Основні напрями дослідження творчої спадщини Антоніо Сальєрі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні напрями дослідження творчої спадщини Антоніо Сальєрі

Яременко Леонід Михайлович аспірант кафедри мистецтва та хореографії, ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"

Анотація

Здійснюється авторська класифікація праць вітчизняних і зарубіжних науковців з проблеми педагогічної спадщини Антоніо Сальєрі. Зважаючи на те, що творчість визначного австро- італійського Маестро досліджували вчені різних галузей науки і мистецтва, автор статті розглядає їх за чотирма напрямами - педагогіко- біографічним, мистецько-педагогічним, музикознавчо-біографічним та музично-історичним. Кожен із визначених напрямів доповнює цілісне уявлення про Антоніо Сальєрі, що до сьогоднішнього дня не будо достатньо повно відтворено в жодній праці. На основі науково- літературних джерел показано розвиток педагогічної спадщини

А. Сальєрі в діяльності його учнів і послідовників; відтворено творчий власний романтизм. Проаналізовано досягнення Фортунати Вальцель- Франчетті як співачки, артистки та викладача, показано, як через неї вокально-педагогічна школа А. Сальєрі потрапила в Україну. Доведено, що А. Сальєрі відіграв визначну роль у композиторському становленні Л. Бетховена, з котрим займався музичною формою, італійською текстологією, контрапунктом та оркеструванням. Досліджено використання «сальєрівської» музичної термінології в педагогічній і композиторській діяльності Ференца Ліста, виділено педагогічні принципи Ф. Ліста, його новаційні методи. Автор, спираючись на науково-літературні джерела, обґрунтовує власну позицію щодо внеску А. Сальєрі в світову мистецьку вищу освіту та музичних педагогіку, доводить доцільність дослідження його спадщини на сучасному етапі. Використовується широке коло маловідомих у науковому оббігу науково-літературних джерел, що дозволяють відтворити образ Антоніо Сальєрі - педагога, , ректора центрового в у Європі ХІХ століття мистецького закладу вищої освіти - Віденської консерваторії, талановитого музиканта, композитора, театрального режисера.

портрет Й.Н. Гуммеля, який поєднав «сальєрівський» класицизм і свій Спростовується концепція про причетність А. Сальєрі до ранньої смерті В.А. Моцарта. педагогічна спадщина школа сальєрі

Ключові слова: напрями досліджень, педагогічна спадщина, педагогічна школа, культурно-історична епоха, Антоніо Сальєрі, музична освіта, освітній процес, учні.

Yaremenko Leonid Mykhailovych Graduate student of the Department of Art and Choreography, "Luhansk National University named after Taras Shevchenko"

THE MAIN DIRECTIONS OF RESEARCHING THE CREATIVE HERITAGE OF ANTONIO SALIERI

Постановка проблеми

Педагогічна спадщина Антоніо Сальєрі в контексті становлення європейської мистецької освіти (кінець XVIII - перша половина XIX ст.) не була предметом численних досліджень науковців ні в другій половині ХІХ-го, ні в першій половині ХХ століть. Причиною того стало звинувачення А. Сальєрі в смерті В.А. Моцарта, що знайшло яскраве втілення в художній літературі - маленькій трагедії О.С. Пушкіна «Моцарт і Сальєрі» (1826 р.) та драмі Петера Шефера «Амадей» (1979 р.). Про маестро Сальєрі згадували лише в контексті того, що він був учителем Л. Бетховена. І лише в другій половині ХХ століття спостерігається певне піднесення інтересу до його педагогічної школи, включаючи всіх геніальних учнів Маестро, яким він дав путівку в життя та до ролі Антоніо Сальєрі у відкритті Віденської консерваторії в якості її першого ректора та провідного викладача теоретичних та інших дисциплін. Тому завданнями дослідження є аналіз науково-літературних із цієї проблеми та виявлення сучасних підходів до внеску Антоніо Сальєрі в світову педагогічну та мистецьку скарбницю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Зважаючи на те, що стаття присвячена авторському аналізу наукових праць (вітчизняних і зарубіжних), що сприяли розкриттю образу Антоніо Сальєрі як педагога-практика, організатора та керівника навчального закладу, проблема аналізу досліджень і публікацій поступово буде розкрита в результатах нашого дослідження.

Мета та завдання статті - проаналізувати праці вітчизняних і зарубіжних науковців, здійснити авторську класифікацію досліджень з цієї проблематики

Методологія дослідження

Методологія авторського дослідження ґрунтується на змістовно-порівняльному методі, що дозволяє визначити достовірність того чи іншого джерела, співвідношення традиційно- установленого та нетрадиційного бачення образу визначного представника своєї епохи - Антоніо Сальєрі. Було також застосовано реконструкції - для відтворення подій епохи на рубежі ХУІІІ - ХІХ століть у межах предмета дослідження

Виклад основного матеріалу

Педагогічну спадщину Антоніо Сальєрі, виходячи з опрацьованої літератури, ми представимо за чотирма напрямами - педагогіко-біографічним, мистецько- педагогічним, музикознавчо-біографічним та музично-історичним.

У педагогіко-біографічному напрямі провідну роль відіграють праці німецьких та австрійських учених. Однією з перших біографічних праць про Маестро, де значний акцент було зроблено саме на педагогічній школі, стала робота Артура В. Буссеніуса «Антоніо Сальєрі. Біографія» («Antonio Salieri. Biografie», 1855 р.). автор також розповідає про діяльність А. Сальєрі в перші роки існування Віденської консерваторії [28].

До педагогіко-біографічного напряму також відносимо праці дослідників, що присвячені учням Антоніо Сальєрі. Нашу увагу привернули дві праці авторів другої половини ХІХ століття: по-перше, це робота польського автора Янки Воля, «Ференц Ліст», («Ferenc Liszt» 1886 р.), яка має суто біографічний характер [37]; по-друге, науково-популярний твір французьких публіцисток Є. Рігео і Л. Раман, «Франц Ліст як художник і людина» («Franz Liszt en tant qu'artiste et personne», 1880 р.), де окремі розділи присвячені педагогічній діяльності Ференца Ліста та його зв'язком зі школою Антоніо Сальєрі. Зокрема, ставилися питання спадковості «лістовської» термінології від «сальєрівської» [31].

У біографічному виданні Ф. Бамберга «Глюк, Крістоф Вілібальд. Загальна німецька біографія» («Gluck, Christoph Willibald. Allgemeine deutsche Biographie», 1879 р.) автор досліджував особистісно-творчі та педагогічні зв'язки між К.В. Глюком та А. Сальєрі, вказуючи на те, що саме К.В. Глюка маестро Сальєрі вважав своїм другим великим учителем після Ф.Л. Гассмана [26]. Позитивну оцінку викладацькій діяльності Маестро з повним переліком всіх його учнів дав Макс Дітц («Німецькі біографії», 1890 р.). Незважаючи на те, що в контексті життя і творчості видатних австро-німецьких діячів Макс Дітц присвятив Антоніо Сальєрі всього 5 сторінок (226-231), проте й цього було достатньо, щоб відновити пам'ять про А. Сальєрі як видатного консерваторського викладача - вокаліста й теоретика, а також талановитого керівника [30].

У першій половині ХХ століття спостерігається нове піднесення інтересу до учнів Антоніо Сальєрі. Так, у статті німецького вченого Йозефа Кюршнера «Франчентті, Фортуната» (Franchetti, Fortunata, 1978) мова йде не лише про життєвий і творчий шлях великої співачки, достойної учениці Антоніо Сальєрі, а й про її педагогічні здобутки в Києві, в Україні [39]. У роботі французького дослідника А. Буасье «Урок Ліста» («La legon de la Liste», 1979 р.) проаналізовано педагогічний етап в житті геніального угорського композитора й піаніста, методи роботи з учнями, його педагогічні принципи та особисте бачення освітнього процесу в закладах мистецької освіти [27].

Праця німецького вченого Р. Ангермюллера «Антоніо Сальєрі: його життя та світські твори з «особливим» посиланням на «великі» опери» («Antonio Salieri: sein Leben und weltliche Werke mit «besonderem» Bezug zu den «groBen», Opern 1974 р.) в контексті життєвого шляху Маестро достатньо глибоко знайомить із видатними учнями Антоніо Сальєрі та формами організації ним освітнього процесу [25].

Робота чеського вченого Тімо Йоуко Херрманна «Урок звукового інструментування - «26 варіацій на тему La Follia di Spagna» Антоніо Сальєрі» (2018 р.) показує наочно педагогічну діяльність Маестро з композиції та мистецтва імпровізації. Автор наслідує принципи розробки теми, що використовувалися Антоніо Сальєрі на практиці. У монографії цього ж дослідника «Антоніо Сальєрі: біографія» («Antonio Saliera: Biographie», 2017 р.) постать великого австро-італійського Маестро розглянута всебічно [12].

У статті української дослідниці І. Цебрій «Педагогічна школа Антоніо Сальєрі» (2021 р.) відтворено портрет австро-італійського Маестро саме як педагога-теоретика та педагога-вокаліста. В її праці «Історія та теорія італійської вокальної школи» відтворено портрет Антоніо Сальєрі як провідного оперного композитора та педагога [13]. У сумісній праці цієї ж дослідниці з В. Опеньком «Вокально-педагогічна школа Василя Івановича Опенька (1924-1991): методичний посібник для студентів закладів мистецького спрямування» (2016 р.) про вокальну школу Антоніо Сальєрі мова йде в зв'язку з його причетністю до розвитку віденської опери на рубежі XVIII - ХІХ століть [9]. Також із питаннями розвитку віденської опери та італійської вокальної школи пов'язана наукова робота вітчизняної дослідниці Н. Ващенко «Творча спадщина О. Мишуги в контексті розвитку Української мистецької педагогіки» (2015 р.) та низка статей дослідниці «Взаємодія італійської та національної традицій у педагогічних системах Валерія Висоцького та Олександра Мишуги» (2013 р.), «Основоположні принципи в педагогічній діяльності Олександра Мишуги» (2014 р.), «Творча спадщина Олександра Мишуги (1853-1922 рр.) в контексті розвитку української мистецької педагогіки» (2017 р.), де про педагогічний внесок Антоніо Сальєрі в італійську вокальну школу згадується дотично то теми дослідження [3; 4].

Низка статей дослідника Л. Яременка присвячена складникам педагогічної спадщини Антоніо Сальєрі - «Етапи педагогічної діяльності Антоніо Сальєрі та критерії для їхнього виокремлення» [24], «Вплив Флоріана Леопольда Гассмана на формування педагогічної школи Антоніо Сальєрі» [16], «Педагогічна школа Антоніо Сальєрі: Людвіг ван Бетховен» [20], «Вокально-педагогічна спадщина Антоніо Сальєрі: Фортуната Франчетті» [23], «Трансформаційні зміни в європейському мистецтві й освіті на рубежі ХУІІІ - ХІХ століть: Антоніо Сальєрі та Йоганн Гуммель» [21], «Генеза музичної освіти Європи: від перших консерваторій до глобальних змін у ХІХ столітті» [22], де увага приділяється вокально-педагогічній, педагогіко-теоретичній і педагогіко-диригентській спадщині Антоніо Сальєрі. У посібнику «Педагогічна школа Антоніо Сальєрі» [17] автор концентрує увагу на основних етапах становлення Маестро як викладача та основних напрямах його педагогічної діяльності; «Поліпедагогічний принцип навчання Антоніо Сальєрі та сучасне розуміння поліпедагогічної дійсності», де аналізується розуміння поліпедагогічного принципу сучасними німецькими дидактами [18]. Л. Яременком було розроблено методичний комплекс «Образ Антоніо Сальєрі за спогадами його сучасників та епістолярно-публіцистичною літературою» [19], котрий включає програму, практичні заняття, методичні рекомендації до них, завдання самостійної роботи, тести до заліку.

В Інтернет-виданні «Сальєрі і Бетховен в діалозі» (б.а., Salieri & Beethoven im Dialog», 2018) показано педагогічний вплив Маестро на формування творчої особистості Л. Бетховена, вміння знаходити підходи до його складного характеру. У творі Крістофера Х. Гіббса «Людвігу ван Бетховену від його поціновувача й шанувальника Франца Шуберта» («To Ludwig van Beethoven From his worshipper and admirer Franz Schubert», 1901 р.) мова йде про оцінку творчої спадщини Л. Бетховена Ф. Шубертом і про приналежність їх обох до педагогічної школи Антоніо Сальєрі [29].

У дослідженнях французького науковця К. Поля, «Франц Ліст. Дослідження і спогади» («Franz Liszt. Studien und Erinnerungen») (Pohl, 1887) та німецького вченого С. Гута «Франц Ліст» («Franz Liszt») всебічно представлена спадщина Ф. Ліста, не зважаючи на те, що ці праці розділяє століття, вони дуже схожі за методами дослідження [40].

До мистецько-педагогічного напряму належать праці вітчизняних і зарубіжних науковців, де піднімаються проблеми мистецької педагогіки як складової загальної педагогіки. До цього напряму слід віднести насамперед працю української дослідниці О. Рудницької «Педагогіка: загальна та мистецька : навчальний посібник» [10], яка нам стала у нагоді при розумінні категорій мистецької педагогіки та для застосування їх при дослідження творчої спадщини Антоніо Сальєрі. Таким же чином нашому дослідженню послугувала колективна праця О. Рудницької, О.В. Михайличенка та Г. Ніколаї «Мистецька освіта в Україні: теорія і практика» [8], що підтвердила вагомість обраної нами проблеми. У статті вітчизняної науковиці М. Лещенко «Мистецькі педагогічні технології як засіб підготовки вчителів до реалізації особистісно орієнтованої освітньої системи» [6] мова йдеться про індивідуальний підхід до вихованців, а також про роль і значення мистецтва (зокрема, й мистецтва ХІХ століття) у формуванні культурної особистості).

У спільній роботі відомих науковців В.С. Курила та Л.Ц. Ваховського «Проблеми освіти в контексті сучасних компаративних досліджень» [5] доведено, що сьогодні порівняльна педагогіка не може зупинятися лише на дослідженні зарубіжного педагогічно-шкільного досвіду, а й має прагнути виявити глобальні закономірності і тенденції розвитку освіти в мінливому сучасному світі.

У статті дослідника педагогічної спадщини Антоніо Сальєрі Л. Яременка «Трансформаційні зміни у вищій музичній освіті Європи: від неаполітанської консерваторії до сучасних академій музики» [22] проаналізовано становлення європейської музичної освіти того періоду, коли ведучою в Європі стала віденська консерваторія під орудою Антоніо Сальєрі.

До музикознавчо-біографічного напряму належать праці науковців, котрі присвячені не всьому періоду життя і творчості персоналій, яких ми досліджуємо, а лише якомусь періоду й тим музичним творам, що аналізує автор праці. У роботі німецького і світ музиканта» («Johann Nepomuk Hummel. Das Leben und die Welt eines Musikers») [38] мова йде про останній період творчості видатного учня Антоніо Сальєрі, про його методичну працю з методики фортепіанної гри та про його педагогічну діяльність.

дослідника й педагога Марка Кролла «Йоганн Непомук Гуммель. Життя

Дослідження іншого німецького вченого - Йозефа Хайнцельманна - «Бомарше і Сальєрі про Тартар: ключова праця в творчості і світовій історії» («Beaumarchais und Salieri uber Tartarus. Ein Schlusselwerk der Kreativitat und Weltgeschichte») [33] аналізує спільне й відмінне в творах двох авторів на один сюжет і причини цих відмінностей. У цього ж автора в тому ж збірнику «Театралізований вечір в оранжереї» («Theaterabend im Gewachshaus») [35] піднята проблема розвитку стосунків між А. Сальєрі та В.А. Моцартом, проаналізовано можливість виникнення конфліктів між двома великими діячами однієї музичної епохи . У третій праці Йозефа Хайнцельманна, використаній у нашому дослідженні, «Сальєрі та Джамбаттіста Касті» («Salieri und Giambattista Casta»), [34] можливість вбивства В.А. Моцарта А. Сальєрі простежується достатньо об'єктивно в контексті творчої співдружності обох композиторів, їхніх спільних концертів та організації суспільно- громадських культурних заходів для Відня.

Дві наступних статті цього напряму про Антоніо Сальєрі належать сучасному чеському досліднику Тімо Юко Херрманну. У роботі «Антоніо Сальєрі і його твори німецькою мовою для музичного театру» («Antonio Salieri und seine Werke in deutscher Sprache fur das Musiktheater») доведено, настільки італієць А. Сальєрі зміг «зростися» з витоками німецької культури, з повсякденним життям і запитами віденської публіки на «музичну продукцію». У праці «Антоніо Сальєрі і німецький музичний театр» («Antonio Salieri und das deutsche Musiktheater») [42], порушено подібні ж питання, проте німецький театр розглядається не лише в контексті оперної творчості італійського композитора.

До останнього напряму - музично-історичного - належать праці вчених, у котрих розглядається педагогічна спадщина Антоніо Сальєрі, його учнів і митців із його оточення в контексті мистецької епохи переходу від класицизму до раннього романтизму, епохи початку серйозної професійної музичної освіти.

Так, у праці німецького дослідника Йозефа Хайнцельманна «Між коронацією і революцією. Сальєрі. Катіліна» («Zwischen Kronung und Revolution. Salieri. Catilina») [36] детально висвітлюються події музично-громадського життя Відня в часи наполеонівських воєн та після реставрації монархії. Це дає можливість краще зрозуміти за яких зовнішніх і внутрішніх обставин проходила педагогічна робота метра

Сальєрі.

У праці вище згаданого нами чеського дослідника Т.Й. Херрманна «Моцарт і Сальєрі у Відні: протокол незвичних творчих відносин («Mozart a Salieri ve Vidni: protokol neobvykleho tvurciho vztahu») [42] аналізується спільні громадсько-музичні заходи, що влаштовували В.А. Моцарт та А. Сальєрі, проаналізовано, як вони разом складали й уточнювали програми заходів. З історичної точки зору ця праця цікава ще й тим, що аналізується суспільно-політична та воєнна ситуація Відня у 80-90 роки ХУІІІ століття.

У праці української науковиці І.О. Сташевської «Трансформація наукових уявлень про сутність музичної педагогіки в Німеччині ХІХ - початку ХХ століття» [11] простежені спільні процеси, що відбувалися в Німеччині й Австро-Угорщині, де проживало німецьке населення, які мають спільний предмет дослідження з нашою роботою. У роботі вітчизняної дослідниці О.О. Матвєєвої «Підходи до діагностування якості сформованості компетенцій у Федеративній Республіці Німеччина» [7] піднімаються питання сучасної якості музичної освіти в Німеччині, витоки якої можна простежити від педагогічної спадщини Антоніо Сальєрі та його геніальних учнів.

Дві ґрунтовні праці проблем методології та джерелознавства історико-педагогічного дослідження науковця Л.Ц. Ваховського «Джерельна основа історико-педагогічних досліджень як методологічна проблема» [1] та «Репрезентативність джерельної бази історико- педагогічного дослідження» [2] показують, що сутність проблеми використання широкої джерельної основи полягає у вірогідності відтворення істориком педагогіки ідентичної реальності минулого, уміння організувати пізнавальний діалог між теперішнім і минулим, осмислення одержаних результатів. Саме ці праці підвели нас до характеристики джерельної бази дослідження.

Висновки

Таким чином, здійснено класифікацію напрямів дослідження творчої спадщини Антоніо Сальєрі. До таких напрямів належать: педагогіко-біографічний (Ф. Бамберг, А. Корте, Т. Херрманн, І. Цебрій, Л. Яременко та ін.) акцент зроблено на педагогічній школі Антоніо Сальєрі; мистецько-педагогічний (О. Рудницька, Г. Ніколаї, І. Сташевська, А. Матвеєва та ін.) піднімаються проблеми мистецької педагогіки як складової загальної педагогіки; музикознавчо- біографічний (Й. Хайнцельманн, М. Кролл та ін. ) увійшли праці науковців, присвячені не всьому періоду життя і творчості персоналій, а лише якомусь етапу та окремим музичним творам; музично-історичний, де розглядається педагогічна спадщина Антоніо Сальєрі, його учнів і митців у контексті мистецької епохи. Можна стверджувати, що більшою мірою ця оцінка була позитивною.

Ця проблема багатогранна й не вичерпується нашим й іншими дослідженнями, що є на сьогоднішній день. Найактуальнішими напрямами досліджень вважаємо: 1) вивчення педагогічної спадщини Антоніо Сальєрі у другому й третьому поколіннях учнів; 2) дослідження педагогічної спадщини Фортунати Франчетті в Україні.

Література:

1. Ваховський Л. Ц. (2017). Джерельна основа історико-педагогічних досліджень як методологічна проблема. Сучасні вимоги до організації та проведення історико-педагогічних досліджень. №1. С. 6-7.

2. Ваховський Л. Ц. (2015). Репрезентативність джерельної бази історико- педагогічного дослідження. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 7 (296). С. 264-271.

3. Ващенко Н. М. (2015). Творча спадщина Олександра Мишуги (1853-1922 рр.) в контексті розвитку української мистецької педагогіки [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 /; Полтав. нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. Полтава. 20 с.

4. Ващенко Н. М., Цебрій І. В. (2013). Взаємодія італійської та національної традицій у педагогічних системах Валерія Висоцького та Олександра Мишуги. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. Вип. 7. С. 314-322. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ OD_2013 _7_36

5. Курило В. С., Ваховський Л. Ц. (2012). Проблеми освіти в контексті сучасних компаративних досліджень (за матеріалами ХІУ Всесвітнього конгресу з компаративної освіти). Освіта та педагогічна наука. №5-6. С. 5-10.

6. Лещенко М.П. (2015). Мистецькі педагогічні технології як засіб підготовки вчителів до реалізації особистісно орієнтованої освітньої системи. Професійно-художня освіта України: Зб. наук. праць. Черкаси: видавництво «Черкаський ЦНТЕЛ». С. 115-120

7. Матвєєва О. О. (2018). Підходи до діагностування якості сформованості компетенцій у Федеративній Республіці Німеччина. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Вип. 155. Чернігів : ЧНПУ. С. 274-280.

8. Мистецька освіта в Україні: теорія і практика (2010).; О. П. Рудницька [та ін.]; заг. ред. О.В. Михайличенко, редактор Г. Ю. Ніколаї. Суми: СумДПУ ім.

А. С. Макаренкаю 255 с.

9. Опенько В. В., Цебрій І. В. (2016). Вокально-педагогічна школа Василя Івановича Опенька (1924-1991) : методичний посібник для студентів закладів мистецького спрямування. Полтава : «Формат+». 52 с.

10. Рудницька О. П. (2002). Педагогіка: загальна та мистецька: навч. посібник. К. : ТОВ «Інртерпроф». 270 с.

11. Сташевська І. О. (2017). Проблеми методології наукового дослідження в галузі мистецької освіти. Музичне мистецтво ХХІ століття - історія, теорія, практика : збірник наукових праць інституту музичного мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка ; заг. ред. та упорядк. А. Душного]. Дрогобич - Кельце - Каунас - Алмати : Посвіт. Вип. 3. С. 143-156.

12. Тімо Й. Х. (2018). Урок звукового інструментування - «26 варіацій на тему «La Follia di Spagna» Антоніо Сальєрі. Луцьк: Вежа-Друк. 46 с.

13. Цебрій І. В. (2021). Педагогічна школа Антоніо Сальєрі. Етика та естетика педагогічної дії. №23. С. 110-117.

14. Цебрій І., Ващенко Н. (2014). Основоположні принципи в педагогічній діяльності Олександра Мишуги. Імідж сучасного педагога. №2. С. 42-44.

15. Яременко Л. (2021). Генеза музичної освіти Європи: від перших консерваторій до глобальних змін у ХІХ столітті. Мистецька освіта та естетичне виховання молоді: збірник праць магістрантів та молодих науковців: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (13-14 травня 2021 р.). Полтава: Навчально-науковий інститут культури і мистецтв. Видавничий відділ ПУЕТ. С. 177-179.

16. Яременко Л. М. (2022). Вплив Флоріана Леопольда Гассмана на формування педагогічної школи Антоніо Сальєрі. The 12 th International scientific and practical conference “Science, innovations and education: problems and prospects ” (June 28-30, 2022) CPN Publishing Group, Tokyo, Japan. Р. 488-494. Режим доступу: http://surl.li/dlcla

17. Яременко Л. М. (2022). Педагогічна школа Антоніо Сальєрі. Полтава: ЛНУ імені Тараса Шевченка, Видавництво ПУЕТ, 82 с.

18. Яременко Л. М. (2022). Поліпедагогічний принцип навчання Антоніо Сальєрі та сучасне розуміння поліпедагогічної дійсності. Етика та естетика педагогічної дії. № 26. С. 72-85.

19. Яременко Л. (2023). Образ Антоніо Сальєрі за спогадами його сучасників та епістолярно-публіцистичною літературою. Філософські обрії: наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені

B. Г. Короленка. Київ; Полтава. Вип. 47. С. 28-35.

20. Яременко Л. (2022). Педагогічна школа Антоніо Сальєрі: Людвіг ван Бетховен Мистецька освіта та естетичне виховання молоді: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (21-22 квітня 2022 р.). Частина І. Полтава: Навчально-науковий інститут культури і мистецтв. Видавничий відділ ПУЕТ. С. 70-73.

21. Яременко Л. (2021). Трансформаційні зміни в європейському мистецтві й освіті на рубежі ХУІІІ - ХІХ століть: Антоніо Сальєрі та Йоганн Гуммель. Сучасні соціокультурні процеси: компетентісно-аксіологічний аспект: Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (10-11 листопада 2021 р.). Полтава: ПНПУ імені В. Г. Короленка. С. 234-238.

22. Яременко Л. (2021). Трансформаційні зміни у вищій музичній освіті Європи: від неаполітанської консерватори до сучасних академій музики. Дидаскал : часопис: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю «Трансформації вищої педагогічної освіти: світовий і український контекст», 16-17 лист.

23. Яременко Л. М. (2022) Вокально-педагогічна спадщина Антоніо Сальєрі: Фортуната Франчетті. Мистецька освіта у міждисциплінарному вимірі: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції 7-8 червня 2022 року.

C. 74-80.

24. Яременко Л. М. (2022). Етапи педагогічної діяльності Антоніо Сальєрі та критерії для їхнього виокремлення. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. Випуск 58С. 113-122.

25. Angermuller R. (1974). Antonio Salieri. Sein Leben und seine weltliche Werke unter besonderen Berucksichtigung seiner “grossen” Opern. Munchen, Bd. T. 1-3.

26. Bamberg, F. (1879). Gluck, Christoph Wilibald. Allgemeine Deutsche Biographie. Bd. 9. S. 244-253.

27. Boisier, A. La legon de la Liste. Режим доступу: https://rusneb.ru/catalog/ 000199_000009_007863454/

28. Busenius, W. (1885). Antonio Salieri. Biografie. 94 S.

29. Christopher H. Gibbs. (2003). To Ludwig van Beethoven From his worshipper and admirer Franz Schubert. Current Musicology 75. Р. 117-144.

30. Dietz, M. (1890). Salieri, Antonio. Allgemeine Deutsche Biographie. Bd. 30.

S. 226-231.

31. Eva Rieger. Lina Ramann. (2003). Musikvermittlung und Genderforschung: Musikerinnen-Lexikon und multimediale Prasentationen; Hrsg. von Beatrix Borchard. Hochschule fur Musik und Theater Hamburg. S. 194-196.

32. Gut, S. (1989). Franz Liszt. Paris: Art musical. 188 р.

33. Heinzelmann, Joseph. (1988). Beaumarchais and Salieri on Tartarus: a key work in creativity and world history. Bern: Francke. 363 S.

34. Heinzelmann, Joseph. (2004). Salieri und Giambattista Casta. Bern : Francke. 200 S.

35. Heinzelmann, Joseph. (1998). Theaterabend im Gewachshaus. Munchen: Verl. Bauer. Akad. 106 S.

36. Heinzelmann, Joseph. (1999). Zwischen Kronung und Revolution. Salieri. Catilina. Munchen: Verl. Bauer. Akad. 152 S.

37. Janka, Wohl. (1886). Francois Liszt in «Revue internationale». Franz Liszt, als Kunstler undMensch. Munchen: Verl. Bauer. Akad. 178 S.

38. Kroll, Mark. (1961). Johann Nepomuk Hummel. Das Leben unddie Welt eines Musikers, 190 p.

39. Kurschner, Joseph. (1998). Franchetti, Fortunata in: Allgemeine Deutsche Biographie. 1978, 206 S. [Online-Version]; URL: https://www.deutsche-biographie.de/ pnd117132756.htmLink, D. The national court theatre in Mozart's Vienna, Sources and documents. Vien. 162 S.

40. Pohl, К. Franz Liszt. (2000). Studien und Erinnerungen. Bern: Francke, 1980. 264 S.

41. Salieri & Beethoven im Dialog. Режим доступу: https://music.apple.com/ru/ album/salieri-beethoven-in-dialogue/1545024443

42. Timo, Yuko Herrmann. (2016). Antonio Salieri und das deutsche Musiktheater. 216 S.

References:

1. Vakhovs'kyy, L. T. (2017). Dzherel'na osnova istoryko-pedahohichnykh doslidzhen' yak metodolohichna problema [The source basis of historical and pedagogical research as a methodological problem] Suchasni vymohy do orhanizatsiyi ta provedennya istoryko-pedahohichnykh doslidzhen'. №1. [in Ukrainian].

2. Vakhovs'kyy, L. T. (2015). Reprezentatyvnist' dzherel'noyi bazy istoryko- pedahohichnoho doslidzhennya [Representativeness of the source base of historical- pedagogical research] VisnykLNUimeni Tarasa Shevchenka № 7 (296). [in Ukrainian].

3. Vashchenko, N. M. (2015). Tvorcha spadshchyna Oleksandra Myshuhy (1853-1922 rr.) v konteksti rozvytku ukrayins'koyi mystets'koyi pedahohiky [The creative legacy of Oleksandr Myshuga (1853-1922) in the context of the development of Ukrainian art pedagogy] [Tekst] : avtoref. dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.01 /; Poltav. nats. ped. un-t im. V. H. Korolenka. Poltava [in Ukrainian].

4. Vashchenko, N. M., & Tsebriy I. V. (2013). Vzayemodiya italiys'koyi ta natsional'noyi tradytsiy u pedahohichnykh systemakh Valeriya Vysots'koho ta Oleksandra Myshuhy [The interaction of Italian and national traditions in the pedagogical systems of Valery Vysotskyi and Oleksandr Myshuga] Osvita doroslykh: teoriya, dosvid, perspektyvy. Vyp. 7 [in Ukrainian]

5. Kurylo, V. S., & Vakhovs'kyy, L. T. (2012). Problemy osvity v konteksti suchasnykh komparatyvnykh doslidzhen' (za materialamy KHIV Vsesvitn'oho konhresu z komparatyvnoyi osvity) [Problems of education in the context of modern comparative studies] Osvita tapedahohichna nauka. №5-6 [in Ukrainian].

6. Leshchenko, M.P. (2015). Mystets'ki pedahohichni tekhnolohiyi yak zasib pidhotovky vchyteliv do realizatsiyi osobystisno oriyentovanoyi osvitn'oyi systemy [Artistic pedagogical technologies as a means of preparing teachers for the implementation of a personally oriented educational system] Profesiyno-khudozhnya osvita Ukrayiny: Zb. nauk. prats'. Cherkasy: vydavnytstvo «Cherkas'kyy TSNTEL» [in Ukrainian]

7. Matvyeyeva , O. O. (2018). Pidkhody do diahnostuvannya yakosti sformovanosti kompetentsiy u Federatyvniy Respublitsi Nimechchyna [Approaches to diagnosing the quality of competence formation in the Federal Republic of Germany] Visnyk Chernihivs'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni T. H. Shevchenka. Vyp. 155. Chernihiv : CHNPU [in Ukrainian].

8. Mystets'ka osvita v Ukrayini: teoriya i praktyka [Art education in Ukraine: theory and practice] (2010).; O. P. Rudnyts'ka, & O.V. Mykhaylychenko, & H. YU. Nikolayi. Sumy: SumDPU im. A. S. Makarenkayu [in Ukrainian].

9. Open'ko, V. V., & Tsebriy, I. V. (2016). Vokal'no-pedahohichna shkola Vasylya Ivanovycha Open'ka (1924-1991) [Vocal and Pedagogical School of Vasyl Ivanovych Openek]: metodychnyy posibnyk dlya studentiv zakladiv mystets'koho spryamuvannya. Poltava : «Format+» [in Ukrainian].

10. Rudnyts'ka, O. P. (2002). Pedahohika: zahal'na ta mystets'ka [Pedagogy: general and artistic]: navch. posibnyk. K. : TOV «Inrterprof» [in Ukrainian].

11. Stashevs'ka I. O. (2017). Problemy metodolohiyi naukovoho doslidzhennya v haluzi mystets'koyi osvity [Problems of the methodology of scientific research in the field of art education] Muzychne mystetstvo KHKHI stolittya - istoriya, teoriya, praktyka : zbirnyk naukovykh prats' instytutu muzychnoho mystetstva Drohobyts'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka ; zah. red. ta uporyadk. A. Dushnoho]. Drohobych [in Ukrainian].

12. Timo, Y. KH. (2018). Urok zvukovoho instrumentuvannya - «26 variatsiy na temu «La Follia di Spagna» Antonio Sal'yery [Lesson of sound instrumentation - "26 variations on the theme of "La Follia di Spagna" by Antonio Salieri] Luts'k: Vezha-Druk [in Ukrainian].

13. Tsebriy, I. V. (2021). Pedahohichna shkola Antonio Sal'yeri [Antonio Salieri Pedagogical School] Etyka ta estetykapedahohichnoyi diyi №23 [in Ukrainian].

14. Tsebriy, I., & Vashchenko, N. (2014). Osnovopolozhni pryntsypy v pedahohichniy diyal'nosti Oleksandra Myshuhy [Fundamental principles in Oleksandr Myshuga's pedagogical activity] Imidzh suchasnohopedahoha №2 [in Ukrainian].

15. Yaremenko, L. (2021). Heneza muzychnoyi osvity Yevropy: vid pershykh konservatoriy do hlobal'nykh zmin u XIX stolitti [The genesis of music education in Europe: from the first conservatories to global changes in the 19th century] Mystets'ka osvita ta estetychne vykhovannya molodi: zbirnyk prats' mahistrantiv ta molodykh naukovtsiv: materialy Vseukrayins'koyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (13-14 travnya 2021 r.). Poltava: Navchal'no-naukovyy instytut kul'tury i mystetstv. Vydavnychyy viddil PUET [in Ukrainian].

16. Yaremenko, L. M. (2022). Vplyv Floriana Leopol'da Hassmana na formuvannya pedahohichnoyi shkoly Antonio Sal'yeri [The influence of Florian Leopold Gassmann on the formation of the pedagogical school of Antonio Salieri] The 12 th International scientific and practical conference “Science, innovations and education: problems and prospects” (June 28-30, 2022) CPN Publishing Group, Tokyo [in Japan].

17. Yaremenko, L. M. (2022). Pedahohichna shkola Antonio Sal'yeri [Antonio Salieri Pedagogical School] Poltava: LNU imeni Tarasa Shevchenka, Vydavnytstvo PUET [in Ukrainian].

18. Yaremenko, L. M. (2022). Polipedahohichnyy pryntsyp navchannya Antonio Sal'yeri ta suchasne rozuminnya polipedahohichnoyi diysnosti [Polypedagogical teaching principle of Antonio Salieri and modern understanding of polypedagogical reality] Etyka ta estetykapedahohichnoyi diyi. № 26 [in Ukrainian].

19. Yaremenko, L. (2023). Obraz Antonio Sal'yeri za spohadamy yoho suchasnykiv ta epistolyarno-publitsystychnoyu literaturoyu [The image of Antonio Salieri according to the memories of his contemporaries and epistolary and journalistic literature] Filosofs'ki obriyi: nauk.-teoret. zhurn. / In-t filosofiyi imeni H. S. Skovorody HAH Ukrayiny, Poltav. nats. ped. un-t imeni V. H. Korolenka. Kyyiv; Poltava. Vyp. 47 [in Ukrainian].

20. Yaremenko, L. (2022). Pedahohichna shkola Antonio Sal'yeri: Lyudvih van Betkhoven [Pedagogical school of Antonio Salieri: Ludwig van Beethoven] Mystets'ka osvita ta estetychne vykhovannya molodi: Zbirnyk materialiv Vseukrayins'koyi naukovo- praktychnoyi konferentsiyi (21-22 kvitnya 2022 r.). Chastyna I. Poltava: [in Ukrainian].

21. Yaremenko, L. (2021). Transformatsiyni zminy v yevropeys'komu mystetstvi y osviti na rubezhi KHVIII - KHIKH stolit': Antonio Sal'yeri ta Yohann Hummel' [Transformational changes in European art and education at the turn of the 18th and 19th centuries: Antonio Salieri and Johann Hummel] Suchasni sotsiokul'turni protsesy: kompetentisno-aksiolohichnyy aspekt: Zbirnyk materialiv III Vseukrayins'koyi naukovo- praktychnoyi konferentsiyi (10-11 lystopada 2021 r.). Poltava: PNPU imeni V. H. Korolenka [in Ukrainian].

22. Yaremenko, L. (2021). Transformatsiyni zminy u vyshchiy muzychniy osviti Yevropy: vid neapolitans'koyi konservatoryiyi do suchasnykh akademiy muzyky [Transformational changes in higher music education in Europe: from the Neapolitan Conservatory to modern academies of music] Dydaskal : chasopys : materialy Vseukr. nauk.-prakt. konf. z mizhnar. uchastyu «Transformatsiyi vyshchoyi pedahohichnoyi osvity: svitovyy i ukrayins'kyy kontekst», 16-17 lyst.

23. Yaremenko, L. M. (2022) Vokal'no-pedahohichna spadshchyna Antonio Sal'yeri: Fortunata Franchetti [Antonio Salieri's vocal and pedagogical legacy: Fortunata Franchetti] Mystets'ka osvita u mizhdystsyplinarnomu vymiri : zbirnyk materialiv Vseukrayins'koyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi 7-8 chervnya 2022 [in Ukrainian].

24. Yaremenko, L. M. (2022). Etapy pedahohichnoyi diyal'nosti Antonio Sal'yeri ta kryteriyi dlya yikhn'oho vyokremlennya [Stages of Antonio Salieri's pedagogical activity and criteria for distinguishing them] Zasoby navchal'noyi ta naukovo-doslidnoyi roboty. Vypusk 58 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru