Методи виявлення зразків української рукописної спадщини шляхом богослужбової практики

Звертаючись до питань духовної культури, її паралелізму та особливостей розвитку в контексті українсько-грецьких зв'язків XVII-XVIH ст., безперечно, що відповідь краще за все треба шукати в рукописній спадщині обох країн. Ру кописна спадщина це генетичний код нації і краще, а головне правдивіше за ру копис ніхто не розкаже тогочасні події та не покаже культурні традиції та здо бутки цієї нації.

Як Україна має в сховищах значний та цікавий фонд грецьких рукописів, так і Греція зберігає у своїх численних колекціях зразки української рукописної книги. Але, українські рукописи у Греції не лежать скарбом на поверхні. Вони заховані, не тільки за замками офіційних сховищ, бібліотек та інститутів руко пису, але й у монастирських та приватних колекціях. Ці зібрання закриті не тільки для широкого кола, але й для вузької науки не часто відчиняють двері. Але, якщо навіть науковцю вдалося дістатися тієї чи іншої колекції і доторкну тися до рукописів, перед ним повстає мовчазна стіна розуміння, прочитання та виявлення потрібного кодексу для подальшого дослідження. Отже тема даної роботи актуальна, а основною метою та завданнями є дослідити та зрозуміти яким чином з великого масиву рукописної колекції можна виявити потрібний кодекс, що належить у даному випадку до зразків-пам'ятників української ку льтури.

Об'єктом дослідження є слов'янський рукописний фонд грецьких монас тирів. Предметом роботи виступає методи виявлення зразків української спад щини з масиву слов'янського фонду грецьких монастирів.

Серед науковців, що зверталися до роботи з рукописами відомі Д. Богда нович [1], Е. Георгієв [2], Є. Герцман [3], М. Петров [6], А.-Е. Н.Тахіаос [7], Є. К. Чернухін [10, 11], О. Ю. Шевчук [12], Ю. П. Ясиновський [13, 14], Христа Кодов [9], Божедар Райков [9], Стефан Кожухарів [9] тощо. Але є науковці, без праць котрих виявлення особливо національних пам'яток, було б майже немо жливим. До таких науковців належать О. Горбач [4] та А. Дублінський [5].

При роботі з рукописами і виявленні з їх масиву конкретних зраїків, що належать до українських рукописів, необхідно звертатися до мовних особливо стей кодексу. Якщо мовні відмінності не дають чіткої картини належності ру копису саме до українських кодексів, необхідно звертатися до філіграней (над писів на полях, або в середині книги). Якщо й це не допомогає, звертаємось до внутрішнього наповнення артефакту. При цьому дослідженні перш за все необ хідно з'ясувати до якої книги належить даний рукопис за жанрами. Чи це цер ковна книга, чи історична, чи філософська, чи літературна пам'ятка тощо.

Мова цього дослідження піде на грунті саме церковної книги. А від цер ковної книги можна спиратися й на історичну, й на літературну спадщину краї- ни. За основу такого дослідження можна взяти, наприклад, відмінності бого службової практики, або імена місцево почитаємих святих, мучеників, препо добних тощо.

Отже, якщо звернутися до історії християнських церков, то відомо, що ще в апостольські часи на київські кручі приходив Св. Апостол Андрій первозван- ний. Він ніс свою проповідь тодішнім мешканцям сучасної України, прийняв мученицьку смерть, був розп'ятий на хресті у вигляді літери «х» у м. Патри (Греція). В Україні свято Андрія первозваного є особливопочитаємим, супрово- джкється безліччу народних повірь та прекмет. Ім'я Андрій вважається суто українським ім'ям. Отже рукописи, в котрих присутнє свято Андрія Первозва ного можна вважати українськими, але не треба забувати, що цього святого по читають і в Росії, і у Болгарії. Тому, до цього свята й святого треба шукати й інші докази української належності рукопису.

Інна, Пінна, Римма - три слов'янські мученики, що мали українські коре ні, були учнями Св. Апостола Андрія та прийняли мученицьку смерть на річці Новий Дунаєць прикутими до стовпів на морозі.

Єпископ Римський Священомученик Климент прийняв мучеництво у Криму. Цей список продовжують Священомученики Херсонські: єпископи Ва- силій та Єфрем, Євгеній. Єлпідій та Агафодор. До херсонських Святих нале жить Євферій. А його наступником є єпископ Капітон. Імена цих кримських святих єпископів обов'язково будуть траплятися в українських рукописах.

До списку українських святих причесляють й двох готських єпископів Феофіла, учасника Нікейського вселенського собору та Святителя Івана готсь кого, що керував готською єпархією у Криму.

Й останньою постаттю 1-го тисячоліття, що має відношення до України та українських рукописів є Стефан Ісповідник Святитель Сурожський.

Далі мова піде про тих українських святих, що або через кровні узи пов' язані з Україною і її народом, або жили й працювали серед українців. Розпочи нає цей список блажена княгиня Ольга (у хрещенні Олена). Далі в рукописах можна побачити імена двох києвських варягів, мучеників Феодора та його сина Івана. Далі Святі мученикі князі Борис та Гліб, Ярослав мудрий, Св. Рівноапосто льний князь Володимир, Св. Ярополк (Петро) князь Володимирський на Волині.

Наступними українськими святими, що можуть зустрічатися на сторінках рукописів і визначати їх належність до українських святих є перші Київські ми трополити Святитель Михаїл, Іларіон, Іван.

Всесвітньо відомі Києво-Печерські Святі преп. Антоній та Феодосій. Продовжують сонм Києво-Печерських Святих преп. Варлаам та преп. Нікон. Єпископи, подвижники цього монастиря: Св. Леонтій, єпископ Ростовський, Св. Ісайя, Св. Єфрем єпископ Переяслівський, Св. Стефан єпископ Володимир- ський на Волині, Св. Феоктіст єпископ Чернігівський, Св. Амфілокхій єпископ Володимирський, Святителі Новгородські Микита й Ніфонт. богослужбовий переклад святий

З XI-XII ст. у Печерському монастирі жили такі відомі преподобні Печер- ські як пресвітер Даміян, Єремія та Матфій прозорливі, Ісаія та Лаврентій за- творникі, іконописець Аліпій,лікар Агапіт, Григорій Чудотворець, Мойсей Угрин, Іван многострадальний, Прохір Чудотворець, Марк печерник, Феофіл плачучий, преподобні Федір та Василій, Пимен многоболізний, Спиридон та Нікодім проскурники Печерські, муч. Євстратій, Нікон сухий, священномуче- ник Кукша, Пимен посник, Афанасій затворник, Нікола святоша кн. Чернігівсь кий, Еразм, Арефа, пресвітер Тит, Нестор літописець, Симон єпископ Воломир- ський, і Суздальський та Палікарпархимандрит Печерський.

З канонізованих єпископів XII ст.необхідно згадати Св. Кирила, єпископа Турівського на Поліссі, знаменитого проповідника та церковного письменника, його наступника Лаврентія, що був перед тим ченцем Печерського монастиря. У XIII ст. жив Св. Серапіон, що був ігуменом Печерського монастиря, а на при- кінці життя висвячений у єпископи Володимирського (над Клязьмою).

Серед канонізованих князів XI - XIII ст. відомі преп. Анна Всеволодовна, кн. Мстислав (Федір) син кн. Володимира Мономаха, мученик кн. Ігор (Юрій) в черне цтві Гавриїл, вбитий киянами у 1147 р., благовірний кн. Київський Ростислав (Ми- хаїл), благовірний кн. Мстислав (Юрій), правнук кн. Володимира Мономаха.

Мученицькою смертю в татарській орді у 1248 р. закінчили життя Св. Михаїл, кн. Чернігівський, і його вірний баярин Федір.

Київські митрополити IXII-XIV ст., канонізовано блаж. Максима та Св. Петра, що походив з Ратна на Волині. У XIV або XV ст. був замучений в Акке- рмані Св. Іван новий, відомий як Іван Сучавський.

Пр. Федір кн.. Острозький, в чернецтві Феодосій, що належить до Святих Києво-Печерського монастиря. Київський митрополит Макарій, що був вбитий татарами у 1497 р. татарами в с. Стриголові, біля Мозиря. А також відома з XVI ст.. Св. Юліані, княжна Ольшанська.

До українських святих XVII ст.. належать Св. Преп. Муч. Афанасій, ігу мен Берестейській, що 5 вересня 1649 р. був замучений за віру православну у Бересті. Далі в рукописах можна зустріти ім.'я Іова, преп. Ігумена та чудотвор ця Почаївського. Оуремо, в цьому столітті виділяється преп. Муч. Макарій Ов- ручський і був ігуменом монастиря Овручського і Канівського. Його замучали турки у Каневі у 1678 р. Відомі також імена Св. Афанасія, патріарха Констан тинопольського (помер в Україні) та Феодосія Углицького, архієпископа Черні гівського.

Найяскравішим представників українських рукописів є Св. Дмитро Туп- талол, митрополит Ростовський, родом з с. Макарова, Київської обл.. Його перу належить багато афонських рукописів. В колекціях майже кожного монастиря, зустрічаються його праці. Це й літопис, й житія Святих (четі мінеї), й праці фі лософсько-догматичного змісту. До українських святих відносять також й Св. Павла невольника. Його замучили турки у Константинополі у 1683 р. Іосаф Го рленко (1705 - 1754), єпископ Білгородський. Окремою статтею виділяються канонізовані українські святі, що пройшли Сибір. Серед них Св. Іван, митропо лит Тобольський, Св. Інокентій (Кульчицький), єпископ Іркутський. У 1730 р. закінчили своє життя в полоні у турків Св. Іван та Св. Муч. Пархомій новий, що походили з України.

Поданий вище опис українських святих може яскравог сприяти дослі дженню та виявлення української рукописної книги з величезного загалу слов'янських колекцій та з ще потужнішого масиву Еліно-слов'янських зібрань.

Зрозуміло, що кожен з вище зазначених святих має власний день, свято, що охоплюється богослужбовими текстами. На честь цих святих можуть бути ви писані цілі служби, або тропарі з кондаками, інколи канони, а інколи акафісти. Подаємо у вигляді таблиці, по місячно, дні святкування українських святих. Да туються вони за старим та новим стилями. Взяті данні в основному з календарів української православної церкви за кордоном (у Німеччині).

Таблиця 1.

За показниками таблиці видно, що: по-перше, шкала свят українських святих охоплює повне річне коло; по-друге, це надзвичайно яскравий, рідкісний матеріал, що добре підходить для виявлення українських рукописів із слов'яно- еллінського рукописного загалу.

Ще одним виразником українських рукописів можуть бути українські та слов'янські чоловічі імена. Звернемось до таблиці.

Таблиця 2

Таблиця 3

Отже, звернувшись до трьох таблиць і хронологічного опису українських святих бачимо, що для виявлення українських рукописів з великого фонду елліно-слов'янських колекцій є надзвичайно багатий, маловідомий та цікавий матеріал. За допомогою цього матеріалу дослідник зможе звернутися й до філіграней, й до внутрішнього наповнення кодексу. Виявивши змістовні збіжності, додавши мовні особливості і, якщо є музичні та художні відмінності, дослідник сміливо може констатувати «Так, цей рукаопис належить до українських пам'яток», навіть якщо попередники, з тих чи інших причин, не відносили пам'ятку до українських. Присутність в рукописі імен українських святих, богослужінь, що присвячені українським святим, праць українців та просто українських імен зазначених вище, буде прямим свідченням та фактажем належності дослідженої пам'ятки до українського рукописного, а звідси й культурного надбання.

Література

1. Богданові Д. Каталоh hирилосниh рукописа монастира Хиландара. / Д. Богдано ві - Белград, 1878 т. 1, - 321 с.

2. Георгиев Е. Начало на славянската писменост в Бзлгария. Старобългарските азбуки. / Е. Георгиев. - София, 1942

3. Герцман Е. Византийское музыкознание. / Евгений Герцман - Л., 1988. - 255 с.

4. Горбач О. З історії церковно-музичної термінології. / Олекса Горбач - Мюнхен, 1965. - 38 с.

5. Дублянський А. Українські святі. / А. Дублянський. - Мюнхен, 1962, - 100 с.

6. Петров Н. И. Описание рукописей церковно-археологического музея при Киевской Духовной академии / Николай Петров // Труды Киевской Духовной Академии. - 1874. - № 3 ; 10 ; 12 ; 1875. - № 1 - 3 ; 5 - 7 ; 11 ; 1876. - № 5 ; 7 - 10 ; 12 ; 1877. - № 2 - 11.

7. Тахиаос А-Э. проф. Славянские рукописи Свято-Пантелеимонова монастыря (Рус- сик) на Горе Афон. - СПб., 2012, - 200 с.

8. Турилов А. А. Машкова Л. В. Славянские рукописи афонскиъ обителей. / А. А. Ту- рилов, Л. В. Машкова, под ред. А. Э. Н. Тахиаоса. - Фессалоники, 1990, - 490 с.

9. Христа Кодов, Божедар Райков, Стефан Кожухаров. Описна словянстие рыкописи в библиотеката на зографския монастиру в Свята гора. / Христа Кодов, Божедар Райков, Сте фан Кожухаров - София, 1985 - т. 1. - 270 с.

10. Чернухін Є. Грецька рукописна спадщина в Києві./ Євгеній Чернухін. - К., 2004. -

310 с.

11. Чернухін Є.К. Грецькі рукописи у зібраннях Києва. / Євген Костянтинович Черну хін. // Каталог. - К. - Вашингтон, 2000, - 381 с.

12. Шевчук О.Ю. Київський наспів у контексті церковно-монодійного співу України та Білорусії XVII - XVIII ст. Дис. кандидат мистецтвознавства: 17.00.02 / Шевчук Олена Юрієвна- Київ, 1999. - 225 арк.

13. Ясиновський Ю.П. Українські та білоруські нолінійні ірмолої. / Юрій Павлович Ясиновський - Львів: Вид-во отців василіян “Місіонер”, 1996. - 622 с.

14. Ясиновський Ю. Українська сакральна монодія, історія, тексти, музично-стильові наверствуваня. Дис.... доктора мистецтвознавства: 17.00.01 / Ясиновський Юрій- Львів, 1995. - 422 арк.

Анотація

У статті йдеться про методи виявлення українських рукописів з числа елліно- слов'янських колекцій шляхом богослужбової практики. Подається три різних за змі стом та назвами списки: 1) хронологічний список українських святих, що може допо могти при пошуку рукопису; 2) помісячний, відмінний від першого список свят укра їнських святих; 3) Показники чоловічих та жіночих українських імен з деякими пере кладами на грецьку мову. Це унікальний дослідницький матеріал, що може стати в нагоді сучасній українській науці.

Ключові слова: еллінсько-слов'янські зібрання, українські рукописи, богослуж бова практика, українські святі, українські свята, українські імена.

В статье говорится о методах выявления украинских рукописей из числа элли но-славянских коллекций путем богослужебной практики. Подается три разных по содержанию и названиями списки: 1) хронологический список украинских святых, может помочь при поиске рукописи; 2) помесячный, отличный от первого список праздников украинских святых 3) Показатели мужских и женских украинских имен с некоторыми переводами на греческий язык. Это уникальный исследовательский ма териал, который может пригодиться современной украинской науке.

Ключевые слова: эллинско-славянские собрания, украинские рукописи, бого служебная практика, украинские святые, украинские праздники, украинские имена.

The Ukrainian manuscripts detecting methods from the number of Greek-Slavic collection by divine service practice are studied. The three lists different in name and content are given: 1) the chronological list of the Ukrainian saints, which can help in manuscript searching; 2) the monthly Ukrainian saints holiday list; 3) male and female names indexes (some are with Greek translation). The material is unique and can be useful for the modern Ukrainian science.

Key words: Hellenic, Slavic, Ukrainian manuscripts collection, divine service practice, Ukrainian saints, Ukrainian holidays, Ukrainian names.

Размещено на Allbest.ru