Традиційна культура українців Республіки Башкортостан (за матеріалами експедицій 2016 р.)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Дослідження традиційної культури українців Республіки Башкортостан, як малої етнічної групи, в умовах багатонаціонального середовища зберігає свою актуальність і наукову значимість з огляду на стрімкі асиміляційні процеси та зникнення традиційних форм культури.

За свідченням науковців, переселенці з України постійно проживають на території Башкирії з першої половини XVIN ст. [3, с. 12].

Згідно з даними перепису населення станом на 2010 р., на території Республіки Башкортостан проживало 39875 українців [1].

Комплексний збір, перша систематизація та наукове узагальнення української народної творчості в Башкортостані пов'язані з діяльністю співробітників Інституту народної творчості та мистецтв Національної академії наук УРСР. Перебуваючи у воєнні роки в евакуації в Уфі, науковці організували експедиції для вивчення культури своїх земляків. Так, науковці М. Плісецкий, В. Ільїн, П. Лисенко, Е. Володарська, М. Береговський та художник М. Давлєткильдєєв виїздили в квітні 1942 р. в Чишминський район, у березні 1943 р. - в Аургазинський та Давлєканівський райони [2, с. 14].

Вагомий внесок у дослідження традиційної культури українців Башкортостану внесли В. Бабенко [3]; І. Карпухін [4], Д. Чернієнко [5], Ф. Ахатова [6; 7]. Л. Брянцева [8]. Крім того, низку статей присвячених українознавчій проблематиці, зокрема, весільній обрядовості, підготував автор представленого дослідження [9-13].

Метою статті є аналіз традиційної культури українців Республіки Башкортостан за матеріалами експедиційних досліджень 2016 року.

Загалом, в ході експедиційних виїздів вдалося дослідити 5 населених пунктів, а саме: с. Степанівка (Аургазинський р-н.); с. Золотоношка (Стєрлітамакський р-н.); с. Бейгулово (Уфимський р-н); с. Ново-Київка і с. Боголюбівка (Чишминський р-н).

Село Степанівка, Аургазинський район РБ.

Село Степанівка засноване у 1888 р., сучасне населення 381 особа, українці - 39%.

У селі Степанівка вдалося опитати 12 респондентів. У пам'яті старожилів збереглася інформація про заснування села. Крім цього, інформатори розповіли про традиційні заняття українців, архітектуру, святково-обрядову культуру, традиційну медицину.

Село Золотоношка, Стерлітамакський район РБ. Село Золотоношка засноване у 1900 р., сучасне населення 563 особи, українці - 57%.

Під час експедиції вдалося провести опитування понад 10 респондентів. Учасниками експедиції зазначено, що у цьому населеному пункті рівень володіння українською мовою, порівняно з іншими досліджуваними селами, є найвищим. Крім цього, у багатьох будинках старожилами збережені елементи традиційного українського інтер'єру: вишивка, предмети побуту і т. д.

Варто зазначити, що учасникам експедиції пощастило побувати на республіканському фестивалі української пісні «Козацькому, славного роду - нема переводу», що проходив на базі українського історико-культурного центру «Золотоношка». У фестивалі взяли участь 7 колективів (6 з яких - українських) від яких вдалося записати 26 українських пісень. Загальна кількість учасників фестивалю склала понад 70 осіб.

Відмінною рисою с. Золотоношка є побутування елементів духовної культури, що простежується в родильної, весільної та поминальній обрядовості.

Село Бейгулово, Уфимський район РБ.

Село Бейгулово (рік заснування невідомий), сучасне населення 172 особи, українці - 1%.

У ході експедиції вдалося провести бесіду з двома старожилами села - Мусіною Кавсарією Тімербулатовною, 1940 р. н. і Сліпець (Головань) Катериною Михайлівною (1933 р.). Зокрема, Мусіна К.Т. виступила як експерт з оцінки міжнаціональних стосунків між українцями і оточуючим населенням, згадала, що в 50-ті роки минулого століття село Бейгулово було українським. Респондент зазначила, що в той час українці розмовляли українською мовою, співали українські пісні. Зі слів Сліпець (Головань) К.М. вдалося записати інформацію про історію переселення українців, особливості матеріальної (традиційний одяг, їжа) та духовної культури (фольклор).

Село Ново-Київка, Чишминський район РБ.

Село Ново-Київка засноване у 1900-1901 рр., сучасне населення 14 осіб, українці - 1%.

У процесі спілкування із старожилами с. Ново-Київка (було опитано 4 респондентів) вдалося зафіксувати цінний етнографічний матеріал. Зокрема, респонденти розповіли про історію переселення українців на територію Башкирії, ведення господарства, застосування посівних технік нетипових для тутешніх місць. Також респонденти зазначили, що не дивлячись на труднощі, в перші роки проживання на території Башкирії, переселенцям вдалося облаштувати свої господарства.

Село Боголюбівка, Чишминський район РБ.

Село Боголюбівка засноване у 1899 р., сучасне населення 36 осіб, українці - 50%.

В цьому населеному пункті вдалося взяти інтерв'ю у 2-х респондентів - Рудченко (Лях) Ганни Іванівни, 1934 р., Масіча Олександра Павловича, 1938 р. Рудченко (Лях) А.І. розповіла про традиції, що існували в їх сім'ї, зокрема, докладно описала процес виробництва домотканого полотна. Також розповіла про інші традиційні заняття українців - городництво, скотарство та ін.

Крім цього, в населених пунктах Чишминського району вдалося поспілкуватися з місцевими жителями, які розповіли про історію своїх родин, сіл, в яких вони народилися або жили, особливості матеріальної та духовної культури. Інформатори розповідали, наприклад, про традиції проведення весіль, приготування деяких страв, про те, яким було повсякденне життя села в радянський період.

За результатами експедиції можна зробити висновок, що найбільшої етномовної асиміляції зазнали українці в Чишминському (с. Ново-Київка, с. Боголюбівка) і Уфимському районах (с. Бейгулово), що пов'язано з їх малочисельністю у порівнянні з іншими досліджуваними населеними пунктами, а також близьким розташуванням до великого мегаполісу - міста Уфи. Традиційна культура українців більшою мірою зберігається в місцях їх компактного проживання (с. Золотоношка Стерлітамакського району і с. Степанівка Аургазинського району).

В усіх обстежуваних населених пунктах зафіксовано побутування елементів матеріальної та духовної культури, що свідчить про збереження та тяглість традиції.

Проте, незважаючи на це, традиційна культура українців Республіки Башкортостан зазнала значної трансформації, що пов'язано із цілим комплексом факторів, характерних для радянського часу: урбанізацією і відходом частини сільського населення від традиційних занять і способу життя; збільшенням загального рівня освіченості і формуванням у повоєнних поколінь нових світоглядних уявлень та цінних орієнтацій; державною ідеологією, спрямованою на втрату етнічної характеристики народів СРСР, традицій, релігійності; впровадженням нових інтернаціональних свят і т. д.

Характеризуючи сучасний етнокультурний розвиток українців Республіки Башкортостан, слід зазначити, що в ньому простежуються наступні тенденції:

• деякі національні традиції в середовищі українського населення Башкортостану як і раніше зберігаються, але вони поступово втрачаються під впливом загальних наднаціональних тенденцій соціально-економічного розвитку регіону;

• важливими «культурозберігаючими» факторами виступають наявність у населеному пункті церкви, школи та інших елементів соціальної інфраструктури;

• вагомий вплив на українців в області мови, матеріальної і духовної культур має близькоспоріднене російське населення, контактування з яким відбувається найбільш інтенсивно. Також відбувається засвоєння українцями деяких елементів культур башкир, татар, білорусів та інших народів, що проживають в Башкортостані (зокрема, у весільній і родильній обрядовості, традиційній кухні);

• в середовищі сільського населення старших вікових груп зберігається історична пам'ять та цінні відомості з історії окремих населених пунктів і в цілому краю;

• значно довше елементи традиційної культури зберігаються в таких консервативних побутових формах як їжа, знаряддя праці, декоративно-прикладне мистецтво.

Таким чином, проведене дослідження показало, що в процесі тривалої взаємодії місцевого українського населення з іншими слов'янськими і неслов'янськими народами Башкортостану відбувається активна за темпами і закономірна (об'єктивна) за своїм змістом трансформація національної традиційної культури. В свою чергу, в ході експедиційних виїздів вдалося зафіксувати збереження та побутування окремих елементів традиційної культури українців.

Література

етнокультурний обрядовість поминальний

1. Завези од мене поклон в Україну...Фольклор українців Башкортостану. Уфа: Изд-во Филиала МГОПУ им. М.А. Шолохова в г. Уфе, 1999. - С. 14.

2. Бабенко В.Я. Украинцы Башкирской ССР: поведение малой этнической группы в полиэтничной среде. - Уфа, 1992. - 260 с.

3. Карпухин И.Е. Фольклорно-этнографические взаимовлияния свадеб русских и украинцев Башкортостана (по наблюдениям и записям 1950 - 1990 гг.) // Украина - Башкортостан: связь времен / МГОПУ им. М.А. Шолохова. Уфа, 2001. С. 92-110.

4. Черниенко Д.А., Пилипак М.А. Село Казанка и украинцы Альшеевского района. К 120-летию села Казанка, 30-летию народного украинского фольклорного ансамбля «Чаровницы». Уфа: Изд-во УФ МГГУ им. М.А. Шолохова, 2012. - 134 с.

5. Ахатова Ф.Г. Украинские песни в Башкортостане: историко-этнографическое исследование / Ф.Г. Ахатова. - Уфа: Гилем, 2000. - 146 с.

6. Ахатова Ф.Г. Песенный фольклор украинских переселенцев в Башкирии. Киев; Уфа, 1995. - 240 с.

7. Брянцева Л.И. О взаимосвязях русского и украинского свадебного фольклора современной Башкирии / Брянцева Т. // Фольклор народов РСФСР. - Уфа, 1975. - С.181-186.

8. Пилипак М.А. Трансформация традиционной свадебной обрядности украинцев Башкортостана / М.А. Пилипак // Многонациональный регион как культурно-исторический феномен: VI Бусыгинские чтения. Материалы Международной научно-практической конференции посвященной 100-летию со дня рождения профессора Евгения Прокопьевича Бусыгина и 125-летию кафедры этнологии в Казанском университете. - 2013. - С. 215-219.

9. Пилипак М.А. Проблемы сохранения традиционных обычаев и обрядов украинцев Башкортостана (на примере свадебной обрядности) / М.А. Пилипак // Восточная диаспора в контексте современных культурно-исторических и общественно-политических процессов на постсоветском пространстве // Первые Межд. Шевченковские чтения 16-18 марта 2012. - С. 310-314.

10. Пилипак М.А. Свадебный обряд украинских переселенцев в Башкирии (историографический аспект) / М.А. Пилипак. // Башкортостан - Украина: наука, образование, культура в годы Великой Отечественной войны: Материалы Международной научной конференции (г. Уфа, 22 сентября 2011 г. ) / под. общ. ред. В.Я. Бабенко. - Уфа: Изд-во Уфимского филиала МГГУ им. М.А. Шолохова, 2011. - С. 115-121.

11. Пилипак М.А. Весільна обрядовість українців Башкортостану / М.А. Пилипак. // Традиційна культура діаспори. Матеріали міжнародної конференції «Одеські етнічні читання». Одеса, вид-во КП ОМД, 2012. - С. 324-333.

12. Пилипак М.А. Весільна обрядовість українців Альшеївського району Республіки Башкортостан / М.А. Пилипак // Актуальні питання культурології: Альманах наукового товариства «Афіна» кафедри культурології та музеєзнавства. - Вип. 14 / За ред. Проф. В.Г. Виткалова. - Рівне: РДГУ, 2014. - С. 21-26.

13. Пилипак М.А. Свадебный обряд украинцев села Золотоношка Стерлитамакского района Республики Башкортостан / М.А. Пилипак // Этнокультурное наследие народов Южного Урала: история, этнография, религиоведение. Материалы Всероссийской научно - практической конференциию. - Оренбург: ООО ИПК «Университет», 2014. - С. 40-43.

Размещено на Allbest.ru