Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства

Екологiчний плакат: становлення та розвиток

Спеціальність 17.00.07 - екологія

Северiна Ольга Миколаївна

Харкiв - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Харківській державній академії дизайну і мистецтв Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат архiтектури

Розенфельд Максим Ілліч,

Харківська державна академія
дизайну і мистецтв, доцент

кафедри «Дизайн меблів»

Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, доцент

Алфьорова Зоя Іванівна,

Харківська державна академія культури,

декан факультету кіно-телемистецтва

кандидат мистецтвознавства,

Гладун Ольга Дмитрівна,

Черкаський обласний художнiй музей, директор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Рух на захист навколишнього середовища, що розпочався у 70-х роках ХХ століття, стає значущим явищем нашого часу. Технократичне мислення поступово змінюється на новий, екологічний світогляд, який ініціює наднаціональне ставлення до природних ресурсів. Це спрямування характеризується зміною історично зумовлених морально-етичних пріоритетів і спирається на принципи рівноправного існування всього живого на планеті. Не обмежуючись завданням зберегти природне середовище, зазначена тенденція поширюється на такі поняття як етнос та традиційна художня культура.

Перебуваючи в авангарді проектної культури, графічний дизайн стає важливою передумовою розвитку екомислення, і в першу чергу - мислення екокультурного. Звертаючись до концептуально нових, суспільно осмислених форм і підходів у рішенні творчих завдань, дизайнери створюють «соціально свідомий» (Л. Мак Кьюстон) екологічний дизайн, що змінює напрямок екологічної пропаганди. Таким чином, стрімко зростає соціальна значущість графічного дизайну як стилеутворюючої складової візуальної культури суспільства. Прикладами зазначеного спрямування є перші акції на захист навколишнього середовища, якими позначилися 70-ті роки ХХ століття (екологічна акція «День Землі», акції політичного угрупування «Грінпіс», партії «Зелених» тощо) з активною участю в них дизайнерів-графіків.

Історичними передумовами зародження і подальшого розвитку екологічного руху стали атомні атаки на японські міста Хіросіму й Нагасакі, а також аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Прагнення попередити нові атомні й екологічні катастрофи об'єднало художників і дизайнерів багатьох країн світу, актуалізувало проблему збереження навколишнього середовища.

Актуальність плаката як предмета дослідження пов'язана також зі зниженням значення публіцистики, що виникає внаслідок ущільнення й уніфікації інформаційного середовища в різних соціально-культурних сферах. Інформаційний темп, інформаційний шум і засилля інформаційних спекуляцій знецінили публіцистичні теми й призвели до загальної девальвації публіцистичної мови, внаслідок чого виникла гостра необхідність у створенні принципово нових комунікаційних систем. Одним із малодосліджених інформаційно-комунікаційних засобів є новий жанр екологічного плаката. Таким чином екологічний плакат, як невід'ємний учасник руху на захист навколишнього середовища, має невичерпний потенціал та посідає помітне місце у сфері глобальної екологічної пропаганди. З часом він стає дедалі більш самостійнім художнім явищем, що потребує особливої уваги і цілеспрямованого вивчення.

Важливу роль у процесі популяризації екологічного плаката відіграє Міжнародна трієнале «4-й Блок», що проводиться в Харкові з 1991 року. Накопичений за 20 років матеріал (понад 5 000 робіт), містить зразки екологічного плаката з 48 країн світу, що дозволяє відстежити певні тенденції у розвитку плаката.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведене в межах держбюджетної теми (реєстраційний номер 0107U002131) «Методологія інноваційного дизайну у контексті науково-технічного прогресу і глобальної екологічної кризи», яка спрямована на реалізацію Постанови Кабінету Міністрів № 37 від 20.01.1997 «Про першочергові заходи щодо розвитку національної системи дизайну та ергономіки і впровадження їх досягнень у промисловому комплексі, об'єктах житлової, виробничої і соціально-культурної сфер». Робота виконана в руслі програми розвитку трієнале «4-й Блок».

Метою дослідження є визначення екологічного плаката як цілісного явища в графічному дизайні, виявлення його особливостей та специфіки. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань дисертації:

- визначити місце екологічного плаката у графічному дизайні, простежити роль плаката у формуванні екологічного мислення;

- розкрити історичні та соціокультурні передумови становлення екологічного плаката;

- висвітити основні етапи розвитку екологічного плаката, дати характеристику художнім особливостям кожного періоду;

- на основі матеріалів колекції Міжнародної трієнале «4-й Блок» систематизувати плакати за тематичними ознаками, простежити динаміку розвитку екологічного плаката;

- на основі аналізу плакатів за основними тематичними групами визначити трансформацію візуального ряду плакатів дочорнобильського і постчорнобильського періоду;

- сформулювати характерні особливості, прийоми та специфіку графічної мови, художніх засобів і символів сучасного екологічного плаката;

- визначити екологічний плакат як самостійний плакатний жанр у системі візуальної комунікації;

- виявити основні особливості нових форм та можливі напрями подальшого розвитку екологічного плаката.

Об'єкт дослідження: екологічний плакат як цілісне художньо-комунікативне явище у графічному дизайні.

Предмет дослідження: становлення та розвиток екологічного плаката, його особливості і специфіка в контексті генезису графічного дизайну.

Межі і матеріали дослідження. Хронологічні межі дослідження - ХХ і початок ХХI століття. Основний період, що вивчається, - епоха зародження й розвитку екологічного плаката (20 - 80-ті роки ХХ ст.), а також період проведення семи Міжнародних трієнале «4-й Блок» (90-ті роки ХХ ст. - перше десятиліття ХХІ ст.).

Матеріалами дослідження є плакати СРСР від 20-х років ХХ століття до періоду «перебудови» та колекція Трієнале. Для порівняння використані матеріали, що містяться в каталогах виставок і колекцій, матеріалах віртуальних музеїв і монографіях, що були опубліковані в США та Європі.

Методи дослідження. У роботі застосовано: порівняльно-історичний метод, який дозволив виявити характер історико-культурних процесів та основні шляхи розвитку плаката протягом ХХ століття; контекстуальний метод дозволив розглядати екологічний плакат, як складову сьогоднішнього постмодерністського дискурсу; метод систематизації, дозволив розглянути колекцію Трієннале як єдину систему; методи класифікації та типологізації дали можливість згрупувати плакати за тематичними ознаками. Важливим етапом дослідження стала процедура морфологічного аналізу плакатного аркуша та семантики плаката, що розглядає характер художнього рішення і розкриття образно-смислової структури плаката.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що автором вперше:

- прослідковано розвиток природозберігаючої тематики радянського плаката, визначені історичні етапи формування екологічної тематики;

- проаналізовано характерні риси розвитку плаката до- та постчорнобильского періоду за темою атомної загрози;

- здійснено систематизацію матеріалів колекції трієнале «4-й Блок» за тематичною, змістовою та художньо-зображальною ознаками;

- показано, що в екологічному плакаті постчорнобильського періоду використовується універсальна візуальна мова, досліджені її художні особливості та прийоми;

- визначено екологічний плакат як самостійний жанр плакатного мистецтва, сформульовані його специфічні завдання;

- виявлено новi форми та перспективи розвитку екологічного плаката.

Теоретичне значення роботи полягає у виявленнi iсторичних етапiв формування та розвитку екологiчного плаката, розгляді його як феномена графічного дизайну з притаманною йому специфічною художньою мовою і знаковою системою. Уперше екологічний плакат вводиться в науковий обіг як самостійний жанр. Результати роботи можуть бути використані в теорії графічного дизайну, прогнозуванні шляхів подальшого розвитку екологічного плаката, формуванні методології пошуку нових форм, функцій і можливостей плаката, а також для вивчення екокультурного потенціалу графічного дизайну; вони можуть становити інтерес і для теорій соціальних комунікацій, соціології, екології тощо.

Практичне значення отриманих результатів роботи визначається можливістю їх безпосереднього використання під час підготовки й проведення екологічних акцій, організації виставкових і музейних експозицій екологічного спрямування, при укладанні методик викладання навчальних курсів «Проектування», «Основи композиції», а також у підготовці фахівців у галузі графічного дизайну та екології, крім того розглянуте дослідження є базове для програми розвитку трієнале «4-й Блок».

Особистий внесок здобувача полягає у виявленні iсторичних та соцiо-культурних передумов становлення та подальшого розвитку екологічного плаката, визначення особливостей його художньої мови та нових сучасних форм вираження екологічної тематики. Основні результати дисертації отримані автором особисто.

Апробація результатів. Результати роботи пройшли апробацію на наукових та науково-практичних конференціях: Науковій конференції професорсько-викладацького складу ХДАДМ за підсумками роботи у 2005/2006 н. р. (Харків, Україна, ХДАДМ, 2006), доповідь - «Тема атомной опасности в искусстве плаката»; Міжнародному науково-творчому симпозіумі «День плаката» Московської міжнародної бієнале графічного дизайну «Золотая пчела» (Москва, Росія, 2006), доповідь - «Экологические проекты на Международной триеннале экоплаката "4-й Блок"»; Міжнародному фестивалі дизайну «Корова!!!» (Дніпропетровськ, Україна, 2006), доповідь - «История возникновения экологического плаката»; Другій Міжнародній конференції «Экодизайн-2007» (Санкт-Петербург, Росія, 2007), доповідь - «Экологический плакат как явление современной эстетики»; Міжнародній науково-практичній конференції-виставці «Сліди радиації» (Дрезден, Німеччина, 2007), доповідь - «Знаки атомної загрози»; Всеукраїнській науково-методичній конференції «Дизайн-освіта 2008: умови адаптації до європейського освітнього та наукового простору», (Харків, Україна, 2008), доповідь - «Розвиток жанру екоплаката» (за матеріалами Міжнародної трієнале екоплаката «4-й Блок»); Лекція-семінар Державного університету штату Колорадо, (Форт Коллінз, США, 2008), доповідь - «Візуальна мова сучасного екоплаката». Завдання, зміст і результати роботи обговорювалися на засіданнях кафедри графічного дизайну ХДАДМ.

Публікації. Результати проведеного дослідження оприлюднені у восьми статтях і трьох публікаціях у матеріалах наукових конференцій та в каталозі Трієнале. З них сім статей опубліковані в спеціалізованих наукових виданнях, що входять у відповідний перелік, затверджений ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з двох томів: основного тексту і додатків. Перший том: вступ, чотири розділи, висновки, список використаних джерел (241позиція). Обсяг основної частини дисертації - 188 сторінок. Другий том: додаток А - словник термінів (80 позицій), додаток Б - перелік ілюстрацій, додаток В - альбом ілюстрацій (475 позицій на 88 сторінках), додаток Г - документи про впровадження результатів дисертації. Загальний обсяг дисертації з додатками - 307 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі сформульовано актуальність теми, окреслено мету й завдання наукової роботи, визначено її об'єкт і предмет, встановлено межі та описано методи дослідження, подано наукову новизну отриманих результатів, розкрито теоретичне та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Історіографія та методологія дослідження» проведено огляд використаних інформаційних джерел та обґрунтування щодо застосованих методів дослідження.

Підрозділ 1.1. «Плакат у спеціальній літературі. Історіографія питання» містить аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, розглядає основні історичні етапи і тенденції розвитку плаката та візуальної мови графічного дизайну. Зазначається, що мистецтву плаката в зарубіжній літературі присвячені численні дослідження (Й. Мюллер-Брокманн, М. Галло, Д. Барнікот, А. Вейл, Ч. Флауерс, К. Куінтавелле). У наведених роботах визначені наочні приклади, які концептуально змінювали стилістичний розвиток та основні напрямки генезису плаката. В радянській і пострадянській літературі спеціальних досліджень плаката небагато. Основне джерело матеріалів дисертації - вступні статті фахівців з мистецтва плаката до виданих альбомів, переважно - до матеріалів виставок, що містять опис історії виникнення та розвитку плаката (С. Артамонова, Н. Бабуріна, Г. Демосфенова, В. Ляхов, І. Свірідова, С. Сєров, В. Шевченко). Варто зазначити, що в зарубіжній літературі доволі докладно викладені основні етапи і тенденції становлення плаката. В українських та російських дослідженнях розвиток плаката відтворено в історичному аспекті.

Західні вчені приділяють значну увагу проблемам вивчення візуальної мови графічного дизайну, взаємозв'язку вербальної та візуальної мови (М. Шапіро, Ф. Сент-Мартін, К. Богдан, Ф. Меггс). На відміну від зарубіжних джерел, монографії українських та російських авторів не містять достатньо інформації щодо проблем візуальної мови плаката. Винятком є роботи Є. Черневич «Мова графічного дизайну» та І. Стор «Сенсоутворення у графічному дизайні».

Важливу роль у процесі популяризації екологічного плаката відіграє Міжнародна трієнале «4-й Блок», що проводиться в Харкові з 1991 року. Значущий внесок «4-го Блоку» у розвиток екологічної свідомості та дизайн-освіти в Україні та за її межами, неодноразово визначає президент та засновник Трієнале О. Векленко. Значимість цієї виставки окремо аналізують О. Гладун, В. Косів, В. Немцова, С. Рибалко, Л. Савицька, С. Сєров, В. Шевченко. Однак у науковій літературі послідовне, глибоке вивчення становлення та розвитку екологічного плаката, його художньої своєрідності та візуальної мови як таке відсутнє, що робить тему дисертації актуальною.

У підрозділі 1.2. «Соцiокультурний аспект формування екологічної проблематики. Становлення нового екологічного мислення» розкрито роль графічного дизайну та плаката в становленні екологічного руху та екологізації суспільства. У контексті історії розвитку графічного дизайну обговорюються феномени «другої природи», «екології культури», «екології мислення», процеси становлення нового екологічного, екокультурного мислення, поєднання екології з гуманізмом (Д. Ліхачов, К. Кондратьєва, Н. Марфенін, Г. Курьєрова, К. Сейл, Р. Карсон, Б. Маккіббен, П. Томпсон і С. Хассейя). Зазначені суттєві зміни у світогляді більшості людей, зростання екологічної свідомості, зародження і розвиток руху на захист навколишнього середовища.

Графічний дизайн став епіцентром виникнення й розвитку екомислення, обов'язковим і важливим учасником екологічного руху «Культ Альтернатив» і формуванні руху Зелених (Л. Мак Кюстон). Дизайнери, в першу чергу плакатисти, взяли активну участь в організації та проведенні першої у світі екологічної акції «День Землі» (1970 р., США), у створенні соціально-освітнього напрямку «Економіка Потреб» (В. Папанек), реалізації концептуального проекту «Космічний корабель - Земля» (Б. Фулєр). У 80-ті роки ХХ ст. графічний дизайн суттєво вплинув на утвердження екологічного світогляду в світі, а також на актуалізацію антиатомного руху. Партія «Зелених», міжнародна екологічна група «Грінпіс» - вдалі приклади екологічних рухів, важливою зброєю агітаційної діяльності яких стали видовищні художні засоби, в тому числі - нові плакатні графічні рішення. Значною перемогою екологічного мислення в проблемах екології став «Саміт Землі» (1992 рік) - перша спроба поставити питання екології на найвищий міжнародний рівень. Успіх проведеного Саміту, численні міжнародні акції, ряд дизайнерських проектів, таких як «Уяви собі майбутнє» та «Всесвітня дизайнерська студія», підтвердили потужний потенціал сучасного глобального екологічного спрямування та визначили значний потенціал графічного дизайну.

Зміни, які відбулися у сфері агітаційно-комунікативного дизайну трансформували та надали нової якості екологічній пропаганді. Залучення до освітніх програм багатьох навчальних закладів дисципліни інформаційного дизайну, застосування науково-дослідного підходу до вивчення основ графіки, фотографії, є свідченням значущості графічного дизайну в житті суспільства.

У Підрозділі 1.3. «Методи дослідження» описано вихідну теоретико-методологічну основу роботи, де мета і завдання дисертації обумовили вибір методів дослідження. Порівняльно-історичний метод дозволив виявити характер історико-культурних процесів та основні шляхи розвитку плаката протягом ХХ століття, а також провести періодизацію кожного історичного етапу. Застосований метод систематизації (принципи системного й системно-порівняльного аналізу), дозволив розглянути колекцію Трієннале як єдину систему. Використання методів класифікації та типологізації дало можливість згрупувати плакати за тематичними ознаками. Контекстуальний метод дозволив розглядати екологічний плакат, як складову сьогоднішнього постмодерністського дискурсу. Основою плаката є образно-ідейна складова, тому важливою процедурою дослідження став аналіз семантики плакатного аркуша і способу втілення художнього образу в конкретній візуальній формі. Проведений системний аналіз дозволяє встановити взаємозв'язок між окремими елементами системи екологічного плаката, об'єднати групи творів за різними спорідненими ознаками, встановити характер зв'язку.

Важливим етапом дослідження є процес морфологічного аналізу плаката. Розглянуті такі елементи композиції як форма, колір, фактура, структура, ритм, використання типографіки. Саме на основі морфологічного аналізу в дослідженні зроблено висновки про особливості художньої мови екологічного плаката. Значною частиною роботи є аналіз семантики плаката, що розглядає характер художнього рішення і розкриття образно-смислової структури плаката. Теоретико-методологічною основою вивчення процесів переходу екологічного плаката з модерністської стильової парадигми в постмодерністську є сучасні дослідження в галузі історії й теорії графічного дизайну та візуальної культури взагалі (Е. Соттсасс, Т. Мальдонадо, Е. Роджерс, Н. Броуді, Д. Карсон, О. Генісаретський, В. Сидоренко, В. Ляхов, Г. Демосфенова, В. Глазичев, В. Даниленко, Г. Кур'єрова, С. Сєров, З. Алфьорова, О. Боднар, О. Бойчук, М. Яковлєв). У роботі застосовані категорії й термінологія різних наукових дисциплін - лінгвістики, семіотики, екології, соціології.

Другий розділ «Генезис екологічного плаката» містить дослідження тематики природозбереження як у вітчизняних, так і у зарубіжних плакатах 20-80 років ХХ ст. Окремо описані плакати періоду «перебудови», проаналізовані сучасні зразки плакатів за матеріалами Міжнародних трієнале «4-й Блок».

Підрозділ 2.1. «Передумови виникнення екологічного плаката» присвячений плакатам до- і постчорнобильского періодів. Визначено п'ять історичних етапів розвитку і становлення екологічного плаката, описано характерні особливості художньої мови плаката кожного періоду: 20 - 40-і роки ХХ ст. - етап індустріально-промислового плаката. Соціально-агітаційні зразки цього періоду не ставили прямих екологічних завдань, але фіксуючи розвиток промисловості, демонстрували стрімке зростання забруднення навколишнього середовища. В історичному аспекті формування екологічної тематики ця тенденція характерна як для радянських, так і для зарубіжних зразків; 50 - 70-ті роки ХХ ст. - етап створення плаката з тематики природозбереження. Цьому періоду відповідають плакати яскраво вираженого агітаційного характеру, присвячені захисту навколишнього середовища. Такий плакат був соціально-видовищним явищем, до 80-х років мав публіцистичний, оповідний характер, що здебільшого відповідало поняттю «інформаційної листівки»; кінець 70-х - початок 80-х років ХХ ст. - етап формування екологічного плаката. Цей період позначений зростанням уваги до проблем екології. Плакат виникає як відгомін зарубіжних екологічних акцій і формується як гостро соціальне явище, розкриває авторське бачення проблем екології і виявляє свій творчий потенціал; початок 90-х років ХХ ст. - перше десятиліття ХХІ ст. - постчорнобильський і сучасний екологічний плакат характеризується новими художньо-пластичними рішеннями, багатошаровосттю зображального плану;

перше десятиліття ХХІ ст. - етап пошуку нових форм екологічного плаката: під впливом інтерактивних мас-медіа та відео екоплакат переходить у віртуально-середовищний простір.

Підрозділ 2.2. «Екологічний плакат у постчорнобильский період. Міжнародна трієнале "4-й Блок"» розглядає 90-ті роки ХХ ст. як час історичних змін. Саме в цей період повністю сформувалися такі явища як «авторський» та «концептуальний» плакат, який був «лабораторією плакатного мистецтва, школою візуального мислення» (С. Сєров).

Аварія на Чорнобильській АЕС стала точкою відліку в рішенні важливих актуальних екологічних проблем людства. Для цього історичного етапу розвитку і становлення екологічного плаката характерне усвідомлення проблем екології, в першу чергу спричинених Чорнобильською катастрофою, формування в суспільстві екологічного мислення і, як наслідок, інтенсивний розвиток екологічного плаката.

Для плаката цього періоду притаманне концептуальне осмислення проблем та пошук нових знакових систем. Художньо-зображальна мова плаката модифікується, видозмінюється. Сучасні комп'ютерні технології надають можливості створювати у плакаті нове просторово-віртуальне середовище, характерне для постмодерністського сприйняття. Результати творчих пошуків у графічному дизайні проявляються і розглядаються головним чином на міжнародних виставках плаката, де формується і нова візуальна мова. У сфері екології саме такою платформою стала Міжнародна трієнале екологічного плаката «4-й Блок», яка є сьогодні важливою світовою подією у галузі графічного дизайну та екології.

На основі проведеного аналізу плакатів колекції Трієнале виявлено закономірності і продемонстровано динаміку розвитку екологічного плаката за останні двадцять років (І-VІІ трієнале). Проаналізовано плакати за тематичною ознакою та виділено три групи - атомна загроза, загальна екологія планети (забруднення навколишнього середовища) та філософсько-світоглядний напрямок (становлення і розвиток нового екологічного мислення). Результати типологизації колекції демонструють не лише значущість Трієнале «4-й Блок» як «творчого майданчика» графічного дизайну, але й як одного із центрів створення нової моделі екологічного мислення, що пропонується дизайнерами всього світу. В основу останнього закладені принципи рівноправного співіснування людини і природи, антидеміургічна спрямованість - тенденція, що демонструє новий шлях розвитку світової спільноти. Трієнале екологічного плаката «4-й Блок», безумовно, вийшла за межі тематичної виставки, присвяченої трагедії Чорнобиля, набувши значення соціально-культурного та естетичного явища в житті країни.

У підрозділі 2.3. «Екологiчний плакат як самостiйний жанр» розглядається плакат як цілісне художньо-комунікативне явище в графічному дизайні і мистецтві, яке набуває всіх ознак жанру. Глобальні процеси становлення нового мислення й зіткнення парадигм модернізму і постмодернізму знайшли своє відображення в еволюції плаката: від соціального до соціо-культурного і, далі - екологічного плаката.

Ключовим моментом у роботі став розгляд основних, поставлених екологічним плакатом питань і завдань, на підставі яких зроблено висновок, що екологічний плакат є актуальним; має власний специфічний предмет зображення та функції; має іманентні методи, засоби та візуальну систему знаків плаката - екосеміотику; є носієм візуальної інформації в засобах масової комунікації.

Таким чином, в даному підрозділі вирішується одне із завдань дослідження - екологічний плакат визначено як новий самостійний жанр плакатного мистецтва, з особливими властивими лише йому сюжетними та стилістичними ознаками.

Третій розділ «Тематика екологічного плаката до і після чорнобильської аварії» розглядає процес формування художніх образів і символів, що використовуються у плакатах до- та постчорнобильського періодів.

У підрозділі 3.1. «Антиатомний плакат. Образ ядерного вибуху» досліджено антивоєнний плакат, що з'явився після бомбардування Хіросіми та Нагасакі. Плакати із зображенням атомного «гриба» та силуету атомної бомби були одними із провідних символів боротьби за мир, за роззброєння, проти атомної загрози. Дочорнобильським плакатам притаманний спрощений тип співвідношення між візуальним текстом і змістом - синонімія. Зображення, що були спочатку символом загрози миру, з часом стали безумовним, стійким метафоричним «повідомленням», що використовується художниками і сьогодні.

Підрозділ містить дослідження процесу поступового переходу антиатомной тематики в філософсько-концептуальний плакат. Проілюстровано, як еволюціонує плакат та як виникає нова якість зображення, ускладнена структура плакатного простору. Виявлено, що мова плаката видозмінюється - синонімія поступається метафорі. Простежено трансформацію в сучасному постчорнобильському плакаті образа «гриба», який набуває більш вільної авторської інтерпретації.

Підрозділ 3.2. «Знак радіаційної загрози» розглядає використання «знака» у дочорнобильському і постчорнобильському плакаті. Визначено, що вперше «знак» з'явився на плакатах громадянської оборони США часів «холодної війни» 50 - 60-х років ХХ століття та мав виключно інформаційний характер. Вивчення матеріалів колекції Трієнале дозволяє простежити, як створювалася художньо-образна мова теми Чорнобиля, основою якої став знак радіаційної загрози. Він набув однозначної інтерпретації, став новим безумовним стійким символом, індикатором чорнобильської тематики. Відзначимо, що поєднання кольорів «знаку», поступово перетворюючись у кольоровій стереотип, стало сенсоутворюючим повідомленням, увійшло до впізнаваної знакової системи Чорнобиля. Розглянуто художню мову і структуру постчорнобильського плаката, виявлено, що задля стильового різноманіття плакатистами застосовуються абсурдизм, примітивізм, національно-фолькльорні мотиви.

У підрозділі 3.3. «Образи загальної екологiї у плакатi» описано художні засоби з тематики природозбереження та екологічної тематики, проаналізовано характерні художні образи.

Образи Землі, людини та живої природи у дочорнобильському плакаті зазвичай мають антивоєнний, агітаційний характер і діють як стійкий символ боротьби за мир, вирішуючи актуальні соціально-політичні завдання. Плакат цього періоду доволі формальний, зорієнтований на ідеологію держави, його художньо-знакова система відповідає агітаційним завданням, а вербальна складова рівноцінна за значимістю основному візуальному образу. Виявлено, що в художній мові плаката домінує зображально-ілюстративний підхід. У візуалізації образу превалює синонімія, алегорія та метафора використовуються рідко.

Виділено низку нових ознак, притаманних сучасному плакату, що відрізняють його від дочорнобильського плаката. Постчорнобильський плакат став більш різноманітним, різноплановим та складним за своєю структурою. Нові технології та комп'ютеризація графічного дизайну обумовили принципово новий рівень знакових систем та художньої мови плаката. Якщо раніше йому були властиві емоційність та патетичність, то сьогодні він характеризується багатошаровістю смислових та візуальних рівнів і розрахований на більш уважну інтерпретацію плакатного образа, співавторство з глядачем, що є характерним для постмодерністської парадигми.

Четвертий розділ «Особливості сучасного екологічного плаката» містить характеристику художніх особливостей, прийомів, жанрової своєрідності графічної мови екологічного плаката. Розглянуто перспективи розвитку та найновіші форми екологічного плаката.

Підрозділ 4.1. «Основнi тенденції розвитку екологічного плаката» присвячений розгляду процесу формування універсальної мови екологічного плаката через застосування знаків, символів, образів живої природи - екосеміотики. Визначається, що найбільш семантично активними основними об'єктами, символами, сучасного екологічного плаката є знаки-символи Землі, людини та живої природи. Розглянуто розвиток і характерні функції які виконує знак Землі в екосеміотиці. Простежені різні варіанти трансформації образу Землі, прослідковано еволюцію знака.

Однією з центральних тем екологічного плаката є тема співіснування людини і природи - ця ідея графічно візуалізується через поєднання, «злиття» образів Землі, людини і природи. Плакатне мислення, плакатні умовності дозволяють змістити філософський, дизайнерський дискурс у бік більшої візуальності, надавши мові лаконічності та мінімалізму. Різко спрощуючи світ до простих сугестивних формул, екологічний плакат цілком відповідає на запити часу, апелюючи до термінальних цінностей і даючи можливість глядачеві побачити гармонію і незбагненність світу в графічному втіленні. Ідея спільності, єдності Землі, природи і людини як частини природи є найважливішою в процесі становлення екомислення. І саме ця тема стає головною в плакатах колекції Трієнале, підбиваючи підсумок багаторічної роботи дизайнерів в осмисленні проблем екології, у послідовному синтагматичному заповнені соціально-культурного простору. Предметні форми Землі і людини наповнюються знаками, сукупністю образів, які об'єднують все живе на планеті. Землю і людину «змальовують» символами природи, і злиття цих образів створює єдину образну структуру плаката.

Також простежуються особливості силуетно-графічної мови в плакаті - виявлено, що з-поміж художньо-зображальних засобів плаката силуетно-графічні рішення в колекції Трієнале є найбільш розповсюдженими. Лаконізм, поєднання фактур, силуетів, робота з типографікою посилює значимість та художню виразність силуетного знака. Роботи авторів різних художніх шкіл дають можливість дослідити, як з найпростіших графічних елементів та структур виникають природні образи. Знаками цієї екосистеми стають впізнавані природні об'єкти, які графічно уніфікуються та спрощуються - так виникає система фігур, обрисів силуетів. Зображення цих знаків, їх графічний стиль стає новою формою акциденції. Продемонстровано, як дизайнери подібно і водночас різноманітно стилізують, узагальнюють знаки-силуети, створюючи тим самим уніфіковану акциденцію екологічного плаката.

У підрозділі досліджені основні засоби виразності екологічного плаката, продемонстровано застосування інноваційних технологій (у тому числі - комп'ютерних), що дозволяють реалізовувати нові художньо-пластичні рішення. Розглянуто характерні для нового плаката засоби виразності: багатошаровість (поліфонія зображального плану), принцип лінійної векторної графіки та використання ритму в плакаті. Підкреслено у плакаті значення типографіки, де текстовий зміст виконує першорядну роль, є основним, центральним елементом композиції, створює в певних випадках складну шрифтову багатошарову фактуру. Зазначено, що постчорнобильський плакат характеризується складною видозмінною динамічною структурою та різноманіттям композиційних рішень, що відповідають постмодерністській парадигмі та її плюралістичній природі.

Підрозділ 4.2. «Постмодерністський контекст екологічного плаката» розглядає основні тенденції та стилістичні напрями розвитку екологічного плаката у сучасному постмодерністському просторі. Аналіз плакатів свідчить передусім про зміну просторової форми, що проявляється в трансформації простих архетипних геометричних фігур. Приклади плакатів колекції «4-й Блок» наочно демонструють перехід від графічної системи модернізму до системи постмодернізму, де «концептуальна активність графіки поступається місцем емоціонально-чутливій сприйнятливості живопису» (С. Сєров). Зазначено, що в плакатах останніх Трієнале стрімко зросла роль кольору як формоутворюючого елементу. Розглянуто такі характеристики екологічних плакатів: модуляція тону, градієнтна фактура, декоративність та багатошаровість. Локальна кольорова пляма збагачується через різноманіття нюансних відтінків, нерівномірну заливку, колірне згущування і розрядку, що створюють основу для формування насиченого кольорового простору постмодерністського плаката. «Олюднення» навколишнього середовища, відроджена цікавість та витончена пластика плакатів постмодернізму не схожі з аксіоматичністю модернізму. Аналіз композиційно-стилістичного розвитку плаката за останні сто років свідчить про очевидну зміну образної структури та композиційну образну подібність плакатів. Простежується чітка спадкоємність не лише образних підходів, але й композиційних, домінантних рішень у плакатах стилістичних парадигм ХХ століття. Домінуюча в останні роки в графічному дизайні віртуально-середовищна парадигма, яка змістила візуально-комунікативну та класичну парадигми на другий план, усе ж таки не усунула їх з активного поля, оскільки модернізм і постмодернізм, вбираючи різні напрямки й течії, на сьогодні не є завершеними, цілісними теоріями. Завдяки порівняльному аналізу плакатів показано, що збереження внутрішніх зв'язків між парадигмами є важливою передумовою розвитку плакатного мистецтва.

Підрозділ 4.3. «Принцип серійності в екологічному плакаті» містить аналіз різних серій плакатів колекції Трієнале. Серійність сприяє утримуванню уваги глядача, створює новий зміст, виявляючи чи утворюючи нові значення, спонукає глядача до узагальнень та аналізу всієї серії. Розвиток серійності пов'язаний передусім із виникненням нових, важливих, значущих для суспільства тем, а також із внутрішніми процесами розвитку мови графічного дизайну. У колекції Трієнале представлені приклади різноманітно вибудуваних серій, аналіз яких дозволив структурувати, умовно поділити їх на три групи: серія як посилювач ідеї, серія як ініціатор ідеї, серія як інформатор. Подібна класифікація сприяє більш глибокому вивченню процесів розвитку серійності як явища, що в свою чергу, поширює екологічну тематику, посилює змістовну та художньо-емоційну складову плакатів. екологічний плакат графічний художній

Розділ 4.4. «Нові форми розвитку екологічного плаката» розглядає екологічну тематику як засіб сучасної комунікації, що включає не лише плакат, але й відео і медіа-рекламу, інтерактивні акції, які починають формуватися та проявляються на екранах телебачення та на рекламних носіях безпосередньо як соціально-екологічна реклама. При проходженні через засоби масової комунікації зображення постійно трансформується, перепрограмовується та візуально змінюється. Графічний дизайн удосконалюється, відображаючи ці процеси, розвивається, синтезуючи нові можливості графіки, фотографії, типографіки, які у свою чергу формують нове сприйняття просторового середовища.

Зображальні матеріали підрозділу демонструють наскільки стилістичні та концептуальні рішення розглянутих комерційних екологічних акцій у художньому підході співзвучні за образною та зображальною складовою плакатам Трієнале.

У підрозділі описаний досвід останніх трієнале «4-й Блок» у номінації «Екологічний проект», які наочно проявляються у пошуку сучасних форм візуалізації екологічної тематики, нового бачення проблеми, нової проектної зображальної мови. Зазначено, що учасники номінації не відмовляються від плаката як форми, здатної візуалізувати ідеї, але у більшості проектів плакат доповнюється засобами, що посилюють емоційне сприйняття, «звучання» проектів: відео, анімація, інсталяція, малі архітектурні форми тощо. Це підтверджує, що екологічний плакат сьогодні є тією унікальною формою комунікації, що не обмежена мовним полем - інформація, яку він містить, легко декодується представниками різних країн. В екологічному плакаті якнайкраще відображено актуальні проблеми сучасного суспільства, яке прагне створити новий екологічний світогляд, зберегти природне середовище як життєво-необхідний простір, як елемент соціальної та культурної спадщини для майбутніх поколінь.

ВИСНОВКИ

Відповідно до поставленої мети й завдань дослідження було зроблено такі висновки:

1. Розвиток екологічної тематики у світі описаний досить широко, проте проведений аналіз спеціальної літератури засвідчив, що вивчення генезису екологічного плаката, його художніх особливостей не стало предметом всестороннього дослідження в світі, що обумовило актуальність обраної теми.

2. Графічний дизайн і мистецтво плаката значною мірою віддзеркалюють процеси розвитку у суспільстві екологічних тенденцій, що підтверджується використанням плаката у перших екологічних акціях («День Землі», 1970 р.) та його задіяння у подальших екологічних проектах («Всесвітня дизайнерська студія», 1992 р., «Уяви собі майбутнє», 1992 р.), які об'єднали дизайнерів всього світу. Плакат завдяки своїй комунікаційній функції впливає на поширення екологічного світогляду. Зміна технократичного мислення на нове, екологічне, стала передумовою виникнення авторського, філософського підходу, появи нових ідейно-художніх рішень в екологічному плакаті, що дозволило визначити його художні можливості та дієвий, стимулюючий потенціал.

3. Визначені історичні етапи становлення і розвитку екологічної тематики в мистецтві плаката:

– 20 - 40-і роки ХХ ст. - етап агітаційного індустріально-промислового плаката. У художніх рішеннях плаката превалює чіткий, лаконічний, контрастний образ; домінує текстова композиція, активно застосовуються фотоколаж і техніки тиражної графіки;

– 50 - 70-і роки ХХ ст. - етап створення плаката за темою природозбереження. Характерні властивості - ілюстративний підхід до вирішення образів, ідеалізація образів, детальна передача елементів зображення. Текстова складова є важливою композиційною основою плаката;

– кінець 70-х - середина 80-х років ХХ ст. - етап формування екологічного плаката. Характерне звернення до соціальних проблем, трактовано у метафоричних образах. Зображувальний та вербальні рівні виявляють емоційну та ідейну складові плаката, у рішеннях простежується пошук нових знакових систем;

– початок 90-х - 2000-і роки - розвиток сучасного екологічного плаката. Освоєння комп'ютерних технологій надало можливість створювати
в плакаті нове просторово-віртуальне середовище, завдяки чому його художньо-зображальна мова принципово змінюється - плакат стає багатопланово-складним за своєю структурою;

– 2000-і - до сьогодення - етап пошуку нових форм екологічного плаката, виражений у переході плаката в принципово інший віртуально-середовищний простір, обумовлений впливом інтерактивних мас-медіа та відео (екологічні акції, інсталяції, об'єкти в міському середовищі).

4. На основі аналізу матеріалів трієнале «4-й Блок» вперше проведено систематизацію колекції та виділено три групи плакатів, поєднаних за тематичною ознакою: плакати, присвячені темі атомної загрози; плакати, присвячені темі забруднення навколишнього середовища, та плакати філософсько-світоглядного спрямування, що репрезентують становлення нового екологічного мислення. Простежено основні тенденції розвитку плаката за останні 20 років. На останніх виставках тема атомної загрози характеризується зниженням, а тема охорони навколишнього середовища - постійністю відносної кількості плакатів. Кількість плакатів з філософсько-світоглядної тематики збільшується, стає пріоритетною. Саме вона експлікує основні тенденції розвитку екологічного мислення.

5. Розглянуто процес формування фундаментальних образів у плакаті - атомний «гриб», знак радіаційної загрози та образи Землі, людини і природи. На основі проведеного дослідження виявлено основні особливості дочорнобильського (природоохоронного) і постчорнобильського (екологічного) плаката, а також прослідковано трансформацію елементів візуального ряду плакатів:

– зображення атомного «гриба», що було основним художнім образом антивоєнного плаката 70 - 80-х років, в постчорнобильський період переосмислюється, зображення знаку трансформується і стає плакатним символом, що співвідноситься з антиатомною проблематикою і використовується авторами і сьогодні;

– знак радіаційної загрози у дочорнобильський період виконував функцію інформаційного, застережливого знаку і використовувався переважно
в агітаційних листівках та плакатах 50 - 70-х років. У постчорнобильський період він став основою візуальної мови чорнобильської тематики, стійким метафоричним текстом, що асоціюється з темою Чорнобиля. Поєднання кольорів «знаку», поступово перетворилось у кольоровій стереотип, стало сенсоутворюючим повідомленням, увійшло до впізнаваної знакової системи Чорнобиля. Зображальні характеристики «знака» в плакаті змінилися з інформаційних на символічні і метафоричні рішення;

– образи загальної екології (Землі, людини і живої природи) в дочорнобильському плакаті активно застосовувалися в антивоєнній агітації, а також в тематиці природозбереження, формуючи екологічний аспект плакатного мистецтва. Стійкі образи і графічні рішення в природоохоронних плакатах дочорнобильського періоду розвинули предекологічну плакатну систему знаків, що повною мірою набула свого вираження вже в сучасному екологічному плакаті.

Художньо-знакова система дочорнобильського плаката мала замовний агітаційний характер, була повністю зорієнтована на ідеологію держави. У дочорнобильський період превалював зображально-ілюстративний підхід, якому були притаманні фотографічність зображення. Текстова частина плаката мала наративний, характер. Постчорнобильський плакат є більш різноманітний і багатоплановий за своєю структурою і художнім рішенням.

6. Розглянуті основні тенденції розвитку сучасного екологічного плаката. Визначено виникнення в плакаті універсальної системи знаків - екосеміотіки, яка формується шляхом включення в неї символів, образів природи.

- Зображення знака Землі в екологічному плакаті. Для цього типу візуалізації є характерними: натуралістична трактовка; знаково-схематичне, алегоричне, асоціативно-абстрактне зображення Землі; перенесення зображення Землі на предметні та живі об'єкти; графічно-площинне (умовне) зображення мапи світу.

- «Злиття» знаків природи та людини. Даний підхід в екологічному плакаті характеризується: домінуючим взаємопроникненням образів; перенесенням характеристик і якостей одного зображуваного предмету на інший; різноманіттям художньо-зображального аспекту в плакатному рішенні з подібною ідейно-образною складовою; впровадженням у структуру плаката інших, не відповідних даній тематиці об'єктів, що зберігають свої індивідуальні ознаки та властивості.

- Силуетно-графічні рішення як художньо-зображальний засіб плаката. Цьому підходу притаманні такі особливості: силуети впізнаваних природних об'єктів виконують функцію знака, формують своєрідну плакатну екологічну мову (знаки-силуети). Пластичні можливості знаків набувають нової стилеутворюючої функції та надають динаміки зображальному ряду; виникає силуетна «екологічна графіка» плаката, подібна в різних дизайнерських школах. Знаки уніфікуються, створюючи екологічну акциденцію плаката.

- Застосування сучасних технологій дозволяють реалізувати нові художньо-пластичні та композиційні вирішення в плакаті, а саме: використання фактури та принципу багатошаровостi зображального плану; принципу лінійної, векторної графіки; типографіки та шрифтової композиції; ритмічної побудови композиції.

- Визначено ряд тенденцій і характерних рис, притаманних сучасному екологічному плакату: зміна фундаментальних архетипних форм у структурі плаката виражена в трансформації та переході у віртуально-середовищний простір; поява ідеї «олюднення» навколишнього світу; зміна пластичних характеристик плаката, перехід до емоційно-асоціативного вирішення образу; зростання ролі кольору як формоутворюючого елементу.

- У дослідженні показано значення принципу серійності в екологічному плакаті, проведені аналіз і класифікація серій. Виявлено, що розглянуті серії плакатів колекції є здебільшого серіями-наборами, які поділені на три групи - серія як посилювач ідеї, серія як ініціатор ідеї, серія як інформатор. Постійними сегментами серії переважно є образи живої природи. Серійність посилює провідну ідею плакатів, об'єднуючи її у певну динамічну «розповідь», яка сприймається ніби оповідний плакатний відеоряд. Серійність виявляє та створює нові значення, спрямовує глядача до аналізу й узагальнення.

7. В результаті проведеного дослідження матеріалів трієнале «4-й Блок» встановлено, що екологічний плакат має ознаки жанру як умовної категорії внутрішньовидової диференціації мистецтва, а саме: актуальність; присутність власного, специфічного предмету зображення та власних функцій; наявність іманентних методів, засобів та візуальної системи знаків. Будучи носієм візуальної інформації в засобах масової комунікації, екологічний плакат у графічному дизайні з 90-х років ХХ ст. постає як цілісне художньо-комунікативне явище. Таким чином, екологічний плакат визначений новим самостійним жанром плакатного мистецтва. На початку ХХI ст. спостерігається тенденція взаємопроникнення та прозорості плакатних жанрів, що відображається у новому сприйнятті плаката та пошуку нових форм візуалізації екологічної тематики.

8. Виявлено можливі напрями розвитку екологічного плаката у сучасній експериментальній практиці комунікативного дизайну, простежені тенденції формування екологічної тематики у майбутньому. Плакатний образ виходить за межі аркушу, переходить у динамічний засіб відтворення образу - відеокліп. Екологічна проблематика проявляється у великомасштабних рекламних акціях в ЗМІ, природною складовою яких є плакат. Екологічний плакат набуває характеру гостросоціальної реклами, спрямованої на актуалізацію екологічних проблем. Використовуються інтерактивні промоції, інсталяції та екологічні проекти в міському середовищі, в основі яких - єдиний з плакатом образно-художній підхід.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Северіна О.М. Особливості силуетно-графічної мови екологічного плаката
О.М. Северіна // Мистецтвознавство України. - 2008. - № 9. - С. 258-262.

2. Северина О.Н. Земля-планета в знаковой системе экоплаката (экосемиотике). По материалам коллекции Международной триеннале «4-й Блок» / О.Н. Северина, М.И. Розенфельд // Вісник ХДАДМ. - 2008. - № 1. - С. 104-113.

3. Северина О.Н. Развитие современного экоплаката. (На примере Международной триеннале экоплаката «4-й Блок») / О.Н. Северина // Традиции и новации в высшем архитектурно-художественном образовании. - 2007. - № 1, 2, 3. - С. 193-196.

4. Северина О. «Не к старому, не к новому, а к нужному». Международная триеннале экоплаката «4-й Блок / О.Н. Северина // Декоративное Искусство. Журнал Московского музея современного искусства. - 2007. - № 3. - С. 156-158.

5. Северина О. Развитие символа «знак радиационной опасности» в экоплакатах Триеннале «4-й Блок» / О.Н. Северина // Вісник ХДАДМ. - 2007. - № 1. -
С. 91-104.

6. Северина О.Н. Развитие образа атомного взрыва в постчернобыльском плакате. Материалы триеннале «4-й Блок» / О.Н. Северина // Традиции и новации в высшем архитектурно-художественном образовании. - 2006. - № 1, 2, 3. - С. 59-64.

7. Северина О.Н. Развитие темы «атомной опасности» в искусстве плаката / О.Н. Северина // Вісник ХДАДМ. - 2006. - № 2. - С. 20-32.

8. Северина О.Н. Развитие экологической проблематики в экологическом плакате 20-80-х годов ХХ века / О.Н. Северина // Вісник ХДАДМ. - 2005. - № 6. - С. 58-66.

АНОТАЦІЯ

Северіна О.М. Екологічний плакат: становлення та розвиток
(за матеріалами Міжнародних трієнале «4-й Блок») - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.07 - дизайн. - Харківська державна академія дизайну і мистецтв. - Харків, 2009.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню процесу становлення та розвитку екологічного плаката як цілісного явища в графічному дизайні, виявленню його особливостей та специфіки. У роботі проаналізовано: розвиток природоохоронної тематики, історичні та соціально-культурні передумови становлення екологічного плаката, його місце в сфері глобальної екологічної агітації. На основі систематизованих матеріалів колекції Міжнародної трієнале екологічного плаката «4-й Блок» в дослідженні визначені характерні особливості графічної мови, специфіка візуальних засобів і своєрідність образів притаманних екологічному плакату. Розглянуті нові форми та перспективи розвитку екоплаката. Визначено екологічний плакат як новий, самостійний жанр плакатного мистецтва і сформульовано його специфічні завдання.

Ключові слова: графічний дизайн, плакат, екологічний плакат, екосеміотіка, Міжнародна трієнале «4-й Блок», екологічне мислення.

Северина О.Н. Экологический плакат: становление и развитие
(по материалам Международных триеннале «4-й Блок») - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.07 - дизайн. - Харьковская государственная академия дизайна и искусств. - Харьков, 2009.

Диссертация посвящена комплексному исследованию процесса становления и развития экологического плаката как целостного явления в графическом дизайне, выявлению его особенностей и специфики. В работе проанализировано развитие природоохранной тематики, исторические и социально-культурные предпосылки становления экологического плаката, его роль в антивоенном движении и раскрытии темы Чернобыльской трагедии, описаны исторические этапы в развитии экологического плаката. Показано, что графический дизайн и искусство плаката, в значительной мере отражают процессы развития в обществе экологических тенденции, что подтверждается участием плаката в первых международных экологических акциях («День Земли») и в последующих экологических проектах, которые объединили дизайнеров всего мира («Всемирная дизайнерская студия», «Представь себе будущее»).