Арт-простір як напрям інноваційного розвитку середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луцький національний технічний університет

Арт-простір як напрям інноваційного розвитку середовища

Вахович В., студент групи Дмз-11

Абрамюк І.Г., к. архітектури,

зав. каф. архітектури та дизайну

У статті проведено комплексний аналіз інноваційних аспектів створення арт-просторів. Розглянуто поняття арт-простору; визначено передумови розвитку арт-просторів в історичному контексті; класифіковано арт-простори за призначенням; проаналізовано особливості формування сучасних арт-просторів.

Vakhovich V., Abramyuk IG.

Art space as a direction of innovative development of the environment

The article presents a comprehensive analysis of innovative aspects of creating art spaces. The concept of art space is considered; the preconditions for the development of art spaces in the historical context are determined; classified art spaces by purpose; features of formation of modem art spaces are analyzed.

Вступ

Постановка проблеми. В зв'язку з розвитком і ростом міст з'явилася необхідність в раціональному використанні міського середовища, яке б дозволило розмістити в одному місці цікаві та потрібні жителям об'єкти. Прикладом вирішення цих завдань стало створення багатофункціональних центрів, одним з яких є арт-простір, що об'єднує в собі кілька майданчиків, придатних для проведення культурно-мистецьких заходів, розваг і роботи. Такі простори проявляють себе як перспективні бізнес-центри, які здатні позитивно вплинути на економіку міста, його імідж і туристичну привабливість.

Арт-простори перетворюють депресивні райони в привабливі міські простори, демонструючи при цьому більш високі темпи зростання, ніж традиційні види діяльності. Крім того, такі майданчики прагнуть стати культурними центрами, дозволяючи жителям і гостям міста знайомитися з сучасним мистецтвом. Такі простори спрямовані на розвиток комунікативних і творчих здібностей людини, а також на вдосконалення суспільного життя в цілому.

Сьогодні арт-простори претендують на роль одного із основних центрів тяжіння цільових груп міста, а також гостей міста.

Метою написання статті є висвітлення сутності арт-просторів як напрямку інноваційного розвитку середовища.

Виклад основного матеріалу

Арт-простір може мати безліч типів і форм, починаючи з публічних майданчиків та клубів за інтересами, і закінчуючи центрами сучасного мистецтва і цілими арт-кварталами. Необхідна чітка класифікація типів арт-просторів. Перший тип - за розташуванням.

Проведений аналіз дозволив виділити чотири види розташування арт-просторів у міському середовищі: інтегровані, вбудовані, окремостоячі, комплексні або ансамблеві [1].

Інтегровані арт-простори. Даний тип креативних просторів займає певну частину площі всередині вже існуючої суспільної структури, у залежності від призначення та функціонального наповнення, не має поділу або окремого входу [2].

Вбудовані арт-простори. На відміну від інтегрованих просторів, вбудовані креативні простори мають автономію від функціонального призначення будівлі, у якому вони розташовані, мають окремий вхід з вулиці або із загальною комунікацією (холи, сходові клітини) [1]. Простір може займати від декількох приміщень до цілих поверхів в залежності від виду і наповнення. Подібні простори з'являються і здаються під оренду. Даний тип можна розглянути на прикладі анти-кафе «Циферблат», «BOTAN», «Bibliotech», що знаходяться в м. Київ, «Sathorn 11» в м. Бангкок. Вони розташовуються у офісних будівлях, кожен займає частину поверху і має окремий вхід, повністю відділений від загального функціонального призначення об'єкта.

Рис. А. 1. «БаЙют 11» арт-простір в Бангкоці, виставкове приміщення в виді нічної галереї із коктейль-баром.

Окремостоячі будівлі. Арт-простори, що займають окремостоячі будівлі, на сьогоднішній день є найбільш рідкісним видом розташування креативних просторів у міському середовищі. Як правило, окремі будівлі займають спеціалізовані арт-простори для конкретної діяльності, наприклад, креативний простір «Навігатор», в м. Казань [3]. Він є одним із перших експериментальних проектів створення креативних просторів із напрямком у ІТ-сфері та роботобудуванні. Також тенденція окремо стоячих будівель креативних просторів спостерігається у сучасному проектуванні і в Україні, наприклад арт-простір «Dada» у м. Харків.

На території простору: працює корнер з дитячим одягом, взуттям та аксесуарами, діє міні-бібліотека з можливістю купити будь-яку вподобану книгу, здійснюється продаж розвиваючих наборів dadabox, здійснюється продаж методичних посібників для розвитку і творчості, працює експрес-кухня для приготування обіду, якщо раптом ваш малюк зголоднів та існує можливість проведення дня народження або фотосесії.

Квартальне розташування арт-просторів. Такі креативні простори формуються на базі комплексу будівель, і є розширеним форматом громадських просторів, що має повне наповнення виконуваних функцій і цілий спектр всіх різновидів креативних просторів.

арт простір інноваційний

Рис. А. 2. АРТ-ПРОСТІР "AMD DESIGN CLUB» це місце для зустрічей і спілкування дизайнерів, архітекторів і всіляких

Квартальні арт-простори створюються шляхом симбіозу закритих і відкритих просторів, що часто формують цілий ансамбль. Найчастіше квартальними креативними просторами є колишні промислові території, які зупинили своє виробництво у зв'язку з переходом економіки розвинених країн до постіндустріального типу або житлові квартали історичного центру, що втратили свою функціональність. Формування креативних просторів на базі подібних історичних територій дозволяють ревіталізувати деградуюче середовище, і ривалізувати об'єкти архітектурної спадщини [4]. Як правило, квартальні креативні простору представлені у великих містах Росії, наприклад, у Москві квартальним креативним простором є дизайн-завод «Флакон». - торгово-виставковий і офісний комплекс в Бутирському районі Москви на території колишнього Кришталевого заводу імені Калініна. Відкрито в 2009 році, площа виставкових і торгово- офісних просторів яка складає 25 тис. м². Інший приклад - Центр сучасного мистецтва «Винзавод», що розташувався на території найстарішого московського комбінату виноградних і десертних вин, колишнього пивоварного заводу «Московська Баварія». В Санкт- Петербурзі таким прикладом став недавно організований креативний кластер острів «Новая Голландия». Це невеликий рукотворний острів в Санкт-Петербурзі, на якому здавна господарювали військові. Але буквально за кілька років це розташоване осторонь від гучних «путеводітельних» пам'яток місце перетворилося. Зараз на Новій Годдандії затишний парк, кіоски з трендовим фастфудом від відомих пітерських ресторанів, стилізовані під старовину тимчасові дерев'яні павільйони і відреставровані капітальні кам'яні історичні будівлі. В Україні арт- простір «Платформа» квартального типу формується на комплексі колишньої швейної фабрики у Києві [1].

Незалежно від займаних площ і розташування у міському середовищі, у арт-просторах виділяється певна функціональна структура, яка формується на базі основних функцій - діловий, освітній, разважальній і доповнюється функціями громадського харчування, виставок та інших.

Креативні простори можуть бути монофункціональними одна основна функція, але частіше за все у креативних просторах закладається дві і більше функцій - такі арт-простори поліфункціанальні.

Розглянемо типологію за основними видами функцій на прикладах популярних існуючих об'єктів, починаючи із креативних просторів ділового призначення.

Зони коеоркінгу (з англійської мови «со-working» - спільно працюють) - окремий простір для спільної роботи, у основі якого лежить модель роботи, у якій учасники, залишаючись незалежними і вільними, використовуючи простір для своєї діяльності [6]. Схема робота коворкінгу проста. Власник великого офісного приміщення здає робочі місця за невелику плату людям, яким іноді потрібен офіс: кому-то для того, щоб провести переговори з партнерами, кому-то потрібно робоче місце, щоб формалізувати робочий режим.

Коворкінг займає проміжне місце між роботою вдома і використанням окремого офісу. Коворкінг можї бути самостійним простором, або бути частиною іншого креативного простору. Така організація робочого місця досить популярна серед віддалених співробітників, перекладачів, програмістів, дизайнерів і підприємців-початківців. Світовою столицею коворкінг вважається Сан-Франциско. Останнім часом коворкінг стає популярними у пострадянських країнах. Накриклад українські коворкінг центри «Часопис», «іНиЬ».

Рис. А. 3. Арт-простір "Флігель" - це частинка Санкт-Петербурга, засновники представляють його як "простір вільної творчості". В "Флігелі" знаходиться центр "ФотоДепартамент», фотомагазин і фотолабораторія. Також: арт-хостел, магазини стильного одягу, вінілова лавка та кілька тематичних кафе та барів

Освітня функція у креативних просторах представлена у вигляді лекторій, і освітніх хабів.

Проектуються лекторії за принципом універсальності і різноманітному використанні внутрішнього простору, шляхом створення єдиного збільшеного внутрішнього простору із переважно простим обрисом обсягу. Кількість посадочних місць може змінюватися у залежності від масштабу заходу, вільне планування дозволяє займати приміщення лекторії у різних напрямках і міняти місце розташування техніки чи меблів [1].

Освітні хаби - це поліфункціональні центри навчальної спрямованості. Зонування освітнього хаба схоже з основними зонами коворкінгу і залежить від освітньої специфіки. У структурі хаба можуть бути лекційні зали, студії, аудиторії творчих напрямів і т.д. Освітні хаби, як правило, представляють собою спеціалізовані центри, де крім стандартних зон проектуються приміщення певної професійної спрямованості, які є домінантою складовою комплексу і мають специфічні характеристики приміщень. Яскравий приклад освітнього хаба можна побачити в Москві - на базі промислового підприємства «Красный октябрь» утворився інститут «Стрелка», основною ідеєю якого є вивчення міського середовища і розвиток його у майбутньому. Крім навчання студентів, у дворі освітнього хаба щоліта проводяться лекції для всіх бажаючих городян [7]. Також вперше у Європі відкритий простір для педагогів «Освіторія» у Києві. Тут будуть зустрічатися агенти освітніх змін із усієї України, щоб працювати, ділитися своїми досягненнями і знаходити креативних однодумців.

Наступним видом арт-простору є дизайнерський ритейл-стріт (Streetretail) -особливий вид нерухомості, що включає в себе торгові приміщення з вітринами і власним входом.

Розважальна функція представлена таким типом креативних просторів як анти-кафе, його різновидів (тайм кав'ярні, тематичні анти-кафе) та ескейп-румами.

Антикафе - заклад у якому відвідувачі платять тільки за час, проведений в ньому, а у цю вартість безлімітно включені напої та частування. У вартість входять різні заходи і розваги. У антикафе проводять майстер-класи, проходять читання, організовують конференції та концерти [8]. Тут можна як відпочивати, так і працювати. Один із найпопулярніших тематичних антикафе вважається «Кото-кафе», у якому проживають коти, що шукають свій дім.

Ескейп-рум - це інтелектуальна гра, у якій гравців замикають у приміщенні, з якого вони повинні вибратися за час, знаходячи предмети і вирішуючи головоломки [9]. Деякі представники жанру також включають у себе детективний чи інший сюжет, щоб занурити гравців у унікальну атмосферу. Ігри такого типу виникли із ідеї перенести в реальність браузерні квест типу escape the room, які були популярні на початку 2000-х рр.

Висновок

Означено арт-простір як загальнодоступну територію, що призначена для вільного самовираження, творчої діяльності та взаємодії людей. У дослідженні запропоновано класифікацію арт-просторів за розташуванням їх у міському середовищі та за функціональним призначенням. Виявлена функціональна структура креативних просторів із виділенням основних функції (рекреаційна та креативна), що визначають основне призначення поняття арт-простору. Запропоновані класифікації можуть ефективно використовуватися для вивчення технологічних аспектів методів конструювання креативних просторів у дизайні.

Список використаних джерел

1. Пекар В.А., Пестерников Е.В. Креативный город. [Електронний ресурс], 2010.

2. Тукмакова М. И. Архитектура закрытых креативных пространств: типология и функциональная структура [Електронний ресурс] / М. И. Тукмакова, 2018.

3. 6 классных коворкингов Казани [Електронний ресурс],2015.

4. Милинчук Е.С. Креативные пространства и их роль в формировании новых форм досуговой деятельности /Е.С. Милинчук / Саратовский национальный исследовательский государственный университет имени Н. Г. Чернышевского - 2018.64 с.

5. По дольная Д. Арт-Квартал / Навигатор [Електронний ресурс] / Д. Подольная - Санкт-Петербург, 2009.

6. Сидоренко Е. Ю. Образовательные хабы и коворкинги - новое веяние в архитектуре [Електроннийресурс] /Е. Ю. Сидоренко, А. В. Денисенко; Материалы VIII Международной студенческой электронной научной конференции «Студенческий научный форум» - Москва, 2017.

7. Антикафе -- что это такое? Определение, значение, перевод [Електронний ресурс], 2019.

8. Редакция The Village протестировала пять квестов в реальности, появившихся в Петербурге за несколько месяцев, и выяснила, чем они отличаются друг от друга [Електронний ресурс], 2014.

Размещено на Allbest.ru