Становлення виробництва культурфільмів в Україні протягом 1922 -1930-х років

Культурфільми в Україні розглядалися як другорядні, і їм не приділялося належної уваги. Виробництво культурфільмів ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління) починається в 1922-1923 роках із постановок на Одеській кінофабриці. Перші культурфільми можна визнати такими лише номінально. Автори тільки випробували технологічні можливості нового виду кіномистецтва. Методи виробництва культурфільмів були недосконалі і вельми трудомісткі, що позначалося на їх художньому рівні. Культурфільми в Україні не набули поширення, оскільки здебільшого не становили художньої цінності. Окреслений стан справ пов'язуємо з тим, що спочатку ці стрічки розглядалися як другорядні, їхню постановку доручали малодосвідченим кінематографістам, часто дебютантам. У роботі на матеріалі широкого спектру маловідомих публікацій в українській та російській пресі 1920-1930-х років уперше розглянуто основні аспекти розвитку виробництва культурфільмів в українському кінематографі як окремої форми державної політики в галузі кіновиробництва, визначено чинники, які впливали на цей процес у зазначений період, а також охарактеризовано вплив політичної кон'юнктури на тематику фільмів і внесок українських кінематографістів у розвиток виробництва культурфільмів в Україні. Висвітлено процеси формування штату творчих працівників в українському науково-популярному кінематографі.

Ключові слова: історія кіно в УРСР, ВУФКУ, кіновиробництво, культурфільми.

Миславский В. Н. Становление производства культурфильмов в Украине в 1922-1930 -х годах. Культурфильмы в Украине рассматривались как второстепенные, и им не уделялось должного внимания. Производство культурфильмов ВУФКУ (Всеукраинское фотокиноуправление) начинается в 1922-1923 годах из постановок на Одесской кинофабрике. Первые культурфильмы можно признать лишь номинально. Авторы только испытали технологические возможности нового вида киноискусства. Методы производства культурфильмов были несовершенны и весьма трудоёмки, что сказывалось на их художественном уровне. Культурфильмы в Украине не получили распространения, так как в большинстве случаев не имели художественной ценности. Такое состояние дел связываем с тем, что сначала эти ленты рассматривались как второстепенные, их постановки поручали малоопытным кинематографистам, часто дебютантам. В работе на материале широкого спектра малоизвестных публикаций в украинской и российской прессе 1920-1930-х годов впервые рассмотрены основные аспекты развития производства в украинском кинематографе культурфильмов как отдельной формы государственной политики в области кинопроизводства, определены факторы, которые влияли на этот процесс в указанный период, а также охарактеризовано влияние политической конъюнктуры на тематику фильмов и вклад украинских кинематографистов в развитие производства культурфильмов в Украине. Освещены процессы формирования штата творческих работников в украинском научно-популярном кинематографе.

Ключевые слова: история кино в УССР, ВУФКУ, кинопроизводство, культурфильмы.

Myslavsky Volodymyr Naumovych - Candidate of Art Criticisme, Senior Lecturer at the Chair of Television at Kharkiv State Academy of Culture.

Development of Cultural Film Production in Ukraine in 1922-1930.

Relevance of the study: no comprehensive research about the development of Ukrainian cultural films in the 1920's has been performed in the Ukrainian film studies.

Main objectives of the study are to consider major aspects of cultural film production as a separate domain in the Ukrainian cinematography; to outline the features of film production processes in the 1920's; and to identify the factors affecting these processes.

Methodology: empirical method based on the analysis and comparison of publications in the film media in the 1920's was utilized in the present study.

Findings and conclusions: despite the low quality of the Ukrainian cultural films produced in the 1920's, the experience gained during this period has had a favorable effect on further development of popular science filmmaking in Ukraine.

Cultural films in Ukraine were considered to be of minor importance and were often neglected. Production of cultural films was launched by AUPCA (All-Ukrainian Photo and Cinema Administration) at Odessa Film Studio in 1922-1923. The first cultural films belonged to this category in name only. The authors were merely experimenting with technological capabilities of the new form of cinematic art. Production methods were cumbersome and time-consuming, which had a detrimental effect on the artistic level of cultural films. Educational films in Ukraine failed to go mainstream, as they were of a very limited artistic value. The delineated state of affairs is attributed to the fact that such movies were considered unimportant, and production thereof was commissioned to inexperienced, often debutant film-makers. This article based on numerous little-known publications in the Ukrainian and Russian media in the 1920-1930's deals with the major aspects of development of cultural film production in the Ukrainian cinematography as a separate form of public policy in this field; identifies the factors affecting this process in the above-mentioned period; outlines the influence of political environment on subject matter of the movies; and summarizes the contribution made by the Ukrainian cinematographers in educational film making in Ukraine. The article also covers the processes of creative specialists staffing in the Ukrainian popular-science cinematography.

Keywords: history of cinematography in the Ukrainian SSR, AUPCA, film production, cultural films.

Незважаючи на те, що видано значну кількість праць з історії українського кіно, до цього часу недослідженим залишаються процеси створення і виробництва культурфільмів протягом 1922-1930 років, хоча їм належить важлива роль е розвитку кіномистецтва.

Найбільш вагомий внесок у дослідження історії українського кіно здійснили протягом 1950-1970-х років українські кінознавці: Г. Журов¹, А. Роміцин², І. Корнієнко³,

О.Шимон⁴ та інші, однак культурфільми 20-х років не привертають їхньої уваги вчених. У 1986 році вийшла друком колективна праця «Історія українського радянського кіно. 1917-1930 рр.»⁵, однак і тут це питання не стало об'єктом дослідження. Дві ґрунтовні праці з історії українського кіно видані у другій половині 2000-х років (монографія Л. Госейко¹ і колективне дослідження «Нариси з історії кіномистецтва України» Госейко Л. Історія українського кінематографа. 1896-1995 / пер. с фр. С. Довганюк ; ред., передм. В. Войтенко. Київ : КГЙО-КОЛО, 2005. 461 с. Нариси з історії кіномистецтва України / Акад. мистецтв України, Ін-т пробл. сучас. мистец. ; ред.-упоряд. І. Зубавіна. Київ : Інтертехнологія, 2006. 862 с.), але про культур фільми 1920-х років у них не йдеться.

Мета статті - розглянути виробництво культурфільмів як окрему сферу українського кінематографа, визначити особливості кіновиробничих процесів 1920-х років, виявити фактори, що впливали на них.

Виробництво культурфільмів в Україні розпочинається з 1922 року. Спочатку їх було мізерно мало, багато картин закуповували за кордоном, переважно в Німеччині. Щодо українського виробництва, 1922 року ВУФКУ (Всеукраїнське фото-кіно управління) випустило чотири агітфільми і два культурфільми - «Тютюнтрест» (про роботу тютюнової фабрики імені Г. І. Петровського в Одесі» А. Кино // Театр и музыка. 1923. № 35. 9 октября. С. 11. і «Перший радянський рейс за кордон на пароплаві “Ельборус”» В фото-кино управлении : [ред. ст.] // Силуэты. 1923. № 8/9. Март. С. 29.. Восени 1923 року ВУФКУ з метою підготовки сценаріїв для культурфільмів утворює науково-сценарну комісію, і від цього часу виробництво цих фільмів зосереджено в Одесі, що позначилося на їх тематиці: «Цукрова промисловість на Україні». «Одеські курорти», «Миколаївський судноремонтний завод “Наваль”», «Одеські сонячні ванни», «Держпароплавство», «Одеса-Батум», «Махорковий трест», «Одессіль» тощо Кинопроизводство ВУФКУ : [ред. ст.] // Силуэты. 1923/24. № 1. С. 11.. І лише фільм «Махорковий трест» (про Прилуцькі тютюнові плантації і махорочну фабрику) було виготовлено Київським відділенням ВУФКУ на замовлення Укрмахортресту і надіслано до Москви на Всеросійську сільськогосподарську виставку ВУФКУ : [ред. ст.] // Экран. 1923. № 1. С. 18-19..

У 1924 році виробничі й навчальні фільми випускали знімальні бази ВУФКУ в Харкові, Києві, Одесі. Київська база мала кінолабораторію, яку до 1924 року очолював оператор О. Калюжний, а з часом - О. Лаврик. Тут оператор сам обробляв знятий матеріал. Але виробництво культурфільмів в Україні не мало чіткого тематичного планування. Час від часу знімали переважно етнографічні і виробничі фільми: «Завод імені Петровського в Катеринославі», «Чорномор'я» (режисер Л. Шеффер) тощо. Помітно вирізнявся на цьому тлі фільм «Асканія-Нова» (1924), який експонувався на міжнародних виставках і був удостоєний нагороди в Парижі. У скороченому вигляді його вміщено у другому номері кіножурналу «Маховик».

У 1925 році почали знімати сільськогосподарські і навчальні культурфільми. Деякі картини ВУФКУ випускав на замовлення організацій 1-ая Госкинофабрика ВУФКУ : [ред. ст.] // Искусство трудящимся. 1925. № 52. 24 ноября. С. 11., зокрема один робочий день редакції показано у фільмі «День газети» (автори сценарію і режисери Л. Шеффер, С. Уейтінг-Радзинський), випущеному на замовлення редакції одеської газети «Вісті» ВУФКУ до 50-річчя цього видання «День газеты» : [ред. ст.] // Театральная неделя. 1925. № 3. 12 февраля. С. 6..

Для села були призначені фільми «Боротьба зі шкідниками» (на замовлення Нар- комзему) ВУФКУ у 1926 році : [ред. ст.] // Зоря. 1926. № 13. С. 28. «Боротьба з посухою» (на замовлення Цукротресту) Там само. С. 28.. Наркомат охорони здоров'я замовив фільми: «Як годувати молочну корову», «Який догляд - такий прихід» (про методи догляду за худобою; режисер Г. Тасін;)¹, «Туберкульоз» (режисер Г. Тасін), яку було визнано одним із найкращих науково-популярних фільмів в СРСР: «Картина “Туберкульоз” має бути, безсумнівно, віднесена до наших успіхів і досягнень, - зазначав оглядач журналу “Советское кино”. - За відправну точку її конструкції узято сам по собі мало помітний, у розумінні буденності, факт, - смерть робітника від сухот, і навколо цього факту розгорнуто цікаву картину про туберкульоз. Своїм ходом стрічка порушує кілька питань: що таке туберкульоз, як ним заражаються, які шляхи боротьби і т. д. Розгортаючись, фільм досить ясно, чітко і наочно відповідає на всі ці запитання. Так, у перших двох частинах розглянуто захворювання з клінічного й патологічно-анатомічного боку. Глядач бачить паличку Коха, спостерігає шлях проникнення її в організм, перебіг захворювання, руйнівні процеси в організмі і т. д. В останніх трьох частинах звернено увагу на боротьбу із захворюванням. Тут глядач знайомиться з тим, що туберкульоз є соціальною хворобою, зумовленою загальними умовами праці і побуту; боротьба за їх оздоровлення - це перший висновок фільму. Далі показано диспансери, нічні санаторії, туберкульозні інститути, будинки відпочинку, курорти і т. д. Весь ланцюг профілактичних і лікувальних заходів з боротьби з туберкульозом. Загроза туберкульозу як соціального зла на очах виростає перед глядачем; але тут же з'ясовано усі значення у справі успішної боротьби з цим захворюванням як колективу загалом, так і окремих його індивідуумів, які, ставлячись свідомо, можуть багато в чому себе вберегти від захворювання. Знято фільм чисто і ретельно. Треба якомога швидше перекласти написи українською мовою на російську, щоб не затримувати випуску цього повноцінного науково- популярного фільму в наші робочі клуби» Новые фильмы : [ред. ст.] // Театр - музыка - кино. 1925. № 3. С. 7. Советская фильма : [ред. ст.] // Советское кино. 1926. № 8. С. 31..

У 1925 році вийшли й інші етнографічні й виробничі культурфільми: «Видобуток і коксування вугілля в шахтах Донбасу» Общественная читка киносценариев : [ред. ст.] // Кино-неделя. 1924. № 37. 14 октября. С. 19., «Єврейські землеробські колонії» (оператор Г. Дробін), «Одеські курорти» (оператор І. Гудима) Кинорепортаж : [ред. ст.] // Театральная неделя. 1925. № 12. 31 мая. С. 11..

У 1926 році намітилось кількісне і якісне піднесення розвитку культурфільмів в Україні. На екран вийшли культурфільми етнографічного, навчального і сільськогосподарського тематичного спрямування: «Донбас - вічний революціонер», «Будинок відпочинку в Немирові», «На Проскуровщині», «На південному березі Криму», «Політекономія» (автор сценарію Р. Волобуєв), «Алкоголь», «Медицина на Україні», «Освіта на Україні», «Засуха», «Цукрова промисловість України», «Сільське господарство лісостепу», «Сільське господарство степу», «Буряк допоміг» ВУФКУ : [ред. ст.] // Театральний тиждень. 1926. № 4. С. 7.. На замовлення концесійного підприємства «А. А. Реш-збір-сировина» ВУФКУ випускає картину «Боротьба з ховрашками» (режисери Б. Дуберштейн, Л. Могилевський) Кіно : [ред. ст.] // Нове мистецтво. 1926. № 14. 6 квітня. С. 13..

Починаючи з 1926 року, ВУФКУ залучає до співпраці вчених Всеукраїнської Академії Наук (ВУАН). Найдосвідченішому на той час режисеру П. Чардиніну було доручено створити етнографічний фільм «Україна» Хроника [ред. ст.] // Коммунист. 1926. 1 февраля.. Зйомки тривали протягом року (географія, етнографія, топографія, історичні місця України). Матеріал для цього фільму

готували в Києві: економіст Барзаковський і професори ВУАН під керівництвом професора В. Шарлеманя¹. У цей же час тривала робота над етнографічним фільмом «Дніпровські пороги» під керівництвом академіка Д. І. Яворницького Ю. Я. «Вся Україна» // Культура і побут. 1926. № 15. 11 квітня. С. 1. Дніпровські пороги на екрані : [ред. ст.] // Зоря. 1926. № 20. Серпень. С. 31..

У 1927 році ВУФКУ продовжує розширювати виробництво кінохроніки і куль- турфільмів. До тематичного плану включали теми, на які вже були готові сценарії: електрифікація (Дніпробуд), гірська промисловість, сільськогосподарський фільм, Київ, ЦІП (Центральний інститут праці), кам'яновугільна промисловість, етнографічний фільм (пам'ятки і цікаві пейзажі), металургія, тракторизація, фізкультура, анатомія, побут (цикл короткометражних фільмів) Кинохроника : [ред. ст.] // Театр - музика - кіно. 1927. № 18. 15-21 березня. С. 7.. На екран вийшли етнографічні стрічки: «Бахчисарай» (режисер К. Томський, консультант У. А. Боданінський), «Крим» (режисер К. Томський), «Євреї на землі» (режисер А. Роом), «Київ» (режисер С. Чарський) Чарів С. Об'єктивом по Київу // Кіно. 1927. № 15/16. Серпень. С. 12-13., «Луганськ» (автор-оператор Б. Цейтлін), «Конча-Заспа» (режисер В. Заноза, консультант М. В. Шарлемань). Виробничі картини, або як їх тоді називали «техфільми» були представлені роботами «Коксування вугілля» (оператор

К.Куляєв), «Миколаївський суднобудівний завод» тощо. Серед навчальних фільмів - «Тіло людини» (сценарій доктора Лаврентьєва) Культурные фильмы : [ред. ст.] // Театр - музика - кіно. 1927. № 12. С. 8. і «Вчися плавати». До виробництва окремих картин запрошували вчених ВУАН Науковий фільм : [ред. ст.] // Нове мистецтво. 1927. № 17. 3 травня. С. 17..

У 1926 році розгортається будівництво Дніпрогесу (Дніпробуду), найбільшої гідроелектростанції на півдні України. Це було найважливіше завдання, поставлене ЦК ВКП(б), за його виконанням пильно стежив уряд. Ця будова набула широкого відображення в кінематографі. Розпочалися широкомасштабні зйомки картини «Дніпрогес» (автор сценарію і режисер Г. Затворницький, оператори Д. Сода, К. Куляєв і Б. Цейтлін) «Дніпрельстан» : [ред. ст.] // Нове мистецтво. 1928. № 18/19. 22 травня. С. 15.. Експедиція здійснила зйомку дніпровських порогів і найближчих місцевостей поблизу Дніпробуду, які мали історичне, географічне й економічне значення. Зйомки проводилися на території від Києва до Запоріжжя під керівництвом професора ВУАН А. С. Синявського (консультанти професори І. Г. Александров і Б. Є. Веденєєв) Съёмки на Днепрострое : [ред. ст.] // Театр, клуб, кино. 1927. № 13. С. 12.. Експедиція зафіксувала на плівці ряд вибухів, перемичку Дніпра, побут селян в околицях Дніпробуду. Ці матеріали частково увійшли в документальний нарис «Дніпро» за сценарієм Нежданова Л. Л. Днепрострой и кино // Театр - музика - кіно. 1927. № 15. 22-28 лютого. С. 6.. Картина містила історичні факти, сучасність і картини недалекого майбутнього. Фільм демонструвався на Всеукраїнській виставці народного господарства і на міжнародних виставках у Чехословаччині і Голландії. Надалі ВУФКУ планувало постійні кінозйомки робіт на Дніпробуді Культурные фильмы : [ред. ст.] // Театр - музика - кіно. 1927. № 12. С. 8..

Режисер Г. Затворницький розподіляв культурфільми на три види:

1. Шкільний фільм як навчальний посібник для шкіл усіх типів, спеціальних і дослідних інститутів, лабораторій тощо. Його матеріал вимагає відповідної систематизації, педагогічних методів, урахування віку школярів і рівня їхніх знань.

2. Науково-популярний фільм, розрахований на широку аудиторію, який вирішує не стільки навчальні, скільки освітньо-культурні завдання.

3. Кінохроніка - своєрідний тип газети, зорової інформації, що відображає актуальні події¹.

До 1928 року на Одеській кінофабриці вироблялося небагато культурфільмів, переважно на місцевому матеріалі. З відкриттям Київської кінофабрики планувалося здійснювати на ній усе виробництво українських культурфільмів. Доцільність такого рішення визначалася тим, що Київ мав більш потужний науковий потенціал і можливості залучення до роботи авторитетних консультантів.

1928/1929 господарський рік можна вважати початком широко розгорнутого виробництва культурфільмів. Саме 1928 рік став початком планового виробництва фільмів. ВУФКУ розробляє тематичний план культурфільмів спільно з представниками профспілок, ВУАН і ТДРК (Товариство друзів радянського кіно). У цьому плані охоплено теми з різних галузей науки й техніки, освіти й медицини: «Механізм нормальних пологів», «Скарлатина», «За здорову зміну», «Культурне будівництво споживчої кооперації», «Виробнича робота споживчої кооперації», «Торгова робота споживчої кооперації», «Експорт України», «Експорт м'ясопродуктів», «Техніка безпеки в металургійній промисловості», «Техніка безпеки у вугільній промисловості», «Рибництво і рибальство», «Вітер», «Жаба і її дитинчата». Ці теми, за винятком трьох останніх, передбачали випуск повнометражних картин Затворницький Г. Культур-фільм // Кіно. 1926. № 12. Грудень. С. 10-11. Борзаковський О. Наш культурфільм // Кіно. 1929. № 8. Квітень. С. 3..

Щоб поєднати роботу над культурними і виробничими фільмами та кінохронікою, при виробничому відділі ВУФКУ в Києві було організовано підвідділ із виробництва культурфільмів під керівництвом М. Капчинського Культурфильмы : [ред. ст.] // Театр, клуб, кино. 1928. № 41. 23 мая. С. 17..

У 1928 році ВУФКУ випускає фільм «Дніпрельстан» (автор-оператор Б. Цейтлін), у якому продовжено розповідь про будівництво Дніпрогесу: 1927 року «Дніпрогес» і «Дніпро» «Дніпрельстан» : [ред. ст.] // Нове мистецтво. 1928. № 16/17. 7 травня. С. 14..

Медична тема представлена в кількох санітарно-освітніх картинах, усі вони зняті під наглядом лікарів-практиків і професури ВУАН. Зйомки картини «Сказ і боротьба з ним» (режисер Д. Волжин, консультант лікар Б. Соловйов) узгоджувались з патологічною комісією ВУАН, очолював її академік М. Ф. Мельников-Разведенков Нові культурфільми : [ред. ст.] // Театр, клуб, кино. 1928. № 39. 15 мая. С. 17.. Постійна патологічна комісія спільно з представниками Київського бактеріологічного інституту визнала, що фільм із наукового, художнього технічного погляду придатний для демонстрації у вищих медичних і ветеринарних установах, а також широкій публіці «Карандаш» : [ред. ст.] // Радянське мистецтво. 1928. № 15. 1 травня. С. 12..

Фільм «Травматизм і перша допомога на виробництві» знімали під наглядом професорів Харківського інституту гігієни та патології праці Е. Кагана і Харківського інституту ортопедії і травматології М. Ситенка Українські культурфільми : [ред. ст.] // Кіно. 1929. № 8 (55). Квітень. С. 14..

Картин «Застуда і хвороба» (режисер Д. Волжин) знімалася під керівництвом лікаря Б. Соловйова, а загальну консультацію здійснювала патологічна комісія ВУАН Нові культурфільми ВУФКУ : [ред. ст.] // Нове мистецтво. 1928. № 9. 16 березня. С. 16.. Він керував і зйомками фільму «Фізкультура» (режисер Д. Волжин), який у науково- популярній формі поширював знання про значення фізкультури в сучасному житті Культурфільми ВУФКУ // Радянське мистецтво. 1928. № 8. 6 березня. С. 11.

² Френкель Л. Діти в фокусі // Кіно. 1928. № 7. Липень. С. 3.

³ Новий повнометражний культурфільм : [ред. ст.] // Нове мистецтво. 1928. № 2. 10 січня. С. 14.

⁴ Крим на екрані : [ред. ст.] // Нове мистецтво. 1927. № 29. 27 грудня. С. 15.

⁵ Культурфильмы ВУФКУ : [ред. ст.] // Театр, клуб, кино. 1928. № 37. 11 апреля. С. 17.

⁶ Такке С. Людина й мавпа // Кіно. 1930. № 13. Липень. С. 89.

⁷ «Трактор» : [ред. ст.] // Радянське мистецтво. 1928. № 15. 1 травня. С. 12.

⁸ «Культура цукрових буряків» : [ред. ст.] // Радянське мистецтво. 1928. № 16. 15 травня. С. 11.

⁹ «На варті врожаю» : [ред. ст.] // Театр, клуб, кино. 1928. № 41. 23 мая. С. 17.

¹⁰ «Карандаш» : [ред. ст.] // Радянське мистецтво. 1928. № 15. 1 травня. С. 12.. Певною мірою до медичної тематики можна віднести й картину «Ясла» (режисер і оператор М. Кауфман) про досягнення в організацій охорони матері й дитини².

Водночас об'єднані збори київської громади патологів і патологоанатомічної кафедри ВУАН планували санітарно-освітні фільми знімати самостійно, а для цього вирішили організувати в Києві експериментальну лабораторію, першу в СРСР.

У 1928 році знято один із перших двосерійних культурфільмів про Крим «Ешиль-Ада» (режисер К. Томський)³. У першій серії були показані кустарні промисли в Криму, свято жертвопринесення Курбан-байрам, ханський палац у Бахчисараї, мертві міста Мангуп-Кале і Чуфут-Кале, а також нове промислове будівництво в Криму⁴; у другій - побут чабанів, давнє гірське поселення - місто Карасубазар і види Ялти⁵.

Етнографічні картини «Кам'янеччина» (режисер В. Сафронов; науковий редактор професор Г. Геринович) і «Одеса - Південна Пальміра» (режисер С. Раппопорт) були зняті з меншим розмахом.

Ще одна повнометражна картина, яка мала резонанс - «Мавпа і людина» (режисер О. Уманський), її знято спільно з фізіологами РРФСР⁶.

Виробничі й сільськогосподарські культурфільми представлені картинами «Трактор» (режисер Я. Геллєр; про виробництво тракторів і їх застосування в сільському господарстві)⁷, «Культура цукрових буряків» (режисер В. Заноза; науковий редактор агроном А. Гаршин) на замовлення Цукротресту⁸, «На варті врожаю» (хронікальна група Одеського кінотехнікуму) про роботу тракторів, перевірку якості посівного зерна і обладнання сільських метеорологічних пунктів⁹, «Від руди - до металу» (режисер В. Заноза), «Бджільництво» (режисер П. Горбенко).

1928 рік був досить продуктивним на науково-популярні й рекламні культурфільми на замовлення виробничих комбінатів:«Олівець» (автор-оператор

Б. Цейтлін) - на замовлення акціонерного товариства Мосполіграф про виробництво олівців: від заготовки матеріалів до упаковки готової продукції¹⁰; «Сорабкооп і його шкідники» (режисер С. Чарський) - реклама діяльності Київської спілки робітничих кооперативів Сорабкооб та його шкідники : [ред. ст.] // Радянське мистецтво. 1928. № 15. 1 травня. С. 12.

¹² Нові культурфільми : [ред. ст.] // Театр, клуб, кино. 1928. № 39. 15 мая. С. 17.

¹³ Фільм про кооперацію : [ред. ст.] // Кіно. 1928. № 1. Січень. С. 16.; «На крилах книги» (режисер М. Шор) про книжкове виробництво на замовлення Українського наукового інституту книгознавства¹²; «Українська шампань» (режисер М. Білинський) про виноградарство на Олешківських пісках у Херсонському окрузі. Щодо створення рекламного культурфільму про кооперативне життя й популяризації ідеї «широкого кооперування мас і виявлення досягнень в кооперації» Вуко- прада вела переговори з ВУФКУ¹³: 1929 року було знято фільм «Виробнича робота споживчої кооперації та «Кооперативні хлібозаготівлі на Україні». ВУФКУ на замовлення Головного курортного управління України випустило рекламний культур- фільм «Курорти України»¹.

Починаючи з кінця 1928 року, основна робота над культурфільмами зосереджується в Києві. ВУФКУ й ВУАН організовують спільне виробництво культурфіль- мів, для цього за кордоном було закуплене відповідне технічне обладнання, доставлене в Київ у квітні 1929 року Українські культур-фільми : [ред. ст.] // Кіно. 1929. № 8. Квітень. С. 14. Виробництво наукових фільмів : [ред. ст.] // Культробітник. 1929. № 10. Травень. С. 15.. У відділі культурфільмів при ВУФКУ в Києві працюють переважно випускники Київського державного музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка: Б. Павлов, К. Лундишев, С. Шульман, О. Уманський, Г. Крикун, Л. Твердохлєбов, І. Мурин. Протягом 1928/1929 господарського року молоді кінофахівці поставили наукові, технічні, культурно-освітні, санітарно-пропагандистські фільми: «Донбас» (автор-оператор Б. Цейтлін), «Торф» (режисер К. Болотов), «Суперфосфати» (режисер Д. Ердман), «Виробництво цементу» (режисер В. Заноза), «Кіноатлас України», «Вугілля», «Лісосплав», «Комуна» (режисер М. Капчинський), «Коксові установки» (автор-оператор К. Куляєв), «Донвугілля», «Цукрові буряки» (режисер О. Швачко), «Бережи зір». Однак у зв'язку з перевиборами в Раду керівництво Київської кінофабрики змушене було перевести всі п'ять знімальних груп на інші ділянки роботи. Протягом майже півтора місяця ці групи працювали над фільмами виборчої тематики: «Двоє», «Жінка в раді», «Мрії мої, мрії...», «Звіт Харківської міськради», «Звіт Харківського окружного виконкому», «Звіт Київського окружного виконкому» Борзаковський О. Наш культурфільм // Кіно. 1929. № 8. Квітень. С. 2-3.. Це негативно позначилось на планових показниках: якщо за перший квартал план по виробництву культурфільмів був перевиконаний - 134%, то у другому через непродумане планування кінозйомок - лише на 80% Піврічні підсумки відділу культурфільмів ВУФКУ : [ред. ст.] // Молодняк. 1929. № 9. Вере-сень. С. 102.; у третьому кварталі загальний показник виконання виробничого плану не вийшов у позитивний баланс. Якість культурфільмів була нижча за ігрові Дорогу культурфільмові! : [ред. ст.] // Кіно. 1930. № 13. Липень. С. 1.. У першому півріччі через брак сценаріїв, режисерських і операторських кадрів виникла загроза значного недовиконання промплану. 13 режисерських груп на 1 квітня виконали 66,6% плану. У другому півріччі фабрика мобілізувала внутрішні ресурси і замість 13 груп працювали 18-19. Окремі з них здійснювали по дві-три постановки (режисер С. Чарський - дві; М. Капчинський - дві; К. Болотов - три) Стрункий. (Відділ політікоосвітнього фільму про свою роботу) // Кіно. 1930. № 19. С. 18..

У 1929/1930 господарському році до весняної посівної кампанії ВУФКУ на замовлення Укрбурякради запланувало зняти вісім короткометражних фільмів про культуру вирощування цукрових буряків - «Як сіяти цукровий буряк» (режисер О. Швачко) і «Добриво буряка» (автор-оператор С. Чернявський). Для їх зйомки Київська кінофабрика сформувала спеціальні знімальні групи ВУФКУ й весняна сівба : [ред. ст.] // Кіно. 1929. № 6. Березень. С. 12. і розпочала роботу над новими фільмами: «Зернові фабрики» (режисер Г. Александров), «машинно-тракторні станції» (режисер С. Комар), «Сільськогосподарське машинобудування на Україні» Нові фільми ВУФКУ : [ред. ст.] // Сільський театр. 1929. № 8. С. 40.. ВУФКУ випустило картини «Меліорація», «Агромінімум» (режисер О. Перегуда), «Посівкампанія», «Догляд за буряком», «Добрива», а також вісім культурфільмів на сільськогосподарські теми: 1) охорона скотарства; 2) шкідництво кулака в колективі; 3) знищення куркулів як класу; 4) допомога міста селу; 5) побут і робота колективів¹. До кінця року, за повідомленням Відділу культурфільмів ВУФКУ, було випущено ще п'ять картин про реконструкцію тваринництва («Свиня», «Масло», «За молочну худобу», «За оздоровлення худоби», «Соняшник») і дві про механізацію сільського господарства («За машину», «Наступ на землю») ВУФКУ для засівної кампанії : [ред. ст.] // Радянське мистецтво. 1930. № 7. 10 березня. С. 11. Стрункий. (Відділ політікоосвітнього фільму про свою роботу) // Кіно. 1930. № 19. С. 18.. Знімалися картини різної тематики: «Кинемо палити», «Металургія» (режисер В. Сафронов), «Слово про пресу», «Енергетика» (режисер В. Заноза), «Скло» (режисер М. Капчинський), «Мільйони під ногами» (режисер Г. Гричер).

У відділі культурфільмів на Київській кінофабриці планувалося виробництво таких фільмів: «Закони спадковості», «Від руди до металу» (режисер В. Заноза), «За урожай», «Приморські заповідники» Борзаковський О. Наш культурфільм // Кіно. 1929. № 8. Квітень. С. 2-3., були завершені навчальні картини «Вітер» (режисер А. Вінницький, про використання сили вітру для потреб людини), «Як шиють черевики», «Біле золото» (цукор) і «Видобуток металу» Шкільні фільми ВУФКУ : [ред. ст.] // Кіно. 1930. № 3. Лютий. С. 12., на Одеській кінофабриці - над культурфільмом «Рибальство та рибництво на Україні» (режисер Я. Геллер, консультант професор М. Загоровський) Нові культурфільми ВУФКУ : [ред. ст.] // Кіно. 1930. № 5. Березень. С. 14..

Для зйомки повнометражної картини «Приморські заповідники» Київська кінофабрика спорядила три експедиції на узбережжя Чорного та Азовського морів, де розміщені державні заповідники. Перша експедиція знімала переліт птахів і весняну рослинність степів, друга - гніздовий період у птахів і роботу населення цих районів, третя - рослинність степів у Приморської смузі, а також початок осінньої міграції птахів. Сценарій фільму підготували наукові співробітники ВУАН - професори М. Шарлемань і О. Лазаренко Шарлемань М., Лазаренко А. Нові культурфільми ВУФКУ // Кіно. 1929. № 5. Березень. С. 12..

Протягом 1929-1930 років в Україні вийшло ще кілька етнографічних фільмів. ВУФКУ відрядила оператора І. Лозієва в експедицію на Тянь-Шань спільно із Зоологічним музеєм ВУАН. Зібраний кіноматеріал був змонтований у двох фільмах «По Туркменії і Бухарі з кіноапаратом» (1929, режисер-оператор І. Лозієв) Наші культурфільми : [ред. ст.] // Кіно. 1929. № 19. Жовтень. С. 16. і «До Хан- Тенгрі» (1930, режисер-оператор І. Лозієв) Кинорепертуарный список фильм. 1930. № 7. Октябрь. С. 6-9.. У фільмах І. Лозієва представлено замітки учасника експедиції по Тянь-Шаню, показано її роботу, побут і життя місцевого населення, пейзажі, зняті там, де дуже рідко бували люди. Хоча фільми І. Лозієва містили лише строгий виклад фактів у дорожньому журналі, вони були цікавими завдяки показу невідомих і сповнених небезпеки місць.

На відміну від робіт І. Лозієва, фільм «По Алтаю» (1929, режисер-оператор Б. Слуцький) про природу алтайських гір і побут населення Сибіру був набагато цікавішим. Сучасники відзначали прекрасну операторську роботу, динамічний монтаж, досі не зафіксовані на кіноплівці побутові звичаї алтайців, що дало змогу вважати цей етнографічний фільм одним із найкращих. На засіданні приймальної комісії Київської кінофабрики його було визнано актуальним Хроника : [ред. ст.] // Новый зритель. 1929. № 42. 13 октября. С. 13., а дебютанта Б. Слуцького вирішено й надалі залучати для зйомок культурфільмів.

Вдалим був і етнографічний фільм «Перлина степу» (1930, режисер М. Капчинський), знятий на замовлення Наркомзему. Багатий документальний матеріал і ефектні зйомки освоєння південноукраїнських степів становили особливість цієї картини. У фільмі показано й роботу всесвітньо відомого Наукового інституту в Асканії-Нова, його досягнення¹.

Серед санітарно-освітніх картин високо оцінено було «Механізм нормальних пологів» (1929, режисер К. Болотов, консультант професор І. Писемський), робота над якою тривала два роки. Це був перший в СРСР кінопідручник з акушерства для медичних вищих навчальних закладів. Зйомки здійснювались на багатому матеріалі акушерської клініки Київського клінічного інституту із застосуванням рентгенозйомки, рапідної зйомки, мультиплікації Ц. С. Перлина степу // Кіно. 1930. № 21/22. Листопад. С. 3. «Механізм нормальних пологів» : [ред. ст.] // Кіно. 1929. № 7. Квітень. С. 12..

Ще більшого визнання удостоїлась картина «Вакцинація та імунітет» (1930; автор сценарію і режисер О. Уманський, консультант професор М. Нещадименко). Це був перший фільм із мікробіології про інфекційні захворювання. У фільмі показані цікаві моменти з виробництва вакцин проти тифу, дифтерії і віспи. Зйомки проводилися в Київському бактеріологічному інституті на новому мікрознімальному обладнанні, спеціально закупленому ВУФКУ для виробництва наукових фільмів Вакцінація та імунітет : [ред. ст.] // Кіно. 1930. № 8. Квітень. С. 14..

Однак найвищу оцінку здобула картина «Життя метелика» (1929, режисер

А.Вінницький, консультант ентомолог П. Краснюк). Її переглянули майже всі фахівці з ентомології й біології Києва і визнали блискучою. Порівнюючи стрічку із зарубіжними фільмами, учені визнали: «Життя метелика» значно якісніша кінокартина, ніж німецькі фільми такої тематики «Життя метелика» : [ред. ст.] // Кіно. 1929. № 19. Жовтень. С. 16.. Хоча цей фільм знято як науковий, він мав більш широке значення: у ньому розкривалися боротьба за існування - виживання окремого виду метеликів серед комах, смертельно небезпечних для них.

Основним критерієм якості культурфільмів щодо агітації і пропаганди (а не художнього рівня) вважалася проста навчальна форма - у фільмі мали вирішуватись конкретні завдання конкретними засобами і прийомами За культурно-освітній фільм : [ред. ст.] // Кіно. 1930. № 4. Лютий. С. 1.. Цим параметрам відповідав повнометражний фільм О. Прегуди «На великому зламі» (1930) за матеріалами Наркомзему УРСР про роль агромінімуму в сільському господарстві Перегуда О. Лани колгоспівські та фільми // Кіно. 1930. № 3. Лютий. С. 5.. У фільмі наголошено, що колективізація була логічним висновком із представленого матеріалу. Експозиція фільму - кілька епізодів, у яких розкрито нераціональність ведення індивідуального сільського господарства, наголошувалося, що порятунок бідняка - тільки в колективі. Загостривши проблему, О. Перегуда пропонував і її вирішення. У дидактичній частині показані заходи агромінімуму і перспектива подальшого розвитку села - у майбутньому не буде хуторів агроміста, велика індустрія зітре відмінність між селом і містом.

У 1930 році кістяк творчої групи неігрового кінематографу становили режисери: М. Капчинський, А. Вінницький, В. Сафронов, К. Болотов, О. Швачко, М. П'ясецький; оператори Г. Александров, Г. В'юник, О. Ємельянов, М. Балухтін, О. Дахно та інші. У молодих співробітників не вистачало виробничого досвіду, а головне, - освіченості й культурного кругозору, що нерідко призводило до неякісного добору тем і низького зображувального рівня картин. Роботу над культурфільмами вважали непрестижною, бували випадки, що через брак кваліфікації керівництво кінофабрик «перекидало» режисерів з ігрового кіно в неігрове.

«Перед режисером радянського українського культурфільму доводиться ставити досить таки жорсткі вимоги, - зазначав завідувач відділу культурфільмів Київської кінофабрики О. Борзаковський. - Крім відповідної кінокваліфікації, режисер культурфільмів повинен бути, звичайно, взагалі культурною, освіченою людиною. Нарешті, людиною, яка не є чужою українській культурі, щоб виправдати існування української кінематографії і українського культурфільму зокрема. Ясна річ, щоб виховувати такі кадри доведеться витратити не місяці, а роки. Цю частину роботи ми тільки починаємо. Є чинники, які в умовах нашого кіновиробництва заважають виконанню цього завдання, і є фактори які сприяють йому. Серед перших - глибоко вкорінений серед більшості кінопрацівників погляд на культурфільми як на продукцію нижчого сорту» Борзаковський О. Наш культурфільм // Кіно. 1929. № 8. Квітень. С. 2-3..

Підіб'ємо підсумки. Перші культурфільми - це зняті на плівку виробничі процеси і видові зйомки. Однак такий підхід не відповідав просвітницькій ролі кінематографа, бо автором культурфільму, як і в кінодокументалістиці, зазвичай була одна особа - сценарист, режисер, оператор. Коли культурфільм створювали на замовлення наукових організацій чи інститутів, до виробництва долучалися консультанти - фахівці тієї галузі науки, якій був присвячений фільм. Часом консультанти були й авторами сценаріїв культурфільмів. Замість поверхового трактування обраної теми, у фільмах давали розгорнуте пояснення певних наукових явищ. Проте, не зважаючи на залучення до роботи фахівців, якість наукових фільмів була невисокою. Це пояснюється браком кваліфікованих кіноспеціалістів.

До виробництва науково-технічних фільмів залучалися переважно випускники Одеського кінотехнікуму. Молодь починала професійну діяльність у кінематографі з наукових фільмів. На кінофабриці в Одесі діяла школа фабрично-заводського учнівства для підготовки фахівців допоміжних професій. З учнів цієї школи і студентів Одеського кінотехнікуму, з молоді, яка працювала на кінофабриці, наприкінці 1920-х років було створено першу комсомольську кіногрупу. Незважаючи на те, що Одеський кінотехні- кум повністю забезпечував український кінематограф фахівцями технічних професій, професійних кінорежисерів не вистачало. Тому рівень культурфільмів був невисокий, бо, по-перше, була недостатньо ефективна робота відділу неігрових фільмів, який не зміг залучити до роботи науковими консультантами професіоналів - працівників громадських і навчальних закладів. Ще одна причина низької якості культурфільмів - постійне втручання у процеси кіновиробництва партійних органів. ВУФКУ змушене було виконувати партійні постанови і виробляти фільми переважно агітаційного і пропагандистського характеру, і до того ж, нецікавої для глядача тематики - сільськогосподарські та виробничі процеси.

Перспективи досліджень спрямовані на вивчення особливостей виробництва культурфільмів в Україні протягом 1930-х років, коли була сформована школа українських науково-популярних фільмів.

Список літератури

1. А. Кино // Театр и музыка. 1923. № 35. 9 октября. С. 11.

2. Борзаковський О. Наш культурфільм // Кіно. 1929. № 8. Квітень. С. 2-3.

3. В фото-кино управлении : [ред. ст.] // Силуэты. 1923. № 8/9. Март. С. 29.

4. Вакцинація та імунітет : [ред. ст.] // Кіно. 1930. № 8. Квітень. С. 14.

5. Виробництво наукових фільмів : [ред. ст.] // Культробітник. 1929. № 10. Травень. С. 15.

6. ВУФКУ для засівної кампанії : [ред. ст.] // Радянське мистецтво. 1930. № 7. 10 березня. С. 11.

7. ВУФКУ й весняна сівба : [ред. ст.] // Кіно. 1929. № 6. Березень. С. 12.

8. ВУФКУ у 1926 році : [ред. ст.] // Зоря. 1926. № 13. С. 28.

9. ВУФКУ : [ред. ст.] // Театральний тиждень. 1926. № 4. С. 7.

10. ВУФКУ : [ред. ст.] // Экран. 1923. № 1. С. 18-19.

11. Госейко Л. Історія українського кінематографа. 1896-1995 / пер. с фр. С. Довганюк ; ред., передм. В. Войтенко. Київ : КШО-КОЛО, 2005. 461 с.

12. «День газеты» : [ред. ст.] // Театральная неделя. 1925. № 3. 12 февраля. С. 6.

13. «Дніпрельстан» : [ред. ст.] // Нове мистецтво. 1928. № 16/17. 7 травня. С. 14.

14. «Дніпрельстан» : [ред. ст.] // Нове мистецтво. 1928. № 18/19. 22 травня. С. 15.

15. Дніпровські пороги на екрані : [ред. ст.] // Зоря. 1926. № 20. Серпень. С. 31.

16. Дорогу культурфільмові! : [ред. ст.] // Кіно. 1930. № 13. Липень. С. 1.

17. «Життя метелика» : [ред. ст.] // Кіно. 1929. № 19. Жовтень. С. 16.

18. Журов Г. В. Розвиток українського кіномистецтва. Київ : Мистецтво, 1958. 44 с. 19.За культурно-освітній фільм : [ред. ст.] // Кіно. 1930. № 4. Лютий. С. 1. 20.Затворницький Г. Культур-фільм // Кіно. 1926. № 12. Грудень. С. 10-11.

21.Історія українського радянського кіно : в 3 т. Т. 1 : 1917-1930 / ред. Б. С. Буряк,

С. Г. Зінич. Київ : Наук. думка, 1986. 246 с.

22. «Карандаш» : [ред. ст.] // Радянське мистецтво. 1928. № 15. 1 травня. С. 12.

23. Кинопроизводство ВУФКУ : [ред. ст.] // Силуэты. 1923/24. № 1. С. 11.

24. Кинорепертуарный список фильм. 1930. № 7, октябрь. С. 6-9.

25. Кинорепортаж : [ред. ст.] // Театральная неделя. 1925. № 12. 31 мая. С. 11.

26. Кинохроника : [ред. ст.] // Театр - музика - кіно. 1927. № 18. 15-21 березня. С. 7.

27. Кіно : [ред. ст.] // Нове мистецтво. 1926. № 14. 6 квітня. С. 13.

28. Корнієнко І. С. Українське радянське кіномистецтво, 1917-1929 : нариси. Київ : Вид-во АН УРСР, 1959. 141 с.

29. Крим на екрані : [ред. ст.] // Нове мистецтво. 1927. № 29. 27 грудня. С. 15.

30. «Культура цукрових буряків» : [ред. ст.] // Радянське мистецтво. 1928. № 16. 15 травня. С. 11.

31. Культурные фильмы : [ред. ст.] // Театр - музика - кіно. 1927. № 12. С. 8.

32. Культурфильмы : [ред. ст.] // Театр, клуб, кино. 1928. № 41. 23 мая. С. 17.

33. Культурфільми ВУФКУ : [ред. ст.] // Радянське мистецтво. 1928. № 8. 6 березня. С. 11.

34. Культурфильмы ВУФКУ : [ред. ст.] // Театр, клуб, кино. 1928. № 37. 11 апреля. С. 17.

35. Л. Л. Днепрострой и кино // Театр - музика - кіно. 1927. № 15. 22-28 лютого. С. 6.

36. «Механізм нормальних пологів» : [ред. ст.] // Кіно. 1929. № 7. Квітень. С. 12.

37. «На варті врожаю» : [ред. ст.] // Театр, клуб, кино. 1928. № 41. 23 мая. С. 17.

38. Нариси з історії кіномистецтва України / Акад. мистецтв України, Ін-т пробл. сучас. мистец. ; [ред.-упоряд. І. Зубавіна]. Київ : Інтертехнологія, 2006. 862 с.

39. Науковий фільм : [ред. ст.] // Нове мистецтво. 1927. № 17. 3 травня. С. 17.

40. Наші культурфільми : [ред. ст.] // Кіно. 1929. № 19. Жовтень. С. 16.

41. Новий повнометражний культурфільм : [ред. ст.] // Нове мистецтво. 1928. № 2. 10 січня. С. 14.

42. Нові культурфільми ВУФКУ : [ред. ст.] // Кіно. 1930. № 5. Березень. С. 14.

43. Нові культурфільми ВУФКУ : [ред. ст.] // Нове мистецтво. 1928. № 9. 16 березня. С. 16.

44. Нові культурфільми : [ред. ст.] // Театр, клуб, кино. 1928. № 39. 15 мая. С. 17.

45. Нові фільми ВУФКУ : [ред. ст.] // Сільський театр. 1929. № 8. С. 40.

46. Новые фильмы : [ред. ст.] // Театр - музика - кіно. 1925. № 3. С. 7.

47.Общественная читка киносценариев : [ред. ст.] // Кино-неделя. 1924. № 37.

14 октября. С. 19.

48.1-ая Госкинофабрика ВУФКУ : [ред. ст.] // Искусство трудящимся. 1925. № 52. 24 ноября. С. 11.

49. Перегуда О. Лани колгоспівські та фільми // Кіно. 1930. № 3. Лютий. С. 5.

50. Піврічні підсумки відділу культурфільмів ВУФКУ : [ред. ст.] // Молодняк. 1929. № 9. Вересень. С. 102.

51. Роміцин А. А. Українське радянське кіномистецтво : нариси. Київ : Вид-во акад. наук УРСР, 1959. 227 с.

52. Советская фильма : [ред. ст.] // Советское кино. 1926. № 8. С. 31.

53. Сорабкооб та його шкідники : [ред. ст.] // Радянське мистецтво. 1928. №15. 1 травня. С. 12.

54. Стрункий. (Відділ політикоосвітнього фільму про свою роботу) // Кіно. 1930. № 19.

С. 18.

55. Съёмки на Днепрострое : [ред. ст.] // Театр, клуб, кино. 1927. № 13. С. 12.

56. Такке С. Людина й мавпа // Кіно. 1930. № 13. Липень. С. 89.

57. «Трактор» : [ред. ст.] // Радянське мистецтво. 1928. № 15. 1 травня. С. 12.

58. Українські культурфільми : [ред. ст.] // Кіно. 1929. № 8 (55). Квітень. С. 14.

59. Фільм про кооперацію : [ред. ст.] // Кіно. 1928. № 1. Січень. С. 16.

60. Френкель Л. Діти в фокусі / Лазар Френкель // Кіно. 1928. № 7. Липень. С. 3.

61. Хроника : [ред. ст.] // Коммунист. 1926. 1 февраля.

62. Хроника : [ред. ст.] // Новый зритель. 1929. № 42. 13 октября. С. 13.

63. Ц. С. Перлина степу // Кіно. 1930. № 21/22. Листопад. С. 3.

64.Чарів С. Об'єктивом по Київу // Кіно. 1927. № 15/16. Серпень. С. 12-13

65. Шарлемань М., Лазаренко А. Нові культурфільми ВУФКУ // Кіно. 1929. № 5. Березень. С. 12.

66. Шимон А. А. Страницы биографии украинского кино. Киев : Мистецтво, 1974. 151 с.

67. Шкільні фільми ВУФКУ : [ред. ст.] // Кіно. 1930. № 3. Лютий. С. 12.

68. Ю. Я. «Вся Україна» // Культура і побут. 1926. № 15. 11 квітня. С. 1.

REFERENCES