Дослідження формування архітектури ландшафтних театрів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ЛАНДШАФТНИХ ТЕАТРІВ В УКРАЇНІ

Гуменник І.В.

Старший викладач кафедри дизайну архітектурного середовища Національний університет «Львівська політехніка», Львів

Анотація

Стаття присвячена проблематиці формування архітектури ландшафтних театрів на території України в реаліях, що склалися в процесі розвитку типології та розташування даних культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів в сучасних умовах.

В статті досліджується специфіка розташування ландшафтних театрів в залежності від функціонального призначення, місткості глядацького залу і рівня відвідуваності різноманітних за жанром театралізованих дійств просто неба на території України.

На базі отриманих результатів фахового анкетування і аналізу статистичних даних щодо театрально-концертної мережі в Україні автором запропоновано 15 факторів, що формують сучасну архітектуру українських ландшафтних театрів. Автором досліджено, як наведені чинники видозмінюють глядацько-сценічне середовище та показано засоби і прийоми, що дозволяють створювати гармонійний простір театру.

До переліку вказаних вище чинників впливу на формування архітектури ландшафтних театрів в Україні слід віднести такі фактори, як: місткість глядацького залу; функціональне призначення споруди; місце розташування театру; режим відкритості глядацького залу та сцени; особливі умови зони локації театру просто неба.

Крім того, автором досліджено наступні чинники формування архітектури ландшафтних театрів, як: організаційні схеми влаштування сценічного майданчика; конфігурація амфітеатру по відношенню до сцени; шляхи евакуації відвідувачів з глядацького залу при виникненні аварійних ситуаціях; визначення оптимального кута ухилу глядацького залу; архітектурно-конструктивне рішення розміщення театру (на природній або антропогенній основі).

Автором в статті аналізується вплив на формування архітектури ландшафтних театрів за рахунок: системи компонування та облаштування сценічного майданчика; при застосуванні спеціальних технологічних прийомів і технічних засобів; шляхом врахування мобільності театру; за умовами синтезу при розташуванні сцени відносно глядацького амфітеатру; за використанням засобів зеленої архітектури та дизайнерських рішень при організації простору театру.

Ключові слова: ландшафтний театр, культурно-видовищний та дозвіллєвий заклад, сценічно-глядацьке середовище, фактори впливу на архітектуру.

Abstract

The article is devoted to the problems of landscape theaters architecture formation on the territory of Ukraine in the realities which have developed in the course of typology development and an arrangement of the cultural data and entertaining and leisure establishments in modem conditions.

The article examines the specifics of the landscape theaters location depending on the functional purpose, capacity of the auditorium and attendance level of various theatrical performances in the open air in Ukraine.

Based on the results of professional questionnaires and analysis of statistical data on the theater and concert network in Ukraine, the author proposes 15 factors that shape the modem architecture of Ukrainian landscape theaters. The author investigates how these factors modify the spectator environment and shows the tools and techniques that allow you to create a harmonious space of the theater.

The list of the above factors influencing the formation of the landscape theaters architecture in Ukraine should include such factors as: the capacity of the auditorium; functional purpose of the building; location of the theater; the mode of the auditorium openness and stage; special conditions of the open-air theater location zone.

In addition, the author investigates the following factors in the formation of landscape theaters architecture, such as: organizational schemes of the stage; the configuration of the amphitheater in relation to the stage; ways to evacuate visitors from the auditorium in case of emergencies; determination of the optimal angle of the auditorium; architectural and constructive solution of the theater location (on a natural or anthropogenic basis).

The author analyzes the influence on the formation of the landscape theaters architecture due to the system of the stage layout and arrangement; when using special technological techniques and technical means; by considering the mobility of the theater; under the conditions of synthesis at the location of the stage relative to the spectator amphitheater; using the means of green architecture and design solutions in the organization of theater space.

Key words: landscape theater, cultural, entertainment and leisure institution, stage and spectator environment, factors influencing architecture.

Постановка проблеми

Питання створення матеріально-технічної бази для забезпечення рівня культурного обслуговування одна з пріоритетних задач появи в країні комфортного та соціально-направленого середовища, що відповідає нагальним потребам українців у XXI столітті. В досліджуваній царині проблеми створення нових і реконструкція існуючих культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів на відкритому просторі є актуальною та економічно обґрунтованою в умовах сучасної України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Архітектурою відкритих театрів серед дослідників світової архітектури впритул займались відомі російські вчені В.Биков (Быков, 1954, с.12-56), М.Мосіна (Мосина, 1982), Є.Окунєва (Окунева та Мосина, 1981), видатні американські архітектори Ш.Чейні (Cheney, 2012, р.1-12), Ф.Ваух (Waugh, 2008, р.15-28) та ціла плеяда українських науковців: В.Проскуряков (Проскуряков, 2004, с.393-395), В.Куцевич (Куцевич, 2007), А.Сафонов (Сафонов та Сафонова, 2009), А.Гриманов (Гриманов, 2006), які свої дослідження присвятили питанням формування засад архітектури ландшафтних театрів і визначили основні напрямки розвитку даного типу культурно-видовищних закладів в світі та Україні.

Мета статті

Метою даної статті є дослідження формування сучасної архітектури ландшафтних театрів в Україні. В публікації виконано аналіз фактичного стану розташування та відвідуваності відкритих театрів в регіонах України та зроблена спроба виокремити всі основні чинники, що впливають на формування архітектури ландшафтних театрів, організацію сценічно-глядацького середовища і прийомів, якими можна ефективно досягнути створення вдалих об'ємно-просторових рішень при проектуванні культурно-видовищних закладів просто неба.

Виклад основного матеріалу

Архітектурна практика в Україні свідчить, що майже в жодному з сучасних ландшафтних театрів не була передбачена наявність значних площ для складських приміщень та великої кількості спеціальних зон для монтажу (демонтажу) декорацій. Крім того, при цьому в спорудах було значно скорочено площу, що використовується для артистичних вбиралень, гримерних кімнат та офісних приміщень для адміністративного і технічного персоналу. Причиною даної ситуації, перш за все, слід вважати переважно сезонний характер функціонування значної більшості відкритих театрів та певні обмеження в концертно-репертуарній політиці відповідних акторських колективів. При цьому, напевно, необхідно враховувати специфічні обмеження, що накладаються на функціонування ландшафтних театрів у віддалених рекреаційних зонах населених пунктів України, де театральні вистави орієнтовані, зазвичай, лише на контингент приїжджих на дану територію відпочиваючих або туристів і там, де фактично відсутні традиційні репертуарні закриті театри.

В процесі досліджень за результатами проведеного автором анкетування, аналізу фахових оцінок проектних рішень та після ґрунтовного вивчення статистичних даних, представлених в публічному доступі, було побудовано діаграми розподілу діючих театральних споруд по всій території України за їхнім функціональним призначенням (Рис.1). В діаграмах у відсотках представлено, які типи театрів та в який спосіб вони поділяються в залежності від функцій, що відповідні культурно-видовищні та дозвіллєві заклади на відкритому просторі виконують в процесі театрально-концертного обслуговування населення. При цьому виявлено, що в Україні функціонують театри просто неба, в яких відбуваються концертно-театральні дійства (45%) та ландшафтні театри багатожанрового характеру, де проводяться лише естрадні концертні виступи (25%).

Автором вивчена етимологія терміну «ландшафтний театр», який в сучасних реаліях охоплює терміни таких типів театральних споруд на відкритому просторі, як: зелений театр, природний театр, літній театр, театр просто неба та відкритий театр.

Рис.1. Аналіз оптимальної місткості глядачів з врахуванням функціонального призначення споруди та жанровості театрального дійства в культурно-видовищних та дозвіллєвих закладах на відкритому просторі

За підсумками здійсненого автором аналізу проектних рішень та за результатами опрацювання статистичних даних було визначено рівень популярності театрального закладу в залежності від жанру культурно-видовищного заходу в ландшафтних театрах на території України та за критеріями заповнення залу глядачами під час вистави і за принципом дотримання універсальності вистави, що проводиться в даному закладі. За підсумками аналізу статистичних даних та результатів обробки отриманих автором відповідей на розповсюджені анкети було встановлено, що найбільш популярними видами культурно-видовищних заходів, які відбувались просто неба виявились наступні дійства, як: естрадні концерти (74%), збірні багатожанрові концерти (68%) та театралізовані вистави (66%). За кількістю проведених культурно-масових заходів просто неба в закладах поза конкуренцією виявились естрадні та рокові концерти, відповідно, 46% проти 24% інших дійств, які загалом відбувались у відкритих театрах на теренах України в досліджуваний період з 2011 по 2021 роки (Рис.2).

Рис.2. Дослідження фактичного рівня активності відвідування глядачами культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів з аналізом характерних параметрів ландшафтних театрів (рівень популярності жанру вистави, місткість та зона розташування театральної споруди на відкритому просторі)

Крім того, на Рис.2 представлено оброблені дані за визначенням оптимальної місткості культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів на відкритому просторі в залежності від їх функціонального призначення в значних містах України. З даних наведених на графіку Рис.2 можна зробити наступний висновок, що найбільшу глядацьку аудиторію можуть в Україні приймати в себе ландшафтні театри універсального типу, в яких можливо спостерігати, як за різними видами театралізованих вистав, так і за естрадно-роковими концертами та кінопоказами. При цьому в них одночасно можуть перебувати від 1000 до 2000 глядачів. До речі, закордонний досвід проектування та будівництва відкритих театральних споруд в природному та історичному середовищах, теж свідчить, про оптимальну місткість ландшафтних театрів в межах від 1000 до 2500 відвідувачів.

В результаті здійсненого автором аналізу застосованих проектних рішень та використання нормативних вимог до культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів на відкритому просторі автором було сформульовано перелік місць для оптимального розташування ландшафтних театрів. Даний перелік охоплює наступні характеристики ділянки забудови, як: розташування ландшафтних театрів на садово-паркових ділянках населених пунктів; в передмістях мегаполісів; на територіях відпочинково-рекраційних об'єктів; на майданчиках, що розташовані біля природних або штучних водойм; на площах в історичних центрах урбанізованих міст; в характерних гірських ландшафтах; на спеціально рекультивованих ділянках після реновації об'єктів техногенного характеру. Зазвичай, оптимальні ділянки для локації ландшафтних театрів, що були визначені автором, слід розглядати, як відповідне містобудівне ядро навколо якого доцільно розташувати симультанним методом декілька сценічних комплексів, а також, окремі об'єкти громадського харчування, спортивні майданчики, комерційні зони розваг і відпочинку на відкритому просторі. Подібний запропонований автором інтеграційний підхід, створює можливість організувати навколо ландшафтного театру розвинуту інфраструктуру з культурно-видовищних та допоміжних об'єктів, які мають виступити зручним та комфортним місцем проведення, як масштабного рок-фестивалю, так і велелюдного фольклорного свята чи масового багатоденного спортивно-розважального заходу.

Стосовно природно-кліматичних характеристик, що впливають на розміщення ландшафтних театрів, то автором декларується наступне: 1) практично вся територія України є цілком придатною для розташування сучасних ландшафтних театрів; 2) однак, оскільки теплий період року в певній мірі звужує часовий термін комфортного функціонування ландшафтних театрів, то в Табл.1 представлено оптимальні температурні показники характерні для географічних кліматичних районів та підрайонів України.

В Табл.1 аналізуються температури повітря, параметри вологості та оптимальні швидкості вітру, а також досліджується вплив теплої пори року відповідного географічного району (підрайону) України на основні об'ємно-планувальні рішення відкритих театрів. В результаті здійсненого аналізу в даній статті запропоновано наступні зони України, де найбільш доцільно оптимальне розташування ландшафтних театрів, а саме: ІІ-ий, ІІІ-ий (ІІІ-ий А, ІІІ-ий Б), IV-ий райони, що, в свою чергу, підтверджено і фактичною кількістю ландшафтних театрів в областях, які розташовані в географічних районах (підрайонах) України, згідно з даними діючого ДСТУ-Н Б В. 1.1.-27:2010 та отриманими статистичними даними.

Після проведеного ґрунтовного дослідження формування архітектури автором встановлено чинники, що формують організацію оптимального ландшафтно-просторового вирішення архітектурно-предметного середовища театрального закладу відкритого типу, а саме: функціональне призначення театру; місткість глядацької аудиторії; місце розташування театру; режим відкритості глядацького залу; особливі ландшафтні умови зони локації театру просто неба (Проскуряков та Гуменник, 2014).

Автором, крім того, визначено номенклатуру схем організації сцени, які доцільно використовувати в процесі проектування ландшафтних театрів, що включають в себе торцеве розташування сцени відносно залу; тристороннє охоплення сцени; сцену у вигляді рингу або арени; глибинну і панорамну систему орієнтації сцени щодо амфітеатру; симультанну та кільцеву схему розташування сценічного простору.

ландшафтний театр глядацький

Таблиця 1

Залежність температурних показників та кліматичних районів на місцерозташування ландшафтних театрів

Архітектурно-композиційні системи при проектуванні ландшафтних театрів базуються на полігональній, секторній, еліптичній та круглій схемах розташування амфітеатру по відношенню до сценічного майданчика. При цьому в ландшафтних театрах практично не обмежується вибір конфігурації амфітеатру споруди, тому в залежності від жанру вистави або концертно-циркового заходу глядацько-сценічний простір трансформується у систему, яка найефективніше підходить для перформансу, що має відбуватись у відкритому театрі. В дослідженнях автора аналізувався проектний параметр, що дає можливість забезпечити безперешкодні умови при евакуації глядачів з амфітеатру в разі виникнення аварійної ситуації в ландшафтному театрі (пожежа, землетрус, повінь іт.д.).

Наступний фактор, що суттєво впливає на формування умов для комфортного перебування відвідувача в амфітеатрі автором визначено, як кут ухилу глядацького залу, що коливається від 0° до 30° та становить зазвичай ухил не більше 30°. В частині врахування характерних особливостей рельєфу ділянки забудови ландшафтні театри доцільно влаштовувати, як на природній, так і на антропогенній основі. В разі необхідності, ландшафтні театри можуть бути влаштовані по змішаній схемі, наприклад: сцена на антропогенній основі, при цьому амфітеатр - на природній основі чи навпаки.

Автором пропонується формування архітектури ландшафтних театрів за сценографічними способами організації та впливом навколишнього середовища на сценічний простір проектованої споруди в контексті специфіки облаштування сценічного майданчика ландшафтних театрів є значна кількість варіантів компонування простору сцени, що видозмінюється в процесі гри акторів. Всі варіанти технологічних прийомів та технічних засобів, які можна використати при трансформації сценічного простору з влаштуванням відповідних зон з спеціальним обладнанням, де забезпечується висока ефективність відтворення режисерських задумів в процесі вистави.

Ландшафтний театр за твердженням автора має включати в себе можливості функціонувати, як пересувний театр з використанням збірно-розбірної системи влаштування сценічного майданчика та глядацького амфітеатру. Ще одним з чинників, що формують архітектуру ландшафтних театрів слід вважати комбінацію при влаштуванні на рельєфі окремих компонентів театрального комплексу.

Безумовно, використання засобів ландшафтного дизайну та прийомів зеленої архітектури суттєво впливають на архітектуру ландшафтних театрів та фактично створюють неповторну атмосферу під час культурно-видовищного дійства просто неба. Тому застосування в ландшафтних театрах елементів зеленої архітектури (газонів, живоплотів, декоративних дерев та кущів, квітників, боскетів, топіарів, в'юнких і екзотичних рослин в комплекті з фітостінами, перголами, арками та малими архітектурними формами) дають можливість організувати ексклюзивне глядацько-сценічне середовище відкритого культурно-видовищного та дозвіллєвого закладу.

При цьому техніко-економічну складову побудови створення ландшафтних театрів, в перспективі слід вважати пріоритетною в порівнянні з показниками ефективності будівництва закритих театрів. Даний факт пов'язано з тим, що проектна кошторисна вартість одного глядацького місця у культурно-видовищних та дозвіллєвих закладах на відкритому просторі в середньому є на 30-40 % нижче від затрат на влаштування одного глядацького місця при будівництві традиційного закритого театрального об'єкту цілорічного використання (Гуменник, 2018).

Висновки

Виконаний автором аналіз факторів, що формують перспективні різновиди ландшафтних театрів XXI ст. в Україні та створюють можливість сформувати наскрізну ієрархічну багаторівневу структуру, компоненти, якої впливають на основні критерії проектування відкритих культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів в природному, історичному або урбанізованому середовищі, що було запропоновано в проведених дослідженнях.

При умові використання в процесі проектування ландшафтного театру XXI століття та організації його глядацько-сценічного середовища, наведених вище факторів формування архітектури культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів на відкритому просторі створюються ефективні умови при проектуванні сучасного театру просто неба в кожному з регіонів України.

На основі проведених наукових досліджень та їх практичного втілення в реальних проектах з'являється можливість сформулювати конкретні пропозиції для існуючої нормативної бази при проектуванні культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів.

Бібліографія

1. Быков, В.Е., 1954. Архитектура открытых театров. Москва: Гос. изд-во литературы по строительству и архитектуре.

2. Гриманов, А.А., 2006. О взаимодействии пространственной структуры открытых театров с ландшафтной средой. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, 10, с.40-48.

3. Гуменник, І.В., 2018. Принципи та засоби архітектури в типології ландшафтних театрів України XXI століття. Архітектурний вісник КНУБА, 14-15, с.687-694.

4. Куцевич, В.В., 2007. Еволюція формування об'єктів культури та дозвілля. Збірник дослідницькі та науково-методичні праці «Українська академія мистецтва», 14, с.248-260.

5. Мосина, М.А., 1982. Функциональные и сценографические требования к сооружениям для массовых зрелищ. Научный информационный сборник. «Сценическая Техника и Технология». Сценография и архітектура, Ъ, с.6-9.

6. Окунева, Э.И. та Мосина, М.А., 1981. О типологии летних зрелищных сооружений в парках (на примере ПКиОРСФСР). Научный информационный сборник «Сценическая Техника и Технология». Сценография и архітектура, Ъ, с.13-17.

7. Проскуряков, В.І. 2004. Архітектура українського театру. Простір і дія: Монографія. 2-ге вид. Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», Вид-во «Срібне слово».

8. Проскуряков, В.І. та Гуменник, І.В., 2014. Попередня пропозиція принципів архітектурної типології відкритих та «ландшафтних» театрів. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Архітектура, 793, с.94-101.

9. Сафонов, А.А. та Сафонова, А.А., 2009. Открытые театры, их типология и возможности использования в условиях Крыма. Збірник наукових праць «Будівництво та техногенна безпека», 'll, с.22-25.

10. Cheney, S., 2012. The Open-Air Theatre. Lenox: HardPress Publishing.

11. Waugh, F.A., 2008. Outdoor Theatres. Vancouver: Read Books.

References

1. Bykov, V.E., 1954. Open theater architecture. Moskva: Gos. izd-vo literatury po stroitel'stvu і arhitekture.

2. Grimanov, A.A., 2006. Interaction of the open theaters spatial structure with the landscape environment. Visnik Harkivs'koi' derzhavnoi' akademii' dizajnu і mistectv, 10, s.40-48.

3. Gumennik, I.V., 2018. Principles and means of architecture in the typology of landscape theaters of Ukraine of the XXI century. Arhitekturnij visnik KNUBA, 14-15, c.687-694.

4. Kucevich, V.V., 2007. Evolution of the culture and leisure objects formation. Zbirnik doslidnic'ki ta naukovo-metodichnipraci «Ukrams'ka akademiya mistectva», 14, s.248-260.

5. Mosina, M.A., 1982. Functional and scenographic requirements for facilities for mass performances. Nauchnyj informacionnyj sbornik. «Scenicheskaya Tekhnika i Tekhnologiya». Scenografiya i arhitektura, Ъ, s.6-9.

6. Okuneva, E.I. ta Mosina, M.A., 1981. On the typology of summer entertainment facilities in parks (on the example of PKiORSFSR). Nauchnyj informacionnyj sbornik «Scenicheskaya Tekhnika i Tekhnologiya». Scenografiya i arhitektura, 3, s.13-17.

7. Proskuryakov, V.I. 2004. Architecture of the Ukrainian theater. Space and action: Monograph. 2-ge vid. L'viv: Vid-vo Nac. un-tu «L'vivs'ka politekhnika», Vid-vo «Sribne slovo».

8. Proskuryakov, V.I. ta Gumennik, I.V., 2014. Preliminary proposal of the architectural typology principles of open and "landscape" theaters. Visnik Nacional'nogo universitetu «L'vivs'ka politekhnika». Arhitektura, 793, s.94-101.

9. Safonov, A.A. ta Safonova, A.A., 2009. Open theaters, their typology and possibilities of using in the conditions of Crimea. Zbirnik naukovih prac' «Budivnictvo ta tekhnogenna bezpeka», Tl, s.Tl-'li.

10. Cheney, S., 2012. The Open-Air Theatre. Lenox: HardPress Publishing.

11. Waugh, F.A., 2008. Outdoor Theatres. Vancouver: Read Books.

Размещено на Allbest.ru