Функціонери сучасного українського арт-ринку: діяльність приватного арт-сегмента

В Україні існують певні колекціонери, які принципово купують роботи художників в обхід галерей -- у майстернях, що призводять до ситуації, коли програють усі діячі арт-ринку: кар'єра митця не отримує належного розвитку, він лишається без галереї, без виставок, без участі у світових арт-ярмарках, а колекціонер, зекономивши гроші, отримує художній твір без перспектив його дорожчання. Для колекціонерів основним інструментом розуміння тенденцій арт-ринку є безпосереднє спілкування з художниками та арт-консультантами. Колекціонери, збираючи твори і артефакти, досліджують і зберігають їх, реставрують, проводять експертизу, підтримують таким чином культуру, адже приватні колекції часто стають основою формування музеїв і архівів.

Покупцем художніх творів, враховуючи діапазон ціноутворення, сьогодні може бути будь-хто, від власних замовників художника до великих галерей та аукціонних будинків. Українське мистецтво купують переважно клієнти з України, адже у світових рейтингах представлено небагато вітчизняних художників та галерей. Досвід роботи з іноземними покупцями дозволяє стверджувати, що більшість українських мистців сьогодні лише починають свій шлях на глобальному арт-ринку, і без допомоги галериста чи дилера просунутись у вищій ешелон комерційних відносин для них майже неможливо.

Поширення та легітимізація мистецтва нових медіа зробили арт-простір ареною розваг та шоу, привертаючи до мистецького процесу нових дійових осіб - комп'ютерників, режисерів, акторів та ін. За рахунок залучення у візуальні мистецтва нових технологій арт-індустрія отримує нові комунікативні та інтерактивні функції, розширює сферу впливу та аудиторію художніх практик. Утім, твори мистецтва напрацьовують свою художню та естетичну вагу, насамперед, завдяки діяльності галеристів, артдилерів, кураторів, критиків, аукціонерів, колекціонерів, музейників.

Висновки

Зазвичай усі функціонери арт-ринку (від колекціонерів до арт-дилерів та кураторів) враховують аспекти історичного розвитку мистецтва (культурний ландшафт), знання та розуміння того, що було зроблено в минулому, а при використанні цитат або повторів - розуміють систему координат. Вони мають досвід переглядання мистецтва (сучасний контекст), розуміння того, що робиться в мистецькому світі «тут і тепер», відчувають тенденції розвитку, перебувають у загальносвітовому контексті, враховують певні соціальні виклики (соціальний контекст), інтерпретують візуальну комунікацію з потенційною аудиторією, мають власні стратегії (особистий контекст) і розуміння своєї діяльності. Ці аспекти можуть перетинатись та доповнювати один одного, втім, певне загальне спрямування діяльності визначає, чи буде сформовано на арт-ринку спільну систему координат. Складність і суперечливість процесів, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності глобалїзованого суспільства, обумовлюють зміну сутності мистецтва та нове його розуміння з огляду на зростання соціального впливу. Важливою рисою сучасного образотворчого мистецтва є його транскордонність - відсутність критеріальних меж мистецького твору, географічних меж його поширення, меж між твором та глядачем. У сучасному просторі художньої культури арт-ярмарки та численні художні виставки сполучають різні практики взаємодії. Вони об'єднують художників, галеристів, вільних кураторів. Так мистецтво перетинає межі автономії і стає впливовим учасником процесу культурної і соціальної взаємодії.

Список літератури

1. Гилен П. Бормотание художественного множества. Глобальное искусство, политика и постфордизм. Москва: Ад Марганем Пресс, 2015. С. 110-111.

2. Когутяк Ю. Хто є хто на арт-ринку. Пояснює колекціонер. Дата оновлення: 19.04.2018. URL: https://nv.ua/ukr/style/blogs/khto-je-khto-na-art-rinku-pojasnjuje-kolektsioner-2465280.html (дата звернення: 07.06.2020).

3. Лысакова А. Парадоксы современного арт-рынка как глобального института. Известия Урал. гос. ун-та. Проблемы образования, науки и культуры. 2011. № 4 (95). С. 246--255.

4. Момот Т., Момот Д. Інфраструктура ринку арт-індустрії: аналіз сучасної структури та функцій. Сучасніш стан наукових досліджень та технологій в промисловості. 2018. № 2 (4). С. 34-44.

5. О'Нил П. Культура кураторства и кураторство культур(ы). Москва: Ад Маргинем Пресс, 2015.

6. Рансьер Ж. Эстетическое бессознательное. 2-е изд. Санкт-Петербург: Machina, 2012.

7. Томпсон Д. Как продать за 12 миллионов долларов чучело акулы. Скандальная правда о современном искусстве и аукционных домах. Москва: Центрполиграф, 2010. 351 с.

References

1. Gilen Р. (2015). Bonnotanie khudozhestvennogo mnozhestva. Globalnoe iskusstvo, politika і postfordizm. Moskva: Ad Marginem Press [in Russian],

2. Kogutyak Yu. Xto ye xto na art-ry'nku. Poyasnyuye kolekcioner. Retrieved from: https://nv.ua/ukr/style/blogs/khto-je-klito-na-art-rinku-pojasnjuje-kolektsioner-2465280.html [in Ukrainian],

3. Lysakova A. (2011) Paradoksy sovremennogo art-rynka kak globalnogo instimta. Izvestiya Uralskogo gosudarstvennogo universiteta. Problemy obrazovaniya, nauki і kultury, 4 (95), 246-255 [in Russian],

4. Momot T., Momot D. (2018) Infrastruktura ry'nku art-industriyi: analiz suchasnoyi stniktury' ta funkeij. Suchasny'j stan naukovy'x doslidzhen ta texnologij v promy'slovosti, 2 (4), 34-44 [in Ukrainian],

5. O'Nil Р. (2015) Kultura kuratorstva і kuratorstvo kultur(y). Moskva: Ad Marginem Press [in Russian].

6. Ranser Zh. (2012) Esteticheskoe bessoznatelnoe. 2-е izd. Sankt-Peterburg: Machina [in Russian].

7. Tompson D. (2010) Как prodat za 12 millionov dollarov chuchelo akuly. Skandalnaya pravda о sovremennom iskusstve і auktsionnykh domakh. Moskva: Tsentrpoligraf [in Russian].

Размещено на Allbest.ru