Главная
Коллекция "Otherreferats"
Таможенная система
Проходження митного контролю і митного оформлення товарів
Проходження митного контролю і митного оформлення товарів
Зміст процедури проходження митного контролю і оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації. Особливості стягнення залежно від митних режимів, які застосовуються. Умови надання преференцій при нарахуванні мита.
| Рубрика | Таможенная система |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.08.2009 |
| Размер файла | 29,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2
Кафедра міжнародної економіки
Контрольна робота
з дисципліни: "Митне регулювання"
Зміст
- Розкрити зміст процедури проходження митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації
- Мито. Особливості стягнення залежно від митних режимів, які застосовуються. Умови надання преференцій при нарахуванні мита
- Список використанної літератури
Розкрити зміст процедури проходження митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації
Головним державним органом, який має обов'язок і повноваження стосовно контролю за здійсненням торговельних операцій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) із своїми іноземними партнерами, є Держмитслужба України, яка в своїй діяльності керується низкою законодавчих, урядових та відомчих нормативно-правових актів. Чільне місце серед законів посідає Митний кодекс України в редакції 2002 р., що набув чинності з 1 січня 2004 р.
Митні процедури передбачають виконання операцій, пов'язаних з проведенням митного контролю, митного оформлення, та справляння передбачених законом податків і зборів. Водночас митне оформлення - це дії (процедури) митних органів щодо закріплення результатів митного контролю. При цьому митний контроль визначається Кодексом як сукупність певних заходів митних органів щодо додержання правил ведення зовнішньоторговельних операцій.
Отже митні процедури є головуючою категорією відносно категорій митного оформлення та митного контролю, при цьому митне оформлення передбачає виключно засвідчення відомостей, одержаних під час здійснення митного контролю.
З 1 грудня 2002 р. зі встановленням Порядку здійснення митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації (далі - ВМД) процедуру митного контролю і митного оформлення було істотно вдосконалено. Необхідність її уніфікації на законодавчому рівні обумовлювалась результатами аналізу практики митної діяльності, які свідчили про те, що не всі митні органи належним чином застосовували визначені форми й методи їхнього проведення.
Так, на митницях було встановлено єдиний порядок, тобто визначено послідовність дій посадових осіб під час контрольних операцій при проведенні митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням ВМД. Досить сувора регламентація митних процедур показала окремі недоліки під час їх практичного застосування. Наприклад, велика кількість етапів митного контролю і митного оформлення з обов'язковим залученням інспектором фахівців вузького профілю для визначення митної вартості або країни походження товару спричиняла перевантаження документообігу, необхідного для оформлення під час декларування товарів.
З часом стає ясно, що такий суворий контроль в окремих випадках виявився просто недоцільним. Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності багато років займався однорідними операціями, не має зауважень і претензій з боку податкових і митних органів, то відповідно до чинних правових норм для таких підприємств має бути встановлений режим сприяння, тобто більш ліберальний режим митного контролю й оформлення для тих підприємств, які не мають порушень при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
21 жовтня 2003 р. голова Державної митної служби України підписав Наказ № 715 "Про внесення змін і доповнень у Порядок здійснення митного контролю й оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації". Так, з метою спрощення процедури проходження ВМД замість 7 етапів митного контролю і митного оформлення лише 3 передбачено. Тобто установлюються чіткі межі й обсяги митного контролю. Допускається також об'єднання етапів митного оформлення при здійсненні митного огляду на стадії прийняття ВМД до оформлення.
З огляду на послідовний курс України на вступ до Світової організації торгівлі, інтеграцію до Європейського Союзу і, відповідно, реформування зовнішньоекономічних відносин є потреба вдосконалити митне законодавство України, оскільки ще не всі правові норми відповідають міжнародним стандартам. Запровадження системи оформлення документів на митному кордоні за принципом "єдиний офіс" у всіх зонах митного контролю, оптимізація кількості пунктів пропуску через державний кордон; удосконалення системи контролю за транзитом високоліквідних товарів, що переміщуються нерезидентами, та приведення законодавства у відповідність до міжнародних стандартів були ще основою для реалізації Комплексної програми утвердження України як транзитної держави на період до 2000 року.
Головний елемент митної інфраструктури - пункт пропуску через державний кордон (далі - пункт пропуску) визначається ст.9 Закону України "Про державний кордон України" як спеціально виділена територія на залізничній чи автомобільній станції, у морському чи річковому порту, аеропорту (аеродромі) із комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюється прикордонний, митний та інші види контролю й транзит через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Пункти пропуску відкривають за рішенням Кабінету Міністрів. Обов'язковою умовою для прийняття такого рішення є наявність договору з відповідною суміжною державою, за винятком пунктів пропуску для морського (річкового) та авіаційного сполучення, оскільки зазначені пункти пропуску не розташовані на лінії державного кордону і відкриті для заходження морських і повітряних суден незалежно від їхньої приналежності.
Постанова Кабінету Міністрів № 484 від 06.05.1996 р. (зі змінами й доповненнями)"Про затвердження переліку шляхів і напрямків транзиту підакцизних товарів через територію України та пункти на митному кордоні, через які здійснюється ввезення і вивезення цих товарів, та граничні терміни транзиту підакцизних товарів автомобільним і залізничним транспортом через територію України" визначає пункти на митному кордоні, через які здійснюється ввезення і вивезення підакцизних товарів (наприклад, нафти та нафтопродуктів).
Відповідно до ч.2 ст.95 Митного кодексу України (МКУ) з метою посилення державного контролю за переміщенням окремих видів товарів (наприклад, енергоносіїв) через митний кордон Кабінет Міністрів може визначати пункти пропуску на державному кордоні, через які можливе переміщення зазначених товарів.
Відповідно до ст.6 МКУ митний кордон збігається з державним кордоном (за винятком меж території спеціальних митних зон).
Спеціальні митні зони (частина території, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони) створюються відповідно до законодавства про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної митної зони (наприклад, "Яворів", "Порто-Франко") з визначенням її статусу, території, особливостей застосування законодавства на її території.
Відповідно до ст.5 МКУ території спеціальних митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами України (крім випадків, визначених законами). Тож доцільніше було б розглядати території спеціальних (вільних) митних зон як частини митної території України, а товарам, що знаходяться в цих зонах, надати статусу таких, що знаходяться поза межами митної території України.
Оскільки митний кордон збігається з державним (за винятком спеціальних митних зон), то пункти пропуску на митному кордоні, через які, відповідно до міжнародних договорів, здійснюється переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, збігаються з пунктами пропуску через державний кордон.
Функціонування пункту пропуску, загальний порядок і послідовність проведення всіх видів контролю визначаються технологічною схемою, що є обов'язковою для послідовного виконання операцій митного контролю та митного оформлення, а також дій посадових осіб підрозділів митного органу під час здійснення цих операцій. Для кожного конкретного пункту пропуску розробляються детальні технологічні схеми (з урахуванням особливостей переміщуваних товарів, способів їх переміщення тощо), які затверджуються керівником митного органу за погодженням з органом охорони державного кордону, Мінтрансом та інших служб, задіяних у процесі митного контролю, на підставі Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що ними переміщуються, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів № 1989 від 24.12.2003 р. (зі змінами й доповненнями).
Докладні схеми митного контролю реалізуються через відповідні митні режими.
Відповідно до ст.26 Закону "Про державний кордон України" органи охорони державного кордону за погодженням з Державною митною службою, Мінтрансом у пунктах пропуску через державний кордон установлюють відповідний режим - порядок перебування всіх осіб і транспортних засобів у межах території прикордонних залізничних і автомобільних станцій, морських і річкових портів, аеропортів і аеродромів, відкритих для міжнародного сполучення, а також здійснення іншої діяльності, пов'язаної з пропуском через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Перетинаючи кордони на в'їзд або виїзд, громадяни України та інших держав після проходження прикордонного контролю підлягають обов'язковому митному контролю. Як правило, громадяни мають при собі значні матеріальні, культурні цінності та валюту.
Митний контроль передбачає повідомлення фізичною особою точних відомостей про товари, кошти та мету їх переміщення через митний кордон України. Зазначена процедура називається декларуванням. Декларування буває усним або письмовим. Тобто, фізична особа, що перетинає митний кордон України самостійно обирає, яким саме чином вона задекларує відомості про товари та кошти - шляхом вибору коридору - "зеленого" або "червоного".
Зеленим коридором може пройти громадянин, в багажі якого відсутні предмети, що обкладаються податками та зборами, заборонені до перетинання митного кордону чи які підлягають обов'язковому письмовому декларуванню.
Письмове декларування передбачає проходження контролю за "червоним коридором" шляхом повідомлення фізичною особою всіх необхідних відомостей стосовно кількості, якості, вартості предметів та суми коштів, що перетинають митний кордон України.
Законодавчими актами України визначено вичерпний перелік товарів та суми коштів, що дозволено ввозити в Україну або вивозити за її межі громадянам України та іноземним громадянам. Так, дозволяється ввезення в Україну та вивезення з України фізичним особам іноземної валюти, що не перевищує 3000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті. Те, що перевищує вказану суму підлягає обов'язковому письмовому декларуванню. Тобто, фізична особа має право вивозити за межі України на одну особу (незалежно від віку) іноземну валюту та/або дорожні й іменні чеки та/або картки Visa Travel Money в сумі, що не перевищує 10 000 доларів США або еквівалент цієї суми.
Разом з цим фізична особа має право, шляхом письмового декларування (червоний коридор), ввозити в Україну на одну особу (незалежно від віку) іноземну валюту та/або чеки в сумі, що не перевищує 15 000 доларів США.
Загальна вантажна митна декларація - заява, що містить відомості про товар, мету його переміщення через митний кордон України тощо, необхідні для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, і застосовується відповідно до актів законодавства щодо оформлення вантажних митних декларацій у передбачених випадках.
Не допускається переміщення енергоносіїв трубопровідним транспортом та електроенергії лініями електропередачі через митний кордон України без оформлення ЗМВД в Центральній енергетичній митниці або інших митницях, у зоні діяльності яких перебувають вузли обліку та лінійно-виробничі диспетчерські станції магістральних трубопроводів, нафтосховища, а також в інших місцях, де є вищезазначені продукти, що підлягають митному контролю та митному оформленню.
Загальна вантажна митна декларація також подається при декларуванні комплектного об'єкта. При цьому на кожну партію товарів, що поставляються для спорудження конкретного комплектного об'єкту, подаються окремі декларації, які заповнюються у звичайному порядку, передбаченому діючими нормативними актами.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що заключили глобальні контракти на поставку комплектних об'єктів, подають загальну вантажну митну декларацію на ці об'єкти до початку поставок товарних партій.
Декларації подаються:
на об'єкти, що вивозяться з України - в митницю, в регіоні діяльності якої цей суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності знаходиться;
на об'єкти, що ввозяться в Україну - в митницю, в регіоні діяльності якої даний комплектний об'єкт споруджується.
Якщо комплектний об'єкт споруджується в регіонах діяльності кількох митниць, то загальна декларація висилається кожній з цих митниць.
Рішення про митне оформлення товарів за попереднім поданням митному органу загальної вантажної митної декларації або по товаросупровідним документам відповідно до вимог наказу Держмиткому від 18.04.95 N 172 приймається начальником митниці.
Загальна декларація при вивезенні з України комплектного об'єкта пред'являється митниці, в зоні діяльності якої знаходиться суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який уклав глобальний контракт на цей об'єкт; при ввезенні в Україну комплектного об'єкту вона пред'являється митниці, в зоні діяльності якої цей об'єкт споруджується.
Порядок реєстрації загальної декларації на комплектний об'єкт такий же, як при митному оформленні товарів.
Штампи про результати митного оформлення в загальній декларації не проставляються.
Після реєстрації загальна декларація ставиться на контроль, а відповідні аркуші направляються в органи державної статистики. При митному оформленні товарних партій комплектного об'єкта представляються ті ж документи, як при митному оформленні товарів.
При перевірці декларації, представленої на товарну партію комплектного об'єкта, в числі інших відомостей перевіряється наявність номерів загальної декларації, зазначених у графі 40 "загальна декларація/попередній документ". Графа 40. "Загальна декларація/ попередній документ".
Заповнюється:
при вивезенні за межі України товарів для комплектних об'єктів;
після укладання зовнішньоторговельного договору (контракту) по товарах, що було вивезені раніше за ордерними поставками;
при зміні митного режиму раніше вивезених товарів;
в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
У графі вказується раніше проставлений митницею у графі 7 номер декларації:
загальної декларації - при вивезенні товарів для комплектних об'єктів;
наданої при ввезенні товарів в Україну для переробки (обробки, збагачення);
наданої при первісному вивезенні товарів з України.
Порядок реєстрації такої декларації та проставляння штампів про результати митного оформлення такий же, як при митному оформленні товарів.
Державною митною службою України виданий Наказ №307 від 9 липня 1997 р. „Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації” (остаточні зміни від 3 грудня 2004 року N 25/4-14-34/14440-ЕП).
Мито. Особливості стягнення залежно від митних режимів, які застосовуються. Умови надання преференцій при нарахуванні мита
Мито і митні збори є основним інструментом регулювання зовнішньоекономічної діяльності. В свою чергу основними елементами митного тарифу є мито, ставки мита, митна вартість товару, тарифні пільги (тарифні преференції, тарифні привілеї). Всі види платежів, які стягуються митними органами України при переміщенні через митний кордон товарів і транспортних засобів, а також в інших випадках, що встановлені митним законодавством України, називаються митними платежами.
Відповідно до чинного законодавства підставою для переміщення через митний кордон України товарів є сплата митних платежів, якщо вони стосуються даного товару відповідно до чинного законодавства України. В Україні застосовуються такі види мита:
1) ввізне (імпортне);
2) вивізне (експортне);
3) сезонне;
4) особливі види:
спеціальне;
антидемпінгове;
компенсаційне.
Митні платежі являють собою систему, яку можна поділити на дві групи:
1) основні - це обов'язкові платежі, які стягуються при переміщенні через митний кордон із суб'єктів, що не характеризуються специфічними особливостями. Ці платежі стягуються у більшості випадках, тому і мають таку назву. До таких платежів належать:
мито;
митні збори, які нараховуються за вантажною митною декларацією (за митне оформлення товарів, за перебування товарів та інших предметів під митним контролем);
податки: податок на додану вартість, акцизний збір.
2) додаткові - це митні платежі за додатково надані митницею послуги чи дії (за зберігання товарів, плату за участь в митних аукціонах тощо). Такі платежі є зборами, які регулюють сплату при різних митних режимах. Особливості їх нарахування регулюються Державною митною службою України.
Митні збори - це збори, які стягуються понад мито за виконання обов'язків митних органів, а також за надання послуг в галузі митної справи. Митні збори, які нараховуються за вантажною митною декларацією, справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів за вантажною декларацією за винятком окремих випадків. Відповідно до Наказу Державної митної служби України "Про затвердження Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією" від 23 червня 1998 року № 363 збори за митне оформлення не справляються у випадках, коли:
ввозяться в Україну предмети, призначені для офіційного
(службового) користування дипломатичних та консульських представництв іноземних держав в Україні, а також міжнародних, міжурядових організацій та інших міжнародних організацій, які користуються на території України митними пільгами відповідно до міжнародних угод;
вивозяться товари з митного ліцензійного складу за провізною відомістю без оформлення вантажної митної декларації;
в інших випадках, передбачених митним законодавством.
Митні збори підлягають сплаті до або на момент здійснення митного оформлення. Митне оформлення товарів у повному обсязі та їх пропускання можуть здійснюватися лише після сплати належних митних зборів або за умови надання митним органом у встановленому порядку відстрочки чи розстрочки їх сплати. Митниця має право надати відстрочку або розстрочку сплати митних зборів на термін, що не перевищує одного місяця, за наявності гарантії банку та заяви платника. У випадку затримання сплати нараховується пеня у розмірі 0,5% суми несплачених митних зборів за кожний день, включаючи день сплати. При цьому митниця інформує Державну митну службу України, митний комітет про факт порушення банком гарантійного зобов'язання щодо сплати митних зборів.
Митні збори сплачуються платниками (юридичними та фізичними особами, що здійснюють митне оформлення) у валюті України або в іноземній валюті першої групи Класифікатора валют Національного банку України згідно з чинним законодавством України про валютне регулювання.
Питання про вид валюти, в якій повинен сплачуватися митний збір за митне оформлення, чітко регламентовано Порядком справляння митних зборів, що нараховуються за вантажною декларацією. Згідно з ним у національній валюті України митні збори сплачуються:
суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними особами або такими, що не мають статусу юридичної особи) та іншими організаціями за місцезнаходженням на території України які створені і діють відповідно до законодавства України;
філіями, представництвами іноземних фірм, іноземними авіакомпаніями, міжнародними організаціями з місцезнаходженням на території України, що провадять свою діяльність на підставі законів України;
дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;
філіями та представництвами підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;
фізичними особами з місцем постійного проживання на території України.
У національній валюті України або в іноземній валюті митні збори можуть сплачуватися:
суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними особами або такими, що не мають статусу юридичної особи) та іншими організаціями з місцезнаходженням за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
іноземними дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами, міжнародними організаціями та їх філіями, розташованими на території України, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;
представництвами інших організацій і фірм в Україні, що не провадять підприємницької діяльності на підставі законів України;
фізичними особами з місцем постійного проживання за межами України.
Ставки митних зборів встановленні постановою KM України "Про ставки митних зборів". Ставки мита визначаються декількома методами:
у відсотках (до митної вартості товарів);
фіксованою ставкою (у твердих абсолютних сумах, як правило, у доларовому еквіваленті).
Згідно з цією постановою за митне оформлення товарів і транспортних засобів, а також товарів не для комерційних цілей, що переміщаються в несупроводжуваному багажі, у міжнародних поштових відправленнях і вантажем при вартості товарів понад 1000 доларів США, стягуються митні збори у розмірі 0,2% від митної вартості товарів, але не більш еквіваленту 1000 доларів США. При митній вартості товарів та інших предметів до 100 доларів США митні збори не стягуються.
Строк перебування під митним контролем для нарахування митного збору за перебування товарів та інших предметів під митним контролем при вивезенні (експорті), крім випадків, коли вантажі знаходяться у спеціальних митних зонах, обчислюється з дати пред'явлення митниці товарів та потрібних для митного оформлення документів і до завершення митного оформлення. При нарахуванні зборів за перебування під митним контролем згідно з Порядком до строку перебування під митним контролем не включаються:
час, потрібний для завантаження транспортного засобу згідно з установленими нормами;
період, на який надається відстрочення сплати митних зборів за митне оформлення;
час від складання протоколу про порушення митних правил до прийняття остаточного рішення у справі (оскарження рішення в судовому порядку, прийняття рішення Держмитслужби), якщо згідно з таким рішенням справу про порушення митних правил припинено;
період проведення митними установами експертизи з установлення класифікаційного коду товару згідно з ТН ЗЕД та митної вартості;
час, витрачений на отримання потрібної для здійснення митного оформлення інформації чи на отримання відповіді на надісланий однією митною установою до іншої (в тому числі до центрального апарату Державної митної служби) запит;
час, витрачений імпортером на отримання дозволів державних органів на ввезення продукції та пред'явлення їх митній установі, якщо надання таких дозволів зумовлювалось проведенням відповідної експертизи продукції і вони не могли бути отримані до моменту перетинання продукцією митного кордону;
час затримки митного оформлення, яка сталася з вини митниці;
строк дії непереборної сили.
Митні збори за перебування під митним контролем не справляються за весь період перебування під митним контролем у випадках:
зберігання товарів на митних ліцензійних складах та перебування їх у магазинах безмитної торгівлі;
тимчасового ввезення на митну територію України та тимчасового вивезення предметів за межі митної території України;
транзиту товарів через митну територію України;
перебування товарів у спеціальних митних зонах.
До моменту оформлення відповідної вантажної митної декларації при ввезенні товарів на митні ліцензійні склади, у магазини безмитної торгівлі та при тимчасовому ввезенні на митну територію України (тимчасовому вивезенні поза межі митної території України) митні збори за перебування під митним контролем справляються у загальному порядку.
Мито - це податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Особливістю мита, яка відрізняє його від інших видів податків, є пріоритетність стимулюючої та захисної функцій. За допомогою цих функцій формуються бар'єри, які перешкоджають проникненню на територію держави товарів більш конкурентоспроможних щодо національних, або просто тих, в яких не зацікавлена держава.
Питання обкладення товарів та інших предметів, що переміщаються через митний кордон України, митом, види мит, їх нарахування і сплата, а також звільнення від сплати мит регулюються Законом України "Про єдиний митний тариф" (далі Закон). Мит сплачується за ставками, під якими розуміють розмір мита на одиницю обкладення. Ставки мита систематизовані у зводі. Завдяки тому, що кожний вид товару має свою суворо визначену ставку мита, для швидкого застосування і з находження у переліку товарів відповідних ним ставок мита використовують митний тариф. Тобто усе розмаїття товарів, які використовуються у торговому обороті, зібране у гармонізованій системі опису та кодування товарів. Гармонізована система є міжнародною і являє собою міжнародні правила класифікації інформації про товари зовнішньої і внутрішньої торгівлі.
Таким чином, митний тариф - це перелік товарів, на які визначено ставки мита згідно із встановленою класифікацією. Він ґрунтується на міжнародно визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи.
Товарна класифікаційна схема цього тарифу (товарна номенклатура) ґрунтується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС). Усі предмети, що підлягають митному контролю, систематизовано у 21 розділі, 97 главах, 1241 товарній позиції і 5019 товарних підпозиціях, найменування і цифрові коди яких уніфіковано із указаною Гармонізованою системою.
Визначальним елементом класифікації товару, який перетинає митний кордон, при визначенні його відповідності тарифній позиції є належність предмета до конкретної товарної позиції тарифу (найменування розділів і глав мають допомагати у користуванні тарифом). Згідно із законом ставки митного тарифу є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності або територіального розміщення, тому і офіційною назвою тарифу є Єдиний митний тариф. Єдиний митний тариф встановлює на єдиній митній території України обкладення митом предметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться із цієї території. Таким чином, Єдиний митний тариф України - це звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться із цієї території, систематизований відповідно до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД).
Єдиний митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням KM України. Зміни ставок мита, передбачені Єдиним митним тарифом України, здійснюються KM України. Згідно із законом зміни та доповнення до Єдиного митного тарифу повинні бути офіційно опубліковані у загальнодоступних засобах масової інформації не пізніше як за 45 днів до дати введення їх у дію. У випадку, якщо зазначені документи не будуть офіційно опубліковані, вони чинності не набувають. Якщо зазначені документи будуть опубліковані несвоєчасно, датою початку чинності буде вважатися 46-й день із моменту офіційної публікації. Офіційною публікацією вважається публікація в періодичному офіційному виданні Верховної Ради України або KM України. Датою офіційної публікації вважається дата фактичного виходу у світ відповідного номера цього видання.
Практичне завдання.
Об'єктом пильної уваги і контролю з боку митних органів є операції з давальницькою сировиною, що проводять суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. В зазначеній ситуації українське підприємство (АОЗТ “Сумська швейна фабрика “Спецодяг”) уклало угоду (№ 414/02) із зарубіжним контрагентом (LL&S Purchasing Corp., USA) на виготовлення швейних виробів (одягу) на умовах переробки давальницької сировини з 1 вересня по 10 грудня 2004 р.
При митному оформленні ввезеної давальницької сировини митними органами була надана відстрочка сплати мита та ПДВ із додержанням процедури, що визначена Законом України “Про операції з давальницькою сировиною" від 15.07.99 № 958-XIV (із змінами та доповненнями, внесеними законом № 4042 2001 р). Умови оплати за надані послуги, відповідно до умов зовнішньоторговельного контракту, наступні: 50% відсотків оплати здійснюватиметься у формі готівкових, 50% - готовою продукцією.
Питання: Яким чином Закон України “Про операції з давальницькою сировиною" регулює питання здійснення оплати за надані послуги у зазначених формах?
Відповідь.
Розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини можуть проводитися в грошовій формі, частиною давальницької сировини чи готової продукції, крім тієї, що заборонена до експорту, або за згодою замовника та виконавця з використанням усіх цих форм.
У разі вивезення українським виконавцем частини давальницької сировини або готової продукції, отриманої як оплата виконаної роботи, чи продукції, виробленої із зазначеної сировини, справляються податки і збори (обов'язкові платежі) у встановленому законом порядку.
У разі коли розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини провадяться в іноземній валюті, вона підлягає зарахуванню на рахунок українського виконавця в уповноваженому банку України у 90-денний строк починаючи з моменту митного оформлення готової продукції або погашення векселя (письмового зобов'язання) залежно від того, яка з цих операцій була проведена раніше.
У разі потреби за запитом митних органів або органів державної податкової служби визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною, зазначених в абзаці шостому статті 1 цього Закону, здійснюється Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України або уповноваженими ним органами на підставі акта експертизи, виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
Кабінет Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади може встановлювати інші показники вартості давальницької сировини у загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, ніж ті, що зазначені в абзаці шостому статті 1 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.1995 № 327/95-ВР
Українська сторона, отримуючи як оплату готовою продукцію, повинна урегулювати питання сплати відповідних митних платежів за частину імпортованої давальницької сировини, яка міститься в загальному обсязі цієї готової продукції. При цьому така форма оплати зарубіжним контрагентом вважатиметься способом реалізації готової продукції на території України.
Завдання: Висвітліть порядок реалізації на митній території України готової продукції, виробленої з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником із зазначенням порядку сплати митних платежів, що були відстрочені.
Відповідь:
Стаття 3 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" "Порядок реалізації на митній території України готової продукції, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником" визначає наступне.
Готова продукція, що вироблена із давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником у порядку та на умовах, передбачених статтею 2 цього Закону, може реалізуватися на митній території України лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке оформляє ввізну вантажну митну декларацію на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію України) і сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито сплачується за пільговими ставками Єдиного митного тарифу України. Нафтопродукти, вироблені з давальницької нафти, звільняються від обкладення ввізним митом.
Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання), виданого в порядку, передбаченому статтею 2 цього Закону, є подання українським виконавцем органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), копії контракту, укладеного іноземним замовником з покупцем готової продукції, акта приймання-передачі готової продукції постійним представництвом іноземного замовника, довідки про сплату ввізного мита, інших податків та зборів, виданої органом державної митної служби за місцезнаходженням постійного представництва іноземного замовника.
Постійне представництво іноземного замовника зобов'язане передати зазначені документи українському виконавцеві протягом десяти робочих днів після оформлення акта приймання-передачі готової продукції.
У разі виникнення форс-мажорних обставин застосовуються положення, передбачені частинами сімнадцятою і вісімнадцятою статті 2 цього Закону.
Розрахунки між українським покупцем готової продукції та постійним представництвом іноземного замовника провадяться у національній валюті України через рахунки постійного представництва в установах банків України в порядку, що встановлюється Національним банком України.
Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежувати або забороняти реалізацію на митній території України окремих видів готової продукції, виробленої з давальницької сировини іноземного замовника, якщо це може завдати шкоди економіці країни.
Список використанної літератури
1. Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації: Наказ Державної митної служби України від 14.10 2002 № 561 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 46.
2. Герчикова И. Международное коммерческое дело: Учебник. - М.: Экономика, 1996. - 501 с.
3. Долгов С. Предприятие на внешних рынках: Внешнеторговое дело: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 1997.
4. Дорошенко В.Г. Таможенный контроль товаров. - М.: ПРИОР, 1999. - 128 с.
5. Драганов В.Г. Основы таможенного дела. - М.: Экономика, 1998. - 687 с.
6. Закон України "Про державний кордон України". Митна справа: Митний кодекс України. Нормативно-правові акти. - Київ: Юрінком-Інтер, 2002. - С.150.
7. И.С. Гринько "Внешнеторговые операции", Сумы, издательство "Орион".
8. Пебло М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с фр. / Под ред.Н.С. Бабинцевой. - М.: Прогресе, 1994.496 с.
9. Положення про пункти пропуску через державний кордон № 1203 від 03.08.2000 р. - Митна справа: Митний кодекс України. Нормативно-правові акти. - Київ: Юрінком - Інтер, 2002. - С.159.
10. Порядок створення зон митного контролю та їх функціонування. Митне законодавство України. - Київ, 2007. - 201 с.
11. Сурен Л. Валютные операции: Основы теории и практики: Пер. с нем. - М.: Дело, 1998. - 176 с.
12. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 № 959-XII // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 29.
13. Постанова Кабінету Міністрів № 484 від 06.05.1996 р. "Про затвердження переліку шляхів і напрямків транзиту підакцизних товарів через територію України та пункти на митному кордоні, через які здійснюється ввезення і вивезення цих товарів, та граничні терміни транзиту підакцизних товарів автомобільним і залізничним транспортом через територію України". - Українська митниця-2: Довідник. - Київ: Лібра, 1997. - С.531.
14. Про Митний тариф України: Закон України від 05.04.2001 № 2371-III // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 24.
15. Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92-IV // Відомості Верховної Ради. - 2002. - № 38-39.
16. Беляшов В.А. Таможенный энциклопедический справочник. - Т.1,2. - М.: Летописец, 1999. - 880 с.
Подобные документы
Аналіз споживних властивостей меблів в технологічних процесах їх виготовлення. Товарознавча експертиза меблевих товарів, що підлягають митному оформленню. Порядок митного контролю і митного оформлення меблів із застосуванням вантажної митної декларації.
дипломная работа [177,9 K], добавлен 15.09.2008Поняття, мета, форми, методи митного контролю. Зони митного контролю. Права митних органів щодо здійснення митного контролю товарів і транспортних засобів, особливості процедури. Порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 17.03.2011Порядок акредитації підприємств у митних органах. Порядок застосування та заповнення періодичної, загальної, тимчасової, неповної митних декларацій. Порядок нарахування та сплати митних платежів. Порядок здійснення митного контролю та оформлення товарів.
отчет по практике [62,8 K], добавлен 08.02.2015Порядок застосування та заповнення періодичної митної декларації. Порядок нарахування та сплати митних платежів в залежності від митного режиму. Порядок здійснення митного контролю та оформлення товарів, що переміщуються різними видами транспорту.
отчет по практике [36,8 K], добавлен 15.09.2014Сутність митного оформлення товарів і матеріалів. Аналіз застосування митних режимів при переробці "давальницької сировини" в зовнішньоекономічній діяльності ТОВ "Новомосковська швейна фабрика "Пан", шляхи покращення організації їх митного оформлення.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 05.07.2011Поняття митного оформлення експортно-імпортних операцій. Принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митне оформлення при здійсненні імпорту квітів. Система митного оформлення товарів на прикладі ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі".
дипломная работа [183,7 K], добавлен 12.09.2010Процедура митного оформлення як суттєвий важіль митно-тарифної політики країни. Комплекс заходів системи митного оформлення. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, форми митних декларацій. Свідоцтво про визнання підприємства декларантом.
реферат [211,7 K], добавлен 16.09.2009Правила застосування та заповнення митної декларації й документів при декларуванні товарів, що переміщуються через митний кордон України. Порядок здійснення митного контролю і оформлення товарів. Умови ввезення гуманітарної допомоги на територію України.
отчет по практике [60,6 K], добавлен 07.08.2013Переміщення через митний кордон України повітряних суден. Особливості здійснення митного контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що прямують з пасажирами через декілька аеропортів. Технологічні схеми оформлення авіаперевезень.
курсовая работа [57,9 K], добавлен 09.01.2014Характеристика митного контролю, способи його організації. Перевірка відповідності проведених митних операцій та дій митному законодавству. Митний контроль імпортних, експортних, транзитних товарів. Основні форми та методи здійснення митного контролю.
курсовая работа [86,3 K], добавлен 12.02.2011
