Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення виконавської майстерності в народно-сценічному танці засобами міофасціального релізу

А А. Паладійчук

Харківська державна академія культури, м. Харків

Н. В. Цигановська

Харківська державна академія культури, м. Харків

Розглядається метод міофасціального релізу (МФР) в хореографії, зокрема в народно-сценіч- ному танці, як один із засобів удосконалення ви- конавської майстерності здобувачів-хореографів на всіх етапах професійної освіти. Спостережено та проаналізовано, що систематичне використан- ня вправ МФР на заняттях з народно-сценічного танцю позитивно впливає на зв'язково-суглобо- вий апарат танцівників, поліпшує еластичність сполученої тканини, збільшує рухомість суглобів, допомагає швидше відновлюватися після фізич- них навантажень, тим самим покращуючи рівень танцювальної майстерності та технічної підготов- ки під час виконання ускладнених рухів у народ- но-сценічному танці. Запропоновано комплекс вправ із МФР, за допомогою якого удосконалю- ється чоловіча стрибкова віртуозна техніка, чоло- віча стрибкова техніка, що виконується по колу, жіноча та чоловіча техніка обертів. хореографія міофасціальний реліз майстерність

Ключові слова: міофасціальний реліз, народ- но-сценічний танець, засоби відновлення, здобу- вачі-хореографи, виконавська майстерність, вір- туозні рухи.

A. A. Paladiichuk, N. V. Tsyhanovska. Improvement of performance skills in folk stage dance by the means of myofascial release

The purpose is to highlight the issues of improving the performance skills of higher education applicants -- choreographers at all stages of professional education in folk stage dance using the method of myofascial release.

The methodology. To achieve this goal, a number of general scientific methods were used, in particular: the method of pedagogical observation, the method of analysis and synthesis, methods of generalization and systematization, historical and genetic method, method of questionnaire and polling.

The results. Myofascial release training is an integral part of maintaining the health of applicants- choreographers. Purposeful use of MFR techniques throughout the the whole period of study at stage folk dance classes has a compensatory function, helps dancers to recover faster after high loads, improves the elasticity of muscle and connective tissue, increases the amplitude of movement in the joints, which, in its turn, leads to better results of performance skills.

The scientific topicality lies in the consideration of the issues of higher education applicants' performance skills improvement when making complex movements at all stages of training in stage folk dance by the method of myofascial release. The influence of MFR on the performance skills of applicants-choreographers in stage folk dance is considered. Series of exercises on myofascial release with the help of various techniques are suggested: rolling, rocking, resting, raking and releasing.

The practical significance lies in the use of MFR exercises by higher education applicants at folk dance classes, which improves the quality of performance skills. Systematic use of the MFR method by higher education applicants at all stages of training not only helps to avoid future occupational injuries of articular-ligamentous apparatus, but also improves the quality of functional and aesthetic movement when performing complex virtuoso movements.

Keywords: myofascial release, stage folk dance, means of recovering, applicants-choreographers, performance skills, virtuoso movements.

Постановка проблеми

Сучасні світові та вітчизняні тенденції в хореографічному мисте- цтві зумовлюють високі вимоги до професійно- го рівня технічної підготовки та виконавської майстерності танцівників. Засобом художньої виразності в народно-сценічному танці, як і в хореографічному мистецтві загалом, є танцю- вальна лексика, тобто рух, який виконується безпосередньо танцівником. Від якості такого руху, від його функціональності залежить вико- навська майстерність здобувача освіти. М'язо- вий апарат танцівника повинен бути водночас як сильним, витривалим, так і гнучким. Для вирішення таких питань в народно-сценічно- му танці є безліч методик та засобів виховання хореографів: екзерсис біля станка, тренувальні вправи на середині, вправи на розтягуван- ня м'язів тощо. Все це зумовлює опанування здобувачами освіти, які є одночасно об'єктами і суб'єктами педагогічного впливу, знаннями з біомеханіки руху, анатомії та фізіології люди- ни. Але традиційна анатомія людини загострює увагу лише на будові й роботі суглобів та м'язів, а біомеханіка розглядає рух як сукупність окре- мих функціонуючих важелів, що не являються єдиною комплексною системою організму.

обертальної техніки приводять до перенапру- ження їх м'язового апарату, що водночас викли- кає появу тригерів в окремих м'язах, зменшує амплітуду руху суглобів, негативно впливає на методику виконання трюків у народно-сценіч- ному танці.

У зв'язку з цим виникає потреба у пошу- ку інструментів і засобів впливу на організм здобувачів-хореографів для удосконалення та підвищення рівня виконавської майстерності

Разом з цим щоденна репетиційна робота з в народно-сценічному танці. На нашу думку, народно-сценічного танцю, багаторазові повто- рення вправ екзерсису біля станка, комбінацій на середині залу, етюдів, а особливо віртуозна ускладнена техніка, приводять до перевтоми здобувачів-хореографів, що може стати причи- ною професійних травм, їх постійних рецидивів та взагалі профнепридатності (Паладійчук, Ци- гановська, 2021, с. 145).

Детальніше ознайомлення з проблемою про- фесійних травм опорно-рухового апарату та значною фізичною стомленістю серед здобува- чів-хореографів Харківської державної академії культури (ХДАК) надано статистичними дани- ми, що були опрацьовані в результаті опитування. В опитуванні брало участь 152 студенти І- IV курсів бакалаврату та І-ІІ курсу магістра- тури факультету хореографічного мистецтва кафедри народної хореографії й кафедри сучас- ної та бальної хореографії, що вивчають дисци- пліни «Народно-сценічний танець та методика його викладання» та «Народно-сценічний танець» відповідно (Діаграма 1).

У результаті опрацювання отриманих даних з'ясовано, що:

— 19,1% -- мають погіршення м'язової коорди- нації;

— 24,4% -- відчувають значну фізичну стомле- ність;

— 10,2% -- мають підвищений тонус м'язів та надмірне психічне збудження;

— 32,9% -- почувають себе задовільно і не ма- ють скарг;

— 7,3% -- мають хронічні травми та загострен- ня після навантаження (заняття, репетиції, концерти та виступи, самостійна робота);

— 6,1% -- вже мають професійні захворювання опорно-рухового апарату та хірургічне втру- чання (зв'язки, кістки, м'язи, сухожилля, ме- ніски тощо).

Слід зауважити, що виконання ускладнених рухів, тобто трюків та обертів, потребує окремої уваги під час професійної підготовки здобува- чів-хореографів. Постійні навантаження на ор- ганізм танцівників при виконанні стрибкової та використання МФР на заняттях з народно-сце- нічного танцю може стати невіддільною скла- довою в галузі питань комплексної професійної підготовки здобувачів хореографічної освіти не тільки з боку удосконалення виконавської май- стерності, але й є вирішальним засобом у від- новленні м'язового апарату танцівника.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Методологічні аспекти удосконалення віртуоз- них рухів, зокрема в народно-сценічному танці, розглянуті багатьма вітчизняними фахівцями хореографічного мистецтва. Про це свідчить безліч освітніх програм з методики виконання віртуозної техніки (Дужич-Ніколайчук, 2013; Дужич-Ніколайчук, 2018; Копієвський, Єфа- нов, 2019 ). А. Морозов вважає віртуозні рухи феноменом народної хореографії (2017). Захід- ні науковці Д. Ерлз та Ж. Хаас розглядають бі- омеханіку руху в контексті функціонального та естетичного формату (Earls, 2020; Haas, 2018). Проблеми відновлення організму висвітлені в працях Д. Лесондака (2018), Т. Майерса та Д. Ерлза (2019). О. Мартинюк та К. Кравченко говорять про міофасціальний реліз як засіб від- новлювального впливу (2020).

На жаль, проблема пошуку нових методик та засобів удосконалення виконавської май- стерності в хореографічному мистецтві зали- шається поза увагою вітчизняних фахівців. На наш погляд, використання МФР на заняттях з народно-сценічного танцю несе в собі величез- ний потенціал не тільки у питаннях розвитку української танцювально-виконавської культу- ри, але й є невід'ємною складовою збереження здоров'я здобувачів-хореографів.

Мета статті -- висвітлення проблем удо- сконалення виконавської майстерності здобу- вачів-хореографів на всіх етапах професійної освіти в народно-сценічному танці за допомо- гою методу міофасціального релізу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Народно-сценічний танець в системі професій- ної освіти -- це вид хореографічного мистецтва, в якому опанування методикою виконання рухів майбутніми викладачами та виконавцями народно-сценічного танцю складається на 90% з практичних методів навчання. Для досягнен- ня високого рівня хореографічної майстерності здобувачі щоденно тренують свій зв'язково-суг- лобовий апарат з метою покращення якості функціонального та естетичного руху. Це фор- мує попит на пошук нових знань у сфері біоме- ханіки руху й усвідомлення їх здобувачами-хо- реографами. На нашу думку, таким чинником для покращення якості професійної хореогра- фічної освіти може стати використання МФР в народно-сценічному танці із застосуванням концепції «анатомічних потягів».

На думку американського мануального тера- певта та масажиста Т. Майерса, стан опорно-ру- хового апарату та якість функціонального руху впливає на дуже багато аспектів життєдіяль- ності людини -- від фізичного здоров'я до пси- хічного благополуччя. У своїй праці «Anatomy trains. Myofascial meridians for manual and sports medicine» (2001) Т. Майерс запропонував в яко- сті теоретичної основи для різноманітних тех- нік впливу на тіло людини концепцію «анато- мічних потягів». Сутність цієї теорії полягає в новому погляді на сукупність м'язів, фасцій, су- хожиль та зв'язок як на єдину «міофасціальну» систему, яку підтверджують останні медичні дослідження: рух кожної окремої частини тіла завжди є частиною комплексної реакції орга- нізму. Т. Майерс розглядає м'язовий апарат лю- дини як структуру, що складається з 12 комп- лексів взаємопов'язаних елементів. Уздовж кожного комплексу пролягають лінії тяги, або так звані «міофасціальні меридіани» -- «анато- мічні потяги». Якщо енергія натягу -- стиску розподіляється по лінії нерівномірно, виника- ють болісні відчуття, деформації та затискачі в цій ділянці тіла. Автор концепції використовує

«залізничні» метафори для позначення інших компонентів м'язової системи: місця кріплен- ня м'язів стають «кістковими станціями», самі м'язи, залежно від кількості виконуваних ними функцій, перетворюються на «експреси», дов- гі сполучення м'язів та зв'язок -- «залізничні шляхи».

Т. Майерс пропонує розділити м'язовий апа- рат людини на такі міофасціальні меридіани:

— Поверхнева задня лінія (ПЗЛ); нероз- ривна, поєднує усю задню поверхню тіла від тильної фасції стопи до фасції голови. М'язи, що входять до ПЗЛ, скорочуються повільно, витривалі, мають багато шарів фасції.

— Фронтальна поверхнева лінія (ФПЛ) об'єднує передню поверхню тіла. Врівноважує ПЗЛ у сагітальній площині, має швидкі м'язові волокна, контролює нахил назад.

— Фронтальна глибинна лінія (ФГЛ) є складною просторовою лінією, що охоплює внутрішні органи; це так званий «центр», «кор» або «ядро» нашого тіла. Відповідає за утриман- ня пози у вертикальному положенні та статичне положення тіла.

— Латеральна лінія (ЛЛ) є посередни- ком між ППЛ і ПЗЛ і також частково входить до них. Пролягає вертикально та по діагоналі, створює та стабілізує латеральні рухи, відіграє важливу роль у положенні стоячи.

— Спіральна лінія (СЛ) поділяється на верхню та нижню спіральні лінії. Є посередни- ком у ротаційних рухах навколо поздовжної осі тіла. Створює арочне склепіння, що задає поло- ження таза, розташовується більш тривимірно, ніж ППЛ, ПЗЛ та ЛЛ. Дисбаланс у СЛ викли- кає латеральні зміщення грудної клітини та го- лови

— Лінія руки (ЛР) поділяється на чотири міофасціальні меридіани, які відходять від ске- лету й пролягають до чотирьох сторін руки та долоні, а саме: великого пальця, мізинця, доло- ні та її тильної поверхні. Має велику кількість схрещених міофасціальних поєднань одне з од- ним, ніж аналогічні лінії ніг. Відповідає за дріб- ну моторику, точність руху верхніх кінцівок та мобільність. ЛР неподільно пов'язані з іншими лініями, а саме ЛЛ, СЛ, ФЛ.

— Функціональна лінія (ФЛ). М'язи ФЛ перетинають сагітальну середню лінію тіла та поєднують плече з протилежною ногою. При- скорюють і гальмують тулуб у ротаційних ру- хах, передають обертальний момент та силу кін- цівкам.

В іншій своїй праці «Фасціальний реліз для структурного балансу» (Майерс, Ерлз, 2020) у співавторстві із Джеймсом Ерлзом, Майерс пропонує спеціальну техніку впливу на сполу- чену тканину організму людини для зміни її структури та підтримки здоров'я опорно-рухо- вого апарату. Міофасціальний реліз (МФР) -- система вправ м'якого впливу, спрямованих на м'язову та сполучену тканину для корегування рухливої дисфункції (Мартинюк, Кравченко, 2020, с. 176). Метод МФР, завдяки різноманіт- ним технікам прокатування, механічно впливає на напруження в м'язах та сприяє їх глибшому витягненню, допомагає їм повноцінно скорочу- ватися, розширює діапазон рухів у суглобах.

У МФР використовується обладнання (ро- лери, м'ячі, дуаболи) різноманітної форми та жорсткості, що з легкістю можна застосовувати

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діаграма 1. Опитування здобувачів-хореографів Харківської державної академії культури

Мал. 1. «Обертас» -- візитна картка жіночої обертальної техніки Центральної України

Мал. 2. «Розніжка»

Мал. 3. «Щупак»

Мал. 4. «Кільце»

Таблиця 1.

в умовах танцювального класу. Розглянемо де- кілька технік МФР:

— Роллінг (rolling) -- техніка прокатки на ро- лері або на м'ячі вздовж м'язового волокна з наданням тиску.

— Рокінг (rocking) -- техніка прокатки або пе- ренос маси тіла на ролері поперек розташу- вання м'язових волокон.

— Рестінг (resting) -- статичне розташування на ролері або на м'ячі та інактивація міофас- ціальної точки шляхом натискання на неї.

— Ракінг (raking) -- прокатування вздовж м'я- зового волокна з розтягуванням та зміщу- ванням поверхневих шарів сполученої тка- нини (шкіри) відносно м'яза. Може застосо- вуватися мануальна техніка (пальпація).

— Релізінг (releasing) -- натискання на ролер та скорочення м'язів -- антагоністів за рахунок руху у відповідному суглобі.

На наш погляд, використання таких технік міофасціального релізу стало би доречним за- собом удосконалення методики виконання вір- туозних рухів у народно-сценічного танцю та відновлення організму здобувачів освіти.

Розглянемо вплив МФР на виконавську май- стерність здобувачів-хореографів на прикладі декількох ускладнених рухів народно-сценіч- ного танцю Центрального регіону України.

Ускладнену лексику народних танців Цен- тральної України умовно можна поділити на жі- ночу та чоловічу. До жіночих віртуозних рухів належать в основному оберти, що виконуються на місці, з просуванням по лінії та по колу. Ві- зитною карткою жіночої обертальної техніки Центральної України є «обертас» (малюнок 1). Цей рух виконується на місці. Дівчина робить круг робочою ногою на повітрі, доводить її до положення в сторону, згинає коліно, прийомом «retire» опускає в 5-ту позицію та, переступа- ючи, робить оберт навколо себе. Біомеханіка «обертасу» включає в себе міофасціальні мери- діани, що пролягають через ФЛ, СЛ та ЛЛ. Слід зауважити, що у всіх обертах, як в жіночих, так і в чоловічих, задіяні руки, за допомогою яких задається обертальний напрямок руху та утри- мується баланс. Тобто при кожному оберті ви- конавця включається ЛР.

Чоловіча віртуозна лексика поділяється на стрибкову, обертальну та обертально-стриб- кову. До першої групи належать «Розніжка» (малюнок 2), «Щупак» (малюнок 3), «Кільце» (малюнок 4). У чоловічій стрибковій техніці обов'язково будуть задіяні м'язи ніг, через які пролягають ФПЛ та ЗПЛ. Залежно від напряму згинання у сагітальній площині, слід приділити більше уваги м'язам спини при виконанні «роз- ніжки» й «щупака» та м'язам грудної клітини й черевної порожнини при виконанні «кільця». До чоловічої обертальної техніки належить безліч одинарних і подвійних турів та піруетів, що багатократно повторюються. При виконан- ні таких віртуозних рухів будуть задіяні м'язи ФЛ, ЛР, СЛ та ЛЛ. До третьої групи входять стрибкові ускладнені рухи, що виконуються по колу або на місці в повороті, наприклад: «коза», «бедуїнський», «розніжка» в повороті та «пісто- лет» по колу. Це найскладніша група віртуозних рухів, у якій задіяні всі міофасціальні меридіа- ни ЗПЛ, ФПЛ, ЛЛ,СЛ, ФЛ, ЛЛ та ФГЛ.

У форматі прикладного значення нами за- пропоновано методи вдосконалення виконання віртуозної техніки (на прикладі рухів україн- ського народно-сценічного танцю Центрально- го регіону України) за допомогою технік МФР. Розглянемо таблицю 1.

Висновки

Заняття міофасціальним релізом є невід'ємним засобом збереження здоров'я здо- бувачів-хореографів. Цілеспрямоване викори- стання технік МФР на заняттях з народно-сце- нічного танцю несе компенсаторну функцію, допомагає скоріше відновлювати танцівникам свій організм після високих навантажень, по- ліпшує еластичність м'язової та сполученої тка- нини, збільшує амплітуду руху в суглобах, що водночас приводить до кращих показників у виконавській майстерності.

Список посилань

1. Гранько, Н. (2014). Професійні захворювання вико- навців спортивних бальних танців та шляхів їх попередження у старших підлітків. Витоки пе- дагогічної майстерності, 14, 41-46.

2. Дужич-Ніколайчук, В. (2018). Методика вивчення віртуозних технік в народно-сценічній хорео- графії: методичні рекомендації до самостійної роботи. Східноєвропейський національний уні- верситет імені Лесі Українки.

3. Копієвський, О., Єфанов, Д. (2019). Професійне удо- сконалення з народно-сценічного танцю та кла- сичного танцю: віртуозна та трюкова техніка. Робоча програма навчальної дисципліни. Київ- ський університет імені Бориса Грінченка.

4. Майерс, Т. (2019). Анатомические поезда. Мио- фасциальные меридианы для мануальных те- рапевтов и специалистов по восстановлению движения. Форс Украина.

5. Майерс, Т., Эрлз, Д. (2019). Фасциальный релиз для структурного баланса. Форс Украина.

6. Мартинюк, О., Кравченко, К. (2020). Міофасціаль- ний реліз як фітнес заняття. Проблеми активіза- ції рекреаційно-оздоровчої діяльності населення, Матеріали ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції (с. 175-179). Львівський державний університет фізичної культури.

7. Морозов, А. (2017). Віртуозні рухи як феномен на- родного хореографічного мистецтва. Молодий вчений, 8 (48), 60-63. Київський національний університет культури та мистецтв.

8. Паладійчук, А., Цигановська, Н. (2021). Упрова- дження фітнес-технологій у самостійну роботу студентів хореографічних факультетів закладів вищої освіти. Культура України, 72, 144-149.

9. Davies, A., Worley, M. (2013). The trigger point therapy workbook. New Harbinger Pablications.

10. Earls, J. (2020). Born to walk: Myofascial e?ciency and the Body in Movement. North Atlantic Books (USA) Haas, J. (2018). Dance anatomy. Human Kinetics

11. Publishers. Canada.

12. Lesondak, D. (2018). Fascia: what it is and why it matters.

13. Handspring Publishing Limited Pencaitland.

References

1. Davies, A., Worley, M. (2013). The trigger point therapy workbook. New Harbinger Publications. [In English].

2. Duzhych-Nikolaichuk, V. (2018). Methods of studying virtuoso techniques in stage folk choreography: guidelines for individual work. Lesia Ukrainka East Ukrainian National University. [In Ukranian].

3. Earls, J. (2020). Born to walk: Myofascial e?ciency and the Body in Movement. North Atlantic Books (USA). [In English].

4. Haas, J. (2018). Dance anatomy. Human Kinetics Publishers. Canada. [In English].

5. Hranko, N. (2014). Occupational diseases of sport ballroom dancers and ways to prevent them in older adolescents. Vytoky pedahohichnoi maisternosti, 14, 41-46. [In Ukranian].

6. Kopiievskyi, О., Yefanov, D. (2019). Professional improvement in stage folk dance and classical dance: virtuoso and stunt technique. Working program of the discipline. Borys Hrynchenko Kyiv University. [In Ukranian].

7. Lesondak, D. (2018). Fascia: what it is and why it matters. Handspring Publishing Limited Pencaitland. [In English].

8. Martyniuk, O., Kravchenko, K. (2020). Myofascial release as a ?tness class. Intensification issues of recreational and health activities of the population, Materials of the XII International scienti?c and practical conference (pp. 175-179). Lviv State University of Physical Culture. [In Ukranian].

9. Meiers, T. (2019). Anatomical trains. Myofascial meridians for chiropractors and movement rehabilitation specialists. Fors Ukraina. [In Russian].

10. Meiers, T., Erls, D. (2019). Fascial release for structural balance. Fors Ukraina. [In Russian].

11. Morozov, А. (2017). Virtuoso movements as a phenomenon of folk choreographic art. Molodyi vchenyi, 8 (48), 60-63. Kyiv National University of Culture and Arts. [In Ukranian].

12. Paladiichuk, А., Tsyhanovska, N. (2021). Implementation of ?tness technologies into individual work of students of choreographic faculties of higher education institutions. Kultura Ukrainy, 72, 144-149. [In Ukranian].

Размещено на Allbest.ru