Характерні архітектурні деталі та декоративні елементи в архітектурі храмів Чернігівщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Характерні архітектурні деталі та декоративні елементи в архітектурі храмів Чернігівщини

О.Ф. Ященко доц. каф. ОА і АП КНУБА

В статті розглянуто характерні деталі та декоративні елементи в архітектурі православних храмів Чернігівщини в період XVIII - поч. XX ст.. Висвітлено процентні показники для Чернігівського регіону.

Ключові слова: храмова архітектура, Чернігівщина, кількісні показники, архітектурні деталі декоративні елементи

В статье рассматриваются характерные детали и декоративные элементы в архитектуре православних храмов Черниговщины в период XVIII - нач. XX в.. Наведено процентные показатели для Черниговского региона.

Ключевые слова: храмовая архитектура, Черниговщина количественные показатели архитектурные детали декоративные элементы

The article deals with characteristic details and decorative elements in architecture pravoslavnih churches of Chernihiv oblast in the period XVIII - early XX century. Induced percentage values for Chernigov region.

Key words: temple architecture, Chernihiv, quantitative indicators architectural details decorative elements

Досліджуваний період характеризувався жорсткою регламентацією архітектури консервативними наказами Синоду православної церкви. Свідченням цього є масове будівництво в містах та селах Чернігівщини та суміжних регіонів церков за типовими проектами затвердженими губернським архітектором.

Основними визначниками стилю є деталі, аналізуючи які можна прослідкувати уподобання і характерні ознаки даного регіону.

Пілястра -- плаский виступ у стіні будівлі. Зовні має ознаки колони -- базу тіло але без інтазісу капітель Даний елемент споруди може мати як конструктивну, так і декоративну функції. Найчастіше ж вони використовували в декоративній ролі для оздоблення і ритмічного членування храму спареними напівциркульними вікнами та нішами килевидне та кокошникове оздоблення арочних вікон (церква в селі Некрасівка 1911 р. Глухівського повіту, м. Городня 1 865 р. Церва св. Феодосія (1910 р.) в Коропі на Чернігівщині Над вікнами келевидні стрільчасті сандрики арочна лучкова із сандриком (с. Оленівка Борознянського повіту 1 895 р., с. Семенівка порожнього тла стіни, фасаду, дзвіниці тощо. Було розглянуто пілястри в дерев яних та мурованих храмах Чернігівщини як одного з декоративних елементів споруди. Та визначено у відсотковому співвідношенні найбільш характерні пілястри храмових споруд.

Отже для мурованих храмів пілястр стовбур із низькою базою (церква с. Вікторівка Глухівського повіту, с. Шумилівка Новозибкінського повіту1886 р., Преображенська церква в м. Ічня Борознянського повіту р та інші стовбур елемента із високою базою церква в с Семенівка Глухівського повіту р церква в с Березна Чернігівської губернії р церква в с. Чуровичі Новозибкінського повіту 1910 р. та інші).

В дерев'яних - 55 % стовбур із низькою базою (церква в с. Покошичі Кролівецького повіту 1908 р., церква в м. Городня 1865 р., та інші.), 35 %> - пілястри із високою базою ( церква в с. Голубовичі Городнянського повіту 1895 р., с. Охремієвичі Городнянського повіту 1886р., та інші.), 10 %> де стовбур декоративного елементу фігурний (церква в с. Кусі Городнянського повіту 1910 р., с. Нізковки Сосницького повіту 1895 р., та інші).

Одним з характерним декоративним елементом храмової споруди досліджуваного періоду є фронтон точніше основна його частина тимпан це - трикутне поле фронтону з живописними або скульптурними оздобами. Тимпани мурованих храмів: Благовіщенська церква в м. Сураж 1895 р., Успенська церква в с. Новий Биків 1804 р., та інші. Дерев'яних храмів: церква в с. Шатриці Новгород - Сіверського повіту 1909р., с. Локнисте Чернігівського повіту р храм в с Галицьке Ніжинського повіту р та інші Отже тимпани фронтонів храмів різноманітні за оздобленням як із пустим полем так із скульптурною ліпниною з отворами різної форми облицьовані дошкою.

Фриз (під карнизним фриз) - є однією із складових карнизу який буває верхній і проміжний Стрічка фризу витягнута по горизонталі різновидності фризу такі як: фриз алмазний -- орнаментальна прикраса, виконана у вигляді гранованих кубиків; випуклий -- у перетині має випуклу форму.

Фризи застосовуються не тільки для прикрашання громадських споруд але і широко застосовується і в будівництві дерев'яних та мурованих храмів Храмова архітектура Чернігівщини не є виключенням. Найбільш поширенішим серед мурованих храмів є гладкий фриз якій зовсім не мав орнаменту чи ліпнини в процентному співвідношенні з проаналізованих храмів складає близько 7 0 %. (храми с. Некрасівка Глухівського повіту 1911 р., м. Сураж Благовіщенська церква 1 895 р, м. Ічня Преображенська церва 1873 р., та інші). Тож є чимала кількість храмів близько де фриз різьблений квадратом церви с Оленівка Борознянського повіту р с Березна Глухівського повіту р м Ічня Борознянського повіту Преображенська церква р та інші

Важливім функціонально декоративним елементом побудови завершення фасадів являється декоративний елемент карниз Вони поділенні на елементи мурованих і дерев'яних храмів При аналізі співвідношення видів кількості застосованих карнизів на мурованих храмах було виявлено що карнизів з гладким фризом використано від кількості проаналізованих храмів.

Наприклад карниз на церкві в с Плоске Ніжинського повіту.

Найбільш використані в процентному співвідношенні карнизів на дерев'яних храмах це багатопрофільні Пророка Іллі с. Дремайлівка.

Рис. 1

Рис. 2

В дерев'яному храмовому зодчестві Чернігівщини найбільш поширеним був різьблений трикутником, або схожої геометричної форми близько 80 % храмів (церкви в м. Чемер Козелецького повіту 1886 р., с. Кусі Городнянського повіту 1910р., с. Шатриці Новгород-Сіверського повіту 1909 р., та інші.) В 20 % храмів фриз був різьблений орнаментом з повторюваних елементів (церва в м. Городня 1816 р. та інші.) Михайлівська дерев'яна церква в с. Даничах Ріпкинського району побудована в кінці XIX ст. Будівля прикрашена кокошниками, набірним фризом. Церква є однією з небагатьох високохудожніх дерев'яних культових споруд періоду історизму на Чернігівщині.

Комплексне дослідження архітектурної спадщини Чернігівщини на прикладі храмової архітектури дозволило не лише відтворити окремі об'єкти а й впровадити народні традиції в сучасному храмовому будівництві. Та встановити передумови і тенденцій стильового розвитку храмової архітектури Чернігівщини (XIX- початок XX ст. ст.) у контексті всієї історії храмового будівництва

Література

храм чернігівщина тимпан фронтон

1. Бартенев И. А., Батажкова В. Н. Очерки истории архитектурных стилей. - М.: Изобразительное искусство, 1983. - 383 с.

2. Антонович Д. Характер українських дослідів над українським архітектурним стилем // Дзвін. - 1913. - № 1 2. - С. 481 - 487.

3. Ігнаткін І. О. Архітектура // Історія українського мистецтва. В 6 т. - К.: Гол. ред. УРЕ, 1 970. - Т. 4. - Кн. 2. - С. 17 - 45.

4. Карпович В. Малороссийское церковное зодчество // Строитель. - 1 905. - № 1 0. - С. З62 - 3 82.

5. Вечерский В. Памятники архітектури й містобудування лівобережної України. // ТОВ „Видавничій дім А. С. С. ”, 2005 -5 86с.

6. Вечерский В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. // Головкиїв архітектура. Друкарня фірми „ЕСЕ”, 2002 -594с.

Размещено на Allbest.ru