Концепція гуманізації архітектурно-містобудівної інфраструктури найзначніших міст в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепція гуманізації архітектурно-містобудівної інфраструктури найзначніших міст в Україні

Вотінов М.А.

Анотація

Вперше дано визначення поняттю архітектурно-містобудівна інфраструктура". Виявлено її основні ієрархічні компоненти з метою комплексного вдосконалення середовища життєдіяльності з урахуванням потреб людини. Архітектурно-містобудівна інфраструктура розглядається як система відкритих архітектурних просторів з певним просторовим наповненням відповідно до її типологічних характеристик

Ключові слова: гуманізація, інфраструктура, концепція.

Постановка проблеми. Україна є однією з найбільш урбанізованих країн Європи. У містах проживає близько 7 0% населення. Більшість міст України відносяться до категорії малих і середніх. Найзначніших міст в Україні на 1 . 0 1 . 2 0 1 6 р. налічують три: Київ (2,9 млн. чол.), Харків (1,4 млн. чол.), Одеса (1 млн. чол.) . У найзначніших містах України проживає більше 5-ти млн. чол. Структура міського середовища в цих містах має загальні закономірності розвитку обумовлені темпами урбанізації новими соціально- адміністративними умовами ринкової економіки які негативно впливають на розвиток містобудівної діяльності Середовище життєдіяльності в найзначніших містах України все більше стає антигуманним

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У наукових дослідженнях приділяється недостатня увага цій проблемі . Розглядаються лише її окремі аспекти. Загальні методичні основи гуманізації архітектурно-містобудівної інфраструктури найзначніших міст з елементами озеленення викладають в своїх роботах Крижанівська Н.Я ., Сичова О.П., Нефедов В.А., Шимко В.Т. та ін. Питання створення комфортного середовища міст з екологічних та естетичних характеристик з використанням засобів ландшафтної архітектури і дизайну висвітлюють Вергунов А.П., Титова А.П., Крижановська Н.Я . та ін. архітектурний містобудівний просторовий

Мета дослідження - розглянути особливості розвитку архітектурно- містобудівної інфраструктури міського середовища в найзначніших містах України

Завдання дослідження:

1 . Виявити основні негативні процеси розвитку архітектурно-містобудівної інфраструктури в найзначніших містах України.

2 . Розробити теоретико-методологічну модель-концепцію гуманізації предметно-просторового середовища найзначнішого міста, яка відображатиме багаторівневу взаємодію об'єктів архітектурно-містобудівної інфраструктури в процесі реструктуризації міського середовища з урахуванням потреб людини

Викладення основного матеріалу. Основною проблемою в найзначніших містах України є екологічна Висока концентрація техногенних об'єктів сприяє забрудненню навколишнього середовища знижує якість життя Основними джерелами забруднення атмосфери міста є транспорт енергетичні системи та промисловість В результаті формується шумове вібраційне і електромагнітне забруднення міст

Шумове забруднення характерно для всіх найзначніших міст України. Шумовій хворобі схильна більшість жителів, які постійно отримують шумові навантаження. [ 1 ]

У сучасних міських районах зі значним рухом транспорту рівень шуму близький до небезпечної межі у 8 0 дБ . Підвищений шумовий фон викликає багато хвороб стресовий стан гіпертонія виразки шлунка загальне нездужання та ін.) . Зниження якості атмосферного повітря також небезпечно для здоров 'я міських мешканців. Найбільш поширеною шкідливою домішкою повітряного середовища є чадний газ. Надлишкова кількість цього газу в повітрі призводить до швидкої стомлюваності людини головного болю запаморочення ослаблення пам'яті порушення діяльності серцево-судинної та інших систем У крупніших містах темпи зростання загальної захворюваності за останнє десятиліття зросли на - переважно за рахунок злоякісних пухлин серцево-судинних хвороб бронхіальної астми цукрового діабету алергії

Якість життя в найзначніших містах України через екологічні проблеми знижується Погіршують ситуацію і специфіка розвитку міського середовища в умовах ринкової економіки В останнє десятиліття повсюдно спостерігається розбалансування функціонально-просторової організації містобудівних структур що в найбільшій мірі проявляється в найзначніших містах які відрізняються стрімкими темпами розвитку ринкових відносин", а простіше стихійною приватизацією, перепрофілюванням підприємств як виробничої, так і невиробничої сфер (сфери культурно-побутового обслуговування населення, рекреації

Зростання обсягів житлового будівництва будівництва ділових установ офісних будівель торгових і розважальних комплексів що характеризуються високою ефективністю інвестицій у великих, значних та найзначніших містах, що ускладнює їх сформовану планувальну структуру.

По суті, містобудівний процес - це планомірний розвиток міста, що перетворюється в процес освоєння під забудову окремих майданчиків, де замість процесу формування повноцінного міського середовища відбувається придбання квадратних метрів що порушує не тільки складену століттями логіку міського розвитку але в кінцевому рахунку негативно позначається на економіці . Надмірне перенасичення найбільш привабливих для інвестицій історичних центрів міст веде до неминучої втрати цієї самої привабливості для потенційних споживачів через зниження екологічних, естетичних, культурологічних якостей середовища, скорочення площ зелених насаджень, ускладнення пересування транспортних засобів умов паркування тощо і відповідно зниження прибутковості від створюваної нерухомості про що свідчать численні приклади в Україні та за кордоном.

Поспішність у привласненні і реалізації шляхом оренди приватизації права на забудову унікальних з точки зору бізнесу ділянок міської території характерна для останніх років відображає прагнення інвесторів а також міської влади які своїми діями свідомо чи несвідомо стимулюють нездоровий ажіотажний попит на створювану нерухомість прагнення отримувати максимальну сьогочасну вигоду за будь-яку ціну. При цьому громадські інтереси проблеми комплексності в освоєнні міської території як правило не приймаються в розрахунок. Такий розвиток міського середовища призвів до ряду всіх відомих проблем переущільнення міст в історичному центрі транспортна перенасиченість знищення об'єктів культурної спадщини відсутність привабливого середовища наявність гомогенних полів однорідне середовище в нових суспільних будівлях і різке зниження комфортних екологічних характеристик. В таких умовах необхідна розробка концепції гуманізації міського середовища в найзначніших містах України

Така концепція повинна перш за все враховувати специфіку формування міського середовища в найзначніших містах України

В Україні міське середовище являє собою багаторівневу ієрархічну систему в зв'язку з тим, що місто є зосередженням економічної, управлінської, соціальної, енергетичної та іншої діяльності суспільства. [7]

У міському середовищі здійснюється інтеграція всіх видів діяльності і відповідних їм архітектурних об'єктів за допомогою архітектурно-містобудівної інфраструктури Вона являє собою просторово-планувальну організацію житлових промислових ландшафтно-рекреаційних утворень за допомогою транспортно-пішохідних комунікацій і їх об єднання з міським центром [ ]

Актуальним стає застосування феноменологічної концепції проектування, коли середовище набуває властивостей в залежності від людини. А значить, архітектура виділяє людині нову роль - повноправного учасника в динамічній структурі вдосконалення формування міського середовища. [3; 9]

Архітектурно-містобудівна інфраструктура має типологічну характеристику з урахуванням функціонального призначення обумовлену різноманітними процесами життєдіяльності в міському середовищі

Для цілей гуманізації міського середовища необхідно розглянути основні напрями вдосконалення формування

- транспортно-пішохідна інфраструктура;

- інфраструктура міського центру;

- інфраструктура житлового середовища;

- інфраструктура промислового середовища;

- інфраструктура ландшафтно-рекреаційних об'єктів.

Всі типи архітектурно-містобудівної інфраструктури характеризує система відкритих архітектурних просторів з певним предметно -просторовим наповненням Вона повинна удосконалюватися з урахуванням фізичних утилітарних, психологічних, духовно-естетичних потреб людини.[2]

У міському середовищі для людини транспортно-пішохідна інфраструктура є основною оскільки утворює каркас міста спільно з міським центром промисловими і житловими утвореннями вона формує планувальну інфраструктуру міського середовища і визначає ступінь її комфортності

Транспортні комунікації - найбільш стійкий елемент цієї структури, що зберігає своє функціональне значення навіть при глобальних змінах в організації міського середовища Вони є найбільш агресивними компонентами міського середовища і повинні бути перш за все схильні до гуманізації з урахуванням їх предметно-просторового наповнення відповідно до екологічних і функціональних вимог

Транспортно-пішохідна інфраструктура повинна бути органічно пов'язана із центром міста У найзначніших містах України центр міста є складною інфраструктурою зі специфічними структурно-планувальними особливостями організації

Більш чітким в функціонально-планувальному аспекті представляється трактування загальноміського центру як головного структурно-планувального вузла міста і пов'язаної з ним системи розселення яка сприяє об єднанню всього міста системою транспортних і пішохідних комунікацій [ ]

Загальноміський центр сучасного найзначнішого міста являє собою просторово розвинену систему що включає історично створене ядро сформоване в процесі його еволюційного розвитку до XX ст. і нові території, забудовані в XX і XXI ст. В історичному ядрі міста, як правило, розміщуються об'єкти історико-культурної спадщини, які формують індивідуальний художній образ міста. У зв'язку з інтенсивним розвитком центрів багатьох міст в Україні та їх забудовою новими будівлями історичне середовище руйнується, що абсолютно неприпустимо

Центр найзначнішого міста має особливу привабливість для жителів міста і його передмість, а також для малих міст агломерації, пропонуючи великий вибір загальноміських функцій на порівняно невеликій ділянці території . Однак незручність транспортних і пішохідних зв язків і відсутність чіткої просторової диференціації відкритих архітектурних просторів функціонально не дозволяють в повній мірі забезпечити необхідний рівень обслуговування, особливо з проблемами транспортної інфраструктури Вона не повною мірою об'єднує центр міста з промисловою житловою ландшафтно-рекреаційною інфраструктурами міста

Ускладнюють ситуацію практична відсутність пішохідних вулиць і пішохідних зон в найзначніших містах України

Для цілей гуманізації міського середовища необхідне вдосконалення формування промислової інфраструктури найзначнішого міста У найзначніших містах України промислова інфраструктура являє собою сукупність промислових районів і відокремлених промпідприємств, взаємопов'язаних за допомогою транспортно-пішохідних комунікацій

В даний час при проектуванні міст основна увага приділяється розвитку житлових і громадських просторів торгових зон транспортній інфраструктурі Наукомістке і інноваційне виробництво приходить на зміну ресурсномісткої індустрії. З промислового - місто поступово перетворюється на великий адміністративний центр. Разом з тим, ростуть потреби городян, ускладнюється інфраструктура міського середовища

Виникає необхідність розвивати і вдосконалювати адміністративну структуру міста збільшувати житловий фонд розширювати і модифікувати транспортну мережу. Тим часом, технології застарівають, промисловий фонд неминуче занепадає а більшість великих підприємств сьогодні є ізольовані території з невиразною архітектурою післявоєнного періоду огороджені сірими невиразними парканами

Через спектр проблем багато промислових об'єктів припиняють своє існування як наслідок перетворюючись в депресивне середовище тобто є ізольованими від соціальної інфраструктури міста

Все це носить характер ізоляції об'єктів індустріальної спадщини в сучасному місті Виникає закономірна проблема необхідність перетворення індустріальних зон міст до сучасних умов. Крім того, все це не відповідає новим функціям міста, суперечить визначенню місто для людини" .

Необхідно в цих умовах розглядати питання гуманізації промислових об'єктів і їх територій з інтеграцією в міське середовище.

Проблема інтеграції промислових об'єктів в сучасне міське середовище зумовлена поступовим і безперервним розвитком соціуму змінами естетичного сприйняття промислової архітектури зміною ставлення суспільства до індустріальної спадщини, а також процесами вдосконалення науки, техніки і виробництва

Нові соціально-економічні умови в Україні, вимоги до конкурентоспроможності продукції ведуть до необхідності створення більш досконалих і сучасних виробництв як правило на новому місці в структурі міста і в нових будинках У цих умовах виникає необхідність аналізу існуючих промислових об'єктів як функціонуючих, так і не функціонуючих з виявленням можливостей їх реструктуризації та гуманізації

Однією з ефективних можливостей гуманізації не функціонуючих промислових об'єктів є створення альтернативних міських просторів з урахуванням існуючої містобудівної інфраструктури міста У міському середовищі необхідне створення просторів які задовольняють потреби різних категорій населення. Створення об'єктів з новою функцією у вигляді різноманітних ділових та рекреаційних комплексів розважально-оздоровчих комплексів на територіях не функціонуючих промислових підприємств дозволить зробити більш гуманною інфраструктуру міського середовища Включення великих промислових зон з не функціонуючими підприємствами в міську структуру з новою функцією наприклад з житловою дозволить вирішити ряд соціальних проблем і розширити спектр житлової інфраструктури найзначнішого міста і зробити середовище життєдіяльності більш гуманним

Інфраструктура житлового середовища в найзначніших містах України являє собою складну ієрархічну систему органічно формує планувальну та об'ємно-просторову структуру міста Вона створювалася в процесі еволюційного розвитку міського середовища постійно вдосконалювалася з урахуванням економічних і технічних можливостей відповідно до генпланів містобудівного розвитку міста але в даний час вона має певні недоліки

З метою гуманізації міського середовища доцільна реструктуризація житлового середовища з урахуванням природної складової У структуру всіх видів житлових утворень повинні бути включені елементи природного середовища - рослинність, водні пристрої, елементи геопластики для поліпшення їх еколого-естетичних характеристик

Житлові будівлі повинні бути максимально наближені до ландшафтно - рекреаційних об'єктів міста. У найзначніших містах України на жаль намітилася тенденція руйнування ландшафтно-рекреаційної інфраструктури міста. В даний час вона являє собою сукупність ландшафтних об'єктів розташованих в структурі міста відповідно до містобудівних вимог.

У центрі міста, як правило, розміщуються малі рекреаційні території - сквери, бульвари, набережні, в середній зоні розміщуються міські та районні парки а в периферійній лугопарки і лісопарки що переходять в зелену зону міста

Ландшафтно-рекреаційна інфраструктура в найзначніших містах України створювалася в процесі історичного розвитку міського середовища Вона включає як штучно створені природні елементи так і природні В даний час всі вони потребують реновації. Сучасний етап розвитку міського середовища характеризується погіршенням стану природної складової . Багато великих і найзначніших міст до теперішнього часу вичерпали свої природні ресурси і відчувають гострий дефіцит в об'єктах рекреації, територіях придатних для відпочинку відновлення психофізичних сил людини У зв'язку з інтенсивною урбанізацією і зростанням чисельності населення збільшується навантаження на загальнодоступні і упорядковані місця рекреації на території міста. Значення для кожного жителя і міста в цілому раніше створених ландшафтних об'єктів особливо міських парків як найважливішої ланки загальноміської ландшафтної системи, незмінно підвищується. Наявність в міському середовищі оснащених ландшафтно-рекреаційних об'єктів з високим ступенем стійкості і художньої виразності сьогодні залишається незадоволеним

Ускладнюють ситуацію руйнівні фактори зовнішнього середовища що впливають на стан ландшафтно-рекреаційних об'єктів негативний вплив транспортних засобів промисловості та ін У найбільш пригніченому стані знаходяться багато ландшафтно-рекреаційних об'єктів міста - сквери бульвари набережні

Всі ці недоліки вимагають реструктуризації інфраструктури ландшафтно- рекреаційних об'єктів міста для створення більш комфортного середовища за екологічними функціональними і естетичними параметрами Необхідно поліпшити рекреаційне обслуговування міського населення розробити пропозиції щодо створення нових видів рекреації

Слід також підвищити ефективність адміністративно -господарського керівництва системою ландшафтно-рекреаційних об'єктів міста, створити необхідні умови для конкурентного середовища

Сучасний розвиток науки і техніки вимагає переосмислення багатьох застарілих стереотипів і уявлень щодо формування системи ландшафтно- рекреаційних об'єктів міста з метою гуманізації середовища життєдіяльності .

Для цілей гуманізації міського середовища необхідний, перш за все, аналіз ситуації архітектурно-містобудівної інфраструктури за основними показниками її комфорту з урахуванням просторових потреб людини екологічних функціональних естетичних соціальних і виявлення найбільших зон її впливу з подальшим визначенням прийомів їх нівелювання. Такий аналіз повинен також враховувати тенденції розвитку еконоосферного сталого міста оскільки найзначніші міста в Україні повинні розвиватися за законами сталого розвитку.[4 ; 5 ]

Сталий розвиток міст має передбачати

- регулювання зростання населення, який не перевищує рівень природної саморегуляції біосфери

- енергозберігаючі технології в усіх сферах діяльності ;

- збереження біологічного різноманіття (частка природних територій повинна бути не менше

- скорочення рівня забруднення середовища шляхом екологізації транспортних засобів промисловості і використання придорожніх компонентів середовища

Сталий розвиток найзначніших міст орієнтований на створення компактних міст з високою щільністю забудови. Висока щільність забудови скорочує кількість переміщень по місту і таким чином зменшує навантаження на міську транспортну інфраструктуру. Крім того, щільність забудови окремих районів дозволяє ефективно використовувати системи громадського транспорту Крім нижчих енергетичних витрат значного скорочення кількості пересувань по місту компактне місто з щільною забудовою забезпечує пішохідну доступність" всіх необхідних послуг, починаючи з послуг торгівлі і сервісу і закінчуючи освітніми та медичними послугами

Ефективний сталий розвиток міста також має на увазі багатофункціональність забудови і міських районів. Народжена в 1 920-ті роки концепція монофункціональних районів згідно з якою житло місця роботи і розваги повинні бути сильно розведені по простору міста для більшості європейських міст сьогодні більш не актуальна. Перехід до змішаної забудови дозволяє вирішити відразу кілька проблем. Йде" маятникова міграція населення за маршрутом район житла - район роботи" . Місця роботи з'являються безпосередньо в житлових районах. Частково вирішується і проблема парковок одну і ту ж парковку днем займають машини працівників офісів а вночі - жителів кварталу Сьогодні в складі одного району можуть бути і житло, і офіси, і розважальні центри, і магазини, і навіть промислові підприємства. Багатофункціональна забудова створює нове міське середовище більш різноманітне, інтенсивне по комунікаціям.

Багатофункціональність архітектурно-містобудівної інфраструктури є вираженням нової ідеології формування міського середовища, гуманістично орієнтованої, що включає зміну призначення середовища: історичним районам надаються нові функції - рекреаційні, пізнавальні, виховні . Міські вулиці та площі організовуються як пішохідні виставкові та ігрові простори торгові центри - як творче розважальне середовище

Удосконалення формування архітектурно-містобудівної інфраструктури з метою гуманізації середовища життєдіяльності необхідно здійснювати в системі її відкритих архітектурних просторів з сукупністю їх інтеграції за допомогою реструктуризації, реновації, ревалоризації і інших прийомів. Основними відмінними ознаками реорганізації таких просторів є :

- високий рівень комфорту - екологічного функціонального естетичного та технічного оснащення, а також інтерактивність і багатофункціональність відкритих архітектурних просторів здатних реагувати на різні типи споживача і підлаштовуватися під мінливі ситуації

- компактність і відповідність людині геометричні розміри відкритих архітектурних просторів визначаються головним чином на основі ергономічних вимог при виконанні необхідних функціональних дій

- екологічна безпека що забезпечує мінімізацію шкідливих впливів на людину і гуманізацію міського середовища в цілому

- індивідуалізація" і підвищення художньої виразності відкритих архітектурних просторів світлопросторові перетворення для посилення естетичної привабливості міського середовища в цілому

У підсумку проведеного дослідження можна сформулювати наступні висновки:

1 . Трансформація соціально-економічних умов в найзначніших містах України вимагає вдосконалення формування архітектурно-містобудівної інфраструктури міського середовища з метою гуманізації середовища життєдіяльності з просторовими потребами людини в зв'язку з наступними причинами

• низькі екологічні показники архітектурно-містобудівної інфраструктури обумовлені появою щільної висотної забудови в центрах міст руйнуванням ландшафтних об'єктів які формують природний потенціал міста

• недостатня реструктуризація основних типів архітектурно-містобудівної інфраструктури з метою гуманізації середовища життєдіяльності відповідно до просторових потреб людини

2 . На підставі проведеного дослідження розроблена теоретико- методологічна модель-концепція гуманізації предметно-просторового середовища найзначнішого міста, що відображає багаторівневу взаємодію об'єктів архітектурно-містобудівної інфраструктури з урахуванням вимог до її відкритих архітектурних просторів [Рис. ]. Це такі основні вимоги: економічні, містобудівні ландшафтно-екологічні естетико-інформаційні функціональні соціальні економічні

Література

1. Крижановская Н .Я. Проблемы экологии городской среды в Украине. / Н.Я. Крижановская, М .А . Вотинов// Современные информационные технолгии, технические науки, строительство и архитектура, математика. Научно-теоретический и практический журнал "ОРАЛДЫН ГЫЛЫМ ЖАРШЫСЫ", Казахстан. - № 9 (1 40) 20 1 5 . - С . 79-84.

2. Вотинов М.А. Реновация и гуманизация общественных пространств в гродской среде: монография / М . А . Вотинов; Харьк. нац. ун-т. гор. хоз-ва им. А . Н . Бекетова. - X . : ХНУГХ, 2015. - 1 5 3 с.

3. Вотінов М.А. Основные критерии регенерации городской среды. / М . А . Вотинов // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті . Збірка наукових праць. - X . : ХДАДМ, 2 0 1 2 . - № 2 - С . 67 - 69.

4. Електронний ресурс. Режим доступу: http://uchebnikionline.com/ekologia/ekologiya - potish la/stabilnist biosferi noosfera upravlinnya biosferovu.htm

5. Електронний ресурс. Режим доступу: http://mggu-sh.ru/sites/default/files/glazachev kosonozhkin.pdf

6. Посацкий Б С Основи урбаністики Територіальне і просторове планування навч. посібник - 2-ге вид доп - Львів Видавництво Львівської політехніки - с

7. Дьомін М . М . Містобудівні інформаційні системи. Містобудівний кадастр. Первинні елементи структури об 'єктів містобудування та територіального планування [Текст] / М . М . Дьомін, О . І . Сингаївська; Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури, Спілка урбаністів України. - Київ: Фенікс, 2 0 1 5 . - 2 1 6 с. : іл., табл. - Бібліогр. : с. 1 3 8 -144

8. Нефедов В .А. Современный ландшафт Франции: гармоничный шарм с очевидной гуманизацией среды /В . А . Нефедов// Ландшафтная архитектура. Дизайн, 2008 . - № 1 . - С . 2 4 - 33.

9. Нефедов В А Средства архитектурно-ландшафтной реконструкции города В А Нефедов// АСД . Архитектура. Строительство. Дизайн. - 2005 . № 1 . - С . 6 0 -61.

Размещено на Allbest.ru