Міцність, деформації та експлуатаційні якості сталезалізобетонних мостів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

МІЦНІСТЬ, ДЕФОРМАЦІЇ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ЯКОСТІ СТАЛЕЗАЛІЗОБЕТОННИХ МОСТІВ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: БУДІВЕЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ, БУДІВЛІ ТА СПОРУДИ

Балабух Ярослав Андрійович

ЛЬВІВ, 2010 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Швидке зростання інтенсивності та обсягів автоперевезень в Україні, збільшення ваги автотранспортних засобів зумовлює необхідність підвищення вимог до експлуатаційної надійності транспортних споруд. Стрімке подорожчання цементу, кам'яних матеріалів сприяє ширшому використанню в нашій країні сталезалізобетонних прогонових будов, переважно для перекриття середніх, а в особливих умовах та у важкодоступних гірських районах - і малих прольотів мостів. У сталезалізобетонних прогонових будовах раціонально використовуються властивості та особливості основних будівельних матеріалів - сталі та залізобетону. Важливим резервом металу для будівництва мостів є металеві конструкції тривалого зберігання - мостові балки мобілізаційного резерву, підкранові балки, які не були у використанні, тощо. Завдяки застосування їх для будівництва сталезалізобетонних мостів забезпечується ефективне використання наявних матеріальних ресурсів, але постає завдання технічної оцінки їхньої придатності для тривалої надійної та безпечної експлуатації.

Актуальність цієї роботи, метою якої є вивчення напружено-деформованого стану й експлуатаційних якостей, оцінювання довговічності та залишкового ресурсу сталезалізобетонних мостів, підтверджується Рішенням Міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки при Раді національної безпеки та оборони України від 14.02.2002 р. "Про технічний стан і залишковий ресурс конструкцій та споруд основних галузей господарства України" і Розпорядженням Кабінету Міністрів України №351-р від 11.06.2003 р. "Про схвалення концепції державної програми технологічної безпеки в основних галузях економіки".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематикою досліджень Державного дорожнього науково-дослідного інституту ім. М.П. Шульгіна, а також відповідно до держбюджетної теми "Розробити та дослідити конструкції сталезалізобетонних балок, що мають тривалий термін існування" (№держреєстрації 0105U001088). Оцінено можливості використання металевих балок тривалого зберігання для будівництва мостів, здійснено експериментальні дослідження металевих балок, випробування прогонових будов мостів та розроблено проектні пропозиції конструкцій прогонових будов із балок тривалого зберігання.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є експериментальне і теоретичне визначення параметрів міцності, деформативності та надійності сталезалізобетонних прогонових будов із конструкцій тривалого зберігання та мостів тривалої експлуатації.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:

- розроблення методики оцінювання надійності конструкцій тривалого зберігання, які планується використати для влаштування сталезалізобетонних прогонових будов мостів;

- виконання металознавчих досліджень сталей металевих балок тривалого зберігання й оцінка придатності сталей цих балок для використання у конструкціях прогонових будов мостів;

- виконання експериментальних досліджень міцності та деформативності металевих балок тривалого зберігання, а також надійності роботи їхніх зварних швів;

- здійснення статичних та динамічних випробувань сталезалізобетонних прогонових мостів із балок тривалого зберігання;

- експериментальне визначення реальної розрахункової схеми залізо-бетонної плити проїзної частини прогонової будови сталезалізобетонних мостів;

- розроблення практичної методики оцінювання залишкового ресурсу сталезалізобетонних мостів.

Об'єкт досліджень - сталезалізобетонні прогонові будови мостів.

Предмет досліджень - напружено-деформований стан та експлуатаційні якості сталезалізобетонних балок мостів.

Методи досліджень - хімічний аналіз, дослідження структури та механічні випробування зразків сталей балок тривалого зберігання, експериментальні дослідження напружено-деформованого стану і несучої здатності сталезалізобетонних конструкцій мостів, метод акустичної емісії, методи теорії надійності, метод кінцевих елементів.

Наукова новизна отриманих результатів:

- розроблена методика оцінювання надійності металевих конструкцій, що мають тривалий термін зберігання, для використання їх у сталезалізобетонних прогонових будовах мостів;

- одержано результати комплексних металознавчих і експериментальних досліджень, статичних і динамічних випробувань у складі прогонових будов мостів металевих балок тривалого зберігання;

- експериментально встановлено розрахункову схему плоскої залізобетонної плити прогонової будови сталезалізобетонних мостів;

- запропоновано методику оцінювання залишкового ресурсу сталезалізобетонних мостів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання запропонованої методики оцінювання надійності та результатів комплексних досліджень металевих конструкцій, що мають тривалий термін зберігання, під час проектування та будівництва сталезалізобетонних мостів.

Оцінка впливу на експлуатаційні якості сталезалізобетонних мостів різних факторів та методика оцінювання експлуатаційної придатності конструкцій в часі може бути застосована в аналітично-експертній системі управління станом мостів Укравтодору. Результати досліджень були використані Державною службою автомобільних доріг України під час будівництва дев'яти мостів в Закарпатській та Львівській областях, ДерждорНДІ ім. М.П. Шульгіна під час виконання держбюджетної теми та розроблення альбому креслень сталезалізобетонних прогонових будов з використанням балок тривалого зберігання.

Особистий внесок здобувача:

- розроблення програми та методики експериментальних досліджень;

- аналіз металознавчих досліджень металу балок тривалого зберігання;

- опрацювання результатів та аналіз виконаних експериментальних досліджень та натурних випробувань;

- розроблення методики оцінювання надійності металевих конструкцій, що мають тривалий термін зберігання, пропозицій уточненої розрахункової схеми плоскої плити прогонової будови сталезалізобетонних мостів, методики оцінювання експлуатаційної придатності мостів у часі.

Апробація результатів роботи. Основні результати дисертації доповідалися і обговорювалися на: Сьомій науково-технічній конференції "Сталезалізобетонні конструкції: дослідження, проектування, будівництво, експлуатація" (м. Кривий Ріг, жовтень 2006 р.), Науково-практичній конференції "Підсилення та укріплення мостових конструкцій" (м. Київ, березень 2007 р.), Міжнародній науково-технічній конференції "Сучасні проблеми проектування, будівництва та експлуатації споруд на шляхах сполучення (м. Київ, червень 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Мости та тунелі: теорія, дослідження, практика" (Дніпропетровськ, жовтень 2007 р.), VI Науково-технічній конференції "Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди" (м. Рівне, січень 2008 р.), ІІ Міжнародній науково-технічній конференції "Проблеми теорії споруд, проектування, будівництва та експлуатації мостів (м. Київ, березень 2008 р.), Науково-технічній конференції "Комплексні конструкції мостів" (м. Краків, Польща, травень 2009 р.), Засіданні науково-технічної ради Державного дорожнього науково-дослідного інституту ім. М.П. Шульгіна (м. Київ, лютий 2010 р.).

Публікації.

Основні наукові результати за темою дисертаційної роботи викладені у дев'яти наукових працях, із них сім опубліковані у фахових наукових збірниках, дві з яких - одноосібно.

Обсяг та структура роботи.

Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел із 150 назв та трьох додатків.

Робота викладена на 205 сторінках, зокрема містить 167 сторінок основного тексту, 18 таблиць, 77 ілюстрацій, 15 сторінок списку використаних джерел та 23 сторінки додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ містить обґрунтування актуальності теми, формулювання мети та завдань досліджень, наукової новизни та практичної цінності отриманих результатів, загальну характеристику роботи.

У першому розділі розглядається класифікація мостів із прогонами зі сталевих балок, об'єднаних із залізобетонною плитою, ефективність сталезалізобетонних мостів, конструкції таких мостів, збудованих в Україні, принципи розрахунку сталезалізобетонних прогонових будов, особливості виконання обстежень і випробувань сталезалізобетонних мостів.

На підставі виконаного аналізу встановлено, що для влаштування прогонових будов сталезалізобетонних мостів доцільно використовувати металеві конструкції тривалого зберігання. Це дасть значний економічний ефект. Але необхідно провести комплекс досліджень щодо оцінювання надійності та забезпечення експлуатаційних якостей конструкцій тривалого зберігання у разі використання їх для будівництва сталезалізобетонних мостів. Встановлено, що якість експлуатації мостів, від якої залежить надійна робота і термін служби споруд, часто незадовільна, і важливим завданням є збільшення залишкового ресурсу конструкцій мостів. Відповідно сформульовано мету та завдання, виконаних у цій роботі досліджень.

У другому розділі наведено дослідження металевих балок тривалого зберігання та конструкції сталезалізобетонних мостів, розроблених із використанням цих балок.

Після руйнівних повеней 1998 та 2000 років у Закарпатській області постало завдання будівництва значної кількості автодорожніх мостів у стислі терміни в гірських умовах.

Для вирішення цієї проблеми було прийнято рішення використати металеві балки тривалого зберігання (підкранові балки та балки мобілізаційного резерву), які понад 15 років зберігалися на складах. Для оцінки надійності цих металевих балок розглянуто різні способи розв'язання задачі про визначення залишкового ресурсу після тривалого зберігання будівельних конструкцій.

Наведено методику розрахунку залишкового ресурсу методами теорії надійності та методами, які використовують розподіл крайніх значень випадкових величин. За О.Р. Ржаніциним можна записати величину залишкового ресурсу:

Де:

R1 - узагальнена експлуатаційна якість (міцність, стійкість, деформативність тощо) після її виготовлення (проектна або початкова якість);

R2 - узагальнена експлуатаційна якість після деякого терміну зберігання;

?R - залишкова експлуатаційна якість, яка залежить від дефектів конструкції перед встановленням її у споруду.

Характеристика безпеки залишкового ресурсу визначається за формулою:

Імовірність безвідмовної роботи, тобто збережуваність конструкції розраховують за співвідношеннями:

Де:

в?R - отримують за формулою (2);

і - дисперсії розподілу початкового та кінцевого показників якості конструкції після тривалого зберігання.

Для дослідження максимумів використовується подвійний експоненційний розподіл Гумбеля:

- математичне сподівання та стандарти крайніх значень.

О.Р. Ржаніцин розробив рекомендації щодо приблизного визначення параметрів і для розподілу максимумів:

В.В. Болотін ці значення відповідно рекомендує обчислювати як:

Де математичне сподівання і стандарт вихідного розподіл.

Відповідно до пропозицій А.П. Кудзіса імовірність наявності одного дефекту у конструкції за і-ю ознакою становить:

Якщо випадкова величина підпорядковується нормальному закону розподілу:

За експоненційного закону розподілу характеристики дефекту.

У формулах (9), (10): - середнє значення розподілення випадкової величини D;

- середнє значення випадкової величини d;

- дисперсії розподілу випадкових величин D i d.

Конструкцію вважають непридатною до експлуатації, якщо значення характеристики дефекту перевищує критичну величину хоча б у одній небезпечній зоні елемента або конструкції.

Отже, під час імовірнісного оцінювання придатності конструкцій доцільно використати закон розподілення екстремальних (максимальних) значень характеристики дефекту. У такому разі імовірність бездефектності п однотипних елементів або зон (ділянок), де очікують дефект за і-ю ознакою, знаходять за співвідношенням:

Табл. - Результати розрахунку надійності металевої балки після тривалого зберігання:

Розроблену методику оцінювання надійності металевих балок тривалого зберігання було застосовано для оцінювання балок мобілізаційного резерву та підкранових балок щодо можливості використання їх як несучих конструкцій прогонових будов автодорожніх мостів. У роботі наведено практичне оцінювання надійності однієї з балок мобілізаційного резерву, результати розрахунку подано у таблиці. Аналіз даних табл., а також реального стану досліджуваної балки показав, що вони цілком придатні для подальшої експлуатації.

Водночас, дані табл., свідчать про те, що не всі способи оцінювання надійності дають близькі до дійсності результати.

Аналіз показує, що найреальнішим способом визначення фактичної надійності слід вважати методику оцінювання „найслабшої ланки” з використанням нормального розподілу за формулами (3) і (11), ураховуючи імовірності відмови за співвідношенням (9).

Решта формул дає результати з деякими застереженнями. До того ж наближені формули О.Р. Ржаніцина і В.В. Болотіна, швидше за все, наводять занижені оцінки надійності досліджуваних балок. Як буде зазначено далі, реальне оцінювання експлуатаційних якостей за допомогою натурних випробувань і обстежень виявило повну придатність цих конструкцій для подальшого використання.

Для перевірки розробленої методики оцінювання надійності металевих балок тривалого зберігання виконано такі дослідження:

- металознавчі дослідження матеріалу балок для визначення характеристик металу та їхньої відповідності вимогам норм з проектування мостів;

- випробування натурних фрагментів балок тривалого зберігання для вивчення їхнього напружено-деформованого стану при дії навантаження та дослідження надійності роботи зварних монтажних з'єднань;

- статичні та динамічні випробування прогонових будов із балок тривалого зберігання для визначення надійності їх в роботі і відповідності показників їхньої міцності, деформативності, жорсткості та динамічних характеристик вимогам чинних норм.

Взято проби з верхньої і нижньої поличок балок тривалого зберігання, стінок і ребер жорсткості, із них виготовлено дослідні зразки. Дослідження металу виконано за такими методиками: мікро- та макроструктурного аналізу, кількісного емісійного атомного аналізу, механічні випробування на розтяг та ударну в'язкість, твердість за Брінеллем, визначення хімічного складу сталей. Аналіз відбитків за Бауманом показав рядкове розташування неметалевих включень у металі полички, травлення реактивом Гейна виявило непровар у корені шва.

Результати хімічного аналізу та дослідження структури показали, що досліджувані сталі елементів балок відповідають марці 15ХСНД, яка може використовуватись для прогонових будов автодорожніх мостів.

Рядкове розташування неметалевих включень може негативно позначитись на технологічній зварюваності і спричинити шаруватий злам зварного шва. Тому для зварних з'єднань необхідно підібрати належні матеріали та спосіб зварювання, а також здійснити натурні випробування прийнятої конструкції шва.

У структурі балок тривалого зберігання не виявлено змін, які б мали ознаки старіння сталі. Отримані дані металознавчих досліджень дали можливість спроектувати прогонові будови мостів із балок мобілізаційного резерву і підкранових балок.

Робочі проекти сталезалізобетонних мостів із металевих балок тривалого зберігання розроблено проектним інститутом "Західдіпрошлях" (ГІП А.Г. Походенко) за участі автора.

Конструювання та розрахунки сталезалізобетонних прогонових будов виконано з урахуванням дослідно одержаних характеристик металу балок. Кількість балок підбирали залежно від величини прогонів та габаритів проїзду. Понизу балки об'єднували поперечними в'язями із прокатних елементів, поверху - залізобетонною плитою проїзної частини. В усіх мостах плити проїзної частини були влаштовані із монолітного залізобетону, і тільки у моста 6 плита була збірною. Плиту проїзної частини об'єднували з балками жорсткими упорами. Всі мости, крім мостів 3 і 11, були збудовані і випробувані статичним і динамічним навантаженням.

Досвід будівництва цих мостів показав, що конструктивно-технологічні рішення сталезалізобетонних прогонових будов із балок тривалого зберігання є доволі ефективними. За рахунок використання їх на дослідних об'єктах отримана економія 1,197 млн. грн.

Третій розділ містить експериментальні дослідження конструкцій прогонових будов сталезалізобетонних мостів із балок тривалого зберігання. Для експериментальних досліджень напружено-деформованого стану балок тривалого зберігання та їхніх зварних монтажних стиків із балок мобілізаційного резерву було виготовлено дослідну конструкцію з двох паралельно встановлених балок прогонових будов, кожна з яких мала довжину 24 м. Випробування дослідної конструкції здійснювали на тимчасовому стенді за одноконсольною схемою для створення максимального згинального моменту у зоні монтажного зварного шва.

Для вимірювання прогинів балок у прольоті та на консолі й осідання опор було встановлено прогиноміри ПАО-6, а для вимірювання деформацій на балках мікроіндикатори годинникового типу на базі 200 мм. Тріщиноутворення фіксувалося методом акустичної емісії з використанням програмного комплексу "АКЕМ". Консоль завантажували збірними залізобетонними блоками ступенями до досягнення максимального згинального моменту на опорі, який за величиною дорівнював моменту, що виникає у балці прогонової будови від дії постійних і нормативних тимчасових навантажень. Під час досягнення максимального моменту видимих ознак руйнування балок та зварних швів не було виявлено, максимальні напруження становили 122,9 МПа у верхній розтягнутій поличці, 110,3 МПа у нижній поличці, максимальний прогин консолі 37,86 мм. є значно меншим від нормованих значень.

Результати випробувань дослідної одноконсольної конструкції з двох балок свідчать про те, що за розробленого конструктивного рішення забезпечується необхідна несуча здатність і жорсткість як балок прогонових будов, так і зварних монтажних стиків, які об'єднують балки тривалого зберігання у єдину конструкцію.

Дослідження макро- і мікротріщиноутворення методом акустичної емісії показали, що в елементах балок та стиків відсутні процеси тріщиноутворення, які можуть призвести до руйнування балок під час дії встановлених нормами експлуатаційних навантажень. Це експериментально підтверджує достатню надійність балок мобілізаційного резерву тривалого зберігання, визначену імовірнісно-статичними методами.

У п'ятому розділі розглянуто довговічність сталезалізобетонних мостів, яка з погляду експлуатаційних якостей є найважливішою характеристикою моста.

Запропонована схема оцінювання довговічності мостів з урахуванням найістотніших факторів впливу на експлуатаційні якості споруди.

Проаналізовано два види зношення мостових споруд. Перший вид - моральне зношення - є наслідком різкого зростання інтенсивності руху на автодорогах, збільшення габаритів транспортних засобів. Встановлено, що більшість сталезалізобетонних мостів в Україні, які були побудовані до 1960 року, не відповідає вимогам діючим норм.

Під час дослідження другого виду зношення - фізичного - визначено основні дефекти залізобетонних плит та сталевих головних балок. Запропоновано ранжування основних дефектів за ступенем їхньої небезпечності і частоти, з якою вони виникають у мостах. Узагальнення й аналіз результатів обстежень великої кількості мостів, побудованих в Україні за останні 80 років, виявили характерні дефекти і пошкодження сталезалізобетонних мостів. Наведений перелік основних найпоширеніших дефектів і пошкоджень, які зустрічаються у сталезалізобетонних мостах, дає можливість прогнозувати працездатність мостів на певних відрізках часу.

Наведено результати обстеження, статичних та динамічних випробувань сталезалізобетонного моста тривалої експлуатації - понад 50 років. Міст нероз-різний, складається із 7-ми прогонів по 47,7 м. Габарит Г8, 2х1,4 м. У поперечному перерізі моста влаштовано дві суцільнозварні балки висотою 3,06 м. з відстанню в осях 5,0 м. Плита проїзної частини монолітна залізобетонна товщиною 20-24 см.

Під час обстеження моста виявлено дефекти і пошкодження моста, які знижують несучу здатність та довговічність споруди. Найістотнішими дефектами є корозія металевих балок прогонової будови і бетону та арматури плити проїзної частини, а також випинання вертикальних стінок балок (до 42 мм.) і провисання балок (до 130 мм.), що перевищує величину нормованого прогину 119 мм. Проаналізовано процеси розвитку основних дефектів за матеріалами обстежень попередніх років.

Зроблено висновок, що деградація конструкцій прогонових будов не завжди відповідає класичним графікам зниження ресурсу споруди. Тому доцільно для визначення ресурсу мостів уточнювати процеси деградації несучих конструкцій періодичними обстеженнями і випробуваннями, використовуючи ці дані у системі управління станом мостів.

Під час статичних випробувань встановлено, що показник роботи конструкції б, який показує співвідношення залишкових fr і пружних fel прогинів, лежить у межах 0,058-0,102, а згідно з ДБН В.2.3-6-2002 він не повинен перевищувати 0,05.

Це свідчить про незадовільну роботу прогонової будови моста. Згідно з результатами динамічних випробувань значення експериментального динамічного коефіцієнта:

1 + µексп = 1,8

- значно перевищує розрахункові значення:

1 + µт = 1,176

Дані виконаних обстежень і випробувань моста свідчать про його незадовільні експлуатаційні якості та необхідність виконання невідкладних робіт з капітального ремонту споруди.

Проблема визначення залишкового ресурсу конструкції стає визначальним фактором безпеки та надійності.

Однак для загального оцінювання стану моста розроблені на сьогодні настанови і рекомендації складно реалізувати внаслідок банку даних про дефекти та нормування їхнього впливу на стан конструкцій.

Тому на основі співвідношень теорії надійності та нормованих коефіцієнтів надійності в роботі рекомендовано рівняння для визначення часу до руйнування, яке залежить від інтенсивності зношення, яку можна отримати будь-яким з відомих способів.

ВИСНОВКИ

1. Економію коштів під час будівництва сталезалізобетонних мостів може забезпечити використання конструкцій після тривалого зберігання. Запропонована методика оцінювання надійності конструкцій, яка ґрунтується на імовірнісно-статистичних методах, основаних на законах рідкісних подій. За цією методикою дослідні металеві балки тривалого зберігання визнано надійними і придатними для використання;

2. Придатність балок тривалого зберігання для використання як несучих конструкцій прогонових будов мостів оцінювалась металознавчими дослідженнями. Встановлено хімічний склад і механічні властивості сталей, вивчено їхню мікро- і макроструктуру та зроблено висновок, що досліджувані сталі відповідають марці 15ХСНД, а дослідні балки тривалого зберігання можуть використовуватися для влаштування прогонових будов автодорожніх мостів;

3. Для оцінювання надійності металеві балки тривалого зберігання досліджено також за допомогою навантаження. Випробування металевих балок тривалого зберігання показали, що за допомогою запропонованих конструктивних рішень прогонових будов забезпечується необхідна міцність та жорсткість балок моста, надійна робота зварних монтажних швів, а методом акустичної емісії було встановлено відсутність процесів тріщиноутворення; балка конструкція монтажний

4. Виконані статичні та динамічні випробування 9 мостів із балок тривалого зберігання свідчать, що міцність, деформативність та динамічні характеристики їх прогонових будов відповідають вимогам діючих норм. Максимальні напруження розтягу зафіксовані у нижніх поличках балок і становлять 31,4-41,0% від розрахункового опору сталі за межею текучості Ry = 285 МПа. Максимальні прогини балок у 3,0-3,7 рази менші від нормованого прогину 1/400 прогону. Коефіцієнти динамічності балок прогонових будов на 5,5-8,7% менші від розрахункових динамічних коефіцієнтів згідно діючих норм. Методом акустичної емісії підтверджено надійність в роботі прогонових будов мостів із балок тривалого зберігання. Вони не мають дефектів структури матеріалів, які б мали тенденцію до розвитку;

5. Ґрунтуючись на аналізі експериментальних даних, запропоновано уточнену розрахункову схему плоскої плити прогонової будови сталезалізобетонного моста. Ця схема передбачає урахування впливу розпору, що приводить до зменшення розрахункових згинальних моментів найнавантаженіших перерізах посередині прольоту до 50%, а на середніх опорах до 10% порівняно з моментами, обчисленими за прийнятою методикою пружного розрахунку;

6. Для визначення залишкового ресурсу конструкцій мостів на основі співвідношень теорії надійності та нормованих коефіцієнтів надійності запропоновано методику розрахунку часу до руйнування, який залежить від інтенсивності зношення. Інтенсивність зношення можна визначити будь-яким з відомих способів;

7. Розроблені конструкції сталезалізобетонних мостів із балок тривалого зберігання впроваджені на 9 об'єктах Закарпатської та Львівської областей. Отримано економічний ефект 1,197 млн. грн.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ

1. Коваль П.М. Випробування автодорожнього сталезалізобетонного шляхопроводу на автомобільній дорозі Київ-Одеса / П.М. Коваль, Я.А. Балабух, П.М. Сташук, А.Є. Фаль // Будівельні конструкції. - К.: НДІБК, 2006. - Вип. 65. - С. 220-227.

2. Коваль П.М. Дослідження елементів прогонових будов сталезалізобетонного моста / П.М. Коваль, Я.А. Балабух, А.Є. Фаль, П.М. Сташук // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди. - Рівне, 2006. - Вип. 14. - С. 475-480.

3. Коваль П.М. Оцінювання надійності збережуваних конструкцій мостів / П.М. Коваль, Я.А. Балабух // Дороги і мости: Зб. наук. праць. В 2-х томах: Т.1. - К.: ДерждорНДІ, 2007. - Вип. 7. - С. 261-270.

4. Коваль П.М. Будівництво сталезалізобетонних мостів із балок тривалого зберігання / П.М. Коваль, Я.А. Балабух // Тези доповідей Міжнародної наук. практ. конфер. «Мости та тунелі: теорія, дослідження, практика». - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, 2007. - С. 29-31.

5. Коваль П.М. Практичні методи оцінювання залишкового ресурсу сталезалізобетонних мостів / П.М. Коваль, Я.А. Балабух // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди. - Рівне, 2007. - Вип. 16, ч. 1 - С.376-381.

6. Балабух Я.А. Використання сучасних методів для розрахунку сталезалізобетонних будов мостів після тривалої експлуатації / Я.А. Балабух // Дороги і мости. Зб. наук. праць. - К.: ДерждорНДІ, 2008. - Випуск 8. - С. 13-21, 24-27.

7. Коваль П.М. Експериментальне визначення придатності металевих балок після тривалого зберігання для будівництва автодорожнього моста / П.М. Коваль, Я.А. Балабух // Дороги і мости. Зб. наук. праць. - К.: ДерждорНДІ, 2008. - Випуск 9. - С. 112-118.

8. Балабух Я.А. Робота анкерних з'єднань залізобетонної плити і балок сталезалізобетонних мостів / Я.А. Балабух // Дороги і мости. Зб. наук. праць. - К.: ДерждорНДІ, 2008. - Випуск 10. - С. 5-8.

9. Balabukh Y. Reliability evaluation of the storable bridges structures / Y. Balabukh, O. Kindratovych // Materialy konferencyjne "Zespolone konstrukcye mostove". - Krakov, 2009. - s. 29-39.

Размещено на Allbest.ru