Функціонально-планувальна структура генеральних планів річкових яхтових комплексів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка

Кафедра архітектури будівель та містобудування

Функціонально-планувальна структура генеральних планів річкових яхтових комплексів

Шкурупій М.Ю., аспірант



Анотація

У статті розглянуто основні принципові композиційні, планувальні та функціональні особливості генеральних планів сучасних річкових яхтових комплексів. Визначено головні морфологічні принципи побудови загальної структури комплексів відносно прибережної лінії. Наведені характерні види забудови території суходолу та функціональні зони комплексу.

Ключові слова: генеральний план, річкові яхтові комплекси, архітектурно-планувальне рішення, функціональні зони, територія, акваторія.



Summary

Functional and planning organization of river marinas general layout

Shkurupiy M.U., Postgraduate student, department of buildings architecture and urban planning, Poltava national technical Uri Kondratyuk university

The article contains the description of the basic compositional, planning and functional features of the master planes of modern river marinas. The basic morphological principles of constructing the general structure of river marinas relative to the coastal line are determined. The main types of development and functional areas of the river marina are given.

Key words: general layout, river marina, architectural and planning solution, functional zones, territory, water area.



Постановка проблеми

Визначальним фактором успішного функціонування та експлуатації гавані є розробка максимально раціонального проектного рішення. Головна задача - з урахуванням всіх технологічних процесів комплексу, функціональних взаємозв'язків між його структурними елементами створити самодостатнє спеціалізоване середовище, яке б відповідало 5 основним вимогам - забезпечення вільного та безпечного суднообігу при максимальному заповненні причальних споруд та акваторії вцілому, відокремлення або обмеження впливу технологічних процесів гавані на зони призначені для громадської активності, максимальне збереження природньої екосистеми прибережної лінії (ефективні заходи щодо запобігання забруднення грунту, погіршення якості забортової води, тощо), компактні функціональні-планувальні зв'язки між суходолом і акваторією та максимальна безпека гавані (захист від стихій та ефективні заходи у випадку екстрених надзвичайних ситуацій).

В процесі дослідження даної теми стає зрозуміло, що вся існуюча розрізнена інформація потребує систематизації, уточнення та виділення основних теоретичних положень, якими керуються при проектуванні даного виду об'єкта.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дана тематика, як вузькоспеціалізована категорія має невелику кількість публікацій, які поділяються на спеціалізовані окремі видання присвячені безпосередньо архітектурно-планувальній організації яхтового комплексу та галузеву літературу, де аспект планування території розглядається паралельно з іншими темами.

Історично сформована потужна інфраструктура індустрії яхтового туризму в країнах Західної Європи та США обумовлює наявність комплексних систематичних знань та багатого практичного досвіду з проектування та будівництва яхтових гаваней, тому більшість використаних в статі матеріалів закордонної редакції.

Це праці наступних авторів: Вільям Роберт “Сучасний розвиток яхтових портів”, Пітер Тобіа- ссон “Рекреаційні порти для маломірних суден”, колектив вчених інституту Американської Асоціації Цивільних Інженерів “Практичні рекомендації з проектування рекреаційних портів для маломірних суден (марин)”, а також монографії Д. Джеферсона, К. Майлза, Н. Робертса.

Мета статті. Метою даної статі є спроба систематизації основних положень, щодо проектування генеральних планів яхтових комплексів, їх основних принципових композиційних та архітектурно-планувальних схем на прикладі річкових яхтових гаваней.



Виклад основного матеріалу

Відповідно до функціонального призначення та потужності комплекса для кожного типу яхтової гавані характерне певне архітектурно-планувальне рішення.

До складу генерального плану будь-якого яхтового комплексу входять дві взаємозв'язані частини: ділянка суходолу та акваторія порту.

За принципом розміщення, згідно світової практики проектування, річкові яхтові комплекси розділяють на два типи:

* руслові гавані, які розташовані безпосередньо на берегах основних внутрішніх не морських водойм. Це можуть бути як суттєві архітектурно- планувальні утворення так і невеликі за площею причали, станції для спуску плавзасобів,тощо.

• не руслові (затонні), на практиці взагалі всі комплекси, що не розташовані на березі основної водойми. Функціональне транспортне з'єднання з основним водотоком відбувається за рахунок штучних або природних з'єднань (каналів,тощо). Серед не руслових гаваней можна виділити, нетипові об'єкти, такі як, організовані стоянки річкових хаусботів (невеликих човнів розрахованих для короткочасного проживання) та структури утворені з понтонних критих елінгів.

На сучасному етапі розвитку, площу яхтових комплексів поділяють на ділянки для спеціалізованого та громадського доступу:

• загальна - акваторія та територія комплексу запроектовані з розрахунком повного або часткового доступу громадськості (крім технологічних та спеціальних зон)

• двучасна - складається з двох відокремлених частин, безпосередньо території яхтового комплексу з доступом тільки для членів клубу, власників плавзасобів, орендарів і яхтових туристів та територія розрахована на прийом та обслуговування нецільової аудиторії (громадська частина), акваторія з причальними спорудами відноситься до ізольованої частини ділянки.

• фрагментована - комплекс розбитий на ділянки з обмеженим доступом в кожній з яких розташована певна організація чи товариство, де площа акваторії поділена між ними та пребуває на балансі кожного з них. Про загально громадський доступ не йдеться. Це достатньо рідкісне явище, але його можна спостерігати в деяких комерційних яхтових гаванях.

Для річкових яхтових гаваней характерні наступні види забудови:

• площинна (забудова рівномірно розосереджена по всій території комплексу);

• стрічкова (забудова розміщена вздовж причальної лінії, набережної або іншої лінійної структури);

• периметральна (забудова скомпонована навколо акваторії);

• клиновидна (забудова зазвичай повторює морфологічні форми ділянки півострівного уво- рення);

Щодо інтенсивності забудови, територію комплексу можна поділити на зони щільної, розрідженої та вільної від забудови.

В зонах щільної забудови (інтенсивної громадської та господарчої діяльності гавані) у великих комплексах концентрується до 45-60% всієї капітальної забудови порту. [2, c. 90]

До розрідженої зони забудови як правило слід відносити ділянки із зменшеною транспортно-пішохідною активністю або переплетені ландшафтною парковою структурою, де розташовуються будівлі періодичного або сезонного користування, співвідношення забудованих та вільних площ у даному випадку становить 1:2,5, 1:4. [1, с. 260]

Згідно прийнятих Британською світовою яхтовою асоціацією загальних рекомендацій, щодо експлуатації та функціонального поділу річкових яхтових комплексів, залежно від соціально-економічних факторів інфраструктура річкових яхтових гаваней може бути розрахована окремо як для короткочасного, тривалого відпочинку так і слугувати центром постійної туристичної та повсякденної активності. Як правило яхтові гавані орієнтовані для проведення короткочасного дозвілля мають моно- функціональну структуру, призначену для виконання однієї або декількох профільних задач які визначають тип планувальної організації комплексу, річкові гавані для тривалого відпочинку мають більш складну функціонально-планувальну схему. генеральний план річковий яхтовий гавань

Види яхтових гаваней, які розраховані для короткочасного перебування (де домінуюча функція визначає планувальну модель):

• пункти для спуску та підйому плавзасобів (boat ramp, boat launching area), окремостоячі сліпи- спуски або комплекс споруд для підйому, спуску плавзасобів та надання найпростіших санітарно-технічних послуг. Найпримітивніший вид яхтової інфраструктури та найпростіша модель яхтової гавані, яка завдяки технічній простоті спорудження та експлуатації переросла в окреме автономне мік- роутворення, яке дозволяє організовувати пускові пункти плавзасобів у будь-якій точці берегової лінії; [3, c. 125]

• гостьова гавань або яхтовий візит-центр (marina visitor center) - даний вид гавані інтегрується в структуру рекреаційних, заповідних зон і територій із спеціальним статусом та розрахований на тимчасове відвідування. Його потужність та місткість безпосередньо залежить від площі визначеної території та її державної класифікації. Генеральний план гавані характеризується повною або частковою відсутністю капітальних будівель та споруд, де переважно 80% площі ділянки займають дороги та стоянки автотранспорту (легкових машин з причепами та малих вантажних трейлерів та спеціально обладнана акваторія;

• (marina boat camp) - комплекс для тимчасової стоянки плавзасобів, зазвичай на 2-3 доби, з необхідним супутнім сервісом та окремою ділянкою яка забудована будиночками для короткочасного відпочинку розрахованими на перебування 3-8 осіб;

• рекреаційна риболовецька гавань (recreational boat fish camp) - невеликі яхтові гавані в екологічно чистих та тихих районах які спеціалізуються на риболовстві як дозвіллі, проведені напі- вспортивних змагань з рибальства та мають всю необхідну інфраструктуру для непромислового лову риби, її обробки, можливості короткочасного зберігання, приготування та тихого відпочинку;

• річкові клуби парусного спорту (river sailing club) - спеціалізовані клуби спортивного або на- півспортивного спрямування.

• чартерна яхтова гавань (boat chart bay) - гавань призначена для фрахту некомерційних маломірних суден та надання супутніх послуг з технічного супроводу плавзасобу. [4, c. 112]

Види гаваней для тривалого відпочинку (де поліфункціональність планувального ядра комплексу обумовлює створення локального містобудівного утворення):

• універсальний річковий яхтовий порт (river marina) - яхтовий порт цілорічного функціонування з повним спектром різноманітних послуг для відвідувачів та судновласників. [5, с. 80]

В свою чергу універсальний річковий яхтовий порт може поділятись на декілька планувальних категорій в залежності від ландшафтно-гідрологічних особливостей ділянки та морфології берегової лінії.

• загальна яхтова акваторія (yacht basin) - перетворення порядстоячих невеликих, хаотично забудованих яхтових гаваней в одну макроструктуру, шляхом укрупнення планувальної одиниці, об'єднання їх басейнів в цілісну судноплавну акваторію. Даний прийом може використовуватись в процесі реконструкції для упорядкування забудови прибережної полоси. Загальна потужність причальних споруд розраховані на прийом до 200 суден у зміну (добу) та розширеним спектром послуг, де співвідношення суходіл-акваторія 1:3, а 60% інфраструктури розташовано саме в тілі акваторії.

• (river village marina) - особливість даного містобудівного утворення у тому що яхтова гавань є основним компонувальним елементом, що формує прилеглу забудову та по суті є єдиною нерозривною планувальною структурою.

Одним із найважливіших аспектів який буде визначати майбутню композиційну схему території яхтового комплексу є положення території та акваторії комплексу відносно берегової лінії водойми (рис.1):

• внутрішні або приховані;

• заглиблені;

• ковшові;

• врізані;

• берегові прямоточні;

• береговий (на вільному рейді);

• прибудовані;

• мисові (напівострівні);

• острівні;

Рис.1 Прийоми розміщення річкових яхтових комплексів відносно берегової лінії

а) внутрішній (прихований);

б) заглиблений;

в) ковшовий (виїмка);

г) врізаний

д) береговий прямоточний;

е) береговий;

ж) прибудований;

з) мис;

и) острівний;

к) острівний на річковому острові (мілині);

Як правило місце розташування, диктуючі конкретні вимоги до планування ділянки, може визначати основну форму території та акваторії комплексу (рис. 2):

За кількістю композиційних та функціональних центрів річкові яхтові комплекси поділяють на:

* моноцентричну систему планування (вузлова) території (створення єдиного функціонально- планувального ядра, де зосереджені громадські функції гавані );

* поліцентричну (застосовують у випадку якщо територія гавані складається з декількох окремих ділянок розділених планувальним елементом таким як річка або канал);

Рис. 2. Поширені варіанти організації територій річкових яхтових комплексів

а) канал, видовжений глухий канал або вузьке судносудне русло річки з двостороннім рухом

б) двоскладна прохідна акваторія в межах ширини русла або каналу;

в) двоскладна наскрізна акваторія з двустороннім входом-виходом, яка сполучає дві водойми;

г) чарунковий, два або більше окремих басейнів;

д) декілька басейнів, з'єднаних між собою в єдину внутрішню акваторію;

е) система із декількох басейнів з двома суднохідними випусками в різні водойми;

ж) гіллєподібний, система з вузькими відгалуженими в різних напрямках каналами;

з) причальний фронт паралельно береговій лінії сформований критими понтонними причалами;

и) комплекси з повздовжнім пологим скатом берегової лінії без причального фронту, з пасивним хвилезахистом, які знаходяться безпосередньо на березі;

к) розвинена система суднохідних каналів та басейнів

Розвиток планувальної композиції генеральних планів річкових яхтових комплексів в геометричній інтерпретації умовно поділяється на дві категорії:

• Регулярного планування, правильної геометричної форми, (квадрат, прямокутник, коло, трикутник, правильний багатокутник) які характерні для яхтових гаваней розташованих в межах міської забудови;

• Нерегулярного планування, вільного формоутворення (утворені лекальними кривими, лома- ними лініями) які характерні для заміських та окре- мостоячих комплексів поза міською забудовою;

Функціональні зони річкової яхтової гавані можна умовно поділити на три групи:

• зони обслуговування плавзасобів;

• зони обслуговування цільової аудиторії (членів клубу, власників та орендарів плавзасобів );

• зони обслуговування нецільового контингенту відвідувачів (громадськості - гостей гавані, випадкових відвідувачів,відпочиваючих);

Нижчезазначений перелік демонструє як обов'язкові (виділені курсивом) так і додаткові функціональні зони, які можуть бути включені до складу яхтового комплексу. Додаткові функціональні зони в основному стосуються громадського обслуговування, тому представлена номенклатура об'єктів основана на результатах аналізу існуючих річкових яхтових комплексів та виділення найпоширеніших із них. (рис. 3,4) Даний перелік не є остаточним оскільки напряму залежить від прийнятої планувальної концепції, містобудівної ситуації та інших місцевих умов.

Зони обслуговування плавзасобів:

• швартування плавзасобів (причальні стінки, окремі причали, пірси, швартувальні палі, якірні стоянки, буї або понтонні споруди);

• зберігання плавзасобів - відкриті майданчики або елінги;

• басейни для фрахтування плавзасобів;

• заправної станції ПММ (паливно-мастильні матеріали);

• поповнення запасів технічної та питної води;

• відкачки стічних вод (санітарні станції та колонки);

• капітального або поточного ремонту;

• підіймальних та вантажних пристроїв;

• спуску без вантажопідйомних пристроїв (за допомогою спеціальних автомобільних причепів, тільки для невеликих яхт вагою до 5т) ;

• малярних робіт (покраска та антисептична обробка корпусу судна);

Зони обслуговування цільової аудиторії:

• первинної обробки морепродуктів;

• санітарно-технічного обслуговування (душ, туалет,баня, пральня,тощо) ;

Зони обслуговування нецільового контингенту відвідувачів:

• активного відпочинку (ділянки для автомобільного кемпінгу,майданчики для барбекю, ділянки для проведення масових заходів,тощо) ;

• тихого відпочинку

• автостоянки:

для легкового автотранспорту

• для службового та особистого транспорту персоналу гавані

• для особистого транспорту відвідувачів гавані та власників суден

• для машин з мобільними причепами

для вантажного

• для малих вантажних машин та трейлерів

• для машин з великогабаритними причепами

• стоянка та гаражі для технологічного парку гавані, який використовують для підйому та переміщення плавзасобів в межах території яхтового комплексу або конкретно призначеної для цього функціональної зони.

• спортивних майданчиків;

• підприємств громадського харчування (ресторани, заклади швидкого харчування,закусо- чні,тощо);

• підприємств роздрібної торгівлі (магазини сувенірів, продтоварів, супутніх товарів, запчастин, такелажу, дилерські центри торгівлі плавзасобами, міні-маркети, тощо) ;

• будівель готелів, мотелів, кемпінгів, флоте- лів ( туристичні та курортні на 300-800 місць);

• будинків для громадських організацій;

• будинки транспорту (станції паромних переправ, річкові вокзали) ;

Рис. 3. Приклад функціонально-планувальної організації яхтового комплексу мисового типу з базовим набором послуг

1 - адміністративна будівля (офіси працівників та завідуючого портом, фрахтової компанії та магазинів непродовольчих товарів);

2 - кафе, ресторан, готель на 250 місць;

3 - спортивна споруда (критий басейн, сауна, пральня);

4 - санітарно-технічна будівля (душові та туалети для клієнтів та відвідувачів гавані);

5 - резервна плавуча пристань;

6 - туалети для працівників гавані;

7 - вантажопідйомний пристрій для плавзасобів;

8 - автостоянка для гостей та клієнтів гавані;

9 - автостоянка працівників гавані

10 - зони вигулу собак

11 - загальний швартувальний басейн А

12 - швартувальний басейн Б (для гостей гавані та членів клубу)

13 - швартувальний басейн В закритого типу для членів місцевого клубу

14 - фрахтовий басейн

15 - елінги для сезонного зберігання плавзасобів на плаву

16 - майданчики для зберігання плавзасобів

* спеціалізовані спортивні школи вітрильного спорту, греблі, плавання інших видів водного спорту

* громадські туалети;

* медичний пункт;

Рис. 4. Приклад функціонально-планувальної організації гостьової гавані збільшеної місткості ковшового типу з мінімальним набором послуг

1 - адміністративна будівля (кабінети управляю чого та персоналу, каси);

2 - будівля клубу;

3 - медпункт;

4 - санітарно-технічна будівля (вбиральні);

5 - автостоянка персоналу гавані;

6 - автостоянка відвідувачів гавані;

7 - автостоянка для службових автомобілів;

8 - майданчик для спуску та екстреного підйому плавзасобів;

9 - пожежний причал

10 - загальний швартувальний басейн

11 - ворота гавані.



Висновок

Функціонально-планувальна структура генеральних планів річкових яхтових комплексів залежить від його положення відносно берегової лінії водойми, функціонального призначення, потужності та існуючої містобудівної ситуації.

На основі проведених досліджень сучасного досвіду проектування та експлуатації річкових яхтових комплексів виявлені основні види формування території та акваторії та їх принципіальну функціонально-планувальну структуру та наведені основні різновиди за функціональним призначенням.



Список використаної літератури

1. American Society of Civil Engineers. Planning and design guidelines for small craft harbors: Third edition. / Chicago: American Society of Civil Engineers, 2012.- 302 p.

2. Bruce O., Tobiasson P.E., Ronald C. Kollymeyer, Marinas and Small Boat Harbors, 2^nd edition. / New York, USA: Westviking Press, 2000.- 659 P.

3. Dunham W. James, Finn A. Arnold, SmallCraft Harbors: Design, Construction and Operation. / NY, USA: Fredonia Books, 2002. - 380 p.

4. Wortley C. Allen, Great Lakes Small-Craft Harbor and Structure Design for Ice Conditions: An Engineering Manual. / Corey Allen Wortley.- WI, USA: University of Wisconsin, 1985. - 227 p.

5. William R.B. Marina developments. / William Robert Blain.- Michigan, USA: Computational Mechanics Publications, 2007. - 301 p.

Размещено на allbest.ru