Художні особливості зображення марини і морського пейзажу у світовому й європейському мистецтві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка

Художні особливості зображення марини і морського пейзажу у світовому й європейському мистецтві

Вітер І.О.

Постановка проблеми. Внаслідок стрімкого розвитку, жанр пейзажу швидко розгалузився на види, але при дослідженні морського пейзажу і марини на прикладах робіт відомих художників стало зрозуміло, що необхідно виокремити морський пейзаж і марину.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемі формування жанрової особливості морського пейзажу та марини присвячені праці дослідників з різних галузей знань. Вплив живопису голландських майстрів на формування поняття марина висвітлено в працях В. Берницевої [1]; традиції мариністів ХІХ ст. в мистецтві кримського регіону ХІХ--ХХ ст. вивчав Н. Бондарчук [2].

Більша частина інформації про пейзаж із зображенням моря і марину знаходиться на російських електронних ресурсах, в розділах які пов'язані із контекстом історії мариністики на прикладах робіт відомих художників.

Виділення невирішених раніше часток загальної проблеми. Морський пейзаж дуже часто ототожнюють з мариною, проте між ними є різниця.

Слово «марина» (італ. marina) походить від латинського marinus -- морський вид, це різновид пейзажу з морською тематикою на картинах, малюнках чи гравюрах, суть обраного сюжету зображення стану води, й атмосферні явища над ним [4].

Види узбережжя, архітектура поблизу моря, венеціанські марини, морські гавані, порти, й інші сюжети, в яких вода слугує лише фоном і не є основним мотивом зображення, доречніше віднести до жанру морський пейзаж.

Морський пейзаж доцільніше віднести до пейзажного живопису, а марину розглядати як окремий жанр.

Також слід зазначити, що при дослідженні жанру морського пейзажу та жанру марини в українському культурному просторі майже відсутня інформація про українських митців, що працюють у жанрах морського пейзажу та марини. Так як, у нас є своя культурна традиція, слід розглядати жанрові особливості морського пейзажу та марини за живописом саме українських художників.

Загалом варто наголосити, що море з'явилося в образотворчому мистецтві більш ніж тисячі років тому, спочатку в декоративно-прикладному мистецтві, як фонові зображення до міфологічних та біблійних сюжетів, і розвивалося так включно до XIV-XV століть.

У період Середньовіччя найбільшим попитом у живописі був іконопис і сюжети про життя святих, натомість пейзаж як жанр був відсутній взагалі, до періоду повернення до античних ідеалів епохи Відродження. У Давній Греції, оточеній трьома морями та тисячами островів, художник втілював своє захоплення морем через гравюри, гобелени, орнаментами на посуді та стінах. Одна з найдавніших грецьких марин являє собою розпис на грецькій амфорі, на якій зображено Одисея та сирен котрі затягують моряків у море (датується 470-480 р. до н.е.).

Митці епохи Відродження також зображували природу, проте, найчастіше для портретів заможних клієнтів, що можна зустріти у портретах Леонардо Да Вінчі та Рафаеля Санті.

Пізніше марини з'явилися в історичному живописі, де море -- середовище для відображення морських баталій і битв. При цьому у побутовому жанрі, далекому від історії марини, зображують крах кораблів, чи, навпаки спокійне море або його узбережжя [7].

Розвиток суднобудування й мореплавства сприяв виникненню та попиту на марини у живописі на графіці, як самостійного жанру, що сформувався у Європі на початку XVII ст. Сама давня марина, що дійшла до наших днів, датується 79 роком н.е., та являє собою фреску «Морська гавань», що знайдена при розкопках давньоримського міста Стабії (Помпеї) [5].

Становлення морського пейзажу і мариністики як окремого жанру починається в Голландії. Саме голландці безперечно вдячні морю, що було джерелом їх воєнно-морської звитяги, й економічного процвітання. Активна колоніальна експансія і підвищений інтерес аристократії до нещодавно відкритих континентів, які відкривали для них нові місця з до цього небаченою природою, народжує новий вид друкованої продукції -- атласи. Ці збірники представляли собою наукові видання, де були представлені географічні і морські карти. Оскільки в цих виданнях часто зображувались море і кораблі, вони вплинули на формування марини, як окремого підвиду. Вони популяризували цей вид пейзажу, який трансформувався впродовж різних епох, за допомогою розвитку й удосконалення техніки його виконання [1].

Після детального аналізу історії появи мариністики, варто виявити певні риси даного жанру, сюжети, стилі та підходи художників, що роблять марину надзвичайно різноманітною. Проте, у зображеннях чітко прослідковується, що море -- це просто водне середовище, «де щось відбувається».

Найбільш відомими художниками, які працюють у жанрі марини, можна назвати європейців епохи бароко та романтизму з Голландії (Нідерланди).

Так, голландський мариніст Адам Сіло, що 30 років, займався корабельним будуванням і ходив у море, зображував кораблі настільки точно, щоб не пропустити найменших деталей їх побудови, що по його роботам моряки могли вивчати мореплавне діло [4].

У цьому зв'язку варто згадати, що нідерландець за походженням Якоб ван Рейсдал, створив серію поетичних морських пейзажів у холодній сіро-блакитній і золотаво-охристій гамі «Веселка у штормовому морі» 1655 р., «Хвилеріз» 1670-1672 р., «Морський беріг» 1670 р. [7].

Натомість фламандець Ян Порселліс, лідер нідерландських мариністів XVII ст., був одним з перших, хто показав море не задля битви чи зображення величезного корабля, а задля атмосфери, що передана у єдності хмарного неба та прохолодного величного моря, через тонкі градації кольору у своїх творах «Буря у морі» 1629 р., «Кораблекрушіння» 1631 р. [1].

У Франції одним з представниками даного жанру є неперевершений мариніст Клод Жозефін Верне, та його учень Жан-Анрі д'Арль, а також художник класицизму Клод Лорен який одним з перших ввів у свій морський пейзаж, пронизаний духом гармонії сяюче сонце. Він вивчав секрети світла й освітлення у ранкову, денну та вечірню пору, а саме як вони міняють атмосферу та форму пейзажу.

Останнім цю манеру письма підхопив британський мариніст Уільям Тернер, ексцентричний та готовий ціною навіть власного життя передати атмосферу через свої відчуття і переживання. У його роботі «Завірюха» митець по пам'яті передав свої враження на полотні після того як наказав прив'язати себе до мачти та залишити у морі на період шторму. Світло, настрій і колір були головними у його роботах. Уільям Тернер перший з художників зробив величезний прорив у розвитку мариністики, він почав зображувати море заради нього самого. У творах митця на прикладах «Бурне море» 1840 р., людина чи плот, в якому вона знаходиться покликані тільки підкреслювати могутність та велич марини. Полотна Уільяма Тернера буквально світяться та залиті сонцем, навіть тумани на цьому фоні стають виграшно яскравими, що згодом дадуть поштовх і надихнуло плеяду імпресіоністів [5].

Король небес Ежен Буден 1824-1898 р., та інші імпресіоністи того часу у своїх етюдах море атмосферні явища зробили головним сюжетом марини.

Наступні перевтілення марин розкриті в роботах Клода Моне через сяюче мерехтіння води, та жваві порти Едуард Мане, яскраві акварелі Альберта Марке, елегантні регати Рауль Дюфі, колоритні марини Анрі Матіса, Жоржа Сера, Поля Синьяка, навіть Сальвадор Далі та Рене Магріт не встояв перед сюжетом морської тематики [7].

У реалістичному напрямку можна розглянути декількох художників, які своєю творчістю вписали своє ім'я у історію світового мистецтва. Один з них, це титан цієї справи -- Іван Костянтинович Айвазовський, відомий більш ніж шістьма тисячами робіт. Його працелюбність та повна віддача живопису зробила його одним з найвідоміших і улюблених митцем у світі [2]. Олексій Петрович Боголюбов, та відома серія його робіт, останнього, які виконані в академічній манері, але між тим наповнені любов'ю до природи у всіх ії проявах. Інші мариністи Алісов Михайло Олександрович український мариніст зі своїми умиротвореними пейзажами, що працював під безпосереднім керівництвом Айвазовського. Ще один українець Мамич Степан Гаврилович на творчість якого значний вплив мала Творчість Н.С. Барсамова, що працював у творчому методі реалізм [6].

Із сучасних художників найбільш яскраві та відомі: Зарія Форман, американка що створює мистецтво гіперреалізму, та піднімає у своїх роботах екологічну тематику. Крім неї варто згадати Пола Бонда, мексиканського художника-сюрреаліста, якій магічно змішує реальність з вимислом. Натомість Леонід Афремов зі своїми яскравими та життєрадісними роботами, що створені у вільній формі за допомогою мастихіну, можна порівняти із художниками цифрового живопису які теж не встояли перед морською тематикою Артема Чебоха, Джима Уоррена, Дехонга Хе.

Якщо систематизувати морський пейзаж за тематикою, можна виокремити його різновиди:

Пейзажі моря що зображують міфологічний та біблійні сюжети, їх варто проілюструвати прикладами робіт:

Амброджо Лоренцетті «Сцени життя Святого Миколая» 1330 р.;

Пітера Брейгеля Старшого «Падіння Ікара» 1558 р.;

Пітера Пауля Рубенса «Свята Вальбурга і чудо спасіння у шторм» 1611 р.;

Рембрандта «Христос під час шторму на Галілейському морі» 1633 р.;

Клода Лоррена «Відплиття святої Урсули та одинадцяти тисяч дів» 1614 р.; «Викрадення Європи» 1655 р.; «Пейзаж з Ацисом і Галатею» 1657 р.;

Уільяма Тернера Уліс насміхається над Поліфемом. «Одісея» Гомера 1829 р.;

Пауля Бриль та Фридерика ван Валкенбох «Ісус якій іде по морю Галілейському» 1590 р.;

Олександра Кабанель «Народження Венери» 1865 р.;

Картини моря що відображують реальні історичні події, морскі баталії з кораблями у морі:

Хендріка Корнеліса Вром «Флотілія у Морі» 1614 р.;

Яна Порселліса «Голландські кораблі під час шторму» 1620 р.;

Корнеліса Вербеек «Морській бій між голландськими та іспанськими воєнними кораблями» 1620 р.;

Віллема ван де Вельде Молодший «Голландський флот збирається до чотирьох денного бою» 1670 р.;

Івана Костянтиновича Айвазовського «Американські суди біля скелі Гібралтару» 1873 р.;

Ніколаса Полока «Сдача судна «Трінідад 17 лютого 1797 р.» 1800 р.;

Теодора Жеріко «Плот «Медузи» 1818-1819 р.;

Едуарда Мане «Втеча Рошфора» 1881 р.;

Венеціанська форма марини що широко розкрита у роботах Джованні Антоніо Каналя (Канателло) «Повернення Бучінто до молу палацу Дожів» 1730 р., «Гавань Сан Марко » 1730 р., «Фонтегетто делла Фарина у Венеції» 1735 р.;

Морські судна і порти, в яких чітко проглядається тематика суднобудування:

Яна Порселліса «Голландські кораблі під час шторму» 1620 р.;

Яна Порселліса «Англійські кораблі у бурному морі» 1620 р.;

Яна Порселліса «Море у похмурий день» 1630 р.;

Сило, Адама «Парусні суди під час хвилювання» 1730 р.;

Сило, Адама «Маневри флоту, влаштовані в затоці Ей на честь перебування Петра I у Амстердамі» 1698-1699 р.;

Сило, Адама «Голландське китобійне судно і інші суди у льоду» 1698-1760 рр.;

Пейзаж, де море зображено як стихія, що штормить і бушує:

Брейгеля старшого «Шторм (Буря на морі) 1568 р.;

Яна Порелліса «Голандскі кораблі під час шторму» 1620 р.;

Д'арля Жан Анрі «Кораблекрушіння»;

Д'арля Жан Анрі «Кораблекрушіння біля побережжя»;

Джозефа Меллорд Уільям Тернер «Бурне море» 1840 р.;

Штиль на морі, та зображення людей наповнені гармонією спокоєм і радістю:

Клода Лоррена «Морська гавань на заході сонця» 1639 р.;

Уінслоу Хомера «На пляжі» 1869 р.;

Джозефа Мелорда Уільяма Тернера «Схід сонця крізь туман. Рибаки чистять та продають рибу» 1807 р.;

Клода Моне «Враження. Схід сонця» 1872 р.;

Уінслоу Хомера «Лунне сяйво» 1875 р.;

Клода Моне «Скали у Етрету» 1885 р.;

Жоржа Сера «Порт-ан-Бессін- вхід у гавань» 1888 р.;

Жоржа Сера «Вишки та вид на море у Поран-Бессені» 1888 р.;

Ежена Буден «Пляж у Трувілі» 1893 р.;

Андре Дерена «Човни у Коліпурі» 1905 р.;

Аркадія Рилова «У блакитному просторі» 1918 р.;

Миколая Дубовський «Притихло» 1890 р.;

Архіпа Куінджи «Беріг моря зі скелею» 1898-1908 рр.;

Архіпа Куінджи «Море» 1898-1908 рр.;

Іллі Репіна «Якій простір» 1903 р.;

Хакіна Сороль'я «Діти на пляжі» 1910 р.;

Валентина Сєрова «Одісей і Навсикая» 1910 р.

Висновки з даного дослідження і перспективи. В статті розглядається проблема виокремлення морського пейзажу і марини із жанру пейзаж. Фактором, який дає можливість стверджувати, що марина є окремим підвидом жанру пейзажу є активна колоніальна експансія і підвищений інтерес західної аристократії до нещодавно відкритих континентів.

Інтерес європейців до кругосвітніх подорожей, які відкривали для них нові місця з до цього небаченою природою, народжує новий вид друкованої продукції -- атласи. Ці збірники представляли собою наукові видання, де були представлені географічні і морські карти. Оскільки в цих виданнях часто зображувались море і кораблі, вони вплинули на формування марини, як окремого підвиду.

Художники з різних країн звертались до зображення моря не задля битви чи зображення величезного корабля, а задля атмосфери, що передана у єдності хмарного неба та прохолодного величного моря, через тонкі градації кольору.

Отже, дослідження художніх особливостей зображення марини та морського пейзажу у творчості світових та європейських художників дозволило з'ясувати, що марину і морський пейзаж, можна вважати окремими підвидами жанру пейзаж.

Список літератури

морський пейзаж художник мистецтво

1. Берницева В.А. Голландская гравюрная марина XVII века: дис. канд. мистецтвознавства: 17.00.04. Санкт- Петербург, 2011. 324 с.

2. Бондарчук Н.О. Пейзаж у живописі кримських художників ХХ ст.: дис. канд. мистецтвознавства: 17.00.05. Харків, 2017. 471 с.

3. Бородина С. Маринистика в изобразительном искусстве морских держав XVII. Мир искусств. 2018. URL: http://int-ant.ru/news/news-culture/art_k/marinistLc-in-fine-art-maritLme-powers-of-the-seventeenth-century/ (дата звернення: 20.11.2019).

4. Голландцы и вода станут героями выставки в Национальной галерее в Вашингтон // Архив. URL: https://artchive.ru/news/3391~Gofiandtsy і voda_stanut_gerojami_vystavki_v_Natsional'noj_galeree_v_ Vashingt (дата звернення: 20.11.2019).

5. Грошева А. Марина. Живопись среди волн. Артхив. 2019. URL: https://artchive.ru/encyck>pedia/2041~Marma (дата звернення: 19.11.2019).

6. Пейзажний жанр у живописі: історичний аспект. Внесок голландських та російських митців у розвиток пейзажного жанру. 2017. URL: http://www.startpedahohika.com/sotems-1465-1.html (дата звернення: 18.11.2019).

7. Терещенко Е.Ю. Искусство в системе морской культуры. Общество: философия, история, культура. 2016. № 2. С. 108-111.

8. Якоб ван Рёйсдал. 2018. URL: https://www.wm-painting.ru/Rr/p2_articleid/1684 (дата звернення: 22.11.2019).

Размещено на Allbest.ru