Технологія приготування страв та кондитерського виробу

Історична відомість про етапи розвитку громадського харчування і кулінарії. Технологічні схеми приготування страв та кондитерського виробу; товарознавча характеристика сировини. Вимоги до організації виробничих цехів, механічне і теплове обладнання.

Рубрика Кулинария и продукты питания
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.11.2010
Размер файла 3,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

4.12 Ваги механічні настільні

Настільні циферблатні РН-3Ц13У, РН-6Ц13У і РН-10Ц13У (Тюмень), див. Мал. 3.4.11., призначені для зважування продуктів і товарів на підприємствах торгівлі і громадського харчування в умовах помірного клімату при відносній вологості не більш 80%. Ваги дозволяють:

зважувати товар;

компенсувати масу тари для РН-3Ц13У, РН-6Ц13У.

Режим компенсації тари. Він використовується, якщо для зважування товару необхідна тара.

Основні параметри і розміри

Модель

РН-3Ц13У (безгирьові)

РН-6Ц13У

(безгирьові)

РН-10Ц13У (Тюмень)

Межа зважування, кг

0,02... 3

0,04 ... 6

0,1 ... 10

Похибка при експлуатації (в інтервалі зважування), г

5

10

15

Найбільша межа компенсації тари, г

600

600

-

Габарити, мм

400х290х710

400х290х710

580х280х680

Маса, кг

14

15

20

Температура навколишнього середовища, єС

- 10... +50

- 10... +50

- 20... +45

Гарантійний термін експлуатації, місяць

6

6

6

Середній термін служби ваг, рік

8

8

15

Мал. 3.4.11. Ваги настільні циферблатні РН-3Ц13У, РН-6Ц13У і РН-10Ц13У

4.13 Холодильні камери АРИАДА

Холодильні середньотемпературні камери забезпечують збереження продуктів при температурі від - 2 до + 6 єС, низькотемпературні - при температурі від -15 до - 25 єС, див. Мал. 3.4.12.

Холодильні камери збираються зі стандартних панелей за рахунок бічного профілювання панелей і стійок із плавним защемленням, що крім виняткової механічної тривкості, забезпечує також абсолютну теплову стійкість.

Камери холодильні провадяться з панелей типу “сендвіч” і комплектуються холодильними агрегатами кращих італійських фірм “Zanotti” і “Texnoblock” (Мал. 3.4.13). Обсяг камери варіюється від 3 до 500 м3.

Камери комплектуються каркасним і стелажним устаткуванням. Каркасне устаткування використовується для розміщення різноманітних видів харчових продуктів (наприклад, м'ясних туш) усередині холодильних вітрин.

Стелажне устаткування використовується для розміщення харчових продуктів, що упаковані у різноманітну тару, наприклад, у ящики, банки, коробки.

Мал. 3.4.12 Холодильна камера АРИАДА

Мал. 3.4.13 Моноблоки “Technoblok”

Моноблочні холодильні агрегати “Technoblok” призначені для підтримки температурного режиму в холодильних камерах великого обсягу (більш 3 м3). Існують два температурних діапазони роботи моноблоків від +5 до -5єС і від -18 до -25 єС. Перший використовується при збереженні овочів, фруктів, а також ковбасних і молочних виробів (сир, молоко і т.д.). Другий застосовується для продуктів, що зберігаються в замороженому стані ( м'яса, риби, олії, мороженого).Характерною рисою моноблоків є виняткова простота в експлуатації. Агрегати оснащені автоматичною системою відтайки, мають невеличкі габарити, низьку споживану потужність. Більшість із них живляться від мережі 220В. При монтажі елементи моноблока (компресор і випарник) розташовуються по різні сторони стіни, що теплоізолюється, для чого в ній формують отвори. Моноблок установлюється на цій стіні на відстані 10 см від стелі.

Основні параметри і розміри

Модель

t, єC

V охл., м3

Напруга, В

Потужність, Вт

ACB-170

-18..-22

4-6

1х220, 50 Гц

700

ACB-200

-18. .-22

6-11

3x380, 50 Гц

1700

ACK-201

-18..-25

9-17

1x220, 50Гц

1000

ACB-202

-18..-22

12-27

3x380, 50 Гц

2200

ACM-030

-5..+5

3-7

1x220, 50Гц

500

ACM-075

-5..+5

7-13

1x220, 50Гц

800

ACM-100

-5..+5

11-18

1x220, 50Гц

900

ACM-120

-5..+5

16-20

3x380, 50 Гц

1000

VTB-300

-18..-22

17-32

3x380, 50 Гц

2300

VTB-400

-18..-22

23-42

3x380, 50 Гц

3100

VTB-500

-18..-22

44-81

3x380, 50 Гц

3700

CSB-201

-18..-22

9-16

3x380, 50 Гц

1800

CSB-202

-18..-22

12-23

3x380, 50 Гц

2200

CSB-300

-18..-22

15-34

3x380, 50 Гц

2300

CSB-400

-18..-22

23-42

3x380, 50 Гц

3100

CSM120

-5..+5

15-38

3x380, 50 Гц

800

CSM150

-5..+5

21-61

3x380, 50 Гц

1300

CSM-200

-5..+5

30-75

3x380, 50 Гц

1300

5. Техніка безпеки

У запобіганні нещасних випадків працівники кухні повинні вивчити правила експлуатації устаткування й одержати практичний інструктаж у завідуючого виробництвом. У місцях розташування устаткування необхідно вивісити правила його експлуатації. Підлога в цехах повинна бути рівною, без виступів, не слизькою.

При роботі в цехах необхідно дотримуватись наступних правил:

забороняється працювати на м'ясорубці без запобіжного кільця;

проштовхувати м'ясо в машину можна тільки дерев'яною маточкою;

забороняється працювати на кутері з несправним мікровимикачем;

знімати чи приєднувати змінні машини до універсального приводу можна тільки при повному його вимиканні;

перед роботою варто застопорити за допомогою гвинтів візок універсального приводу;

для обпалювання птаха і субпродуктів необхідно використовувати спеціальні плити з витяжним ковпаком;

забороняється виймати рибу з ванн руками;

варто використовувати для цієї мети дротові черпаки;

працівники, що займаються обвалкою м'яса повинні надягати запобіжні кольчужки;

на підлогу поруч з виробничими столами необхідно встановлювати підніжні ґрати;

ножі повинні мати добре закріплені ручки і зберігатися у визначеному місці;

виробничі ванни і столи повинні мати закруглені кути.

Під час роботи необхідно вчасно видаляти і переробляти відходи, стежити за санітарним станом цеху і кожного робочого місця, після закінчення роботи ретельно промивати і протирати всі машини, розрубочний стілець ошпарювати окропом і засипати сіллю.

Гаки для підвішування м'яса потрібно розташовувати не більш 2 м від підлоги.

При роботі в гарячому цеху працівники повинні обов'язково вивчити правила експлуатації механічного і теплового устаткування й одержати практичний інструктаж у завідуючого виробництвом. У місцях розташування устаткування необхідно вивісити правила експлуатації.

Підлога в цеху повинна бути рівною, без виступів, не слизькою.

Температура в цеху не повинна перевищувати 26єС.

Розбір, чищення, змащення будь-якого устаткування можна робити лише при повній зупинці машин і вимкненні їх від джерел електроенергії, пару і газу.

Електроустаткування повинне бути заземлене.

Проходи біля робочих місць не можна захаращувати посудом і тарою.

Кришки їжеварильних стаціонарних казанів дозволяється відкривати лише через 5 хв. після припинення подачі пару чи електроенергії; перед відкриванням підняти клапан-турбинку і переконатися, що немає пару. Кришки у наплитних казанів відкривати на себе.

Готову продукцію вагою більш 20 кг варто транспортувати на візках.

Забороняється розтоплювати плити легкозаймистими рідинами (керосином, бензином).

При смаженні у фритюрі вироби варто обсушити і закладати в жир по напрямку від себе.

У цеху обов'язково повинна знаходитися аптечка з набором медикаментів.

При нещасливих випадках, зв'язаних із утратою працездатності, варто складати акт за формою.

Розділ IІІ. Корисні поради при приготуванні страв та кондитерського виробу

1. Для страв із риби

Щоб зменшити втрату мінеральних речовин при розморожуванні риби, у воду потрібно додати сіль (7--10 г на 1 л води).

Якщо при обробленні риби випадково розлилася жовч, протріть місця, на які вона потрапила, сіллю і промийте холодною водою -- гіркота пропаде.

Почищену, розроблену і промиту рибу варто збризкати слабким розчином столового оцту або лимонним соком. Це зменшить специфічний рибний запах, м'ясо стане білим і щільним.

При варінні риби воду варто солити більше, ніж при варінні м'яса й інших продуктів.

Щоб риба при варінні зберегла форму, її потрібно перев'язати шпагатом і покласти черевцем униз.

Риба під час смаження не буде розвалюватися, якщо її посолити за 10--15 хвилин до початку готування.

Рибу для холодних страв найкраще смажити на рослинній олії.

Щоб смажена риба була соковитою і рум'яною, за 30--40 хвилин до початку смаження її варто замочити в молоці.

Риба під час смаження не утратить форму, якщо на ній зробити ножем надрізи.

Щоб усунути неприємний запах під час смаження риби, у рослинну олію потрібно покласти одну картоплину, очищену, нарізану скибочками.

Запікаючи рибу в соусі, на сковороду спочатку виливають частина соусу, а потім кладуть смажену рибу.

Рибу в соусі запікають при високій температурі. Тоді на поверхні соусу утвориться рум'яна кірочка і страва виходить соковитою.

Для смаження риби у фритюрі рекомендується робити суміш з 60% гідрожиру і 40% рослинної олії.

Риба відноситься до легко перетравлюваних продуктів, тому широко застосовується в дієтичному харчуванні.

З риби готують безліч найрізноманітніших закусок, супів, салатів.

Свіжа риба повинна мати яскраво-червоні зябра, світлі, чисті, опуклі очі, плоске черевце. Занурена в посуд з водою, вона відразу йде на дно. М'ясо свіжої риби біле, щільне і пружне; ямка від натиску пальцем вирівнюється швидко. Луска свіжої риби гладка, блискуча, що щільно прилягає до тіла і тому вона важко очищається.

Риб'ячу луску видаляють ножем, пересуваючи його в напрямку від хвоста до голови. Якщо луска важко віддаляється, рибу варто занурити на кілька хвилин у киплячу воду, а пальці натерти сіллю.

Рибу потрошать, розрізавши їй черевце в подовжньому напрямку. При цьому варто стежити за тим, щоб не зашкодити печінці і жовчному міхуру. Зябра витягають після видалення нутрощів.

Для видалення слизу з поверхні деяких видів риби її варто промити міцним розчином солі.

Рибу можна освіжити, натерши саліциловою кислотою. Після цього її потрібно ретельно промити проточною водою.

Важкий запах морської риби можна усунути, витримавши випотрошену і вимиту рибу кілька годин в оцті, у який додати 1--2 здрібнені лаврові листи і кілька зерен чорного перцю.

Той же результат можна одержати, протерши рибу лимоном або покривши нарізаною цибулею і витримавши в такому виді 2--3 години.

Велику рибу опускають у холодну воду, щоб її шкіра не розтріснулася, а м'ясо гарне проварилося не тільки в зовнішніх шарах, але й усередині. Якщо рибу опустити в киплячу воду, її м'ясо звариться тільки в зовнішніх шарах, а усередині залишиться сирим.

Рибу, нарізану шматками, кладуть у киплячу підсолену воду. Коли вода закипить, вогонь варто зменшити і продовжувати варіння при слабкому кипінні.

Звичайно риба готова через 15--20 хвилин з моменту закипання води.

За 15--20 хвилин до смаження рибу варто посипати сіллю. При цьому вона стає смачніше і не розвалюється.

Смажена риба здобуває ще кращий смак, якщо її змочити в молоці, обваляти в борошні і засмажити в добре розігрітій рослинній олії.

Для збереження риби у свіжому стані до двох днів оберніть її тканиною, змоченої розчином саліцилової кислоти в співвідношенні чайна ложка саліцилу на 0,5 л води. Перш ніж приступити до її кулінарної обробки, промийте її холодною водою.

У холодильнику свіжу рибу варто зберігати при температурі не вище 4--5°С, загорнувши в целофан або пергамент, щоб інші продукти не просочилися рибним запахом.

Рибу потрібно розморожувати у холодній воді, змінюючи її кілька разів. Відтавання можна прискорити, додавши у воду сіль (на 1 л води 1 ч. л. солі).

Морожену рибу не слід заливати гарячою водою, тому що вона витягає з м'яса риби коштовні живильні речовини і воно утрачає свій смак.

Щоб вилка і тарілка не містили запаху риби, їх потрібно промити водою, протерти лимонною кіркою, оцтом, а потім помити з милом. Також роблять і зі сковородою, на якій жарили рибу.

Значно легше очистити рибу від луски, якщо попередньо видалити всі плавці.

Рибу, у якої луска знімається з працею (окунь), перед чищенням опустите на 30 секунд в окріп. Рибу з дрібною лускою дуже добре чистити за допомогою тертки.

Щоб підвищити смакові якості риби, її потрібно нарізати на шматки і витримати протягом 2--3 год. у маринаді, приготовленому з вина, ріпчастої цибулі і чорного перцю.

При варінні фаршированої риби на дно посуду можна покласти тонкі скибочки сирого буряка, моркви, цибулі, а на них -- шматки фаршированої риби. Щоб рибі і бульйону додати фарбування, при варінні рекомендується додати шафран або цибульну лушпайку.

Смак тушкованої риби значно покращиться, якщо при гасінні додати відвар грибів і біле вино.

Риба під час смаження не буде розвалюватися, якщо її посолити за 10--15 хвилин до теплової обробки.

Риба не буде прилипати до сковороди, якщо в жир додати небагато солі.

Рибу або шматки риби перевертають двома качанами або спеціальною лопаткою.

Дрібну рибу рекомендується смажити на спеціальних вкладних ґратах у глибокому посуді.

На відміну від смаженого м'яса смажена риба при підігріванні утрачає свій первісний смак.

Щоб зменшити неприємний запах риби під час смаження, треба покласти на сковороду нарізану скибочками картоплину.

Щоб варена риба була смачніше, солити і перчити її треба наприкінці варіння.

Якщо перед тим як смажити рибу її підсолити і дати 10--15 хвилин полежати, щоб сіль всоталась, риба не буде кришитися.

Якщо в м'ясо риби можна легко застромити чи вилку сірник, риба готова.

2. Для страв із овочів та картоплі

Що дрібніше нарізані овочі і фрукти, тим більше вітамінів руйнується. Вітамін С зберігається в картоплі значно краще, якщо картопля вариться неочищеною, на пару чи печеться, але більше усього руйнується, коли з неї виготовляється пюре. Дуже зручними є герметично закриті каструлі, у яких варіння йде під тиском, а продукти варяться швидко і при відсутності повітря.

Що крупніше нарізані овочі, тим краще в них зберігаються вітамін С і мінеральні солі.

Овочі для гарніру варто варити на пару.

Зібрані овочі потрібно насамперед ретельно промити, тому що звичайно вони забруднені землею, потім очистити. Картоплю, моркву, буряк та інші коренеплоди чистять гострим ножем, зрізуючи по можливості тільки шкірку. Для цього при очищенні овочів рекомендується користатися спеціальним жолобковим ножем.

Очищати овочі треба незадовго до готування блюда, тому що заздалегідь очищені, вони втрачають аромат і зів'ядають; картопля, залишена очищеною без води, швидко темніє.

Очищені овочі потрібно промити холодною водою, а потім нарізати (скибочками, брусочками, соломкою, кубиками і т.п.).

Овочі, особливо приготовлені в відварному виді, рекомендується подавати з яким-небудь соусом. Соуси додають овочам приємний смак.

Щоб смажена картопля вийшла смачною і хрусткою, її потрібно закладати в розігрітий жир, попередньо підсушивши серветкою. Картоплю потрібно смажити у великій кількості жиру, а солити перед подачею до столу.

Овочі варто зберігати в холодному і темному приміщенні, щоб вони не утратили свої смакові і живильні властивості.

Овочі, що утратили свіжість, можна освіжити в холодній воді, у яку додати 2--3 ст. л. оцету.

Овочі варто нарізати ножем з нержавіючої сталі.

Овочі, смажені у великій кількості жиру, краще зберігають вітаміни, чим овочі, смажені в невеликій кількості жиру.

3. Для кондитерського виробу

Надмір цукру в тісті уповільнює бродіння, під час випікання скоринка виробу швидко присмажується, тим часом як середина залишається сирою.

Не можна пересолювати тісто, бо зайвина солі розріджує його і надає неприємного присмаку.

Яйця треба спочатку розбивати по одному у склянку чи якусь іншу посудину, щоб випадково не зіпсувати тісто несвіжим яйцем.

Не можна збивати білки в алюмінійовому посуді, бо вони темнішають.

Білки та вершки треба збивати перед використанням, бо піна з них не може довго зберігатись (вона осідає).

Перш ніж збивати вершки на пі-ну, їх треба охолодити до температури 8 -- 10єС і збивати в холодному місці.

Ніколи не слід добавляти продукти до піни з білків, треба вводити піну в продукти, обережно перемішуючи при цьому суміш зверху вниз.

Якщо доводиться замінити свіже молоко згущеним або сухим, то слід пам'ятати, що 1 л свіжого молока відповідають 250 г згущеного без цукру або з цукром і 130 г сухого.

Сухе молоко необхідно попередньо просіювати і розводити у воді з температурою 60 -- 70єС.

Надмір жирів у тісті погіршує якість виробу: тісто стає важким і погано пропікається.

Усі жири можна зберігати до двох тижнів при температурі 4--6єС у наглухо закритій посудині.

Газову духовку слід розігріти за 10 хв. перед випіканням виробів, електричну -- за 25 хв.

Коли нема термометра, температуру в духовці можна визначити так:

якщо щіпка борошна, вкинута в духовку, спочатку стане жовтою, а через 30 с потемніє, значить температура в духовці 220 -- 240єС; якщо борошно зразу звуглиться,-- температура 270 -- 280єС; коли борошно змішується поступово,-- температура 180 -- 200єС.

Для вистоювання тісто в середньому ставлять на 30 -- 60 хв.

Тісто обмазують жовтком за 5 -- 10 хв до випікання.

Щоб виріб був м'яким (верхня і спідня скоринки), його слід ще гарячим накрити тканиною.

Щоб білки легше було збити на густу піну, яйця треба охолодити, поклавши їх на 1 год на лід або в холодну воду.

Борошно найкраще зберігати в мішках, а не в жерстяних коробках або в дерев'яних скриньках.

Щоб нарізати гарячий пиріг, ніж треба занурити в гарячу воду або нагріти над полум'ям газового пальника.

Якщо тісто недостатньо підійшло або в духовці не досить висока температура, тісто буде драглисте.

Ніколи не слід сипати борошно в рідину, а навпаки, треба поступово додавати рідину до борошна.

Посуд з-під молока треба мити спочатку холодною, а потім гарячою водою. Так само треба мити посуд, в якому було тісто або суміш з яйцями. Свіжі яблука добре зберігаються, якщо їх засипати чистою тирсою, яка, звичайно, не має неприємного запаху;

Дека та форми рекомендується змащувати жиром густої консистенції.

Добре борошно має бути сухим, м'яким, а на колір білим або з трохи кремуватим відтінком. Якщо стиснути таке борошно у жмені, воно утворює грудочку, яка розсипається не відразу. Від натискування на поверхню борошна пальцем на ній мають залишитись відбитки папілярних ліній. Коли в борошно додають воду, воно не повинно темнішати.

Якщо в борошно з підвищеною вологістю занурити руку, вона відчує холод. Таке борошно треба використати в першу чергу, бо воно може швидко зіпсуватись.

Добре пшеничне борошно має смак крохмалю, житнє -- солодкувате. Якщо борошно надто солодке на смак, це означає, що його змололи з пророслого зерна. Гіркуватого смаку набуває борошно, яке зберігалося в несприятливих умовах. Гострий і гіркий смак борошна може бути наслідком забруднення збіжжя.

Молоко робить тісто пухкішим, м'якшим, надає йому еластичності, пружності. Але його має бути стільки ж, як і води, або навіть менше, бо інакше тісто погано пропікатиметься.

Правильно вимішане тісто має бути гладеньким, вільно відставати від стінок посудини.

Якщо тісто недосолене, сіль розчиняють у невеликій кількості води, вливають розчин у тісто і знову добре його вимішують.

Пересолене тісто погано бродить і легко завітрюється, вироби з нього виходять бліді. Щоб виправити становище, слід замісити нову порцію тіста, але вже без солі, з'єднати з пересоленим тістом і старанно вимісити.

Смак виробів з тіста можна варіювати, додаючи борошно іншого сорту або замінюючи рідинну частину. До основної рідини можна додавати сметану, кефір, олію, цибульний чи морквяний сік тощо. У кожному випадку вироби з тіста матимуть інший смак.

Коли випікають борошняні вироби, під форму насипають трохи солі, щоб вони не підгорали.

Якщо поставлене для бродіння тісто дуже остигло, його треба швидко підігріти до температури 30 -- 40 єС, поставивши посудину з ним в ємність з теплою водою і підтримуючи цю температуру до кінця бродіння.

Жири в тісто слід класти точно за рецептурою, бо в разі їх надміру вироби будуть розпливчасті, з глевким м'якушем.

У бісквітне тісто на кожне яйце кладуть 20 -- 30 г цукру та 20 г борошна. Замість борошна можна класти 1 столову ложку манних круп або 2 столові ложки мелених ядер горіхів. Виріб буде більш розсипчастий, якщо в тісто додати крохмаль (1 частина крохмалю на 6 частин борошна).

Тісто буде більш розсипчастим, якщо жир складатиметься з однакових частин вершкового масла, маргарину та смальцю, і ніжним, коли в нього додати цукрову пудру. Свіжого доброго запаху пісочному тісту надає лимонна цедра.

Вироби з тіста спочатку змащують маслом і лише потім посипають цукром. Якщо зробити навпаки, то цукор швидко розчиниться у маслі.

Щоб на виробах утворювалась красива рум'яна кірочка, за 5 -- 10 хв до закінчення випікання їх слід обмазати жовтком. Роблять це обережно, користуючись м'якеньким пензликом або курячою пір'їною, щоб не пом'яти.

Щоб тісто не підгорало, в кутку в духовці слід поставити посудину з водою.

Якщо готовий пиріг не знімається зі сковороди, її ставлять на кілька секунд у холодну воду або підігрівають на паровій бані.

Якщо пиріг пристав до дека, треба взяти чисту міцну нитку і обережно провести нею під сподом пирога.

Бісквітні тістечка і торти прикрашають шоколадною помадкою, різними фруктами та цукатами. Перш ніж прикрашати фруктами, поверхню виробу обмазують білком.

Тістечка, глазуровані помадкою, та ромові баби не рекомендується зберігати в холодильнику.

Готуючи шоколадно-вершковий крем, какао-порошок разом з ванільною пудрою вводять наприкінці збивання.

Перш ніж покривати торт глазур'ю, його треба посипати крохмалем, щоб вона не розпливалась. Загладжують глазур ножем, змоченим у гарячій воді.

Щоб фруктові маси та креми, крім фруктових, довше залишалися свіжими, в них додають 2 ложки спирту.

Торт добре зберігається (не висихає), якщо в коробку, де він лежить, покласти яблуко.

В разі додавання до тортових мас та кремів різних есенцій треба стежити за їх дозуванням, бо зайвина есенції приглушує надаваний смак та аромат.

Перелік використаних джерел

1. Бутейкис Н.Г. Организация производства предприятий общественного питания. М., 1985.

2. Гернатовская В. В., Шнейдер Б. Л. Основы организации и экономики производства предприятий общественного питания. М.,1968.

3. Гришин П.Д., Ковалев Н.И. Технология приготовления пищи. М., 1972.

4. Справочник технолога общественного питания. М., 1984.

5. Успенская Н.Р. Практическое пособие для повара. М., 1982.

6. Учебное пособие для повара. М., 1965.

7. Новоженов Ю.М. Кулинарная характеристика блюд. 1987.

8. http://www.3to.ru - Web-сторінка заводу торгового обладнання.

9. http://www.grodno.by/torgmash/kitchn_.htm - Web-сторінка Гродненського заводу торгового машинобудування


Подобные документы

  • Основні поняття про їжу і харчування людини. Історична довідна приготування страв. Товарознавча характеристика сировини. Хімічний склад і харчова цінність картоплі. Запіканка картопляна з овочами. Організація робочого місця, характеристика цеху.

    дипломная работа [126,0 K], добавлен 11.12.2013

  • Характеристика устаткування та організації робочих місць на сучасному підприємстві громадського харчування. Підготовка сировини та технологічна схема приготування вареників з капустою. Технологічні картки основних страв їдальні кооперативного технікуму.

    дипломная работа [5,2 M], добавлен 11.01.2011

  • Технологія приготування кулінарних страв і кондитерських виробів. Товарознавча характеристика і розрахунок сировини і продуктів. Організація робочих місць кухаря та кондитера під час виготовлення страв і виробів, характеристика обладнання і інвентарю.

    курсовая работа [4,4 M], добавлен 27.02.2014

  • Історична відомість про розвиток кулінарії. Шарові тістечка. Пісочні тістечка. Заварні тістечка. Організація робочого місця. Кондитерський цех. Санітарні вимоги при приготуванні кондитерського виробу. Техніка безпеки. Для кондитерського виробу.

    дипломная работа [42,2 K], добавлен 01.06.2005

  • Хімічний склад, харчова цінність, види м'яса. Організація та рекомендації з удосконалення технологічного процесу обробки м'яса і виробництва напівфабрикатів. Технологічні схеми приготування страв з яловичини. Характеристика ресторану вищого ґатунку.

    дипломная работа [205,8 K], добавлен 21.03.2009

  • Значення перших страв у харчуванні та їх класифікація. Технологія приготування перших страв російської кухні, асортимент, вимоги до якості, правила подання. Організація робочого місця кухаря при приготуванні перших страв. Бракераж готових перших страв.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 12.11.2014

  • Основні правила та вимоги до роботи кухаря, його протейна етика. Технологія приготування та товарознавча характеристика сировини, що використана для виготовлення обіду, вимоги до якості страв. Організація робочого місця, головні санітарні правила.

    курсовая работа [48,4 K], добавлен 30.09.2014

  • Характеристика харчової, біологічної цінності м’ясної сировини. Способи механічної обробки м’яса та виробництво напівфабрикатів з неї. Схеми оброблення та кулінарне призначення частин туші яловичини. Технологічні схеми приготування страв з рубаної маси.

    курсовая работа [842,6 K], добавлен 06.11.2014

  • Значення страв в харчуванні людини, харчова цінність м’ясних холодних страв і закусок. Технологія підготовки та приготування м’ясних холодних страв. Класифікація та асортимент м’яса. Технологічні вимоги до обробки продуктів і приготування страв.

    курсовая работа [51,4 K], добавлен 26.04.2014

  • Товарознавча характеристика сировини. Технологія приготування хлібу пшеничного: приготування тіста, поділ його на шматки та округлення, формування та вистоювання, випікання. Устаткування пекарні (обладнання). Розрахунок ціни реалізації кожного виробу.

    дипломная работа [108,7 K], добавлен 01.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.