Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: історія становлення і розвитку, трансформація змісту (1918–2008)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК 027.54: 021.4 (091) «1918/2008»

КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО (1918-2008)

Спеціальність 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ЗАХАРОВА НАТАЛІЯ БОРИСІВНА

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

Науковий керівник доктор історичних наук, ГОРОВИЙ Валерій Микитович, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, керівник Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, НОВАЛЬСЬКА Тетяна Василівна, Київський національний університет культури і мистецтв, завкафедрою книгознавства та бібліотекознавства;

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, ЗУБКОВА Наталія Михайлівна, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Інститут рукопису, заввідділу джерелознавства

Захист відбудеться « 25 » лютого 2010 р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.165.01 з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розісланий « 25 » січня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук А. О. Чекмарьов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми обумовлюється необхідністю осмислення й розкриття ролі культурно-просвітницької роботи в бібліотечній діяльності, що є актуальним завданням бібліотекознавства в період розвитку українського суспільства, коли відбувається становлення основних засад нової парадигми національно-культурного розвитку України. У зв'язку з цим набуває особливого значення осмислення досвіду, утвердження сучасної ролі бібліотеки в культурно-інформаційному розвитку суспільства, виконання нею культурно-просвітницької функції на рівні вимог сучасності. Упродовж ХХ ст. зміст та форми роботи зазнали фундаментальних змін, що визначилося відповідною суспільною затребуваністю, коли культурно-просвітницька діяльність була орієнтована на культурно-масову роботу, в якій поступово набував суттєвого значення культурно-інформаційний аспект, пов'язаний з науковою популяризацією здобутків науки і культури.

У зв'язку з цим наукову цінність, пізнавальне й практичне значення має вивчення досвіду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі - НБУВ), створеної у 1918 р. як національна - головна бібліотека країни, призначеної для вирішення завдань національного масштабу. Це зумовило провідне місце Бібліотеки в історико-культурному процесі, її відповідну роль у суспільстві як соціокультурної інституції, книгозбірні, наукового, інформаційного та культурного центру.

За роки існування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського змінювались акценти в реалізації її функцій та напрямів діяльності. Водночас трансформувались форми і методи культурно-просвітницької діяльності. За 90 років існування Бібліотека пройшла складний шлях, в якому рельєфно відображалися закономірності розвитку бібліотечної роботи протягом даного періоду. Культурно-просвітницька діяльність відбиває рівень, розвиток, якість і результативність таких важливих показників, як зовнішньо-комунікативна і внутрішньо-комунікативна діяльність Бібліотеки, що загалом спрямована на популяризацію всіх напрямів її діяльності. Вивчення цих закономірностей є важливим у період державотворення в Україні, інформатизації українського суспільства.

Таким чином, актуальність дисертації зумовлена необхідністю наукового осмислення культурно-просвітницької діяльності НБУВ на різних етапах соціально-політичного та економічного розвитку України, в нових умовах розвитку українського суспільства, перетворення Бібліотеки в науково-інформаційний та національно-культурний центр.

Стан наукової розробки теми. Питання розвитку бібліотек як культурних та суспільних центрів завжди цікавило істориків бібліотечної справи. Так, ця проблема порушувалося у працях Д. У. Девіса, присвячених історії розвитку публічних бібліотек США, де розглянуто історію некнижкової діяльності (non-book activity) з метою підвищення загального культурного рівня читача з різних прошарків населення, починаючи з середини ХІХ ст.

Науково-методичні питання культурно-просвітницької діяльності бібліотек в історії проблеми розглядалися фрагментарно та стосувалися переважно виставкової роботи. У 20-х роках ХХ ст. опублікована стаття Н. Фрідьєвої про історію становлення бібліотечної виставки. Досвід організації та використання книжкових виставок на початку 60-х років висвітлено Л. В. Бєляковим, надалі - Ю. В. Григор'євим, О. П. Зиковим, Є. Н. Мединським, Н. В. Пігулевською та ін. Чимало методичних розробок та праць з організації книжкових виставок опубліковано вже на початку ХХІ ст. Зокрема, до цієї теми звертались Л. В. Бєлозьорова, І. І. Голдіна, Є. А. Горбунова, Н. В. Збаровська, А. П. Полтавець та ін.

Процеси демократизації та інформатизації суспільства, які розпочалися в 90-ті роки ХХ ст., обумовили необхідність створення позитивного образу (іміджу) бібліотеки як виду культурно-просвітницької діяльності, зокрема в працях таких російських та українських бібліотекознавців як Г. А. Алтухова, М. Я. Дворкіна, В. К. Клюєв, С. Г. Матліна, І. Б. Міхнова, Р. З. Панова, А. С. Чачко та ін., а також у зарубіжних учених: Д. Карнегі, М. Росс і Т. Росс, Н. Хілл, Дж. Честера.

Окремим теоретико-методологічним аспектам організації культурно-просвітницької роботи в бібліотеках присвячені деякі дослідження: О. П. Зикова (1988) щодо організації виставкової роботи та шляхів її удосконалення; О. В. Кашкарьової (1997), яка розглядала рекламу як комунікативну систему сучасної бібліотеки, а також науково обґрунтувала перспективні напрями її розвитку в умовах демократичного суспільства; О. В. Башун (2001), присвячену трансформації універсальної бібліотеки як культурно-інформаційного центру регіону на прикладі діяльності Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки.

Оскільки сьогодні відбувається системна трансформація сучасної бібліотеки, на сторінках фахових видань розгортається полеміка щодо традиційних та інноваційних функцій бібліотек, їх ролі та місця в сучасному суспільстві. У роботах В. К. Клюєва, І. М. Суслової, Є. М. Ястребової розглядається не тільки концепція маркетингу для вітчизняних бібліотек перехідного періоду 90-х років ХХ ст., а й комплекс наукових положень щодо її трансформації. Протягом останнього десятиліття реклама органічно увійшла в життя бібліотеки та її читачів. Щоправда, цей термін вживали: Л. Б. Хавкіна у 30-ті роки, Т. Ф. Каратигіна у 60-ті, В. В. Биков та М. М. Губанова - у 70-ті. Сьогодні реклама виступає як один із найбільш дійових інструментів маркетингу в популяризації можливостей та послуг бібліотеки та частина культурно-інформаційної діяльності. Бібліотечній рекламі присвячені праці М. Я. Дворкіної, С. Г. Матліної, І. Б. Міхнової, Г. Л. Цесарської, Є. М. Яструбової та ін. Реклама та імідж сучасної бібліотеки стали темою окремої серії «Бібліотекознавство. Бібліографознавство», виданої Міністерством культури і мистецтв України та Національною парламентською бібліотекою України (1997), де розглядалися питання культурно-інформаційної діяльності публічних бібліотек.

Сьогодні бібліотеки стали справжніми культурними, освітніми, інформацій-ними центрами, а бібліотечні працівники шукають нові підходи до організації культурно-просвітницької роботи. Про це йдеться в працях: Д. М. Божко, А. Д. Жаркова, Т. Х Кім, Т. Б. Ловкової, В. А. Маркової, Г. К. Ользоєвої та ін.

Проте окремих праць, що висвітлювали б історію розвитку цього напряму діяльності у великих наукових та національних бібліотеках, його трансформації у сучасних умовах розвитку українського суспільства, немає. Це стосується й такої великої бібліотеки як НБУВ.

Культурно-просвітницька діяльність як один з важливих напрямів діяльності Бібліотеки, частково висвітлювалася в різні часи у виданнях, присвячених історії НБУВ. Серед них: нарис «История Центральной научной библиотеки Академии наук Украинской ССР» (К., 1979), монографії Л. А. Дубровіної та О. С. Онищенка «Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1918-1941» (К., 1998), «Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1941-1964» (К., 2003), «Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1965-1991» (К., 2008). Водночас у цих виданнях питання культурно-просвітницької діяльності висвітлювалися лише побіжно.

Упродовж усього існування Бібліотеки практичні аспекти культурно-просвітницької діяльністі висвітлювалися в численних інформаційних публікаціях та повідомленнях. Про використання окремих форм і методів культурно-просвітницької діяльності НБУВ, зокрема організацію книжкових виставок, виставок образотворчого мистецтва та фотовиставок, презентацію окремих видань та продукції видавництв, наукові, науково-мистецькі та інші заходи писали Т. В. Добко, Є. П. Кирилюк, Г. І. Ковальчук, С. П. Постернак, М. П. Рудь, Н. Г. Солонська та ін. Методичні матеріали, посібники з питань організації книжкових виставок і проведення читацьких конференцій розробили в 50-ті роки ХХ ст. Р. А. Бухіна, Г. М. Плеський та Я. Н. Прайсман, а у першій половині 80-х - С. О. Задоя та Т. І. Струкова.

Разом з тим проблема становлення та розвитку культурно-просвітницької діяльності НБУВ, трансформації її змісту та методів роботи не було предметом вивчення науковців, що й зумовило вибір теми дослідження.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною «Державної програми розвитку діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського на 2005-2010 роки» (затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1085 від 25 серпня 2004 р.). Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського в рамках наукових досліджень історії бібліотечної справи в Україні і є складовою частиною комплексних наукових тем: «Розвиток інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек у процесі демократичних перетворень українського суспільства» (2007-2009 рр., номер державної реєстрації - 0107U000402); «Управління бібліотечно-інформаційною діяльністю наукової бібліотеки» (2008-2010 рр., номер державної реєстрації - 0108U000074).

Об'єктом дослідження - культурно-просвітницька діяльність НБУВ (1918-2008).

Предмет - основні тенденції, зміст, форми та методи культурно-просвітницької діяльності НБУВ, їх трансформація протягом різних історичних етапів розвитку.

Мета дослідження - вивчити культурно-просвітницьку діяльність НБУВ як головної бібліотеки України за період її існування, встановити основні особливості її розвитку та функції на різних етапах та трансформації культурно-масової діяльності в культурно-інформаційну.

Завдання дослідження обумовлені його метою і передбачають:

* проаналізувати стан та ступінь дослідження проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії, визначити повноту її джерельного забезпечення;

? дослідити історико-культурні умови, виявити основні чинники, тенденції та етапи розвитку культурно-просвітницької діяльності НБУВ на різних історичних етапах її існування;

? дослідити тенденцію змін культурно-просвітницької діяльності Бібліотеки на різних історичних етапах розвитку суспільства, проаналізувати зміт, форми та методи культурно-просвітницької роботи НБУВ, їх трансформацію;

? окреслити напрями розвитку культурно-просвітницької діяльності НБУВ в найближчій перспективі.

Методи дослідження. Для вирішення окреслених завдань використано комплекс загальнонаукових та спеціально-історичних методів: типології, класифікації, історико-порівняльний, структурно-функціональний, проблемно-хронологічний, аналітико-синтетичний. Методологічною базою дослідження є комплексний підхід до досліджуваної теми, який ґрунтується на принципі історизму та об'єктивності.

Хронологічні межі дослідження: період існування Бібліотеки: 1918- 2008 рр., від її створення як Національної бібліотеки Української держави, у період трансформацій у Всенародну бібліотеку України, Бібліотеку Академії наук УРСР, Державну публічну бібліотеку УРСР, Центральну наукову бібліотеку АН УРСР, відновлення її у 1996 р. як Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та до її сучасного розвитку.

Джерельна база дослідження складається з документів архіву НАН України, НБУВ, який досить активно опрацьовувався науковцями, проте, містить ще цілі пласти маловідомих матеріалів і документів щодо обраної теми. Вивчено документи щодо історії бібліотечної справи в Україні, державні нормативні документи що стосуються діяльності бібліотек, щорічні звіти НБУВ, документи з питань науково-методичної діяльності та інші документи НБУВ, що розкривають історію НБУВ, її культурно-просвітницьку роботу. Також використовувалися праці вітчизняних і зарубіжних авторів з питань культурно-масової та культурно-просвітницької роботи бібліотек. Важливим джерелом є відомості з вітчизняних та зарубіжних фахових видань, зокрема, електронних, періодичних, довідкових. Опрацьовувалися матеріали з Інтернету - веб-сторінки національних бібліотек, електронні архіви тощо.

Теоретична значущість дослідження. Сукупність наукових результатів дисертаційної роботи є теоретичним внеском у розвиток історичного бібліотекознавства, сприяє комплексному вивченню та узагальненню історії бібліотечної справи України в контексті осмислення процесу розвитку національної науки і культури.

Наукова новизна дослідження:

* розроблено актуальну тему, яка до цього часу всебічно не висвітлена в історичній науці;

? з'ясовано стан наукової розробки зазначеної теми, проаналізовано історіографію проблеми, джерельну базу дослідження; до наукового обігу введено нові архівні джерела культурно-масової, культурно-просвітницької та культурно-інформаційної діяльності Бібліотеки в контексті історичного розвитку;

? виявлено історичні передумови основних етапів розвитку культурно-просвітницької діяльності НБУВ;

* простежено трансформацію змісту, форм та методів культурно-просвітницької діяльності НБУВ на різних етапах розвитку суспільства, зокрема перетворення культурно-просвітницької діяльності на культурно-інформаційну в умовах розвитку інформатизації та переходу до суспільства знань;

* науково обґрунтовано в історичному вимірі культурну місію Бібліотеки як складової національної культури України, джерела пізнання суспільно-економічних, історичних, культурних, наукових, освітніх процесів в Україні;

? виявлено національно-культурну самобутність НБУВ в період консолідації українського суспільства в процесі державотворення наприкінці ХХ - початку ХХІ ст.

Практичне значення роботи. Результати дослідження реконструюють історію становлення культурно-інформаційної діяльності НБУВ у процесі прояву закономірностей культурно-просвітницької діяльності на різних етапах розвитку Бібліотеки. Починаючи з 1992 р. матеріали дослідження використовуються для підготовки лекцій на курсах підвищення кваліфікації в НБУВ, а також у доповідях на міжнародних конференціях і численних публікаціях.

Особистий внесок здобувача. Викладені в дослідженні положення та висновки отримані дисертантом особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження пройшли апробацію на таких міжнародних наукових конференціях: «Наукова бібліотека в сучасному соціокультурному контексті» (Київ, 12-15 жовтня, 1993 р.), «Бібліотечно-бібліографічні класифікації та інформаційно-пошукові системи» (Київ, 10-12 жовтня, 1995 р.), «Інформаційна діяльність наукової бібліотеки» (Київ, 13-16 жовтня, 1998 р.), «Бібліотеки - центри науково-інформаційних ресурсів ХХ століття» (Київ, 9-13 жовтня, 2000 р.), «Бібліотечно-інформаційний сервіс» (Київ, 9-11 жовтня, 2001 р.), «Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства» (Київ, 8-10 жовтня, 2002 р.)., «Інноваційна діяльність - стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек» (Київ, 11-14 жовтня, 2003 р.), «Розвиток бібліотечної науки, освіти, професії в умовах інформатизації суспільства» (Київ, 16-17 травня, 2007 р.). Основні положення дисертації викладені в 15 авторських публікаціях, 6 з яких вийшли друком у виданнях, рекомендованих Вищою атестаційною комісією України як фахові з історичних наук, 2 каталогах.

Структура дисертації зумовлена її змістом, метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, двох додатків, списку використаних архівних джерел та літератури. Основний текст - 177 сторінок.

вернадський бібліотека культурний просвітницький

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтована актуальність досліджуваної проблеми, розкрито ступінь наукової розробленості теми, окреслено предмет та об'єкт дослідження, поставлені мета і завдання дослідження, розкриті новизна та практичне значення дисертації.

Розділ перший «Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського в 1918-1964 рр.: особливості становлення, еволюція функціонального призначення та змісту культурно-просвітницької діяльності» складається з двох параграфів. У першому параграфі характеризується період 1918-1940 рр. та особливості культурно-просвітницької діяльності Бібліотеки цього періоду, який складається з декількох етапів: створення та становлення Національної бібліотеки Української держави (1918-1919); формування радянських засад бібліотечної справи у 20-х - 30-х роках. та перетворення на Бібліотеку АН УРСР. У другому параграфі розглядається період війни та післявоєнної реконструкції (1941-1948); а також час змін інформаційної, культурно-масової та культурно-просвітницької роботи Бібліотеки як державної та публічної у поєднанні з функціями академічної бібліотеки (1949-1964).

У 1918-1919-х рр., під час створення Бібліотеки та становлення культурно-просвітницької функції, вона трактувалася дуже широко, виходячи з необхідності залучення до соціокультурного простору знання про бібліотеку та її фонди, про книжкову спадщину як фактор розвитку культури та мови українського народу й народів світу. Бібліотека як осередок «розумової культури» розглядалася її фундаторами головним елементом культури суспільства. Відповідно й культурно-масова робота на етапі становлення була сконцентрована на пропаганді фондів шляхом публікації інформації у пресі та часописах, а з отриманням приміщень розпочалася й виставкова робота.

У 20-30-х роках відбувається поступовий перехід до масових форм роботи з читачем на засадах ідеологічних принципів радянської влади. Найбільший розвиток і поширення в практиці роботи мали виставки і лекції. Розвиток форм культурно-масової роботи було зосереджено на охопленні різних верств населення, із специфічними, найближчими до їх сприйняття особливостями. У 1923 р. у Бібліотеці було створено кабінет бібліотекознавства з консультаційно-виставковим підвідділом, а в 1924 р. - консультаційно-виставочний відділ. Проте вже у 1928 р. було розглянуто проект реорганізації ВБУ, і виставкова робота була передана відділу книгокористування. На початку 1930 р. у структурі Бібліотеки знову працював консультаційно-виставочний відділ.

У 30-х роках завдання Бібліотеки були переглянуті відповідно до ідеологічних вимог радянської держави. На базі відділу україніки з його бібліографічними підвідділами та консультаційно-виставочного відділу був утворений єдиний консультативно-бібліографічний відділ. Створений при ньому виставковий сектор активно включився у пропаганду нової ідеології та масових знань. У рамках заходів, пов'язаних із культурно-просвітницькою діяльністю, разом з відповідними ідеологічними стереотипами працівники Бібліотеки здійснювали пропаганду творчості українських та світових класиків літератури, дозволених радянською владою та цензурою, поширення творів літератури, музичної культури, пропаганду нових видань, підготовку виставок до ювілейних дат тощо.

Після реорганізації в Академії наук у 1934 р. Бібліотека втратила значення національної, набула статусу наукової академічної й отримала назву Бібліотека Академії наук УРСР (далі БАН). Науковий статус Бібліотеки потребував розгортання популяризації наукових знань, тому організація наукових тематичних виставок стала поступово впроваджуватися як основний метод культурно-масової діяльності. Сектор масової роботи, створений у 1934 р., включав до своїх функцій не лише виставкову роботу, а й роботу кабінету бібліотекознавства і книгознавства, підготовку кадрів, проведення екскурсій. З 1935 р. впроваджуються нові форми роботи з читачами: очні та заочні конференції.

У 1941-1943 рр. діяльність БАН розгорталася в евакуації. У цей період широко практикується організація тематичних книжкових і газетно-журнальних виставок про події на фронтах Великої Вітчизняної війни, до річниць історичних подій, ювілейних дат, до наукових сесій, конференцій, загальних зборів АН УРСР.

У післявоєнний період з 1948 до 1964 рр. Державна публічна бібліотека (з 1948 р. - ДПБ) поєднувала їх з функціями академічної бібліотеки. Значна увага приділяється масовій роботі. Діяльність самостійного масового відділу зорієнтована на завдання розвитку народного господарства та політичного виховання мас. Оскільки на масовий відділ було покладено завдання проводити масово-пропагандистську роботу і встановлювати контакти з установами культури, почалася підготовка книжкових виставок, лекцій, бібліографічних оглядів з актуальної тематики; зміст книжкових виставок був орієнтований на обслуговування республіканських та академічних заходів до політичних, культурних і наукових подій.

У 1955 р. відділ масової роботи зазнав реорганізації. Від цього року він знову на тривалий час став сектором, завданням якого була організація книжкових, зокрема пересувних виставок, екскурсій, читацьких конференцій і лекцій. Започатковано нову форму масової роботи - зустрічі з письменниками та видатними діячами науки та культури.

Період політичної відлиги відіграв позитивну роль в урізноманітненні тематики виставок, у розвитку інформаційної діяльності, спрямованої на розкриття фондів Бібліотеки, її удосконалення, що сприяло підвищенню якості обслуговування науковців та інших категорій читачів. Зросла кількість тематичних бібліографічних покажчиків у галузі культури, набули розвитку такі форми інформаційної та культурно-масової діяльності як лекції в народних університетах, читацькі конференції, що міцно увійшли до арсеналу культурно-просвітницької роботи. З початку 60-х років у практику Бібліотеки впроваджені виставки нових надходжень, тематичні виставки, присвячені актуальним питанням розвитку науки і культури, важливим датам, організовувалися вони безпосередньо в читальних залах. У цей період відбуваються важливі, помітні процеси в організації культурно-масової роботи, пов'язані з розширенням проблематики з української історії, літератури, мистецтва. До цієї роботи дедалі частіше стали долучатися бібліографи. Рекомендаційна бібліографія була спрямована на підготовку бібліографічних покажчиків, адресованих, передусім, масовому читачу з метою допомоги в освоєнні знань у галузі потреб виробництва, економічного та сільськогосподарського розвитку країни, а також популяризації науки, культури, літератури.

На масовий відділ було покладено завдання проведення масово-пропагандистської роботи. Ця робота координується з іншими установами культури. Поєднання обслуговування масового читача та науки потребувало від колективу Бібліотеки значних зусиль. Проте цей досвід мав і позитивне значення, оскільки впливав на вдосконалення форм і методів бібліотечно-бібліографічної роботи і культурно-масової зокрема. ДПБ розглядалась як академічна установа, що забезпечує не лише розвиток природничих і технічних наук, а й суспільних наук і відіграє важливу роль у пропаганді суспільно-політичного знання. Простежується тенденція активного зростання пропаганди здобутків науки, а також удосконалення диференційованого обслуговування й поступового переходу на пріоритетне обслуговування науковців і наукових установ.

У другому розділі «Культурно-просвітницька діяльність Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР в 1965-1991 рр.: розвиток науково-інформаційної, культурно-просвітницької функцій та наукової пропаганди історико-культурних фондів» розкривається культурно-масова робота Бібліотеки в 1965-1980 рр.: розвиток наукової, науково-популярної складової цієї роботи, удосконалення заходів щодо пропаганди фондів, науково-інформаційної та культурно-просвітницької діяльності.

Період 1965-1970-х років у сфері культурно-масової діяльності відзначався посиленням наукової складової в роботі щодо пропаганди фондів, що, безумовно, було пов'язано з отриманням наукового статусу Центральною науковою бібліотекою Академії наук УРСР (з 1965 р. - ЦНБ АН УРСР) та розвитком наукового напряму з історії культури, передусім, книжкової. З культурно-масової діяльності, яка містить форму роботи із широкими колами народних мас переважно в контексті народного просвітництва, бібліотечна діяльність трансформується у власне культурно-просвітницьку, що базується на ґрунтовному науковому вивченні фондів та залученні результатів цієї роботи не лише до суто наукового, а й соціального обігу в науково-популярній формі. Цим завданням відповідали: тематика книжкових виставок, лекцій, екскурсій, читацьких конференцій; науково-бібліографічна, інформаційно-консультаційна та частково - інформаційно-довідкова робота. Сектор масової роботи, який існував у складі відділу обслуговування, проводив цю роботу, спираючись на діяльність багатьох відділів Бібліотеки, й тим забезпечував інтеграцію здобутків Бібліотеки та її культурно-просвітницької та науково-інформаційної діяльності.

На розвиток культурно-просвітницької роботи ЦНБ суттєво вплинула прийнята 1 квітня 1969 р. Постанова Президії «Про заходи щодо поліпшення інформаційного обслуговування у галузі суспільних наук в АН Української РСР». З 1974 р. ЦНБ одержала правовий статус універсальної бібліотеки першої категорії. У новому Статуті вже не йшлося про масову роботу. Проте серед завдань було записано, що Бібліотека здійснює широку комплексну пропаганду книги серед читачів. У цей період культурно-просвітницька робота набула наукових засад, які спиралися на глибоке вивчення культурних процесів у суспільстві, а наукова популяризація книги стала формою її репрезентації не вузьким прошаркам населення, а всьому суспільству. У цій діяльності створеному в 1989 р. відділу інформаційно-масової роботи відводилася не лише виконавча, а координуюча роль, оскільки в процесі пропаганди книги та культури брали участь наукові та виробничі підрозділи Бібліотеки. Відділ істотно збагатив свою діяльність, вивів її на новий науково-інформаційний рівень, що сприяло удосконаленню інформаційної та культурно-просвітницької діяльності не тільки в Бібліотеці, а й інших закладах Академії наук.

Розділ третій «Національний статус і завдання НБУВ в умовах державотворення (1992-2008)» складається з двох параграфів: «Культурно-просвітницька діяльність ЦНБ НАН України» та «Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського як символ державності та культурної самоідентифікації України: синтез освітніх та інформаційних функцій у культурно-інформаційному центрі».

У 1992-1995 рр. Бібліотека пройшла підготовчий етап до набуття статусу національної у 1996 р., що покладало на Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського необхідність переглянути зміст та рівень розвитку публічних форм культурно-просвітницької діяльності. Ця діяльність відбувалася в умовах осмислення бібліотекознавцями ролі бібліотек у суспільних перетвореннях, пошуків нових форм та методів культурно-просвітницької роботи, трансформацію їх в інформаційні та культурні центри. Значною мірою цей процес було стимульовано суспільними запитами, пов'язаними із розвитком інформатизації суспільства. Зростає роль всіх видів діяльності, у тому числі і бібліотечної в процесі розбудови нової Української держави, підвищення ролі бібліотек у розвитку сучасного українського суспільства в контексті нового соціально-культурного виміру.

Культурно-просвітницька діяльність Бібліотеки набуває в 90-х роках ХХ ст. та у першому десятилітті ХХІ ст. фундаментального значення як для бібліотеки загальнонаціонального рівня, в якій актуалізуються ті принципи, що були закладені фундаторами в 1918-1919 рр. Вона істотно вдосконалює форми та методи роботи. Визначається новий зміст поняття культурно-просвітницької функції. Важливу роль у зв'язку з цим відіграє створений у 1992 р. культурно-просвітницький центр (далі - КПЦ), основними напрямами діяльності якого стали: виставкова діяльність, проведення конференцій, читань, нарад, семінарів, організація екскурсій, проведення творчих зустрічей, літературних та музичних вечорів, проведення комплексних заходів, організація діяльності клубів та лекторіїв, презентація нових книг та виставок, публікація інформаційних та рекламних видань, каталогів виставок, культурний обмін виставками з країнами близького і далекого зарубіжжя, організація хронік подій, інформування про події та заходи в онлайн-режимі на сайті Бібліотеки.

НБУВ дедалі більше переростає у культурно-інформаційний центр, що активно включається у соціогуманітарний контекст розвитку суспільства, утвердження його сучасних духовно-ціннісних орієнтирів. Культурно-просвітницька діяльність у процесі реалізації функцій бібліотечної установи загальнонаціонального значення - НБУВ - активізувалась і набула нового змістовного значення в культурному житті країни. У руслі розвитку цієї діяльності вдосконалюється співробітництво з міністерствами, відомствами України, творчими спілками, громадськими та політичними організаціями, посольствами та іноземними представництвами в Україні. Вона істотно збагачується змістовно, урізноманітнюються форми роботи, орієнтовані на сучасного користувача. В Бібліотеці діють виставкові зали та арт-галереї, де поєднується репрезентація книжкового фонду Бібліотеки, творів образотворчого та фотомистецтва.

КПЦ веде активну роботу щодо популяризації історико-культурних фондів Бібліотеки, бере участь у розкритті універсальних фондів НБУВ. За активної участі його працівників видано понад 40 каталогів та покажчиків, що розкривають унікальні фонди Бібліотеки, заповнюють лакуни у знанні про книгу як фактор культури, проводиться ознайомлення з історією, сьогоденням та перспективами наукової, бібліотечно-інформаційної, видавничої та культурно-просвітницької діяльності Бібліотеки, що сприяє реалізації важливого в умовах глобалізації завдання сучасності - введення в культурний обіг духовної спадщини минулих поколінь українського народу.

Нові електронні інформаційні технології істотно змінюють діяльність та функції Бібліотеки і її культурно-просвітницького центру. Вони пов'язані з використанням бібліотечного порталу, розвитком дистантних форм обслуговування тощо. Нові форми роботи вдосконалюються, узагальнюється набутий досвід, ведеться пошук ефективного впливу на сучасного користувача.

Важливу роль у культурно-просвітницькій та культурно-інформаційній діяльності Бібліотеки відіграли масштабні комплексні наукові та науково-просвітницькі заходи, розроблені й підготовлені спеціалістами центру в останні 10 років. Вони готувались і проводились, враховуючи сучасну суспільну затребуваність. Ці заходи стали також змістовним матеріалом для аналізу й вдосконалення методик сучасної культурно-просвітницької роботи, що сприяє формуванню належного іміджу Бібліотеки, як народної, наукової, національної установи, а також трансформації функції культурно-просвітницької та культурно-інформаційної у соціокультурну.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Сутність дисертаційної роботи полягає в тому, що встановлено історію та перспективи розвитку культурно-просвітницької діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського на різних етапах її існування в контексті історії України.

Дисертаційне дослідження дає змогу зробити такі висновки:

1. Аналіз історіографічної джерельної бази культурно-просвітницької діяльності дозволяє дійти висновку, що ця проблема досі не була предметом системного спеціального історичного дослідження, розглядалася переважно в контексті інших проблем Вивчення ж бази засвідчує репрезентативність для вирішення поставлених у дисертаційному дослідженні завдань.

2. На розвиток культурно-просвітницької діяльності НБУВ на різних етапах її існування впливали перш за все: суспільно-політичний устрій держави, завдання бібліотек, як ідеологічних, культурних, наукових та інформаційних закладів, зміни статусу НБУВ як національної, наукової, державної установи.

3. За роки існування (1918-2008) НБУВ пройшла декілька етапів розвитку, пов'язаних із суспільно-політичними та культурними чинниками, що позначилося на особливостях змісту, форм та методів культурно-просвітницької діяльності.

? Перший етап (1918-1940) - охоплює декілька періодів. Перший - створення першої установи, започаткованої ще до Спільного зібрання УАН, коли гетьманський уряд затверджує «Закон про утворення фонду Національної бібліотеки Української держави», підписаний П. Скоропадським і затверджений Радою Міністрів 2 серпня 1918 р., коли культурно-просвітницька функція трактувалася дуже широко - як залучення до суспільства знання про бібліотеку та її фонди, про книжкову спадщину як фактора розвитку культури та мови українського народу та народів світу, духовного становлення України. З 1921 р., утверджуються методи радянської держави, відбувається визначення та теоретичне обґрунтування інформаційної та культурно-масової діяльності Бібліотеки з орієнтацією на масову роботу та функції бібліотеки як ідеологічної установи. У 30-х роках завершується перехід до масових форм роботи з читачем на засадах ідеологічних принципів радянської влади, виховних функцій, що знайшло прояв у змісті виставок, розгортанні лекційної роботи, діяльність тісно пов'язувалася з поняттям «виховання» народних мас, «керівництва читанням» широких прошарків населення, створюються підрозділи масової роботи, що займаються культурно-масовою діяльністю.

? Другий етап (1941-1964). Період 1941-1948 рр. - Великої Вітчизняної війни та повоєнний період, коли для реалізації завдань державного масштабу основним змістом культурно-масової діяльності стала інформаційна підтримка науки та виробництва для перемоги. У повоєнний період зміст інформаційної та культурно-масової роботи був спрямований на допомогу реконструкції народного господарства.

У 1949-1964 рр. ДПБ виконувала функції публічної бібліотеки і поєднувала їх з функціями наукової бібліотеки. Перевага культурно-масової діяльності з орієнтуванням на масового читача проявилася у домінуванні суспільно-політичної проблематики у виставковій роботі, лекціях та екскурсіях, проте все було підпорядковано подальшому розвиткові науки.

? Третій етап (1965-1991), коли основним завданням ЦНБ АН УРСР стала практична допомога в розвитку наукової діяльності. Зміст виставок, лекцій, екскурсій науково збагачується. Розширюються види діяльності, організуються такі форми як проведення читацьких конференцій, науково-бібліографічної популяризації знань, інформаційно-консультаційна та інформаційно-довідкова робота, які слугували розвитку культурно-просвітницької діяльності. Сектор масової роботи, який існував у складі відділу обслуговування, проводив цю роботу, спираючись на діяльність багатьох відділів Бібліотеки, й тим забезпечував інтеграцію здобутків Бібліотеки. Культурно-масова робота набула наукових засад, стала трасформуватися в культурно-просвітницьку.

? Четвертий етап (1992-2008) висвітлює період незалежності України та поділяється на три періоди: 1992-1995 рр., коли НБУВ концептуально переглядала свою роль у бібліотечний справі та духовному розвитку суспільства; 1996-2000 рр. - період повернення до національних функцій; 2001-2008 рр. - період трансформації функцій в інформаційному контексті. Для реалізації системи науково-інформаційного забезпечення діяльності Академії наук було прийнято Постанову Бюро Президії АН України № 48-Б від 14 лютого 1991 р. «Про впорядкування роботи з інформаційного забезпечення, організації виставкової діяльності та пропаганди науково-технічних досягнень Академії наук УРСР». За цією постановою ЦНБ імені В. І. Вернадського передано функції основного інформаційного підрозділу АН України. Культурно-просвітницька діяльність Бібліотеки в умовах незалежності відіграє значну роль у формуванні національно-духовного простору на основі тих принципів, що були закладені фундаторами в 1918-1919 рр. Вона істотно вдосконалює форми та методи роботи. Визначається новий зміст поняття культурно-просвітницької функції. Важливу роль відіграє створений у 1992 р. культурно-просвітницький центр, який відіграє значиму роль у репрезентації НБУВ як культурного, наукового, освітнього центру загальнонаціонального значення. Заходи КПЦ мають серйозний культурно-мистецький резонанс в Україні і за її межами, оскільки представляють історію суверенної держави з багатим історичним минулим. Форми і методи діяльності поповнюються, розвиваються комплексні науково-просвітницькі заходи. Крім виставкової роботи, лекцій та екскурсій, широко проводяться конференції, читання, наради, семінари, творчі зустрічі, літературні та музичні вечори, засідання клубів та лекторію, презентація нових книг та виставок, публікація інформаційних та рекламних видань, каталогів виставок, інформування про події у Бібліотеці в періодичних виданнях, на радіо, телебаченні тощо.

Початок ХХІ ст. відзначений розвитком інформатизації, електронних ресурсів, цифрових технологій, які розширюють можливості культурно-просвітницької діяльності, надають необмежені можливості представлення діяльності Бібліотеки в Інтернеті. Основний напрям діяльності - використання своїх фондів для науково-просвітницької діяльності. Національна бібліотека перестає бути лише місцем зберігання друкованих видань з просвітницькими функціями. Вона дедалі більше переростає в культурно-інформаційний центр, що активно включається в соціогуманітарний контекст суспільства. Це свідчить про трансформаційні перетворення культурно-просвітницької діяльності в культурно-інформаційну з використанням сучасних технологій.

4. Протягом 90-річного існування Бібліотеки культурно-просвітницька діяльність зазнала значних змін, їх еволюція відбувалась відповідно до запитів суспільства на різних етапах діяльності НБУВ. Якщо у перші десятиріччя найбільший розвиток і поширення в практиці масової роботи мали книжкові виставки і лекції з метою просвітництва мас, то вже з середини 30-х років. розгортається популяризація наукових знань, організовуються тематичні виставки, проводяться конференції; з середини 50-х років активно проводиться лекторська робота спільно з товариством «Знання»; з початку 60-х років у практику роботи Бібліотеки впроваджені виставки нових надходжень, простежується тенденція активного зростання пропаганди здобутків науки; у період 70-80-х років культурно-просвітницька діяльність базується на ґрунтовному науковому вивченні фондів та залученні результатів цієї роботи не лише до суто наукового, а й соціального обігу в науково-популярній формі. Цим завданням відповідав зміст книжкових виставок, лекцій, екскурсій, читацьких конференцій, а також науково-бібліографічна, інформаційно-консультаційна та частково - інформаційно-довідкова робота.

У 90-ті роки зазнають суттєвих змін форми та методи культурно-просвітницької роботи: збагачується тематика книжкових виставок, до них видаються каталоги, ведеться база даних «Книжкові виставки НБУВ», проводяться презентації окремих видань та продукції видавництв, наукові конференції, читання, творчі зустрічі, музичні вечори та ін. Серед основних форм і методів культурно-просвітницької роботи з допомогою нових електронних технологій на початку ХХІ ст. одержали розвиток традиційні, такі як: книжкові виставки, лекторії, читацькі конференції; з'явилися нові, а саме: виставки образотворчого мистецтва, фотовиставки, презентації, науково-мистецькі заходи. Протягом останнього десятиліття набули популярності комплексні масові заходи, які включають як традиційні, так і нові форми роботи. З розвитком інформатизації, електронних ресурсів, цифрових технологій значно розширилися можливості культурно-просвітницької діяльності. Починають формуватися культурно-інформаційні ресурси, готується оперативна інформація, у тому числі організація хронік основних подій, інформація про видання каталогів виставок, події та заходи в онлайн-режимі на сайті Бібліотеки, видаються інформаційно-аналітичні праці.

5. Кінець ХХ - початок ХХІ ст. позначені посиленням ролі культурно-просвітницької діяльності для бібліотек у вирішенні проблеми ефективного використання нагромаджених під час історичного розвитку людства знань, інформаційних ресурсів, що зберігаються на різних носіях, використовуються різноманітні засоби та триває їх розвиток у контексті нового соціально-культурного виміру українського суспільства. Культурно-просвітницька діяльність цього періоджу спрямована на розкриття надбань України у всіх сферах життя як для бібліотеки загальнонаціонального рівня - головної бібліотеки України, відбувається трансформація змісту, форм та методів роботи - культурно-масова діяльність переростає у культурно-інформаційну, у майбутньому науково-інформаційну. Бібліотека перетворюється на культурно-інформаційний центр.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Захарова Н. Б. Виставочна діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: (До 80-річчя НАН України) / Н. Б. Захарова // Рукописна та книжкова спадщина України. К., 1998. Вип. 4. С. 88-92.

2. Захарова Н. Б. Інформаційно-культурологічна діяльність Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР. 1965-1980 / Н. Б. Захарова // Бібл. вісн. 2009. № 4. С. 35-43.

3. Захарова Н. Б. Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія становлення та розвитку (1918-1964) / Н. Б. Захарова // Бібл. вісн. 2007. № 3. С. 20-27.

4. Захарова Н. Б. Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: основні етапи розвитку / Н. Б. Захарова // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. К., 2009. Вип. 25. С. 88-93.

5. Захарова Н. Б. Роль виставкової роботи у виконанні Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського інформаційно-культурологічної функції в 1918-1964 рр. / Н. Б. Захарова // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. К., 2009. Вип. 23. С. 60-81.

6. Zacharova N. Ukrainos Nacionalines Vladimiro Vernadskio bibliotekos kulturos ir svietimo veikla: [Культурно-просвітницька діяльність національної бібліотеки] / N. Zacharova // Tarp knygu (Серед книжок). Vilnius, 2009. Vasaris [Лютий]. S. 12-13. Литов.

7. Захарова Н. Б. Використання фондів у системі засобів реалізації культурно-просвітницької функції наукової бібліотеки / Н. Б. Захарова // Дослідження фондів наукових бібліотек України: Сучасний стан та перспективи розвитку: Перша наук. сесія Ін-ту бібліотекознавства. Київ, 29 жовт. 1992 р. К., 1992. С. 18-19.

8. Захарова Н. Б. Дослідження культурно-просвітнцької діяльності національної бібліотеки (на прикладі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) / Н. Б. Захарова // Розвиток бібліотечної науки, освіти, професії в умовах інформатизації суспільства: Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 16-17 травн. 2007 р. К., 2007. С. 68-70.

9. Захарова Н. Б. Концепція культурно-інформаційної діяльності наукової бібліотеки / Н. Б. Захарова // Бібліотека в сучасному соціокультурному контексті: Міжнар. наук. конф., Київ, 12-15 жовт. 1993 р. К., 1993. Ч. 1. С. 21-22.

10. Захарова Н. Б. ХШ читання академіка В. І. Вернадського / Н. Б. Захарова // Бібл. вісн. 2003. № 2. С. 19-20.

11. Захарова Н. Б. У боргу перед пам'ятю: [Вист. «Голод 1932-1933 років крізь призму архівних документів»] / Н. Б. Захарова // Бібл. вісн. 2003. № 1. С. 44-45.

12. Захарова Н. Б. Українська книга в Литві / Н. Б. Захарова // Бібл. вісн. 1997. № 6. С. 8-9.

13. Захарова Н. Б. Фотомистецтво - дзеркало світу: [Фотовист., які експонувались в НБУВ] / Н. Б. Захарова // Бібл. вісн. 2002. № 5. С. 53-54.

14. Zacharova N. Ukraina nepriklausomybes kelyje: [Україна на шляху незалежності] / N. Zacharova // Tarp knygu (Серед книжок). Vilnius, 1997. Spalis [Жовт.]. S. 26-27. Литов.

15. Zacharova N. Ukrainos nacionaline Vladimiro Vernadskio jubiliejans metais: [Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського зустрічає ювілей] // Tarp knygu (Серед книжок). Vilnius, 1998. № 10. S. 16-17. Литов.

16. Джерела духовної пам'яті: Кат. вист. акварелей Леоніда Могучова / НБУВ та ін.; Укл. Н. Б. Захарова. К., 2000. 25 с.

17. Національна наука і становлення сучасного парламентаризму в Україні: Кат. кн. вист. / Верх. Рада України. Секретаріат. НБУВ; Укл.: І. Д. Войченко, Н. Б. Захарова, І. А. Прокошина. К., 1999. 40 с.

Анотація

Захарова Наталія Борисівна. Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія становлення і розвитку, трансформація змісту (1918-2008). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. - Київ, 2009.

Обґрунтовано необхідність осмислення й розкриття ролі бібліотек у культурно-просвітницькій діяльності, що є актуальним завданням бібліотекознавства в період розвитку українського суспільства, коли відбувається становлення основних засад нової парадигми національно-культурного розвитку України. Досліджено досвід культурно-просвітницької діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, призначеної у бібліотечній сфері вирішувати завдання духовного розвитку українського суспільства. Узагальнено історію створення, становлення та розвитку культурно-просвітницької діяльності в національній бібліотеці, трансформація культурно-масової роботи у культурно-просвітницьку, а згодом і в культурно-інформаційну. Встановлено основні чинники розвитку культурно-просвітницької діяльності НБУВ на різних етапах її існування, визначено зміст цієї діяльності в контексті історії України та бібліотечної справи. Охарактеризовано основні періоди становлення та розвитку культурно-просвітницької діяльності Бібліотеки та їх особливості. Проаналізовано основні форми та методи цього важливого напряму діяльності, їх еволюцію відповідно до запитів суспільства. Визначено роль культурно-просвітницької діяльності сучасної бібліотеки у вирішенні проблеми ефективного використання нагромаджених під час історичного розвитку людства знань та інформаційних ресурсів.

Ключові слова: національна бібліотека, культурно-просвітницька функція, культурно-масова робота, культурно-просвітницька діяльність, культурно-інформаційна діяльність.

АННОТАЦИЯ

Захарова Наталия Борисовна. Культурно-просветительская деятельность Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского: история становления и развития, трансформация содержания (1918-2008). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 27.00.03 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. - Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского. - Киев, 2009.