голосніченка, Н.Г. Гончарової, А.В. Джабраїлова, Р.А. Калюжного, Л.В. Коваля, В.В. Копейчикова, І.М. Пахомова, П.М. Рабиновича, А.О. Селіванова, М.Ф. Селіванова, В.Ф., а також інших провідних учених.

Митні процедури на транспорті

Митна діяльність - це один із видів людської діяльності, що спрямований на реалізацію митної політики держави засобами митної справи.

Згідно з Митним кодексом України, митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних засобів регулювання зовнішньої торгівлі. Вона реалізується за допомогою митної справи - процесу переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митного регулювання, пов'язаного із встановленням та справлянням податків і зборів, процедурою митного контролю та оформлення, боротьбою з контрабандою та порушеннями митних правил. Тому митна служба традиційно вважається складовою частиною зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) країни, яка повинна захищати економічні інтереси на зовнішньому ринку. Таким чином, процес митної діяльності сприяє максимальній участі нашої держави в міжнародному поділі та інтеграції праці, а з іншого боку є вагомим засобом захисту її економічних і політичних інтересів. Головною рушійною силою цієї діяльності є прибуток держави, корпорацій, окремих фірм чи підприємств, який досягається на основі врахування і використання кон'юнктури зовнішнього ринку.

Важливою складовою загального прибутку є прибуток від митної діяльності як сукупності митних процедур з надання митних послуг та стягнення за них митних зборів, які отримує країна на основі здійснення на своїх кордонах експортно-імпортних, транзитних та інших операцій з товарами, що перетинають державний кордон.

Митна процедура - це здійснення контролю за дотриманням порядку переміщення товарів та інших предметів, їх огляд, оформлення митних документів, накладання митного збору, перевірка правильності заповнення митної декларації, нарахування сум, що підлягають сплаті, та інші дії, які здійснюються митними органами на основі чинного законодавства.

Структура митних процедур на будь-яких видах транспорту однакова і складається з 3-х основних елементів:

а) митний контроль;

б) митне оформлення;

в) справляння передбачених законом податків і зборів. Ці елементи (процедури), у свою чергу, містять величезну кількість операцій.

Особливості митних процедур стосовно кожного з видів транспорту (автомобільного, залізничного, морського тощо) виявляються саме в митних операціях, які є специфічними щодо кожного із цих видів. Митні операції є найважливішим складником кожної з митних процедур, оскільки останні здійснюються через систему саме таких митних операцій.

Митні процедури це реальний прояв митного контролю, що залежить від того, до якого саме митного режиму заявлено той чи інший транспортний засіб.

Проте, залежно від того, яким саме чином здійснюється переміщення товару чи транспортного засобу через митний кордон України застосовується й різний обсяг митних процедур та цей обсяг має різне наповнення.

Особливість правового регулювання митного контролю на транспорті зумовлена, перш за все, значенням транспорту для перевезень товарів. У Митному кодексі України ці питання спеціально врегульовані його розділом V. Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється засобами авіаційного, водного, автомобільного, залізничного, трубопровідного транспорту, а також лініями електропередачі. Залежно від наявності перевізника, відправника, одержувача, а також договору на перевезення товари переміщуються у:

1) вантажних відправленнях;

2) супроводжуваному багажі;

3) несупроводжуваному багажі;

4) ручній поклажі;

5) міжнародних поштових відправленнях;

6) міжнародних експрес-відправленнях.

Відповідно до статті 111 Митного кодексу України, транспортні засоби, якими переміщуються громадяни та товари через митний кордон України, підлягають митному контролю та митному оформленню. Митні процедури, що здійснюються під час митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, якими переміщуються громадяни та товари через митний кордон України, мають уніфікований характер і не залежать від країни реєстрації або країни - власника транспортного засобу, країни, з якої прибув цей транспортний засіб, або країни, куди він прямує, крім випадків, передбачених міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, та відповідними міжнародними актами, в частині застосування санкцій та обмежень у торгівлі з окремими країнами.

Як і інший контроль та митне оформлення, митний контроль та митне оформлення на транспорті переслідують загальну та спеціальну мету. Загальна -- забезпечення законності при перетинанні транспортними засобами митного кордону України. До спеціальної належить встановлення правомірності та безпечності самого транспортного засобу та запобігання незаконному переміщенню товарів.

Митний контроль можна класифікувати за певними підставами, як-от: предмет, напрямок руху, кількість разів переміщення протягом певного часу, характер участі у провадженні контролю митними органами різних держав, вид транспорту, ступінь доступу до об'єкта контролю, форма здійснення контролю тощо. Зазначений контроль не закінчується в момент поміщення товарів чи транспортних засобів під митний режим, оскільки й потім щодо них він провадиться, наприклад, у таких митних режимах, як митний склад, спеціальна митна зона, магазин безмитної торгівлі, переробка продукції на митній території та ін.

Митний контроль за міжнародними перевезеннями товарів здійснюється митними органами у взаємодії з іншими відповідними контрольними службами за спільними технологічними схемами з визначенням часу та послідовності виконання кожною службою своїх безпосередніх обов'язків.

При регулярному міжнародному сполученні такий контроль здійснюється відповідно до розкладу руху. Розклад руху транспортних засобів через митний кордон затверджується Міністерством транспорту України за погодженням із Державною митною службою України та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони державного кордону України. Таке узгодження зумовлено необхідністю раціонального використання державних засобів та коштів.

З метою прискорення здійснення митних процедур під час переміщення транспортних засобів через митний кордон України працівники водного, повітряного, автомобільного та залізничного транспорту сприяють службовим особам митних органів у виконанні ними своїх службових обов'язків. Відповідно адміністрація морських і річкових портів, міжнародних аеропортів, прикордонних залізничних станцій на договірних засадах забезпечує митні органи необхідними службовими приміщеннями, обладнанням, засобами зв'язку та створює належні умови для здійснення ними митних процедур.

До того ж залежно від призначення товарів і предметів застосовуються різні режими митного оформлення та контролю. Це перш за все стосується запасів, що призначені для споживання.

Під запасами, призначеними для споживання, розуміються:

1) товари, призначені для споживання пасажирами та екіпажем на борту суден, літаків, у поїздах, інших транспортних засобах, незалежно від того, продаються ці товари чи ні;

2) товари, включаючи паливно-мастильні матеріали, необхідні для експлуатації та технічного обслуговування суден, літаків, засобів залізничного та іншого транспорту, у тому числі придбані за кордоном у зв'язку з ліквідацією аварії або для здійснення необхідного поточного ремонту цих транспортних засобів;

3) товари, призначені для матеріально-технічного постачання та спорядження, паливно-мастильні матеріали, сировина для промислової переробки, продовольство, інші товари, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами суден, які здійснюють морський промисел.

Запаси, призначені для споживання, що перемішуються на суднах, літаках, засобах залізничного та іншого транспорту через митний кордон України в обсягах, що визначаються на підставі встановлених Кабінетом Міністрів України норм споживання та з урахуванням тривалості рейсу, підлягають митному оформленню в безліцензійному порядку без декларування та сплати податків та зборів, а понад зазначені норми -- у загальному порядку відповідно до заявленого митного режиму.

Спеціальне обладнання, призначене для навантаження, вивантаження, захисту і зберігання вантажу, яке переміщується разом із транспортним засобом через митний кордон України, підлягає пропуску у тому ж порядку, що і транспортний засіб за умови його використання за призначенням та зворотного вивезення (ввезення) разом із цим транспортним засобом.

Запасні частини та обладнання, призначені для використання в процесі ремонту чи технічного обслуговування транспортних засобів, тимчасово ввезених на митну територію України або тимчасово вивезених з неї, можуть ввозитись (вивозитись) під зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) без справляння податків та зборів. Митний орган, що здійснює пропуск таких запасних частин та обладнання, може застосовувати спеціальні заходи гарантування. Замінені запасні частини та обладнання можуть не вивозитись за межі митної території України (не ввозитись на неї), а з дозволу митного органу бути пред'явлені митному органу та оформлені для вільного обігу на митній території України (за її межами) або бути знищені під контролем митного органу.

Транспортні засоби, що використовуються для переміщення товарів та пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитись на митну територію України без справляння податків та зборів та без застосування заходів нетарифного регулювання. Тимчасово ввезені на митну територію України транспортні засоби підлягають вивезенню без внесення в їх конструкцію будь-яких змін (без урахування природного зношення, витрати пально-мастильних матеріалів та необхідного ремонту). Тимчасове ввезення транспортних засобів на територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.

Митний контроль на транспорті має як загальні, так і спеціальні риси. Це пояснюється необхідністю перевірки самих транспортних засобів на відповідність їх установленим вимогам, іншими словами, перевірити їх «чистоту» на предмет можливості їх використання для контрабанди. При цьому на одних видах транспорту така можливість менша, на інших більша. Так, за чистоту вантажного автомобіля та причепу відповідальність несе власник і екіпаж. У разі використання транспортного засобу для перевезення контрабанди транспортний засіб може бути конфіскований. Потяг конфіскувати набагато складніше. Тому прикордонні митні органи контролюють транспортні засоби спільно з прикордонниками, що скорочує термін проведення контролю і перетинанні кордону.

Крім цього, чинним законодавством встановлені особливості щодо митного контролю на пасажирському і вантажному транспорті. На порядок, форму та процедуру митного контролю впливає й вид транспорту.

Особливості митного контролю за морському та річковому транспорті встановлені главою 16 Митного кодексу України.

Глава 16 Митного кодексу України визначає порядок застосування митних процедур на водному транспорті.

Весь обсяг митних процедур здійснюється митними органами в зонах митного контролю на території морських та річкових портів, а також в акваторії портів, відкритих до міжнародних перевезень.

З цього загального правила є виключення, так, якщо судно внаслідок аварії , стихійного лиха або інших обставин, що мають характер непереборної сили, не в змозі досягти одного з місць здійснення митного контролю на митній території України, вивантаження з нього товарів допускається в місцях, де немає митних органів.

У зв'язку з дуже великою кількістю водних вантажних а пасажирських перевезень, з метою прискорення процедури митного оформлення, стаття 124 Митного кодексу України встановлює правило, за яким митне оформлення суден закордонного плавання здійснюється цілодобово у порядку їх прибуття.

Весь час знаходження судна на стоянці в порту воно знаходиться під митним контролем. В цей час митні органи мають право здійснювати огляд та переогляд судна, пломбування та опечатування його окремих трюмів та приміщень, де знаходяться товари, підстави для ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України чи транзит через територію України яких відсутні.

Пропуск через митний кордон України товарів, що перевозяться в міжнародному водному сполученні, здійснюється на підставі оформлення митних декларацій.

Для того, що б судно могло залишити порт, капітанові судна необхідно отримати відмітку митного органу на відповідному судновому документі про дозвіл вийти з акваторії порту. Для тимчасового відходу судна із порту у зв'язку з дією непереборної сили, а також з метою рятування людей дозвіл митного органу не обов'язковий.

З метою визначення послідовності дій посадових осіб митних органів під час здійснення митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними через митний кордон України наказом Державної митної служби України від 17.09.2004 N 678 затверджена Інструкцієя про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 8 жовтня 2004 р. за N 1286/9885). Інструкція діє зі змінами , внесеними згідно з наказом Державної митної служби N 842 ( z1233-07 ) від 10.10.2007 р.

Інструкція дає визначення термінів, що застосовуються, порядок підготовки та здійснення митного контролю та митного оформлення суден, визначає порядок проведення процедур митного контролю товарів та інших предметів, які переміщуються при ввезенні з-за кордону та при вивезенні за кордон.

Глава 17 Митного кодексу України визначає порядок здійснення митних процедур на авіаційному транспорті.

Переміщення товарів через митний кордон України повітряним шляхом здійснюється через міжнародні аеропорти, в яких розташовані митні органи. Лише у разі вимушеної посадки можливо переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України поза місцем розташування митних органів.

Товари, що перевозяться транзитними авіапасажирами (за винятком товарів, заборонених до транзиту), не підлягають обкладенню податками та зборами та безперешкодно переміщуються в межах зони митного контролю міжнародного аеропорту.

Послідовність дій посадових осіб митниць при здійсненні митного контролю за переміщенням повітряних суден і контролю цих суден, товарів та інших предметів, що переміщуються ними через митний кордон України з використанням повітряного транспорту, регулюється Інструкцією про організацію митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються цими суднами, затвердженою наказом Державної митної служби України 06.04.2004 N 240 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2004 р. за N 522/9121 )( із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної митної служби N 842 ( z1232-07 ) від 10.10.2007 ). Інструкція про організацію митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються цими суднами, розроблена відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 N 1989 "Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними» з метою визначення послідовності дій посадових осіб регіональних митниць, митниць при здійсненні митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються цими суднами через митний кордон України.

Відповідно до положень Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються цими суднами, повітряні судна і товари, що переміщуються ними через митний кордон України, підлягають митному контролю та митному оформленню. Митний контроль і митне оформлення здійснюються митним органом, розташованим у міжнародному аеропорту, у взаємодії з органами державної влади, на які законодавством покладено функції з проведення інших видів контролю, з метою забезпечення дотримання норм законодавства України з питань митної справи.

У пунктах пропуску через державний кордон України, на стоянках ПС та в інших місцях, передбачених у міжнародних аеропортах для митного контролю й митного оформлення повітряних суден і товарів, митний орган за погодженням з органом охорони державного кордону та адміністрацією конкретного аеропорту встановлює зони митного контролю. На повітряному судні митні органи встановлюють тимчасові зони митного контролю. Вимоги щодо дотримання режиму тимчасової зони митного контролю доводяться до відома осіб, безпосередньо присутніх під час здійснення митного контролю й митного оформлення.

Місце стоянки повітряного судна для проведення митного контролю та митного оформлення, вивантаження або навантаження товарів, а також посадки й висадки пасажирів визначається адміністрацією аеропорту за погодженням з митним органом і органом охорони державного кордону.

Зміна такого місця проводиться з відома митного органу й органу охорони державного кордону, за винятком випадків аварії та стихійного лиха, при цьому адміністрація міжнародного аеропорту невідкладно повідомляє про це митний орган і орган охорони державного кордону.

Повітряні судна, що виконують міжнародні рейси, і товари, що переміщуються ними, підлягають митному контролю та митному оформленню:

по прибутті на митну територію України - після проведення прикордонного контролю;

при вибутті з митної території України - до початку прикордонного контролю.

У разі нетривалої стоянки повітряного судна відповідно до затвердженого розкладу руху митний контроль здійснюється одночасно з прикордонним контролем.

Якщо прикордонний і митний контроль ПС здійснюється спільно, то складається акт про результати контролю повітряного судна за формою, що встановлюється Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Державною митною службою України.

Митний контроль здійснюється шляхом перевірки документів, потрібних для такого контролю, митного огляду повітряного судна і товарів, що переміщуються через митний кордон України з їх використанням, а також в інших формах, передбачених законодавством України з питань митної справи.

Загальні положення щодо митних процедур на залізничному транспорті містяться у главі 18 Митного кодексу України.

На залізничному транспорті здійснюються наступні митні процедури: перевірка документів, огляд залізничного рухомого складу, а також інші митні процедури, передбачені Митним кодексом України. Дані процедури здійснюються посадовими особами митниці у зонах митного контролю пунктів пропуску залізничного транспорту на державному кордоні України.

Всі операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, провадяться підприємствами залізниці за свій рахунок. Відповідальність за втрату чи неналежну доставку товарів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення несе залізниця.

За загальним правилом митний контроль товарів та транспортний засобів у міжнародному залізничному сполученні здійснюється з зонах митного контролю. Пасажири поїздів міжнародного сполучення можуть проходити митний контроль також в інших місцях, визначених уздовж маршруту руху поїзда за погодженням між Держмитслужбою, Мінтрансом України та центральним виконавчим органом у справах охорони державного кордону України.

З метою спрощення процедури митного оформлення однорідної продукції, що регулярно вивозиться у великих обсягах за межі митного території України залізничним транспортом одним підприємством за одним договором, та впровадження чергового етапу системи контролю за доставкою вантажів у митниці призначення розроблено Тимчасовий порядок проведення митного оформлення товарів, що вивозяться залізничним транспортом, з використанням загальної вантажної митного декларації , який затверджено наказом Державної митної служби України від 02.06.2003 N 380 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2003 р. за N 590/7911) На сьогодні діє із мінами, внесеними згідно з Наказами Державної митної служби N 570 ( z0735-03 ) від 21.08.2003, N 915 ( z1275-03 ) від 26.12.2003, N 522 ( z0951-04 ) від 15.07.2004 N 1414 ( z0148-09 ) від 16.12.2008 .

Згідно даного Тимчасового порядку, якщо товари регулярно вивозяться залізничним транспортом за межі митної території України одним суб'єктом ЗЕД за одним договором, то митниця відправлення може дозволити цьому суб'єктові подавати загальну вантажну митну декларацію, що оформлюється на товари, які переміщуватимуться окремими партіями протягом певного періоду, погодженого цією митницею.

Таким чином, чинним митним законодавством України встановлюється спрощений режим митного оформлення великих та регулярних партій товарів, що перевозяться залізничним транспортом. Дане положення істотно впливає, при чому впливає позитивно, на розвиток вітчизняної економіки, сприяє експорту українських товарів.

Митний контроль на автотранспорті можна поділити на два види: митний контроль автотранспортних засобів, що перевозять товари або прямують за товарами чи після вивантаження товару, і митний контроль товару. Глава 19 Митного кодексу України регулює митні процедури на автомобільному транспорті. Також дані правовідносини регулюються наказом Державної митної служби від 30.03.2005 N 222 «Про організацію митного контролю автотранспортних засобів». З метою спрощення процедури митного контролю й митного оформлення автотранспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України у даному наказі установлено, що митний контроль автотранспортних засобів (далі - АТЗ) (крім АТЗ громадян, а також АТЗ дипломатичних представництв, консульських установ і представництв міжнародних організацій на території України) здійснюється посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів і відомостей про такі АТЗ. Декларування АТЗ митним органам здійснюється без заповнення окремої декларації на АТЗ шляхом подання документів, що містять точні відомості про АТЗ, а в разі переміщення ними товарів - також товаротранспортних й товаросупровідних документів.

Відомості про автотранспортний засіб вносяться до митної декларації, якою оформлено вантажі, книжки МДП, передбаченої Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, товарно-транспортних накладних, дорожнього листа, провізних та інших супровідних документів, передбачених законодавством.

Згідно вимог статті 146 Митного кодексу України, особи, що переміщують товари під митним контролем автомобільним транспортом, зобовґязані:

- доставити товари за місцем призначення із збереженням митних забезпечень;

- не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу митного органу;

- пред'явити митному органу необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи;

- у невідкладних випадках за свій рахунок здійснювати вивантаження, навантаження, розпакування та упакування товарів та пред'являти їх до митного контролю.

Митний контроль здійснюється в прикордонних пунктах пропускання на шосейних переходах, на шляху проходження й у місцях доставки товару. При здійсненні митного контролю мають на меті:

-- виявлення і припинення використання транспортних засобів для приховання товарів від митного контролю;

-- недопущення переміщення транспортних засобів через митний кордон для іншої мети, крім міжнародних перевезень пасажирів і офіційних вантажів;

-- перевірка відповідності транспортних засобів встановленим вимогам для доставки вантажів під митним контролем.

Митному контролю так само підлягають товари, що переміщуються водіями вантажних автомобілів, експедиторами і водіями пасажирських автобусів. Цей контроль здійснюється аналогічно до контролю товарів, які переміщуються фізичними особами.

Митний контроль і оформлення на пунктах перетинання державного кордону здійснюються в такій послідовності:

-- подається повідомлення перевізником про ввезення чи вивезення транспортного засобу або вантажу у формі письмового вручення документів посадовій особі митного органу;

-- перевірка посадовими особами митного органу поданих документів;

-- ухвалення рішення про форму митного контролю транспортного засобу;

-- митне оформлення і контроль транспортного засобу і товарів, що перевозяться;

-- вручення перевізнику документів на транспортний засіб і товари та випуск транспортного засобу за кордон чи пропускання усередину країни.

Одночасно з митним контролем здійснюється прикордонний і паспортний контроль, а так само фіто- і санітарний контроль.

Митне оформлення і контроль пасажирського автотранспорту здійснюються в такому порядку:

-- подається повідомлення про в'їзд (виїзд) і пред'являються документи на транспортний засіб і особисті документи водія і пасажирів посадовій особі прикордонних військ чи митного органу;

-- здійснюється митне оформлення і митний контроль ручної поклажі і багажу водія і пасажирів;

-- проводиться митне оформлення і контроль самого автотранспортного засобу і випуск транспортного засобу, ручної поклажі і багажу на виїзд чи в'їзд.

Огляд товарів, перевезених автотранспортом, належить до форм митного контролю й здійснюється при перевірці наявного товару, транспортного засобу, заявленого у митних документах. Для проведення митного огляду товарів і транспортного засобу на прикордонних переходах обладнані спеціальні місця -- доглядові склади, оснащені всіма необхідними технічними засобами. Огляд автотранспорту провадиться, як правило, безпосередньо в режимній зоні автопереходу в боксах для догляду які повинні бути оснащені ямами чи підйомниками.

Особливості митного контролю та оформлення товарів, що транспортуються трубопровідним транспортом, врегульовано главою 20 МК України. Порядок здійснення митних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України на трубопровідному транспорті та лініях електропередачі, крім глави 20 Митного кодексу України, регулюється також рядом інших спеціальних нормативних актів, наприклад:

- Постанова Кабінету міністрів України „Про митний контроль та митне оформлення природного газу, нафти, нафтопродуктів, етилену та аміаку, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом” від 17 грудня 2003 року № 1958;

- Постанова Кабінету Міністрів України „Про митний контроль та митне оформлення електроенергії, що переміщується через митний кордон України” від 10 грудня 2003 року № 1909;

- Порядком митного контролю та митного оформлення нафти, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, затвердженого наказом Державної митної служби N 39 від 23.01.2004 .

Згідно статті 149 Митного кодексу України для митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, декларант подає митному органу такі документи:

- зовнішньоекономічний договір (контракт);

- акт (акти) приймання-передачі товару;

- сертифікат якості;

- рахунок-фактуру (інвойс);

- маршрутну телетайпограму;

- дозволи (ліцензії) відповідних органів державної влади;

- іншим документи, передбачені Митним кодексом та іншими законами.

Згідно статті 150 Митного кодексу України для митного оформлення електроенергії декларант подає митному органу такі документи:

- зовнішньоекономічний договір (контракт);

- довідку-підтвердження відповідного підприємства про кількість електроенергії, що переміщується через митний кордон України;

- інші документи, передбачені Митним кодексом та іншими законами України.

Підсумовуючи викладене , можемо зробити висновок, що у сфері здійснення митних процедур на транспорті накопичилось чимало проблем, обумовлених як недосконалістю нормативно-правового регулювання, так і недоліками, породженими складністю функціонування самих митних органів, питаннями організаційного, матеріально-фінансового та іншого забезпечення їх здійснення.

Порядок прийняття на службу до митних органів

Створення самостійної митної справи є одним із найважливіших досягнень суверенної України. Розвиток ринкових відносин, втілення міжнародних митних стандартів, правил та норм суттєво змінили зміст митної справи, у зв'язку з чим ст. 3 Митного кодексу України визначила нове поняття митної справи. Митна справа - це різнофункціональна діяльність значного кола державних органів та установ із встановлення порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон, а також організація дотримання цього порядку. Ця різноманітна діяльність органів та посадових осіб потребує використання спеціальних знань, що виходять за межі знань, якими повинні володіти суб'єкти, від котрих залежить прийняття рішень щодо переміщення предметів через митний кордон України та для боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

Використання спеціальних знань у митній справі є об'єктивною необхідністю, тому до осіб, які приймаються на службу до митних органів висуваються особливі вимоги.

Порядок прийняття на службу в митні органи регламентується Положенням про порядок і умови проходження служби в митних органах України, що затверджено Постановою кабінету Міністрів України від 9 лютого 1993 р. № 97 .

Положення визначає порядок і умови проходження служби в митних органах їх службовими особами, яким присвоєно персональні звання відповідно до займаних ними посад і стажу роботи.

Службовими особами митних органів можуть бути лише громадяни України, які за своїми діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я здатні ефективно виконувати покладені на митні органи завдання.

Не можуть бути прийняті до митних органів особи, які були засуджені за вчинення злочину.

Службові особи митних органів, яким присвоюються персональні звання, приймають Урочисте зобов'язання працівника митної служби України.

Суміщення служби в митних органах з будь-яким підприємництвом, а також з роботою на підприємствах, в установах і організаціях, крім наукової або педагогічної діяльності у вільний від роботи час, не допускається. Винятком є реалізація прав власника приватизаційних сертифікатів та інших корпоративних прав, при цьому функції управління такою власністю мають бути передані довіреній особі на весь строк служби в митних органах.

Трудові відносини інших працівників митних органів регулюються законодавством України про працю.

Забороняється спільна служба в одному митному органі /підрозділі/ осіб, які є близькими родичами чи свояками /батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри, батьки та діти подружжя/, якщо за службовим становищем один з нихпідлеглий або підконтрольний іншому.

Службові особи митних органів не можуть бути членами політичних партій та рухів, брати участь у діяльності інших об'єднань громадян, що мають політичні цілі.

Час перебування на службі в митних органах зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

Пенсійне забезпечення службових осіб митних органів здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Військовозобов'язані службові особи митних органів, які мають персональні звання, знімаються в установленому порядку з військового обліку і перебувають на спеціальному обліку Держмиткому.

Права, обов'язки і відповідальність службових осіб митних органів визначаються Митним кодексом України, Положенням та іншими нормативними актами.

Службові особи митних органів перебувають під захистом закону. Законодавством гарантується захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна службових осіб митних органів і членів їхніх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Службові особи митних органів підлягають обов'язковому державному страхуванню на умовах і в порядку, встановлених у Положенні про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників митних органів.

На службу до митних органів приймаються громадяни на добровільних договірних засадах.

Призначення на посади службових осіб здійснюється керівниками митних органів, яким надано право прийняття та звільнення з роботи.

Призначення на посади службових осіб митних органів має забезпечувати використання цих осіб за основною чи спорідненою спеціальністю, набутим досвідом та особистими якостями.

Використанню службових осіб за новими для них спеціальностями повинна передувати відповідна перепідготовка.

Службові особи митних органів підлягають атестації один раз у п'ять років.

Переведення по службі на вищу посаду здійснюється з урахуванням ділових і моральних якостей працівника, його організаційних здібностей, результатів роботи і атестації, авторитетності в колективі.

Посади можуть заміщатися на конкурсних засадах. Переведення на рівнозначні посади здійснюється в разі службової потреби, необхідності укомплектування вакантних посад або більш доцільного використання службових осіб.

Висновки

Під митною процедурою слід розуміти врегульований нормами митного права порядок діяльності посадових осіб митних органів в межах повноважень, визначених митним законодавством, який спрямований на реалізацію норм митного права у процесі вирішення конкретних справ, пов'язаних із переміщенням громадянами товарів, транспортних засобів та інших предметів через митний кордон України. Можна зробити висновок, що знання і вірне застосування викладених вище способів і методів митного контролю і митного оформлення, запобігає корупції, контрабанді, порушення митних правил, сприяє справній сплаті податків, економічному зростанні країни, заохоченню підприємців до зовнішньоекономічної діяльності.

Вчасне подання відповідних документів, особами що зобов'язані це зробити, до контролюючих органів пришвидшує митне оформлення.

Для впровадження ефективної системи контролю за переміщенням через митний кордон автомобільних, повітряних, морських, річкових та залізничних транспортних засобів, удосконалення та уніфікації процедури митного контролю, у тому числі в частині підвищення ефективності виявлення незаконного переміщення заборонених та обмежених для переміщення товарів необхідно на національному та міжнародному рівнях вживати всіх визначених законодавством заходіазаходів.

Приєднання України до Міжнародної конвенції про гармонізацію та спрощення митних процедур актуалізує питання здійснення оптимізації і узгодження національних митних процедур з міжнародними стандартами. Для ефективної діяльності щодо забезпечення прав громадян необхідно також прискорити процес адаптації митного законодавства України до стандартів Європейського Союзу, які гарантують повагу та дотримання таких прав. Першим етапом такої адаптації має стати впровадження принципів права ЄС у митне законодавство, а потім - упровадження окремих правових норм ЄС, зокрема Митного кодексу Європейського Союзу.

Важливою є кваліфікованість працівників органів, що здійснюють митний контроль та оформлення, адже кожний окремий трнспортний засіб має свою специфіку.

Суттєві владні повноваження посадових осіб митних органів повинні бути врівноважені підвищеними вимогами до осіб, які приймаються на службу до митних органів, що актуалізує питання її постійного вдосконалення, яке необхідно здійснювати через перегляд традиційних уявлень щодо регулювання служби в митних органах диспозитивним методом трудового права та переходу до регулювання імперативними методами спеціального законодавства.

Список використаної літератури

1. Митний кодекс

2. Закон України “Про Єдиний митний тариф”

3. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”

4. Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України, затверджене Постановою КМУ № 97 від 09.02.93 р.

5. Положення про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників митних органів , затверджене Постановою КМУ № 487 від 19.08.1992 р.

2. Митний кодекс України [Текст] : Кодекс від 11 липня 2002 р. № 92-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 38-39. - Ст. 288.

3. Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців [Текст] : затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 8. - Ст. 351.

4. Дисциплінарний статут митної служби України [Текст] : затверджено Законом України від 6 вересня 2005 р. № 2805-ІV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 42. - Ст. 467.

5. Порядок проведення атестації посадових осіб митної служби [Текст] : затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. № 1984 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 52. - Ст. 2401.

6. Положення про спеціальні звання працівників і курсантів навчальних закладів митної служби [Текст] : затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 р. № 900 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 25. - Ст. 1190.

7. Про умови оплати праці посадових осіб та працівників митної служби [Текст] : затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 р. № 767 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 22. - Ст. 1646.

8. Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України [Електронний ресурс] : затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1993 р. № 97. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua.

9. Положення про формування кадрового резерву для державної служби [Текст] : затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 199 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 9. - Ст. 367.

10. Кодекс законів про працю України [Текст] // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1971. - Додаток до № 50. - Ст. 375.

11. Про практику розгляду судами трудових спорів [Текст] : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2000. - № 11.

12. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя [Текст] : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2000. - № 4.