Будинки-гібриди

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Велика кількість нових проектів, особливо концептуальних, поєднують різноманітні функції в одній будівлі. Концентрація різних видів діяльності в єдину структуру має здатність викривляти і деформувати чисті типології споруд. Нинішній ажіотаж навколо будівель високої щільності частково був спровокований економічним зростанням, астрономічним підвищенням вартості землі і зростанням нових економічних зон, зокрема в Китаї, за останні 20 років. Зростаюча тенденція серед архітекторів у вирішенні цієї проблеми сприяла відродженню гібридних будівель, рівень концентрації та гібридизації все частіше розуміється як спосіб активізації як будівлі та її окремих програм, так і оточуючої міської тканини.

1. Історія гібридів

гібрид будівля земля ліфт

Ідея гібридної або багатофункціональної будівлі не нова. Протягом всієї історії, щільність, вартість землі і накладання функцій були нерозривно пов'язані. В давнину міста-держави розвивали межі та мури задля захисту і визначення відмінності між цивілізованим і диким (рис.1). Основна форма пересування та перевезення вантажів для значної частини населення, в той час була пішохідна. Отже, такі програми, як робочі місця, торгівля та житло були розташовані або в одному і тому ж просторі, або один над одним, а в багатьох випадках не було або майже не було ніякої відмінності між приміщеннями і функціями. З позиції простору в контексті міста обмеженого мурами будь-які розширення чи добудови призводили до накладання, змішування та підвищення щільності. Функції не знаходиться в ізольованій частині міста, а заповнювали весь вільний простір, тому зі зростанням міст, вони утворювали єдиний гібридну сутність, що постійно змінювалась та еволюціонувала як одне ціле.

З появою підвищеної мобільності і нових оборонних систем міста зламали свої мури, розсіюючись в напрямку сільської місцевості, з цієї точки сучасний мегаполіс розвивався з набору індивідуальних програмних структур розкиданих по ландшафту. Розростання відкрило доступ до нового поділу землі, що робить власність на землю більш доступною. Подешевшання землі не тільки зняло тиск з програми ефективно розподіляти і максимізовувати використання землі, як це мало місце в перевантажених містах-фортецях, а також представило стратегію покриття (і, отже, контролю) великих територій. Розсіяні поселення і військові табори представили метод закріплення за собою все більшої кількості земель через постійну окупацію, хорошою ілюстрацією чого стала Римська імперія. Пізніше революція мобільності, що відбулась в індустріальну епоху, сприяла появі сучасних методів планування та соціальної теорії, заохочення розділення функцій: житло, робота, торгівля і виробництво були розташовані не лише в окремих будівлях, але і в окремих зонах міста, що поширювалось на всю його територію. Форма міста почала визначтися функціонально зумовленим плануванням з метою боротьби з хворобами, забруднення навколишнього середовища і, що важливо, цінами на землю.

До каталога Джозефа Фентона 1985 року гібридні будівлі ігнорували, як унікальний вид, зазвичай групуючи їх під заголовком «багатофункційні будівлі». Фентон стверджував, що існує чітка різниця між гібридними та багатофункційними будівлями і полягає вона в тому, що індивідуальні програми взаємопов'язані і починають інтенсифікувати одна одну. Концепція гібридизації походить від генетики, і пов'язана із схрещуванням різних видів. Незважаючи на те, що в минулому функції часто об'єднувались в єдину структуру, наприклад, будинок-магазин або житловий міст (Понте Веккіо у Флоренції) (рис.2) , гібридні будівлі в повному масштабі з'явилися тільки в ХІХ столітті.

Зростання вартості землі в центрі міста у цей час вимагає нових форм розвитку. Конструктивна сталь і винахід ліфта в середині цього століття зробили революцію у будівництві і уможливили вертикальні структури, сигналізуючи появу хмарочоса. За допомогою цих інструментів, інвестори змінили підхід до будівництва в користь створення максимально моживого об'єму та площі. Їх нездатність заповнити нові вежі однією функцією призвела до комбінування програм і відповідно до появи нових гібридних будівель. Каталог Фентона представляв американські зразки (він стверджує, що вони виникли завдяки специфічним умовам американського мегаполісу) групуючи їх в: контекстуальні гібриди (fabric hybrids) - об'ємне заповнення тканина міста; зчленовані гібриди (graft hybrids) - які виражають кожну програму у результуючій формі; монолітні гібриди (monolithic hybrids) - програмні елементи включені у безперервну оболонку. Відмінності гібридів від інших багатофункційних мегаструктур визначаються тим, що ці будівлі утримують міську тканину і вміщуються в єдиній формі чи споруді. Не можна недооцінювати ролі будівельних норм в розвитку цих структур. Впровадження Нью-Йоркської зонувальної резолюції в 1916 році обмежувало поєднування «функціонально несумісних» програм в будівлях і в деяких частинах міста, особливо у житлових районах, і цим в свою чергу, уповільнюючи подальший розвиток таких гібридів. Версії цієї резолюції були адаптовані і до цих пір використовуються в багатьох містах по всьому світу. Під загальним тиском зростання вартості землі та досягненнь в галузі екологічних технологій стався відхід від ідеалів міської сегрегації, закон був змінений, і тепер просуває змішування функцій у спробі пожвавити місто.

2. Повернення гібриду

Те, що модернізм сповідував як новий і кращий порядку, насправді так і не відбулось, так як він не зміг справитись складністю притаманною життю. Постмодерністична критика принесла відродження інтересу до випробовування програм, кидаючи виклик переважаючим типологічним моделям. Найважливішим у пост структуралістській системі мислення є те, що вона створила положення, які стимулювали розвиток діалектичних концепцій, і в цьому контексті дозволила функціям співіснувати і взаємодіяти. У зв'язку із цим, деякі письменники та архітектори присвятили останні три десятиліття вивченню впливу програми на архітектурну форму. Рем Кулхас, зокрема, визначив особливості хмарочосів Манхеттена в своїй книзі " Delirious New York " (1978). На відміну від зоологічної історії гібридів Фентона, Кулхас визначив загальні якості хмарочосів, які дозволяють практично нескінченні комбінації програм співіснувати на різних поверхах. The Downtown Athletic Club(рис.3), який також з'являється в каталозі Фентона гібридних будівель, вразив Кулхаса тим, що його "спокійна" і монолітна зовнішня оболонка приховує максимальну міську концентрацію і є "... конструктивістським соціальним конденсатором: машиною для створення й активізації бажаних форм людського спілкування."

Ці ранні спостереження неодноразово повторювались в роботах офісу Кулхаса, Office for Metropolitan Architecture (OMA). В експериментах, таких як Hyperbuilding (1996), проект, що передбачав створення міста всередині будівлі. В той час як Кулхас сповідував концепцію ' bigness ' як граничну архітектуру, масштаб сам по собі не є передумовою критики первинних типологій і, введення невизначеності в програми реалізувалось у багатьох менших будівлях Кулхаса і ОМА, навіть парках, як наприклад, в їхньому конкурсному проекті Парку Ля Віллет у Парижі(рис.4), а також Downsview парку.

Останнім часом зацікавленість в методах гібридизації зросла, цьому в значній мірі сприяв ряд економічних і політичних чинників. По-перше, глобальний бум на нерухомість спричинений економічним зростанням у Китаї та на Близькому Сході створив атмосферу, в якій забудовники та інвестори все частіше прагнуть максимально забудованих територій та об'єднання декількох програм. Проте, на відміну від попереднього періоду у 80-х, обставини змушують розробляти орендну стратегію вже на ранній стадії процесу, що спрощує розробку стратегії фінансування, а також дає можливість залучати крупних орендарів в процесі розробки, а не пропонувати їм порожні оболонки, що повинні бути адаптовані через деякий час після будівництва. Необхідність конкретизації дозволяє деяким архітекторам займатися програмою, а не просто будувати з максимальною гнучкістю як це було у недавньому минулому.

Складність міста і об'єднання різних програм можуть бути використані для активізації одна одної, а можуть і навпаки створити нежиттєздатний колаж із різних функцій. З метою сприяння інтенсифікації середовища тенденція в державній політиці при створенні в нових районів або при реконструкції старих полягає в тому, щоб змушувати забудовників включати мінімальну частку змішаного використання, а іноді і громадських функцій. Географ, Джейн Джейкобс пояснила центральне місце відмінності і різноманітності у створенені міст «міськими», і в багатьох відношеннях ця різнорідність і концентрація, які також захоплювали Кулхаса, використовуються на ринку нових міських утворень шляхом використання образів життя в мегаполісах, підкреслюючи розмаїття вражень, програм і людей. Крім комерційних структур, зростання вартості землі та будівництва і більш консервативний підхід уряду щодо витрат на громадську інфраструктуру змусив багато громадянських установ шукати нові способи фінансування та самозабезпечення. Часто це призводить до необхідності поєднання традиційних функцій, скажімо, бібліотеки чи музею з функціями, що приносять прибуток. У деяких випадках це просто прищеплення роздрібної торгівлі або готельної функції до (в або над) основних просторів установи як засіб отримання прибутку. У більш екстремальних випадках це може досягати масштабів поєднання будівлі нового музею з роздрібною торгівлею, житлом і комерційними установами з метою максимізувати дохід та зробити проект економічно життєздатним в першу чергу. Одним з останніх прикладів цього є Seattle Museum of Art спроектований Allied Works Architecture, яка поєднує нову споруду музею зі штаб-квартирою банку для мобілізації фінансових ресурсів для розширення і надання гнучкості простору, що дозволяє будь-який з цих програм розширюватись або перебудувуватись з плином часу. Аналогічний випадок вежа Scala в Копенгагені (рис.5) спроектована BIG, яка поєднує в собі нову міську бібліотеку з готелем, торгівлею та іншими комерційними установами. Ці взаємовигідні моделі виходять за рамки просторових результатів змішування функцій, створюючи ще більш тісні зв'язки між культурою і комерцією, що забезпечує останній відчутний зв'язок з культурною діяльністю. Діалектичне схрещування в таких великих масштабах генерує іншу якість, в контексті якої, обидва суб'єкти змушені поступитися частиною своєї індивідуальності. Якщо раніше громадські будівлі були іконами та пам'ятниками розкиданими у міській тканині, то тепер вони поміщаються в анонімні контейнери, що утворюють цю тканину.

Багато поточних проектів і недавно реалізованих будівель, що мають відношення до гібридизації і певних форм програмної «хімії» підходять під категорії, визначені у каталозі Фентона, проте вони значною мірою залежать від ретроспективної класифікації, яка базується на кінцевому результаті і меншим чином на стратегіях проектування. Детальніше розглянувши, можна виділити ряд загальних тенденцій, які можуть бути згруповані не як категорії, а скоріше як стратегії (нерідко в поєднанні одна з одною) для досягнення неоднорідності і щільності.

2.1 Монолітні гібриди

Схильність до формальних рішень, які применшують вираження окремих програм і в цьому сенсі, модерністська функціональна експресія та чисті зразки graft-гібридів Фентона є менш поширеними. Такий підхід дозволяє відділяти зовнішній вигляд та структурну логіку будівлі від своєї програмної і просторової артикуляції зсередини. Ця тенденція притаманна для будівель усіх масштабів від приватних будинків до мега-веж.

2.2 Міста в містах

Гібридні будівлі, які поєднують програми цілого міста. Під впливом нового будівництва в Азії та на Близькому Сході, великі будівлі за межами міських центрів часто включають широкий спектр функцій задля досягнення певного рівня самодостатності у відповідь на умови розташування. Необхідність забезпечення різноманітності типовї для міських територій, робить ці будівлі мікрокосмами або будівлями-містами. Крім того, в ізольованому або агресивному середовищі, як наприклад, пустелі, ці будівлі створюють захищений простір для своїх мешканців так само, як міста-фортеці у давнину. Існує багато теоретичних прикладів, як, наприклад, Hyperbuilding (Гіперспоруда) OMA (рис.6) та Sky City 100 Takenaka Corporation, кілометрова висотна житлова структура на 135000 чоловік. Більш сучасні зразки в даний час перебувають на стадії будівництва, включаючи проекти, Стівена Холла у Шенжені та Пекіні.

2.3 Об'єднані структури

Одним з результатів проектування дуже високих будівель є складність в конструкції, аеродинаміці та інфраструктурі, необхідних для їх обслуговування та доступу людей. Високі вежі потребують більшої кількість щвидкісних ліфтів, набагато більші площі для сервісних шахт і, що ще важливіше, стійкість стійко-балкової системи недостатня для стабілізації таких величезних споруд. У результаті ядра жорсткості стають все глибшими і корисна площа зменшується аж до точки недоцільності. Одним з рішень цієї проблеми була деформація ядра і оболонки до триангульованих сил, прикладом цього є Burj Khalifa SOM який в кінцевому підсумку досягає висоти більше 800 метрів. Інший метод - це об'єднання багатьох елементів або веж в єдину систему. Хмарочос Museum Plaza в Луїсвіллі (рис.7) , спроектований REX, також використовує цю стратегію для максимізації кількох невеликих ділянок і зведення до мінімуму площі забудови, пов'язуючи їх на висоті 23 поверху над землею.

2.4 Накладання в перерізі та просторова невизначеність

Існує загальна тенденція до підпорядкування "програми" і переосмислення вимог та функцій, що призводить до певного ступеню невизначеності та спричиняє накладання і зіставлення просторів. Раніше, з появою хмарочосу, в основі всього був план, як зазначає Кулхас. Зараз, з великим акцентом на перерізі та тривимірному моделюванні, вертикальне розділення за допомогою плит перекриттів, розташованих одна над одною, спричинене економічною доцільністю, ставиться під сумнів, з метою пов'язати простори і схрестити програми на декількох рівнях. Кілька проектів OMA, такі як конкурсний проект бібліотеки Jussieu і громадська бібліотека в Сіетлі (рис.8,9) , можуть бути хорошим прикладом цього, не будучи багатофункційними, вони працюють як гібриди в масштабі програми.

2.5 Інтегровані ландшафти

Частково стимульовані державними ініціативами, частково за рахунок зацікавленості в публічному просторі, багато гібридів інтегрують громадське, розміщуючи поверхню міста над спорудою , або шляхом влаштування його вертикально в структурі споруди у вигляді серії піднятих площ, садів і галерей. Громадський простір та ландшафт гібридизуються із іншими програмними елементами будинку. Офіс DA's Kuwait Sports Shooting Club використовує мегаструктуру-навіс, яка використовується для артикуляції функціональних просторів, а також для створення ряду громадських просторів по всій будівлі. Звертаючись до килимової забудови стародавніх міст і більш сучасних утворень, деякі приклади пропонують пов'язані матриці або ландшафти споруд і відкритих просторів, до них відносяться проект JDS Moussaka в Афінах, або, новий міський центр Transform Asane в Бергені. З іншого боку, вежа Scala бюро BIG в Копенгагені, критикує німі екстер'єри монолітних веж і «розчиняє» її фасад з оточуючими вулицею і площею за допомогою ряду терас, що перетворюють громадський ландшафт в частину фасаду.

3. Характеристики гібридів

Особистість

Особистість гібриду це тріумф складності і різноманітності програм. Це плацдарм для змішування різних взаємопов'язаних видів діяльності. Гібридних будівля - це данина індивідуальній творчості архітектора. Кожен гібрид - унікальне творіння, без попередніх моделей. Сама будівля походить від інноваційної ідеї, яка вирішена всупереч встановленим поєднанням звичайних програм, сенс її існування базується на новизні підходу і несподіваному змішуванню функцій.

Гібрид - це будівля можливостей. Гібридні будівлі шукають несподівані, непередбачувані зв'язки, заохочують співіснування і усвідомлюють, що незаплановані ситуації є ключем до їх власного майбутнього. Гібрид показує свої численні грані і власну особистість. Так як це залежить від індивідуального характеру процесу його створення, він може взяти на себе різні способи саморепрезентації, навіть суперечливі: міський орієнтир, скульптура, ландшафт або анонімний об'єм.

Гібрид-орієнтир не може бути об'єктом байдужості. Він призначений щоб впливати на спостерігача. Він не може залишитись непоміченим, він публічно виявляє свою майстерність, свій екстравертний характер і привабливі риси. Гібридна будівля як важливий орієнтир, є актором головної ролі на міській сцені. Анонімний гібрид, навпаки, вимагає від кожної частини програми втратити свою самобутність. Якщо він вміщує громадську програму, то те, що є колективним, муситиме розчинитись і пристосуватись до ролі простого актора другого плану на повсякденній сцені міста.

Соціальність

Ідеальний гібрид існує на межі громадської і приватної сфер. Інтимність приватного життя і соціальність громадського життя, знайшли спільні точки розвитку в гібридних будівлях. Проникність гібридних будівель робить їх доступними зі сторони міста, а приватна сфера розширює графік активності будівлі до 24 годин на добу. Це означає, що діяльність є постійною і не контролюється приватними або громадськими ритмами. Створюється нова категорія, будівля, що є активною постійно.

Форма

Модерністська парадигма відповідності між формою і функцією будівлі більше не працює. Зв'язок між формою та функцією в гібриді може бути як очевидним так і неочевидним. У першому випадку він схиляється до фрагментації, в другому - в напрямку інтеграції. Типовий гібрид - це будівля-контейнер, яка намагається вмістити різноманітні функції, згруповані всередині. Гібридні будівлі завжди будуть протистояти сегрегаційним морфологіям і прагнути об'єднати усередині своєї зони впливу, всі типи діяльності, які можуть забезпечити їх життєдіяльність.

Типологія

Примітивний гібрид, або прото-гібрид, ще не досягнув найвищої точки інтеграції між його функціями і розглядається як набір типологій, які ще не є поєднаними. Гібридні будівлі не можливо класифікувати за типологіями, тому що за своєю суттю гібрид існує поза категоріями. Гібрид є наслідком відходу від традиції.

Процеси

Змішування функцій є частиною загальних процесів гібридизації. Нерухомість і спосіб забудови земельних ділянок може бути гібридним, за допомогою поєднання громадських і приватних утворень. Структура теж може бути гібридною, на основі поєднання різних конструктивних рішень. Спосіб та технологія будівництва може бути гібридною за допомогою поєднання префабрикованих елементів і традиційних методів будівництва. Управління також може бути гібридним - індивідуальним чи комунальним.

Програми

Змішування функцій в гібридних будівлх створює потенціал, який передається, як і в системі сполучених посудин, менш розвинутим програмам таким чином, що всі отримуюь користь. Гібридні будівлі - це організми з декількома взаємопов'язаними програмами, створені вміщувати як заплановані види діяльності так і незаплановану міську діяльність.

Щільність

Щільне середовище з обмеженнями у землекористуванні - хороше поле для створення сприятливих ситуацій для гібридизації. Гібридна схема пропонує інтенсивне середовище для змішування відомих генотипів для поліпшення умов життя та активізації їхнього навколишнього середовища.

Масштаб

Гібриди мають характер супер-будівель, супер-блоків, мегаструктур або будівель-міст. Гібриди, пов'язані з певною формою величі, розкоші і гігантизму, тому що змішування передбачає розмір, суперпозиція вимагає висотності. Необхідним є також творчий імпульс і економічна впевненість. Масштаби гібридів і зв'язок із навколишнім середовищем визначається накладанням програм. У вертикальних гібридах функції поєднані за принципом суперпозиції.

Місто

Через свій масштаб до гібридів можуть бути застосовані містобудівельні композиційні стратегії. Визначення гібриду включає в себе перспективу, перетин сіток, діалог з іншими міськими орієнтирами і зв'язок із оточуючими громадськими просторами. Іноді те, що називають гібридом є містобудівельним планом, що складається із серії монофункціональних будівель, об'єднаних спільною платформою, яка акумулює громадське життя. Гібрид виходить за межі області архітектури і входить в область урбанізму.

4. Гібрид проти соціального конденсатора

У пошуках моделей, здатних економити ресурси, гібридні будівлі, особливо ті, що вміщують житло, є тими зразками, котрі містять ген розвитку змішаного використання в собі. Цей ген необхідний для того, щоб пристосуватися до вимогчасу. Тим не менше, цей стан змішувння робить їх помилково схожими на іншу авангардну модель, модель, котра на перший погляд, може сприйматись як їхнійпопередник, однак, насправді вона є повною протилежністю. Ми маємо на увазі соціальний конденсатор.

У першому дослідженні гібридів, Джозеф Фентон заявляє, що вони виникли приблизно в першій чверті ХХ століття, з метою активізації американських міст іоптимального використання землі. В цей же час конструктивістський рух призвів до виникнення соціального конденсатора. Він був описаний Мойсеєм Гінзбургом, як будівля призначена для перетворення відносин між громадянами в трьох областях соціалістичної держави: колективних житлових будинків , клубів і підприємств. Обидві моделі є плодом епохи авангарду, коли історичні події створили умови«чистого аркуша» для багатьох нових підходів. Конденсатор був розроблений в нещодавно створеному Радянському Союзі, де земля була у повній доступності ібула термінова потреба в житлі. Це була можливість для експериментів, якою конструктивістські архітектори ОСА (Об'єднання Сучасних Архітекторів) скористалися повною мірою. У конкурсі на нові житлові утворення, котрий у 1927 році організував журнал цієї групи, «Современная Архитектура», в проектах з'явилися двоповерхові і триповерхові помешкання, внутрішні вулиці та вхідні галереї. Гінзбург розробив деякі з цих пропозицій, викристалізувавши мінімальну житлову одиницю (27-30 м2), що складала великі житлові утворення, котрі назвали будинками-комунами(рис10). Вони мали служити будинками для пролетарських мас і були спрямовані впливати на соціальну поведінку своїх мешканців. Більшість типів діяльності, які раніше були частиною приватного життя, перейшли в загальні кухні, їдальні, пральні та дитячі садки (рис.11).

Вперше в проекті людські потоки розглядались як можливість для проведення заходів та соціалізації. Колективізація більшості домашніх функцій заохочувалажінок до участі у суспільному житті, за рахунок чого, серед інших побічних ефектів,вони змушені були терпіти взаємний нагляд і посилення контролю. Зменшенняприватності стало ефективним засобом для того, щоб позбутися буржуазного способу життя.

Соціальний конденсатор був продуктом держави, в той час як гібрид - це потомство капіталістичної системи. Це комерційний результат, сума приватних інтересів зрізницею визначальних міських чинників. Рентабельність і бажання максимальної вигоди стали його батьками, а американське місто було його дитячим садком. В той час як конденсатор був маніфестом ідеології, історія гібриду була записана у бухгалтерських книгах. З одного боку, молода Радянська держава кишілаекспериментами. З іншого боку, ціни на землю стимулювали ініціативи інвесторів. Європа проігнорувала розвиток американського міста, де ідеологія не булачастиною програми.

Конденсатор є результатом функціонального мислення, котре було основним принципом конструктивістського методу: "метод, що вказує визначений шлях і пропонує рішення проблем архітектора з урахуванням всіх умов, з якими він стикається". Гібрид також є результатом функціонального мислення, але в масштабах, де потоки користувачів є настільки ж важливим, як і економічний потік.В той час як конденсатор зосереджує весь свій перетворювальний потенціал на членів закритої спільноти, - мешканців комунальних квартир, членів клубу, робітників - гібриди відкрились місту і сприяли непередбачуваним контактам , активізували землекористування, ущільнення зв'язків та залишили місце для невизначеності, на відміну від контролю, запровадженому в конденсаторі. Що стосується зв'язків, то в гібридах вони створюються за межами приватного, тоді як в конденсаторі вони проникають у приватну сферу аж до дверей спальні.

Так чому ж в даний час існує це непорозуміння між гібридмм і конденсатором? Гібриди характеризуються змішуванням функцій в одному проекті. Він об'єднує різні програми, які також мають різних девелоперів, різні управління і, очевидно, різних користувачів. Це говорить про те, що гібрид може бути настільки ж різноманітним, як і місто з позицій користувачів, часу використання і програми.

З іншого боку, конденсатори, що розвинулись до 1980-х років завдяки впливу, який мали конструктивісти на Ле Корбюзье і його послідовників, були в основному будівлі з мінімалізованим житлом, де, в силу економічних та ідеологічних міркувань, ряд функцій приватного життя були виділені і перетворені в громадські функції (рис.12). Машинний вигляд житла сприяв поділу функцій на виробничі процеси. Подібно до того, як виробничі процеси стають дешевшими, а простір максимізується, систематизація і стиснення житлових функцій призводить до економії коштів для інвестора, в даному випадку держави.

Програмні особливості цих прототипів, здатних вмістити більше 1000 чоловік, поширюються в плані і розрізі з різноманітністю невеликого міста. Ті ж функції, які можна знайти в гібридах можна знайти тут, особливо в житлових одиницях Корбюзьє і їх наступниках, де навіть офіси та підприємства були включені в, так звану, внутрішню вулицю. Тим не менше, різниця полягає в тому, що кожна з функції задумана не для того, щоб інтенсифікувати життя в місті, і не для залучення потоку зовнішніх користувачів чи сприянню змішуванню і невизначеності, а для забезпечення самодостатності, «завершеності» будинку, що може ізолювати себе від звичайного міста. Це означає, що наявність різних допоміжних функцій на планах і в перерізі не робить житлового будинку гібридом. У тому ж ключі, будівлі, які включають різноманітні додаткові громадські функції не будуть гібридами, а, скоріше, сучасною версією соціального конденсатора, на зразок клубу.Гібридизація стосується не тільки програми, але й ініціативи, інвестицій та управління ними.

Під час свєї подорожі по історії Нью-Йорку, Рем Кулхас, палкий послідовник конструктивістів, зупиняється перед Downtown Athletic Club і описує його як будівлю, в якій вперше перетворююча потужність соціального конденсатора отримала успіх. Він не відноситься жодного типу до комунального житла, а, скоріше, до типології робітничого клубу. Програма висотної будівлі присвячена відпочинку і фізичної підготовки, куди самотні чоловіки з бізнес-районів ходили, щоб «вийти на нові рівні зрілості перетворюючи себе на нові сутності», здавалася йому кульмінацією експериментів Леонідова в 1920-их, що відрізняється від них тим, що Downtown Athletic Club не потребував затвердження Сталіна і, отже, міг бути збудованим. Симптоматичним є те, що він зупиняється на цій будівлі, і порівнює її з конденсатором, тому що, якщо ми звернемо увагу на Фентона, то це будинок являє собою гібрид, оскільки він складається з спортивного клубу на нижніх поверхах, готелю на верхніх поверхах і ресторану посередині, для користувачів обох програм. Тим не менш, той факт, що одна реальність може породити такі різні аналізи, є симптомом потенціалу цих перших гібридів і що сегрегація функцій згідно Афінської хартії штовхнула його невідомість на десятиліття.

Американський гібрид був смертельно поранений після Другої Світової війни. Його сучасник, конденсатор, здався набагато раніше, не тільки в трактуванні його як клубу, на думку сталіністів занадто елітарного, але й у житловій версії. Будинки-комуни були відхилені своїми власними мешканцями, які прагнули більше приватності.

Тим не менше, ці два бачення світу, представлені в антагоністичних моделях, плід ідеології, як антипод плоду грошей, продовжують реінкарнацію з перемінною інтенсивністю аж до сучасності. Протягом останніх 80 років, конденсатори зазнали кілька поразок, більшість з них через прагнення програми до замкнення життя своїх користувачів. Тим часом, гібриди мали час для мутації в гібридний квартал для залучення інвестицій і полегшення управління, такі як Barbican або Ihme Zentrum.(рис.13)

Протягом останніх 10років баланс успішних моделей свідчить на користь гібридів. Після теоретичного відновленняу 1980-х роках, серед інших у прикладах в робіт Стівена Холла і Бbalos &Herreros, він знову з'явився на початку двадцять першого століттяі знову рятівником для американських міст, як, наприклад, проект MuseumPlaza. Позбавлений ідеології і наділенийзначною універсальністю, гібрид також знайшов своє місце в Європі, не кажучи вже про Азію, де змішання функцій було притаманне розвитку міст.

Гібрид, можливо, вичерпав потужність свого антагоніста по відношенню до моделі людської поведінки, хоча і не так, як планували російські ідеалісти. Він також додав свою природну здатність активувати місто. Його енергія та потенціал робить його ефективним під час кризи, хоча у нього є своя ахіллесова п'ята -фінансування. Він не є дисциплінарним прототипом, а концентрацією інтересів. Він не базується на традиціях, а на майбутньому. Його виживання залежить від консенсусу.

Висновок

Так чому ж ці тенденції і відродження гібридних будівель представляють такий інтерес для нас? По-перше, розвиток гібридних будівель і умов, які дозволяли або спричиняли їх виникнення, сприяли розвитку громадського простору разом із його постійним переосмисленням і еволюцією, починаючи від міста-фортеці, що захищало цивілізоване від дикого, до формального громадського простору в мегаполісі, а тепер і до нового типу дисперсного громадського простору в сучасному «мережевому» світі. У деяких випадках цей розвиток збігся із зростанням дефіциту землі, вартості землі і ущільненням міських центрів, що вимагало нових моделей використання міської території, поєднання, здавалося би (або традиційно) несумісних програм. В інших випадках, щільність і різноманітність створених гібридів були використані в якості інструменту для регенерації міських центрів, який за рахунок зростання передмість і обмежуючого законодавства були перетворені у ділові центри, які борються за життя, наповнені торгово-офісними будівлями і частково або повністю позбавлені зв'язку із оточуючим їх середовищем. Інтенсифікації створені шляхом об'єднання функцій, так само як громадських функцій з приватними та інтеграції нових будівель з оточуючою міською тканиною, все це сприяло виникненню методів переродження громадського життя в деградуючих центрах міст. На відміну від попередніх функціоналістських моделей, такий підхід враховує складність сучасного міста, що веде до умов сприятливих для виникнення гібридів, які існують не тільки на макро-рівні програм, а на різних масштабах, починаючи з точки, де перетинаються окремі простори аж до масштабу міста.

Список літератури та посилання

1. Mozas J., This is a hybrid, Hybrids II:Low-Rise Mixed-Use Buildings, A+T Architecture Publishers, 2008 (переклад: Роман Попадюк)

2. ЖУРНАЛ"ВСЁ О НОВОСТРОЙКАХ" №11 (114), НОЯБРЬ 2013

3. http://www.oborudovaniederevo.ru/pervyi-v-mire-vysotnyi-derevyannyi-gibridnyi-dom-articles_258.html

4.Журнал «Архітектурний самвидав» №8 2008р.

Додатки

Рис.1

Рис.2

Рис.3

Рис.4

Рис.5

Рис.6

Рис.7

Рис.8.9

Рис.10

Рис.11

Рис.12

Рис.13

Посилання на рисунки: Mozas J., This is a hybrid, Hybrids II:Low-Rise Mixed-Use Buildings, A+T Architecture Publishers, 2008 (переклав Роман Попадюк)

Роттердамський гібрид(житло,ринок,ресторани,магазини)

Пекінський гібрид(житло,школа,готель,кінотеатр)

Гідрид в Естонії(паркінг,житло)

Гібрид у Казахстані(житло,церква,паркінг,готель)

Размещено на Allbest.ru