Структурно-логічна модель символізації архітектурно-художніх образів

Дослідження символізації архітектурно-художнього образотворення (АХО) міського середовища, яка базується на фундаментальних працях філософії, літературній і образотворчій спадщині. Основні процеси і принципи символізації АХО міського середовища.

Рубрика Строительство и архитектура
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.08.2017
Размер файла 570,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет будівництва і архітектури

Структурно-логічна модель символізації архітектурно-художніх образів

Булах І.В.

Анотація

Стаття продовжує дослідження символізації архітектурно-художнього образотворення міського середовища, яка базується на фундаментальних працях філософії, літературній і образотворчій спадщині. На основі попередньо проведених досліджень, у статті запропоновано структурно-логічну модель символізації на шляху формування художніх образів, що пов'язана із основними процесами і принципами символізації архітектурно-художнього образу міського середовища. Наведена модель має ієрархічну побудову, кожен етап якої надає певні наслідки і значення. Таким чином, у статті започатковано розкриття механізмів поступового і послідовного формування філософсько-обґрунтованого і естетично врівноваженого художнього образу. Використання запропонованої моделі може стати в нагоді в навчальному процесі підготовки архітекторів, у подальшому теоретичному дослідженні та у архітектурно-містобудівний практиці.

Ключові слова: модель символізації, принципи символізації, процеси символізації, художній образ, теорія архітектури.

архітектурний художній образотворення символізація

Постановка проблеми. Проблема підвищення архітектурно-художнього рівня містобудівних рішень набуває першочергового значення в умовах інтенсивної урбанізації та хаотичного зростання міст, яке призводить до порушення неповторності образу міського середовища, заглиблює кризу розуміння духу місця. Символізм, як передача змісту шляхом нетек- стової інформації, з часів етнічного зародження культур і по сьогодні являється актуальним у створенні контексту беззаперечної цінності об'єктів образотворчого мистецтва, архітектури, містобудування. Сучасні містобудівні регламенти та правила України направлені на практичні і технічні показники формування міського середовища. Питання підвищення естетично-художнього рівня міського середовища, його образності вирішуються інтуїтивно, без належного обґрунтування. Сучасна архітектурно-містобудівна теорія і практика потребує дослідження, систематизації та розробки рекомендацій щодо механізмів формування філософсько-обґрунтованого і естетично підпорядкованого архітектурно-художнього образу міського середовища.

Аналіз досліджень і публікацій. Теоретичною базою для дослідження символу слугували фундаментальні праці філософів та мистецтвознавців серед яких: Платон, Аристотель, Г. В. Ф. Гегель, І. Кант, Ф. Шлегель, Ф. Шеллінг, Й. В. Гете, К. Золгер, Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, С. К'єркегор, Д. Мілль, Г. Спенсер, Г. Зіммель, Г. Земпер, У. Еко, К. Юнг, Е. Фромм, Р. Ассаджолі, П. Фло- ренський, Е. Кассірер, О. Ф. Лосєв, О. Е. Гутнов, В. Л. Глазичев та ін. Символічний напрямок в образотворчому мистецтві був заснований А. Орьє та слугував основою в творчості видатних живописців, серед яких: П. Гоген, П. Серюз'є, Г. Моро, О. Редон, К. Малевіч, В. Кандінський, М. Врубель, В. Борісов-Мусатов та ін. Теорія символізму в літературі була представлена роботами поетів- символістів, серед яких: Ж. Мореас, Ш. Бодлер,

С. Малларме, А. Рембо, П. Верлен, О. Івановов,

A. Білий, О. Блок, О. Мандельштам та ін.

Дослідження художньої образності та символізації в теорії містобудування та архітектури були проведені в фундаментальних роботах Л. Альберті, К. Леду, Е. Буллє, К. Лінча, Р. Венту- рі, Ч. Дженкса, К. Танге, К. Александера, Б. Мандельброт та ін. Питання художньої образності в архітектурно-містобудівному проектуванні було розглянуто в теоретичних працях О. Е. Гутно- ва (образ, як продукт дії свідомості, що відображує реальність), В. Л. Глазичева (образ, як продукт пізнання, «образ пам'яті»), А. А. Пилипенко, С. В. Пирогова, Е. В. Сайко, М. А. Хренова, І. Г. Яковенко. Символізація архітектурно- містобудівного образотворення була освітлена у теоретичних працях Л. Саллівена, Р. Де Фуско, Ле Корбюзьє, А. В. Іконнікова, О. Е. Гутнова,

B. Л. Глазичева (символ, як духовна цінність і повага до минулого) та ін. Вивченням міста, як соціального феномену, займались такі теоретики, як В. В. Антонов, М. Г. Бархін, В. А. Бути- гін, В. В. Владіміров, Т. Саверенська, І. Смоловар,

0. Е. Гутнов, І. Фомін, З. М. Яргіна, Б. Латинін,

1. Морозов, В. М. Топоров, які дослідили архети- пи образів, покладені в основу структурування міського середовища просторів; О. Г. Раппапорт виявив синтез архітектурної форми, який мав міфологічну природу; М. Еліаде проаналізував простір міста, піднявши проблему взаємовідносин космосу і хаосу. Сприйняття міського середовища було представлено в роботах Р. Арнхейма, О. В. Барановського, О. Л. Бєляєва, В. Л. Гла- зичева, Р. Л. Грегорі, К. Дей, Г. Б. Забельшан- ського, І. Г. Лежава, В. М. Розіна, В. А. Філіна, В. Т. Шимко. Тема душі, як образа міста, присутні у філософсько-антропологічних дослідженнях міського середовища Б. В. Маркова і М. С. Кагана; антропологічні аспекти формування образу міста розглянуті у роботі М. С. Уварова; естетика та проблема сприйняття розглянуті у роботах М. О. Бердяєва, Л. Виготського, Д. Гіб- сона, З. М. Яргіної. Історію архітектури, реконструкції та ландшафтної організації розглядали

A. В. Бунін, З. Гідіон, О. Е. Гутнов, А. В. Ікон- ніков, Н. П. Крадін, В. І. Лучкова, М. Нащекина, О. Г. Раппапорт. Семіотичні дослідження міста були розглянуті у роботах Ю. М. Лотмана (семіотичний аналіз культурного простору),

B. М. Топорова (символіка міжпоетичних текстів), Б. А. Успенського (семіотика просторового мистецтва), В. В. Іванова та ін. Питання комунікаційної функції, знаковості архітектури розробляв У. Еко. Семантика структурних елементів міста розглядалася в дослідженнях І. А. Бондаренко, ^ ^ Єрофєєва, А. Л. Ястребицької та ін.

Рис. 1. Модель поступової символізації образу міського середовища

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Проведений аналіз досліджень і публікацій з питання символізації архітектурно-художнього образу міського середовища виявив значну увагу фахівців до цього аспекту формування гармонійного, послідовного, виваженого і обґрунтованого сучасного міста. При цьому, питання систематизації досвіду символізації об- разотворення та можливості моделювання стадій та наслідків символізації залишилося відкритим.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є розкриття механізмів символізації архітектурно- художнього образотворення міського середовища у вигляді структурно-логічної моделі, яка охопила загальні процеси і принципи символізації засновані на філософсько-мистецькій спадщині та видатних архітектурно-містобудівних взірцях.

Виклад основного матеріалу. Дослідження, що були попередньо проведенні [1-13] показали, що принципи символізації архітектурно-художнього образотворення, серед яких: комуніка- тивність, трансформативність, комутативність і метаморфічність простежуються на всіх містобудівних рівнях символізації, а саме: глобальному, макро-, локальному і мікрорівнях, а також відповідні їм методи впровадження символізації у проектну діяльність, можуть бути покладені в основу імітаційної моделі формування і творення символізації архітектурно-художнього образу міського середовища (рис. 1). Гіпотезою наступного дослідження виступило те припущення, що використання процесів і принципів символізації в імітаційній моделі на початкових стадіях проектування чи при вирішенні завдання по оновленню існуючої архітектурно- містобудівної ситуації дозволить створити умови для формування гармонійного і системного, філософського і естетичного, виражального і зображального архітектурно-художнього образу на всіх містобудівних рівнях символізації. Структурно-логічна модель базується на поступовому розгортанні гармонічного циклу і ряду процесів символізації архітектурно-художнього образотворення, де між початковою аналогізацією і кінцевою символізацією, існують проміжні форми (схематизація і алегоризація), структури та організації зображального і виражального образотворення. Логіка побудови, зміст і форма імітаційної моделі дозволяють відстежити всі стадії (процеси) в послідовній і поступовій символізації образотворення міського середовища, а також виявити і проілюструвати наслідки дії принципів і процесів символізації.

Першим і найнижчим колом імітаційної моделі виступив процес аналогізації, дія якого спрямована на пошук аналогій з оточуючого матеріального і духовного світу навколишнього середовища, для формування обґрунтованого з філософської точки зору містобудівного або архітектурного образу-символу. Після збору первинної інформації у процесі аналогізації, утворюється попереднє пошукове коло для формування майбутнього художнього образу, а також починають утворюватись змістовні зв'язки, тобто комунікації, між різними матеріальними першоосновами. Це виявляється, по-перше, у розподілі кожного з блоків-аналогій на окремі складові і комунікативно пов'язані між собою змістовні частини, по-друге, відбувається проведення первинного аналізу кожного з отриманих блоків у пошуку і виокремленні найбільш потенційних аспектів для подальшого розвитку у художньому образі. Таким чином, на першому етапі моделювання майбутнього символічного образу міського середовища відбувається встановлення комунікаційних зв'язків, що формують перше і найбільше коло першооснови майбутнього художнього образу міського середовища.

Отримані на першому етапі моделювання ре- зультати-наслідки (зв'язки), на наступному етапі образотворення, що відповідає процесу схематизації піддаються структуруванню за допомогою трансформації зв'язків із змістовно-споріднених блоків-аналогій у наступні групи-значення. Результатом дії трансформації стає звуження пошукового кола імітаційної моделі, окреслене новими межами по отриманим наслідкам-значенням.

На наступному етапі моделювання художнього образу процес алегоризації разом із принципом комутативності подалі трансформують отримані наслідки-значення у «транзитні вузли», що об'єднують в собі попередні зв'язки і значення у вигляді сформованих вузлів-змістів, які звужують границі пошукового кола імітаційної моделі до її центральної частини. Таким чином, отримані вузли-змісти наділяються спрямованим відцентрованим вектором розвитку і тяжіння, що відповідає і позначає змістовну направленість у формуванні остаточної мети -- створення символічного художнього образу.

Останній етап моделювання архітектурно-художнього образу, що поєднує в собі усі отримані попередні результати-наслідки образотворення (зв'язки-значення-змісти), здійснюється завдяки процесу символізації і принципу метаморфіч- ності у вигляді остаточного ущільнення наслід- ків-змістів у «концентрований» виражальний і зображальний образ-знак. Слід підкреслити, що на цьому завершальному етапі моделювання образу-символу міського середовища відбуваєтьсяне просто чергова фаза трансформації, як нової комбінації існуючих складових елементів, а проходить саме видозміна і перетворення, переосмислення і злиття воєдино отриманих попередніх наслідків. Таким чином, останнім результатом і наслідком моделювання образотворення стає образ-знак -- обґрунтований з позицій за- діяних матеріальних і духовних сфер життєдіяльності, філософський символ, що містить в собі посилання на свої «коріння» у вигляді логічного ланцюгу зв'язок-значення-зміст-знак.

Висновки і пропозиції

Підсумовуючи вище сказане, слід зазначити, що імітаційна структурно-логічна модель формування архітектурно-художнього образу міського середовища може бути застосована як окремо для будь-якого рівня символізації, так і допомагати у пошуку символічного вираження філософського змісту на всіх містобудівних рівнях одночасно. Безумовно, що останній варіант застосування моделювання образотворен- ня є найбільш перспективним і бажаним, так як такий комплексний і системний підхід при реконструкції існуючих міст і плануванні нових міських утворень дозволить отримати високоякісний філософсько-естетичний проектний результат.

Список літератури

1. Булах І. В. Теоретичний досвід символізації у креативному урбанізмі / І. В. Булах // Монографія. За заг. ред. Б. С. Черкеса та Г. П. Петришин. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. - С. 577-583.

2. Булах І. В. Символ і символізація у філософсько-теоретичних дослідженнях, у мистецтві й архітектурі / І. В. Булах // Наук.-техн. збірник: Сучасні проблеми архітектури та містобудування / Відпов. ред. М. М. Дьомін. - К.: КНУБА, 2008. - № 20. - С. 24-35.

3. Булах І. В. Символ і символізація у теоретичних дослідженнях / І. В. Булах // Наук.-техн. збірник: Сучасні проблеми архітектури та містобудування / Відпов. ред. М. М. Дьомін. - К.: КНУБА, 2009. - № 22. - С. 37-62.

4. Булах І. В. Символ і символізація у філософсько-теоретичних дослідженнях, у мистецтві й архітектурі / І. В. Булах // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв [Текст]: зб. наук. пр. / за ред. В. Я. Даниленко - Х.: ХДАДМ, 2009. - С. 12-16.

5. Булах І. В. Символ і символізація у теоретичних дослідженнях в епоху Відродження і Бароко (XV - поч. XVm ст.) / І. В. Булах // Наук.-техн. збірник: Сучасні проблеми архітектури та містобудування / Відпов. ред. М. М. Дьомін. - К.: КНУБА, 2010. - № 24. - С. 63-67.

6. Булах І. В. Символ і символізація у теоретичних дослідженнях епохи Просвіти (XVIII - поч. ХІХ ст.) / І. В. Булах // Наук.-техн. збірник: Сучасні проблеми архітектури та містобудування / Відпов. ред. М. М. Дьомін. - К.: КНУБА, 2010. - № 25. - С. 10-18.

7. Булах І. В. Символ і символізація у теоретичних дослідженнях Постмодернізму (ХХ ст.) / І. В. Булах // Наук.-техн. збірник: Сучасні проблеми архітектури та містобудування / Відпов. ред. М. М. Дьомін. - К.: КНУБА, 2011. - № 26. - С. 9-18.

8. Булах І. В. Символізація художніх образів сучасного архітектурного середовища / І. В. Булах // Наук.-техн. збірник: Сучасні проблеми архітектури та містобудування / Відпов. ред. М. М. Дьомін. - К.: КНУБА, 2014. - № 36. - С. 11-16.

9. Булах І. В. Символізація художніх образів у містобудуванні / І. В. Булах / / Наук.-техн. збірник: Містобудування та територіальне планування / Відпов. ред. М. М. Осєтрін. - К.: КНуБа, 2014. - № 51. - С. 24-30.

10. Булах І. В. Конкурсне проектування як важливий засіб професійної підготовки студентів архітектурних спеціальностей / І. В. Булах // Наук.-техн. збірник: Сучасні проблеми архітектури та містобудування / Відпов. ред. М. М. Дьомін. - К.: КНУБА, 2015. - № 38. - С. 3-11.

11. Bulakh I. Symbol and methods of symbolizing in architecture and town-planning XV-XVIII century / I. Bulakh // Innovative development trends in modern technical sciences problems and prospects / Science editor A. Burkov. - San Francisco, California: B&M Publishing, 2013. - Р. 12-14.

12. Булах І. В. Загальні положення символічного підходу до формування і розвитку архітектурно-планувального образу міського простору / І. В. Булах // Zb^r raportуw naukowych «Informacja naukowa i techniczna w planowaniu oraz realizacji badan i wdrozen projektуw». - Warszawa: Diamond trading tour, 2014. - Str. 22-30.

13. Булах І. В. Роль містобудівної та архітектурної символізації в ревіталізації центральної частини м. Києва в рамках міжнародного конкурсу «Територія Гідності» / І. В. Булах // Zb^r raportуw naukowych. Konferencji Miedzynarodowej Naukowo-Praktycznej «Aktualne naukowe problemy. Rozpatrzenie, decyzja, praktyka» - Warszawa: Diamond trading tour, 2015. - Str. 5-9.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.